www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музичне товариство імені Миколи Леонтовича Товари ство і мені Мико ли Леонто вича українська громадська організація ство

Музичне товариство імені Миколи Леонтовича

Товари́ство і́мені Мико́ли Леонто́вича — українська громадська організація, створена в лютому 1921 року (спочатку як Комітет пам'яті Миколи Леонтовича), яка ставила за мету піднесення та розвиток музичної культури в Україні. Діяла сім років — до лютого 1928 року.

Музичне товариство імені Миколи Леонтовича
На честь Леонтович Микола Дмитрович
Тип громадська організація
музична організаціяd
Засновано лютий 1921
Розпущено лютий 1928
Сфера Українська музика
Країна Україна
Офіційні мови українська
Друкований орган Українська Музична Газета і Музика
Вебсайт: choircommunity.com.ua
Микола Леонтович (1877—1921)

Створення Комітету Редагувати

1 лютого 1921 року значна група діячів культури, професори й студентство зібралися в Київському музично-драматичному інституті імені Микола Лисенка, щоб за християнським звичаєм відзначити 9 днів по смерті Миколи Леонтовича. Нашвидко, але з великою відповідальністю спорядили концерт з творів Леонтовича, виступили зі словами жалю й скорботи.

По концерті урядили Комітет пам'яті Миколи Леонтовича і вирішили розпочати свою роботу з першого питання — з'ясування обставин вбивства митця. До складу Комітету увійшли:

До складу Комітету були також уведені рідні Миколи Дмитровича як почесні члени:

  • Дмитро Феофанович — батько,
  • Клавдія Ферапонтівна — дружина покійного,
  • Вікторія Леонтович та Олена Мончинська — його сестри.

Юридичне затвердження Комітету тривало два місяці і в квітні 1921 року нарешті увінчалися відповідним дозволом владних органів. Організатори Комітету одразу ж надіслали батькові композитора телеграму, в якій означили магістральний напрямок діяльності свого об'єднання:

Поповнення Комітету Редагувати

Дуже швидко Комітет зріс до 53 членів. З них 45 — персональні члени, а 8 — творчі колективи. Серед діячів культури, що вступили до Комітету, були:

Від комітету до товариства Редагувати

Юхим Михайлів — перший голова товариства

На початку січня 1922 року секретаря Комітету Олеся Чапківського направили до Харкова, тодішньої столиці України, з клопотанням про підтримку діяльності групи митців і колективів республіки. На цей час уряд широко декларував утвердження в країні ленінської національної політики, що сприяло розв'язанню проблем Комітету пам'яті Леонтовича.

На підтримку своїх клопотань митці здійснили в Києві широку акцію з відзначення роковин смерті композитора, провели прилюдні загальні збори, видали листівку-портрет митця роботи Бориса Реріха, перейменували Гімназіальну вулицю у вулицю імені Миколи Леонтовича (що біля Володимирського собору), дали близько 60 концертів. Головний концерт-реквієм відбувся в театрі Київської опери (диригенти Михайло Вериківський та Нестор Городовенко). У Печорському клубі відбувся концерт хору-студії Леонтовича під орудою Павла Тичини.

26 лютого 1922 року в Харкові Колегія Головполітосвіти затвердила Положення про Комітет, перейменувала його в Музичне товариство імені Миколи Леонтовича, надала грошову субсидію.

1 квітня 1922 року офіційно на зборах колективу в 50 чоловік (майже весь склад) було прийнято нову назву і Положення, переобрано правління та створено перші дві комісії — музичну і музейну. Товариство очолили Юхим Михайлів (голова), Олесь Чапківський (секретар), Пилип Козицький (заступник голови).

Діяльність товариства Редагувати

Активісти товариства Юхим Михайлів, Михайло Вериківський, Пилип Козицький (крайні справа в першому ряду) серед діячів української культури. Грудень 1923 року.

1923 року справжньою подією став вихід журналу Товариства «Музика», здійснений під редакцією Миколи Грінченка (він з 1922 року за вельми трагічних обставин став мешканцем Києва).

Активно включився в діяльність Товариства Левко Ревуцький, якого восени 1924 року запросили на роботу до Музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка, тож він переїхав до Києва.

Про широку орієнтацію Товариства свідчило те, що 1926 року на його базі розпочала діяльність Асоціація сучасної музики (АСМ), яку утворили композитори Борис Лятошинський, Лев Ревуцький, Михайло Вериківський, Федір Надененко, Микола Радзієвський та інші.

Ще одним важливим напрямом роботи Товариства була постійна підтримка творчих зв'язків із діячами культури Західної України. Це випливало з того, що митці центральної України мислили себе як органічне ціле з тими, хто залишився по той бік кордону, вірили, що злука українського народу в січні 1919 року була знаменним актом для майбуття нації.

Починаючи з 1923 року і до січня 1928 року (тобто, до останнього місяця існування Товариства) у Києві (поодиноко у Харкові й Одесі) відбуваються «Галицькі музичні вечори», де звучать твори Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа Нижанківського, Філарета Колесси, Дениса Січинського, Генрика Топольницького; проводяться вечори пам'яті Івана Франка, зустрічі з Філаретом Колессою та Василем Барвінським. Через них передаються на захід ноти та книжки, що друкуються силами Товариства.

Планувалися спільні заходи, конференції, фольклорні експедиції, з'їзди кобзарів і лірників. Більшість задуманого не вдалося здійснити через чисто політичні обставини, на які Товариство ніяк не могло вплинути.

У час розквіту своєї діяльності Товариство імені Миколи Леонтовича об'єднувало понад 200 членів, мало філії у Харкові, Одесі, Житомирі, Вінниці, Полтаві, Дніпропетровську, Миколаєві, Чернігові, Черкасах та інших містах.

На початок 1927 року у складі МТЛ по всій території України було відкрито, зареєстровано і діяло 69 філій та музичних осередків, що налічували близько 930 членів і 1013 музичних організацій з-поміж професійних музикантів і аматорів, котрі виступали у складі шкільних та студентських, селянських й робітничих хорів і ансамблів, камерних, духових, народних оркестрів тощо. Товариство зареєструвало хорів селянських — 347, робітничих — 211, шкільних — 367, оркестрів робітничих та селянських — 82, професіональних хорів — як «Думка», РУХ, ДУХ — 7. Прикметно, що більшість хорових колективів, зокрема і капели бандуристів, брали собі ім'я Леонтовича, чи Лисенка, що свідчило про авторитет цих митців у народних масах.

на початок 1927 року у складі МТЛ по всій території України було відкрито, зареєстровано і діяло 69 філій

Відбулися і деякі організаційні зміни в керівництві товариства: 1925 року його очолив Михайло Вериківський, секретарем обрали Миколу Грінченка. Пилип Козицький, у зв'язку з переїздом, керував Харківським осередком. Київську філію очолювали Григорій Верьовка, Микола Грінченко, Лев Ревуцький.

Активну участь в роботі Товариства брав Сергій Папа-Афанасопуло.

Піком визнання діяльності Товариства стали дві події 1927 року. Тоді саме членам Товариства (попри всі закиди у націоналістичній орієнтації) доручили організувати українську експозицію на Міжнародній виставці у Франкфурті-на-Майні. Там було представлено 391 експонат (музичні інструменти, нотні видання, макети оперних постановок, програмки та афіші), виступали українські співаки, зробив доповідь Пилип Козицький.

Але найвагомішим досягненням і визнанням творчого потенціалу композиторських сил Товариства стали підсумки всеукраїнського музичного конкурсу:

Припинення діяльності Редагувати

Група композиторів харківської філії на початку 1926 року виступила з відкритим звинуваченням Товариства у проведенні української націоналістичної лінії та відхиленні від завдань революційного пролетарського мистецтва. Вони створили Асоціацію революційних композиторів України — АРКУ, яка, на відміну від Асоціації сучасної музики, повинна була, за їх думкою, повністю замінити Товариство.

3 жовтня 1926 року президія Товариства переводиться до Харкова, під «невсипне око» Наркомосу. За цей рік не вийшов жоден номер журналу «Музика» — «кубло ворожих ідей» (лише поодинокі листки «Музичної газети»). А в лютому 1928 року, піддавши діяльність Товариства нищівній критиці вже на урядовому рівні, його просто ліквідували й утворили ВУТОРМ — Всеукраїнське товариство революційних музикантів, «оскільки ім'я Леонтовича було визнане неактуальним для радянської доби».

Сучасні дослідження Редагувати

Хоч радянські енциклопедії, що видавалися в Україні, вміщували статті про Музичне товариство імені Миколи Леонтовича, але подані там відомості були надто куці, без списку літератури (очевидно, її й не було). І тільки в незалежній Україні з'явилися ґрунтовні публікації про Товариство. Це, передусім, праці музикознавця, кандидата мистецтвознавства Валентини Кузик.

Члени Редагувати

Головна категорія: Члени Музичного товариства імені Миколи Леонтовича

Примітки Редагувати

  1. Бугаєва О. В. Музичні осередки Чернігово-Сіверського краю: імена, події, творчі колективи, репертуар (до 100-річчя Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича) // Література та культура Полісся. — № № 105. Серія "Історичні науки" № 15. — С. 134-150.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tovari stvo i meni Miko li Leonto vicha ukrayinska gromadska organizaciya stvorena v lyutomu 1921 roku spochatku yak Komitet pam yati Mikoli Leontovicha yaka stavila za metu pidnesennya ta rozvitok muzichnoyi kulturi v Ukrayini Diyala sim rokiv do lyutogo 1928 roku Muzichne tovaristvo imeni Mikoli LeontovichaNa chest Leontovich Mikola DmitrovichTip gromadska organizaciya muzichna organizaciyadZasnovano lyutij 1921Rozpusheno lyutij 1928Sfera Ukrayinska muzikaKrayina UkrayinaOficijni movi ukrayinskaDrukovanij organ Ukrayinska Muzichna Gazeta i MuzikaVebsajt choircommunity com uaMikola Leontovich 1877 1921 Zmist 1 Stvorennya Komitetu 2 Popovnennya Komitetu 3 Vid komitetu do tovaristva 4 Diyalnist tovaristva 5 Pripinennya diyalnosti 6 Suchasni doslidzhennya 7 Chleni 8 Primitki 9 LiteraturaStvorennya Komitetu Redaguvati1 lyutogo 1921 roku znachna grupa diyachiv kulturi profesori j studentstvo zibralisya v Kiyivskomu muzichno dramatichnomu instituti imeni Mikola Lisenka shob za hristiyanskim zvichayem vidznachiti 9 dniv po smerti Mikoli Leontovicha Nashvidko ale z velikoyu vidpovidalnistyu sporyadili koncert z tvoriv Leontovicha vistupili zi slovami zhalyu j skorboti Po koncerti uryadili Komitet pam yati Mikoli Leontovicha i virishili rozpochati svoyu robotu z pershogo pitannya z yasuvannya obstavin vbivstva mitcya Do skladu Komitetu uvijshli Kirilo Stecenko 1882 1922 vidatnij ukrayinskij kompozitor fundator Komitetu Yuhim Mihajliv 1885 1935 hudozhnik simvolist poet mistectvoznavec pershij golova Komitetu Oles Chapkivskij 1884 1938 zhurnalist kritik mistectvoznavec sekretar Komitetu Pilip Kozickij 1893 1960 kompozitor pedagog zastupnik golovi Komitetu Kliment Kvitka 1880 1953 vchenij folklorist Dmitro Revuckij 1881 1941 folklorist mistectvoznavec filolog perekladach kompozitori bilshist z yakih buli i dirigentami Yakiv Stepovij 1883 1921 Mihajlo Verikivskij 1896 1962 Boris Lyatoshinskij 1895 1968 Grigorij Verovka 1895 1964 Fedir Popadich 1877 1943 Porfirij Demuckij 1860 1927 Vasil Verhovinec 1880 1938 Pavlo Gajda vchenij teoretik avtor novitnoyi teoriyi ladiv Boleslav Yavorskij 1877 1942 vidatnij ukrayinskij poet u toj chas horovij dirigent Pavlo Tichina 1891 1967 bliskuchij pianist i vidomij pedagog Feliks Blumenfeld 1863 1931 horovij dirigent pershij kerivnik znamenitoyi Dumki Nestor Gorodovenko 1885 1964 novator teatralnoyi spravi Les Kurbas 1887 1937 vidomij aktor i teatralnij rezhiser Ivan Sadovskij 1876 1948 slavnij bandurist pismennik aktor i mistectvoznavec Gnat Hotkevich 1877 1938 poet Valer yan Polishuk 1897 1942 zhivopisec scenograf aktor prezident Ukrayinskoyi akademiyi mistectv Mikola Burachek 1871 1942 Sergij Yefremov 1876 1938 vidatnij ukrayinskij vchenij literaturoznavec istorik ukrayinskoyi literaturi Danilo Sherbakivskij 1877 1927 istorik mistectva muzejnij pracivnik vikladachi Muzichno dramatichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka Sergij Durdukivskij 1880 1933 dirigent i spivak Sergij Telezhinskij 1876 dirigent i kompozitor Ivan Volyanskij 1880 1949 mistectvoznavec i pedagog Gnat Yastrubeckij 1877 1940 mistectvoznavec administrator kapeli Dumka drug Mikoli Leontovicha Stepan Vasilchenko 1879 1932 ukrayinskij pismennik yakij v yakosti korespondenta suprovodzhuvav koncertnu podorozh kapeli Dumka Anton Harchenko 1887 1937 kooperator i zhurnalist Do skladu Komitetu buli takozh uvedeni ridni Mikoli Dmitrovicha yak pochesni chleni Dmitro Feofanovich batko Klavdiya Ferapontivna druzhina pokijnogo Viktoriya Leontovich ta Olena Monchinska jogo sestri Yuridichne zatverdzhennya Komitetu trivalo dva misyaci i v kvitni 1921 roku nareshti uvinchalisya vidpovidnim dozvolom vladnih organiv Organizatori Komitetu odrazu zh nadislali batkovi kompozitora telegramu v yakij oznachili magistralnij napryamok diyalnosti svogo ob yednannya 25 kvitnya 1921 r Velmishanovnij otec Dmitrij Prezidiya Komitetu pam yati Mikoli Leontovicha povidomlyayuchi Vas pro zasnuvannya Vseukrayinskogo komitetu pam yati pokijnogo z metoyu vshanuvannya jogo pam yati vidannya jogo tvoriv i spriyannya rozvitkovi ukrayinskoyi muzichnoyi kulturi vislovlyuye Vam svoye serdechne spivchuttya z privodu smerti Vashogo sina i v kupi z Vami tuzhit za odnim z najkrashih siniv ukrayinskogo narodu i zaproshuye Vas do uchasti i praci v Komiteti yak chlena jogo Nehaj zhe dovchasna smert Mikoli Dmitrovicha posluzhit spravi vidrodzhennya i rozvitku nacionalnoyi kulturi Popovnennya Komitetu RedaguvatiDuzhe shvidko Komitet zris do 53 chleniv Z nih 45 personalni chleni a 8 tvorchi kolektivi Sered diyachiv kulturi sho vstupili do Komitetu buli muzikoznavec Adam Babij dirigent i skripal David Bertye teoretik Anatolij Buckij horovi dirigenti ta zbirachi folkloru Mihajlo Gajdaj Yaroslav Vitoshinskij ta Omelyan Vitoshinskij pianisti i pedagogi Kostyantin Mihajlov i Matvij Gozenpud mistectvoznavci Mikola Kacherovskij Yurij Masyutin Yurmas Vasil Petrushevskij horovi dirigenti Kostyantin Pigrov Mikita Docenko Kost Levickij Mikola Oprishko Mikola Pokrovskij Vasil Popivskij Oleksandr Studzinskij Eleonora Skripchinska Mikita Kalistratenko Yurko Girenko spivaki Anatolij Dolivo Sobotnickij Moskva Olena Gangel V yacheslav Merzlyakov kompozitori Boris Yanovskij Fedir Nadenenko Yegoshua Shejnin hudozhniki Vasil Krichevskij Boris Rerih Anatolij Petrickij Vid komitetu do tovaristva Redaguvati nbsp Yuhim Mihajliv pershij golova tovaristvaNa pochatku sichnya 1922 roku sekretarya Komitetu Olesya Chapkivskogo napravili do Harkova todishnoyi stolici Ukrayini z klopotannyam pro pidtrimku diyalnosti grupi mitciv i kolektiviv respubliki Na cej chas uryad shiroko deklaruvav utverdzhennya v krayini leninskoyi nacionalnoyi politiki sho spriyalo rozv yazannyu problem Komitetu pam yati Leontovicha Na pidtrimku svoyih klopotan mitci zdijsnili v Kiyevi shiroku akciyu z vidznachennya rokovin smerti kompozitora proveli prilyudni zagalni zbori vidali listivku portret mitcya roboti Borisa Reriha perejmenuvali Gimnazialnu vulicyu u vulicyu imeni Mikoli Leontovicha sho bilya Volodimirskogo soboru dali blizko 60 koncertiv Golovnij koncert rekviyem vidbuvsya v teatri Kiyivskoyi operi dirigenti Mihajlo Verikivskij ta Nestor Gorodovenko U Pechorskomu klubi vidbuvsya koncert horu studiyi Leontovicha pid orudoyu Pavla Tichini 26 lyutogo 1922 roku v Harkovi Kolegiya Golovpolitosviti zatverdila Polozhennya pro Komitet perejmenuvala jogo v Muzichne tovaristvo imeni Mikoli Leontovicha nadala groshovu subsidiyu 1 kvitnya 1922 roku oficijno na zborah kolektivu v 50 cholovik majzhe ves sklad bulo prijnyato novu nazvu i Polozhennya pereobrano pravlinnya ta stvoreno pershi dvi komisiyi muzichnu i muzejnu Tovaristvo ocholili Yuhim Mihajliv golova Oles Chapkivskij sekretar Pilip Kozickij zastupnik golovi Diyalnist tovaristva Redaguvati nbsp Aktivisti tovaristvaYuhim Mihajliv Mihajlo Verikivskij Pilip Kozickij krajni sprava v pershomu ryadu sered diyachiv ukrayinskoyi kulturi Gruden 1923 roku 1923 roku spravzhnoyu podiyeyu stav vihid zhurnalu Tovaristva Muzika zdijsnenij pid redakciyeyu Mikoli Grinchenka vin z 1922 roku za velmi tragichnih obstavin stav meshkancem Kiyeva Aktivno vklyuchivsya v diyalnist Tovaristva Levko Revuckij yakogo voseni 1924 roku zaprosili na robotu do Muzichno dramatichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka tozh vin pereyihav do Kiyeva Pro shiroku oriyentaciyu Tovaristva svidchilo te sho 1926 roku na jogo bazi rozpochala diyalnist Asociaciya suchasnoyi muziki ASM yaku utvorili kompozitori Boris Lyatoshinskij Lev Revuckij Mihajlo Verikivskij Fedir Nadenenko Mikola Radziyevskij ta inshi She odnim vazhlivim napryamom roboti Tovaristva bula postijna pidtrimka tvorchih zv yazkiv iz diyachami kulturi Zahidnoyi Ukrayini Ce viplivalo z togo sho mitci centralnoyi Ukrayini mislili sebe yak organichne cile z timi hto zalishivsya po toj bik kordonu virili sho zluka ukrayinskogo narodu v sichni 1919 roku bula znamennim aktom dlya majbuttya naciyi Pochinayuchi z 1923 roku i do sichnya 1928 roku tobto do ostannogo misyacya isnuvannya Tovaristva u Kiyevi poodinoko u Harkovi j Odesi vidbuvayutsya Galicki muzichni vechori de zvuchat tvori Stanislava Lyudkevicha Vasilya Barvinskogo Ostapa Nizhankivskogo Filareta Kolessi Denisa Sichinskogo Genrika Topolnickogo provodyatsya vechori pam yati Ivana Franka zustrichi z Filaretom Kolessoyu ta Vasilem Barvinskim Cherez nih peredayutsya na zahid noti ta knizhki sho drukuyutsya silami Tovaristva Planuvalisya spilni zahodi konferenciyi folklorni ekspediciyi z yizdi kobzariv i lirnikiv Bilshist zadumanogo ne vdalosya zdijsniti cherez chisto politichni obstavini na yaki Tovaristvo niyak ne moglo vplinuti U chas rozkvitu svoyeyi diyalnosti Tovaristvo imeni Mikoli Leontovicha ob yednuvalo ponad 200 chleniv malo filiyi u Harkovi Odesi Zhitomiri Vinnici Poltavi Dnipropetrovsku Mikolayevi Chernigovi Cherkasah ta inshih mistah Na pochatok 1927 roku u skladi MTL po vsij teritoriyi Ukrayini bulo vidkrito zareyestrovano i diyalo 69 filij ta muzichnih oseredkiv sho nalichuvali blizko 930 chleniv i 1013 muzichnih organizacij z pomizh profesijnih muzikantiv i amatoriv kotri vistupali u skladi shkilnih ta studentskih selyanskih j robitnichih horiv i ansambliv kamernih duhovih narodnih orkestriv tosho 1 Tovaristvo zareyestruvalo horiv selyanskih 347 robitnichih 211 shkilnih 367 orkestriv robitnichih ta selyanskih 82 profesionalnih horiv yak Dumka RUH DUH 7 Prikmetno sho bilshist horovih kolektiviv zokrema i kapeli banduristiv brali sobi im ya Leontovicha chi Lisenka sho svidchilo pro avtoritet cih mitciv u narodnih masah na pochatok 1927 roku u skladi MTL po vsij teritoriyi Ukrayini bulo vidkrito zareyestrovano i diyalo 69 filijVidbulisya i deyaki organizacijni zmini v kerivnictvi tovaristva 1925 roku jogo ocholiv Mihajlo Verikivskij sekretarem obrali Mikolu Grinchenka Pilip Kozickij u zv yazku z pereyizdom keruvav Harkivskim oseredkom Kiyivsku filiyu ocholyuvali Grigorij Verovka Mikola Grinchenko Lev Revuckij Aktivnu uchast v roboti Tovaristva brav Sergij Papa Afanasopulo Pikom viznannya diyalnosti Tovaristva stali dvi podiyi 1927 roku Todi same chlenam Tovaristva popri vsi zakidi u nacionalistichnij oriyentaciyi doruchili organizuvati ukrayinsku ekspoziciyu na Mizhnarodnij vistavci u Frankfurti na Majni Tam bulo predstavleno 391 eksponat muzichni instrumenti notni vidannya maketi opernih postanovok programki ta afishi vistupali ukrayinski spivaki zrobiv dopovid Pilip Kozickij Ale najvagomishim dosyagnennyam i viznannyam tvorchogo potencialu kompozitorskih sil Tovaristva stali pidsumki vseukrayinskogo muzichnogo konkursu pershu premiyu zdobuli Lev Revuckij za Simfoniyu 2 ta Boris Lyatoshinskij za Uvertyuru na chotiri ukrayinski temi drugu Vasil Zolotarov za Uvertyuru na ukrayinski temi ta Uvertyuru fantaziyu tretyu Pilip Kozickij za horovij diptih Divnij flot ta Leonid Lisovskij za kantatu Slava Ukrayini Pripinennya diyalnosti RedaguvatiGrupa kompozitoriv harkivskoyi filiyi na pochatku 1926 roku vistupila z vidkritim zvinuvachennyam Tovaristva u provedenni ukrayinskoyi nacionalistichnoyi liniyi ta vidhilenni vid zavdan revolyucijnogo proletarskogo mistectva Voni stvorili Asociaciyu revolyucijnih kompozitoriv Ukrayini ARKU yaka na vidminu vid Asociaciyi suchasnoyi muziki povinna bula za yih dumkoyu povnistyu zaminiti Tovaristvo 3 zhovtnya 1926 roku prezidiya Tovaristva perevoditsya do Harkova pid nevsipne oko Narkomosu Za cej rik ne vijshov zhoden nomer zhurnalu Muzika kublo vorozhih idej lishe poodinoki listki Muzichnoyi gazeti A v lyutomu 1928 roku piddavshi diyalnist Tovaristva nishivnij kritici vzhe na uryadovomu rivni jogo prosto likviduvali j utvorili VUTORM Vseukrayinske tovaristvo revolyucijnih muzikantiv oskilki im ya Leontovicha bulo viznane neaktualnim dlya radyanskoyi dobi Suchasni doslidzhennya RedaguvatiHoch radyanski enciklopediyi sho vidavalisya v Ukrayini vmishuvali statti pro Muzichne tovaristvo imeni Mikoli Leontovicha ale podani tam vidomosti buli nadto kuci bez spisku literaturi ochevidno yiyi j ne bulo I tilki v nezalezhnij Ukrayini z yavilisya gruntovni publikaciyi pro Tovaristvo Ce peredusim praci muzikoznavcya kandidata mistectvoznavstva Valentini Kuzik Chleni RedaguvatiGolovna kategoriya Chleni Muzichnogo tovaristva imeni Mikoli LeontovichaPrimitki Redaguvati Bugayeva O V Muzichni oseredki Chernigovo Siverskogo krayu imena podiyi tvorchi kolektivi repertuar do 100 richchya Muzichnogo tovaristva imeni M D Leontovicha Literatura ta kultura Polissya 105 Seriya Istorichni nauki 15 S 134 150 Literatura RedaguvatiArhivna spadshina Muzichnogo tovaristva imeni M D Leontovicha zberezhena u Fondi 50 Institutu rukopisu Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo O V Yankovska Muzichne tovaristvo imeni M Leontovicha Arhivovano 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 122 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Muzichne tovaristvo imeni Leontovicha Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1967 T 2 Kabarda Polyuddya 856 s S 557 Muzichne tovaristvo imeni M D Leontovicha Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 7 Mikroklin Oleum 526 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 165 Kuzik V Stavimo krapku nad i Muzika 1996 3 traven cherven Arhivovano 24 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Levko V I Organizaciya koncertiv yak odin z vidiv diyalnosti vseukrayinskogo muzichnogo tovaristva im m Leontovicha Mistectvoznavchi zapiski Vip 18 K 2010 Olena Bugayeva Arhivna spadshina muzichnogo tovaristva im M D Leontovicha monografiya O V Bugayeva NAN Ukrayini NBUV nauk red V M Danilenko K NBU im V Vernadskogo 2011 388 s il Iz istoriyi muzichnoyi spadshini Ukrayini ISBN 966 02 5160 1 Olena Bugayeva Muzichne tovaristvo imeni M D Leontovicha biografichnij slovnik O V Bugayeva NAN Ukrayini NBUV nauk red V I Popik Kiyiv NBUV 2015 348 s Vseukrayinske Muzichne tovaristvo im Mikoli Leontovicha Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 419 420 Kvartet im Leontovicha Kvarteti Vseukrayinskogo Muzichnogo tovaristva im M Leontovicha Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 351 352 353 Tovaristvu im M Leontovicha 75 rokiv Kuzik V K Centr muzichnoyi informaciyi Spilki kompozitoriv Ukrayini 1996 Komitet pam yati M Leontovicha ta Muzichne tovaristvo im M Leontovicha yak fenomen kulturi ukrayinskogo vidrodzhennya 20 30 h rokiv XX stolittya Kuzik V Kiyiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzichne tovaristvo imeni Mikoli Leontovicha amp oldid 39515869