www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахматов Олексій Олександрович Батько Посада Діти Дружина Мати Олексій Шахматоврос Алексей Александрович ШахматовОлексій

Шахматов Олексій Олександрович

Олексій Шахматов
рос. Алексей Александрович Шахматов
Олексій Олександрович Шахматов
Олексій Олександрович Шахматов
Народився 17 червня 1864(1864-06-17)
Нарва
Помер 16 серпня 1920(1920-08-16) (56 років)
Санкт-Петербург
Поховання Волковський цвинтарd
Країна Російська імперія →  СРСР
Національність росіянин
Діяльність мовознавець, діалектолог, історик
Alma mater Московський університет
Галузь славістика, філологія, історія
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Посада член Державної ради Російської імперії[d]
Вчене звання академік
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Фортунатов Пилип Федорович
Вчителі Фортунатов Пилип Федорович і Корш Федір Євгенович
Відомі учні Прісьолков Михайло Дмитрович, Обнорський Сергій Петрович, Голоскевич Григорій Костянтинович
Аспіранти, докторанти Абрамович Дмитро Іванович
Виноградов Віктор Володимирович
Приселков Михайло Дмитрович
Бархударов Степан Григорович
Sergey Bernshteynd
Бубрих Дмитро Володимирович
Sergey Obnorskyd
Членство Російська академія наук
Петербурзька академія наук
Сербська академія наук і мистецтв
Батько Alexander Shakhmatovd
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах
 Шахматов Олексій Олександрович у Вікісховищі

Олексій Олександрович Шахматов (рос. Алексей Александрович Шахматов; 17 червня 1864(18640617) р., м. Нарва — 16 серпня 1920 р., м. Санкт-Петербург) — російський славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури, член Імператорського Православного Палестинського Товариства, академік Санкт-Петербурзької академії наук.

Біографія ред.

Народився у м. Нарва. По одержанні докторату в Московському університеті (1893) працював у системі Петербурзької АН (з 1894), 1906 — 20 гол. відділу російської мови й літератури, з 1909 професор Петербурзького Університету. В центрі зацікавлень Шахматова була історія російської мови, історія літописання в стародавній Русі, а в останні два десятиріччя життя також сучасна російська мова, зокрема синтаксу, але Шахматов лишив також важливі праці з усіх слов'янських мов, а серед них і української, а також з російської діалектології і стародавньої літератури. Методологічно Шахматов був в основному молодограматик, але молодограматичні методи він сполучав з філологічними, прагнучи комплексного охоплення мовно-історичних процесів.

До найважливіших публікацій Шахматова в українському мовознавстві належить стаття про депалаталізацію приголосних перед е та і (1903 Шахматов уважав, що українська мова успадкувала зі так званої давньоруської м'які або напівім'які приголосні перед голосними переднього ряду), короткий нарис історії української мови в збірному вид. «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (1916) і низка принагідних, але важливих праць, таких, як докладні рецензії на граматики А. Кримського і С. Смаль-Стоцького, на рукопис словника Б. Грінченка (що відкрила шлях до його публікації), некролог К. Михальчука тощо. Шахматов брав участь також у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905—1906), що жадала волі друку для українців своєю мовою та в Комісії РАН для перевірки перекладу св. Письма П. Морачевського на українську мову. Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Російської імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежности, Шахматов зайняв різко негативну позицію. З цією політичною програмою була зв'язана також діяльність Шахматова як члена Державної Ради Російської Імперії (1906—1911).

Найбільше цікавила Шахматова в історії української мови проблема її постання, до чого він повертався в багатьох своїх головних працях: «К вопросу об образовании русских наречий и народностей» (1894), «К истории звуков русского языка» (1898—1903), «Курс истории русского языка» (1908—1911), «Очерк древнейшого периода истории русского языка» (1915), «Введение в курс истории русского языка» (1916), «Древнейшие судьбы русского языка» (1917) тощо. Постання української мови, як білоруської, як і двох головних діалектних груп російської мови, північної і південної, в Шахматова розглядалися незмінно в рамках загально-історичної російської мови; незмінною лишалася концепція «спільнодавньоруської» мови як проміжного етапу між праслов'янською мовою й іст. трьома східнослов'янськими мовами. Не мігши не помічати відмінностей у мовному розвитку на території східних слов'ян уже десь від 7 в., Шахматов висунув тезу про початок дезинтеґрації «спільнодавньоруської» мови в ті часи

Оригінальний текст (рос.)
«общѣрусскій праязыкъ распался на отдѣльныя нарѣчія еще въ эпоху доисторическую, въ конце VIII или начале IX вѣка; образованіе русскаго государства, объединеніе имъ подъ одной державой всѣхъ русскихъ племенъ не могло привести къ образованію одного общаго народнаго языка; оно не успѣло создать и общаго книжнаго языка, ибо книжнымъ языкомъ той эпохи, языкомъ общимъ и для Кіева, и для Ростова, и для Новгорода и для Галича былъ вывезенный вмѣстѣ съ книгами изъ Болгаріи церковно-славянскій языкъ.»

але пізніше нове єднання під впливом утворення політичної єдности Київської Русі. Щоб обґрунтувати причини таких протилежно спрямованих процесів, Шахматов висунув спробу реставрувати міґраційні рухи східнословянських племен, включно з ідеєю формування південноросійського наріччя нібито в басейні Дону з пізнішим переселенням на захід, що мало покласти початок утворення білоруської мови. Через те, що ці концепції знаходили дуже мало опертя в історичних фактах, Шахматов раз-у-раз міняв свої погляди, в кожній дальшій своїй праці заперечуючи попередню. Найменше ці зміни поглядів стосувалися до початків української мови, яку Шахматов незмінно виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови, в загальних рисах автохтонного, хоч і тут Шахматов часом містив його початки між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї. Другою слабкою рисою історично-генетичних концепцій Шахматова було його намагання проектувати сучасні говіркові відмінності в давнє минуле, будуючи теоретичні концепти проміжних звуків, наприклад, «півм'яких приголосних» (щоб пояснити твердість приголосних перед голосними переднього ряду в українській мові проти м'якости в російській) або припущення наявності в «спільнодавньоруській» мові голосних понаддовгих, довгих, коротких, півдовгих, півкоротких, редукованих тощо — одночасно, що суперечить усьому, що знаємо про мовні структури взагалі.

Не зважаючи на ці вразливі місця, історично-генетичні концепції Шахматова підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова. Учні Шахматова були й серед українських мовознавців, наприклад, В. Ганцов, почасти Леонід Булаховський.

Велике значення для україністики мали також праці Шахматова, присвячені давньоруським літописам з кінцевою метою реставрації первісного тексту літописів, зокрема «Повісті временних літ», які дійшли до нас тільки в пізніших копіях, не раніших від 14 ст. Після широко закроєної редакторської праці над виданнями збережених літописів і численних попередніх студій Шахматов дав синтетичний огляд — реконструкцію первісних літописів у таких працях, як «Разыскания о древнейших русских летописных сводах» (1905), «Повесть временных лет» (1916) і «Обозрение русских летописных сводов XIV—XVI вв.» (1938).

Праці ред.

Основні ред.

  • Шахматов А. А. Исследование о языке новгородских грамот XIII и XIV вв. // Исследования по русскому языку. Санкт-Петербург.: Тип. Имп. Акад. наук, 1886. Т. I. С. 131—285.
  • Шахматов А. А. Исследования в области русской фонетики // Русский Филологический Вестник. 1893. Т. 29, № 1—2; Т. 30, № 1—4; 1894. Т. 31, № 1.
  • Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. Санкт-Петербург., 1908.
  • Шахматов А. А. Очерк древнейшего периода истории русского языка. Петроград: Тип. Имп. Акад. наук, 1915. L, 369 с. (Энциклопедия славянской филологии; Вып. 11.1 / Имп. Акад. наук. Отд-ние рус. яз. и словесности; Под ред. орд. акад. И. В. Ягича).
  • Шахматов А. А. Повесть временных лет. Петроград: Археографическая комиссия, 1916. Т. I: Вводная часть. Текст. Примечания. VIII, LXXX, 403 с. (Летопись занятий Археогр. комис.; Вып. 29).
  • Шахматов А. А. Очерк современного русского литературного языка. Ленинград, 1925. (4-е изд. Москва, 1941).
  • Шахматов А. А. Синтаксис русского языка. Л., 1925—1927. Вып. 1—2. (2-е изд. М., 1941).
  • Шахматов А. А. Обозрение русских летописных сводов XIV—XVI вв. / АН СССР. Ин-т лит-ры. Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 1938. 372 с.
  • Из трудов А. А. Шахматова по современному русскому языку: (Учение о частях речи). Москва: Учпедгиз, 1952.
  • Шахматов А. А. Историческая морфология русского языка / АН СССР. Отд-ние лит. и яз. Москва: Учпедгиз, 1957. 400 с., 1 л. портр.

Інші ред.

  • Исследование о языке новгородских грамот XIII и XIV века (1886) (рос.)
  • Исследование о Несторовой летописи (1890)
  • О сочинениях преподобного Нестора (1890)
  • Исследования в области русской фонетики (1893)
  • Несколько слов о Несторовом Житии Феодосия (1896)
  • Древнейшие редакции Повести временных лет (1897)
  • Исходная точка летосчисления Повести временных лет (1897)
  • Киевско-Печерский патерик и Печерская летопись (1897)
  • О начальном Киевском летописном своде (1897)
  • Хронология древнейших русских летописных сводов (1897)
  • Отзыв о сочинении Eugen Scepkin «Zur Nestorfrage» (1898)
  • Начальный Киевский летописный свод и его источники (1900)
  • Исследование о Двинских грамотах XV века (1903)
  • Ермолинская летопись и Ростовский владычный свод (1904)
  • Сказание о призвании варягов (1904)
  • Корсунская легенда о крещении Владимира (1908)
  • Один из источников летописного сказания о крещении Владимира (1908)
  • Разыскания о древнейших русских летописных сводах (1908)
  • Предисловие к Начальному Киевскому своду и Несторова летопись (1909)
  • Заметка о составлении Радзивилловского списка летописи (1913)
  • К вопросу о древнейших славяно-кельтских отношениях (1912)
  • Несторова летопись (1913—1914)
  • Нестор летописец (1914)
  • Повесть временных лет (1916)
  • Житие Антония и Печерская летопись
  • Киевский Начальный свод 1095 г.
  • Очерк современного литературного языка (1913)
  • Очерк древнейшего периода истории русского языка (1915)
  • Введение в курс истории русского языка (1916)
  • Отзыв о сочинении П. Л. Маштакова: «Списки рек Днепровского бассейна», составленный академиком А. А. Шахматовым. Петроград, 1916.
  • Заметки по истории звуков лужицких языков (1917)
  • Заметка о языке волжских болгар (1918)
  • Синтаксис русского языка (1 т. — 1925; 2 т. — 1927)
  • Древнейшие судьбы русского племени (1919)
  • Обозрение русских летописных сводов XIV—XVI вв. — М.; Л.: 1938.
  • Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської старо-українщини XI—XVIII в. в. / Ол. Шахматов, Аг. Кримський. — Київ: Вид. т-во «Друкар», 1922. — 182, II с. [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Статті ред.

  • Шахматов А. А. Разбор сочинения И. А. Тихомирова «Обозрение летописных сводов Руси Северо-Восточной». Санкт-Петербург, 1899. С. 93—109.
  • Шахматов А. А. Общерусские летописные своды XIV и XV вв. // Журнал Министерства народного просвещения. 1900. № 9. С. 148.
  • Schachmatov A. Wie im Kleinrussischen die Palatalisation der Consonanten vor e und i verloren ging [Як у малоросійській мові зникла палаталізація приголосних перед е, і] // Archiv für slavische Philologie XXV. Berlin: Weidmannsche Buchhandlung, 1903.
  • Шахматов А. А. Ермолинская летопись и Ростовский владычный свод. Санкт-Петербург, 1914. С. 26—38.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Об отмене стеснений малорусского печатного слова. [ 20 січня 2019 у Wayback Machine.] — Санкт-Петербург: Типография Императорской Академии Наук, 1905. — 100 с.(рос.)
  2. Волков Ф. К., Грушевский М. С., Шахматов А. А. и др. Украинский народ в его прошлом и настоящем. — Санкт-Петербург: Тип. т-ва «Общественная Польза», 1914—1916. — С. 664—665. [ 26 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Мойсієнко А. К.; Єрмоленко С. Я. Історія української мови. Хрестоматія.— Київ: вид-во "Либідь", 1996.— С. 5.
  4. Волков Ф. К., Грушевский М. С., Шахматов А. А. и др. Украинский народ в его прошлом и настоящем. — Санкт-Петербург : Тип. т-ва "Общественная Польза", 1914 - 1916. — С. 681.(рос.)
  5. Ю. Шевельов. Шахматов Алексей [ 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] / Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1984. — Т. 10. — С. 3794
  6. Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі: У 5-і т., Т. 1. А капэла — Габелен / Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — г. Мінск : БелСЭ им. Петруся Бровки, 1984. — Т. 1. — 727 с. — 10 000 прим.(біл.)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Druzhina Mati Oleksij Shahmatovros Aleksej Aleksandrovich ShahmatovOleksij Oleksandrovich Shahmatov Oleksij Oleksandrovich ShahmatovNarodivsya 17 chervnya 1864 1864 06 17 NarvaPomer 16 serpnya 1920 1920 08 16 56 rokiv Sankt PeterburgPohovannya Volkovskij cvintardKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist movoznavec dialektolog istorikAlma mater Moskovskij universitetGaluz slavistika filologiya istoriyaZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetPosada chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vchene zvannya akademikNaukovij stupin doktor filosofiyiNaukovij kerivnik Fortunatov Pilip FedorovichVchiteli Fortunatov Pilip Fedorovich i Korsh Fedir YevgenovichVidomi uchni Prisolkov Mihajlo Dmitrovich Obnorskij Sergij Petrovich Goloskevich Grigorij KostyantinovichAspiranti doktoranti Abramovich Dmitro Ivanovich Vinogradov Viktor Volodimirovich Priselkov Mihajlo Dmitrovich Barhudarov Stepan Grigorovich Sergey Bernshteynd Bubrih Dmitro Volodimirovich Sergey ObnorskydChlenstvo Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Serbska akademiya nauk i mistectvBatko Alexander ShakhmatovdNagorodiRoboti u Vikidzherelah Shahmatov Oleksij Oleksandrovich u VikishovishiOleksij Oleksandrovich Shahmatov ros Aleksej Aleksandrovich Shahmatov 17 chervnya 1864 18640617 r m Narva 16 serpnya 1920 r m Sankt Peterburg rosijskij slavist filolog istorik osnovopolozhnik istorichnogo vivchennya rosijskoyi movi davnoruskogo litopisannya i literaturi chlen Imperatorskogo Pravoslavnogo Palestinskogo Tovaristva akademik Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk Zmist 1 Biografiya 2 Praci 2 1 Osnovni 2 2 Inshi 2 3 Statti 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Narodivsya u m Narva Po oderzhanni doktoratu v Moskovskomu universiteti 1893 pracyuvav u sistemi Peterburzkoyi AN z 1894 1906 20 gol viddilu rosijskoyi movi j literaturi z 1909 profesor Peterburzkogo Universitetu V centri zacikavlen Shahmatova bula istoriya rosijskoyi movi istoriya litopisannya v starodavnij Rusi a v ostanni dva desyatirichchya zhittya takozh suchasna rosijska mova zokrema sintaksu ale Shahmatov lishiv takozh vazhlivi praci z usih slov yanskih mov a sered nih i ukrayinskoyi a takozh z rosijskoyi dialektologiyi i starodavnoyi literaturi Metodologichno Shahmatov buv v osnovnomu molodogramatik ale molodogramatichni metodi vin spoluchav z filologichnimi pragnuchi kompleksnogo ohoplennya movno istorichnih procesiv Do najvazhlivishih publikacij Shahmatova v ukrayinskomu movoznavstvi nalezhit stattya pro depalatalizaciyu prigolosnih pered e ta i 1903 Shahmatov uvazhav sho ukrayinska mova uspadkuvala zi tak zvanoyi davnoruskoyi m yaki abo napivim yaki prigolosni pered golosnimi perednogo ryadu korotkij naris istoriyi ukrayinskoyi movi v zbirnomu vid Ukrainskij narod v ego proshlom i nastoyashem 1916 i nizka prinagidnih ale vazhlivih prac takih yak dokladni recenziyi na gramatiki A Krimskogo i S Smal Stockogo na rukopis slovnika B Grinchenka sho vidkrila shlyah do jogo publikaciyi nekrolog K Mihalchuka tosho Shahmatov brav uchast takozh u skladanni deklaraciyi Peterburzkoyi AN Pro skasuvannya obmezhen maloruskogo drukovanogo slova 1905 1906 1 sho zhadala voli druku dlya ukrayinciv svoyeyu movoyu ta v Komisiyi RAN dlya perevirki perekladu sv Pisma P Morachevskogo na ukrayinsku movu Ce bulo v zgodi z politichnimi poglyadami Shahmatova yak tipovij rosijskij liberal chlen partiyi konstitucionalistiv demokrativ vin obstoyuvav kulturni prava narodiv Rosiyi ale pri umovi nedotorkanosti Rosijskoyi imperiyi Vidpovidno koli 1917 Ukrayina jshla do nezalezhnosti Shahmatov zajnyav rizko negativnu poziciyu Z ciyeyu politichnoyu programoyu bula zv yazana takozh diyalnist Shahmatova yak chlena Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi Imperiyi 1906 1911 Najbilshe cikavila Shahmatova v istoriyi ukrayinskoyi movi problema yiyi postannya do chogo vin povertavsya v bagatoh svoyih golovnih pracyah K voprosu ob obrazovanii russkih narechij i narodnostej 1894 K istorii zvukov russkogo yazyka 1898 1903 Kurs istorii russkogo yazyka 1908 1911 Ocherk drevnejshogo perioda istorii russkogo yazyka 1915 Vvedenie v kurs istorii russkogo yazyka 1916 Drevnejshie sudby russkogo yazyka 1917 tosho Postannya ukrayinskoyi movi yak biloruskoyi yak i dvoh golovnih dialektnih grup rosijskoyi movi pivnichnoyi i pivdennoyi v Shahmatova rozglyadalisya nezminno v ramkah zagalno istorichnoyi rosijskoyi movi nezminnoyu lishalasya koncepciya spilnodavnoruskoyi movi yak promizhnogo etapu mizh praslov yanskoyu movoyu j ist troma shidnoslov yanskimi movami 2 Ne migshi ne pomichati vidminnostej u movnomu rozvitku na teritoriyi shidnih slov yan uzhe des vid 7 v Shahmatov visunuv tezu pro pochatok dezintegraciyi spilnodavnoruskoyi movi v ti chasi nbsp spilnoruska pramova rozpalasya na okremi narichchya she v dobu doistorichnu v kinci VIII st chi na pochatku IX st i ob yednannya vsih plemen v odnij derzhavi ne malo privesti do utvorennya odniyeyi spilnoyi narodnoyi movi U davnij Rusi pisemno knizhna mova bula spilnoyu i dlya Kiyeva i dlya Rostova i dlya Novgoroda i dlya Galicha Ce bula staroslov yanska z pohodzhennya starobolgarska mova yaku she nazivali cerkovnoslov yanskoyu 3 Originalnij tekst ros obshѣrusskij prayazyk raspalsya na otdѣlnyya narѣchiya eshe v epohu doistoricheskuyu v konce VIII ili nachale IX vѣka obrazovanie russkago gosudarstva obedinenie im pod odnoj derzhavoj vsѣh russkih plemen ne moglo privesti k obrazovaniyu odnogo obshago narodnago yazyka ono ne uspѣlo sozdat i obshago knizhnago yazyka ibo knizhnym yazykom toj epohi yazykom obshim i dlya Kieva i dlya Rostova i dlya Novgoroda i dlya Galicha byl vyvezennyj vmѣstѣ s knigami iz Bolgarii cerkovno slavyanskij yazyk 4 nbsp ale piznishe nove yednannya pid vplivom utvorennya politichnoyi yednosti Kiyivskoyi Rusi Shob obgruntuvati prichini takih protilezhno spryamovanih procesiv Shahmatov visunuv sprobu restavruvati migracijni ruhi shidnoslovyanskih plemen vklyuchno z ideyeyu formuvannya pivdennorosijskogo narichchya nibito v basejni Donu z piznishim pereselennyam na zahid sho malo poklasti pochatok utvorennya biloruskoyi movi Cherez te sho ci koncepciyi znahodili duzhe malo opertya v istorichnih faktah Shahmatov raz u raz minyav svoyi poglyadi v kozhnij dalshij svoyij praci zaperechuyuchi poperednyu Najmenshe ci zmini poglyadiv stosuvalisya do pochatkiv ukrayinskoyi movi yaku Shahmatov nezminno vivodiv z pivdennogo narichchya spilnodavnoruskoyi movi v zagalnih risah avtohtonnogo hoch i tut Shahmatov chasom mistiv jogo pochatki mizh Prutom i dol Dniprom a chasom dali na pivnich u serednomu Podniprov yi Drugoyu slabkoyu risoyu istorichno genetichnih koncepcij Shahmatova bulo jogo namagannya proektuvati suchasni govirkovi vidminnosti v davnye minule buduyuchi teoretichni koncepti promizhnih zvukiv napriklad pivm yakih prigolosnih shob poyasniti tverdist prigolosnih pered golosnimi perednogo ryadu v ukrayinskij movi proti m yakosti v rosijskij abo pripushennya nayavnosti v spilnodavnoruskij movi golosnih ponaddovgih dovgih korotkih pivdovgih pivkorotkih redukovanih tosho odnochasno sho superechit usomu sho znayemo pro movni strukturi vzagali 5 Ne zvazhayuchi na ci vrazlivi miscya istorichno genetichni koncepciyi Shahmatova pidkupovuvali svoyeyu cilisnistyu vklyuchennyam kolosalnoyi kilkosti faktiv sintetichnistyu Na kilka desyatilit voni viznachili traktuvannya cih problem u shidnoslov yanskomu movoznavstvi navit u protivnikiv Shahmatova zhodna movoznavcha shkola ne mala takogo vplivu v Rosiyi SSSR u pershij polovini 20 st yak shkola Shahmatova Uchni Shahmatova buli j sered ukrayinskih movoznavciv napriklad V Gancov pochasti Leonid Bulahovskij Velike znachennya dlya ukrayinistiki mali takozh praci Shahmatova prisvyacheni davnoruskim litopisam z kincevoyu metoyu restavraciyi pervisnogo tekstu litopisiv zokrema Povisti vremennih lit yaki dijshli do nas tilki v piznishih kopiyah ne ranishih vid 14 st Pislya shiroko zakroyenoyi redaktorskoyi praci nad vidannyami zberezhenih litopisiv i chislennih poperednih studij Shahmatov dav sintetichnij oglyad rekonstrukciyu pervisnih litopisiv u takih pracyah yak Razyskaniya o drevnejshih russkih letopisnyh svodah 1905 Povest vremennyh let 1916 i Obozrenie russkih letopisnyh svodov XIV XVI vv 1938 Praci red Osnovni red Shahmatov A A Issledovanie o yazyke novgorodskih gramot XIII i XIV vv Issledovaniya po russkomu yazyku Sankt Peterburg Tip Imp Akad nauk 1886 T I S 131 285 Shahmatov A A Issledovaniya v oblasti russkoj fonetiki Russkij Filologicheskij Vestnik 1893 T 29 1 2 T 30 1 4 1894 T 31 1 Shahmatov A A Razyskaniya o drevnejshih russkih letopisnyh svodah Sankt Peterburg 1908 Shahmatov A A Ocherk drevnejshego perioda istorii russkogo yazyka Petrograd Tip Imp Akad nauk 1915 L 369 s Enciklopediya slavyanskoj filologii Vyp 11 1 Imp Akad nauk Otd nie rus yaz i slovesnosti Pod red ord akad I V Yagicha Shahmatov A A Povest vremennyh let Petrograd Arheograficheskaya komissiya 1916 T I Vvodnaya chast Tekst Primechaniya VIII LXXX 403 s Letopis zanyatij Arheogr komis Vyp 29 Shahmatov A A Ocherk sovremennogo russkogo literaturnogo yazyka Leningrad 1925 4 e izd Moskva 1941 Shahmatov A A Sintaksis russkogo yazyka L 1925 1927 Vyp 1 2 2 e izd M 1941 Shahmatov A A Obozrenie russkih letopisnyh svodov XIV XVI vv AN SSSR In t lit ry Moskva Leningrad Izd vo AN SSSR 1938 372 s Iz trudov A A Shahmatova po sovremennomu russkomu yazyku Uchenie o chastyah rechi Moskva Uchpedgiz 1952 Shahmatov A A Istoricheskaya morfologiya russkogo yazyka AN SSSR Otd nie lit i yaz Moskva Uchpedgiz 1957 400 s 1 l portr Inshi red Issledovanie o yazyke novgorodskih gramot XIII i XIV veka 1886 ros Issledovanie o Nestorovoj letopisi 1890 O sochineniyah prepodobnogo Nestora 1890 Issledovaniya v oblasti russkoj fonetiki 1893 Neskolko slov o Nestorovom Zhitii Feodosiya 1896 Drevnejshie redakcii Povesti vremennyh let 1897 Ishodnaya tochka letoschisleniya Povesti vremennyh let 1897 Kievsko Pecherskij paterik i Pecherskaya letopis 1897 O nachalnom Kievskom letopisnom svode 1897 Hronologiya drevnejshih russkih letopisnyh svodov 1897 Otzyv o sochinenii Eugen Scepkin Zur Nestorfrage 1898 Nachalnyj Kievskij letopisnyj svod i ego istochniki 1900 Issledovanie o Dvinskih gramotah XV veka 1903 Ermolinskaya letopis i Rostovskij vladychnyj svod 1904 Skazanie o prizvanii varyagov 1904 Korsunskaya legenda o kreshenii Vladimira 1908 Odin iz istochnikov letopisnogo skazaniya o kreshenii Vladimira 1908 Razyskaniya o drevnejshih russkih letopisnyh svodah 1908 Predislovie k Nachalnomu Kievskomu svodu i Nestorova letopis 1909 Zametka o sostavlenii Radzivillovskogo spiska letopisi 1913 K voprosu o drevnejshih slavyano keltskih otnosheniyah 1912 Nestorova letopis 1913 1914 Nestor letopisec 1914 Povest vremennyh let 1916 Zhitie Antoniya i Pecherskaya letopis Kievskij Nachalnyj svod 1095 g Ocherk sovremennogo literaturnogo yazyka 1913 Ocherk drevnejshego perioda istorii russkogo yazyka 1915 Vvedenie v kurs istorii russkogo yazyka 1916 Otzyv o sochinenii P L Mashtakova Spiski rek Dneprovskogo bassejna sostavlennyj akademikom A A Shahmatovym Petrograd 1916 Zametki po istorii zvukov luzhickih yazykov 1917 Zametka o yazyke volzhskih bolgar 1918 Sintaksis russkogo yazyka 1 t 1925 2 t 1927 Drevnejshie sudby russkogo plemeni 1919 Obozrenie russkih letopisnyh svodov XIV XVI vv M L 1938 6 Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya z pam yatnikiv pismenskoyi staro ukrayinshini XI XVIII v v Ol Shahmatov Ag Krimskij Kiyiv Vid t vo Drukar 1922 182 II s Arhivovano 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Statti red Shahmatov A A Razbor sochineniya I A Tihomirova Obozrenie letopisnyh svodov Rusi Severo Vostochnoj Sankt Peterburg 1899 S 93 109 Shahmatov A A Obsherusskie letopisnye svody XIV i XV vv Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1900 9 S 148 Schachmatov A Wie im Kleinrussischen die Palatalisation der Consonanten vor e und i verloren ging Yak u malorosijskij movi znikla palatalizaciya prigolosnih pered e i Archiv fur slavische Philologie XXV Berlin Weidmannsche Buchhandlung 1903 Shahmatov A A Ermolinskaya letopis i Rostovskij vladychnyj svod Sankt Peterburg 1914 S 26 38 Div takozh red Movoznavstvo Zakon ShahmatovaPrimitki red Ob otmene stesnenij malorusskogo pechatnogo slova Arhivovano 20 sichnya 2019 u Wayback Machine Sankt Peterburg Tipografiya Imperatorskoj Akademii Nauk 1905 100 s ros Volkov F K Grushevskij M S Shahmatov A A i dr Ukrainskij narod v ego proshlom i nastoyashem Sankt Peterburg Tip t va Obshestvennaya Polza 1914 1916 S 664 665 Arhivovano 26 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Mojsiyenko A K Yermolenko S Ya Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya Kiyiv vid vo Libid 1996 S 5 Volkov F K Grushevskij M S Shahmatov A A i dr Ukrainskij narod v ego proshlom i nastoyashem Sankt Peterburg Tip t va Obshestvennaya Polza 1914 1916 S 681 ros Yu Shevelov Shahmatov Aleksej Arhivovano 13 listopada 2018 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1984 T 10 S 3794 Encyklapedyya litaratury i mastactva Belarusi U 5 i t T 1 A kapela Gabelen Redkal I P Shamyakin gal red i insh g Minsk BelSE im Petrusya Brovki 1984 T 1 727 s 10 000 prim bil Dzherela red V Yu Aristov Shahmatov Oleksij Oleksandrovich Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 599 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Timoshenko P O O Shahmatov pro ukrayinsku movu zh Ukrayinska mova v shkoli ch 4 1956 r Akad O Shahmatov Korotkij naris istoriyi ukrayinskoyi movi Z ros m per V Dem yanchuk Akad O Shahmatov akad A Krimskij Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya m Kiyiv 1922 r Izvestiya Otdeleniya russkogo yazyka i slovesnosti Ros Akademii Nauk 25 1922 zbirka st pro Sh Obnorskij S red A A Shahmatov g Moskva Peterburg 1947 g ros Shahmatov Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Makarov V I A A Shahmatov g Moskva Prosveshenie 1981 g 160 s Lyudi nauki 60 000 ekz ros Makarov V I Takogo ne byst na Rusi prezhe Povest ob akademike A A Shahmatove g SPb izd Aletejya 2000 g 416 s 1200 ekz ISBN 5 89329 191 1 ros Makarov V I Kogotkova T S Aleksej Aleksandrovich Shahmatov 1864 1920 Otechestvennye leksikografy XVIII XX veka Pod red G A Bogatovoj g Moskva izd Nauka 2000 g S 187 218 512 s 1000 ekz ISBN 5 02 011750 1 ros Posilannya red Shahmatov Oleksij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2073 1000 ekz Yu Shevelov Shahmatov A A Biografiya i bibliografiya Arhivovano 18 lipnya 2014 u Wayback Machine ros A Poppe A A Shahmatov i spornye nachala russkogo letopisaniya Arhivovano 4 listopada 2013 u Wayback Machine Drevnyaya Rus Voprosy medievistiki 2008 g 3 33 S 76 85 ros Praci Shahmatova v Arhivi Internetu Doslidzhennya v galuzi rosijskoyi fonetiki ros Rozvidki pro najdavnishi rosijski litopisni zvodi ros Peredmova do pochatkovogo Kiyivskogo zvodu i Nestorovij litopis ros Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya z pam yatnikiv pismenskoyi staro ukrayinshini XI XVIII v v Korotkij naris istoriyi malorosijskoyi ukrayinskoyi movi ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shahmatov Oleksij Oleksandrovich amp oldid 39639153