Анто́н Григорович Рубінштайн (рос. Анто́н Григо́рьевич Рубинште́йн; 16 (28 листопада) 1829, село Вихватинці Подільської губернії — 8 (20 листопада) 1894 Петергоф) — російський композитор, піаніст, диригент, старший брат композитора Рубінштайна Миколи Григоровича. Засновник Санкт-Петербурзької консерваторії.
| Рубінштейн Антон Григорович | |
|---|---|
| рос. Антон Рубинштейн | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 16 (28) листопада 1829[…] |
| Місце народження | Офатинци / Вихватинці, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 8 (20) листопада 1894[…] (64 роки) |
| Місце смерті | Петергоф, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія |
| Поховання | Тихвінське кладовищеd :
|
| Громадянство | Російська імперія |
| Віросповідання | атеїзм |
| Професії | композитор класичної музики, піаніст, диригент, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, композитор |
| Вчителі | Alexander Villoingd, Зігфрід Вільгельм Денd і Josef Dachsd |
| Відомі учні | Monika Vikentievna Terminskaiad, Sofya Alexandrovna Malozyomovad, Чайковський Петро Ілліч, Ella Adayevskayad, Ossip Gabrilowitschd, Артур Фрідхайм, Йосиф Гофман, Блуменфельд Фелікс Михайлович і Ernesto Elorduyd |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера, симфонія і романтизм |
| Нагороди | |
| Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Рубінштайн народився в єврейській сім'ї. Перед тим як йому виповнилось 5 років, його дід по батьківській лінії наказав усім членам сім'ї перейти в російське православ'я. Хоч його й виховували у християнських традиціях, пізніше він став атеїстом.
Навчався музиці спершу у матері, потім у Олександра Віллуана. З дев'яти років Рубінштайн вже виступав публічно в Москві, а з 1840 р. концертував за кордоном, справивши своїми виступами в Парижі сильне враження на Шопена і Ліста. У Бреславлі Рубінштайн виконав свій перший твір для фортепіано «Ундіна». З 1844 до 1849 року жив за кордоном, де наставниками його були знаменитий контрапунктист Зігфрід Ден і композитор Мейєрбер.
Повернувшись до Петербургу в 1849 році, Рубінштайн заснував Російське музичне товариство і «Музичну школу», перетворену потім в Санкт-Петербурзьку консерваторію; багато років був її директором, професором. 1854–1858 роки провів за кордоном, концертуючи в Голландії, Німеччині, Франції, Англії, Італії. Його поїздка до Америки в 1872 році супроводжувалася особливо блискучим успіхом. З 1887 до 1891 року знову був директором Санкт-Петербурзької консерваторії.
Помер в 1894 в Петергофі. Похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври, пізніше перепохований в Некрополі майстрів мистецтв.
Ім'ям Рубінштайна названа вулиця в Петербурзі, на якій композитор жив з 1887 по 1891 рр. На будинку № 38 встановлена меморіальна дошка.
Музична спадщина Редагувати
Рубінштайну належать опери «Дмитро Донський» (Дмитрий Донской), «Демон», «Купець Калашніков», декілька симфоній (з яких найвідоміша друга з програмною назвою «Океан»), концерти для фортепіано, віолончелі, скрипки з оркестром, а також сонати, тріо, квартети й інша камерна музика.
Посилання Редагувати
- Рубінштейн Антін // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1634. — 1000 екз.
- А. Рубінштайн. Кошик думок(укр.)
- А. Рубінштайн. Музика та її представники(укр.)
- А. Рубінштайн. Спогади (1829–1889)(укр.)
Бібліографія Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Рубінштейн Антон Григорович |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рубінштейн Антон Григорович |
- А. Рубинштейн. Литературное наследие, тт. 1-3. М., 1983—1986 (рос.)
- Хопрова Т. А. Г. Рубинштейн. Л., 1987 (рос.)
- А. В. Оссовский. Антон Григорьевич Рубинштейн. [Некролог, РМГ, 1894, 12]. / В кн: А. В. Оссовский. Музыкально-критические статьи (1894—1912). — Л.: Музыка, 1971. — С. 20-28.
- Алексеев А. Д. Антон Рубинштейн. — М.-Л.: Музгиз, 1945. — 45 с. — (Классики русской музыки).
- Баренбойм Л. А. А. Г. Рубинштейн. Жизнь, артистический путь, творчество, музыкально-общественная деятельность. Т. 1—2. — Л.: Музгиз, 1957—1962.
- На уроках Антона Рубинштейна / Ред.-сост. Баренбойм Л. А. — М.-Л., 1964.
- Каширников В.П. Антон Рубинштейн - М., 2011 (Слово о композиторах)
Примітки Редагувати
- ↑ Н. С. Рубинштейн, Антон Григорьевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVII. — С. 203–205.
- ↑ Э. Рубинштейн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1904. — Т. 3. — С. 1143–1149.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Рубинштейн Антон Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Н. С. Виллуан, Александр Иванович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 344.
- Терминская, Моника // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 957.
- В. Терминская // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1260.
- Ф. Малоземова // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 802.
- ↑