www.wikidata.uk-ua.nina.az

Собор святих Апостолів Петра і Павла Кам янець Подільський У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Латинськ

Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Латинський собор.

Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла в Кам'янці-Подільському (Катедра Св. Апостолів Петра і Павла) — чинний кафедральний католицький костел у місті Кам'янці-Подільському (Хмельницька область). Визначна пам'ятка історії культури та архітектури України, одна з головних туристичних атракцій міста.

Кафедральний костел святих Апостолів
Петра і Павла
Назва на честь: День апостолів Петра і Павла
Катедра Св. Апостолів Петра і Павла
48°40′36″ пн. ш. 26°34′19″ сх. д. / 48.67680277780555542° пн. ш. 26.57196388891666672° сх. д. / 48.67680277780555542; 26.57196388891666672Координати: 48°40′36″ пн. ш. 26°34′19″ сх. д. / 48.67680277780555542° пн. ш. 26.57196388891666672° сх. д. / 48.67680277780555542; 26.57196388891666672
Статус діючий
Країна  Україна
Розташування Кам'янець-Подільський, вул. Татарська, 20
Конфесія Римо-Католицька Церква
Тип будівлі собор
Архітектурний стиль ренесанс, бароко, неоготика
Засновано 1375
Будівництво 1428 — численні будівництва й перебудови протягом XVI—XVII ст.ст.
1757
Сайт camenecensis.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=187&Itemid=92
Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський) (Україна)
 Собор святих Апостолів Петра і Павла у Вікісховищі

Архітектурний ансамбль Костелу святих Апостолів Петра і Павла охоплює: власне костел, дзвіницю, тріумфальну арку та мінарет. Містить риси архітектури ренесансу, бароко, неоготики.

Опис ред.

Станом на 2010 рік складовими ансамблю Кам'янецького кафедрального костелу святих Апостолів Петра і Павла є:

  • Костел — базилікального типу, тринавовий. Стіни — муровані на вапняковому розчині;
  • Дзвіниця (1646—1648)— розташована з північно-східної сторони на відстані кількох метрів від Петропавлівського кафедрального костьолу. Спочатку кам'яна, триярусна, перекрита високим чотирискатним шатровим дахом з люкарнами, з 4 пірамідальними вежами на кутах, з високими світловими прорізами 4 верхньому ярусі. У середині XVIII століття фасади дзвіниці декорують в бароковому стилі, надто третій ярус: з'являються кутові лопатки, пілястри з капітелями композитного ордеру, переробляються світлові прорізи (тепер їх по два — прямокутний з «вухатою» лиштвою і круглий отвір над ним). Наприкінці XIX століття (після 1862 року) гонтова покрівля на даху дзвіниці замінена залізною. Дзвіниця — кам'яна, чотириярусна, квадратна в плані, потинькована. Перший ярус перекритий напівциркульним склепінням, решта перекриття — пласкі по кроквах;
  • Мінарет зі скульптурою Діви Марії — побудований турецькими будівничими на підмурках каплиці доби Відродження. Стіни з каменю, заокруглений за формою, всередині 136 сходинок до вехнього майданчика, віконні отвори малі, щілинні, слугують для освітлення сходинок. Мінарет заввишки 40 метрів. Скульптура Діви Марії, встановлена на верхівку мінарета після вигнання турків у 1756 році (ремонт у 1784 та 1820—23 роках), у стилі бароко, заввишки 4,5 метри, створена виколоткою, порожня задля полегшення ваги, виготовлена зі сплаву міді та срібла;
  • Тріумфальна арка (1781 рік) — майже квадратна в плані, нагадує пишну браму, проїзд має напівциркульне склепіння. Фасади прикрашені пілястрами іонічного ордеру та розкрепованим антаблементом. Подвоєні пілястри поверх антаблементу подовжені стовпчиками з волютами, прикрашеними скульптурами-янголами (частково оздоби було втрачено). Споруду вінчає архітектурний ліхтар барокової форми з волютами, один з найкращих серед збережених на території України.

З історії храму ред.

Від заснування до кінця XVIII ст. ред.

Герб, Святі Петро і Павло

Дата заснування костелу достеменно не відома. Відомим є факт, що Кам'янець-Подільське єпископство і дієцезію, на прохання польського короля Людовика Угорського, заснував у місті Папа Григорій XI у 1375 році. Імовірно, тоді ж був заснований і перший кафедральний костел. З описів відомо, що був він дерев'яний, і звів його перший кам'янецький єпископ — домініканець Вільгельм.

Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла у Кам'янеці-Подільському. Літографія Наполеона Орди

У 1428–1430 роках був побудований корпус первинного катедрального костелу з вівтарем на тому місці, де міститься храм у теперішній час — власне там, де нині є головний вхід і хори. Можливо також, що власне кам'яний собор було побудовано за сприяння єпископа Якуба Бучацького (1502—1517).

Статуя Діви Марії на мінареті

Каплицю Вірменської Божої Матері і каплицю Пресвятого Таїнства збудовано в 1547— 1563 роках зусиллями єпископа Леонарда Слоньчевського. Каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії збудовано вже після пожежі у 1616 році. У зв'язку з тією відбудовою і розбудовою, що тривали до 1621 року, ґрунтовно змінено дах, що кардинально змінило зовнішній вигляд костелу з готичного на ренесансний, згідно з проектом Яна де Вітте. Каплицю збудовано в стилі бароко, стіни вкриті копіями ікон італійських художників XVI століття (пензля італійця Рамп'єґо).

У часи кам'янецького єпископа Міхала Дзялинського, протягом 1646— 1648 років, добудовано теперішній пресбітерій, що змінило внутрішній устрій храму, облаштовано скарбницю.

У 1672—1699 роках (роки правління під владою Османської імперії) Кам'янецький кафедральний костел був перетворений на мусульманську мечеть. Католицьку сакральну атрибутику з храму прибрано, ренесансну каплицю в цей період на західному фасаді забито камінням і перетворено на підмурки мінарета. Таким чином, біля входу до храму турки звели мінарет.

1699 року за новою мирною угодою Османська імперія повернула Кам'янець Речі Посполитій, а турецьке населення повернулося на батьківщину. Костел ремонтують, але мінарет залишають на місці.

Згодом єпископ Миколай Дембовський сприяв встановленню на мінареті статуї Діви Марії (тип Непорочного Зачаття або Знесення) заввишки 3,5 м, яка стоїть на Земній Кулі та Півмісяці і благословляє місто та край.

У 1737—1755 роки здійснено ремонт і оздоблення інтер'єрів костелу в стилі пізнього бароко.

Тріумфальна арка костелу (1781)

1768 року єпископ Вацлав Геронім Сераковський фундував новий вівтар для храму, який за даними Ельжбети Бурди, виконав львівський скульптор Матвій Полейовський. Однак Анджей Бетлей вважає, що атрибуцію про авторство Матвія Полейовського, поширену в давнішій літературі, варто відкинути.

У 1781 році у ансамблі Костелу святих Петра і Павла на честь візиту польського короля Станіслава Августа зведено тріумфальну арку.

Від кінця XVIII — у XIX століттях ред.

Після анексії Правобережжя України Російською імперією та другого поділу Речі Посполитої (1793) костел деякий час продовжував діяти як кафедральний. Але невдовзі згідно з указом царя Александра ІІ від 5 червня 1866 року Кам'янецька дієцезія скасовувалась та приєднувалась до Луцько-Житомирської. Відтак статус кафедрального було змінено на статус парафіяльного костелу.

У 1853—1855 роки підлогу костелу викладають плитками з теребовлянського пісковику, в пресвітерії — з каррарського мармуру, вікна в вівтарній частині оздобили вітражами. Стінописи у південній каплиці створив художник Д. Сампіні.

У 1862 році гонтовий дах костелу згорів, його зняли і вкрили дах бляхою.

Костел у XX ст. і в наші дні ред.

У 1918 році (за УНР) Папа Бенедикт XV відновив Кам'янецьку дієцезію, а її єпископом призначив пробоща катедри о. Пйотра Маньковського.
Вже за часів СРСР, у 1935 році кафедральний собор св. Петра і Павла у Кам'янці закрили й перетворили на ідеологічний музейний заклад — Музей історії релігії й атеїзму.

Проте у часи Другої світової війни у храмі правили служби.

Від 1978 року випадково збережений костельний орган став приводом для подальшого використання храму як концертного (органного) залу.

Із демократизацією життя наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років та завдяки тривалим зусиллям парафіян та тодішнього настоятеля отця Юзефа Будрявічуса 13 червня 1990 року радянська влада передала кафедральний костел громаді римсько-католицької парафії, 29 червня відбулась перша служба та поновне освячення храму за участю єпископа Вільна.

16 січня 1991 року Папа Іван Павло ІІ відновив Кам'янець-Подільську дієцезію і призначив її єпископом ординарієм отця Яна Ольшанського ОМІ. Після повернення собору релігійній громаді зусиллями отця Юзефа Будрявічуса в ньому були розпочаті ремонтні роботи. Покрівля була перекрита мідною бляхою, були замінені знищені елементи дерев'яної конструкції, здійснено також внутрішній ремонт. Після від'їзду отця Юзефа Будрявічуса новим настоятелем призначений отець Роман Тваруґ, який на далі займався відновленням святині. У 1993 році на бічній дзвіниці встановлені нові дзвони.

У рамках регіональної культурницької акції Сім чудес Кам'янця-Подільського, що тривала у 2007 — на початку 2008 років Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла увійшов до числа 7 фіналістів-чудес краю.

Нині Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла у Кам'янці-Подільському — один з найкраще збережених на теренах України, не лише великий духовний осередок, а й популярна туристична атракція міста.

Усипальниця ред.

Памятник Івану Павлу II

Були поховані:

Орган костелу ред.

Журнал «Ruch Muzyczny» за 1859 рік у статті «Nove Organy w Kamencu Podolskim» д-ра Олександра Кремера, синдика кам'янець-подільського кафедрального костьолу, даючи диспозицію та опис нового органа, писала: «В цілому дуд і пищалок є 970, з яких 160 дерев'яних, решта — з англійського цинку. Столик для гри знаходиться спереду по середині ширини органа, який у вищій своїй частині розділений на дві половини (для вікна), а граючий має весь орган за плечима, обличчям він обернений до вівтаря, що є зручним для нього, так як з правої і з лівої сторони розміщується оркестр і хор, а сам [органіст] ними може диригувати. Поверхня органа гарна і зі смаком виконана, він лакований білим, з золотим оздобленням. Внутрішня побудова міцно і з найбільшою досконалістю виконана, досконало обмислена для зручності граючого і з ощадливістю місця. Сила тону в звучанні organo pleno чудовий. Голос педалі потужний і завершений; поодинці регістри, такі як флейти, бурдон, саліціонал, віола, — звучать дуже лагідно і приємно з властивим тільки для них характером і поодинці, і в різних комбінаціях; дуже мила гармонія утворює цілісне звучання. Ціна органа дуже поміркована: на місці 2500 рублів сріблом. З доставкою, митом і встановленням, яке сам п Хессе з двома помічниками за три тижні сумлінно виконав, цілий орган 3000 рублів коштує». Орган мав 20 регістрів, дві клавіатури і педаль. Порівняно з наведеною у статті диспозицією, сучасний орган має деякі відмінності. Далі замітка повідомляла про очікування іншого нового органа від того ж органобудівника:

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Burda E. Sierakowski Wacław Hieronim z Bogusławic Jan Andrzej h. Ogończyk (1700—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 312. (пол.)
  2. Betlej A. Polejowski Maciej [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Słownik Artystów Polskich. — T. 7. — Warszawa, 2003. — S. 376. (пол.)
  3. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 170. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
  4. Н. Білоус. Павел Пачинський — київський намісник… // Альманах соціальної історії 2010. Випуск 9. — С. 251—252.

Джерела та література ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Latinskij sobor Kafedralnij kostel svyatih Apostoliv Petra i Pavla v Kam yanci Podilskomu Katedra Sv Apostoliv Petra i Pavla chinnij kafedralnij katolickij kostel u misti Kam yanci Podilskomu Hmelnicka oblast Viznachna pam yatka istoriyi kulturi ta arhitekturi Ukrayini odna z golovnih turistichnih atrakcij mista Kafedralnij kostel svyatih Apostoliv Petra i PavlaNazva na chest Den apostoliv Petra i PavlaKatedra Sv Apostoliv Petra i Pavla48 40 36 pn sh 26 34 19 sh d 48 67680277780555542 pn sh 26 57196388891666672 sh d 48 67680277780555542 26 57196388891666672 Koordinati 48 40 36 pn sh 26 34 19 sh d 48 67680277780555542 pn sh 26 57196388891666672 sh d 48 67680277780555542 26 57196388891666672Status diyuchijKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Kam yanec Podilskij vul Tatarska 20Konfesiya Rimo Katolicka CerkvaTip budivli soborArhitekturnij stil renesans baroko neogotikaZasnovano 1375Budivnictvo 1428 chislenni budivnictva j perebudovi protyagom XVI XVII st st 1757Sajt camenecensis org ua index php option com content amp task view amp id 187 amp Itemid 92Sobor svyatih Apostoliv Petra i Pavla Kam yanec Podilskij Ukrayina Sobor svyatih Apostoliv Petra i Pavla u VikishovishiArhitekturnij ansambl Kostelu svyatih Apostoliv Petra i Pavla ohoplyuye vlasne kostel dzvinicyu triumfalnu arku ta minaret Mistit risi arhitekturi renesansu baroko neogotiki Zmist 1 Opis 2 Z istoriyi hramu 2 1 Vid zasnuvannya do kincya XVIII st 2 2 Vid kincya XVIII u XIX stolittyah 2 3 Kostel u XX st i v nashi dni 3 Usipalnicya 4 Organ kostelu 5 Galereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaOpis red Stanom na 2010 rik skladovimi ansamblyu Kam yaneckogo kafedralnogo kostelu svyatih Apostoliv Petra i Pavla ye Kostel bazilikalnogo tipu trinavovij Stini murovani na vapnyakovomu rozchini Dzvinicya 1646 1648 roztashovana z pivnichno shidnoyi storoni na vidstani kilkoh metriv vid Petropavlivskogo kafedralnogo kostolu Spochatku kam yana triyarusna perekrita visokim chotiriskatnim shatrovim dahom z lyukarnami z 4 piramidalnimi vezhami na kutah z visokimi svitlovimi prorizami 4 verhnomu yarusi U seredini XVIII stolittya fasadi dzvinici dekoruyut v barokovomu stili nadto tretij yarus z yavlyayutsya kutovi lopatki pilyastri z kapitelyami kompozitnogo orderu pereroblyayutsya svitlovi prorizi teper yih po dva pryamokutnij z vuhatoyu lishtvoyu i kruglij otvir nad nim Naprikinci XIX stolittya pislya 1862 roku gontova pokrivlya na dahu dzvinici zaminena zaliznoyu Dzvinicya kam yana chotiriyarusna kvadratna v plani potinkovana Pershij yarus perekritij napivcirkulnim sklepinnyam reshta perekrittya plaski po krokvah Minaret zi skulpturoyu Divi Mariyi pobudovanij tureckimi budivnichimi na pidmurkah kaplici dobi Vidrodzhennya Stini z kamenyu zaokruglenij za formoyu vseredini 136 shodinok do vehnogo majdanchika vikonni otvori mali shilinni sluguyut dlya osvitlennya shodinok Minaret zavvishki 40 metriv Skulptura Divi Mariyi vstanovlena na verhivku minareta pislya vignannya turkiv u 1756 roci remont u 1784 ta 1820 23 rokah u stili baroko zavvishki 4 5 metri stvorena vikolotkoyu porozhnya zadlya polegshennya vagi vigotovlena zi splavu midi ta sribla Triumfalna arka 1781 rik majzhe kvadratna v plani nagaduye pishnu bramu proyizd maye napivcirkulne sklepinnya Fasadi prikrasheni pilyastrami ionichnogo orderu ta rozkrepovanim antablementom Podvoyeni pilyastri poverh antablementu podovzheni stovpchikami z volyutami prikrashenimi skulpturami yangolami chastkovo ozdobi bulo vtracheno Sporudu vinchaye arhitekturnij lihtar barokovoyi formi z volyutami odin z najkrashih sered zberezhenih na teritoriyi Ukrayini Z istoriyi hramu red Vid zasnuvannya do kincya XVIII st red nbsp Gerb Svyati Petro i PavloData zasnuvannya kostelu dostemenno ne vidoma Vidomim ye fakt sho Kam yanec Podilske yepiskopstvo i diyeceziyu na prohannya polskogo korolya Lyudovika Ugorskogo zasnuvav u misti Papa Grigorij XI u 1375 roci Imovirno todi zh buv zasnovanij i pershij kafedralnij kostel Z opisiv vidomo sho buv vin derev yanij i zviv jogo pershij kam yaneckij yepiskop dominikanec Vilgelm nbsp Kafedralnij kostel svyatih Apostoliv Petra i Pavla u Kam yaneci Podilskomu Litografiya Napoleona OrdiU 1428 1430 rokah buv pobudovanij korpus pervinnogo katedralnogo kostelu z vivtarem na tomu misci de mistitsya hram u teperishnij chas vlasne tam de nini ye golovnij vhid i hori Mozhlivo takozh sho vlasne kam yanij sobor bulo pobudovano za spriyannya yepiskopa Yakuba Buchackogo 1502 1517 nbsp Statuya Divi Mariyi na minaretiKaplicyu Virmenskoyi Bozhoyi Materi i kaplicyu Presvyatogo Tayinstva zbudovano v 1547 1563 rokah zusillyami yepiskopa Leonarda Slonchevskogo Kaplicyu Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi zbudovano vzhe pislya pozhezhi u 1616 roci U zv yazku z tiyeyu vidbudovoyu i rozbudovoyu sho trivali do 1621 roku gruntovno zmineno dah sho kardinalno zminilo zovnishnij viglyad kostelu z gotichnogo na renesansnij zgidno z proektom Yana de Vitte Kaplicyu zbudovano v stili baroko stini vkriti kopiyami ikon italijskih hudozhnikiv XVI stolittya penzlya italijcya Ramp yego U chasi kam yaneckogo yepiskopa Mihala Dzyalinskogo protyagom 1646 1648 rokiv dobudovano teperishnij presbiterij sho zminilo vnutrishnij ustrij hramu oblashtovano skarbnicyu U 1672 1699 rokah roki pravlinnya pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi Kam yaneckij kafedralnij kostel buv peretvorenij na musulmansku mechet Katolicku sakralnu atributiku z hramu pribrano renesansnu kaplicyu v cej period na zahidnomu fasadi zabito kaminnyam i peretvoreno na pidmurki minareta Takim chinom bilya vhodu do hramu turki zveli minaret 1699 roku za novoyu mirnoyu ugodoyu Osmanska imperiya povernula Kam yanec Rechi Pospolitij a turecke naselennya povernulosya na batkivshinu Kostel remontuyut ale minaret zalishayut na misci Zgodom yepiskop Mikolaj Dembovskij spriyav vstanovlennyu na minareti statuyi Divi Mariyi tip Neporochnogo Zachattya abo Znesennya zavvishki 3 5 m yaka stoyit na Zemnij Kuli ta Pivmisyaci i blagoslovlyaye misto ta kraj U 1737 1755 roki zdijsneno remont i ozdoblennya inter yeriv kostelu v stili piznogo baroko nbsp Triumfalna arka kostelu 1781 1768 roku yepiskop Vaclav Geronim Serakovskij funduvav novij vivtar dlya hramu yakij za danimi Elzhbeti Burdi vikonav lvivskij skulptor Matvij Polejovskij 1 Odnak Andzhej Betlej vvazhaye sho atribuciyu pro avtorstvo Matviya Polejovskogo poshirenu v davnishij literaturi varto vidkinuti 2 U 1781 roci u ansambli Kostelu svyatih Petra i Pavla na chest vizitu polskogo korolya Stanislava Avgusta zvedeno triumfalnu arku Vid kincya XVIII u XIX stolittyah red Pislya aneksiyi Pravoberezhzhya Ukrayini Rosijskoyu imperiyeyu ta drugogo podilu Rechi Pospolitoyi 1793 kostel deyakij chas prodovzhuvav diyati yak kafedralnij Ale nevdovzi zgidno z ukazom carya Aleksandra II vid 5 chervnya 1866 roku Kam yanecka diyeceziya skasovuvalas ta priyednuvalas do Lucko Zhitomirskoyi Vidtak status kafedralnogo bulo zmineno na status parafiyalnogo kostelu U 1853 1855 roki pidlogu kostelu vikladayut plitkami z terebovlyanskogo piskoviku v presviteriyi z karrarskogo marmuru vikna v vivtarnij chastini ozdobili vitrazhami Stinopisi u pivdennij kaplici stvoriv hudozhnik D Sampini U 1862 roci gontovij dah kostelu zgoriv jogo znyali i vkrili dah blyahoyu Kostel u XX st i v nashi dni red U 1918 roci za UNR Papa Benedikt XV vidnoviv Kam yanecku diyeceziyu a yiyi yepiskopom priznachiv probosha katedri o Pjotra Mankovskogo Vzhe za chasiv SRSR u 1935 roci kafedralnij sobor sv Petra i Pavla u Kam yanci zakrili j peretvorili na ideologichnij muzejnij zaklad Muzej istoriyi religiyi j ateyizmu Prote u chasi Drugoyi svitovoyi vijni u hrami pravili sluzhbi Vid 1978 roku vipadkovo zberezhenij kostelnij organ stav privodom dlya podalshogo vikoristannya hramu yak koncertnogo organnogo zalu Iz demokratizaciyeyu zhittya naprikinci 1980 h na pochatku 1990 h rokiv ta zavdyaki trivalim zusillyam parafiyan ta todishnogo nastoyatelya otcya Yuzefa Budryavichusa 13 chervnya 1990 roku radyanska vlada peredala kafedralnij kostel gromadi rimsko katolickoyi parafiyi 29 chervnya vidbulas persha sluzhba ta ponovne osvyachennya hramu za uchastyu yepiskopa Vilna 16 sichnya 1991 roku Papa Ivan Pavlo II vidnoviv Kam yanec Podilsku diyeceziyu i priznachiv yiyi yepiskopom ordinariyem otcya Yana Olshanskogo OMI Pislya povernennya soboru religijnij gromadi zusillyami otcya Yuzefa Budryavichusa v nomu buli rozpochati remontni roboti Pokrivlya bula perekrita midnoyu blyahoyu buli zamineni znisheni elementi derev yanoyi konstrukciyi zdijsneno takozh vnutrishnij remont Pislya vid yizdu otcya Yuzefa Budryavichusa novim nastoyatelem priznachenij otec Roman Tvarug yakij na dali zajmavsya vidnovlennyam svyatini U 1993 roci na bichnij dzvinici vstanovleni novi dzvoni U ramkah regionalnoyi kulturnickoyi akciyi Sim chudes Kam yancya Podilskogo sho trivala u 2007 na pochatku 2008 rokiv Kafedralnij kostel svyatih Apostoliv Petra i Pavla uvijshov do chisla 7 finalistiv chudes krayu Nini Kafedralnij kostel svyatih apostoliv Petra i Pavla u Kam yanci Podilskomu odin z najkrashe zberezhenih na terenah Ukrayini ne lishe velikij duhovnij oseredok a j populyarna turistichna atrakciya mista Usipalnicya red nbsp Pamyatnik Ivanu Pavlu IIBuli pohovani yepiskopi Pavel z Boyanchic Mikolaj Labunskij skalski starosti Yan Gerburt Mikolaj Lyanckoronskij arhitektor Yan de Vitte z druzhinoyu Mariannoyu grodskij letichivskij pisar Pjotr Svirskij pol Swirski 3 timchasovo spochivav prah Yana Karolya Hodkevicha 4 yepiskopi vidnovlenoyi diyeceziyi pislya 1991 roku Yan Olshanskij Yan Nyemyec Organ kostelu red Zhurnal Ruch Muzyczny za 1859 rik u statti Nove Organy w Kamencu Podolskim d ra Oleksandra Kremera sindika kam yanec podilskogo kafedralnogo kostolu dayuchi dispoziciyu ta opis novogo organa pisala V cilomu dud i pishalok ye 970 z yakih 160 derev yanih reshta z anglijskogo cinku Stolik dlya gri znahoditsya speredu po seredini shirini organa yakij u vishij svoyij chastini rozdilenij na dvi polovini dlya vikna a grayuchij maye ves organ za plechima oblichchyam vin obernenij do vivtarya sho ye zruchnim dlya nogo tak yak z pravoyi i z livoyi storoni rozmishuyetsya orkestr i hor a sam organist nimi mozhe diriguvati Poverhnya organa garna i zi smakom vikonana vin lakovanij bilim z zolotim ozdoblennyam Vnutrishnya pobudova micno i z najbilshoyu doskonalistyu vikonana doskonalo obmislena dlya zruchnosti grayuchogo i z oshadlivistyu miscya Sila tonu v zvuchanni organo pleno chudovij Golos pedali potuzhnij i zavershenij poodinci registri taki yak flejti burdon salicional viola zvuchat duzhe lagidno i priyemno z vlastivim tilki dlya nih harakterom i poodinci i v riznih kombinaciyah duzhe mila garmoniya utvoryuye cilisne zvuchannya Cina organa duzhe pomirkovana na misci 2500 rubliv sriblom Z dostavkoyu mitom i vstanovlennyam yake sam p Hesse z dvoma pomichnikami za tri tizhni sumlinno vikonav cilij organ 3000 rubliv koshtuye Organ mav 20 registriv dvi klaviaturi i pedal Porivnyano z navedenoyu u statti dispoziciyeyu suchasnij organ maye deyaki vidminnosti Dali zamitka povidomlyala pro ochikuvannya inshogo novogo organa vid togo zh organobudivnika Galereya red nbsp Kafedralnij kostel Petra i Pavla 1910 rik nbsp Kafedralnij kostel Cianotipiya nbsp Kafedralnij kostel Petra i Pavla ta tureckij minaret nbsp Viglyad zi shidnoyi storoni nbsp Pered vhodom nbsp Pivdenna storona kostelu nbsp Inter yer kostelu nbsp Odna z nish useredini hramu nbsp Useredini hramu nbsp Inter yer nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Teritoriya kostelu nbsp Kam yanij yangol na zadnij chastini hramu nbsp Kostel kafedralnij svyatih apostoliv Petra i Pavla nbsp BramaDiv takozh red Nadgrobok Lauri Pshezdeckoyi Kam yanec Podilskij dekanat Triumfalna arka Cerkvi Kam yancya PodilskogoPrimitki red Burda E Sierakowski Waclaw Hieronim z Boguslawic Jan Andrzej h Ogonczyk 1700 1780 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademja Nauk 1996 T XXXVII 2 Zeszyt 153 S 312 pol Betlej A Polejowski Maciej Arhivovano 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Slownik Artystow Polskich T 7 Warszawa 2003 S 376 pol E Janas W Klaczewski J Kurtyka A Sochacka opracowali Urzednicy podolscy XIV XVIII wiekow Kornik 1998 243 s S 170 ISBN 83 85213 00 7 calosc ISBN 83 85213 22 8 pol N Bilous Pavel Pachinskij kiyivskij namisnik Almanah socialnoyi istoriyi 2010 Vipusk 9 S 251 252 Dzherela ta literatura red Zharkih M I Hrami Podillya Dovidnik Misto Kam yanec Podilskij Arhivovano 25 kvitnya 2011 u Wayback Machine Kafedralnij kostol svyatih Petra i Pavla Kam yanec Podilskij Turistichnij putivnik Lviv Centr Yevropi 2007 C 156 166 Yurkov Vasil Yurkova Galina 7 chudes Kam yancya Podilli dijsnist i legendi Kam yanec Podilskij 2010 56 s Karol Iwanicki Katedra w Kamiencu Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Warszawa 1930 pol Petropavlovskogo kafedralnogo kostela ansambl XVI XVIII Arhivovano 19 veresnya 2010 u Wayback Machine Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR v 4 h tomah za red Zharikova N L K Budivelnik 1983 1986 elektronna versiya T 4 S 172 ros Shutko O Osmanski pam yatki Kam yancya Podilskogo visti z minulogo Arhivovano 24 lipnya 2020 u Wayback Machine Dzerkalo Tizhnya Vip 32 4 veresnya 2015 roku Shutko O Hatidzhe Turhan Istorichnij roman Kn 3 Sultana ukrayinka pokrovitelka kozakiv Arhivovano 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2019 400 s Posilannya red nbsp Portal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sobor svyatih Apostoliv Petra i Pavla Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij informacijno turistichnij sajt Arhivovano 22 lipnya 2010 u Wayback Machine karta Kam yanec Podilskij fotosajt Kam yanec Podilskij Arhivovano 28 veresnya 2020 u Wayback Machine Kam yanec Podilskij Ekskursiyi Arhivovano 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Katolicka svyatinya Foto Pro kostel yak ob yekt Kam yanec Podilskogo muzeyu Arhivovano 21 bereznya 2022 u Wayback Machine Kafedralnij kostel svyatih Apostoliv Petra i Pavla u Kam yanci Podilskomu na vebstorinci Kam yanec Podilskoyi diyeceziyi Rimsko Katolickoyi Cerkvi v Ukrayini Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Katedra Sv Apostoliv Petra i Pavla na www zamki kreposti com ua Arhivovano 8 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sobor svyatih Apostoliv Petra i Pavla Kam 27yanec Podilskij amp oldid 40458753