www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самійленко Володимир Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самійленко Володи мир Іванович Самі йлен

Самійленко Володимир Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самійленко.

Володи́мир Іванович Самі́йленко (22 січня (3 лютого) 1864(18640203), містечко Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія — 12 серпня 1925, Боярка) — український поет-лірик, сатирик, драматург і перекладач.

Володимир Іванович Самійленко
Володимир Самійленко
Псевдонім В. Сивенький, Іваненко, В. Полтавець, Л. Сумний.
Народився 22 січня (3 лютого) 1864(1864-02-03)
містечко Сорочинці
Помер 12 серпня 1925(1925-08-12) (61 рік)
Боярка
Країна  Російська імперія
 УНР
Національність українець
Діяльність поет, драматург, перекладач
Сфера роботи поезія і перекладацтво[d]
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів українська
 Самійленко Володимир Іванович у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис Редагувати

Його батьком був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник здобув у дяка, згодом у Миргородській початковій школі. У 1875 році Володимир вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив 1884 року.

Навчання Редагувати

Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету (1884—1890), де прослухав повний курс, але державних іспитів не складав і вийшов зі свідоцтвом про «зачет 8 семестров». Причин неохоти складати іспити на диплом було декілька — розчарування, нехіть до деяких предметів і стан здоров'я. В університеті потоваришував із В. Ігнатовичем, познайомився з Іваном Франком, що приїжджав у Київ. Належав разом із І. Липою, М. Міхновським та іншими до Братства тарасівців.

У Києві, навчаючись в університеті, зблизився з літературним гуртком «Плеяда», де активно працювали Леся Українка, її брат Михайло Обачний, Євген Тимченко та інші; гуртком опікувалися Микола Лисенко, Олена Пчілка й Михайло Старицький. З розгорнутого списку надбань світової літератури, які, на думку учасників «Плеяди», треба було поширити українською мовою, він узяв на себе переклади з французької, іспанської та італійської. Перекладав Дантове «Пекло», п'єси Мольєра й Бомарше, поезії Байрона, Беранже, Ади Негрі.

Перші поезії Редагувати

Титульна сторінка першого видання збірки «Україні», 1906 р.

Спробувавши ще за студентських років видати свої поезії окремою книжкою, Самійленко зіткнувся з царською цензурою, яка з двадцяти восьми віршів заборонила одинадцять; відтоді він сам уже не компонував збірок. Завдяки знайомству з Іваном Франком, 1886 року шість чисел львівського журналу «Зоря» виходить з творами В. Самійленка. Друкував свої твори в альманахах «Складка», «Ватра», у журналах «Правда» і «Літературно-науковий вістник» («ЛНВ»).

Володимир Самійленко, 1902

1887 року Самійленко коштом «старої громади» здійснив поїздку до Галичини, офіційною метою якої було пізнання народу й розбудження національного духу. В. Самійленко зав'язує дружні стосунки з І. Франком, знайомиться з О. Маковеєм.

1907 року І. Франко опублікував статтю «Володимир Самійленко. Проба характеристики», у якій, відновлюючи в пам'яті ці зустрічі, подав надзвичайно тонкий психологічний портрет Самійленка — людини, поета, лірика. Франко захоплювався мовною культурою Самійленка.

Після закінчення навчання Самійленко працював у Києві, Катеринославі й Миргороді. Терпів постійні матеріальні нестатки. Перша збірка «З поезій Володимира Самійленка» вийшла в Києві 1890 року. Потрапив на телеграф, де й прослужив «чиновником V разряда» бл. 2 років. З березня 1893 року переїхав до Чернігова на посаду секретаря редакції «Земского сборника».

З 1905 року в Києві в редакціях газет «Громадська Думка», «Рада», «Шершень» та інших. Врешті склав іспит на нотаріуса і відкрив нотаріальну контору в містечку Добрянка на Чернігівщині, де й працював до 1917 року.

Меморіальна дошка Володимиру Самійленку на будівлі Чернігівської обласної державної адміністрації

У 1906 році Іван Франко з Михайлом Мочульським самі зібрали друковані й недруковані вірші поета 1884—1906 рр. і видали їх у Львові за його власним прізвищем під заголовком «Україні» з передмовою Франка. Своєю назвою збірка наголошувала на основній творчій темі Самійленка. Все, що він писав, присвячувалося рідній країні, яку поет любив святою й нездоланною любов'ю.

Українська Народна Республіка Редагувати

За української державності служив у міністерствах освіти і фінансів, а в 1920 р. емігрував з урядом УНР до Галичини, окупованої Польщею. У липні 1922 року поселився у садово-господарській школі Львівської «Просвіти» в с. Милування, тоді Тлумацького повіту. Згодом дружина із старшою дочкою нелегально подалася за Збруч, а він з меншою Галею залишився тут. Доньку спіткало горе нерозділеного кохання, і вона, на запрошення Марійки Карп'юк, яка вийшла заміж за художника Осипа Сорохтея, переїхала до Снятина. Марійка Карп'юк — рідна сестра Наталі Семанюк (дружини Марка Черемшини) — познайомилася з Галею у Львові, де та навчалася гри на скрипці, а Марійка була ученицею Олекси Новаківського.

На запрошення Марка Черемшини Самійленки перейшли жити до його дому. Надзвичайно тепла була зустріч Самійленка з Марком Черемшиною і Василем Стефаником. Усі були в захопленні від автора «Вечірньої пісні». Після Снятина сліди поета ведуть у село Карлів — тепер Прутівка. Жив у нестатках, хронічно хворів.

23 лютого 1924 року під час пологів помирає дочка Галя, а на руках згорьованого Самійленка залишилося осиротіле немовля. Через те, що у Галі були хворі легені й слабке здоров'я, присутні лікарі не змогли їй допомогти. Галину Самійленко-Шах поховали на карлівському цвинтарі. По смерті дочки Галі Володимир Самійленко повернувся до Милування, але й там довго не затримався. Затужив за Україною і повернувся до Києва. У Києві він переніс ще один удар: трохи більше місяця до його приїзду на руках дружини померла його найстарша дочка Олена, яка після голодного 1921 р. хворіла на туберкульоз.

Повернувшись до Києва, Самійленко працював редактором у видавництві художньої літератури. Та здоров'я поета було підірване роками поневірянь, матеріальною скрутою. Помер 12 серпня 1925 року. Похований біля церкви в селі Будаївка, що біля станції Боярка під Києвом.

Творчість Редагувати

На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко.

Володимир Самійленко був більше знаний серед друзів і в літературі під псевдонімом Сивенький. Поетична спадщина Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з зарубіжної класики.

Почуття любові до України звучать у віршах циклу «Україні», «Веселка».

У низці віршів В. Самійленко торкається традиційної теми ролі митця, мистецтва в суспільному житті: «Пісня», «Елегії», «Орел», «Не вмре поезія», «На роковини смерті Шевченка», «26 лютого», цикл «Вінок Тарасові Шевченку, 26 лютого». Роль Шевченка у розвитку української мови поет розкрив у поезії «Українська мова (Пам'яті Т. Г. Шевченка)», що стала широко відомим хрестоматійним твором.

Самійленко визначився як поет-сатирик з засудженням ура-патріотизму, самодержавства, продажності, графоманії: «На печі» (1898), «Собаки», «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906), «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад». Поет висловлював своє обурення антиукраїнськими заходами польської влади, всілякими заборонами об'єднуватися в демократичні гуртки. Ці вболівання лягли в основу написаних у Карлову таких сатиричних творів, як «Шляхи», «Від чого люди лихі» (1924).

Автор драматичних творів «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896), «Маруся Чураївна» (1896), «У Гайхан-Бея» (1917).

Самійленко перекладав «Іліаду» Гомера, «Божественну комедію» Данте, п'єси Мольєра, Б. Трістана, Бомарше, А. Франса, вірші Беранже, Байрона, твори О. Пушкіна і В. Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя.

Пейзажна та інтимна лірика Самійленка — це цикли віршів «Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали». «Вечірня пісня» поета, покладена на музику Кирила Стеценком, стала народною піснею. Незадовго до смерті Самійленко продиктував дружині свій останній твір. Це рідкісної форми сонет, т. зв. «Суцільний». Це гімн вічно юній душі поета, сповнений надій на волю України, «На кращий час, на вороття Вкраїні вільного життя».

Незакінчена поема «Гея» надрукована частково в «ЛНВ» 1922 року.

Іван Франко сказав про Самійленка:

Видання Редагувати

  • З поезій В. Самійленка. Київ, 1890.
  • Україні. Збірник поезій 1885—1906. Львів, 1906.
  • Вибрані твори / перед. сл., прим. і за ред. Ол. Дорошкевича. — Київ: Книгоспілка, 1926.
  • Вибрані поезії / за ред. М. Рильського. — Київ; Харків: Укр. держ. вид-во, 1944.
  • Твори у двох томах (1958).

Увічнення пам'яті Редагувати

  • Постановою Кабінету Міністрів України від 5.05.1997 р. ім'я видатного Володимира Самійленка присвоєно Прутівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів;

У школі створено музейну експозицію імені Володимира Самійленка. З нагоди 150-річчя від дня народження поета встановлено меморіальну дошку на фасаді Прутівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів;

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Київський декан митр. прот. Дмитро Присяжний удостоїний премії ім. Володимира Самійленка. Львівська єпархія ПЦУ. Процитовано 24.09.2021.  (укр.)

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Samijlenko Volodi mir Ivanovich Sami jlenko 22 sichnya 3 lyutogo 1864 18640203 mistechko Sorochinci Mirgorodskij povit Poltavska guberniya 12 serpnya 1925 Boyarka ukrayinskij poet lirik satirik dramaturg i perekladach Volodimir Ivanovich SamijlenkoVolodimir SamijlenkoPsevdonim V Sivenkij Ivanenko V Poltavec L Sumnij Narodivsya 22 sichnya 3 lyutogo 1864 1864 02 03 mistechko SorochinciPomer 12 serpnya 1925 1925 08 12 61 rik BoyarkaKrayina Rosijska imperiya UNRNacionalnist ukrayinecDiyalnist poet dramaturg perekladachSfera roboti poeziya 1 i perekladactvo d 1 Alma mater KNU imeni Tarasa ShevchenkaMova tvoriv ukrayinska Samijlenko Volodimir Ivanovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Navchannya 1 2 Pershi poeziyi 1 3 Ukrayinska Narodna Respublika 2 Tvorchist 2 1 Vidannya 3 Uvichnennya pam yati 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiJogo batkom buv pomishik Ivan Lisevich a mati kolishnya kripachka Oleksandra Samijlenko Pochatkovu osvitu majbutnij pismennik zdobuv u dyaka zgodom u Mirgorodskij pochatkovij shkoli U 1875 roci Volodimir vstupiv do Poltavskoyi gimnaziyi yaku zakinchiv 1884 roku Navchannya Redaguvati Navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu 1884 1890 de prosluhav povnij kurs ale derzhavnih ispitiv ne skladav i vijshov zi svidoctvom pro zachet 8 semestrov Prichin neohoti skladati ispiti na diplom bulo dekilka rozcharuvannya nehit do deyakih predmetiv i stan zdorov ya V universiteti potovarishuvav iz V Ignatovichem poznajomivsya z Ivanom Frankom sho priyizhdzhav u Kiyiv Nalezhav razom iz I Lipoyu M Mihnovskim ta inshimi do Bratstva tarasivciv U Kiyevi navchayuchis v universiteti zblizivsya z literaturnim gurtkom Pleyada de aktivno pracyuvali Lesya Ukrayinka yiyi brat Mihajlo Obachnij Yevgen Timchenko ta inshi gurtkom opikuvalisya Mikola Lisenko Olena Pchilka j Mihajlo Starickij Z rozgornutogo spisku nadban svitovoyi literaturi yaki na dumku uchasnikiv Pleyadi treba bulo poshiriti ukrayinskoyu movoyu vin uzyav na sebe perekladi z francuzkoyi ispanskoyi ta italijskoyi Perekladav Dantove Peklo p yesi Molyera j Bomarshe poeziyi Bajrona Beranzhe Adi Negri Pershi poeziyi Redaguvati nbsp Titulna storinka pershogo vidannya zbirki Ukrayini 1906 r Sprobuvavshi she za studentskih rokiv vidati svoyi poeziyi okremoyu knizhkoyu Samijlenko zitknuvsya z carskoyu cenzuroyu yaka z dvadcyati vosmi virshiv zaboronila odinadcyat vidtodi vin sam uzhe ne komponuvav zbirok Zavdyaki znajomstvu z Ivanom Frankom 1886 roku shist chisel lvivskogo zhurnalu Zorya vihodit z tvorami V Samijlenka Drukuvav svoyi tvori v almanahah Skladka Vatra u zhurnalah Pravda i Literaturno naukovij vistnik LNV nbsp Volodimir Samijlenko 19021887 roku Samijlenko koshtom staroyi gromadi zdijsniv poyizdku do Galichini oficijnoyu metoyu yakoyi bulo piznannya narodu j rozbudzhennya nacionalnogo duhu V Samijlenko zav yazuye druzhni stosunki z I Frankom znajomitsya z O Makoveyem 1907 roku I Franko opublikuvav stattyu Volodimir Samijlenko Proba harakteristiki u yakij vidnovlyuyuchi v pam yati ci zustrichi podav nadzvichajno tonkij psihologichnij portret Samijlenka lyudini poeta lirika Franko zahoplyuvavsya movnoyu kulturoyu Samijlenka Pislya zakinchennya navchannya Samijlenko pracyuvav u Kiyevi Katerinoslavi j Mirgorodi Terpiv postijni materialni nestatki Persha zbirka Z poezij Volodimira Samijlenka vijshla v Kiyevi 1890 roku Potrapiv na telegraf de j prosluzhiv chinovnikom V razryada bl 2 rokiv Z bereznya 1893 roku pereyihav do Chernigova na posadu sekretarya redakciyi Zemskogo sbornika Z 1905 roku v Kiyevi v redakciyah gazet Gromadska Dumka Rada Shershen ta inshih Vreshti sklav ispit na notariusa i vidkriv notarialnu kontoru v mistechku Dobryanka na Chernigivshini de j pracyuvav do 1917 roku nbsp Memorialna doshka Volodimiru Samijlenku na budivli Chernigivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyiU 1906 roci Ivan Franko z Mihajlom Mochulskim sami zibrali drukovani j nedrukovani virshi poeta 1884 1906 rr i vidali yih u Lvovi za jogo vlasnim prizvishem pid zagolovkom Ukrayini z peredmovoyu Franka Svoyeyu nazvoyu zbirka nagoloshuvala na osnovnij tvorchij temi Samijlenka Vse sho vin pisav prisvyachuvalosya ridnij krayini yaku poet lyubiv svyatoyu j nezdolannoyu lyubov yu Ukrayinska Narodna Respublika Redaguvati Za ukrayinskoyi derzhavnosti sluzhiv u ministerstvah osviti i finansiv a v 1920 r emigruvav z uryadom UNR do Galichini okupovanoyi Polsheyu U lipni 1922 roku poselivsya u sadovo gospodarskij shkoli Lvivskoyi Prosviti v s Miluvannya todi Tlumackogo povitu Zgodom druzhina iz starshoyu dochkoyu nelegalno podalasya za Zbruch a vin z menshoyu Galeyu zalishivsya tut Donku spitkalo gore nerozdilenogo kohannya i vona na zaproshennya Marijki Karp yuk yaka vijshla zamizh za hudozhnika Osipa Sorohteya pereyihala do Snyatina Marijka Karp yuk ridna sestra Natali Semanyuk druzhini Marka Cheremshini poznajomilasya z Galeyu u Lvovi de ta navchalasya gri na skripci a Marijka bula ucheniceyu Oleksi Novakivskogo Na zaproshennya Marka Cheremshini Samijlenki perejshli zhiti do jogo domu Nadzvichajno tepla bula zustrich Samijlenka z Markom Cheremshinoyu i Vasilem Stefanikom Usi buli v zahoplenni vid avtora Vechirnoyi pisni Pislya Snyatina slidi poeta vedut u selo Karliv teper Prutivka Zhiv u nestatkah hronichno hvoriv 23 lyutogo 1924 roku pid chas pologiv pomiraye dochka Galya a na rukah zgorovanogo Samijlenka zalishilosya osirotile nemovlya Cherez te sho u Gali buli hvori legeni j slabke zdorov ya prisutni likari ne zmogli yij dopomogti Galinu Samijlenko Shah pohovali na karlivskomu cvintari Po smerti dochki Gali Volodimir Samijlenko povernuvsya do Miluvannya ale j tam dovgo ne zatrimavsya Zatuzhiv za Ukrayinoyu i povernuvsya do Kiyeva U Kiyevi vin perenis she odin udar trohi bilshe misyacya do jogo priyizdu na rukah druzhini pomerla jogo najstarsha dochka Olena yaka pislya golodnogo 1921 r hvorila na tuberkuloz Povernuvshis do Kiyeva Samijlenko pracyuvav redaktorom u vidavnictvi hudozhnoyi literaturi Ta zdorov ya poeta bulo pidirvane rokami poneviryan materialnoyu skrutoyu Pomer 12 serpnya 1925 roku Pohovanij bilya cerkvi v seli Budayivka sho bilya stanciyi Boyarka pid Kiyevom Tvorchist Redaguvati nbsp Na vidkritti pam yatnika Ivanu Kotlyarevskomu v Poltavi 1903 rik Zliva napravo Mihajlo Kocyubinskij Vasil Stefanik Olena Pchilka Lesya Ukrayinka Mihajlo Starickij Gnat Hotkevich Volodimir Samijlenko Volodimir Samijlenko buv bilshe znanij sered druziv i v literaturi pid psevdonimom Sivenkij Poetichna spadshina Samijlenka vklyuchaye lirichni i satirichni virshi perekladi tvoriv z zarubizhnoyi klasiki Pochuttya lyubovi do Ukrayini zvuchat u virshah ciklu Ukrayini Veselka U nizci virshiv V Samijlenko torkayetsya tradicijnoyi temi roli mitcya mistectva v suspilnomu zhitti Pisnya Elegiyi Orel Ne vmre poeziya Na rokovini smerti Shevchenka 26 lyutogo cikl Vinok Tarasovi Shevchenku 26 lyutogo Rol Shevchenka u rozvitku ukrayinskoyi movi poet rozkriv u poeziyi Ukrayinska mova Pam yati T G Shevchenka sho stala shiroko vidomim hrestomatijnim tvorom Samijlenko viznachivsya yak poet satirik z zasudzhennyam ura patriotizmu samoderzhavstva prodazhnosti grafomaniyi Na pechi 1898 Sobaki Eldorado 1886 Yak to veselo zhit na Vkrayini 1886 Mudrij kravec 1905 Nevdyachnij kin 1906 Duma cyacya Ministerska pisnya Novij lad Poet vislovlyuvav svoye oburennya antiukrayinskimi zahodami polskoyi vladi vsilyakimi zaboronami ob yednuvatisya v demokratichni gurtki Ci vbolivannya lyagli v osnovu napisanih u Karlovu takih satirichnih tvoriv yak Shlyahi Vid chogo lyudi lihi 1924 Avtor dramatichnih tvoriv Drama bez gorilki 1895 Dyadkova hvoroba 1896 Marusya Churayivna 1896 U Gajhan Beya 1917 Samijlenko perekladav Iliadu Gomera Bozhestvennu komediyu Dante p yesi Molyera B Tristana Bomarshe A Fransa virshi Beranzhe Bajrona tvori O Pushkina i V Zhukovskogo I Nikitina i M Gogolya Pejzazhna ta intimna lirika Samijlenka ce cikli virshiv Vesna Soneti Yiyi v dorogu viryadzhali Vechirnya pisnya poeta pokladena na muziku Kirila Stecenkom stala narodnoyu pisneyu Nezadovgo do smerti Samijlenko prodiktuvav druzhini svij ostannij tvir Ce ridkisnoyi formi sonet t zv Sucilnij Ce gimn vichno yunij dushi poeta spovnenij nadij na volyu Ukrayini Na krashij chas na vorottya Vkrayini vilnogo zhittya Nezakinchena poema Geya nadrukovana chastkovo v LNV 1922 roku Ivan Franko skazav pro Samijlenka Vin ukrayinec svidomij ukrayinec useyu dusheyu viddanij svoyij krayini ta svoyemu narodovi i se v Rosiyi tip poki sho svizhij tip mozhna skazati budushini Ot tim to vin takij dorogij i lyubij kozhnomu ukrayinskomu sercyu takij samoridnij ta nacionalnij ne shtuchnij a nemov tak gotovij uzhe viris iz ridnogo gruntu Vin zhivo vidchuvaye vsi znevagi i vsi na zhal taki nechislenni radoshi ridnogo narodu Vidannya Redaguvati Z poezij V Samijlenka Kiyiv 1890 Ukrayini Zbirnik poezij 1885 1906 Lviv 1906 Vibrani tvori pered sl prim i za red Ol Doroshkevicha Kiyiv Knigospilka 1926 Vibrani poeziyi za red M Rilskogo Kiyiv Harkiv Ukr derzh vid vo 1944 Tvori u dvoh tomah 1958 Uvichnennya pam yati RedaguvatiPostanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 5 05 1997 r im ya vidatnogo Volodimira Samijlenka prisvoyeno Prutivskij zagalnoosvitnij shkoli I III stupeniv U shkoli stvoreno muzejnu ekspoziciyu imeni Volodimira Samijlenka Z nagodi 150 richchya vid dnya narodzhennya poeta vstanovleno memorialnu doshku na fasadi Prutivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv Vulicya na yakij prozhivav kolis poet nazvana jogo imenem Pam yatnik pogruddya pismenniku V I Samijlenku 1864 1925 v seli Veliki Sorochinci v Mirgorodskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Samijlenku V I memorialna doshka na fasadi naukovogo liceyu 3 u m Poltava Rishennyam XXX sesiyi Boyarskoyi miskoyi radi V sklikannya 30 1371 vid 8 lipnya 2008 roku bulo zasnovano literaturno mistecku premiyu imeni Volodimira Samijlenka 2 nbsp nbsp Primitki Redaguvati a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Kiyivskij dekan mitr prot Dmitro Prisyazhnij udostoyinij premiyi im Volodimira Samijlenka Lvivska yeparhiya PCU Procitovano 24 09 2021 ukr Dzherela ta literatura RedaguvatiLazanska T I Samijlenko Volodimir Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 431 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Ne odcvite moye kohannya Dolya Volodimira Samijlenka Do 80 richchya vid dnya smerti Biografiya AVTOBIOGRAFIChNI NOTATKI I SPOGADI Z UKRAYiNSKOGO ZhITTYa V KIYeVI V 80 h ROKAH XIX ST Popadyuk G Volodimir Samijlenko ta Pokuttya Golos Pokuttya 2014 31 sichnya Obidnij M Volodimir Samijlenko na terezah poetichnoyi dumki dokl chitanij na nadzvichajnomu prilyud zasidannya lit mistec t va v m Chenstohovi 27 berez 1921 r Mihajlo Obidnij Tarniv V druk J Pisha 1921 32 s Posilannya RedaguvatiSamijlenko Volodimir Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 635 637 Samijlenko Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1665 1666 1000 ekz VOLODIMIR SAMIJLENKO Programa Velich osobistosti 2018 VIDEO Volodimir Samijlenko na sajti poezia org Samijlenko Volodimir Virshi Tvori v biblioteci Ukrayinskogo Centru Tvori na sajti Do ukrayinciv Volodimir Samijlenko Vechirnya pisnya audio Volodimir Samijlenko Eldorado audio Volodimir Samijlenko Nevdyachnij kin audio Samijlenko V Satirichni poeziyi V Samijlenko Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1947 44 s Biblioteka hudozhnoyi literaturi Samijlenko V I Vibrani tvori V Samijlenko z pered sl prim i za red Ol Doroshkevicha Kiyiv Knigospilka 1926 236 s 1 l portr Literaturna biblioteka Samijlenko V Vibrani poeziyi V Samijlenko za red M Rilskogo Kiyiv Harkiv Ukr derzh vid vo 1944 104 s https www youtube com watch v yhoV fuxnd0 amp t 8s Video 100 richchya z dnya narodzhennya poeta Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Samijlenko Volodimir Ivanovich amp oldid 40492236