Столинський район (Столінський район, біл. Столінскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі. Адміністративний центр — місто Столин. Утворений 1940 року.
| Столинський район | ||
|---|---|---|
| Столінскі раён | ||
| ||
| Район на мапі області | ||
| Основні дані | ||
| Країна: | Білорусь | |
| Область: | Берестейська область | |
| Населення: | 80 695 (2009) | |
| Площа: | 3342 км² | |
| Густота населення: | 25 осіб/км² | |
| Населені пункти та ради | ||
| Районний центр: | Столин | |
| Районна влада | ||
| Вебсторінка: | www.stolin.brest-region.by | |
| Мапа | ||
Повністю належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини. На території району в межиріччі річок Прип'яті та Мостви проживає мішане українсько-білоруське населення.
Географія Редагувати
Районом протікають річки: Канал Ольшанський, Мишенка. Площа — 3,4 тис. кв. км.
Розташування Редагувати
| Лунинецький район | Гомельська область (Житковицький район) | |
| Пінський район | Гомельська область (Лельчицький район) | |
| Україна | Україна |
Адміністративно-територіальний устрій Редагувати
Адміністративно-територіальний устрій району:
- Бережнівська сільська рада
- село Бережне
- село Бір-Дубенець
- село Дубенець
- село Могильне
- селище Ново-Бережне
- село Ястребель
- Білоуська сільська рада
- село Білоуша
- село Рибники
- Велемицька сільська рада
- село Велемичі
- село Ольпень
- село Старина
- село Турське
- Великомалешевська сільська рада
- село Велике Малешево
- село Коротичі
- село Лутки
- село Ольгомель
- село Толмачево
- Видибірська сільська рада
- село Видибір
- село Видиборець
- село Ворсинь
- село Вулька-Орея
- село Дубой
- село Комарники
- село Крушин
- село Осова
- село Осовці
- село Теребище
- село Юнище
- Глинківська сільська рада
- село Глинка
- село Зубкове
- село Лука
- село Первомайськ
- Городнянська сільська рада
- Лядецька сільська рада
- село Великі Орли
- село Городець
- село Лядець
- село Малі Орли
- Маньковицька сільська рада
- село Маньковичі
- село Отвержичі
- Ольшанська сільська рада
- село Високе
- село Ольшани
- село Семигостичі
- Плотницька сільська рада
- село Бродче
- село Короб'є
- село Плотниця
- село Ситицьк
- село Стахове
- Радчицька сільська рада
- Ремельська сільська рада
- село Мочуль
- село Оздамичі
- село Ремель
- село Теребличі
- Річицька сільська рада
- село Бухличі
- село Верхній Теребежів
- село Вороні
- село Копани
- селище Лісний
- село Лютий Бор
- село Нижній Теребежів
- Рубельська сільська рада
- село Рубель
- село Хотомель
- Рухчанська сільська рада
- село Кострово
- село Крушин
- село Рухча-1
- село Рухча-2
- село Цмень-1
- село Цмень-2
- Струзька сільська рада
- Федорівська сільська рада
- село Нечатово
- село Федори
- Хоромська сільська рада
- село Вуголець
- село Лисовичі
- село Тури
- село Хоромськ
- село Хорськ
Історія Редагувати
Район утворений 1940 року у складі Пинської області. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Столинського надрайону Берестейського окружного проводу ОУН. У лютому-березні 1943 року відділи УПА здійснили низку перших операцій на території Полісся, одна з яких відбулася в околицях Столина, де упівці знищили більшовицьку комірку і здобули 10 підвід трофейного майна, яке згодом по дорозі в них відбили німці. 1954 року увійшов до Берестейської області.
Населення Редагувати
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 80 695 осіб.
Національність Редагувати
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 78499 | 97,28 % |
| росіяни | 932 | 1,15 % |
| українці | 751 | 0,93 % |
| цигани | 164 | 0,20 % |
| національність не вказана | 158 | 0,20 % |
| поляки | 84 | 0,10 % |
| вірмени | 15 | 0,02 % |
| азербайджанці | 12 | 0,01 % |
| дві та більше національності | 10 | 0,01 % |
| литовці | 9 | 0,01 % |
| молдовани | 6 | 0,01 % |
| удмурти | 6 | 0,01 % |
| гагаузи | 6 | 0,01 % |
| латиші | 5 | 0,01 % |
| татари | 4 | 0,00 % |
| чуваші | 4 | 0,00 % |
| мордва | 4 | 0,00 % |
| марійці | 4 | 0,00 % |
| національність не повідомлена | 4 | 0,00 % |
| німці | 2 | 0,00 % |
| казахи | 2 | 0,00 % |
| таджики | 2 | 0,00 % |
| корейці | 2 | 0,00 % |
| естонці | 2 | 0,00 % |
| євреї | 1 | 0,00 % |
| грузини | 1 | 0,00 % |
| узбеки | 1 | 0,00 % |
| карели | 1 | 0,00 % |
| чеченці | 1 | 0,00 % |
| аварці | 1 | 0,00 % |
| кабардинці | 1 | 0,00 % |
| американці | 1 | 0,00 % |
| Разом | 80695 | 100 % |
Відомі особистості Редагувати
У районі народився:
- Веренич В'ячеслав Леонтійович (1924—1999) — білоруський мовознавець, полоніст, славіст (с. Рухча).
Примітки Редагувати
- ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- ↑ Леонюк В. Столинський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 289. — ISBN 966-95063-0-1.
- Леонюк, 1996, с. 55.
- ↑ Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385.
- Українська Повстанська Армія. Бойові дії УПА за 1943-1950 рр. — Лондон : Вид. ОУН, 1960. — Т. 2. — С. 5-6. — (Бібліотека Українського підпільника; ч. 7)
Джерела Редагувати
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |