www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайлів Юхим Спиридонович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Михайлів Юхи м Спиридо нович Миха йлів 1

Михайлів Юхим Спиридонович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Михайлів.

Юхи́м Спиридо́нович Миха́йлів (15 (27) вересня 1885(18850927), Олешки, Таврійська губернія, Херсонська область — 15 липня 1935, Котлас, Росія) — український художник, поет і мистецтвознавець. Репресований.

Юхим Спиридонович Михайлів

Юхим Спиридонович Михайлів
Народження 15 (27) вересня 1885(1885-09-27)
м. Олешки, Російська імперія
Смерть 15 липня 1935(1935-07-15) (49 років)
  Котлас
Національність українець
Країна  СРСР
Жанр символізм
Навчання Московська художньо-промислова академія імені С. Г. Строганова, Московське училище живопису, скульптури та архітектури
Діяльність поет, художник
Напрямок символізм, реалізм
Роки творчості 1904—1935
Вплив Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, Реріх Микола Костянтинович
Відомі учні Костянтин Козловський
 Михайлів Юхим Спиридонович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Восени 1892 почав навчання у олешківській школі, яку закінчив 1896, та вступив до Херсонського реального училища, яке через брак коштів був вимушений закінчити екстерном. 1902 року одержав від херсонського земства стипендію з умовою, що буде вивчати кераміку та килимарство, й поїхав до Москви, де закінчив Строгановське художньо-промислове училище (1906), а потім Московське училище живопису, скульптури та архітектури (1910), де навчався в майстерні Валентина Сєрова та Сєргєя Коровіна. Згодом одержав звання класного художника першого ступеня за картину «До богині Лади», на створення якої художника надихнули твори М. Нестерова та М. Реріха.

По закінченні училища був мобілізований до царської армії. Військову службу відбував в Катеринославі, де у 1911—1912 рр. виконав розпис Хрестовоздвиженської церкви (ІІ-ї Військової) на площі Абрамовича (сучасний спортзал Придніпровської державної академії будівництва та архітектури), Севастополі, а пізніше, з 1914 року, — в Полоцьку. У перерві між мобілізаціями працював у редакції журналу-газети «Новъ» у Москві, згодом став завідувачем відділу ілюстрацій, робив ілюстрації для журналу «Детское чтение». Основною діяльністю Михайліва як художника на той час стали оформлення книжок, книжкова графіка. Незабаром він здобув повне визнання. 1912 року на сторінках українських журналів почали з'являтися його вірші.

На початку 1914 року одружується з Ганною Олексіївною Нікітіною. Через два роки в них народжується син Юрій. В ці роки художник створив картини «Музика водоспадів», «Творець бога», триптих «Українська соната».

Восени 1917 року Михайлів з родиною переїхав до Києва. Тут бере активну участь у художньому житті міста, його роботи експонуються на художніх виставках, вірші друкуються у журналі «Шлях» (1917 р.), а наступного року — у видавництві «Ґрунт». Викладає малювання в Першій українській гімназії ім. Т. Г. Шевченка.

У 1918 році Михайлів працював викладачем у Миргородському керамічному інституті

1919 року знову повернувся до Києва, де був обраний головою Київської філії Асоціації художників Червоної України, працював у художньо-промисловому відділі при комісаріаті мистецтв, а згодом — у Наркомосі, був членом колегії Всеукраїнського відділу мистецтв Наркомосу.

Від 1920 року — член мистецької ради Київської Художньої Академії, викладає в Київському вищому інституті народної освіти ім. М. Драгоманова (тепер Київський університет).

1921 року очолив Комітет пам'яті Миколи Леонтовича, до якого також входили Гнат Хоткевич, Лесь Курбас, Борис Лятошинський та інші видатні діячі. В ці ж роки Михайлів вів активну мистецтвознавчу діяльність. Упродовж 1920—1930 років друкував статті та рецензії переважно у «Бібліологічних вістях», «Житті й революції». Зокрема, вийшли друком його монографії «Кераміка на Україні», «Т. Шевченко», була написана книга «Українська пісня в московському лубку», публікувались статті, присвячені творчості художників Г. Нарбута, О. Мурашка, Л. Позена, М. Жука, М. Брукмана. У 1921 році у Відні вийшла книжка «Гончарна кераміка на Україні».

1934 року Юхим Спиридонович Михайлів був безпідставно заарештований за звинуваченням у підготовці збройного повстання і засланий до Котласу. Там художник оселився в робітничій родині, влаштувався на роботу декоратором у клуб, продовжував малювати, писав вірші, мріяв про повернення до рідних, однак підірване на фронтах здоров'я далося взнаки, і 1935 року його життя обірвалося. У засланні незадовго до смерті він написав такі рядки:

“А як хотілося пірнуть в життя потоки
Й гукнути: “Слава!” – переможно… Праці.
Хотілося як повітря Праці!
Щоб, задихаючись творить для всіх, “для мас”
Та хтось позаздрив нам у “дивному палаці”
І погасив цей творчий наш екстаз.
Мене заслали – сам не знаю за що.
За Україну, що я син її…”

Творчість і пам'ять ред.

Творчості Михайліва притаманні багатозначність художньої мови, філософсько-поетичний алегоризм і символіка в дусі Чюрльоніса та Реріха, близькість до доробку українського й російського графіка і театрального художника В. Замирайла. В останніх творах художник поступово перейшов на позиції послідовного реалізму.

Юхим Михайлів — автор численних творів (у каталозі — 307 назв), серед них картини:

  • «Загублена воля» (1916);
  • «Музика зір» (1919);
  • «Руїни слави» (1920);
  • «Загублена булава» (1922);
  • «Чайка» (1930);
  • «Гетьманський намет» (1930).

Митець не написав жодної картини, яка б славила радянську дійсність.

Юхим Михайлів збирав зразки народного мистецтва для Народного музею в Катеринославі (нині Дніпровський історичний музей імені Д. Яворницького); також лишив огляди виставок гравюри й рисунка та японської дитячої книги (обидва 1928).

Мистецька творчість Юхима Михайліва збереглася не повністю. Більшість картин вдалося зберегти дружині художника Ганні Олексіївні, яка в роки Другої світової війни змогла емігрувати до США.

У 1988 році в США зусиллями дочки художника, нині покійної, Тетяни Юхимівни та її чоловіка було видано монографію «Юхим Михайлів. Його життя і творчість». 2004 року в Києві вийшла друком монографія Юрія П'ядика «Юхим Михайлів. Життя і творчість».

Бібліографія ред.

  • Георгій Нарбут. «Життя і революція», 1926, ч. 10
  • Шляхи української кераміки. Там само, 1926, ч. 11—12
  • Фрагменти спогадів про Г. І. Нарбута. «Бібліологічні вісті», 1926, № 3 (12)
  • Майстер фарби і колориту: [про Ол. Мурашка.] «Життя і революція», 1928, ч. 10
  • Леонід Позен. Там само, 1929, ч. 7—8
  • Нове різьбярство України. Там само, 1929, ч. 12
  • Михайло Жук. Х., 1931
  • Григорій Дядченко. Х., 1931

Примітки ред.

  1. ↑ Pʹi︠a︡dyk, I︠U︡. (ĬÙriĭ Vasylʹovych), 1908- (2003). I︠U︡khym Mykhaĭliv : z︠h︡ytti︠a︡ i tovrchistʹ. Kyïv: Mystet︠s︡tvo. ISBN 9665770128. OCLC 55985564. 

Джерела, посилання та література ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Михайлів Юхим Спиридонович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mihajliv Yuhi m Spirido novich Miha jliv 15 27 veresnya 1885 18850927 Oleshki Tavrijska guberniya Hersonska oblast 15 lipnya 1935 Kotlas Rosiya ukrayinskij hudozhnik poet i mistectvoznavec Represovanij Yuhim Spiridonovich MihajlivYuhim Spiridonovich MihajlivNarodzhennya 15 27 veresnya 1885 1885 09 27 m Oleshki Rosijska imperiyaSmert 15 lipnya 1935 1935 07 15 49 rokiv KotlasNacionalnist ukrayinecKrayina SRSRZhanr simvolizmNavchannya Moskovska hudozhno promislova akademiya imeni S G Stroganova Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta arhitekturiDiyalnist poet hudozhnikNapryamok simvolizm realizmRoki tvorchosti 1904 1935Vpliv Mikaloyus Konstantinas Chyurlonis Rerih Mikola KostyantinovichVidomi uchni Kostyantin Kozlovskij Mihajliv Yuhim Spiridonovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist i pam yat 3 Bibliografiya 4 Primitki 5 Dzherela posilannya ta literaturaZhittyepis red Voseni 1892 pochav navchannya u oleshkivskij shkoli yaku zakinchiv 1896 ta vstupiv do Hersonskogo realnogo uchilisha yake cherez brak koshtiv buv vimushenij zakinchiti eksternom 1902 roku 1 oderzhav vid hersonskogo zemstva stipendiyu z umovoyu sho bude vivchati keramiku ta kilimarstvo j poyihav do Moskvi de zakinchiv Stroganovske hudozhno promislove uchilishe 1906 a potim Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta arhitekturi 1910 de navchavsya v majsterni Valentina Syerova ta Syergyeya Korovina Zgodom oderzhav zvannya klasnogo hudozhnika pershogo stupenya za kartinu Do bogini Ladi na stvorennya yakoyi hudozhnika nadihnuli tvori M Nesterova ta M Reriha Po zakinchenni uchilisha buv mobilizovanij do carskoyi armiyi Vijskovu sluzhbu vidbuvav v Katerinoslavi de u 1911 1912 rr vikonav rozpis Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi II yi Vijskovoyi na ploshi Abramovicha suchasnij sportzal Pridniprovskoyi derzhavnoyi akademiyi budivnictva ta arhitekturi Sevastopoli a piznishe z 1914 roku v Polocku U perervi mizh mobilizaciyami pracyuvav u redakciyi zhurnalu gazeti Nov u Moskvi zgodom stav zaviduvachem viddilu ilyustracij robiv ilyustraciyi dlya zhurnalu Detskoe chtenie Osnovnoyu diyalnistyu Mihajliva yak hudozhnika na toj chas stali oformlennya knizhok knizhkova grafika Nezabarom vin zdobuv povne viznannya 1912 roku na storinkah ukrayinskih zhurnaliv pochali z yavlyatisya jogo virshi Na pochatku 1914 roku odruzhuyetsya z Gannoyu Oleksiyivnoyu Nikitinoyu 1 Cherez dva roki v nih narodzhuyetsya sin Yurij V ci roki hudozhnik stvoriv kartini Muzika vodospadiv Tvorec boga triptih Ukrayinska sonata Voseni 1917 roku Mihajliv z rodinoyu pereyihav do Kiyeva Tut bere aktivnu uchast u hudozhnomu zhitti mista jogo roboti eksponuyutsya na hudozhnih vistavkah virshi drukuyutsya u zhurnali Shlyah 1917 r a nastupnogo roku u vidavnictvi Grunt Vikladaye malyuvannya v Pershij ukrayinskij gimnaziyi im T G Shevchenka U 1918 roci Mihajliv pracyuvav vikladachem u Mirgorodskomu keramichnomu instituti1919 roku znovu povernuvsya do Kiyeva de buv obranij golovoyu Kiyivskoyi filiyi Asociaciyi hudozhnikiv Chervonoyi Ukrayini pracyuvav u hudozhno promislovomu viddili pri komisariati mistectv a zgodom u Narkomosi buv chlenom kolegiyi Vseukrayinskogo viddilu mistectv Narkomosu Vid 1920 roku chlen misteckoyi radi Kiyivskoyi Hudozhnoyi Akademiyi vikladaye v Kiyivskomu vishomu instituti narodnoyi osviti im M Dragomanova teper Kiyivskij universitet 1921 roku ocholiv Komitet pam yati Mikoli Leontovicha do yakogo takozh vhodili Gnat Hotkevich Les Kurbas Boris Lyatoshinskij ta inshi vidatni diyachi V ci zh roki Mihajliv viv aktivnu mistectvoznavchu diyalnist Uprodovzh 1920 1930 rokiv drukuvav statti ta recenziyi perevazhno u Bibliologichnih vistyah Zhitti j revolyuciyi Zokrema vijshli drukom jogo monografiyi Keramika na Ukrayini T Shevchenko bula napisana kniga Ukrayinska pisnya v moskovskomu lubku publikuvalis statti prisvyacheni tvorchosti hudozhnikiv G Narbuta O Murashka L Pozena M Zhuka M Brukmana U 1921 roci u Vidni vijshla knizhka Goncharna keramika na Ukrayini 1934 roku Yuhim Spiridonovich Mihajliv buv bezpidstavno zaareshtovanij za zvinuvachennyam u pidgotovci zbrojnogo povstannya i zaslanij do Kotlasu Tam hudozhnik oselivsya v robitnichij rodini vlashtuvavsya na robotu dekoratorom u klub prodovzhuvav malyuvati pisav virshi mriyav pro povernennya do ridnih odnak pidirvane na frontah zdorov ya dalosya vznaki i 1935 roku jogo zhittya obirvalosya U zaslanni nezadovgo do smerti vin napisav taki ryadki nbsp A yak hotilosya pirnut v zhittya potoki J guknuti Slava peremozhno Praci Hotilosya yak povitrya Praci Shob zadihayuchis tvorit dlya vsih dlya mas Ta htos pozazdriv nam u divnomu palaci I pogasiv cej tvorchij nash ekstaz Mene zaslali sam ne znayu za sho Za Ukrayinu sho ya sin yiyi nbsp Tvorchist i pam yat red Tvorchosti Mihajliva pritamanni bagatoznachnist hudozhnoyi movi filosofsko poetichnij alegorizm i simvolika v dusi Chyurlonisa ta Reriha blizkist do dorobku ukrayinskogo j rosijskogo grafika i teatralnogo hudozhnika V Zamirajla V ostannih tvorah hudozhnik postupovo perejshov na poziciyi poslidovnogo realizmu Yuhim Mihajliv avtor chislennih tvoriv u katalozi 307 nazv sered nih kartini Zagublena volya 1916 Muzika zir 1919 Ruyini slavi 1920 Zagublena bulava 1922 Chajka 1930 Getmanskij namet 1930 Mitec ne napisav zhodnoyi kartini yaka b slavila radyansku dijsnist Yuhim Mihajliv zbirav zrazki narodnogo mistectva dlya Narodnogo muzeyu v Katerinoslavi nini Dniprovskij istorichnij muzej imeni D Yavornickogo takozh lishiv oglyadi vistavok gravyuri j risunka ta yaponskoyi dityachoyi knigi obidva 1928 Mistecka tvorchist Yuhima Mihajliva zbereglasya ne povnistyu Bilshist kartin vdalosya zberegti druzhini hudozhnika Ganni Oleksiyivni yaka v roki Drugoyi svitovoyi vijni zmogla emigruvati do SShA U 1988 roci v SShA zusillyami dochki hudozhnika nini pokijnoyi Tetyani Yuhimivni ta yiyi cholovika bulo vidano monografiyu Yuhim Mihajliv Jogo zhittya i tvorchist 2004 roku v Kiyevi vijshla drukom monografiya Yuriya P yadika Yuhim Mihajliv Zhittya i tvorchist Bibliografiya red Georgij Narbut Zhittya i revolyuciya 1926 ch 10 Shlyahi ukrayinskoyi keramiki Tam samo 1926 ch 11 12 Fragmenti spogadiv pro G I Narbuta Bibliologichni visti 1926 3 12 Majster farbi i koloritu pro Ol Murashka Zhittya i revolyuciya 1928 ch 10 Leonid Pozen Tam samo 1929 ch 7 8 Nove rizbyarstvo Ukrayini Tam samo 1929 ch 12 Mihajlo Zhuk H 1931 Grigorij Dyadchenko H 1931Primitki red a b Pʹi a dyk I U ĬUriĭ Vasylʹovych 1908 2003 I U khym Mykhaĭliv z h ytti a i tovrchistʹ Kyiv Mystet s tvo ISBN 9665770128 OCLC 55985564 Dzherela posilannya ta literatura red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mihajliv Yuhim SpiridonovichMarko Robert Steh Ochima kulturi 54 Simvolistichne malyarstvo Yuhima Mihajliva Bilokin S I Mihajliv Yuhim Spiridonovich Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 790 s S 689 Biografiya na sajti centru kulturi Sofijnist O Nestulya Bilya dzherel ukrayinskoyi kulturi nedostupne posilannya z lipnya 2019 A Zborovskij Irpinskij krayevid Yuhima Mihajliva nedostupne posilannya z lipnya 2019 Galereya oformitelskih robit Mihajliva Svitlickij V Yuhim Mihajliv nezdolanij mistec Novi dni Toronto 1951 serpen ch 19 P yadik Yu Jogo nazivali ukrayinskim Churlonisom LU 1986 25 grudnya Pevnij B Pro reabilitaciyu ta zhittya i tvorchist Yuhima Mihajlova Suchasnist 1987 ch 12 320 P yadik Yu Zgadajmo ce im ya Yuhim Mihajliv Vitchizna 1988 5 Yuhim Mihajliv Jogo zhittya i tvorchist Nyu Jork ta in 1988 Nestulya O O Krasive i talanovite zhittya v kn Represovane krayeznavstvo 20 30 ti roki K 1991 jogo zh Dolya cerkovnoyi starovini v Ukrayini 1917 seredina 20 h rr ch 1 K 1995 Chaplenko Yu Ukrayinskij muzika penzlya Obrazotvorche mistectvo 1997 1 Yuhim Mihajliv Materiali mizhnarodnoyi konferenciyi K 1997 Bilokin S Golodomor i stanovlennya socrealizmu yak tvorchogo metodu Suchasnist 2003 7 8 507 508 P yadik Yu Yuhim Mihajliv Zhittya i tvorchist K 2004 Kovpanenko N Mihajliv Yuhim Spiridonovich Vidatni diyachi nauki i kulturi Kiyeva v istoriko krayeznavchomu rusi Ukrayini Biografichnij dovidnik K Institut istoriyi Ukrayini 2005 Ch 1 S 38 43 Yuhim Mihajliv jogo zhittya i tvorchist 1885 1935 Za redakciyeyu Yu Chaplenko Nyu Jork 1988 Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Bolt Tomas Simvolist tragichnoyi dobi Yuhim Mihajliv Tomas Bolt Obrazotvorche mistectvo 2002 3 S 88 89 Arhivovano 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mihajliv Yuhim Spiridonovich amp oldid 38194884