Талалаївський район Талала ївський райо н колишній район Чернігівської області України із центром у смт Талалаївка адмін

Талала́ївський райо́н — колишній район Чернігівської області України із центром у смт Талалаївка.

Талалаївський район

адміністративно-територіальна одиниця

Герб

Прапор

Район на карті Чернігівська область

Основні дані

Країна:

Україна

Область:

Чернігівська область

Код КОАТУУ:

7425300000

Утворений:

1933 р.

Населення:

▼ 12 335 (на 1.01.2019)

Площа:

633 км²

Густота:

22,1 осіб/км²

Тел. код:

+380-4634

Поштові індекси:

17200—17271

Населені пункти та ради

Районний центр:

Талалаївка

Селищні ради:

1

Сільські ради:

13

Смт:

1

Села:

42

Селища:

2

Районна влада

Голова ради:

Дзюбан Юрій Володимирович

Голова РДА:

Зубова Маргарита Володимирівна

Вебсторінка:

Талалаївська РДА
Талалаївська районна рада

Адреса:

17200, Чернігівська обл., Талалаївський р-н, смт Талалаївка, вул. Леніна, 3

Мапа

Талалаївський район у Вікісховищі

Загальні відомості Редагувати

Талалаївський район утворений в 1933 році. Розташований у південно-східній частині Чернігівської області.

У 1933 р. Великобубнівський район Чернігівської області (с. Великі Бубни тепер Роменського району Сумської області) було перейменовано на Талалаївський. На теренах тодішнього Талалаївського району до 1928 р. було два райони, утворених 1923 р., — Березівський з частиною населених пунктів, що входив до Прилуцької округи, та Великобубнівський з частиною населених пунктів, що входив до Великобубнівського, а з 1933 р. районний центр перенесено з Великих Бубнів у Талалаївку (утворено Талалаївський район).

У 1939 р. Талалаївський район увійшов до складу новоутвореної Сумської області, у 1963 р., у зв'язку з укрупненням районів, Талалаївський ліквідовано і знову відновлено у 1966 р.

З 1966 року після адміністративно-територіальної реформи межує з Ічнянським, Бахмацьким, Срібнянським районами Чернігівської області, Роменським і Конотопським районами Сумської області.

Районний центр — смт Талалаївка розташований на 50 км Південної залізниці на ділянці Бахмач — Ромни та за 15 км від шляху Київ — Суми. Відстань до обласного центру залізницею — 207 км, шосейними шляхами — 265 км, до м. Суми — 180 км та до м. Київ — 210 км.

Територія району становить 632,9 км². Район має 45 населених пунктів, в тому числі селище Талалаївка та 44 сільських населених пунктів.

В районі проживає 14,8 тис. населення, в тому числі міського — 5,1 тис.чоловік, сільського — 9,7 тис.чоловік. Працездатного населення — 7942 чоловік, пенсіонерів — 4946 чоловік, безробітних — 471 чоловік.

Географія Редагувати

Клімат Талалаївщини помірно континентальний. Ґрунти — чорноземні глибокі, мало гумусні, лугові, луго чорноземні та торфоболотні. В складі ґрунтів переважають чорноземи. Бал бонітету один з найбільших в області і становить в середньому 60.

Корисні копалини в районі такі: торф'яники, нафта, природний газ, глина.

Площа лісів — 5862 га. Основні породи — дуб, береза, липа, осика. Земель водного фонду понад 2 тис. га, в тому числі під ставками — 801 га. Із заходу на схід район перетинає мала річка Роменка, охоронна зона якої перебуває у державній власності і може також мати зацікавленість для інвесторів. Територією району також протікають річки: Березовиця, Лисогір, Олава.

На території району дві залізничні станції: Талалаївка і Блотниця Південної залізниці.

Автомобільних шляхів — 173,1 км, у тому числі з твердим покриттям — 150.

Освітня мережа Редагувати

В районі діють 9 дошкільних навчальних закладів, Центр дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа, 14 загальноосвітніх шкіл:

Пам'ятки Редагувати

Пам'ятки архітектури на території району: дерев'яна Успенська церква в с. Стара Талалаївка (XIX — поч. ХХ ст., майстер Бузовський), мурована (цегляна) Михайлівська церква в с. Юрківці (XIX ст.), приміщення дерев'яної (недіючої) церкви в с. Слобідка (XIX ст.), залишки дерев'яної церкви у с. Березівка.

Археологічні пам'ятки: в с. Липове — поселення, городище і курганний могильник періоду Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.), один з найбільших в Україні та на території колишньої Київської Русі. На території села Красний Колядин виявлено городище І тисячоліття до н. е., VIII-ХІІІ ст., XVI–XVII ст., можливо — залишки літописного міста Глібль (Глебель), уперше згаданого під 1147 р. і 1159 р. Біля с. Грицівка — городище з поселенням ІІ-І тисячоліття до н. е., ХІ-ХІІІ ст. Біля сіл Грицівка, Корінецьке, Красний Колядин, Липове, Харкове є кургани ІІ-І тисячоліття до н. е.

Славетні імена Редагувати

На Талалаївщині народилися 5 героїв Радянського Союзу: М. Г. Кузьменко (с. Салогубівка тепер Роменського району Сумської області), М. П. Симоняк (с. Березівка), І. О. Науменко (с. Харкове), М. У. Чоботько (с. Рубанове). Звання Героя Соціалістичної Праці удостоєний директор радгоспу «Барсуківщина» С. В. Шарлай.

Серед видатних уродженців району декабрист Олександр Якубович (у с. Липове, де він народився, встановлено пам'ятник — бронзове погруддя).

У с. Понори народився Степан Данилович Ніс — український лікар, письменник, етнограф і фольклорист; у с. Українському (до 1964 р. — Ярошівка) народився український письменник, мистецтвознавець і фольклорист Василь Горленко, де й похований. У садибі Горленка гостювали український письменник Панас Мирний, український художник-архітектор В. Г. Кричевський.

У с. Березівка народилися народна артистка Російської Федерації Г. Й. Співак, український композитор М. Т. Коляда. Тут, у маєтку поміщика-мецената Трифановського, гостювали великі живописці академіки В. Д. Орловський, М. О. Врубель. Саме у Березівці влітку 1886 р. Врубель подружився з К. О. Коровіним. У 1879 р. в селі були художники брати Костянтин та Володимир Маковські. У Березівці виконав одну зі своїх прекрасних робіт «Сплячий хлопчик» скульптор М. П. Чижов.

У с. Сильченкове минули дитинство та шкільні роки І. П. Кавалерідзе — скульптора і художника, драматурга і кінорежисера. Село Болотниця пов'язане з ім'ям Г. П. Затиркевич-Карпинської, яка працювала у трупах таких корифеїв сцени, як М. Л. Кропивницький, М. П. Старицький, М. К. Садовський, у Народному театрі в Києві під керівництвом П. К. Саксаганського.

У Красному Колядині жив і працював у молоді роки й останні роки життя український революціонер-народник Яків Васильович Стефанович, член «Народної волі». На його могилі плита з написом «Стефанович Яків Васильович — український революціонер-народник. 1854–1915 рр.» Родом із села Слобідка член Спілки письменників України, літературознавець, дослідник творчості Т. Г. Шевченка Петро Петрович Ротач.

У с. Лавіркове проживає носій кобзарських традицій старого часу, учень відомого роменського кобзаря.

Політика Редагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Талалаївського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,70% (проголосували 7 481 із 10 889 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 37,29% (2 790 виборців); Олег Ляшко — 24,76% (1 852 виборців), Юлія Тимошенко — 22,40% (1 676 виборців), Анатолій Гриценко — 6,35% (475 виборців), Сергій Тігіпко — 2,57% (192 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,63%.

Примітки Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Талалаївський район

Розпорядження Президента України від 14 квітня 2020 року № 270/2020-рп «Про призначення М.Зубової головою Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області»
. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 квітня 2022.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 19 березня 2016.

Посилання Редагувати

Сторінка на сайті ОДА^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Сторінка на сайті облради^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Бахмацький район	Сумська область (Конотопський район)
Ічнянський район		Сумська область (Роменський район)
Срібнянський район	Сумська область (Роменський район)

[1] Розпорядження Президента України від 14 квітня 2020 року № 270/2020-рп «Про призначення М.Зубової головою Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області»

[2] . Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 квітня 2022.

[3] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 19 березня 2016.