Талала́ївка — селище міського типу у Прилуцькому районі Чернігівської області. Адміністративний центр Талалаївської селищної громади. Розташоване на річці Олаві за 260 км від обласного центру біля однойменної залізничної станції. Населення — 4 562 особи (2022), площа — 8,96 км². Колишній (до липня 2020 року) центр Талалаївського району.
| смт Талалаївка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Талалаївська селищна громада |
| Рада | Талалаївська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1877 |
| Статус | із 1958 року |
| Площа | 8,96 км² |
| Населення | ▼ 4562 (01.01.2022) |
| Поштовий індекс | 17200 |
| Телефонний код | +380 4634 |
| Географічні координати | 50°50′40″ пн. ш. 33°08′31″ сх. д. / 50.84444° пн. ш. 33.14194° сх. д.Координати: 50°50′40″ пн. ш. 33°08′31″ сх. д. / 50.84444° пн. ш. 33.14194° сх. д. |
| Водойма | річка Олава |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Талалаївка |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 204 км |
| - автошляхами: | 260 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 17200, смт Талалаївка, вулиця Вокзальна, 3 |
| Голова селищної ради | Величко Юрій Євгенійович |
| Карта | |
Талалаївка | |
Талалаївка | |
| Талалаївка у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Заснована 1877 у зв'язку з будівництвом зал. станції. Назва запозичена від села, що знаходиться поруч. Залізницю прокладено 1873.
Станом на 1885 рік Талалаївська волость складалася з 25 поселень, 18 сільських громад.
1914 відкрито земську школу. 1933 Талалаївка — центр однойменного району.
1932—1933 — населення Талалаївки постраждало внаслідок Голодомору.
За неперевіреними даними, під час окупації Талалаївки німецькими військами (1941—1943) діяла Талалаївська підпільна організація, яка підпорядковувалася НКВС СРСР.
З 1958 Талалаївка — селище міського типу.
Працювали: цегельний завод, райагробуд, ремонтно-тракторне підприємство, райсільгоспхімія, комбінат побутового обслуговування.
На цей час працюють асфальтовий завод, цех нафтогазодобувного управління «Чернігівнафтогаз». Є середня ЗОШ I—III ступенів, школа мистецтв, лікарня, поліклініка.
Працює будинок культури, при якому діє Талалаївська народна хорова капела. Також є кінотеатр, два клуби, три бібліотеки.
Населення Редагувати
Чисельність населення Редагувати
| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|
| 2974 | 5196 | 5771 | 5249 | 4993 | 4562 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001) Редагувати
| українська мова | російська |
|---|---|
| 97,42 % | 2,28 % |
Талалаївський парк Редагувати
Талалаївський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Статус присвоєно 1972 року. Займає площу 96 га. В ньому росте понад 100 видів дерев і чагарників. В радянські часи перебував у віданні радгоспу імені 50-річчя Великого Жовтня.
Галерея Редагувати
Відомі люди Редагувати
- Ващенко Юрій Володимирович — старший лейтенант, Міністерство внутрішніх справ України. Загинув при затриманні озброєного злочинця.
- Давиденко Опанас — учасник революції 1917—1919 рр.
- Ковалець Яків Феофанович (* 1946) — український журналіст, поет, письменник.
- Мелашич Гордій Петрович — провідний український громадський діяч на Зеленому Клині, член Українського Далекосхіднього Секретаріяту (1918)
- Мелашич Сергій Петрович (1894 — ?) — український громадський діяч у Харбіні (Китай)
- Геннадій Петров — український краєзнавець та бібліограф, працював у талалаївський районній газеті.
- Сезик Яків Іванович (1985—2022) — капітан Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Тудель Іван Іванович (1914—1996) — голова Сокирянського райвиконкому та райкому профспілки працівників сільського господарства.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
Посилання Редагувати
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
Література Редагувати
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5.
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : «Аспект-Поліграф», 2007. — 560 с. — ISBN 978-966-340-221-5.