www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українське Прилуцький район У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Українське Украї нське до 1964

Українське (Прилуцький район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Українське.

Украї́нське (до 1964 року — Ярошівка) — село в Чернігівській області України, центр сільської ради. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване на річці Лисогорі, за 21 км від смт Талалаївки та за 9 км від залізничної станції Блотниці. Населення — 670 осіб, площа — 3,857 км².

село Українське
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район  Прилуцький район
Громада Талалаївська селищна громада
Облікова картка Українське. 
Основні дані
Перша згадка 1629
Колишня назва Ярошівка
Населення 670
Площа 3,857 км²
Густота населення 173,71 осіб/км²
Поштовий індекс 17230
Телефонний код +380 4634
Географічні дані
Географічні координати 50°50′21″ пн. ш. 32°53′24″ сх. д. / 50.83917° пн. ш. 32.89000° сх. д. / 50.83917; 32.89000Координати: 50°50′21″ пн. ш. 32°53′24″ сх. д. / 50.83917° пн. ш. 32.89000° сх. д. / 50.83917; 32.89000
Середня висота
над рівнем моря 		156 м
Водойми річка Лисогір
Найближча залізнична станція Блотниця
Відстань до
залізничної станції 		9 км
Місцева влада
Адреса ради 17230, село Українське, вулиця Незалежності, 1
Карта
Українське
Українське
Мапа

Біля села розташована частина Українсько-Березівського гідрологічного заказника.

Історія Редагувати

Село вперше згадується під 1629 роком. Пізніше воно входило до Красноколядинської сотні Прилуцького полку Гетьманщини, було вільним військовим селом «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1666 року в селі було 21 господарств селян, з них 5 господарств орали «на 4-х волах», 16 господарств — «на 2-х волах»; крім того в селі налічувалось 6 «безпашенных бобылей»; козаки не показані.

У кінці XVII століття гетьман Іван Мазепа віддав його «дворянину своєму» Роману Висоцькому, який згодом висвятився в попи і залишив Прилуччину. Гетьман передав село бунчуковому товаришу Андрію Дмитровичу Горленку. Відібрану у 1708 році Ярошівку А. Горленко знову одержав через рік і володів нею, отримавши універсали гетьманів Івана Скоропадського у 1709 році і Данила Апостола у 1727 році, до 1737 року, коли її знову в нього відібрали. У тому ж році в селі налічувалось 102 господарства селян, 17 господарств козаків (6 виборних , 11 підпомічників) та 2 козачих підсусідки. Лише 1744 року Ярошівка була остаточно затверджена за А. Д. Горленком царською грамотою. Після смерті А. Д. Горленка у 1756 році село дісталося трьом його синам: полтавському полковнику Андрію, іваницькому підкоморію Грицьку та ротмістру Павлу (інші два його сини — Яким і Михайло — постриглися в ченці).

1780 року в селі було 156 дворів (246 хат) та 4 бездворові хати селян, 15 дворів (37 хат) козаків; власниками селян були: Андрій Андрійович — 51 двір (91 хата), Григорій Андрійович — 59 дворів (89 хат) та сини померлого Павла Андрійовича — Андрій та Василь — 46 дворів (66 хат). Нова дерев'яна Покровська церква була побудована Горленками і козаками села у 1783 році замість старої (перша церква існувала до 1666 року).

Є на мапі 1787 року.

З ліквідацією полкового устрою у 1782 році село відійшло до Роменського повіту Чернігівського намісництва, а у 1796 році до Прилуцького повіту Малоросійської, з 1802 року Полтавської губернії. 1797 року у селі налічувалось 885 душ чоловічої статі податкового населення.

За даними на 1859 рік у селі мешкало 1842 особи (855 чоловічої статі та 987 — жіночої), налічувалось 364 дворових господарств, існували православна церква та 4 заводи.

Власниками селян до 1860-х років були нащадки Андрія Дмитровича Горленка. Згідно з реформою 1861 року в Ярошівці було утворене Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковано 9 сільських громад (822 ревізійні душі). Козаки села підлягали Никонівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей Ярошівка увійшла спочатку до Бережівської волості (1867—1874), пізніше — до Блотницької волості (1874—1923) 1-го стану.

Станом на 1885 рік у селі мешкало 2160 осіб, налічувалось 332 дворових господарства, існували православна церква, школа, 4 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 4 лавки, базари по неділях, 23 вітряних млини та маслобійний завод. 1886 року було 2 двори селян казенних, 321 двір селян-власників, які входили до 9 сільських громад (І. М. Скоропадського, B. Горленка, Орловського, Є. Миницького, М. Горленкової, А. Горленка, C. Трифанівського, П. Зоца, А. Козловського), 53 двори козаків, 11 дворів міщан та інші, 410 хат, 2127 жителів; діяли: дерев'яна церква, земське початкове однокласне училище, засноване у 1863 році, у віданні земства — з 1872 року, 4 заїжджі двори, 2 шинки, 4 крамниці, базар щопонеділка, 2 ярмарки (в 10-ту п'ятницю та на 3-й день по Великодню), 23 вітряки, олійниця.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2421 особи (1186 чоловічої статі та 1235 — жіночої), з яких 2300 — православної віри.

1910 року у селі налічувалось 497 господарств, 2891 житель.

У складі СРСР Редагувати

Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Партійну і комсомольську організації створено в 1920 році. Під час утворення округів у 1923 році село відійшло до Роменськоі округи УСРР.

На фронтах німецько-радянської війни воювали 468 жителів села, з них 225 нагороджені орденами й медалями СРСР, 274 чоловіка загинули. У 1968 році споруджено надгробок на братській могилі воїнів, які загинули у 1943 році в бою при відвоюванні села.

Після 1945 року до слеа було приєднано хутір Довжок.

1961 року село було радіофіковане, у 1968 році — електрифіковане. Станом на початок 1970-х років в селі було 524 двори, мешкав 1481 чоловік. На території села була розміщена центральна садиба колгоспу імені Кутузова, за яким було закріплено 2930 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2594 га орної землі. Господарство вирощувало зернові й технічні культури; було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали механічний млин і пилорама. На той час працювали восьмирічна школа, в якій навчалося 172 учня і працювали 17 учителів, клуб, бібліотека (10 тисяч примірників), фельдшерсько-акушерський пункт, два профілакторія, відділення зв'язку, АТС, кіноустановка. У 1980 році прокладено водогін.

У 1988 році в селі мешкало 846 жителів.

У складі України Редагувати

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 325 дворів, 749 жителя.

Відомі уродженці Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 травня 2008. 
  2. Переписні книги 1666 року. Київ, 1933.
  3. (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 
  4. (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 5 грудня 2021. 
  5. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 
  6. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  8. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-178)
  9. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ukrayinske Ukrayi nske do 1964 roku Yaroshivka selo v Chernigivskij oblasti Ukrayini centr silskoyi radi Za administrativnim podilom do lipnya 2020 roku selo vhodilo do Talalayivskogo rajonu a pislya ukrupnennya rajoniv vhodit do Priluckogo rajonu Roztashovane na richci Lisogori za 21 km vid smt Talalayivki ta za 9 km vid zaliznichnoyi stanciyi Blotnici Naselennya 670 osib plosha 3 857 km selo UkrayinskeKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonGromada Talalayivska selishna gromadaOblikova kartka Ukrayinske Osnovni daniPersha zgadka 1629Kolishnya nazva YaroshivkaNaselennya 670Plosha 3 857 km Gustota naselennya 173 71 osib km Poshtovij indeks 17230Telefonnij kod 380 4634Geografichni daniGeografichni koordinati 50 50 21 pn sh 32 53 24 sh d 50 83917 pn sh 32 89000 sh d 50 83917 32 89000 Koordinati 50 50 21 pn sh 32 53 24 sh d 50 83917 pn sh 32 89000 sh d 50 83917 32 89000Serednya visotanad rivnem morya 156 m 1 Vodojmi richka LisogirNajblizhcha zaliznichna stanciya BlotnicyaVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 9 kmMisceva vladaAdresa radi 17230 selo Ukrayinske vulicya Nezalezhnosti 1KartaUkrayinskeUkrayinskeMapaBilya sela roztashovana chastina Ukrayinsko Berezivskogo gidrologichnogo zakaznika Zmist 1 Istoriya 1 1 U skladi SRSR 1 2 U skladi Ukrayini 2 Vidomi urodzhenci 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaIstoriya RedaguvatiSelo vpershe zgaduyetsya pid 1629 rokom Piznishe vono vhodilo do Krasnokolyadinskoyi sotni Priluckogo polku Getmanshini bulo vilnim vijskovim selom do ratushi Priluckoyi prislushayuche 1666 roku v seli bulo 21 gospodarstv selyan z nih 5 gospodarstv orali na 4 h volah 16 gospodarstv na 2 h volah krim togo v seli nalichuvalos 6 bezpashennyh bobylej kozaki ne pokazani 2 U kinci XVII stolittya getman Ivan Mazepa viddav jogo dvoryaninu svoyemu Romanu Visockomu yakij zgodom visvyativsya v popi i zalishiv Priluchchinu Getman peredav selo bunchukovomu tovarishu Andriyu Dmitrovichu Gorlenku Vidibranu u 1708 roci Yaroshivku A Gorlenko znovu oderzhav cherez rik i volodiv neyu otrimavshi universali getmaniv Ivana Skoropadskogo u 1709 roci i Danila Apostola u 1727 roci do 1737 roku koli yiyi znovu v nogo vidibrali U tomu zh roci v seli nalichuvalos 102 gospodarstva selyan 17 gospodarstv kozakiv 6 vibornih 11 pidpomichnikiv ta 2 kozachih pidsusidki Lishe 1744 roku Yaroshivka bula ostatochno zatverdzhena za A D Gorlenkom carskoyu gramotoyu Pislya smerti A D Gorlenka u 1756 roci selo distalosya trom jogo sinam poltavskomu polkovniku Andriyu ivanickomu pidkomoriyu Gricku ta rotmistru Pavlu inshi dva jogo sini Yakim i Mihajlo postriglisya v chenci 1780 roku v seli bulo 156 dvoriv 246 hat ta 4 bezdvorovi hati selyan 15 dvoriv 37 hat kozakiv vlasnikami selyan buli Andrij Andrijovich 51 dvir 91 hata Grigorij Andrijovich 59 dvoriv 89 hat ta sini pomerlogo Pavla Andrijovicha Andrij ta Vasil 46 dvoriv 66 hat Nova derev yana Pokrovska 3 4 cerkva bula pobudovana Gorlenkami i kozakami sela u 1783 roci zamist staroyi persha cerkva isnuvala do 1666 roku Ye na mapi 1787 roku 5 Z likvidaciyeyu polkovogo ustroyu u 1782 roci selo vidijshlo do Romenskogo povitu Chernigivskogo namisnictva a u 1796 roci do Priluckogo povitu Malorosijskoyi z 1802 roku Poltavskoyi guberniyi 1797 roku u seli nalichuvalos 885 dush cholovichoyi stati podatkovogo naselennya Za danimi na 1859 rik u seli meshkalo 1842 osobi 855 cholovichoyi stati ta 987 zhinochoyi nalichuvalos 364 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva ta 4 zavodi 6 Vlasnikami selyan do 1860 h rokiv buli nashadki Andriya Dmitrovicha Gorlenka Zgidno z reformoyu 1861 roku v Yaroshivci bulo utvorene Volosne pravlinnya timchasovozobov yazanih selyan yakomu pidporyadkovano 9 silskih gromad 822 revizijni dushi Kozaki sela pidlyagali Nikonivskomu Volosnomu pravlinnyu vidomstva Palati derzhavnogo majna Pislya reorganizaciyi volostej Yaroshivka uvijshla spochatku do Berezhivskoyi volosti 1867 1874 piznishe do Blotnickoyi volosti 1874 1923 1 go stanu Stanom na 1885 rik u seli meshkalo 2160 osib nalichuvalos 332 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola 4 postoyalih dvori 2 postoyalih budinki 4 lavki bazari po nedilyah 23 vitryanih mlini ta maslobijnij zavod 7 1886 roku bulo 2 dvori selyan kazennih 321 dvir selyan vlasnikiv yaki vhodili do 9 silskih gromad I M Skoropadskogo B Gorlenka Orlovskogo Ye Minickogo M Gorlenkovoyi A Gorlenka C Trifanivskogo P Zoca A Kozlovskogo 53 dvori kozakiv 11 dvoriv mishan ta inshi 410 hat 2127 zhiteliv diyali derev yana cerkva zemske pochatkove odnoklasne uchilishe zasnovane u 1863 roci u vidanni zemstva z 1872 roku 4 zayizhdzhi dvori 2 shinki 4 kramnici bazar shoponedilka 2 yarmarki v 10 tu p yatnicyu ta na 3 j den po Velikodnyu 23 vitryaki olijnicya Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2421 osobi 1186 cholovichoyi stati ta 1235 zhinochoyi z yakih 2300 pravoslavnoyi viri 8 1910 roku u seli nalichuvalos 497 gospodarstv 2891 zhitel U skladi SRSR Redaguvati Radyansku vladu vstanovleno u sichni 1918 roku Partijnu i komsomolsku organizaciyi stvoreno v 1920 roci Pid chas utvorennya okrugiv u 1923 roci selo vidijshlo do Romenskoi okrugi USRR Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 468 zhiteliv sela z nih 225 nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR 274 cholovika zaginuli U 1968 roci sporudzheno nadgrobok na bratskij mogili voyiniv yaki zaginuli u 1943 roci v boyu pri vidvoyuvanni sela Pislya 1945 roku do slea bulo priyednano hutir Dovzhok 9 1961 roku selo bulo radiofikovane u 1968 roci elektrifikovane Stanom na pochatok 1970 h rokiv v seli bulo 524 dvori meshkav 1481 cholovik Na teritoriyi sela bula rozmishena centralna sadiba kolgospu imeni Kutuzova za yakim bulo zakripleno 2930 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2594 ga ornoyi zemli Gospodarstvo viroshuvalo zernovi j tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Pracyuvali mehanichnij mlin i pilorama Na toj chas pracyuvali vosmirichna shkola v yakij navchalosya 172 uchnya i pracyuvali 17 uchiteliv klub biblioteka 10 tisyach primirnikiv feldshersko akusherskij punkt dva profilaktoriya viddilennya zv yazku ATS kinoustanovka U 1980 roci prokladeno vodogin U 1988 roci v seli meshkalo 846 zhiteliv U skladi Ukrayini Redaguvati Z 1991 roku selo u skladi Ukrayini U 1996 roci v seli bulo 325 dvoriv 749 zhitelya Vidomi urodzhenci RedaguvatiGorlenko Vasil Petrovich 1853 1907 literaturoznavec mistectvoznavec folklorist ta etnograf V seli vin i pohovanij Guristyuk Oleksandr Petrovich nar 1959 ukrayinskij zhivopisec Zabiyaka Ivan Mihajlovich nar 1953 ukrayinskij istorik literator lingvist zhurnalist gromadskij diyach kandidat istorichnih nauk Div takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki Redaguvati Pogoda v seli Ukrayinskomu Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 travnya 2008 Perepisni knigi 1666 roku Kiyiv 1933 Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 10 kn 1 st 119 549 644 ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 5 grudnya 2021 Karta chastej Kievskogo Chernigovskogo i drugih namestnichestv 1787 goda www etomesto ru Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 InfoRost N P GPIB Vyp 33 Poltavskaya guberniya 1862 elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 178 Nemeckie voennye karty vtoroj mirovoj vojny onlajn Evropejskaya chast SSSR Trehkilometrovka www etomesto ru Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Literatura RedaguvatiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1007 s ISBN 5 88500 011 5 Shkoropad D O Savon O A Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik za red G F Gajdaya Nizhin Aspekt Poligraf 2007 560 s ISBN 978 966 340 221 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinske Priluckij rajon amp oldid 38404770