І́до (есперанто ido — дитина, нащадок) — штучна мова, створена, як друга після есперанто універсальна міжнародна мова, яка була б дуже легкою у вивченні для носіїв усіх національних мов. Створена на основі есперанто.
| І́до | |
|---|---|
| Ido (Linguo internaciona) | |
| Прапор І́до | |
| Поширена в | 121 країна |
| Регіон | весь світ |
| Носії | 150 ± 100 осіб (2000) 0 осіб |
| Писемність | Латинка |
| Класифікація | штучні мови |
| Час розходження | 1907 |
| Офіційний статус | |
| Регулює | Union for the International Language Idod |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | io |
| ISO 639-2 | ido |
| ISO 639-3 | ido |
На відміну від англійської, котра є природною, і часто не регульованою мовою, ідо проєктувалася, як мова зі сталою граматикою, орфографією і лексикографією. Через це ідо класифікують, як «допоміжну міжнародну мову».
Це друга за популярністю штучна міжнародна мова після свого попередника есперанто. Однак, цей момент є суперечливим, адже багато хто вважає, що друге місце варто присвоїти мові інтерлінґва.
Граматика Редагувати
Абетка та вимова Редагувати
Абетка складається з 26 літер:
Більшість букв та звуків схожі на латинські (іспанські) за винятком
Ідо — це мова з фонетичною вимовою, де кожній літері відповідає один звук і навпаки.
В Ідо не використовується графічний наголос. В усіх словах, за винятком інфінітиву, наголос падає на передостанній склад.
Артикль Редагувати
У мові Ідо існує лише один означений артикль.
Закінчення слів Редагувати
| Якщо слово закінчуються на | то це | приклади |
|---|---|---|
| o | іменник | kato = кіт; komputoro = комп'ютер; domo = дім |
| a | прикметник | bela = гарний, a; neta = чистий; alta = високий, a |
| e | прислівник | perfekte = досконало; rapide = швидко |
| ar | інфінітив | skribar = писати; esar = бути; ludar = грати |
Афікси та словотворення Редагувати
Значення слів можна змінити за допомогою префіксів та суфіксів. Наприклад :
des- вказує на протилежне значення: deskonocar = не знати; desfacila = важкий (не легкий); desaparar = зникати (не з'являтися)
-ist- вказує на професію, рід занять, = arte — artisto = артист; butiko = крамниця- butikisto = продавець
-ar- вказує на сукупність чогось: vorto = слово — vortaro = словник; direktisto = директор — direktistaro = дирекція
Ідо — аглютинативна мова, що дозволяє утворювати слова, поєднуючи різні корені, і таким способом змінювати значення, наприклад:
Таким способом, значною мірою можна скоротити час на вивчення лексики.
Особові займенники Редагувати
У третій особі однини, коли не треба чи не бажано вказувати на рід (чоловічий, жіночий чи середній) вживається займенник Lu = він, вона, воно.
Так само є займенник третьої особи множини, що не вказує на рід Li = вони чоловічого чи жіночого роду.
Відмінювання дієслів Редагувати
| Закінчення | Час | Приклади |
|---|---|---|
| as | теперішній | me opinionas = я думаю; elu lektas = вона читає |
| is | минулий | ni skribis = ми написали; tu parolis = ти сказав |
| os | майбутній | vu drinkos = ви питимете; me pensos = я подумаю |
Множина Редагувати
Множина утворюється дуже просто: закінчення іменника -o змінюється на -i:
Див. також Редагувати
Ресурси тенет Редагувати
- Офіційний майданчик тенет Ido [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Невеличкий українсько — ідо словник [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- українсько — ідо словник[недоступне посилання]
- Ukraina-Ido, Ido-Ukraina, mikra dicionario kun gramatiko
Примітки Редагувати
- https://books.google.it/books?id=CAIZ9BHOkBwC&pg=PA779&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
- Ido language, alphabet and pronunciation [ 8 квітня 2010 у Wayback Machine.]. Omniglot — the online encyclopedia of writing systems and languages