Фе́лікс Миха́йлович Блюменфе́льд (Блуменфельд, 7 (19) квітня 1863—1931) — композитор, педагог, диригент, брат Станіслава Блюменфельда.
| Фелікс Михайлович Блюменфельд | |
|---|---|
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 (19) квітня 1863 |
| Місце народження | село Ковалівка (Херсонська губернія), нині місцевість Кропивницького |
| Дата смерті | 21 січня 1931 (67 років) |
| Місце смерті | Москва |
| Поховання | Новий донський цвинтар і Байкове кладовище |
| Роки активності | з 1881 |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | піаніст, диригент, композитор класичної музики, педагог, професор |
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Вчителі | Римський-Корсаков Микола Андрійович і Рубінштейн Антон Григорович |
| Відомі учні | Тьомкін Дмитро, Горовиць Володимир Самійлович і Симон Барер |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | класична музика |
| Нагороди | |
| Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Фелікс Михайлович Блюменфельд народився в селі Ковалівка (Херсонська губернія; нині мікрорайон Кропивницького) 7 (19) квітня 1863 у єврейській родині вчителя музики й французької мови. До 12 років займався в Г. В. Нейгауза (батько Г. Г. Нейгауза), що доводився Блюменфельду чоловіком його старшої сестри Марцеліни («Ольги Михайлівни»). В 1881–1885 роках навчався в Петербурзькій консерваторії у Ф. Ф. Штейна (фортепіано) і М. А. Римського-Корсакова (композиція). З 17 років був постійним учасником зборів об'єднання композиторів «Могутня купка», потім увійшов до складу Бєляєвського гуртка (група композиторів на чолі з Римським-Корсаковим, що збиралася на музичних вечорах у будинку мецената М. П. Бєляєва).
Як піаніст Блюменфельд формувався під впливом мистецтва А. Г. Рубінштейна й М. О. Балакірєва. Дебютувавши в 1887 році, активно концертував у містах Росії, був першим виконавцем ряду творів О. К. Глазунова, А. К. Лядова, М. О. Балакірєва, П. І. Чайковського, виступав в ансамблі з Л. С. Ауером, О. В. Вержбиловичем, П. Сарасате, Ф. І. Шаляпіним. В 1895–1911 роках працював у Маріїнському театрі, був концертмейстером, а з 1898 року — диригентом, керував прем'єрами опер «Сервілія» й «Сказання про невидимий град Кітеж» Римського-Корсакова. Виступав в «Російських симфонічних концертах» у Петербурзі (в 1906 році з першим виконанням у Росії Третьої симфонії О. М. Скрябіна). Європейську популярність принесло Блюменфельду участь в «Історичних російських концертах» (1907) і «Росіян сезонах» (1908) С. П. Дягілєва в Парижі.
У 1884 році чоловік одружується з дочкою відомого купця Анастасьєва Марії. В 1885–1905 й 1911–1918 роках Блюменфельд викладав у Петербурзькій консерваторії (з 1897 у посаді професора). У 1918–1920 роках очолював Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка в Києві. У 1920–1922 роках — ректор Київської консерваторії. З 1922 року вів класи фортепіано й камерного ансамблю в Московській консерваторії.
Учнями Блюменфельда були піаністи С. Б. Барер, В. С. Горовиць, М. І. Грінберг, диригент О. В. Гаук, композитор Дмитро Тьомкін.
В 1927 йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв РРФСР».
Помер Блюменфельд у Москві 21 січня 1931 року. Похований на Новому донському цвинтарі.
Твори Редагувати
У спадщині Блюменфельда-композитора — симфонія Пам'яті дорогих покійних, Концертне алегро для фортепіано з оркестром, сюїта Весна для голосу з оркестром, квартет (Беляевская премія, 1898); особливе місце займають фортепіанні твори (усього близько 100, у тому числі етюди, прелюдії, балада) і романси (близько 50), створені в руслі романтичних традицій.
Примітки Редагувати
- ↑
- Наставник видатних музикантів - Фелікс Блуменфельд - kropyvnytskyi.in.ua (укр.). Процитовано 3 листопада 2022.
Джерела та література Редагувати
- А. Терерщенко Блюменфельд Фелікс Михайлович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 221
- энциклопедия «Кругосвет» [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Баренбойм Л. Фортепианно-педагогические принципы Ф. М. Блуменфельда. М., 1964.
- Растопчина Н. М. Ф. М. Блуменфельд. М., 1975.