Флавій Анастасій (лат. Flavius Anastasius, грец. Φλάβιος Ἀναστάσιος; бл 430, Дуррес — 9 липня 518, Константинополь) — імператор Візантії з 11 квітня 491 по 9 липня 518 року.
| Святий Анастасій I грец. Ἀναστάσιος A΄ лат. Flavius Anastasius | |
| 11 квітня 491 — 9 липня 518 | |
|---|---|
| Попередник: | Флавій Зенон |
| Наступник: | Юстин I |
| Народження: | 430 Дуррес, Албанія |
| Смерть: | 9 липня 518 Константинополь |
| Поховання: | Церква Дванадцяти апостолів |
| Країна: | Візантійська імперія |
| Релігія: | Монофізитство |
| Рід: | House of Leod |
| Шлюб: | Аріадна |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Походження
Анастасій був родом з Діррахіума в Іллірії (тепер Дуррес у Албанії). Він був освічений, добропорядний і користувався прихильністю імператриці Аріадни — дочки імператора Лева I. Чоловік Аріадни, і пізніше імператор Флавій Зенон помирає у 491 р., не залишивши після себе жодного сина. Аріадна, сенат і все військо проголосили імператором Анастасія, який займав в цей час посаду сіленціарія (так називали служителів, на обов'язку яких лежало підтримання порядку в палаці).
Правління
Давши письмову відмову від монофізитів, Анастасій одружується з Аріадною. Ісаурська знать, що підтримувала Лонгіна — брата Флавія Зенона, не відразу визнала свою поразку і не переставала будувати інтриги проти нового імператора. У 493 р. Анастасій вигнав із Константинополя всіх ісаурців. Вони зібрали військо і повстали проти Анастасія і навіть дійшли вже до Фригії, коли Анастасій послав проти заколотників свого Magister militum Скіфа. Скіф здобув над заколотниками повну перемогу. У 496 р. після після остаточної перемоги їх було переселено до Фракії.
У 513 році розгорілася релігійна війна між монофізитами і прихильниками Халкідонського собору, яка охопила всю імперію. Генерал Віталіан, Magister militum у Фракії, оголосив себе захисником православ'я та з безліччю гунів, слов'ян і булгар зайняв усю Фракію, Скіфію і Мезію, дійшов до Константинополя і почав його облогу. У 514 р. Анастасію довелося прийняти всі вимоги повсталих: він погодився скликати новий Вселенський Собор — Третій Собор у Тірі (514—515). На ньому повинні були розібрати всі різнодумства в тлумаченні догматів віри, а також повернути престоли поваленим православним єпископам. На цьому соборі Єрусалимський патріарх Ілля І виступив головним противником монофізитів.
Але як тільки війська Віталіана відступили, Анастасій відрікся від своїх обіцянок. Проти заколотників рушила армія, однак Віталіан здобув у бою повну перемогу і вдруге підійшов до столиці. У 515 р. Анастасій знову просив миру. Але, уклавши перемир'я, він сам же його віроломно порушив і раптово напав на флот Віталіана. У цій морській битві заколотники були розбиті, а їх ватажок зник.
Незабаром після цієї перемоги в липні 518 р. Анастасій помер вночі під час страшної грози, що дало привід літописцям стверджувати, що імператор був убитий блискавкою.
Канонізація
Святий у Сирійській православній церкві. День пам'яті - 29 липня.
Див. також
Примітки
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
- Encyclopædia Britannica
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Anastasius I |
- Біографія Анастасія I у De Imperatoribus Romanis [ 24 серпня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)