ОПЕК

Не плутати з APEC.

Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК) (англ. The Organization of the Petroleum Exporting Countries, OPEC) — картель, створений нафтовидобувними державами для стабілізації цін на нафту. Членами цієї організації є країни, чия економіка залежить від доходів з експорту нафти.

ОПЕК
англ. OPEC фр. OPEP ісп. OPEP аст. OPEP кат. OPEP окс. OPEP порт. OPEP гал. OPEP п'єм. OPEP рос. ОПЕК біл. АПЕК серб. OPEK серб. ОПЕК есп. OPEL їд. אפעק‎ урду اوپیک‎ араб. أوبك‎ русин. ОПЕК спрощ. кит.: 油组 трад. китайська: 油組 монг. ОПЕК кирг. ОПЕК карач.-балк. ОПЕК каз. МЭЕҰ каз. MÉEU каз. مەيەۇ груз. ოპეკი грец. ΟΠΕΚ башк. ОПЕК афр. OPUL амх. ኦፔክ араг. OPEP ідо ONEP вірм. ՆԱԵԿ івр. אופ״ק‎ ірл. ETOP перс. اُپِک‎ гінді ओपेक баск. LPEE
flag of OPEC^d
Абревіатура	Помилка Lua: expandTemplate: template "ref-kk-cyrl" does not exist.
Тип	міжнародна організація група захисту інтересів міжурядова організація
Засновано	14 вересня 1960 Баґдад
Галузь	нафтова промисловість
Країна	міжнародний^d
Штаб-квартира	Внутрішнє місто (48°12′51″ пн. ш. 16°21′57″ сх. д. / 48.21430000002777660° пн. ш. 16.365900000028° сх. д. / 48.21430000002777660; 16.365900000028)
Офіційні мови	англійська
Офіс голови	президент ОПЕК^d
Генеральний секретар	Haitham al-Ghais^d
Вебсайт: opec.org
ОПЕК у Вікісховищі

Загальна інформація

Станом на квітень 2020 року членами ОПЕК є 13 країн:

•  Алжир
•  Ангола
•  Венесуела
•  Габон
•  Екваторіальна Гвінея
•  Ірак
•  Іран
•  Республіка Конго
•  Кувейт
•  Лівія
•  Нігерія
•  ОАЕ
•  Саудівська Аравія

Основна мета організації — координація та уніфікація нафтової політики країн-членів організації з тим, щоб забезпечити справедливі та стабільні ціни на нафту на світовому ринку, ефективне економічно обґрунтоване і регулярне постачання нафти країнам-споживачам, а також забезпечити інвесторам, які вклали свій капітал в розвиток нафтовидобувної галузі, справедливу прибутковість вкладень.

Здатність ОПЕК контролювати ціни на нафту дещо знизилася у зв'язку з відкриттям та розвитком великих покладів нафти на Алясці, в Північному морі, Канаді, Мексиканській затоці, Росії та модернізації ринків. Станом на листопад 2010 року, на членів ОПЕК припадає 79 % світових запасів нафти та 44 % видобутку, що дає їм значний контроль над світовим ринком. Наступна за величиною група виробників, що входять до ОЕСР і пострадянські держави видобувають лише 23,8 % та 14,8 % відповідно від загального обсягу видобутку нафти у світі. Однак, уже у 2003 році, побоювання, що в ОПЕК мало можливостей збільшення видобування, викликало припущення, що її вплив на ціну нафти почне скорочуватися.

Штаб-квартира ОПЕК, де проводяться регулярні зустрічі міністрів нафти її країн-членів, з 1965 року розташована у Відні.

ОПЕК+

ОПЕК+ — це домовленість, яка охоплює не тільки країни-члени картелю, але й низку інших: Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзію, Оман, Південний Судан, Росію та Судан.

У 2021 році Міністерський моніторинговий комітет ОПЕК+ (JMMC) схвалив призначення міністра нафтових ресурсів Нігерії спеціальним представником по роботі з країнами Африки.

Історія

ОПЕК як постійна міждержавна організація була створена на конференції в Багдаді 10—14 вересня 1960. Спочатку до складу організації ввійшли Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія й Венесуела. До цих п'ятьох країн, що заснували організацію, пізніше приєдналися ще вісім: Катар (1961), Індонезія (1962), Лівія (1962), Об'єднані Арабські Емірати (1967), Алжир (1969), Нігерія (1971), Еквадор (1973—1992), Габон (1976—1994). У 2007 р. до організації приєдналася Ангола і повернувся Еквадор. У 2008 р. Росія заявила про готовність стати постійним спостерігачем.

Штаб-квартира ОПЕК у Відні

Баланс експорту та імпорту нафти за країнами світу

Штаб-квартира ОПЕК спочатку розташовувалася у Женеві (Швейцарія), потім 1 вересня 1965 перемістилася у Відень (Австрія).

Мета ОПЕК — координація діяльності й вироблення загальної політики щодо видобутку нафти серед країн — учасників організації, з метою підтримки стабільних цін на нафту, забезпечення стабільного постачання нафти споживачам, одержання віддачі від інвестицій у нафтову галузь.

Міністри енергетики й нафти держав членів ОПЕК двічі в рік проводять зустрічі для оцінки міжнародного ринку нафти й прогнозу його розвитку на майбутнє. На цих зустрічах ухвалюються рішення про дії для стабілізації ринку. Рішення про зміни обсягу видобутку нафти відповідно до зміни попиту на ринку ухвалюються на конференціях ОПЕК.

Країни члени ОПЕК контролюють близько 2/3 світових запасів нафти. На їхню частку припадає 40 % від всесвітнього видобутку або половина світового експорту нафти.

Нафтове ембарго 1973 року

Ембарго на постачання нафти у 1973 почалося після підтримки Сполученими Штатами і Західною Європою Ізраїлю у Війні Судного дня. Саудівська Аравія та Іран очолили тих, хто був обурений західною підтримкою Ізраїлю. Іран припинив постачання нафти до Сполучених Штатів та Західної Європи. Крім того, король Саудівської Аравії Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд ввів нафтове ембарго проти Заходу. Внаслідок цього, ціни на нафту в США піднялася з 3 доларів за барель до 12 доларів за барель, розпочалося нормування пального^{[джерело?]}.

Інцидент із заручниками у 1975

«Кошик» ОПЕК

Графік зображає вартість нафти з 1861 по 2007 рік. Помаранчева лінія — ціна з поправкою на інфляцію (в доларах 2008 року), синій — без поправки.

Термін «кошик» ОПЕК (англ. OPEC Reference Basket of crudes) був офіційно введений 1 січня 1987 року. Ціна «кошика» визначається як середній арифметичний показник фізичних цін наступних сортів нафти: Arab Light (Саудівська Аравія), Basra Light (Ірак), Bonny Light (Нігерія), Es Sider (Лівія), Girassol (Ангола), Iran Heavy (Іран), Kuwait Export (Кувейт), Merey (Венесуела), Murban (ОАЕ), Oriente (Еквадор), Qatar Marine (Катар), Saharan Blend (Алжир).

Історичним максимумом для «кошика» ОПЕК є цінова позначка $140,73 за барель, яка була зареєстрована 3 липня 2008 року.

У березні 2008 року в кошик включили Oriente (Еквадор). У січні 2009 року з кошика вилучили Minas (Індонезія), а замість BCF 17 (Венесуела) до кошика внесли Merey (Венесуела). На жовтень 2009 кошик містив у собі 12 сортів нафти. Таким чином, ціна кошика ОПЕК визначається як середній арифметичний показник фізичних цін 12 вищезазначених сортів нафти, що видобувається країнами картелю.

Квоти ОПЕК

Квоти ОПЕК і видобуток нафти за країнами, тисячі барелів на день

Країна	Квота (01/07/05)	Видобуток (01/07)	Можливість видобутку
Алжир	894	1 360	1 430
Ангола	1 900	1 700	1 700
Еквадор	520	500	500
Іран	4 110	3 700	3 750
Ірак		1,481
Кувейт	2 247	2 500	2 600
Лівія	1 500	1 650	1 700
Нігерія	2 306	2 250	2 250
Катар	726	810	850
Саудівська Аравія	10 099	8 800	10 500
ОАЕ	2 444	2 500	2 600
Венесуела	3 225	2 340	2 450
Всього	31 422	30 451	32 230

Дані по країнах ОПЕК за червень 2011 р.

	Алжир	Ангола	Еквадор	Іран	Ірак	Кувейт	Лівія	Нігерія	Катар	Саудівска Аравія	ОАЕ	Венесуела	Разом:
Населення (млн людей)	35,40	18,50	14,01	74,10	31,23	3,48	6,41	156,04	1,64	25,40	4,62	28,38	399,21
Площа (1000 км²)	2 382	1 247	281	1 648	438	18	1 760	924	11	2 150	84	916	—
Густота населення (жителів на км²)	15	15	50	45	71	194	4	169	149	12	55	31	—
ВВП на душу населення (доларів)	3 751	3 717	3 669	4 460	4 363	30 240	10 479	1 064	51 201	14 552	49 782	11 883	—
ВВП у ринкових цінах (млрд доларів)	132,78	68,76	51,39	330,46	136,28	105,38	67,17	166,00	83,91	369,67	229,97	337,30	2 079,07
Вартість експорту (млрд доларів)	43,69	40,99	13,80	70,61	44,37	50,24	32,98	33,44	33,26	175,53	174,73	57,60	771,20
Експорт нафти (млрд доларів)	30,59	38,81	6,96	55,60	41,85	46,57	31,38	26,47	26,84	157,41	58,66	54,20	575,34
Сальдо платіжного балансу (млрд доларів)	0,49	−2,24	−0,43	7,93	11,39	27,75	10,18	20,05	0,77	20,48	−7,02	8,56	—
Доведені запаси нафти (млрд барелів)	12,20	9,50	6,51	137,01	115,00	101,50	46,42	37,20	25,38	264,59	97,80	211,17	—
Видобуток нафти (1000 б/д)	1 216	1 739	465	3 557	2 336	2 262	1 474	1 842	733	8 184	2 242	2 878	28 928
НПЗ потужності (1000 б/д)	652	39	188	1 474	824	936	380	445	80	2 109	466	981	8 574
Виробництво нафтопродуктів (1000 б/д)	411,6	46,2	189,3	1 726	456,6	892,7	350	249,4	126,3	1 911,0	400,4	1 232,4	7 991,9
Споживання нафтопродуктів (1000 б/д)	310	39	205	1 795	603	274	271	225	106	1 405	235	668	6 136
Експорт нафти (1000 б/д)	747	1 770	329	2 232	1 906	1 348	1 170	2 160	647	6 268	1 953	1 608	22 138
Експорт нафтопродуктів (1000 б/д)	232,5	40,8	33,5	300,8	26,2	673,5	136,1	12,1	120,5	1 008,4	374,1	963,6	3 922,1

Економіка

За даними уряду США, у 2011 році ОПЕК отримає понад $ 1 трлн доходів, це буде вперше, обсяг досягне цифри в $ 1034 млрд, і це поб'є рекорд $ 965 млрд у 2008 році.

У 2015 р. країни ОПЕК у серпні видобули 31,544 млн барелів нафти на добу.

Росія та ОПЕК

З 1998 року Росія є спостерігачем в ОПЕК. Починаючи з цього періоду Росія бере участь у сесіях Конференції ОПЕК, а також у нарадах експертів та інших заходах організації з представниками країн, що не входять в неї. Проходять регулярні зустрічі російських міністрів з керівниками ОПЕК і колегами з країн ОПЕК. Росія виступила з ініціативою організувати регулярний Енергодіалог Росія-ОПЕК, укласти Угоду (Меморандум) про енергодіалог, уповноваженим представником якого з російської сторони буде Міністерство енергетики Російської Федерації.

Література

• Г. О. Музика, Ю. С. Скороход. Організація країн-експортерів нафти // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
• Ю. Скороход. Організація країн-експортерів нафти // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 516 ISBN 978-966-611-818-2.
• Андреасян Р. Н. ОПЕК в мире нефти / Р. Н. Андреасян, А. Д. Казюков. — Москва: Наука, 1978.
• Инджикян Р. О. ОПЕК в мировом капиталистическом хозяйстве / Р. О. Инджикян. — М., 1983.
• Сейфульмулюков И. А. Страны ОПЕК в развивающемся мире / И. А. Сейфульмулюков. — Москва, 1989.
• Citino N.J. From Arab Nationalism to OPEC: Eisenhower, King Sa'ud, and the Making of U.S.-Saudi Relations. Indiana University Press, 2002. (Indiana Series in Middle East Studies)
• Ramady M., Mahdi W. OPEC in a Shale Oil World: Where to Next? Springer International Publishing, 2015.
• Rauscher M. OPEC and the Price of Petroleum: Theoretical Considerations and Empirical Evidence. Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 1989.

Посилання

• Організація країн — експортерів нафти // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Офіційний вебсайт ОПЕК

Примітки

1. http://www.monde-diplomatique.fr/index/sujet/opep
2. https://www.opec.org/opec_web/en/about_us/25.htm
3. . Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 13 березня 2012. 
4. . Retrieved June 18, 2007.
5. Is Opec Losing Control Over Oil Price?. Al Jazeera English. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 19 грудня 2010. 
6. Is OPEC About to Lose Control of the Spigot?. BusinessWeek. 20 січня 2003. Процитовано 19 грудня 2010. 
7. OPEC: Brief History
8. ОПЕК+
9. . kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 4 лютого 2021. 
10. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 1 серпня 2011. 
11. . Архів оригіналу за 7 березня 2010. Процитовано 1 серпня 2011. 
12. as reported by the United States Department of Energy
13. [1] as reported by the United States Department of Energy
14. More than 4,000 billion earnings^{[недоступне посилання з липня 2019]}
15. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 22 жовтня 2015. 
16. Перспективы и проблемы взаимоотношений России и ОПЕК (рос.). Процитовано 2013-5-23. ^{[недоступне посилання з червня 2019]}
17. http://minenergo.gov.ru/co-operation/opek_contribution/ [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] Сотрудничество с ОПЕК

Див. також

• Форум країн-експортерів газу