Окси́д ко́бальту(III), ко́бальт(III) окси́д — неорганічна сполука складу Co2O3. Являє собою чорні, гексагональні кристали.
| Оксид кобальту(III) | |
|---|---|
| Систематична назва | Кобальт(III) оксид |
| Інші назви | Сесквіоксид кобальту |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 1308-04-9 |
| Номер EINECS | 215-156-7 |
| RTECS | GG2900000 |
| SMILES | O=[Co]O[Co]=O |
| InChI | InChI=1S/2Co.3O |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | Co2O3 |
| Молярна маса | 165,864 г/моль |
| Зовнішній вигляд | сіро-чорні кристали |
| Густина | 5,18 г/см³ |
| Тпл | 895 °C (розкл.) |
| Розчинність (вода) | нерозчинний |
| Пов'язані речовини | |
| Інші аніони | оксид кобальту(II) |
| Пов'язані речовини | нітрат кобальту(II) |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Більшу реакційну здатність сполука має у вигляді кристалогідрату Co2O3·H2O.
Отримання Редагувати
Оксид кобальту можна синтезувати термічним розкладанням деяких оксигеновмісних сполук кобальту, наприклад, гідроксиду Co(OH)2, нітрату Co(NO3)2, або дегідратацією гідрату оксиду Co2O3·H2O:
Хімічні властивості Редагувати
При невеликому нагріванні Co2O3 перетворюється на змішаний оксид CoO·Co2O3, а за температури 940 °C повністю розкладається з утворенням CoO:
Кобальт(III) утворює малостійкі сполуки, на відміну від Co(II). При взаємодії оксиду Co2O3 із типовими відновниками, наприклад, із HCl, утворюються перш за все сполуки Co(II):
Оксид відновлюється до металу при дії водню, метану та CO. При відновленні воднем можна отримати метал із чистотою до 99,86%, в той час як при відновленні за допомогою CO продукти матимуть домішки карбідів.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Cobalt(III) oxide
- ↑ За тиску 101,3 кПа
Джерела Редагувати
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
- Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
| Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |