Окси́д ко́бальту(II,III) — неорганічна сполука складу Co3O4. Являє собою чорні октаедричні кристали, які є парамагнітними. Оксид проявляє слабкі амфотерні властивості.
| Оксид кобальту(II,III) | |
|---|---|
| Систематична назва | кобальт(II) дикобальт(III) оксид |
| Інші назви | трикобальт тетраоксид |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 1308-06-1 |
| Номер EINECS | 215-157-2 |
| RTECS | GG2500000 |
| SMILES | O=[Co].O=[Co]O[Co]=O |
| InChI | InChI=1S/3Co.4O |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | CoO·Co2O3 (Co3O4) |
| Молярна маса | 240,798 г/моль |
| Зовнішній вигляд | чорні кристали |
| Густина | 6,11 г/см³ |
| Тпл | 900 °C (розкл.) |
| Розчинність (вода) | нерозчинний |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 | -891,0 кДж/моль |
| Ст. ентропія S 298 | 102,5 Дж/(моль·К) |
| Теплоємність, c p | 123,4 Дж/(моль·К) |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Co3O4 застосовується у виготовленні кольорового скла, що не пропускає ультрафіолетове випромінювання, також використовується як каталізатор деяких реакцій розкладання.
Фізичні властивості Редагувати
Оксид Co3O4 формується у вигляді чорних октаедричних кристалів, які проявляють парамагнітні властивості. Речовина має кристалічну структуру типу шпінелі.
Оксид може поглинати вологу, утворюючи кристалогідрати Co3O4·xH2O (x = 3, 6, 7).
Отримання Редагувати
Оксид кобальту(II,III) можна синтезувати окисненням на повітрі порошку кобальту, оксиду CoO, гідроксиду Co(OH)2, а також прокалюванням гідрату оксиду Co2O3·H2O, нітрату Co(NO3)2, Co(OH)2. Дані реакції схожі на методи отримання CoO, але проводяться за вищих температур для додаткового окиснення сполуки і переводу її у Co3O4.
Хімічні властивості Редагувати
При нагріванні понад 900 °C оксид кобальту(II,III) розкладається з утворенням CoO:
Co3O4 не розчиняється у воді; проявляє слабкі амфотерні властивості: взаємодіє із концентрованими кислотами та, при спіканні, із лугами:
При високих температурах взаємодіє з оксидами інших металів:
Відновлюється до чистого кобальту при дії водню, коксу, оксиду вуглецю, алюмінію:
Застосування Редагувати
Оксид кобальту(II,III) застосовується у виготовленні кольорового скла, яке поглинає ультрафіолетове випромінювання, а також як каталізатор реакцій: термічного розкладання KClO3, KMnO4, окиснення NH3, а також синтезу HCN з метану, амоніаку, азоту.
Примітки Редагувати
- 1308-06-1
- ↑ За тиску 101,3 кПа
Джерела Редагувати
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Encyclopedia of Physical Science and Technology / Robert A. Meyers. — 3rd. — San Diego : Academic Press, 2002. — 15453 p. — ISBN 978-0-12-227410-7. (англ.)
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
- Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
| Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |