www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оксид кобальту II кобальт II оксид неорганічна сполука складу CoO Являє собою сіро зелені оливкові кубічні кристали які

Оксид кобальту(II)

Оксид кобальту(II), кобальт(II) оксид — неорганічна сполука складу CoO. Являє собою сіро-зелені, оливкові кубічні кристали, які є феромагнетиком. Сполука проявляє слабкі амфотерні властивості.

Оксид кобальту(II)
Систематична назва Кобальт(II) оксид
Інші назви монооксид кобальту
Ідентифікатори
Номер CAS 1307-96-6
Номер EINECS 215-154-6
RTECS GG2800000
SMILES [O-2].[Co+2]
InChI InChI=1S/Co.O/q+2;-2
Властивості
Молекулярна формула CoO
Молярна маса 74,932 г/моль
Зовнішній вигляд сіро-зелені кристали
Густина 6,44 г/см³
Тпл 1830 °C
Розчинність (вода) нерозчинний
Розчинність (кислоти) розчинний
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення ΔfHo
298 		-237,9 кДж/моль
Ст. ентропія So
298 		53,0 Дж/(моль·К)
Теплоємність, co
p 		55,2 Дж/(моль·К)
Пов'язані речовини
Інші аніони гідроксид кобальту(II)
Інші катіони оксид кобальту(III)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки
Ця стаття про оксид CoO. Про інші оксиди кобальту див. Оксид кобальту.

Застосовується у виробництві акумуляторів, кобальтовмісних пігментів і каталізаторів.

Поширення у природі Редагувати

Еритрин

Оксид кобальту не розповсюджений у вільному стані, проте існує у складі мінералів оксигеновмісних солей кобальту, наприклад, а арсенаті кобальту(II), які відомий під назвою мінералу еритрину Co3[AsO4]2·8H2O. В ньому вмість CoO сягає 37,5%. Твердість еритрину за шкалою Мооса складає 1,5-2,5 балів.

Еритрин утворюється шляхом вивітрювання (окиснення) інших мінералів — скутерудиту і смальтину, які є арсенідами кобальту. Зазвичай еритрин перебуває у твердих розчинах із аннабергітом.

Також до мінералів, що містять оксид кобальту, відносяться: асболан (Co,Ni)O·MnO2·xH2O (до 30% CoO), сферокобальтит CoCO3, біберит CoSO4·7H2O тощо.

Фізичні властивості Редагувати

Оксид кобальту є тугоплавкими кристалами зі структурою типу NaCl. При температурі 1935 °C він плавиться без розкладання, але розкладається на прості речовини при підвищенні температури до 2860 °C.

В умовах вище 19 °C (температура Кюрі) оксид кобальту є феромагнетиком.

Отримання Редагувати

Оксид кобальту(II) синтезують окисненням металевого кобальту киснем або парою води за температури вище 940 °C. Нижче цієї позначки кобальт може утворювати змішаний оксид CoO·Co2O3 (Co3O4), а при вищих температурах домішка Co2O3 розкладається з утворенням CoO.

Як окисники кобальту також використовуються оксиди азоту: N2O, NO, NO2:

Іншим способом є термічне розкладання оксигеновмісних сполук кобальту(II). Його проводять у середовищі без доступу кисню: у вакуумі, у струмені азоту чи вуглекислого газу, щоб уникнути утворення оксиду Co3O4:

Хімічні властивості Редагувати

При нагріванні на повітрі у діапазоні температур 390-900 °C оксид кобальту(II) частково окиснюється до Co2O3 (утворюється суміш оксидів Co3O4):

У надвисоких температурах, понад 2860 °C, оксид розкладається на прості речовини:

CoO проявляє слабкі амфотерні властивості, зі значним переважанням осно́вних. Він розчиняється у більшості кислот з утворенням солей Co2+, а також реагує із лугами. Із розплавами KOH, NaOH продуктом взаємодії є кобальтити складу Me2CoO2 яскраво-синього кольору, а з концентрованими розчинами лугів утворюються комплесні гідроксокобальтити(II) (також синього кольору), які легко окиснюються та гідролізуються.

При дії газуватого хлору, CCl4, S2Cl2 утворюється хлорид кобальту, а при взаємодії із сіркою чи сірководнем, утворюється сульфід:

Оксид відновлюється до металу воднем або CO^

Пігмент тенарова синь

При сильному нагріванні (800-1500 °C) оксид кобальту може взаємодіяти з оксидами інших металів: Al2O3, ZnO, Fe2O3, MgO, TiO2, PbO2, NiO, Cr2O3 тощо. В результаті взаємодії утворюються сполуки чіткого складу та тверді розчини, які забарвлені у рожевий, зелений чи синій кольори. Значна кількість таких сполук широко використовуються як пігменти під різними іменами: тенарова синь Co[Al2O4] (або розчин із Co3O4), лазурно-синій станан Co2[SnO4] (розчин із SnO2 та SiO2), зелень Рінмана (кобальтовий зелений) CoZnO2, кобальтовий рожевий CoO·MgO.

Застосування Редагувати

Оксид кобальту застосовують у виготовленні негативних електродів акумуляторів, кобальтовмісних пігментів. Інколи застосовується як каталізатор окиснення та дегідрогенізації.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. 11104-61-3
    d:Track:Q278487
  2. ↑ За тиску 101,3 кПа

Джерела Редагувати

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Encyclopedia of Physical Science and Technology / Robert A. Meyers. — 3rd. — San Diego : Academic Press, 2002. — 15453 p. — ISBN 978-0-12-227410-7. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
  • Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oksid kobaltu II kobalt II oksid neorganichna spoluka skladu CoO Yavlyaye soboyu siro zeleni olivkovi kubichni kristali yaki ye feromagnetikom Spoluka proyavlyaye slabki amfoterni vlastivosti Oksid kobaltu II Sistematichna nazva Kobalt II oksidInshi nazvi monooksid kobaltuIdentifikatoriNomer CAS 1307 96 6Nomer EINECS 215 154 6RTECS GG2800000SMILES O 2 Co 2 1 InChI InChI 1S Co O q 2 2VlastivostiMolekulyarna formula CoOMolyarna masa 74 932 g molZovnishnij viglyad siro zeleni kristaliGustina 6 44 g sm 2 Tpl 1830 C 2 Rozchinnist voda nerozchinnijRozchinnist kisloti rozchinnijTermohimiyaSt entalpiyautvorennya DfHo298 237 9 kDzh molSt entropiya So298 53 0 Dzh mol K Teployemnist cop 55 2 Dzh mol K Pov yazani rechoviniInshi anioni gidroksid kobaltu II Inshi kationi oksid kobaltu III Yaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonuPrimitki kartkiCya stattya pro oksid CoO Pro inshi oksidi kobaltu div Oksid kobaltu Zastosovuyetsya u virobnictvi akumulyatoriv kobaltovmisnih pigmentiv i katalizatoriv Zmist 1 Poshirennya u prirodi 2 Fizichni vlastivosti 3 Otrimannya 4 Himichni vlastivosti 5 Zastosuvannya 6 Div takozh 7 Primitki 8 DzherelaPoshirennya u prirodi Redaguvati nbsp EritrinOksid kobaltu ne rozpovsyudzhenij u vilnomu stani prote isnuye u skladi mineraliv oksigenovmisnih solej kobaltu napriklad a arsenati kobaltu II yaki vidomij pid nazvoyu mineralu eritrinu Co3 AsO4 2 8H2O V nomu vmist CoO syagaye 37 5 Tverdist eritrinu za shkaloyu Moosa skladaye 1 5 2 5 baliv Eritrin utvoryuyetsya shlyahom vivitryuvannya okisnennya inshih mineraliv skuteruditu i smaltinu yaki ye arsenidami kobaltu Zazvichaj eritrin perebuvaye u tverdih rozchinah iz annabergitom Takozh do mineraliv sho mistyat oksid kobaltu vidnosyatsya asbolan Co Ni O MnO2 xH2O do 30 CoO sferokobaltit CoCO3 biberit CoSO4 7H2O tosho Fizichni vlastivosti RedaguvatiOksid kobaltu ye tugoplavkimi kristalami zi strukturoyu tipu NaCl Pri temperaturi 1935 C vin plavitsya bez rozkladannya ale rozkladayetsya na prosti rechovini pri pidvishenni temperaturi do 2860 C V umovah vishe 19 C temperatura Kyuri oksid kobaltu ye feromagnetikom Otrimannya RedaguvatiOksid kobaltu II sintezuyut okisnennyam metalevogo kobaltu kisnem abo paroyu vodi za temperaturi vishe 940 C Nizhche ciyeyi poznachki kobalt mozhe utvoryuvati zmishanij oksid CoO Co2O3 Co3O4 a pri vishih temperaturah domishka Co2O3 rozkladayetsya z utvorennyam CoO 2 C o O 2 940 o C 2 C o O displaystyle mathrm 2Co O 2 xrightarrow 940 o C 2CoO nbsp C o H 2 O 940 o C C o O H 2 displaystyle mathrm Co H 2 O xrightarrow 940 o C CoO H 2 nbsp 2 C o 2 O 3 gt 940 o C 4 C o O O 2 displaystyle mathrm 2Co 2 O 3 xrightarrow gt 940 o C 4CoO O 2 nbsp Yak okisniki kobaltu takozh vikoristovuyutsya oksidi azotu N2O NO NO2 C o N 2 O 230 o C C o O N 2 displaystyle mathrm Co N 2 O xrightarrow 230 o C CoO N 2 nbsp 2 C o 2 N O 150 o C C o O N 2 displaystyle mathrm 2Co 2NO xrightarrow 150 o C CoO N 2 nbsp 4 C o 2 N O 2 C o O N 2 displaystyle mathrm 4Co 2NO 2 longrightarrow CoO N 2 nbsp Inshim sposobom ye termichne rozkladannya oksigenovmisnih spoluk kobaltu II Jogo provodyat u seredovishi bez dostupu kisnyu u vakuumi u strumeni azotu chi vuglekislogo gazu shob uniknuti utvorennya oksidu Co3O4 C o O H 2 200 o C C o O H 2 O displaystyle mathrm Co OH 2 xrightarrow 200 o C CoO H 2 O nbsp 2 C o S O 4 550 o C 2 C o O 2 S O 2 O 2 displaystyle mathrm 2CoSO 4 xrightarrow 550 o C 2CoO 2SO 2 O 2 nbsp C o C O 3 477 o C C o O C O 2 displaystyle mathrm CoCO 3 xrightarrow 477 o C CoO CO 2 nbsp Himichni vlastivosti RedaguvatiPri nagrivanni na povitri u diapazoni temperatur 390 900 C oksid kobaltu II chastkovo okisnyuyetsya do Co2O3 utvoryuyetsya sumish oksidiv Co3O4 6 C o O O 2 390 900 o C 2 C o 3 O 4 displaystyle mathrm 6CoO O 2 xrightarrow 390 900 o C 2Co 3 O 4 nbsp U nadvisokih temperaturah ponad 2860 C oksid rozkladayetsya na prosti rechovini 2 C o O 2860 o C 2 C o O 2 displaystyle mathrm 2CoO xrightarrow 2860 o C 2Co O 2 nbsp CoO proyavlyaye slabki amfoterni vlastivosti zi znachnim perevazhannyam osno vnih Vin rozchinyayetsya u bilshosti kislot z utvorennyam solej Co2 a takozh reaguye iz lugami Iz rozplavami KOH NaOH produktom vzayemodiyi ye kobaltiti skladu Me2CoO2 yaskravo sinogo koloru a z koncentrovanimi rozchinami lugiv utvoryuyutsya komplesni gidroksokobaltiti II takozh sinogo koloru yaki legko okisnyuyutsya ta gidrolizuyutsya C o O 2 H C l C o C l 2 H 2 O displaystyle mathrm CoO 2HCl longrightarrow CoCl 2 H 2 O nbsp C o O 2 K O H t K 2 C o O 2 H 2 O displaystyle mathrm CoO 2KOH xrightarrow t K 2 CoO 2 H 2 O nbsp C o O 2 N a O H c o n c H 2 O b o i l i n g N a 2 C o O H 4 displaystyle mathrm CoO 2NaOH conc H 2 O xrightarrow boiling Na 2 Co OH 4 downarrow nbsp Pri diyi gazuvatogo hloru CCl4 S2Cl2 utvoryuyetsya hlorid kobaltu a pri vzayemodiyi iz sirkoyu chi sirkovodnem utvoryuyetsya sulfid 2 C o O C C l 4 t 2 C o C l 2 C O 2 displaystyle mathrm 2CoO CCl 4 xrightarrow t 2CoCl 2 CO 2 nbsp C o O H 2 S C o S H 2 S displaystyle mathrm CoO H 2 S longrightarrow CoS H 2 S nbsp Oksid vidnovlyuyetsya do metalu vodnem abo CO C o O H 2 120 500 o C C o H 2 O displaystyle mathrm CoO H 2 xrightarrow 120 500 o C Co H 2 O nbsp nbsp Pigment tenarova sinPri silnomu nagrivanni 800 1500 C oksid kobaltu mozhe vzayemodiyati z oksidami inshih metaliv Al2O3 ZnO Fe2O3 MgO TiO2 PbO2 NiO Cr2O3 tosho V rezultati vzayemodiyi utvoryuyutsya spoluki chitkogo skladu ta tverdi rozchini yaki zabarvleni u rozhevij zelenij chi sinij kolori Znachna kilkist takih spoluk shiroko vikoristovuyutsya yak pigmenti pid riznimi imenami tenarova sin Co Al2O4 abo rozchin iz Co3O4 lazurno sinij stanan Co2 SnO4 rozchin iz SnO2 ta SiO2 zelen Rinmana kobaltovij zelenij CoZnO2 kobaltovij rozhevij CoO MgO Zastosuvannya RedaguvatiOksid kobaltu zastosovuyut u vigotovlenni negativnih elektrodiv akumulyatoriv kobaltovmisnih pigmentiv Inkoli zastosovuyetsya yak katalizator okisnennya ta degidrogenizaciyi Div takozh RedaguvatiPigmentiPrimitki Redaguvati 11104 61 3 d Track Q278487 a b Za tisku 101 3 kPaDzherela RedaguvatiCRC Handbook of Chemistry and Physics D R Lide 86th Boca Raton FL CRC Press 2005 2656 p ISBN 0 8493 0486 5 angl Encyclopedia of Physical Science and Technology Robert A Meyers 3rd San Diego Academic Press 2002 15453 p ISBN 978 0 12 227410 7 angl Remi G Kurs neorganicheskoj himii A V Novoselova M IIL 1966 T 2 833 s ros Ripan R Chetyanu I Neorganicheskaya himiya Himiya metallov V I Spicyn M Mir 1972 T 2 871 s ros Lidin R A Molochko V A Andreeva L L Himicheskie svojstva neorganicheskih veshestv R A Lidin 3 e M Himiya 2000 480 s ISBN 5 7245 1163 0 ros Himicheskij enciklopedicheskij slovar I L Knunyanc M Sov enciklopediya 1983 792 s ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oksid kobaltu II amp oldid 35160383