www.wikidata.uk-ua.nina.az

Малинськ У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мали нськ село в Україні центр однойменної громади Рівненс

Малинськ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Малинськ.

Мали́нськ — село в Україні, центр однойменної громади Рівненського району Рівненської області, розташоване за 34 км від колишнього районного центру. Відстань до обласного центру міста Рівного становить 63 км (автошляхом). У селі однойменна станція Рівненській дирекції Львівській залізниці, розміщена на лінії «Здолбунів — Сарни».

село Малинськ
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район  Рівненський район
Громада Малинська сільська громада
Основні дані
Засноване 1907
Населення 2445
Площа 1,62 км²
Густота населення 1049,38 осіб/км²
Поштовий індекс 34610
Телефонний код +380 3653
Катойконіми малинчани, малинчанин, малинчанка
Географічні дані
Географічні координати 51°05′41″ пн. ш. 26°32′54″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		172 м
Відстань до
обласного центру 		63 км
Відстань до
районного центру 		34 км
Найближча залізнична станція Малинськ
Місцева влада
Адреса ради 34610, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Малинськ
Карта
Малинськ
Малинськ
Мапа

 Малинськ у Вікісховищі

Згідно з даними перепису 2001 року населення становить 1700 осіб. На даний час в Малинську нараховується 514 дворів, 2445 жителів.

Географічно село розташоване в південній частині Поліської низовини із змішаними лісами та кислими дерново-підзолистими піщаними ґрунтами.

Етимологія Редагувати

Є дві версії походження милозвучної назви.

Одна з легенд, якими багате село, оповідає, що колись давно в Малинську жив невисокий на зріст дідусь. Коли він ішов по вулиці, то за їм стелились ягоди, квіти. А коли він торкався якогось кущика, то на ньому виростали ягоди малини. Дідусь часто заходив до жителів села порозмовляти, а в подарунок завжди лишав гілочку малини. З того часу село називається Малинськ.

За іншою, більш популярною і напевне реальною версією, село назвали так, бо його власником був великий землевласник Михайло Малинський з дружиною Анною та двома синами Зореком (Зуреком) та Емануелем, який з'явився тут у другій половині ХІХ ст. На території сучасного Березнівського району Малинський володів 723 десятинами землі та 18 тисячами десятинами лісу. Згодом його маєток був реконструйований у школу: з боків добудували довгі крила (коридори). В той час будували залізницю, і заснувалася станція Малинськ.

Історія Редагувати

Дерев'яна православна церква святих Петра і Павла у Малинську

Довоєнний період Редагувати

Історія села Малинськ починається з кінця ХІХ — початку ХХ століття. Селянська реформа 1861 року сприяла розвитку капіталізму. Поміщицькі господарства пристосовувались до нових умов, перетворюючись на капіталістичні підприємства — відбувалась поступова ліквідація кріпосницьких відносин. Питома вага поміщицьких господарств у сільськогосподарському виробництві поступово зменшувалась, хоча в окремих частинах Волинської губернії їм ще належала більша частина земель. У 1884 році селяни (65 % всього населення краю) мали лише 42 % земельних угідь, а поміщикам, які становили 1,4 % до загальної кількості населення, належало 44 % земель. Характерним для краю в післяреформений період було виникнення хуторів та інтенсивні поселення. Навколо села були розміщені ліси, а деревина була цінною сировиною, за яку платили гарні гроші, особливо за кордоном.

Економічному розвитку села сприяла залізнична магістраль Рівне—Лунинець, яка була введена в експлуатацію 1885 року. Ліс, що вирубувався, вивозився до Німеччини, Франції, Англії. В 1900 році було побудовано майданчик для відвантаження лісу. Цей майданчик було названо «Роз'їзд Яринівка» за однойменною назвою села за сім кілометрів (транспортування лісу відбувалось вузькоколійною залізницею). Згодом, у 1912-13 рр. було побудовано станцію в чотири колії. Вузькоколійку було прокладено через Малинськ-Михалин-Бобер. Всі землі і ліси належали поміщику Малинському, який мешкав у селі Зірне.

В 1906 році поміщик Малинський, якому належало 40 кварталів лісу навколо села, продав його купцю Первогильдії Геллеру за 1 млн карбованців. Останній зайнявся вирубкою лісу і вивозом його в Німеччину, Францію, Англію та інші Європейські держави. Для рубки і відвантаження матеріалів потрібні були робітники. Найдешевше коштувала праця в'язнів, яких доставляли сюди з Сибіру. Так з'явилися в селі перші поселенці — політичні в'язні які були на каторзі і знаходились з так званими «вовчими білетами» після відбуття строку тюремного ув'язнення. Серед них були Білоусов Іван з Оренбурзької губернії, Шкурко Михайло, Кудельський Павло, Сорокін Михайло з Петербурга та інші. Жили в'язні в бараках, які були розташовані на місці сучасного футбольного поля. Пізніше Геллер завербував на роботу робітників з багатьох міст і сіл Російської імперії. На тому місці, де зараз знаходиться сільський клуб та футбольне поле, з'явилося 15 бараків. Тут жили наймані робітники.

Дерев'яна будівля Малинського сільського клубу

В 1907 році поміщик перейменував «Роз'їзд Яринівка» на станцію Малинськ. В цьому ж році було побудовано паровозне депо, яке обслуговувало паровози вузькоколійки. Площу, на якій був вирубаний ліс, поміщик Малинський розділив на ділянки по одній десятині кожна. Ці ділянки орендували робітники, які потім отримали дозвіл на будівництво. Перший жилий будинок було побудовано в 1907 році, коли вже затвердилась назва села Малинськ замість роз'їзд Яринівка. Його побудував робітник Франц Нікель, за національністю поляк. Цей рік прийнято вважати роком народження села.

До 1939 року село розвивалося. Було побудовано молочарню, суконну фабрику, круподерню, млин, господарем яких був єврей Давид Шейнбейн. В 1925 році відкрито школу землеробів, у якій навчалися діти заможних селян. В 1933 році було відкрито клуб (Дім людовий) та школу. В 1937 році було збудовано військове містечко, у якому розміщувався штаб прикордонної охорони.

У період війни 1941—45 років село Малинськ було знищено на 55 %, а хутір Карачун спалено повністю.

Післявоєнний період Редагувати

У післявоєнний період село стало розвиватися швидкими темпами. Добудовано школу, відкрито дитсадок в 1970 році (до відкриття дитсадка в цьому приміщенні було пологове відділення лікарні). В 1960–1980 роках село Малинськ було одним із високорозвинених в економічному плані, тут функціонували: заготльон, нижній склад Березнівського ДЛГ, консервний завод, спиртбаза, хімсклад, склад-магазин, ремонтно-будівельна дільниця, філіал Березнівського порцелянового заводу, деревопереробний цех, нафтобаза, асфальтовий завод, склад Березнівського міжколгоспбуду, сирцех Рівненської маслосирбази, хвойний цех, заготпункт Костопільського ХПП (хлібо-приймальний пункт) та ін. З початку 1990-их років минулого століття багато підприємств, установ перестали функціонувати.

У 2007 році село відсвяткувало своє 100-річчя.

Населення Редагувати

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1 663 особи.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,29 %
російська 0,71 %

Економіка Редагувати

Основний напрямок — лісове господарство. В даний час у селі працюють підприємства: деревообробний цех ТЗОВ «Тандемсвіт», ЗАТ «РіМал» (переробка та виготовлення молочної продукції), нижній склад ДП «Березнівське лісове господарство», Малинське лісництво, ВАТ «Фрутко», СГ «Михайлівське», станція Малинськ Рівненської дирекції залізничних перевезень, ТЗОВ «Побутовик» (виготовлення столярних виробів та меблів); функціонують установи: сільська рада, відділення зв'язку, відділення «Ощадбанку», дитячий садок, школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія загальної практики/сімейної медицини, працюють 8 магазинів та кафе «Олеся» райСТ, приватні продуктові магазини. Працює приватне кафе-магазин «Мрія». Ведеться будівництво ще одного приватного магазину. Функціонує місцевий ринок (щоп'ятниці). Працює приватне швейне ательє та приватні перукарські салони. Село газифіковане.

Школа Редагувати

Малинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, розташована по вул. Шкільній, 1. Рік заснування — 1934. Кількість класів — 18, у тому числі І-го ступеня — 7 класів, ІІ-го ступеня — 7 класів, ІІІ-го ступеня — 4 класи. Кількість учнів — 374, вчителів — 43.

Публічно-шкільна бібліотека-філія, шкільна їдальня, кафе. Екскурсовод-краєзнавець Наталія Михайлівна Лень.

Гімн Школи Редагувати

Гімн школи села Малинськ:

Слова: А. П. Юрчик,

Музика: В. Д. Ковбара

Спорт Редагувати

В Малинську організовано два аматорські футбольних колективи — ФК «Малинськ» та ФК «Лісівник». ФК «Малинськ» займає високу позицію у чемпіонаті Рівненської області з футболу серед команд 2-ї ліги. У жовтні 2010 року клуб виборов третє місце у суперфіналі Всеукраїнських літніх сільських спортивних ігор, які проходили в місті Переяслав-Хмельницький Київської області.

Обидві команди виступають на відкритому у 2012 році новому спортивному стадіоні, створеному на місці колишніх старих цехів, а згодом стихійного сміттєзвалища. За словами Малинського сільського голови Анатолія Дімітрова, для зведення стадіону не використали жодної копійки бюджетних коштів, все зробили власними силами та на пожертви благодійників. Тутешні жителі змінили усе самотужки. Місцевим меценатом було закуплено газонну траву і надано допомогу технікою (грейдер і котки). Нині на стадіоні діє поливна система для підтримки росту трави, облаштовані роздягальні та душеві.

Транспорт Редагувати

* Автомобільний. Селом проходить автошлях територіального значення Т 1826 (вулицями Миру та Центральною). На відстані 2,35 км від села знаходиться автошлях регіонального значення Н25 (транспортний коридор Рівне — Сарни — Дубровиця). Щоденні, згідно з графіком, рейси маршруток Степань — Рівне, автобусний рейс Березне — Малинськ.

* Залізничний. 21 листопада 2006 році було відкрито новий вокзал станції Малинськ, який почали будувати ще в радянські часи і який є окрасою села в даний час.

Фотогалерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Облікова картка села Малинськ, Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. ↑ . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 18 березня 2013. 
  3. Малинськ це наша Батьківщина, соцмережа ВКонтакті
  4. Село Малинськ на Березнівщині відзначило 100-річчя, газета ОГО
  5. . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. 
  6. . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. 
  7. . Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 18 березня 2013. 
  8. . Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 18 березня 2013. 
  9. . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 16 вересня 2013. 
  10. ФК «Малинськ» з Рівненщини — третій на Всеукраїнських літніх сільських спортивних іграх [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.], газета ОГО
  11. . Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 23 березня 2013. 
  12. Альтернатива барам та кафе [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.], газета Вісті Рівненщини
  13. Розрахунок відстаней між містами на сайті DELLA. Архів оригіналу за 26 червня 2013. 

Література Редагувати

  • Книга скорботи України: Рівненська область. — Т. 1. — Рівне: Рівненська друкарня, 2002.
  • Leon Popek. Świątynie Wołynia. — T. 1. — Lublin: Ośrodek Studiów Polonijnych i Społecznych PZKS, 1997. (пол.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малинськ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Malinsk Mali nsk selo v Ukrayini centr odnojmennoyi gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti roztashovane za 34 km vid kolishnogo rajonnogo centru Vidstan do oblasnogo centru mista Rivnogo stanovit 63 km avtoshlyahom U seli odnojmenna stanciya Rivnenskij direkciyi Lvivskij zaliznici rozmishena na liniyi Zdolbuniv Sarni selo MalinskGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Malinska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1907Naselennya 2445Plosha 1 62 km Gustota naselennya 1049 38 osib km Poshtovij indeks 34610Telefonnij kod 380 3653Katojkonimi malinchani malinchanin malinchankaGeografichni daniGeografichni koordinati 51 05 41 pn sh 26 32 54 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 172 mVidstan dooblasnogo centru 63 kmVidstan dorajonnogo centru 34 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya MalinskMisceva vladaAdresa radi 34610 Rivnenska obl Bereznivskij r n s MalinskKartaMalinskMalinskMapa Malinsk u VikishovishiZgidno z danimi perepisu 2001 roku naselennya stanovit 1700 osib 1 Na danij chas v Malinsku narahovuyetsya 514 dvoriv 2445 zhiteliv 2 Geografichno selo roztashovane v pivdennij chastini Poliskoyi nizovini iz zmishanimi lisami ta kislimi dernovo pidzolistimi pishanimi gruntami Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 2 1 Dovoyennij period 2 2 Pislyavoyennij period 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Ekonomika 5 Shkola 5 1 Gimn Shkoli 6 Sport 7 Transport 8 Fotogalereya 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiYe dvi versiyi pohodzhennya milozvuchnoyi nazvi 3 Odna z legend yakimi bagate selo opovidaye sho kolis davno v Malinsku zhiv nevisokij na zrist didus Koli vin ishov po vulici to za yim stelilis yagodi kviti A koli vin torkavsya yakogos kushika to na nomu virostali yagodi malini Didus chasto zahodiv do zhiteliv sela porozmovlyati a v podarunok zavzhdi lishav gilochku malini Z togo chasu selo nazivayetsya Malinsk Za inshoyu bilsh populyarnoyu i napevne realnoyu versiyeyu selo nazvali tak bo jogo vlasnikom buv velikij zemlevlasnik Mihajlo Malinskij z druzhinoyu Annoyu ta dvoma sinami Zorekom Zurekom ta Emanuelem yakij z yavivsya tut u drugij polovini HIH st Na teritoriyi suchasnogo Bereznivskogo rajonu Malinskij volodiv 723 desyatinami zemli ta 18 tisyachami desyatinami lisu Zgodom jogo mayetok buv rekonstrujovanij u shkolu z bokiv dobuduvali dovgi krila koridori V toj chas buduvali zaliznicyu i zasnuvalasya stanciya Malinsk Istoriya Redaguvati nbsp Derev yana pravoslavna cerkva svyatih Petra i Pavla u MalinskuDovoyennij period Redaguvati Istoriya sela Malinsk pochinayetsya z kincya HIH pochatku HH stolittya Selyanska reforma 1861 roku spriyala rozvitku kapitalizmu Pomishicki gospodarstva pristosovuvalis do novih umov peretvoryuyuchis na kapitalistichni pidpriyemstva vidbuvalas postupova likvidaciya kriposnickih vidnosin Pitoma vaga pomishickih gospodarstv u silskogospodarskomu virobnictvi postupovo zmenshuvalas hocha v okremih chastinah Volinskoyi guberniyi yim she nalezhala bilsha chastina zemel U 1884 roci selyani 65 vsogo naselennya krayu mali lishe 42 zemelnih ugid a pomishikam yaki stanovili 1 4 do zagalnoyi kilkosti naselennya nalezhalo 44 zemel Harakternim dlya krayu v pislyareformenij period bulo viniknennya hutoriv ta intensivni poselennya Navkolo sela buli rozmisheni lisi a derevina bula cinnoyu sirovinoyu za yaku platili garni groshi osoblivo za kordonom Ekonomichnomu rozvitku sela spriyala zaliznichna magistral Rivne Luninec yaka bula vvedena v ekspluataciyu 1885 roku Lis sho virubuvavsya vivozivsya do Nimechchini Franciyi Angliyi V 1900 roci bulo pobudovano majdanchik dlya vidvantazhennya lisu Cej majdanchik bulo nazvano Roz yizd Yarinivka za odnojmennoyu nazvoyu sela za sim kilometriv transportuvannya lisu vidbuvalos vuzkokolijnoyu zalizniceyu Zgodom u 1912 13 rr bulo pobudovano stanciyu v chotiri koliyi Vuzkokolijku bulo prokladeno cherez Malinsk Mihalin Bober Vsi zemli i lisi nalezhali pomishiku Malinskomu yakij meshkav u seli Zirne V 1906 roci pomishik Malinskij yakomu nalezhalo 40 kvartaliv lisu navkolo sela prodav jogo kupcyu Pervogildiyi Gelleru za 1 mln karbovanciv Ostannij zajnyavsya virubkoyu lisu i vivozom jogo v Nimechchinu Franciyu Angliyu ta inshi Yevropejski derzhavi Dlya rubki i vidvantazhennya materialiv potribni buli robitniki Najdeshevshe koshtuvala pracya v yazniv yakih dostavlyali syudi z Sibiru Tak z yavilisya v seli pershi poselenci politichni v yazni yaki buli na katorzi i znahodilis z tak zvanimi vovchimi biletami pislya vidbuttya stroku tyuremnogo uv yaznennya Sered nih buli Bilousov Ivan z Orenburzkoyi guberniyi Shkurko Mihajlo Kudelskij Pavlo Sorokin Mihajlo z Peterburga ta inshi Zhili v yazni v barakah yaki buli roztashovani na misci suchasnogo futbolnogo polya Piznishe Geller zaverbuvav na robotu robitnikiv z bagatoh mist i sil Rosijskoyi imperiyi Na tomu misci de zaraz znahoditsya silskij klub ta futbolne pole z yavilosya 15 barakiv Tut zhili najmani robitniki nbsp Derev yana budivlya Malinskogo silskogo klubuV 1907 roci pomishik perejmenuvav Roz yizd Yarinivka na stanciyu Malinsk V comu zh roci bulo pobudovano parovozne depo yake obslugovuvalo parovozi vuzkokolijki Ploshu na yakij buv virubanij lis pomishik Malinskij rozdiliv na dilyanki po odnij desyatini kozhna Ci dilyanki orenduvali robitniki yaki potim otrimali dozvil na budivnictvo Pershij zhilij budinok bulo pobudovano v 1907 roci koli vzhe zatverdilas nazva sela Malinsk zamist roz yizd Yarinivka Jogo pobuduvav robitnik Franc Nikel za nacionalnistyu polyak Cej rik prijnyato vvazhati rokom narodzhennya sela Do 1939 roku selo rozvivalosya Bulo pobudovano molocharnyu sukonnu fabriku krupodernyu mlin gospodarem yakih buv yevrej David Shejnbejn V 1925 roci vidkrito shkolu zemlerobiv u yakij navchalisya diti zamozhnih selyan V 1933 roci bulo vidkrito klub Dim lyudovij ta shkolu V 1937 roci bulo zbudovano vijskove mistechko u yakomu rozmishuvavsya shtab prikordonnoyi ohoroni U period vijni 1941 45 rokiv selo Malinsk bulo znisheno na 55 a hutir Karachun spaleno povnistyu 2 Pislyavoyennij period Redaguvati U pislyavoyennij period selo stalo rozvivatisya shvidkimi tempami Dobudovano shkolu vidkrito ditsadok v 1970 roci do vidkrittya ditsadka v comu primishenni bulo pologove viddilennya likarni V 1960 1980 rokah selo Malinsk bulo odnim iz visokorozvinenih v ekonomichnomu plani tut funkcionuvali zagotlon nizhnij sklad Bereznivskogo DLG konservnij zavod spirtbaza himsklad sklad magazin remontno budivelna dilnicya filial Bereznivskogo porcelyanovogo zavodu derevopererobnij ceh naftobaza asfaltovij zavod sklad Bereznivskogo mizhkolgospbudu sirceh Rivnenskoyi maslosirbazi hvojnij ceh zagotpunkt Kostopilskogo HPP hlibo prijmalnij punkt ta in Z pochatku 1990 ih rokiv minulogo stolittya bagato pidpriyemstv ustanov perestali funkcionuvati U 2007 roci selo vidsvyatkuvalo svoye 100 richchya 4 Naselennya RedaguvatiZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkali 1 663 osobi 5 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 6 Mova Vidsotokukrayinska 99 29 rosijska 0 71 Ekonomika RedaguvatiOsnovnij napryamok lisove gospodarstvo V danij chas u seli pracyuyut pidpriyemstva derevoobrobnij ceh TZOV Tandemsvit ZAT RiMal pererobka ta vigotovlennya molochnoyi produkciyi nizhnij sklad DP Bereznivske lisove gospodarstvo Malinske lisnictvo VAT Frutko SG Mihajlivske stanciya Malinsk Rivnenskoyi direkciyi zaliznichnih perevezen TZOV Pobutovik vigotovlennya stolyarnih virobiv ta mebliv funkcionuyut ustanovi silska rada viddilennya zv yazku viddilennya Oshadbanku dityachij sadok shkola I III stupeniv ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini pracyuyut 8 magaziniv ta kafe Olesya rajST privatni produktovi magazini Pracyuye privatne kafe magazin Mriya Vedetsya budivnictvo she odnogo privatnogo magazinu Funkcionuye miscevij rinok shop yatnici Pracyuye privatne shvejne atelye ta privatni perukarski saloni Selo gazifikovane Shkola RedaguvatiMalinska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv roztashovana po vul Shkilnij 1 Rik zasnuvannya 1934 Kilkist klasiv 18 u tomu chisli I go stupenya 7 klasiv II go stupenya 7 klasiv III go stupenya 4 klasi Kilkist uchniv 374 vchiteliv 43 7 Publichno shkilna biblioteka filiya shkilna yidalnya kafe Ekskursovod krayeznavec Nataliya Mihajlivna Len Gimn Shkoli Redaguvati Gimn shkoli sela Malinsk 8 Slova A P Yurchik Muzika V D Kovbara Narodilas ti v tridcyatihShe pid polskim gnitomI do sebe prityagaladitok yak magnitom V tvoyih stinah vchilisChehi polyaki i nimci Ta najbilshe znan distaliNashi ukrayinci Tvoyi slavni vihovanciYe po vsomu svitiShlyut vitannya ridnij shkoliTeplom opoviti To kvituj zhe ridna shkoloNa viki i niniMir i spokij haj panuyutV nashij Ukrayini Sport RedaguvatiV Malinsku organizovano dva amatorski futbolnih kolektivi FK Malinsk ta FK Lisivnik FK Malinsk zajmaye visoku 9 poziciyu u chempionati Rivnenskoyi oblasti z futbolu sered komand 2 yi ligi U zhovtni 2010 roku klub viborov tretye misce u superfinali Vseukrayinskih litnih silskih sportivnih igor yaki prohodili v misti Pereyaslav Hmelnickij Kiyivskoyi oblasti 10 Obidvi komandi vistupayut na vidkritomu u 2012 roci novomu sportivnomu stadioni stvorenomu na misci kolishnih starih cehiv a zgodom stihijnogo smittyezvalisha Za slovami Malinskogo silskogo golovi Anatoliya Dimitrova dlya zvedennya stadionu ne vikoristali zhodnoyi kopijki byudzhetnih koshtiv vse zrobili vlasnimi silami ta na pozhertvi blagodijnikiv Tuteshni zhiteli zminili use samotuzhki Miscevim mecenatom bulo zakupleno gazonnu travu i nadano dopomogu tehnikoyu grejder i kotki 11 Nini na stadioni diye polivna sistema dlya pidtrimki rostu travi oblashtovani rozdyagalni ta dushevi 12 Transport Redaguvati Avtomobilnij Selom prohodit avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 1826 vulicyami Miru ta Centralnoyu Na vidstani 2 35 km vid sela znahoditsya avtoshlyah regionalnogo znachennya N25 transportnij koridor Rivne Sarni Dubrovicya Shodenni zgidno z grafikom rejsi marshrutok Stepan Rivne avtobusnij rejs Berezne Malinsk Grafik ruhu marshrutnih taksi cherez a z MalinskNa Rivne a c Chajka Na StepanSpoluchennya Chas vidpravlennya Spoluchennya Chas vidpravlennyaV Verbche Rivne 06 30 Rivne Guta 05 50Stepan Rivne 07 15 Rivne Krichilsk 06 40Guta Rivne 07 40 Rivne Stepan 08 20Krichilsk Rivne 08 10 Rivne Stepan 10 45Melnicya Rivne 09 30 Rivne Guta 11 40Butejki Rivne 10 05 Rivne V Verbche 12 40Stepan Rivne 12 20 Rivne Stepan 13 20Guta Rivne 13 45 Rivne Krichilsk 14 30Stepan Rivne 14 45 Rivne Stepan 15 30V Verbche Rivne 15 15 Rivne Krichilsk 16 15Krichilsk Rivne 16 35 Rivne V Verbche 17 00Stepan Rivne 17 05 Rivne Guta 17 25Krichilsk Rivne 18 50 Rivne V Verbche 18 15Guta Rivne 19 15 Rivne Krichilsk 20 10V Verbche Rivne 19 45 Rivne Stepan 20 45Dzherelo Rivne Guta 22 25 Zaliznichnij 21 listopada 2006 roci bulo vidkrito novij vokzal stanciyi Malinsk yakij pochali buduvati she v radyanski chasi i yakij ye okrasoyu sela v danij chas Grafik ruhu dizel poyizdiv po stanciyi MalinskNa Rivne Na SarniNomer poyizda Spoluchennya Pributtya Stoyanka Vidpravlennya Nomer poyizda Spoluchennya Pributtya Stoyanka Vidpravlennya6341 Sarni Rivne 05 35 1 05 36 6330 Rivne Sarni 09 03 4 09 076343 Sarni Rivne 08 26 1 08 27 6334 Rivne Udrick 14 25 1 14 266389 Gorin Rivne 16 19 1 16 20 6336 Rivne Udrick 19 19 1 19 206349 Udrick Rivne 20 42 1 20 43 6338 Rivne Sarni 22 00 1 22 01Dzherelo Arhivovano 7 travnya 2021 u Wayback Machine Fotogalereya Redaguvati nbsp V yizd u Malinsk zi storoni smt Stepan nbsp Silska rada nbsp Zaliznichnij vokzal nbsp Zagotzerno z vokzalu nbsp Pributtya poyizda na stanciyu nbsp Dvopoverhivki po vul Centralnij nbsp Ambulatoriya zagalnoyi praktiki nbsp Gorodi bilya zaliznichnogo vokzalu nbsp Kontora Malinskogo lisnictva nbsp Stavok na teritoriyi lisnictva nbsp Pozhezhna vezha u lisnictvi nbsp Derevoobrobni potuzhnosti nbsp Malinska serednya shkolaPrimitki Redaguvati Oblikova kartka sela Malinsk Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 a b Istorichna dovidka z sajtu Publichno shkilnoyi biblioteki Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 18 bereznya 2013 Malinsk ce nasha Batkivshina socmerezha VKontakti Selo Malinsk na Bereznivshini vidznachilo 100 richchya gazeta OGO Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 Shkola z sajtu Publichno shkilnoyi biblioteki Arhiv originalu za 23 bereznya 2013 Procitovano 18 bereznya 2013 Gimn Shkoli z sajtu Publichno shkilnoyi biblioteki Arhiv originalu za 23 bereznya 2013 Procitovano 18 bereznya 2013 Rivnenska oblasna federaciya futbolu Arhiv originalu za 1 listopada 2013 Procitovano 16 veresnya 2013 FK Malinsk z Rivnenshini tretij na Vseukrayinskih litnih silskih sportivnih igrah Arhivovano 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine gazeta OGO Na rivnenskomu Polissi pobilshalo sportivnih ob yektiv Arhiv originalu za 23 lyutogo 2016 Procitovano 23 bereznya 2013 Alternativa baram ta kafe Arhivovano 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine gazeta Visti Rivnenshini Rozrahunok vidstanej mizh mistami na sajti DELLA Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Literatura RedaguvatiKniga skorboti Ukrayini Rivnenska oblast T 1 Rivne Rivnenska drukarnya 2002 Leon Popek Swiatynie Wolynia T 1 Lublin Osrodek Studiow Polonijnych i Spolecznych PZKS 1997 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MalinskOblikova kartka s Malinsk Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019 Publichno shkilna biblioteka filiya s Malinsk Den mista v seli Sajt malynsk Istoriya naselenih punktiv Oficijna vebstorinka Bereznivskoyi rajonnoyi radi Arhivovano 22 serpnya 2018 u Wayback Machine Romanchuk O Ci legendarni Malinski Istorichna Volin FK Lisivnik Malinsk grupa vkontakti Sajt pro Malinsk Foto Video Novini Sport Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Malinsk amp oldid 40428941