www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грінченко Микола Олексійович Мико ла Олексі йович Грі нченко 21 квітня 3 травня 1888 18880503 4 Київ 27 листопада 1942 У

Грінченко Микола Олексійович

Мико́ла Олексі́йович Грі́нченко (21 квітня (3 травня) 1888(18880503), Київ — 27 листопада 1942, Уфа, Башкортостан, РСФРР) — український музикознавець, фольклорист. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941). У 1925—1928 роках ректор Музично-драматичного інституту в Києві, професор Київської консерваторії. Автор основоположних праць з історії української музики.

Грінченко Микола Олексійович
Народився 21 квітня (3 травня) 1888
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер 27 листопада 1942(1942-11-27) (54 роки)
Уфа, РРФСР, Башкирська АРСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність музикознавець, фольклорист, викладач університету
Галузь музикознавство
Alma mater Кам'янець-Подільський університет
Знання мов українська
Заклад Київська консерваторія
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грінченко.

Біографія Редагувати

Народився 21 квітня (3 травня) 1888(18880503) року в Києві в сім'ї робітника заводу «Арсенал». Батько Миколи був музично обдарованою людиною, співав у хорі Київської опери, згодом став її хормейстером.

Початкову музичну освіту (хоровий спів, диригування, фортепіано) хлопець здобув у Придворній співацькій капелі в Санкт-Петербурзі, де навчався у 1897—1901 роках. Повернувшись до Києва, закінчив реальне училище, а 1912 року — музичне училище Російського музичного товариства. Першу наукову працю — «Українська музика та її представники» (рос. «Украинская музыка и ее представители») — Микола Грінченко опублікував у 1908—1909 роках у Тамбові (нині місто в Російській Федерації) в журналі «Баян».

Закінчив один курс історико-філологічного факультету Київського державного українського університету. У 1918—1921 роках навчався на історико-філологічному факультеті Кам'янець-Подільського державного українського університету (дійсний студент від 25 листопада 1918 року). Під керівництвом В'ячеслава Претра (відомого тоді вченого, зокрема, в галузі первісних музичних культур) написав дипломну роботу. Від 1921 року був лектором історії музики в Кам'янець-Подільському інституті народної освіти, створеному на заміну університету. Тут уперше розробив і почав читати курс історії української музики.

У 1922—1934 роках був викладачем історії музики й народної творчості Музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка в Києві (у 1925—1928 роках був його ректором). Грінченко читав усі музично-історичні курси, що стосувались української, російської, західноєвропейської музики, вперше почав викладати тут курси історії опери, музичної критики, наукознавчі курси: музичної історіографії (за висловом Грінченка, «історії історії музики») та історії української музичної фольклористики. Завдяки педагогічній діяльності Миколи Олексійовича надбанням інститутських музично-історичних курсів стала низка прогресивних здобутків тогочасного українського та західноєвропейського музикознавства. В атмосфері посилення позицій Асоціації пролетарських музикантів України в українській музичній культурі Грінченко 1928 року залишив посаду ректора, а по суті — був звільнений, й до 1934 року працював в інституті проректором з навчальної роботи.

1933 року був заарештований на три місяці разом зі своїм родичем, українським поетом та науковцем-славістом Михайлом Драй-Хмарою. Після заслання на Колиму Драй-Хмари деякий час опікувався дочкою поета, надаючи їй змогу навчатися в музичній школі.

У 1934—1937 Микола Грінченко (після розділення Музично-драматичного інституту на театральний інститут і консерваторію) — професор Київської консерваторії.

У 1930-х роках Грінченко був звинувачений у «буржуазному націоналізмі». Зокрема, 1934 року в журналі «Радянська музика» зазначалося, що «він має негайно викрити свої націоналістичні погляди» або «треба негайно усунути той вплив, який має Грінченко на студентську молодь». Наслідком таких звинувачень став арешт Грінченка, позбавлення роботи, нігілістична критика творчого доробку науковця аж до 1938 року. Внаслідок цих тяжких випробувань учений захворів на туберкульоз.

У 1938—1942 роках Микола Олексійович був науковим співробітником Інституту українського фольклору АН УРСР, 1942 року — директор Інституту народної творчості та мистецтв АН УРСР (нині Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України), який під час евакуації перебував в Уфі (нині столиця Башкортостану, Російська Федерація).

Могила Миколи Грінченка

Помер 27 листопада 1942 року в Уфі. 1953 року перепохований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 2).

Наукова діяльність Редагувати

Наукові інтереси Грінченка зосереджувалися на питаннях історії української музичної культури, національного пісенного фольклору, наукового музикознавства тощо. Автор праць:

  • «Історія української музики» (1922) [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
  • «Нарис історичного розвитку української народної музики» (опубліковано 1947),
  • «Український романс», «Українська народна інструментальна музика», «Українські народні думи», «Коломийки», «Українські радянські народні пісні» та ін. (усі опубліковано 1959).

Працював над створенням «Українського музичного словника» (не опубліковано).

Грінченко — автор численних нарисів про творчість українськиї композиторів: Миколи Лисенка, Якова Степового, Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Михайла Вериківського, Левка Ревуцького та інших.

Серед його творів є розвідки «Гайдамаки» Кирила Стеценка (1922), «Шевченко і музика» (1941), «Українська тематика в творчості Михайла Глінки» (1959) та інші.

Микола Грінченко займався педагогічною, музичною, громадською, пропагандистсько-просвітницькою діяльністю.

Вшанування Редагувати

У Києві є вулиця Миколи Грінченка.

Примітки Редагувати

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. ↑ Гринченко Николай Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. ↑ Згідно з записом про народження та хрещення в метричній книзі. Низка джерел наводить іншу дату народження — 22 квітня (4 травня) 1888 року.
  5. Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С.545.
  6. Білокопитов О. Викрити й розтрощити націоналізм на музичному фронті УСРР // Радянська музика. — 1934. — № 1. — С.24.

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miko la Oleksi jovich Gri nchenko 21 kvitnya 3 travnya 1888 18880503 4 Kiyiv 27 listopada 1942 Ufa Bashkortostan RSFRR ukrayinskij muzikoznavec folklorist Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1941 U 1925 1928 rokah rektor Muzichno dramatichnogo institutu v Kiyevi profesor Kiyivskoyi konservatoriyi Avtor osnovopolozhnih prac z istoriyi ukrayinskoyi muziki Grinchenko Mikola OleksijovichNarodivsya 21 kvitnya 3 travnya 1888 1 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer 27 listopada 1942 1942 11 27 2 54 roki Ufa RRFSR Bashkirska ARSR SRSR 2 Pohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya KiyivDiyalnist muzikoznavec folklorist vikladach universitetuGaluz muzikoznavstvoAlma mater Kam yanec Podilskij universitetZnannya mov ukrayinska 3 Zaklad Kiyivska konservatoriyaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grinchenko Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Vshanuvannya 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 21 kvitnya 3 travnya 1888 18880503 roku 4 v Kiyevi v sim yi robitnika zavodu Arsenal Batko Mikoli buv muzichno obdarovanoyu lyudinoyu spivav u hori Kiyivskoyi operi zgodom stav yiyi hormejsterom Pochatkovu muzichnu osvitu horovij spiv diriguvannya fortepiano hlopec zdobuv u Pridvornij spivackij kapeli v Sankt Peterburzi de navchavsya u 1897 1901 rokah Povernuvshis do Kiyeva zakinchiv realne uchilishe a 1912 roku muzichne uchilishe Rosijskogo muzichnogo tovaristva Pershu naukovu pracyu Ukrayinska muzika ta yiyi predstavniki ros Ukrainskaya muzyka i ee predstaviteli Mikola Grinchenko opublikuvav u 1908 1909 rokah u Tambovi nini misto v Rosijskij Federaciyi v zhurnali Bayan Zakinchiv odin kurs istoriko filologichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu U 1918 1921 rokah navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu dijsnij student vid 25 listopada 1918 roku 5 Pid kerivnictvom V yacheslava Pretra vidomogo todi vchenogo zokrema v galuzi pervisnih muzichnih kultur napisav diplomnu robotu Vid 1921 roku buv lektorom istoriyi muziki v Kam yanec Podilskomu instituti narodnoyi osviti stvorenomu na zaminu universitetu Tut upershe rozrobiv i pochav chitati kurs istoriyi ukrayinskoyi muziki U 1922 1934 rokah buv vikladachem istoriyi muziki j narodnoyi tvorchosti Muzichno dramatichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka v Kiyevi u 1925 1928 rokah buv jogo rektorom Grinchenko chitav usi muzichno istorichni kursi sho stosuvalis ukrayinskoyi rosijskoyi zahidnoyevropejskoyi muziki vpershe pochav vikladati tut kursi istoriyi operi muzichnoyi kritiki naukoznavchi kursi muzichnoyi istoriografiyi za vislovom Grinchenka istoriyi istoriyi muziki ta istoriyi ukrayinskoyi muzichnoyi folkloristiki Zavdyaki pedagogichnij diyalnosti Mikoli Oleksijovicha nadbannyam institutskih muzichno istorichnih kursiv stala nizka progresivnih zdobutkiv togochasnogo ukrayinskogo ta zahidnoyevropejskogo muzikoznavstva V atmosferi posilennya pozicij Asociaciyi proletarskih muzikantiv Ukrayini v ukrayinskij muzichnij kulturi Grinchenko 1928 roku zalishiv posadu rektora a po suti buv zvilnenij j do 1934 roku pracyuvav v instituti prorektorom z navchalnoyi roboti 1933 roku buv zaareshtovanij na tri misyaci razom zi svoyim rodichem ukrayinskim poetom ta naukovcem slavistom Mihajlom Draj Hmaroyu Pislya zaslannya na Kolimu Draj Hmari deyakij chas opikuvavsya dochkoyu poeta nadayuchi yij zmogu navchatisya v muzichnij shkoli U 1934 1937 Mikola Grinchenko pislya rozdilennya Muzichno dramatichnogo institutu na teatralnij institut i konservatoriyu profesor Kiyivskoyi konservatoriyi U 1930 h rokah Grinchenko buv zvinuvachenij u burzhuaznomu nacionalizmi Zokrema 1934 roku v zhurnali Radyanska muzika zaznachalosya sho vin maye negajno vikriti svoyi nacionalistichni poglyadi abo treba negajno usunuti toj vpliv yakij maye Grinchenko na studentsku molod 6 Naslidkom takih zvinuvachen stav aresht Grinchenka pozbavlennya roboti nigilistichna kritika tvorchogo dorobku naukovcya azh do 1938 roku Vnaslidok cih tyazhkih viprobuvan uchenij zahvoriv na tuberkuloz U 1938 1942 rokah Mikola Oleksijovich buv naukovim spivrobitnikom Institutu ukrayinskogo folkloru AN URSR 1942 roku direktor Institutu narodnoyi tvorchosti ta mistectv AN URSR nini Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini yakij pid chas evakuaciyi perebuvav v Ufi nini stolicya Bashkortostanu Rosijska Federaciya nbsp Mogila Mikoli GrinchenkaPomer 27 listopada 1942 roku v Ufi 1953 roku perepohovanij u Kiyevi na Bajkovomu cvintari dilyanka 2 Naukova diyalnist RedaguvatiNaukovi interesi Grinchenka zoseredzhuvalisya na pitannyah istoriyi ukrayinskoyi muzichnoyi kulturi nacionalnogo pisennogo folkloru naukovogo muzikoznavstva tosho Avtor prac Istoriya ukrayinskoyi muziki 1922 Arhivovano 27 chervnya 2018 u Wayback Machine Naris istorichnogo rozvitku ukrayinskoyi narodnoyi muziki opublikovano 1947 Ukrayinskij romans Ukrayinska narodna instrumentalna muzika Ukrayinski narodni dumi Kolomijki Ukrayinski radyanski narodni pisni ta in usi opublikovano 1959 Pracyuvav nad stvorennyam Ukrayinskogo muzichnogo slovnika ne opublikovano Grinchenko avtor chislennih narisiv pro tvorchist ukrayinskiyi kompozitoriv Mikoli Lisenka Yakova Stepovogo Kirila Stecenka Mikoli Leontovicha Mihajla Verikivskogo Levka Revuckogo ta inshih Sered jogo tvoriv ye rozvidki Gajdamaki Kirila Stecenka 1922 Shevchenko i muzika 1941 Ukrayinska tematika v tvorchosti Mihajla Glinki 1959 ta inshi Mikola Grinchenko zajmavsya pedagogichnoyu muzichnoyu gromadskoyu propagandistsko prosvitnickoyu diyalnistyu Vshanuvannya RedaguvatiU Kiyevi ye vulicya Mikoli Grinchenka Primitki Redaguvati metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 a b v Grinchenko Nikolaj Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b Zgidno z zapisom pro narodzhennya ta hreshennya v metrichnij knizi Nizka dzherel navodit inshu datu narodzhennya 22 kvitnya 4 travnya 1888 roku Zavalnyuk O M Istoriya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu v imenah 1918 1921 rr Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2006 S 545 Bilokopitov O Vikriti j roztroshiti nacionalizm na muzichnomu fronti USRR Radyanska muzika 1934 1 S 24 Posilannya RedaguvatiGrinchenko Mikola Oleksijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 535 538 Ukrayinci v sviti Mikola Grinchenko nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nemkovich Olena Vidatnij ukrayinskij istorik muzikoznavec M O Grinchenko List Mihajla Gajvoronskogo do Mikoli Grinchenka vid 17 kvitnya 1927 roku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oleksandr Gorobec Mikola Grinchenko na vesilli u Mihajla Draj Hmari Arhivovano 24 sichnya 2020 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 2 S 441 Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 171 Gordijchuk M M Grinchenko Mikola Oleksijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 499 Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 180 Grinchenko Mikola Oleksijovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 180 ISBN 5 88500 071 9 Kizchenko V I Grinchenko Mikola Oleksijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 207 208 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Nemkovich O M Grinchenko Mikola Oleksijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu 712 s ISBN 966 02 3966 1 Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Nemkovich O M Mikola Grinchenko Naris pro zhittyevij i tvorchij shlyah K Muzichna Ukrayina 1988 96 s Grinchenko A Spogadi pro batka Muzika 1988 5 S 27 29 Grinchenko M Kobzar Fedir Kushnerik do 65 richchya z dnya narodzh i 30 richchya kobzar diyalnosti prof M Grinchenko F Lavrov In t ukr folkloru Akad nauk URSR Centr dom nar tvorchosti Kiyiv CDNT URSR 1940 54 s il noti portr Arhivovano 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine Zavalnyuk O M Komarnickij O B Grinchenko Mikola Oleksijovich Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka v osobah T 3 S 94 103 Grinchenko M Istoriya ukrayinskoyi muziki Mikola Grinchenko skladali I Ivanov ta in Kiyiv Spilka 1922 290 s Arhivovano 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grinchenko Mikola Oleksijovich amp oldid 40467682