www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соснове У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення до 1946 року Людвипіль селище міського типу в Укра

Соснове

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Соснове (значення).

Соснове (до 1946 року — Людвипіль) — селище міського типу в Україні, центр Соснівської селищної громади у Рівненському районі Рівненської області. Населення — 2088 мешканців (перепис 2001 р.).

смт Соснове
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район  Рівненський район
Громада Соснівська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка смт Соснове 
Основні дані
Засноване II пол. XVIII ст.
Статус із 1959 року
Площа 1,42 км²
Населення ▼ 2002 (01.01.2017)
Густота 1433.8 осіб/км²
Поштовий індекс 34652
Телефонний код +380 3653
Географічні координати 50°49′18″ пн. ш. 27°00′20″ сх. д. / 50.82167° пн. ш. 27.00556° сх. д. / 50.82167; 27.00556Координати: 50°49′18″ пн. ш. 27°00′20″ сх. д. / 50.82167° пн. ш. 27.00556° сх. д. / 50.82167; 27.00556
Водойма р. Случ, Стави, Смородинка


Відстань
Найближча залізнична станція: Малинськ
До станції: 56 км
До райцентру:
 - автошляхами: 29 км
Селищна влада
Адреса 34652, Рівненська обл., Березнівський р-н, смт. Соснове, вул. Шевченка, 5
Голова селищної ради Кот Микола Володимирович
Карта
Соснове
Соснове

Соснове у Вікісховищі

Географія Редагувати

Селище розташоване на Волинському Поліссі на лівому березі річки Случі, за 25 км від Березного, за 56 км від залізничної станції Малинськ і за 47 км від залізничної станції Моквин, що на лінії Рівне — Сарни.

Відстань шосейними шляхами до Березного — 29 км, фізична відстань до Києва — ~231,1 км.

Сусідні населені пункти:

Біля Соснового по обидва береги Случа розкинувся унікальний природний об'єкт – Соколині гори. На площі у 510 га тут діє ландшафтний заказник «Соколині гори», який входить до Надслучанського регіонального ландшафтного парку. Ця місцина являє собою високі, до 25 метрів гранітні скелі, вкриті лісами або поодинокими деревами. З рідкісних рослин тут росте азалія понтійська, ковила пірчаста та смілка литовська.

Історія Редагувати

Новий час Редагувати

Поселення Людвипіль було засновано в 2-й пол. XVIII ст. Онуфрієм Бєжиньским (pol. — Onufry Bierzyński). Сином Фелікса Бєжиньского (pol. — Feliks Bierzyński) якому в 1755 р. Потоцькими було передано у власність поселення — Селища (pol. — Seidliszcza, нова назва — Великі Селища), до якого Потоцьким в 1720 р. було перенесено «ośrodek dóbr» з Губкова, розташованого на протилежному березі р. Случ, яке було сильно зруйноване шведським військом, а потім спустошене тифом. Назва — Людвипіль (pol. — Ludwipol) походить від імені дружини Онуфрія Бєжиньского — Людвіки (Ludwika z Ponińskich).

Після входження Правобережної України до Російської імперії Людвипіль 1795 року включено до складу Ровенського повіту. В 1798 році у Людвиполі був 141 двір, де проживало 860 осіб, а в 1812 році кількість дворів зменшилась до 115, населення — до 740 осіб.

На початку XIX століття у селі діяла суконна мануфактура. У 1850 році у Людвиполі відкрито паперову фабрику, яка працювала на місцевій сировині. Поміщик заснував винокурний завод. Завдяки вигідному розташуванню — через Людвипіль йшли торгові шляхи з Корця на Березне, Степань, Вербче, Пінськ. Водним шляхом сплавляли ліс і перевозили різні товари. Тільки в 1850 році від людвипільської пристані відправлено 89 плотів із товарами на 27,5 тис. карбованців.

У середині XIX століття у Людвиполі налічувалося 80 будинків, населення — близько 670 осіб, понад 60 відсотків з них займалися землеробством, решта — кустарними промислами, торгівлею, сплавом лісу.

У 1867 році робітники спалили паперову фабрику, а суконна згоріла в 1879 році. За даними 1884 року, у Людвиполі був пивзавод, кілька боєнь, 22 невеликі крамниці. На рік проводилося три ярмарки і щотижня — базари. З 1866 року Людвипіль був центром волості, він належав до категорії містечок. У ньому проживало 850 мешканців, а на кінець століття кількість їх зросла до 1428 осіб.

Новітній час Редагувати

Медична допомога населенню запроваджена на початку XX століття. 1913 року мешканців села обслуговували лікар і акушерка та одна приватна аптека. 1913 року в містечку відкрито поштово-телеграфну контору.

Українська Народна Республіка Редагувати

У січні 1918 року Людвиполь зайняли радянські війська. З 20 лютого 1918 року до середини 1919 року перебував у складі УНР. У кінці травня 1919 року у Людвипіль ввійшли частини 1-ї Української радянської дивізії. Проте вже в серпні 1919 року їх вибили польські загони. 5 липня 1920 року формування радянської 44-ї стрілецької дивізії 12-ї армії знову взяли контроль над селом. Польські війська повернулись у вересні 1920 року, а за Ризьким договором західноукраїнські землі відійшли до Польщі.

Міжвоєнний період Редагувати

В 1921 році у Людвиполі налічувалося 180 будинків і понад 1200 мешканців. Він вважався містечком, належав до Ровенського повіту, а з 1925 року до новоствореного Костопільського повіту, став центром Людвипільської гміни, до якої входило 73 громади. За даними «Адресної книги Польщі», у поселені 1930 року проживало 1239 осіб.

Друга світова війна Редагувати

У вересні 1939 року, відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа, Людвипіль в складі західноукраїнських земель переходить до СРСР. 1940 року Людвипіль став районним центром новоствореного Соснівського району, але був віднесений до категорії сіл.

29 червня 1941 року німецькі війська зайняли Людвипіль. Тут було розміщено великий гарнізон і поліцейську управу. За період окупації було розстріляно 1317 мешканців району, вивезено 128 осіб. На початку 1942 року німці створили в селищі гетто, куди зігнали все єврейське населення, а потім знищили його. 10 січня 1944 року німці були вибиті з Людвипіля військами 1-го Українського фронту.

Людвипіль входив до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ. 28 березня 1943 року відбувся великий бій Української Повстанської Армії з німцями біля Людвиполя. Каральні загони німці озброєні артилерією та мінометами, були стягнуті сюди з Рівного, Костополя, Межиріччя і Березного та нараховували більше 1500 вояків. Відділ повстанців відбив 4 атаки карателів. Тоді німецьке командування терміново направило туди частину СС, але і це не переломило ходу бою. Повстанці не здали міста. Було спалено 5 автомашин, загинуло 58 окупантів. Втрати УПА склали 10 вбитих і поранених.

Повоєнний період Редагувати

7 березня 1946 році село перейменовано на Соснове — за сосновими деревами навколо поселення. Статус селища міського типу з 1959.

З укрупненням районів у 1962 році Соснівський район було розформовано, а всі населені пункти увійшли до складу Березнівського.

Населення Редагувати

У 1798 році Людвиполі налічував 141 хату, де мешкало 860 осіб, а в 1812 році кількість хат зменшилась до 115, населення — до 740 осіб.

Згідно з переписом населення 2001 року у Сосновому проживало 2088 осіб.

Динаміка населення
1798 1812 1866 1921 1930 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 2014
860 740 850 1 208 1 239 1 617 1 929 2 332 2 213 2,2 тис. 2 088 2 058 3 337 3 429

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
Українська 99,18 %
Російська 0,63 %

Органи влади Редагувати

Місцеві органи влади представлені Соснівською селищною радою, яка входить до складу Рівненської області України.

Міський голова — Кот Микола Володимирович. До міської ради входить 30 депутатів.

Символіка Редагувати

  • Герб: щит розтятий на зелене та золоте поля з золото-чорною сосновою шишкою і перетятий ламано вгорі на перемінні поля.
  • Прапор: квадратне полотнище, розділене вертикально навпіл та горизонтально ламаною лінією (у 6 виступів, на відстані від 1/3 до 1/6 ширини прапора від верхнього краю); верхнє від древка та нижнє з вільного краю поля жовті, два інші — зелені; в центрі нижньої частини — жовто-чорна соснова шишка.

Затверджені селищною радою 30 січня 1998 року. Автори проектів — Андрій Гречило та Юрій Терлецький.

Освіта Редагувати

Першу парафіяльну школу в селі відкрито 1867 року. В ній навчалося всього 7 хлопчиків. 1902 року почало працювати двокласне сільське училище, його відвідувало 89 хлопчиків і 25 дівчаток. У 1925 році в Людвипільській школі працювало чотири вчителі, навчалося 282 учні, навчання провадилося виключно польською мовою.

Станом на 2015 рік у Сосновому діє загальноосвітня школа (Соснівський НВК «Гімназія — ЗОШ І ступеня»), дошкільна навчальний заклад «Берізка» і Соснівський професійний ліцей.

Культура Редагувати

Соснівська міська бібліотека — публічна бібліотека в смт Соснове Рівненської області.

Релігія Редагувати

У Сосновому діють релігійні громади:

Відомі уродженці Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Коментарі Редагувати

  1. Об'єднаний з Березнівським районом у грудні 1962 року.

Джерела Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Сосновое // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  4. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  5. ↑ Лящук В. О. Соснове // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 132—139.
  6. . Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 27 червня 2020. 
  7. ↑ . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 15 серпня 2014. 
  8. Замки та храми України. Губків
  9. ↑ Grzegorz Rąkowski. Wołyń. — Київ, 2001. — С. 147.
  10. Ровенський облдержархів, ф. 639, оп. 2, спр. 1, арк. 52; спр. 12, арк. 89.
  11. Военно-статистическое обозрение Российской империи, т. 10, ч. 3, стор. 126.(рос.)
  12. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 5. Warszawa, 1884, стор. 477.(пол.)
  13. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей…, стор. 23.(рос.)
  14. С. М. Буденный. Пройденный путь, кн. 2. М., 1965, стор. 188.
  15. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej, t. 9, стор. 55.(пол.)
  16. Коротун, 1996, с. 13.
  17. Ми йшли до бою
  18. . Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
  19. ↑ Динаміка чисельності населення міст України
  20. . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 серпня 2014. 
  21. . Архів оригіналу за 01.07.2016. Процитовано 15.08.2014. 
  22. Гречило А., Терлецький Ю. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. — Київ, Львів, Рівне, 2002. — С. 54-55.
  23. ЦДІА УРСР у Києві, ф. 442, оп. 817, спр. 14, арк. 146—147; оп. 818, спр. 37, арк. 11, 12.
  24. ЗНЗ - Соснове. Рівненська область. ІСУО. Процитовано 2 січня 2015. 
  25. ДНЗ - Соснове. Рівненська область. ІСУО. Процитовано 2 січня 2015. [недоступне посилання з липня 2019]
  26. Коледжі, технікуми, училища, ліцеї в смт Сосновому. osvita.co. Процитовано 2 січня 2015. 

Книги Редагувати

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.

Література Редагувати

  • Grzegorz Rąkowski  О. Wołyń Oficyna Wydawnicza «Rewasz» — C. 147
  • Лящук В. О. Соснове // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 132—139.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соснове
  • «Wołyń» Grzegorz Rąkowski
  • Облікова картка Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
  • Sosnovoye, Ukraine
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sosnove znachennya Sosnove do 1946 roku Lyudvipil selishe miskogo tipu v Ukrayini centr Sosnivskoyi selishnoyi gromadi u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya 2088 meshkanciv perepis 2001 r smt SosnoveGerb Sosnovogo Prapor SosnovogoKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Sosnivska selishna gromadaKod KATOTTG Oblikova kartka smt Sosnove Osnovni daniZasnovane II pol XVIII st Status iz 1959 rokuPlosha 1 42 km Naselennya 2002 01 01 2017 1 Gustota 1433 8 osib km Poshtovij indeks 34652Telefonnij kod 380 3653Geografichni koordinati 50 49 18 pn sh 27 00 20 sh d 50 82167 pn sh 27 00556 sh d 50 82167 27 00556 Koordinati 50 49 18 pn sh 27 00 20 sh d 50 82167 pn sh 27 00556 sh d 50 82167 27 00556Vodojma r Sluch Stavi SmorodinkaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya MalinskDo stanciyi 56 kmDo rajcentru avtoshlyahami 29 kmSelishna vladaAdresa 34652 Rivnenska obl Bereznivskij r n smt Sosnove vul Shevchenka 5Golova selishnoyi radi Kot Mikola VolodimirovichKartaSosnoveSosnoveSosnove u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Novij chas 2 2 Novitnij chas 2 2 1 Ukrayinska Narodna Respublika 2 2 2 Mizhvoyennij period 2 2 3 Druga svitova vijna 2 2 4 Povoyennij period 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Organi vladi 5 Simvolika 6 Osvita 7 Kultura 8 Religiya 9 Vidomi urodzhenci 10 Div takozh 11 Primitki 12 Komentari 12 1 Dzherela 12 1 1 Knigi 13 Literatura 14 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelishe roztashovane na Volinskomu Polissi na livomu berezi richki Sluchi za 25 km vid Bereznogo za 56 km vid zaliznichnoyi stanciyi Malinsk i za 47 km vid zaliznichnoyi stanciyi Mokvin sho na liniyi Rivne Sarni 2 3 4 5 Vidstan shosejnimi shlyahami do Bereznogo 29 km 6 fizichna vidstan do Kiyeva 231 1 km 7 Susidni naseleni punkti 7 nbsp Adamivka nbsp GubkivVeliki Selisha Pn VillyaZh Sosnove ShPdHmelivka Glibochok Bilya Sosnovogo po obidva beregi Slucha rozkinuvsya unikalnij prirodnij ob yekt Sokolini gori Na ploshi u 510 ga tut diye landshaftnij zakaznik Sokolini gori yakij vhodit do Nadsluchanskogo regionalnogo landshaftnogo parku Cya miscina yavlyaye soboyu visoki do 25 metriv granitni skeli vkriti lisami abo poodinokimi derevami Z ridkisnih roslin tut roste azaliya pontijska kovila pirchasta ta smilka litovska Istoriya RedaguvatiNovij chas Redaguvati Poselennya Lyudvipil bulo zasnovano v 2 j pol XVIII st Onufriyem Byezhinskim pol Onufry Bierzynski Sinom Feliksa Byezhinskogo pol Feliks Bierzynski yakomu v 1755 r Potockimi bulo peredano u vlasnist poselennya Selisha pol Seidliszcza nova nazva Veliki Selisha do yakogo Potockim v 1720 r bulo pereneseno osrodek dobr z Gubkova roztashovanogo na protilezhnomu berezi r Sluch yake bulo silno zrujnovane shvedskim vijskom a potim spustoshene tifom 8 Nazva Lyudvipil pol Ludwipol pohodit vid imeni druzhini Onufriya Byezhinskogo Lyudviki Ludwika z Poninskich 9 Pislya vhodzhennya Pravoberezhnoyi Ukrayini do Rosijskoyi imperiyi Lyudvipil 1795 roku vklyucheno do skladu Rovenskogo povitu V 1798 roci u Lyudvipoli buv 141 dvir de prozhivalo 860 osib a v 1812 roci kilkist dvoriv zmenshilas do 115 naselennya do 740 osib 10 5 Na pochatku XIX stolittya u seli diyala sukonna manufaktura U 1850 roci u Lyudvipoli vidkrito paperovu fabriku yaka pracyuvala na miscevij sirovini Pomishik zasnuvav vinokurnij zavod Zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu cherez Lyudvipil jshli torgovi shlyahi z Korcya na Berezne Stepan Verbche Pinsk Vodnim shlyahom splavlyali lis i perevozili rizni tovari Tilki v 1850 roci vid lyudvipilskoyi pristani vidpravleno 89 plotiv iz tovarami na 27 5 tis karbovanciv 11 5 U seredini XIX stolittya u Lyudvipoli nalichuvalosya 80 budinkiv naselennya blizko 670 osib ponad 60 vidsotkiv z nih zajmalisya zemlerobstvom reshta kustarnimi promislami torgivleyu splavom lisu 5 U 1867 roci robitniki spalili paperovu fabriku a sukonna zgorila v 1879 roci Za danimi 1884 roku u Lyudvipoli buv pivzavod kilka boyen 22 neveliki kramnici Na rik provodilosya tri yarmarki i shotizhnya bazari Z 1866 roku Lyudvipil buv centrom volosti vin nalezhav do kategoriyi mistechok U nomu prozhivalo 850 meshkanciv 12 a na kinec stolittya kilkist yih zrosla do 1428 osib 13 5 Novitnij chas Redaguvati Medichna dopomoga naselennyu zaprovadzhena na pochatku XX stolittya 1913 roku meshkanciv sela obslugovuvali likar i akusherka ta odna privatna apteka 1913 roku v mistechku vidkrito poshtovo telegrafnu kontoru 5 Ukrayinska Narodna Respublika Redaguvati U sichni 1918 roku Lyudvipol zajnyali radyanski vijska Z 20 lyutogo 1918 roku do seredini 1919 roku perebuvav u skladi UNR U kinci travnya 1919 roku u Lyudvipil vvijshli chastini 1 yi Ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi Prote vzhe v serpni 1919 roku yih vibili polski zagoni 5 lipnya 1920 roku formuvannya radyanskoyi 44 yi strileckoyi diviziyi 12 yi armiyi znovu vzyali kontrol nad selom 14 Polski vijska povernulis u veresni 1920 roku a za Rizkim dogovorom zahidnoukrayinski zemli vidijshli do Polshi 5 Mizhvoyennij period Redaguvati V 1921 roci u Lyudvipoli nalichuvalosya 180 budinkiv i ponad 1200 meshkanciv 15 Vin vvazhavsya mistechkom nalezhav do Rovenskogo povitu a z 1925 roku do novostvorenogo Kostopilskogo povitu stav centrom Lyudvipilskoyi gmini do yakoyi vhodilo 73 gromadi Za danimi Adresnoyi knigi Polshi u poseleni 1930 roku prozhivalo 1239 osib 5 Dokladnishe Sosnivska selishna radaDruga svitova vijna Redaguvati U veresni 1939 roku vidpovidno do paktu Molotova Ribbentropa Lyudvipil v skladi zahidnoukrayinskih zemel perehodit do SRSR 1940 roku Lyudvipil stav rajonnim centrom novostvorenogo Sosnivskogo rajonu a 1 ale buv vidnesenij do kategoriyi sil 5 29 chervnya 1941 roku nimecki vijska zajnyali Lyudvipil Tut bulo rozmisheno velikij garnizon i policejsku upravu Za period okupaciyi bulo rozstrilyano 1317 meshkanciv rajonu vivezeno 128 osib Na pochatku 1942 roku nimci stvorili v selishi getto kudi zignali vse yevrejske naselennya a potim znishili jogo 10 sichnya 1944 roku nimci buli vibiti z Lyudvipilya vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu 5 Lyudvipil vhodiv do vijskovoyi okrugi Zagrava regionalnoyi grupi UPA Pivnich 16 28 bereznya 1943 roku vidbuvsya velikij bij Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi z nimcyami bilya Lyudvipolya Karalni zagoni nimci ozbroyeni artileriyeyu ta minometami buli styagnuti syudi z Rivnogo Kostopolya Mezhirichchya i Bereznogo ta narahovuvali bilshe 1500 voyakiv Viddil povstanciv vidbiv 4 ataki karateliv Todi nimecke komanduvannya terminovo napravilo tudi chastinu SS ale i ce ne perelomilo hodu boyu Povstanci ne zdali mista Bulo spaleno 5 avtomashin zaginulo 58 okupantiv Vtrati UPA sklali 10 vbitih i poranenih 17 Dokladnishe Veterani Nimecko radyanskoyi vijni SosnovogoPovoyennij period Redaguvati 7 bereznya 1946 roci selo perejmenovano na Sosnove za sosnovimi derevami navkolo poselennya 9 5 Status selisha miskogo tipu z 1959 2 Z ukrupnennyam rajoniv u 1962 roci Sosnivskij rajon bulo rozformovano a vsi naseleni punkti uvijshli do skladu Bereznivskogo 18 Naselennya RedaguvatiU 1798 roci Lyudvipoli nalichuvav 141 hatu de meshkalo 860 osib a v 1812 roci kilkist hat zmenshilas do 115 naselennya do 740 osib Zgidno z perepisom naselennya 2001 roku u Sosnovomu prozhivalo 2088 osib 19 Dinamika naselennya 19 1798 1812 1866 1921 1930 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 2014860 740 850 1 208 1 239 1 617 1 929 2 332 2 213 2 2 tis 2 088 2 058 3 337 3 429Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 20 Mova VidsotokUkrayinska 99 18 Rosijska 0 63 Organi vladi RedaguvatiDokladnishe Sosnivska selishna radaMiscevi organi vladi predstavleni Sosnivskoyu selishnoyu radoyu yaka vhodit do skladu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Miskij golova Kot Mikola Volodimirovich Do miskoyi radi vhodit 30 deputativ 21 Simvolika RedaguvatiGerb shit roztyatij na zelene ta zolote polya z zoloto chornoyu sosnovoyu shishkoyu i peretyatij lamano vgori na pereminni polya Prapor kvadratne polotnishe rozdilene vertikalno navpil ta gorizontalno lamanoyu liniyeyu u 6 vistupiv na vidstani vid 1 3 do 1 6 shirini prapora vid verhnogo krayu verhnye vid drevka ta nizhnye z vilnogo krayu polya zhovti dva inshi zeleni v centri nizhnoyi chastini zhovto chorna sosnova shishka Zatverdzheni selishnoyu radoyu 30 sichnya 1998 roku Avtori proektiv Andrij Grechilo ta Yurij Terleckij 22 Osvita RedaguvatiPershu parafiyalnu shkolu v seli vidkrito 1867 roku 23 V nij navchalosya vsogo 7 hlopchikiv 1902 roku pochalo pracyuvati dvoklasne silske uchilishe jogo vidviduvalo 89 hlopchikiv i 25 divchatok 5 U 1925 roci v Lyudvipilskij shkoli pracyuvalo chotiri vchiteli navchalosya 282 uchni navchannya provadilosya viklyuchno polskoyu movoyu Stanom na 2015 rik u Sosnovomu diye zagalnoosvitnya shkola Sosnivskij NVK Gimnaziya ZOSh I stupenya 24 doshkilna navchalnij zaklad Berizka 25 i Sosnivskij profesijnij licej 26 Kultura RedaguvatiSosnivska miska biblioteka publichna biblioteka v smt Sosnove Rivnenskoyi oblasti Dokladnishe Sosnivska miska bibliotekaReligiya RedaguvatiU Sosnovomu diyut religijni gromadi Ukrayinska Pravoslavna Cerkva Kiyivskogo Patriarhatu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo Patriarhatu Cerkva nezalezhnih yevangelskih hristiyan Cerkva hristiyan viri yevangelskoyi Vidomi urodzhenci RedaguvatiIrina Bakovecka nar 1985 ukrayinska poetesa zhurnalistka kompozitor i vikonavec pisen Zhabchik Grigorij Lavrinovich nar 1918 s Budki Kudrenski Lyudvipilskogo rajonu nini smt Sosnove uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Kavaler ordena Vitchiznyanoyi vijni ta medali Za vidvagu Kostyuk Apollon Andrijovich nar 1925 s Lyudvipil uchasnik Radyansko yaponskoyi vijni Popik Oleksandr Ivanovich soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Rudik Adam Mikitovich Shavula 1909 1944 ukrayinskij vijskovik kurinnij UPA za inshimi dannimi narodivsya u Velikih Selishah Sterlyus Petro Pavlovich nar 15 bereznya 1904 s Lyudvipil uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Kavaler ordena Za osobistu muzhnist Div takozh RedaguvatiSosnivska miska bibliotekaPrimitki RedaguvatiKomentari Redaguvati Ob yednanij z Bereznivskim rajonom u grudni 1962 roku Dzherela Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip a b Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sosnovoe Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 a b v g d e zh i k l m n Lyashuk V O Sosnove Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 132 139 Oblikova kartka smt Sosnove na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 12 serpnya 2019 Procitovano 27 chervnya 2020 a b selishe miskogo tipu Sosnove Geoportal administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2014 Zamki ta hrami Ukrayini Gubkiv a b Grzegorz Rakowski Wolyn Kiyiv 2001 S 147 Rovenskij oblderzharhiv f 639 op 2 spr 1 ark 52 spr 12 ark 89 Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii t 10 ch 3 stor 126 ros Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich t 5 Warszawa 1884 stor 477 pol Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej stor 23 ros S M Budennyj Projdennyj put kn 2 M 1965 stor 188 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej t 9 stor 55 pol Korotun 1996 s 13 Mi jshli do boyu ZMINI v administrativno teritorialnomu ustroyi Rivnenskoyi oblasti zgidno z prijnyatimi normativno pravovimi aktami Arhiv originalu za 8 chervnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 a b Dinamika chiselnosti naselennya mist Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya 056 Bereznivskij RAJON Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2014 Oblikova kartka Sosnivskoyi selishnoyi radi na sajti VRU Arhiv originalu za 01 07 2016 Procitovano 15 08 2014 Grechilo A Terleckij Yu Gerbi ta prapori mist i sil Rivnenskoyi oblasti Kiyiv Lviv Rivne 2002 S 54 55 CDIA URSR u Kiyevi f 442 op 817 spr 14 ark 146 147 op 818 spr 37 ark 11 12 ZNZ Sosnove Rivnenska oblast ISUO Procitovano 2 sichnya 2015 DNZ Sosnove Rivnenska oblast ISUO Procitovano 2 sichnya 2015 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Koledzhi tehnikumi uchilisha liceyi v smt Sosnovomu osvita co Procitovano 2 sichnya 2015 Knigi Redaguvati Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 274 s Literatura RedaguvatiGrzegorz Rakowski O Wolyn Oficyna Wydawnicza Rewasz C 147 Lyashuk V O Sosnove Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 132 139 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sosnove Wolyn Grzegorz Rakowski Oblikova kartka Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 Sosnovoye Ukraine Vebsajt Bereznivskoyi centralizovanoyi sistemi publichno shkilnih bibliotek Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sosnove amp oldid 40051632