www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мати Божа Гваделупська Ма ти Бо жа Гваделу пська ісп Nuestra Señora de Guadalupe образ Богородиці Свята покровителька Ме

Мати Божа Гваделупська

Ма́ти Бо́жа Гваделу́пська (ісп. Nuestra Señora de Guadalupe) — образ Богородиці. Свята покровителька Мексики, найшанованіша святиня Латинської Америки. В католицькій церкві образ шанують як нерукотворний. День свята — 12 грудня (національне свято Мексики).

Мати Божа Гваделупська
Nuestra Señora de Guadalupe
"Королева Мексики та Імператриця Америки"
Вшанування: Римо-Католицька Церква
Дата появи: 12 грудня 1531 року
Місце знаходження: Базиліка Діви Марії Гваделупської, Мехіко, Мексика
Автор: нерукотворний образ
Іконографічний тип: Жінка, зодягнена в сонце
Заступництво: Покровителька Мехіко, Нової Іспанії, Філіппін, Америки;
Покровителька ненароджених дітей
Дата святкування: 12 грудня
Зображення ікони у Вікісховищі

Ім'я Редагувати

За легендою, Богородиця під час з'явлення говорила ацтекською мовою науатль і сама назвала себе — Діва Марія Гваделупська. Існує декілька версій, чому саме така назва:

  • Назва походить від іспанської Діви Марії Гваделупської (Virgen de Guadalupe). Статуя Богородиці знаходиться в муніципалітеті Гуадалупе і є покровителькою автономного співтовариства Естремадура. Христофор Колумб після свого першого плавання (1492—1493) дякував Богородиці Гваделупській за відкриття. Ернан Кортес був родом з Естремадури.
  • Слово Guadalupe [ɡwaðaˈlupe] — це спотворене іспанцями ацтекське слово Coatlaxopeuh («та, що розчавлює змія»).
  • Слово Guadalupe [ɡwaðaˈlupe] — це спотворене іспанцями ацтекське слово Tequatlanopeuh («та, якої походження є на вершині скелястих гір»).
  • Слово Guadalupe [ɡwaðaˈlupe] — це спотворене іспанцями ацтекське слово Tequantlaxopeuh («та, яка виганяє того, хто нас пожирає»).

Символізм образу Редагувати

Nahui Ollin (Квітка Сонця) — найважливіший символ на іконі.

Для корінних жителів Месоамерики ікона Діви Марії Гваделупської не просто образ. Це поєднання ацтекських символів, що формують послання, або розповідають про певні події на зразок месоамериканських кодексів.

Обличчя Марії має риси метиської жінки (метиси — нащадки від змішаних шлюбів європеоїдів та індіанців). Довге незбиране волосся спадає донизу, що для ацтеків було ознакою дівочості. Богородиця переперезана вище талії чорною стрічкою — вказує на те, що вона вагітна. Два кінці стрічки трапецієвидної форми, що звисають донизу — символ того, що на зміну старого приходить нове. Марія закриває собою Сонце — вона сильніша та важливіша за Уїцилопочтлі (верховний бог в міфології ацтеків, бог війни та Сонця, покровитель Теночтітлана). Разом з тим, Богородиця тримає долоні як при молитві, отже вона не є Бог. Руки Діви Марії мають невеликі відмінності: права — світліша, а ліва — темніша. Церква вважає це символом єдності між расами. Богородиця стоїть в центрі місяця — вона покровителька Мексики (за версією відомого перекладача з науатль Мігеля Леон-Портілья (Miguel León-Portilla) слово Mexico означає «в середині місяця» і походить від ацтекських слів Me-tztli («Місяць»), Xi-ctli («середина, пуп») та Co («в»)). Блакитна накидка та рожева туніка — символи неба і землі. Ангел тримає їх руками — символ об'єднання неба і землі; вказує на те, що дане об'явлення прийшло з небес на землю через ангела. Ангел — символ ацтекського воїна-орла, що в свою чергу вказує на Хуана Дієго Куаухтлатоатцина (Cuauhtlatoatzin означає «орел, який говорить» або «той, що говорить як орел»). Положення його голови та широко розплющені очі вказують на те, що він готовий уважно сприймати все, що бачить і чує. Крила мають багатокольорове забарвлення, що схоже на забарвлення птаха Tzinizcan. За легендою, саме ці птахи співали, коли з'явилася Богородиця.

На туніці, навпроти лона Діви Марії розташована чотирьох пелюсткова квітка Науі Оллін (Nahui Ollin). Це найважливіший символ на іконі. В культурі науатль Nahui Ollin (квітка Сонця) означає фундаментальні речі — центр всесвіту, рух, повнота життя, життєдайна енергія Сонця, чотири сторони світу. Символ вказує — Діва Марія носить в своєму лоні того, хто дає життя іншим, Бога. На туніці також зображена восьми пелюсткова квітка — символ з'єднання Венери з Сонцем (для ацтеків ця подія означала повноту і поєднання божественних символів Сонця (бог Тонатіу, риси якого пізніше увібрав Уїцилопочтлі) та Венери (бог Кетцалькоа́тль)).

12 грудня (22 грудня — після впровадження григоріанського календаря) було зимове сонцестояння (відродження Сонця, перемога світла над темрявою). Саме в цей день з'явився образ на плащі. Зірки на плащі Діви Марії утворюють сузір'я, а їх розташування відповідає зимовому небу Мексики 12 грудня 1531 року в 10.40 ранку (час зимового сонцестояння; на думку д-ра Homero Hernández Illescas саме в цей час Хуан Дієґо розгорнув свій плащ перед єпископом і на ньому з'явився образ). Візерунки на туніці Діви Марії відповідають рельєфу Мексики. Дослідження проводилися в період з 1981 по 1995 рр. Вчені — спеціаліст із науатль Маріо Рохас Санчес (Mario Rojas Sánchez) та астроном, д-р Меро Ернандес Ілескар (Homero Hernández Illescas) разом із колегами з Франції.

Особливу увагу привертають сузір'я, що припадають на центр ікони. Північна корона «увінчує» голову Діви Марії — Богородиця є Цариця Неба і Землі. Діва (район серця та долонь) — вказує на дівочість Богородиці. Лев, що розташований навпроти лона Богородиці та його найяскравіша зірка Ре́гул (лат. Rēgulus — «принц» або «маленький король») — Діва Марія носить в своєму лоні «маленького короля» Ісуса Христа («Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів…» (Од. 5,5)).

Письмові джерела Редагувати

Кодекс 1548 (Códice 1548)

Серед скептиків є поширеним твердження, що не існує достатньої письмової доказової бази про перші сто років вшанування Діви Марії Гваделупської та реального існування Хуана Дієґо (так зване «столітнє мовчання»). Хоча, протягом ХХ та початку XXI століть інформаційний вакуум був істотно заповнений стараннями багатьох дослідників (E. J. Burrus, G. Grijales, Héctor Rogel H., E. Chávez Sánchez, R. Navarro de Anda, Ernesto de la Torre Villar та інші). Важливу роль у відкритті та каталогізації нових джерел також відіграє Instituto Superior de Estudios Guadalupanos (ISEG). Всі письмові джерела, залежно від того, в якому культурному середовищі вони були створені, поділяються на три групи:

  • індіанські (корінні) (Nican Mopohua, Anales de Chimalpahin, Anales de Puebla y Tlaxcala, Anales Coloniales de Tlatelolco y México, Anales de Tlatelolco y México, Añalejo de Bartolache, Tira de Tepechpan, Testamento de Cuauhtitlan 1559, «Teponaxcuícatl» або «Cantar del Atabal» та інші).
  • індіансько-європейські (метиські) (Códice 1548[en] або Códice Escalada, Nican Motecpana, Códice Florentino (автор Fr. Bernardino de Sahagún), Mapa de Fernando de Alva Ixtlilxóchitl, Testamento de Francisco Verdugo Quetzalmamalitzin та інші).
  • європейські (передусім, іспанські) (Testamento de Bartolomé López, El testimonio de Díaz de Castillo, El mapa de Uppsala (1556—1562), Testimonio del pirata inglés Miles Philips. 1568, Actas de Cabildo. 1568 y 1569, Pretensiones de los jerónimos de Extremadura, en España та інші).

Особливу увагу привертають Códice 1548 та Nican Mopohua:

Книга «Huei tlamahuiçoltica», 1649 рік.
  • У 1995 році історик, єзуїт Xavier Escalada S.J. в одній з приватних колекцій знайшов манускрипт, підписаний Антоніо Валеріано (Antonio Valeriano) та Бернардіно де Саагу́н. Знахідка являє собою лист пергаменту розміром 200 × 133 мм і датується XVI ст. (ймовірно, 1550—1570 рр.). Документ отримав назву (ісп.) Códice 1548 або Códice Escalada (1548 — це дата смерті Хуана Дієґо, яка розташована в верхній частині документа). Кодекс, в ілюстрованій формі, розповідає про Хуана Дієґо та об'явлення Діви Марії Гваделупської. З часу знайдення, ведуться дискусії стосовно автентичності документу. Хоча, були проведені відповідні дослідження. Американській академік, антрополог, лінгвіст, д-р Ch. E. Dibble[en], вчені Інституту фізики Національного Автономного Університету Мексики (El Instituto de Física de la UNAM) та експерти Банку Мексики підтвердили датування кодексу XVI ст. та справжність підписів Антоніо Валеріано та Бернардіно де Саагу́на.
  • Nican Mopohua — одне з найважливіших письмових джерел. У 1649 році в Мехіко католицький священик Luis Lasso de la Vega[en] надрукував мовою науатль книгу Huei tlamahuiçoltica[en] (назва походить від перших слів, «Велике чудо» або «Велика подія»). Вона складається з вступу, двох частин (Nican Mopohua (розповідається про історію об'явлення), Nican Motecpana (про чуда, які мали місце)) та висновку. Аналіз документа показав, що автор написав лише вступ та висновок, а основна частина — це твори більш раннього періоду, що належать Antonio Valeriano та Фернандо де Альва Іштлільшочитлю відповідно. Мексиканські вчені Edmundo O'Gorman та Miguel León Portilla вважають, що Antonio Valeriano написав Nican Mopohua у 1556 році.

Історія Редагувати

Об'явлення Діви Марії Хуану Дієґо (Міґель Кабрера, 1752 рік)

Згідно з переказами, які записані в Nican Mopohua, Богородиця з 9 по 12 грудня 1531 року чотири рази являлася селянинові-індіанцеві Хуану Дієґо Куаухтлатоатцину (Juan Diego Cuauhtlatoatzin).

Перше з'явлення відбулося рано вранці в суботу 9 грудня 1531 року, коли Хуан Дієґо прямував зі свого селища до Мехіко. На пагорбі Тепейяк, біля руїн язичницького храму, несподівано засяяло яскраве світло і перед ним з'явилася прекрасна смуглява чорноволоса дівчина. На вигляд їй було приблизно 15 років. Вона мала дивне, блискуче вбрання — блакитну накидку із золотими зірками та рожеву туніку, що була переперезана чорною стрічкою. Молода жінка веліла Хуану передати християнському священикові такі слова: «Я — Діва Марія, Мати Істинного Бога, що дає і зберігає життя. На цьому місці треба побудувати храм, де твій народ і всі люди, які щиро просять мене про допомогу у своїх бідах і турботах, отримають її.»

Селянин відправився до францисканського єпископа Хуана де Сумарраґа (Juan de Zumárraga). Той прийняв його, але не повірив у розповідь. Повертаючись ввечері того самого дня додому, Дієґо вдруге побачив на пагорбі Богородицю. Він повідомив її, що єпископ не повірив. Тоді Богородиця веліла селянинові наступного дня знову відправитися до єпископа і повторити прохання, підкресливши, що цього бажає Пресвята Діва Марія, мати Господа.

Хуан де Сумарраґа

У неділю Хуан Дієґо відправився спочатку до церкви, а вже потім до єпископа. Сумарраґа знову засумнівався і попросив Дієґо передати Богородиці, що йому потрібен який-небудь доказ. На пагорбі знову стояла Богородиця, немовби чекаючи Хуана, і попросила прийти сюди ж завтра, аби отримати «знак» для єпископа.

Але в понеділок сильно занедужав його дядько Бернадіно. Хуан Дієґо не зміг прийти на пагорб, оскільки цілий день доглядав за хворим родичем. Незважаючи на всі зусилля, стан хворого лише погіршувався. Відчуваючи свою близьку смерть, Бернадіно попросив покликати йому священика.

У вівторок 12 грудня, ще затемна, Хуан Дієґо вирушив до Мехіко по священика. Розуміючи, що на пагорбі він може зустріти Богородицю і не встигнути доки живий Бернадіно, Хуан відправився повз пагорб, але все одно зустрів Діву Марію. Вона заспокоїла селянина, сказавши, що не варто поспішати, оскільки хворий вже одужав. Краще піти на вершину пагорба і забрати звідти докази для єпископа. Коли Дієґо піднявся на пагорб, він побачив, що безплідна донині вершина, незважаючи на зимовий час, була заповнена квітучими трояндами. Хуан зрізав декілька з них, а Богородиця допомогла загорнути їх в його плащ (tilma[en]). На прийомі у єпископа селянин розгорнув плащ і троянди посипалися на підлогу. Усі присутні впали на коліна, оскільки побачили на плащі дивовижне зображення Богородиці.

Наступного дня Хуан Дієґо показав єпископу місце об'явлення та повернувся додому. Абсолютно здоровий Бернадіно повідав йому, що вчора зранку він теж бачив об'явлення Богородиці. Діва Марія мала такий самий вигляд, як на плащі і саме вона його зцілила. Також, Богородиця бажала, щоб її образ називали «Свята Діва Марія Гваделупська».

Базиліка Діви Марії Гваделупської (нова базиліка — ліворуч, стара базиліка — по центру).

На пагорбі було збудовано храм на честь Діви Марії Гваделупської, куди стали стікатися тисячі прочан з усієї Америки. Після цих подій язичники-ацтеки стали масово хреститися. Чернець Торібіо де Бенавенте у своїй праці «Історія індіанців Нової Іспанії» (Historia de los Indios de la Nueva España) написав, що впродовж чотирьох днів чотирнадцять із половиною тисяч чоловік прибули до його місії і їх було охрещено. У 1532—1538 рр. вісім мільйонів індіанців прийняли християнство. Лише за декілька років після з'явлення Матері Божої відбулася християнізація всієї Мексики. Це стало початком євангелізації всієї Латинської Америки.

Нині святиня є однією з найбільш відвідуваних у католицькому світі — щорічно до неї здійснюють прощу близько 14 мільйонів людей. За традицією, прийти поклонитися Діві Марії треба пішки, причому останні 100 метрів — з молитвою на колінах. Особливо велелюдно з 9 по 12 грудня, коли мексиканці святкують День Святої Діви Марії. Так, у грудні 2009 року до Мехіко прибуло рекордні 6,1 мільйона прочан.

Наукові дослідження Редагувати

Книга «Американське Диво» («Maravilla Americana»), 1756 рік.

1666 року було вперше науково досліджено образ Діви Марії (Informaciones Jurídicas de 1666[en]). У 1751—1752 рр. видатний художник Міґель Кабрера (Miguel Cabrera) разом із шістьома іншими митцями досліджували образ. 1756 року всі спостереження було викладено в доповіді «Американське Диво» (Maravilla Americana[en]). Митці звернули увагу на речі, вже відзначені 1666 р. та згодом досліджені у ХХ ст. (добре збережене плотно, відсутність ґрунтовки та лаку, спосіб нанесення фарби, дивовижні очі тощо).

Дослідження полотна Редагувати

У 1946 році було встановлено, що полотно створено з рослини, яка відноситься до роду агава. Але, встановити до якого саме виду належить рослина на той час не вдалося. 1975 року мексиканські вчені біохімік, кримінолог, д-р Ернесто Пальярес (Ernesto Sodi Pallares) і д-р Роберто Паласіос (Roberto Palacios Bermúdez) зробили висновок: полотно, на якому зафіксовано образ, виткано з волокон агави виду «Agave popotule. Zacc». Цей матеріал дуже недовговічний. Максимальний термін його існування — 20—30 років. Той факт, що полотно зберігається впродовж уже 480 років без жодних ознак гниття чи розпадання, з наукової точки зору є нез'ясованим. При цьому, перші 100 років образ зберігався взагалі без будь-якого захисного покриття, до тканини торкалися сотні людських рук щодня, в кіптяві сотень свічок, в диму кадил, на нього впливали природні атмосферні процеси. Проте, колір та полотно ікони залишалися у відмінному стані. Більше того, результати досліджень показали, що матеріал, на якому зафіксовано образ Діви Марії, з нез'ясовних причин не припадає пилом, не схильний до впливу вологи, гнильних бактерій і грибків, відлякує комах.

Дослідження фарби Редагувати

Інфрачервона фотографія ікони Діви Марії Гваделуської (негатив — ліворуч, позитив — праворуч).

У 1936 році дослідження проводив доктор Ріхард Кун (Richard Johann Kuhn), директор Інституту хімії кайзера Вільгельма (нобелівський лауреат з хімії 1938 року). В своє розпорядження він отримав зразки волокон полотна червоного та жовтого кольорів. Вченого вразила відсутність пігментів природного походження — мінерального, тваринного чи рослинного. Синтетичні пігменти теж були відсутні. Кожен відтінок зображення був хімічною сполукою, молекули якої безпосередньо пов'язані з тканиною. Там, де їх не було, не було й кольору, тобто й зображення.

У 1946 році було вперше проведено мікроскопічний аналіз безпосередньо на самому образі. Результати підтвердили висновки Ріхарда Куна. Окрім того, було визначено, що на полотні відсутні сліди ґрунтовки, розмітки, попередніх нарисів, сліди пензля живописця. Повторна експертиза у 1954 році, проведена мексиканським фізиком Francisco Ribera, підтвердила попередні висновки.

У 1964 році дослідження ікони проводили експерти фірми Kodak. Висновок — образ має ознаки, які характерніші для фотографії, тобто процес нанесення фарби на полотно подібний до процесу друкування.

1979 року д-р Філіп Каллаген (Philip Serna Callahan) біофізик та ентомолог з університету штату Флорида (США) та професор філософії та естетики Джоді Сміт (Jody Brant Smith) вивчали образ у інфрачервоних променях. Вони виявили, що при зміні кута спостереження кольори образу змінюються. Це явище відоме як іридесценція, воно не може бути відтворене штучним шляхом.

Дослідження очей Діви Марії Редагувати

У 1929 році штатний фотограф базиліки Альфонсо Марке (Alfonso Marcué González), вивчаючи негативи ікони Богородиці, виявив в правому оці Діви постать бородатого чоловіка. Він сповістив про своє відкриття адміністрацію базиліки, але йому не повірили і заборонили про це розповідати.

29 травня 1951 року фотограф та графік Хосе Карлос Салінас Чавес (José Carlos Salinas Chávez), вивчаючи фотографії (більш високої якості), підтвердив відкриття Альфонсо Марке. За допомогою збільшувального скла він ясно розрізнив відображення бородатого чоловіка в правому оці і, дещо гірше, в лівому.

Відкриттям зацікавилися офтальмологи і фізики. Групу з 20 фахівців очолив хірург-офтальмолог д-р Хавьєр Торроелья Буено (Javier Torruela Bueno). Вчені досліджували не лише фотографії, але і сам образ. Результати були оголошені 27 березня 1956 року. У своєму звіті дослідники написали, що їм вдалося виявити в очах образу Діви Марії присутність потрійного відображення, характерну для очей будь-якої живої людини (явище Пуркіньє-Сансона — три образи одного об'єкту, на який дивиться людина. Їх можна побачити, дивлячись в очі цієї людини за певних умов. Один знаходиться на поверхні рогівки, другий — на передній частині кришталика і третій — на задній частині кришталика). Ці відображення знаходяться точно там, де їм і належить бути, а деформація цих образів відповідає заломленню рогівки.

У тому ж році хірург-офтальмолог д-р Рафаель Торріха Лавуаньє (Rafael Torrija Lavoignet) досліджував очі Діви Марії офтальмоскопом. Він помітив, що зображення людей з'явилися на рогівці очей саме там, де і повинні були з'явитися відповідно до сприйняття нормального людського ока.

Упродовж останніх тридцяти років дослідженням образу Діви Марії займається перуанський вчений, д-р Хосе Асте Тонсманн (José Aste Tönsmann). У 1979 році, працюючи в Науковому центрі корпорації IBM в Мехіко, він почав досліджувати ікону Діви Марії Гваделупської. Тонсманн уперше застосував метод цифрової обробки зображень.

Зображення Богородиці має розмір 1450 × 580 мм, а зіниці очей — діаметр близько 7 мм. Тонсманн збільшив розмір зіниць в 2500 разів. В правій зіниці ока Діви Марії дослідникові вдалося розпізнати відображення 13 фігур. Усі вони різного розміру, оскільки відобразилися в перспективі — так, немовби зображення було фотографією того, що бачила Діва Марія. Рівень деталізації відображень дозволив Тонсманну ідентифікувати багатьох людей.

Сцена відповідає тому моменту, коли Хуан Дієго розгортав свій плащ перед єпископом та іншими людьми. Окрім Хуана Дієго, в групі фігур дослідник розрізняє сидячого індійця, що підняв очі до неба — це слуга єпископа. Повненький літній чоловік, що стоїть в профіль, з білою бородою — це єпископ Хуан де Сумаррага (його вигляд дуже схожий на портрет Сумарраги, написаний відомим художником Мігелем Кабрерой). Молодий чоловік, що стоїть поруч із ним — перекладач Хуан Гонсалес. У сцені є присутніми також темношкіра жінка, ймовірно, негритянка-рабиня і чоловік іспанського походження, що з задумливим поглядом погладжує бороду.

Висновок вченого — раціонально неможливо пояснити, яким чином у XVI ст. була створена ікона з такою мірою точності і деталізації.

Критика нерукотворного образу Редагувати

Синкретизм Редагувати

Божество Тонанцін

Критики надприродного походження ікони стверджують, що іспанці використали культ божества Тонанцін для поширення культу Діви Марії Гваделупської з Естремадури. Серед них — мексиканський філолог та історик Joaquín García Icazbalceta, французький історик та антрополог, професор Jacques Lafaye[en], католицький священик, історик із США, професор Stafford Poole[en] та інші.

На пагорбі Тепейак існував храм богині Тонанцін (Tonāntzin). Після захоплення іспанцями Теночтітлана в 1521 році, храм був зруйнований. На тому місці, після об'явлення Діви Марії, францисканці збудували каплицю, яка згодом була перебудована в Базиліку Діви Марії Гваделупської. Слово Tonāntzin означає «наша шановна мати» і походить від ацтекських слів To — «наша», nāntli — «мати», — tzin — суфікс, що передає ввічливе ставлення. Тонанцін — божество-мати, персоніфікація землі. Їй посвячували горні вершини та пагорби (Тепейак був одним з них). Також, це слово вживалося як загальне ім'я для жіночих божеств. Однією з найбільш відомих іпостасей Тонанцін є божество Сіуакоатль. Сіуакоатль («жінка-змія») — богиня землі, родючості, покровителька пологів та жінок, що помирають при пологах; богиня війни. Згідно з світоглядом ацтеків, Сіуакоатль, будучи божеством родючості, приймала в їжу мертвих, щоб дати прожиток живим. Їй було присвячено найбільше свят в ритуальному році; в Теночтітлані їй кожен день приносили людські жертвоприношення. Крім того, Сіуакоатль була втіленням голоду усіх ацтекських божеств, що потребували жертвопринесень.

Після об'явлення серед індіанців стало поширеним звертатися Тонанцін до Діви Марії Гваделупської. Іспанський місіонер, історик та лінгвіст, францисканець Бернардіно де Саагун у своїй праці «Загальна історія про справи Нової Іспанії» написав:

Тепер, коли церква Богоматері Гваделупської була побудована, індіанці також називають її Tonantzin, [...] Це зловживання, яке має бути зупинено, оскільки, справжнє ім’я Божої Матері не Tonantzin, а Dios-Nantzin, [...] Індіанці сьогодні, як і в старі часи, приходять здалеку, щоб відвідайте цю Tonantzin.

— Бернардіно де Саагу́н “Загальна історія про справи Нової Іспанії”, 1540-1585.

Хуан Дієґо Куаухтлатоатцин Редагувати

Тлакатеккатль (Кодекс Мендоса), близько 1541 року.

Існує декілька версій стосовно особи Хуана Дієґо:

  • Офіційна версія Католицької Церкви говорить, що Хуан Дієґо належав до низького та найчисельнішого суспільного прошарку в Ацтекській імперії — масеуаллі (mācēhualli — ймовірно, назва походить від macehualo — «той, хто працює»). Він володів невеликим будинком та ділянкою землі.
  • За іншою версією, Хуан Дієґо був одним з найвпливовіших людей Ацтекської імперії. Він був сином правителя міста Тескоко і мав титул Тлакатеккатль (Tlacateccatl[en] — «той, хто командує воїнами»).
  • Хуан Дієґо є символ, а не реальна людина. Дану версію підтримують Stafford Poole, етноісторик та антрополог Louise Burkhart[en], історик David Brading та інші. У 1995 році настоятель Базиліки Діви Марії Гваделупської в Мехіко (з 1963 по 1996 рр.), єзуїт Guillermo Schulenburg Prado[en] дав інтерв'ю журналу Ixtus, де підтримав дану версію та виступив проти канонізації Хуана Дієґо. Схожу думку також висловив секретар Конгрегації в справах святих (з 1990 по 2007 рр.), архієпископ Едвард Новак (Edward Nowak[en]) у телефонному інтерв'ю італійській газеті «IL Tempo» від 29 липня 2002 року.

Автор Редагувати

1556 року місцева церковна влада провела одне з перших досліджень стосовно походження ікони та швидкого поширення культу Богородиці Гваделупської (Informacion de 1556). Це питання ще більше загострило відносини між деякими домініканцями та францисканцями в Новій Іспанії. Якщо перші визнавали чудотворне походження образу Діви Марії й підтримували подальше поширення її культу, то другі виступали проти.

8 вересня 1556 року під час проповіді Міністр Провінціальний Francisco de Bustamante сказав, що ікона нещодавно була написана індіанським художником. Інший францисканський священик Juan de Maseques повідомив, що ікона була написана індіанським художником Маркосом (Marcos). Єпископ Хуан де Сумарраґа (який також був францисканцем) жодного разу не згадав про Хуана Дієґо та об'явлення у своїх листах і працях. Більше того, в катехізисі Brief Christian Rule (1547 рік) він написав:

Відкупитель світу не хоче, щоб зараз траплялися чуда, бо вони не потрібні, оскільки наша свята віра міцно заснована на незліченних чудесах Старого та Нового Заповітів.

— Хуан де Сумарраґа "Brief Christian Rule", 1547 рік.

Скептики припускають, що автором ікони може бути індіанський художник Marcos Griego (в історичних джерелах також є згадки про індіанських художників Marcos de Aquino та Marcos Cípac. Ймовірно, всі троє це одна й та сама людина). Він народився близько 1517 року та навчався в школі San José de Belén de los Naturales. Навчальний заклад був заснований францисканцем Pedro de Gante.

Інше Редагувати

Заступництво та титули Редагувати

  • Діва Марія Гваделупська є Покровителькою міста По́нсе в Пуерто-Рико з часу його заснування у 1692 році (офіційно проголошено 1757 року).
  • За переказами, Діва Марія Гваделупська зупинила смертоносну епідемію, що вирувала в Мехіко в 1736—1737 роках. На знак подяки, 27 квітня 1737 року Папа Римський Климент XII проголосив її Покровителькою Мехіко.
  • 25 травня 1754 року Бенедикт XIV проголосив Марію Гваделупську Покровителькою та Захисницею Нової Іспанії.
  • 12 жовтня 1895 року Лев XIII коронував Діву Мрію.
  • 24 серпня 1910 року Пій X проголосив її Покровителькою Латинської Америки.
  • 16 липня 1935 року Пій XI проголосив Діву Марію Гваделупську Покровителькою Філіппін.
  • У 1945 році Пій XII присвоїв Богородиці титул Королева Мексики та Імператриця Америки.
  • У 1946 році Пій XII проголосив її Покровителькою Америки.
  • У 1951 році Пій XII проголосив Діву Марію Гваделупську Покровителькою студентів Перу.
  • 1961 року Іван XXIII у молитві звертався до Марії «Мати Америки» («Мати та Вчителька Віри для всіх міст Америки»)
  • 22 січня 1999 року Іван-Павло II проголосив її Святою Покровителькою всіх людей Америки та Зіркою євангелізації.
  • Крім того, Діва Марія Гваделупська є Покровителькою та Захисницею ненароджених дітей. Її образ часто використовують прихильники руху «За Життя» у своїй діяльності щодо заборони абортів.

Цікаві факти Редагувати

Образ Діви Марії Гваделупської та золотий перетин (анімація)
  • Плащ (tilma[en]), на якому зображена ікона, має розмір 1700 × 1050 мм і складається з двох однакових частин грубого полотна, зшитих ниткою. Нитка зроблена з того самого матеріалу, що і полотно. Шов чітко простежується по центру ікони.
  • В основі побудови образу Марії Гваделупської закладено пропорції золотого перетину.
  • У 1791 році ювелір, який працював в храмі, випадково вилив на праву верхню частину ікони кислоту, що викликало пошкодження полотна. Впродовж місяця образ відновився без жодної реставрації.
  • 14 листопада 1921 року іспанський анархіст Luciano Perez Carpio поклав квіти з вибухівкою до ікони. Вибух зруйнував мармурові сходи головного вівтаря, вибив вікна сусідніх будинків і зігнув латунне розп'яття, але образ жодним чином не постраждав. Лише в 1993 році ікону Богородиці захистили куленепробивним склом.
  • 24 квітня 2007 року в Мехіко були легалізовані аборти до 12-го тижня вагітності. В цей час, образ в районі лона Діви Марії почав зникати, натомість виступило світло, що не було ні відображенням, ні артефактом. Світло утворило форму схожу на людській ембріон.

Примітки Редагувати

  1. González, Ondina E. and Justo L. González, Christianity in Latin America: a history, Cambridge University Press, 2008, стор. 59.
  2. ↑ Anderson Carl and Chavez Eduardo, "Our Lady of Guadalupe: Mother of the Civilization of Love, " Doubleday, New York, 2009, стор. 205.
  3. The Tilma of saint Juan Diego[недоступне посилання з липня 2019]; The Tilma of Guadelupa [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]; Tonantzin, Guadalupe — Joaquín Flores Segura, стор. 67-76; Our Lady of Guadalupe: faith and … — Jeanette Rodríguez, стор. 22-26 [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Meg Garduño, Immaculate Immigrant: The Virgin of Guadalupe in Los Angeles: Reflections …, p. xxix
  5. The stars on the mantle[недоступне посилання з липня 2019]; http://virgenconstelaciones.blogspot.com/ [ 4 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  6. . Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2012. 
  7. New Discoveries of the Constellations on the Tilma of Our Lady of Guadalupe[недоступне посилання]
  8. Documentos Históricos [ 7 серпня 2017 у Wayback Machine.]; OUR LADY OF GUADALUPE: HISTORICAL SOURCES [ 29 лютого 2012 у Wayback Machine.]; Historiography of the Apparition of Guadalupe [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  9. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 16 лютого 2012. 
  10. Códice 1548 o «Escalada» [ 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]; Códice 1548 [ 10 лютого 2012 у Wayback Machine.].
  11. Documentos Indígenas, Nican Mopohua [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]; Lic. Arturo Rocha Cortés, Nican Mopohua [ 9 січня 2012 у Wayback Machine.].
  12. . Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 20 грудня 2011. 
  13. Toribio de Benavente, Motolinia Historia de los Indios, cops. 3,7. ;David Michael Lindsey The woman and the dragon: apparitions of Mary [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]; Colección de documentos para la historia de México [ 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  14. http://travel.ria.ru/news/20111213/225287344.html
  15. . Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 23 грудня 2011. 
  16. http://www.alleanzacattolica.org/indici/articoli/guerragd205_206.htm [ 12 травня 2008 у Wayback Machine.] (пункт 18-20)
  17. . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 21 грудня 2011. 
  18. . Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 5 січня 2012. 
  19. . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 5 січня 2012. 
  20. Dictamen del Material del Que Está Hecho el Ayate Guadalupano [ 24 грудня 2011 у Wayback Machine.]; Salinas Carlos, Descubrimiento de un busto humano en los ojos de la Virgen de Guadalupe, Ed. Tradición, México, 1999, стор. 82-84
  21. http://www.alleanzacattolica.org/indici/articoli/guerragd205_206.htm [ 12 травня 2008 у Wayback Machine.] (пункт 23); Johnston, Francis. The Wonder of Guadalupe. Rockford, Illinois: Tan Books and Publishers, Inc., 1981.
  22. Johnston, Francis. The Wonder of Guadalupe. Rockford, Illinois: Tan Books and Publishers, Inc., 1981.
  23. Callahan, P.S. (1981) The Tilma: under infra-red radiation. CARA studies on popular devotion, Wash. D.C. Vol II: Guadalupan studies, No. 3., 45 pp.
  24. Philip S. Callahan, Jody B. Smith La tilma de Juan Diego, ?técnica o milagro?: estudio analítico al infrarrojo de la imagen de Nuestra Señora de Guadalupe Editorial Alhambra Mexicana, 1981., 137 pp.; Callahan, P.S. (1981) The Tilma: under infra-red radiation. CARA studies on popular devotion, Wash. D.C. Vol II: Guadalupan studies, No. 3., 45 pp.
  25. The secret of her eyes[недоступне посилання з липня 2019]; Benítez J.J., El misterio de la Virgen de Guadalupe. Sensacionales descubrimientos en los ojos de la Virgen mexicana, Ed. Planeta, Barcelona, 2007., 219 pp.; http://www.mariologia.org/libros48.pdf [ 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] (стор. 21-25); http://www.sancta.org/eyes.html [ 30 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  26. . Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 9 січня 2012. 
  27. Tönsmann José Aste, El secreto de sus ojos, Ed. Tercer milenio, Lima, 1998.
  28. Jacques Lafaye, Quetzalcóatl and Guadalupe: the formation of Mexican national consciousness … [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]; Before Guadalupe: the Virgin Mary in early colonial Nahuatl literature [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]; Pathways of power: building an anthropology of the modern world, pp.139-146 [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]; The Virgin of Guadalupe: theological reflections of an Anglo-Lutheran liturgist, pp.35-41 [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  29. . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 22 січня 2012. 
  30. Gruzinsky, Serge (1994). La guerra de las imágenes. De Cristóbal Colón a «Blade Runner». México: Fondo de Cultura Económica.
  31. Женщины в легендах и мифах/ Пер. с англ. О. Перфильева. — М., «Крон-Пресс», 1998. — 592 с., С. 481.
  32. Мифологический словарь/Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.:Советская энциклопедия, 1991. — С. 503.; Женщины в легендах и мифах/ Пер. с англ. О. Перфильева. — М., «Крон-Пресс», 1998. — 592 с., С. 476—478.
  33. означає "Шановна Мати Бога" (ісп. Dios - "Бог", науатль nāntli - “мати”, - tzin – суфікс, що передає ввічливе ставлення)
  34. Bernardino de Sahagún, Historia general de las cosas de la Nueva España, 4 vol. (Mexico City: Porrúa, 1958) 3:352; також див. Jody Brant Smith, The image of Guadalupe, p.111
  35. Juan Diego Cuauhtlatoatzin (1474—1548) [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.]; Saint Juan Diego A Model of Humility [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]; Святий Йоан Дидак Кваухтлотоатцін (Хуан Дієго) [ 13 січня 2012 у Wayback Machine.].
  36. Juan Diego ― a 'Noble' Life [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]; Encyclopædia Britannica — Saint Juan Diego [ 21 листопада 2011 у Wayback Machine.]; Our Lady of Guadalupe: Tonantzin or the Virgin Mary? (див. Aztec goddess?) [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.].
  37. . Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 16 лютого 2012. 
  38. "El milagro de Guadalupe: entrevista con Guillermo Schulenburg, " Ixtus: Espíritu y Cultura 3:15 (Winter 1995), p. 33.; DAILY CATHOLIC TUESDAY December 7, 1999 vol. 10, no. 232 [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]; The Washington Post Tuesday, February 5, 2002; Page C01 [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.].
  39. Silvano Fuso I nemici della scienza. Integralismi filosofici, religiosi e ambientalisti, p.135 [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]; Qui pro quo vaticani. Il signor Nessuno canonizzato in Messico [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.].
  40. . Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 2 березня 2012. 
  41. …un sermón que el 8 de septiembre de 1556 predicó fray Francisco de Bustamante acerca del culto de nuestra señora de Guadalupe [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.]; Jody Brant Smith. The image of Guadalupe. — див. стор. 14; Timothy M. Matovina. Guadalupe and her faithful. — див. стор. 1-3..
  42. Це твердження не є остаточним, оскільки дослідницька робота в архівах триває. Церква вважає, що деякі листи Хуана де Сумарраґи є непрямим доказом того, що він знав і писав про об'явлення Богородиці (Fray Juan de Zumárraga envía un recado urgente a Hernán Cortés, AGI, Estante 51, cajón 6, legajo 3, en Mariano Cuevas, Notable Documento Guadalupano. Informe leído en la Real Academia de la Historia, en sesión de 27 de junio de 1919, Ed. Comité General de la ACJM, México 1919, p. 9. Historia de la Iglesia en México, T. I, pp. 281—282. En donde, tal parece, el obispo Zumárraga le da noticia regocijada y jubilosa a Hernán Cortés de la milagrosa aparición (див. Хронологічна стрічка, 1531 рік. [ 21 травня 2013 у Wayback Machine.])).
  43. Susan Schroeder,Stafford Poole. Religion in new Spain. — див. стор. 111; Brading, D. A. Mexican Phoenix. — див. стор. 263.
  44. . Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 24 лютого 2012. 
  45. A chronology of events related to the miracle [ 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]; Timeline of apparitions [ 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.]; Encyclopædia Britannica — Our Lady of Guadalupe [ 5 січня 2012 у Wayback Machine.] ; La Reina de México y Emperatriz de América [ 10 лютого 2012 у Wayback Machine.] ; Notitiae, bulletin of the Congregation for Divine Worship and the Discipline of the Sacraments, 2002, pages 194—195.
  46. . Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 7 лютого 2012. 
  47. . Архів оригіналу за 15 липня 2010. Процитовано 7 лютого 2012. 
  48. Матір Божа Гваделупська є покровителькою та захисницею ненароджених дітей [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.]; В Одессу прибыла икона Матери Божьей Гваделупской (фото) [ 8 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  49. The Golden Proportion[недоступне посилання з липня 2019]
  50. http://www.alleanzacattolica.org/indici/articoli/guerragd205_206.htm [ 12 травня 2008 у Wayback Machine.] (пункт 22); D.A. Brading, Mexican Phoenix. Our Lady of Guadalupe: Image and Tradition Across Five Centuries, Cambridge University Press: Cambridge, (2001), стор.314; Stafford Poole, The Guadalupan Controversies in Mexico, Stanford, California: Stanford University Press (2006), стор.110.
  51. Viaje Secreto de la Guadalupana 1926—1929 [ 8 листопада 2011 у Wayback Machine.]; D.A. Brading, Mexican Phoenix. Our Lady of Guadalupe: Image and Tradition Across Five Centuries, Cambridge University Press: Cambridge, (2001), стор.314; Stafford Poole, The Guadalupan Controversies in Mexico, Stanford, California: Stanford University Press (2006), стор.110.
  52. . Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 23 грудня 2011. 
  53. Mexico: …l'image de Notre Dame s'est soudain éclairée… [ 21 березня 2012 у Wayback Machine.];La virgen de Guadalupe … (пункт 10) [ 1 березня 2010 у Wayback Machine.]

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Our Lady of Guadalupe

Відео Редагувати

Література Редагувати

Іспанською мовою Редагувати

  • Badde, Paul. La morenita. — México: Ed. Buena Prensa, 2006.
  • Benitez J. J. El Misterio de La Virgen de Guadalupe. [ 24 липня 2010 у Wayback Machine.] — Barcelona: Ed. Planeta, 2007.
  • Campa Mendoza. La literatura náhuatl guadalupana en Nican Mopohua. — Durango: Ed. Instituto tecnológico de Durango, 2007.
  • Chávez, Eduardo. La verdad de Guadalupe. — México: Ediciones Ruz, 2009.
  • Escalada, Xavier. Enciclopedia guadalupana (5 tomos). — México: Enciclopedia Guadalupana AC.
  • Escalada, Xavier. Juan Diego, escalerilla de tablas. — México: Enciclopedia Guadalupana, 2002.
  • Estrada de Torres, Cristina. México, ayate de la Virgen de Guadalupe. — México: Ed. Buena prensa, 2004.
  • Gruzinsky, Serge. La guerra de la imágenes. De Cristóbal Colón a «Blade Runner». — México: Fondo de Cultura Económica, 1994.
  • Fernando Lugo Serrano. Guadalupe y Juan Diego. — Guadalajara, 2002.
  • Francisco de Florencia. Estrella del norte de México. — Barcelona: Ed. Antonio Velásquez, 1741.
  • León-Portilla, Miguel. Tonantzín Guadalupe, Pensamiento náhuatl y mensaje cristiano en el «Nican mopohua». — México: Fondo de Cultura Económica, 2000.
  • Primo Feliciano Velásquez, Clodomiro Siller. Historia de las apariciones de Santa María de Guadalupe. — México, 1981.
  • Reza Heredia Alejandro. La guadalupana, ¿fantasía o realidad? — México: Ed. Buena Prensa, 2006.
  • Rivera Carrera Norberto. Juan Diego, el águila que habla. — México: Ed. Plaza Janes, 2002.
  • Roberto Robles Nieto. Juan Diego. — Ed. Católicos de Guadalajara, 2002.
  • Romero Salinas Joel. La Virgen de Guadalupe, ¿legado divino opintura humana? — México: Ed. San Pablo, 2005.
  • Salinas Carlos. Descubrimiento de un busto humano en los ojos dela Virgen de Guadalupe. — México: Ed. Tradición, 1989.
  • Tönsmann José Aste. El secreto de sus ojos. — Lima: Ed. Tercer milenio, 1998.
  • Varios. El encuentro de la Virgen de Guadalupe y Juan Diego. — México: Ed. Porrúa, 1999.
  • Velázquez, Primo Feliciano. La aparición de Santa María de Guadalupe. — México: Jus, 1931.

Англійською мовою Редагувати

  • A Handbook on Guadalupe. For All Americans — A Pledge of Hope. — Kenosha, Wisconsin: Franciscan Marytown Press, 1974.
  • Amatora, Mary, O.S.F. The Queen's Portrait: The Story of Guadalupe. — Fresno, California: Academy Guild Press, 1961.
  • Behrens, Helen. America's Treasure: The Virgin Mary of Guadalupe. — Mexico, 1964.
  • Brading, D. A. Mexican Phoenix: Our Lady of Guadalupe — Image and Tradition Across Five Centuries. [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] — Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press, 2002.
  • Budnik, Mary Ann. The Beautiful Lady of Tepeyac Hill // Ligourian. — 77:19-23, December, 1989.
  • Burrus, Ernest J., S.J. A Major Guadalupan Question Resolved: Did General Scott Seize the Valeriano Account of the Guadalupan Apparitions? — Washington: CARA, 1979.
  • Burrus, Ernest J., S.J. Juan Diego and Other Native Benefactors in the Light of Boturini's Research. — Washington: CARA, 1984.
  • Callahan, Philip S. The Tilma Under Infrared Radiation. — Washington: CARA, 1981.
  • Campbell, Ena. (Ed. James J. Preston.) The Virgin of Guadalupe and the Female Self-Image, 5-24, Mother Worship. — Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1982.
  • Carroll, Warren H. Our Lady of Guadalupe and the Conquest of Darkness. — Front Royal, Virginia: Christendom Publications, 1983.
  • Cawley, Martinus. Anthology of Early Guadalupan Literature. — Washington: CARA, 1984.
  • Cawley, Martinus. Guadalupe: From the Aztec Language. — Washington: CARA, 1983.
  • Chauvet, Fidel de Jesus, O.F.M. The Tradition of Guadalupe // The Marian Era. — 11 (1973), pp. 54-56, 142—147.
  • Chávez, Eduardo. Our Lady of Guadalupe and Saint Juan Diego: the historical evidence. — Lanham, Maryland (USA): Rowman & Littlefield, 2006.
  • Craig R. Prentiss. Religion and the creation of race and ethnicity: an introduction. — New York: NYU Press, 2003.
  • Cunningham, Agnes. The Significance of Mary. — Chicago: The Thomas More Press, 1988.
  • Delaney, John J. (ed.) A Woman Clothed with the Sun (Eight Great Appearances of Our Lady in Modern Times). — Garden City, N.Y.: Hanover House, 1960.
  • Demarest, Donald and Coley Taylor. The Dark Virgin: The Book of Our Lady of Guadalupe. — Freeport, Maine: Coley Taylor, Inc., 1956.
  • Diaz, Vicente. New Revelations from the Cloak of Juan Diego // Columbia. — 65:8-15, December, 1985.
  • Dooley, L. M., S.V.D. That Motherly Mother of Guadalupe. — Boston: St. Paul Editions, 1962.
  • Eliot, Ethel C. Roses for Mexico. — N.Y.: The Macmillan Company, 1946.
  • Hall, Linda Biesele. Mary, mother and warrior: the Virgin in Spain and the Americas. — Austin, Texas (USA): University of Texas Press, 2004.
  • Henderson, G. G., S.J. The Apparitions of Our Lady of Guadalupe: The Image, the Origin of the Pilgrimage // Marian Studies. — Vol. XXXIV, 1983.
  • Johnston, Francis. The Wonder of Guadalupe. — Rockford, Illinois: Tan Books and Publishers, Inc., 1981.
  • Johnson, Maxwell E. American Magnificat: Protestants on Mary of Guadalupe. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] — Collegeville, Minnesota (USA): Liturgical Press, 2010.
  • Johnson, Maxwell E. The Virgin of Guadalupe: theological reflections of an Anglo-Lutheran liturgist. [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] — Lanham, Maryland (USA): Rowman & Littlefield, 2002.
  • Keyes, Frances Parkinson. The Grace of Guadalupe. — N.Y.: Julian Messner, Inc., 1941.
  • Lambek, Michael. A reader in the anthropology of religion. [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] — Malden, MA (USA): Wiley-Blackwell, 2002.
  • Lampe, Philip E. Our Lady of Guadalupe: The Ethnic Madonna // Homiletic and Pastoral Review. — 83:56-60, June, 1983.
  • Leatham, Miguel. Indigenista Hermeneutics and the Historical Meaning of Our Lady of Guadalupe of Mexico. [ 8 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Mexico: University of New Mexico, 1989.
  • Lee, George, C.S.Sp. Our Lady of Guadalupe: Patroness of the Americas. — N.Y.: Catholic Book Publishing Co., 1947.
  • Leies, Herbert F., S.M. Mother for a New World: Our Lady of Guadalupe. — Westminster, Maryland: Newman Press, 1964.
  • Marti, Samuel. The Virgin of Guadalupe and Juan Diego (Historical Guide to Guadalupe). — Mexico: Euroamericanas, 1973.
  • Narbutas, Titas. Marian Shrines of the Americas. — N.Y.: Vantage Press, 1968.
  • Parish, Helen Rand. Our Lady of Guadalupe. — N.Y.: Viking Press, 1955.
  • Picón-Salas, Mariano. A cultural history of Spanish America: from conquest to independence. — Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, 1962.
  • Rahm, Harold J., S.J. Am I Not Here. Mother of the Americas: Our Lady of Guadalupe. — Washington, N.J.: Ave Maria Institute, 1962.
  • Rodríguez, Jeanette. Our Lady of Guadalupe: faith and empowerment among Mexican-American women. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] — Austin, Texas (USA): University of Texas Press, 2001.
  • Smith, Jody Brant. The image of Guadalupe. — Macon, Georgia (USA): Mercer University Press, 1994.
  • Stafford Poole. The Guadalupan controversies in Mexico. — Stanford, California: Stanford University Press, 2006.
  • Turner Victor, Turner Edith. Image and Pilgrimage in Christian Culture. [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] — New York: Columbia University Press, 2011.
  • Watson, Simone, O.S.B. The Cult of Our Lady of Guadalupe: A Historical Study. — Collegeville, Minnesota: Liturgical Press, 1964.
  • Wintz, Jack, O.F.M. Why Everyone Comes to Guadalupe // St. Anthony Messenger. — 92:24-33, December, 1984.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ma ti Bo zha Gvadelu pska isp Nuestra Senora de Guadalupe obraz Bogorodici Svyata pokrovitelka Meksiki najshanovanisha svyatinya Latinskoyi Ameriki V katolickij cerkvi obraz shanuyut yak nerukotvornij Den svyata 12 grudnya nacionalne svyato Meksiki Mati Bozha Gvadelupska Nuestra Senora de Guadalupe Koroleva Meksiki ta Imperatricya Ameriki Vshanuvannya Rimo Katolicka CerkvaData poyavi 12 grudnya 1531 rokuMisce znahodzhennya Bazilika Divi Mariyi Gvadelupskoyi Mehiko MeksikaAvtor nerukotvornij obrazIkonografichnij tip Zhinka zodyagnena v sonceZastupnictvo Pokrovitelka Mehiko Novoyi Ispaniyi Filippin Ameriki Pokrovitelka nenarodzhenih ditejData svyatkuvannya 12 grudnyaZobrazhennya ikoni u Vikishovishi Zmist 1 Im ya 2 Simvolizm obrazu 3 3 Pismovi dzherela 8 4 Istoriya 5 Naukovi doslidzhennya 5 1 Doslidzhennya polotna 5 2 Doslidzhennya farbi 5 3 Doslidzhennya ochej Divi Mariyi 25 6 Kritika nerukotvornogo obrazu 6 1 Sinkretizm 28 6 2 Huan Diyego Kuauhtlatoatcin 6 3 Avtor 6 4 Inshe 7 Zastupnictvo ta tituli 45 8 Cikavi fakti 9 Primitki 10 Dzherela 11 Video 12 Literatura 12 1 Ispanskoyu movoyu 12 2 Anglijskoyu movoyuIm ya RedaguvatiZa legendoyu Bogorodicya pid chas z yavlennya govorila actekskoyu movoyu nauatl i sama nazvala sebe Diva Mariya Gvadelupska Isnuye dekilka versij chomu same taka nazva Nazva pohodit vid ispanskoyi Divi Mariyi Gvadelupskoyi Virgen de Guadalupe Statuya Bogorodici znahoditsya v municipaliteti Guadalupe i ye pokrovitelkoyu avtonomnogo spivtovaristva Estremadura Hristofor Kolumb pislya svogo pershogo plavannya 1492 1493 dyakuvav Bogorodici Gvadelupskij za vidkrittya Ernan Kortes buv rodom z Estremaduri Slovo Guadalupe ɡwadaˈlupe ce spotvorene ispancyami actekske slovo Coatlaxopeuh ta sho rozchavlyuye zmiya 1 Slovo Guadalupe ɡwadaˈlupe ce spotvorene ispancyami actekske slovo Tequatlanopeuh ta yakoyi pohodzhennya ye na vershini skelyastih gir 2 Slovo Guadalupe ɡwadaˈlupe ce spotvorene ispancyami actekske slovo Tequantlaxopeuh ta yaka viganyaye togo hto nas pozhiraye 2 Simvolizm obrazu 3 Redaguvati nbsp Nahui Ollin Kvitka Soncya najvazhlivishij simvol na ikoni Dlya korinnih zhiteliv Mesoameriki ikona Divi Mariyi Gvadelupskoyi ne prosto obraz Ce poyednannya actekskih simvoliv sho formuyut poslannya abo rozpovidayut pro pevni podiyi na zrazok mesoamerikanskih kodeksiv Oblichchya Mariyi maye risi metiskoyi zhinki metisi nashadki vid zmishanih shlyubiv yevropeoyidiv ta indianciv Dovge nezbirane volossya spadaye donizu sho dlya actekiv bulo oznakoyu divochosti Bogorodicya pereperezana vishe taliyi chornoyu strichkoyu vkazuye na te sho vona vagitna Dva kinci strichki trapeciyevidnoyi formi sho zvisayut donizu simvol togo sho na zminu starogo prihodit nove Mariya zakrivaye soboyu Sonce vona silnisha ta vazhlivisha za Uyicilopochtli verhovnij bog v mifologiyi actekiv bog vijni ta Soncya pokrovitel Tenochtitlana Razom z tim Bogorodicya trimaye doloni yak pri molitvi otzhe vona ne ye Bog Ruki Divi Mariyi mayut neveliki vidminnosti prava svitlisha a liva temnisha Cerkva vvazhaye ce simvolom yednosti mizh rasami Bogorodicya stoyit v centri misyacya vona pokrovitelka Meksiki za versiyeyu vidomogo perekladacha z nauatl Migelya Leon Portilya Miguel Leon Portilla slovo Mexico oznachaye v seredini misyacya i pohodit vid actekskih sliv Me tztli Misyac Xi ctli seredina pup ta Co v Blakitna nakidka ta rozheva tunika simvoli neba i zemli Angel trimaye yih rukami simvol ob yednannya neba i zemli vkazuye na te sho dane ob yavlennya prijshlo z nebes na zemlyu cherez angela Angel simvol actekskogo voyina orla sho v svoyu chergu vkazuye na Huana Diyego Kuauhtlatoatcina Cuauhtlatoatzin oznachaye orel yakij govorit abo toj sho govorit yak orel Polozhennya jogo golovi ta shiroko rozplyusheni ochi vkazuyut na te sho vin gotovij uvazhno sprijmati vse sho bachit i chuye Krila mayut bagatokolorove zabarvlennya sho shozhe na zabarvlennya ptaha Tzinizcan Za legendoyu same ci ptahi spivali koli z yavilasya Bogorodicya Na tunici navproti lona Divi Mariyi roztashovana chotiroh pelyustkova kvitka Naui Ollin Nahui Ollin Ce najvazhlivishij simvol na ikoni V kulturi nauatl Nahui Ollin kvitka Soncya oznachaye fundamentalni rechi centr vsesvitu ruh povnota zhittya zhittyedajna energiya Soncya chotiri storoni svitu Simvol vkazuye Diva Mariya nosit v svoyemu loni togo hto daye zhittya inshim Boga 4 Na tunici takozh zobrazhena vosmi pelyustkova kvitka simvol z yednannya Veneri z Soncem dlya actekiv cya podiya oznachala povnotu i poyednannya bozhestvennih simvoliv Soncya bog Tonatiu risi yakogo piznishe uvibrav Uyicilopochtli ta Veneri bog Ketcalkoa tl 12 grudnya 22 grudnya pislya vprovadzhennya grigorianskogo kalendarya bulo zimove soncestoyannya vidrodzhennya Soncya peremoga svitla nad temryavoyu Same v cej den z yavivsya obraz na plashi Zirki na plashi Divi Mariyi utvoryuyut suzir ya a yih roztashuvannya vidpovidaye zimovomu nebu Meksiki 12 grudnya 1531 roku v 10 40 ranku chas zimovogo soncestoyannya na dumku d ra Homero Hernandez Illescas same v cej chas Huan Diyego rozgornuv svij plash pered yepiskopom i na nomu z yavivsya obraz Vizerunki na tunici Divi Mariyi vidpovidayut relyefu Meksiki Doslidzhennya provodilisya v period z 1981 po 1995 rr Vcheni specialist iz nauatl Mario Rohas Sanches Mario Rojas Sanchez ta astronom d r Mero Ernandes Ileskar Homero Hernandez Illescas razom iz kolegami z Franciyi 5 Osoblivu uvagu privertayut suzir ya sho pripadayut na centr ikoni Pivnichna korona uvinchuye golovu Divi Mariyi Bogorodicya ye Caricya Neba i Zemli Diva rajon sercya ta dolon vkazuye na divochist Bogorodici Lev sho roztashovanij navproti lona Bogorodici ta jogo najyaskravisha zirka Re gul lat Regulus princ abo malenkij korol 6 Diva Mariya nosit v svoyemu loni malenkogo korolya Isusa Hrista Lev sho z plemeni Yudinogo koren Davidiv Od 5 5 7 Pismovi dzherela 8 Redaguvati nbsp Kodeks 1548 Codice 1548 Sered skeptikiv ye poshirenim tverdzhennya sho ne isnuye dostatnoyi pismovoyi dokazovoyi bazi pro pershi sto rokiv vshanuvannya Divi Mariyi Gvadelupskoyi ta realnogo isnuvannya Huana Diyego tak zvane stolitnye movchannya Hocha protyagom HH ta pochatku XXI stolit informacijnij vakuum buv istotno zapovnenij starannyami bagatoh doslidnikiv E J Burrus G Grijales Hector Rogel H E Chavez Sanchez R Navarro de Anda Ernesto de la Torre Villar ta inshi Vazhlivu rol u vidkritti ta katalogizaciyi novih dzherel takozh vidigraye Instituto Superior de Estudios Guadalupanos ISEG 9 Vsi pismovi dzherela zalezhno vid togo v yakomu kulturnomu seredovishi voni buli stvoreni podilyayutsya na tri grupi indianski korinni Nican Mopohua Anales de Chimalpahin Anales de Puebla y Tlaxcala Anales Coloniales de Tlatelolco y Mexico Anales de Tlatelolco y Mexico Analejo de Bartolache Tira de Tepechpan Testamento de Cuauhtitlan 1559 Teponaxcuicatl abo Cantar del Atabal ta inshi indiansko yevropejski metiski Codice 1548 en abo Codice Escalada Nican Motecpana Codice Florentino avtor Fr Bernardino de Sahagun Mapa de Fernando de Alva Ixtlilxochitl Testamento de Francisco Verdugo Quetzalmamalitzin ta inshi yevropejski peredusim ispanski Testamento de Bartolome Lopez El testimonio de Diaz de Castillo El mapa de Uppsala 1556 1562 Testimonio del pirata ingles Miles Philips 1568 Actas de Cabildo 1568 y 1569 Pretensiones de los jeronimos de Extremadura en Espana ta inshi Osoblivu uvagu privertayut Codice 1548 ta Nican Mopohua nbsp Kniga Huei tlamahuicoltica 1649 rik U 1995 roci istorik yezuyit Xavier Escalada S J v odnij z privatnih kolekcij znajshov manuskript pidpisanij Antonio Valeriano Antonio Valeriano ta Bernardino de Saagu n Znahidka yavlyaye soboyu list pergamentu rozmirom 200 133 mm i datuyetsya XVI st jmovirno 1550 1570 rr Dokument otrimav nazvu isp Codice 1548 abo Codice Escalada 1548 ce data smerti Huana Diyego yaka roztashovana v verhnij chastini dokumenta Kodeks v ilyustrovanij formi rozpovidaye pro Huana Diyego ta ob yavlennya Divi Mariyi Gvadelupskoyi Z chasu znajdennya vedutsya diskusiyi stosovno avtentichnosti dokumentu Hocha buli provedeni vidpovidni doslidzhennya Amerikanskij akademik antropolog lingvist d r Ch E Dibble en vcheni Institutu fiziki Nacionalnogo Avtonomnogo Universitetu Meksiki El Instituto de Fisica de la UNAM ta eksperti Banku Meksiki pidtverdili datuvannya kodeksu XVI st ta spravzhnist pidpisiv Antonio Valeriano ta Bernardino de Saagu na 10 Nican Mopohua odne z najvazhlivishih pismovih dzherel U 1649 roci v Mehiko katolickij svyashenik Luis Lasso de la Vega en nadrukuvav movoyu nauatl knigu Huei tlamahuicoltica en nazva pohodit vid pershih sliv Velike chudo abo Velika podiya Vona skladayetsya z vstupu dvoh chastin Nican Mopohua rozpovidayetsya pro istoriyu ob yavlennya Nican Motecpana pro chuda yaki mali misce ta visnovku Analiz dokumenta pokazav sho avtor napisav lishe vstup ta visnovok a osnovna chastina ce tvori bilsh rannogo periodu sho nalezhat Antonio Valeriano ta Fernando de Alva Ishtlilshochitlyu vidpovidno Meksikanski vcheni Edmundo O Gorman ta Miguel Leon Portilla vvazhayut sho Antonio Valeriano napisav Nican Mopohua u 1556 roci 11 Istoriya Redaguvati nbsp Ob yavlennya Divi Mariyi Huanu Diyego Migel Kabrera 1752 rik Zgidno z perekazami yaki zapisani v Nican Mopohua Bogorodicya z 9 po 12 grudnya 1531 roku chotiri razi yavlyalasya selyaninovi indiancevi Huanu Diyego Kuauhtlatoatcinu Juan Diego Cuauhtlatoatzin 12 Pershe z yavlennya vidbulosya rano vranci v subotu 9 grudnya 1531 roku koli Huan Diyego pryamuvav zi svogo selisha do Mehiko Na pagorbi Tepejyak bilya ruyin yazichnickogo hramu nespodivano zasyayalo yaskrave svitlo i pered nim z yavilasya prekrasna smuglyava chornovolosa divchina Na viglyad yij bulo priblizno 15 rokiv Vona mala divne bliskuche vbrannya blakitnu nakidku iz zolotimi zirkami ta rozhevu tuniku sho bula pereperezana chornoyu strichkoyu Moloda zhinka velila Huanu peredati hristiyanskomu svyashenikovi taki slova Ya Diva Mariya Mati Istinnogo Boga sho daye i zberigaye zhittya Na comu misci treba pobuduvati hram de tvij narod i vsi lyudi yaki shiro prosyat mene pro dopomogu u svoyih bidah i turbotah otrimayut yiyi Selyanin vidpravivsya do franciskanskogo yepiskopa Huana de Sumarraga Juan de Zumarraga Toj prijnyav jogo ale ne poviriv u rozpovid Povertayuchis vvecheri togo samogo dnya dodomu Diyego vdruge pobachiv na pagorbi Bogorodicyu Vin povidomiv yiyi sho yepiskop ne poviriv Todi Bogorodicya velila selyaninovi nastupnogo dnya znovu vidpravitisya do yepiskopa i povtoriti prohannya pidkreslivshi sho cogo bazhaye Presvyata Diva Mariya mati Gospoda nbsp Huan de SumarragaU nedilyu Huan Diyego vidpravivsya spochatku do cerkvi a vzhe potim do yepiskopa Sumarraga znovu zasumnivavsya i poprosiv Diyego peredati Bogorodici sho jomu potriben yakij nebud dokaz Na pagorbi znovu stoyala Bogorodicya nemovbi chekayuchi Huana i poprosila prijti syudi zh zavtra abi otrimati znak dlya yepiskopa Ale v ponedilok silno zaneduzhav jogo dyadko Bernadino Huan Diyego ne zmig prijti na pagorb oskilki cilij den doglyadav za hvorim rodichem Nezvazhayuchi na vsi zusillya stan hvorogo lishe pogirshuvavsya Vidchuvayuchi svoyu blizku smert Bernadino poprosiv poklikati jomu svyashenika U vivtorok 12 grudnya she zatemna Huan Diyego virushiv do Mehiko po svyashenika Rozumiyuchi sho na pagorbi vin mozhe zustriti Bogorodicyu i ne vstignuti doki zhivij Bernadino Huan vidpravivsya povz pagorb ale vse odno zustriv Divu Mariyu Vona zaspokoyila selyanina skazavshi sho ne varto pospishati oskilki hvorij vzhe oduzhav Krashe piti na vershinu pagorba i zabrati zvidti dokazi dlya yepiskopa Koli Diyego pidnyavsya na pagorb vin pobachiv sho bezplidna donini vershina nezvazhayuchi na zimovij chas bula zapovnena kvituchimi troyandami Huan zrizav dekilka z nih a Bogorodicya dopomogla zagornuti yih v jogo plash tilma en Na prijomi u yepiskopa selyanin rozgornuv plash i troyandi posipalisya na pidlogu Usi prisutni vpali na kolina oskilki pobachili na plashi divovizhne zobrazhennya Bogorodici Nastupnogo dnya Huan Diyego pokazav yepiskopu misce ob yavlennya ta povernuvsya dodomu Absolyutno zdorovij Bernadino povidav jomu sho vchora zranku vin tezh bachiv ob yavlennya Bogorodici Diva Mariya mala takij samij viglyad yak na plashi i same vona jogo zcilila Takozh Bogorodicya bazhala shob yiyi obraz nazivali Svyata Diva Mariya Gvadelupska nbsp Bazilika Divi Mariyi Gvadelupskoyi nova bazilika livoruch stara bazilika po centru Na pagorbi bulo zbudovano hram na chest Divi Mariyi Gvadelupskoyi kudi stali stikatisya tisyachi prochan z usiyeyi Ameriki Pislya cih podij yazichniki acteki stali masovo hrestitisya Chernec Toribio de Benavente u svoyij praci Istoriya indianciv Novoyi Ispaniyi Historia de los Indios de la Nueva Espana napisav sho vprodovzh chotiroh dniv chotirnadcyat iz polovinoyu tisyach cholovik pribuli do jogo misiyi i yih bulo ohresheno U 1532 1538 rr visim miljoniv indianciv prijnyali hristiyanstvo 13 Lishe za dekilka rokiv pislya z yavlennya Materi Bozhoyi vidbulasya hristiyanizaciya vsiyeyi Meksiki Ce stalo pochatkom yevangelizaciyi vsiyeyi Latinskoyi Ameriki Nini svyatinya ye odniyeyu z najbilsh vidviduvanih u katolickomu sviti shorichno do neyi zdijsnyuyut proshu blizko 14 miljoniv lyudej 14 Za tradiciyeyu prijti poklonitisya Divi Mariyi treba pishki prichomu ostanni 100 metriv z molitvoyu na kolinah Osoblivo velelyudno z 9 po 12 grudnya koli meksikanci svyatkuyut Den Svyatoyi Divi Mariyi Tak u grudni 2009 roku do Mehiko pribulo rekordni 6 1 miljona prochan 15 Naukovi doslidzhennya Redaguvati nbsp Kniga Amerikanske Divo Maravilla Americana 1756 rik 1666 roku bulo vpershe naukovo doslidzheno obraz Divi Mariyi Informaciones Juridicas de 1666 en 16 U 1751 1752 rr vidatnij hudozhnik Migel Kabrera Miguel Cabrera razom iz shistoma inshimi mitcyami doslidzhuvali obraz 1756 roku vsi sposterezhennya bulo vikladeno v dopovidi Amerikanske Divo Maravilla Americana en Mitci zvernuli uvagu na rechi vzhe vidznacheni 1666 r ta zgodom doslidzheni u HH st dobre zberezhene plotno vidsutnist gruntovki ta laku sposib nanesennya farbi divovizhni ochi tosho 17 Doslidzhennya polotna Redaguvati U 1946 roci bulo vstanovleno sho polotno stvoreno z roslini yaka vidnositsya do rodu agava Ale vstanoviti do yakogo same vidu nalezhit roslina na toj chas ne vdalosya 18 1975 roku meksikanski vcheni biohimik kriminolog d r Ernesto Palyares Ernesto Sodi Pallares i d r Roberto Palasios Roberto Palacios Bermudez zrobili visnovok polotno na yakomu zafiksovano obraz vitkano z volokon agavi vidu Agave popotule Zacc Cej material duzhe nedovgovichnij Maksimalnij termin jogo isnuvannya 20 30 rokiv Toj fakt sho polotno zberigayetsya vprodovzh uzhe 480 rokiv bez zhodnih oznak gnittya chi rozpadannya z naukovoyi tochki zoru ye nez yasovanim Pri comu pershi 100 rokiv obraz zberigavsya vzagali bez bud yakogo zahisnogo pokrittya do tkanini torkalisya sotni lyudskih ruk shodnya v kiptyavi soten svichok v dimu kadil na nogo vplivali prirodni atmosferni procesi 19 Prote kolir ta polotno ikoni zalishalisya u vidminnomu stani Bilshe togo rezultati doslidzhen pokazali sho material na yakomu zafiksovano obraz Divi Mariyi z nez yasovnih prichin ne pripadaye pilom ne shilnij do vplivu vologi gnilnih bakterij i gribkiv vidlyakuye komah 20 Doslidzhennya farbi Redaguvati nbsp Infrachervona fotografiya ikoni Divi Mariyi Gvadeluskoyi negativ livoruch pozitiv pravoruch U 1936 roci doslidzhennya provodiv doktor Rihard Kun Richard Johann Kuhn direktor Institutu himiyi kajzera Vilgelma nobelivskij laureat z himiyi 1938 roku V svoye rozporyadzhennya vin otrimav zrazki volokon polotna chervonogo ta zhovtogo koloriv Vchenogo vrazila vidsutnist pigmentiv prirodnogo pohodzhennya mineralnogo tvarinnogo chi roslinnogo Sintetichni pigmenti tezh buli vidsutni Kozhen vidtinok zobrazhennya buv himichnoyu spolukoyu molekuli yakoyi bezposeredno pov yazani z tkaninoyu Tam de yih ne bulo ne bulo j koloru tobto j zobrazhennya 21 U 1946 roci bulo vpershe provedeno mikroskopichnij analiz bezposeredno na samomu obrazi Rezultati pidtverdili visnovki Riharda Kuna Okrim togo bulo viznacheno sho na polotni vidsutni slidi gruntovki rozmitki poperednih narisiv slidi penzlya zhivopiscya Povtorna ekspertiza u 1954 roci provedena meksikanskim fizikom Francisco Ribera pidtverdila poperedni visnovki 22 U 1964 roci doslidzhennya ikoni provodili eksperti firmi Kodak Visnovok obraz maye oznaki yaki harakternishi dlya fotografiyi tobto proces nanesennya farbi na polotno podibnij do procesu drukuvannya 23 1979 roku d r Filip Kallagen Philip Serna Callahan biofizik ta entomolog z universitetu shtatu Florida SShA ta profesor filosofiyi ta estetiki Dzhodi Smit Jody Brant Smith vivchali obraz u infrachervonih promenyah Voni viyavili sho pri zmini kuta sposterezhennya kolori obrazu zminyuyutsya Ce yavishe vidome yak iridescenciya vono ne mozhe buti vidtvorene shtuchnim shlyahom 24 Doslidzhennya ochej Divi Mariyi 25 Redaguvati U 1929 roci shtatnij fotograf baziliki Alfonso Marke Alfonso Marcue Gonzalez vivchayuchi negativi ikoni Bogorodici viyaviv v pravomu oci Divi postat borodatogo cholovika Vin spovistiv pro svoye vidkrittya administraciyu baziliki ale jomu ne povirili i zaboronili pro ce rozpovidati 29 travnya 1951 roku fotograf ta grafik Hose Karlos Salinas Chaves Jose Carlos Salinas Chavez vivchayuchi fotografiyi bilsh visokoyi yakosti pidtverdiv vidkrittya Alfonso Marke Za dopomogoyu zbilshuvalnogo skla vin yasno rozrizniv vidobrazhennya borodatogo cholovika v pravomu oci i desho girshe v livomu Vidkrittyam zacikavilisya oftalmologi i fiziki Grupu z 20 fahivciv ocholiv hirurg oftalmolog d r Havyer Torroelya Bueno Javier Torruela Bueno Vcheni doslidzhuvali ne lishe fotografiyi ale i sam obraz Rezultati buli ogolosheni 27 bereznya 1956 roku U svoyemu zviti doslidniki napisali sho yim vdalosya viyaviti v ochah obrazu Divi Mariyi prisutnist potrijnogo vidobrazhennya harakternu dlya ochej bud yakoyi zhivoyi lyudini yavishe Purkinye Sansona tri obrazi odnogo ob yektu na yakij divitsya lyudina Yih mozhna pobachiti divlyachis v ochi ciyeyi lyudini za pevnih umov Odin znahoditsya na poverhni rogivki drugij na perednij chastini krishtalika i tretij na zadnij chastini krishtalika Ci vidobrazhennya znahodyatsya tochno tam de yim i nalezhit buti a deformaciya cih obraziv vidpovidaye zalomlennyu rogivki U tomu zh roci hirurg oftalmolog d r Rafael Torriha Lavuanye Rafael Torrija Lavoignet doslidzhuvav ochi Divi Mariyi oftalmoskopom Vin pomitiv sho zobrazhennya lyudej z yavilisya na rogivci ochej same tam de i povinni buli z yavitisya vidpovidno do sprijnyattya normalnogo lyudskogo oka Uprodovzh ostannih tridcyati rokiv doslidzhennyam obrazu Divi Mariyi zajmayetsya peruanskij vchenij d r Hose Aste Tonsmann Jose Aste Tonsmann 26 U 1979 roci pracyuyuchi v Naukovomu centri korporaciyi IBM v Mehiko vin pochav doslidzhuvati ikonu Divi Mariyi Gvadelupskoyi Tonsmann upershe zastosuvav metod cifrovoyi obrobki zobrazhen Zobrazhennya Bogorodici maye rozmir 1450 580 mm a zinici ochej diametr blizko 7 mm Tonsmann zbilshiv rozmir zinic v 2500 raziv V pravij zinici oka Divi Mariyi doslidnikovi vdalosya rozpiznati vidobrazhennya 13 figur Usi voni riznogo rozmiru oskilki vidobrazilisya v perspektivi tak nemovbi zobrazhennya bulo fotografiyeyu togo sho bachila Diva Mariya Riven detalizaciyi vidobrazhen dozvoliv Tonsmannu identifikuvati bagatoh lyudej Scena vidpovidaye tomu momentu koli Huan Diyego rozgortav svij plash pered yepiskopom ta inshimi lyudmi Okrim Huana Diyego v grupi figur doslidnik rozriznyaye sidyachogo indijcya sho pidnyav ochi do neba ce sluga yepiskopa Povnenkij litnij cholovik sho stoyit v profil z biloyu borodoyu ce yepiskop Huan de Sumarraga jogo viglyad duzhe shozhij na portret Sumarragi napisanij vidomim hudozhnikom Migelem Kabreroj Molodij cholovik sho stoyit poruch iz nim perekladach Huan Gonsales U sceni ye prisutnimi takozh temnoshkira zhinka jmovirno negrityanka rabinya i cholovik ispanskogo pohodzhennya sho z zadumlivim poglyadom pogladzhuye borodu Visnovok vchenogo racionalno nemozhlivo poyasniti yakim chinom u XVI st bula stvorena ikona z takoyu miroyu tochnosti i detalizaciyi 27 Kritika nerukotvornogo obrazu RedaguvatiSinkretizm 28 Redaguvati nbsp Bozhestvo TonancinKritiki nadprirodnogo pohodzhennya ikoni stverdzhuyut sho ispanci vikoristali kult bozhestva Tonancin dlya poshirennya kultu Divi Mariyi Gvadelupskoyi z Estremaduri Sered nih meksikanskij filolog ta istorik Joaquin Garcia Icazbalceta francuzkij istorik ta antropolog profesor Jacques Lafaye en katolickij svyashenik istorik iz SShA profesor Stafford Poole en ta inshi 29 Na pagorbi Tepejak isnuvav hram bogini Tonancin Tonantzin Pislya zahoplennya ispancyami Tenochtitlana v 1521 roci hram buv zrujnovanij Na tomu misci pislya ob yavlennya Divi Mariyi franciskanci zbuduvali kaplicyu yaka zgodom bula perebudovana v Baziliku Divi Mariyi Gvadelupskoyi 30 Slovo Tonantzin oznachaye nasha shanovna mati i pohodit vid actekskih sliv To nasha nantli mati tzin sufiks sho peredaye vvichlive stavlennya Tonancin bozhestvo mati personifikaciya zemli Yij posvyachuvali gorni vershini ta pagorbi Tepejak buv odnim z nih 31 Takozh ce slovo vzhivalosya yak zagalne im ya dlya zhinochih bozhestv Odniyeyu z najbilsh vidomih ipostasej Tonancin ye bozhestvo Siuakoatl Siuakoatl zhinka zmiya boginya zemli rodyuchosti pokrovitelka pologiv ta zhinok sho pomirayut pri pologah boginya vijni Zgidno z svitoglyadom actekiv Siuakoatl buduchi bozhestvom rodyuchosti prijmala v yizhu mertvih shob dati prozhitok zhivim Yij bulo prisvyacheno najbilshe svyat v ritualnomu roci v Tenochtitlani yij kozhen den prinosili lyudski zhertvoprinoshennya Krim togo Siuakoatl bula vtilennyam golodu usih actekskih bozhestv sho potrebuvali zhertvoprinesen 32 Pislya ob yavlennya sered indianciv stalo poshirenim zvertatisya Tonancin do Divi Mariyi Gvadelupskoyi Ispanskij misioner istorik ta lingvist franciskanec Bernardino de Saagun u svoyij praci Zagalna istoriya pro spravi Novoyi Ispaniyi napisav nbsp Teper koli cerkva Bogomateri Gvadelupskoyi bula pobudovana indianci takozh nazivayut yiyi Tonantzin Ce zlovzhivannya yake maye buti zupineno oskilki spravzhnye im ya Bozhoyi Materi ne Tonantzin a Dios Nantzin 33 Indianci sogodni yak i v stari chasi prihodyat zdaleku shob vidvidajte cyu Tonantzin 34 nbsp Bernardino de Saagu n Zagalna istoriya pro spravi Novoyi Ispaniyi 1540 1585 Huan Diyego Kuauhtlatoatcin Redaguvati nbsp Tlakatekkatl Kodeks Mendosa blizko 1541 roku Isnuye dekilka versij stosovno osobi Huana Diyego Oficijna versiya Katolickoyi Cerkvi govorit sho Huan Diyego nalezhav do nizkogo ta najchiselnishogo suspilnogo prosharku v Actekskij imperiyi maseualli macehualli jmovirno nazva pohodit vid macehualo toj hto pracyuye Vin volodiv nevelikim budinkom ta dilyankoyu zemli 35 Za inshoyu versiyeyu Huan Diyego buv odnim z najvplivovishih lyudej Actekskoyi imperiyi Vin buv sinom pravitelya mista Teskoko i mav titul Tlakatekkatl Tlacateccatl en toj hto komanduye voyinami 36 Huan Diyego ye simvol a ne realna lyudina Danu versiyu pidtrimuyut Stafford Poole etnoistorik ta antropolog Louise Burkhart en istorik David Brading ta inshi 37 U 1995 roci nastoyatel Baziliki Divi Mariyi Gvadelupskoyi v Mehiko z 1963 po 1996 rr yezuyit Guillermo Schulenburg Prado en dav interv yu zhurnalu Ixtus de pidtrimav danu versiyu ta vistupiv proti kanonizaciyi Huana Diyego 38 Shozhu dumku takozh visloviv sekretar Kongregaciyi v spravah svyatih z 1990 po 2007 rr arhiyepiskop Edvard Novak Edward Nowak en u telefonnomu interv yu italijskij gazeti IL Tempo vid 29 lipnya 2002 roku 39 Avtor Redaguvati 1556 roku misceva cerkovna vlada provela odne z pershih doslidzhen stosovno pohodzhennya ikoni ta shvidkogo poshirennya kultu Bogorodici Gvadelupskoyi Informacion de 1556 Ce pitannya she bilshe zagostrilo vidnosini mizh deyakimi dominikancyami ta franciskancyami v Novij Ispaniyi Yaksho pershi viznavali chudotvorne pohodzhennya obrazu Divi Mariyi j pidtrimuvali podalshe poshirennya yiyi kultu to drugi vistupali proti 40 8 veresnya 1556 roku pid chas propovidi Ministr Provincialnij Francisco de Bustamante skazav sho ikona neshodavno bula napisana indianskim hudozhnikom Inshij franciskanskij svyashenik Juan de Maseques povidomiv sho ikona bula napisana indianskim hudozhnikom Markosom Marcos 41 Yepiskop Huan de Sumarraga yakij takozh buv franciskancem zhodnogo razu ne zgadav pro Huana Diyego ta ob yavlennya u svoyih listah i pracyah 42 Bilshe togo v katehizisi Brief Christian Rule 1547 rik vin napisav nbsp Vidkupitel svitu ne hoche shob zaraz traplyalisya chuda bo voni ne potribni oskilki nasha svyata vira micno zasnovana na nezlichennih chudesah Starogo ta Novogo Zapovitiv 43 nbsp Huan de Sumarraga Brief Christian Rule 1547 rik Skeptiki pripuskayut sho avtorom ikoni mozhe buti indianskij hudozhnik Marcos Griego v istorichnih dzherelah takozh ye zgadki pro indianskih hudozhnikiv Marcos de Aquino ta Marcos Cipac Jmovirno vsi troye ce odna j ta sama lyudina Vin narodivsya blizko 1517 roku ta navchavsya v shkoli San Jose de Belen de los Naturales Navchalnij zaklad buv zasnovanij franciskancem Pedro de Gante 44 Inshe RedaguvatiZastupnictvo ta tituli 45 RedaguvatiDiva Mariya Gvadelupska ye Pokrovitelkoyu mista Po nse v Puerto Riko z chasu jogo zasnuvannya u 1692 roci oficijno progolosheno 1757 roku 46 Za perekazami Diva Mariya Gvadelupska zupinila smertonosnu epidemiyu sho viruvala v Mehiko v 1736 1737 rokah Na znak podyaki 27 kvitnya 1737 roku Papa Rimskij Kliment XII progolosiv yiyi Pokrovitelkoyu Mehiko 25 travnya 1754 roku Benedikt XIV progolosiv Mariyu Gvadelupsku Pokrovitelkoyu ta Zahisniceyu Novoyi Ispaniyi 12 zhovtnya 1895 roku Lev XIII koronuvav Divu Mriyu 24 serpnya 1910 roku Pij X progolosiv yiyi Pokrovitelkoyu Latinskoyi Ameriki 16 lipnya 1935 roku Pij XI progolosiv Divu Mariyu Gvadelupsku Pokrovitelkoyu Filippin 47 U 1945 roci Pij XII prisvoyiv Bogorodici titul Koroleva Meksiki ta Imperatricya Ameriki U 1946 roci Pij XII progolosiv yiyi Pokrovitelkoyu Ameriki U 1951 roci Pij XII progolosiv Divu Mariyu Gvadelupsku Pokrovitelkoyu studentiv Peru 1961 roku Ivan XXIII u molitvi zvertavsya do Mariyi Mati Ameriki Mati ta Vchitelka Viri dlya vsih mist Ameriki 22 sichnya 1999 roku Ivan Pavlo II progolosiv yiyi Svyatoyu Pokrovitelkoyu vsih lyudej Ameriki ta Zirkoyu yevangelizaciyi Krim togo Diva Mariya Gvadelupska ye Pokrovitelkoyu ta Zahisniceyu nenarodzhenih ditej Yiyi obraz chasto vikoristovuyut prihilniki ruhu Za Zhittya u svoyij diyalnosti shodo zaboroni abortiv 48 Cikavi fakti Redaguvati nbsp Obraz Divi Mariyi Gvadelupskoyi ta zolotij peretin animaciya Plash tilma en na yakomu zobrazhena ikona maye rozmir 1700 1050 mm i skladayetsya z dvoh odnakovih chastin grubogo polotna zshitih nitkoyu Nitka zroblena z togo samogo materialu sho i polotno Shov chitko prostezhuyetsya po centru ikoni V osnovi pobudovi obrazu Mariyi Gvadelupskoyi zakladeno proporciyi zolotogo peretinu 49 U 1791 roci yuvelir yakij pracyuvav v hrami vipadkovo viliv na pravu verhnyu chastinu ikoni kislotu sho viklikalo poshkodzhennya polotna Vprodovzh misyacya obraz vidnovivsya bez zhodnoyi restavraciyi 50 14 listopada 1921 roku ispanskij anarhist Luciano Perez Carpio poklav kviti z vibuhivkoyu do ikoni Vibuh zrujnuvav marmurovi shodi golovnogo vivtarya vibiv vikna susidnih budinkiv i zignuv latunne rozp yattya ale obraz zhodnim chinom ne postrazhdav Lishe v 1993 roci ikonu Bogorodici zahistili kuleneprobivnim sklom 51 24 kvitnya 2007 roku v Mehiko buli legalizovani aborti do 12 go tizhnya vagitnosti 52 V cej chas obraz v rajoni lona Divi Mariyi pochav znikati natomist vistupilo svitlo sho ne bulo ni vidobrazhennyam ni artefaktom Svitlo utvorilo formu shozhu na lyudskij embrion 53 Primitki Redaguvati Gonzalez Ondina E and Justo L Gonzalez Christianity in Latin America a history Cambridge University Press 2008 stor 59 a b Anderson Carl and Chavez Eduardo Our Lady of Guadalupe Mother of the Civilization of Love Doubleday New York 2009 stor 205 The Tilma of saint Juan Diego nedostupne posilannya z lipnya 2019 The Tilma of Guadelupa Arhivovano 6 sichnya 2012 u Wayback Machine Tonantzin Guadalupe Joaquin Flores Segura stor 67 76 Our Lady of Guadalupe faith and Jeanette Rodriguez stor 22 26 Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Meg Garduno Immaculate Immigrant The Virgin of Guadalupe in Los Angeles Reflections p xxix The stars on the mantle nedostupne posilannya z lipnya 2019 http virgenconstelaciones blogspot com Arhivovano 4 veresnya 2011 u Wayback Machine The history of the star Regulus Arhiv originalu za 28 lyutogo 2012 Procitovano 3 lyutogo 2012 New Discoveries of the Constellations on the Tilma of Our Lady of Guadalupe nedostupne posilannya Documentos Historicos Arhivovano 7 serpnya 2017 u Wayback Machine OUR LADY OF GUADALUPE HISTORICAL SOURCES Arhivovano 29 lyutogo 2012 u Wayback Machine Historiography of the Apparition of Guadalupe Arhivovano 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine Instituto Superior de Estudios Guadalupanos A C Arhiv originalu za 21 travnya 2013 Procitovano 16 lyutogo 2012 Codice 1548 o Escalada Arhivovano 8 lyutogo 2012 u Wayback Machine Codice 1548 Arhivovano 10 lyutogo 2012 u Wayback Machine Documentos Indigenas Nican Mopohua Arhivovano 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine Lic Arturo Rocha Cortes Nican Mopohua Arhivovano 9 sichnya 2012 u Wayback Machine Nican Mopohua Here It Is Told Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 20 grudnya 2011 Toribio de Benavente Motolinia Historia de los Indios cops 3 7 David Michael Lindsey The woman and the dragon apparitions of Mary Arhivovano 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine Coleccion de documentos para la historia de Mexico Arhivovano 14 lyutogo 2012 u Wayback Machine http travel ria ru news 20111213 225287344 html Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 listopada 2011 Procitovano 23 grudnya 2011 http www alleanzacattolica org indici articoli guerragd205 206 htm Arhivovano 12 travnya 2008 u Wayback Machine punkt 18 20 Maravilla americana y conjunto de raras maravillas observadas Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 21 grudnya 2011 Our Lady of Guadalupe completely beyond scientific explanation says researcher Arhiv originalu za 8 sichnya 2012 Procitovano 5 sichnya 2012 Our Lady of Guadalupe and Saint Juan Diego the historical evidence stor 23 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 5 sichnya 2012 Dictamen del Material del Que Esta Hecho el Ayate Guadalupano Arhivovano 24 grudnya 2011 u Wayback Machine Salinas Carlos Descubrimiento de un busto humano en los ojos de la Virgen de Guadalupe Ed Tradicion Mexico 1999 stor 82 84 http www alleanzacattolica org indici articoli guerragd205 206 htm Arhivovano 12 travnya 2008 u Wayback Machine punkt 23 Johnston Francis The Wonder of Guadalupe Rockford Illinois Tan Books and Publishers Inc 1981 Johnston Francis The Wonder of Guadalupe Rockford Illinois Tan Books and Publishers Inc 1981 Callahan P S 1981 The Tilma under infra red radiation CARA studies on popular devotion Wash D C Vol II Guadalupan studies No 3 45 pp Philip S Callahan Jody B Smith La tilma de Juan Diego tecnica o milagro estudio analitico al infrarrojo de la imagen de Nuestra Senora de Guadalupe Editorial Alhambra Mexicana 1981 137 pp Callahan P S 1981 The Tilma under infra red radiation CARA studies on popular devotion Wash D C Vol II Guadalupan studies No 3 45 pp The secret of her eyes nedostupne posilannya z lipnya 2019 Benitez J J El misterio de la Virgen de Guadalupe Sensacionales descubrimientos en los ojos de la Virgen mexicana Ed Planeta Barcelona 2007 219 pp http www mariologia org libros48 pdf Arhivovano 3 lyutogo 2012 u Wayback Machine stor 21 25 http www sancta org eyes html Arhivovano 30 grudnya 2011 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 chervnya 2014 Procitovano 9 sichnya 2012 Tonsmann Jose Aste El secreto de sus ojos Ed Tercer milenio Lima 1998 Jacques Lafaye Quetzalcoatl and Guadalupe the formation of Mexican national consciousness Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Before Guadalupe the Virgin Mary in early colonial Nahuatl literature Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Pathways of power building an anthropology of the modern world pp 139 146 Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine The Virgin of Guadalupe theological reflections of an Anglo Lutheran liturgist pp 35 41 Arhivovano 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine The Virgin of Guadalupe theological reflections of an Anglo Lutheran liturgist p 37 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 22 sichnya 2012 Gruzinsky Serge 1994 La guerra de las imagenes De Cristobal Colon a Blade Runner Mexico Fondo de Cultura Economica Zhenshiny v legendah i mifah Per s angl O Perfileva M Kron Press 1998 592 s S 481 Mifologicheskij slovar Gl red E M Meletinskij M Sovetskaya enciklopediya 1991 S 503 Zhenshiny v legendah i mifah Per s angl O Perfileva M Kron Press 1998 592 s S 476 478 oznachaye Shanovna Mati Boga isp Dios Bog nauatl nantli mati tzin sufiks sho peredaye vvichlive stavlennya Bernardino de Sahagun Historia general de las cosas de la Nueva Espana 4 vol Mexico City Porrua 1958 3 352 takozh div Jody Brant Smith The image of Guadalupe p 111 Juan Diego Cuauhtlatoatzin 1474 1548 Arhivovano 18 sichnya 2012 u Wayback Machine Saint Juan Diego A Model of Humility Arhivovano 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine Svyatij Joan Didak Kvauhtlotoatcin Huan Diyego Arhivovano 13 sichnya 2012 u Wayback Machine Juan Diego a Noble Life Arhivovano 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Saint Juan Diego Arhivovano 21 listopada 2011 u Wayback Machine Our Lady of Guadalupe Tonantzin or the Virgin Mary div Aztec goddess Arhivovano 6 sichnya 2012 u Wayback Machine Stafford Poole History versus Juan Diego Arhiv originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 El milagro de Guadalupe entrevista con Guillermo Schulenburg Ixtus Espiritu y Cultura 3 15 Winter 1995 p 33 DAILY CATHOLIC TUESDAY December 7 1999 vol 10 no 232 Arhivovano 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine The Washington Post Tuesday February 5 2002 Page C01 Arhivovano 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine Silvano Fuso I nemici della scienza Integralismi filosofici religiosi e ambientalisti p 135 Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Qui pro quo vaticani Il signor Nessuno canonizzato in Messico Arhivovano 28 kvitnya 2012 u Wayback Machine The Virgin of Guadalupe Skeptoid April 13 2010 201 Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 2 bereznya 2012 un sermon que el 8 de septiembre de 1556 predico fray Francisco de Bustamante acerca del culto de nuestra senora de Guadalupe Arhivovano 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine Jody Brant Smith The image of Guadalupe div stor 14 Timothy M Matovina Guadalupe and her faithful div stor 1 3 Ce tverdzhennya ne ye ostatochnim oskilki doslidnicka robota v arhivah trivaye Cerkva vvazhaye sho deyaki listi Huana de Sumarragi ye nepryamim dokazom togo sho vin znav i pisav pro ob yavlennya Bogorodici Fray Juan de Zumarraga envia un recado urgente a Hernan Cortes AGI Estante 51 cajon 6 legajo 3 en Mariano Cuevas Notable Documento Guadalupano Informe leido en la Real Academia de la Historia en sesion de 27 de junio de 1919 Ed Comite General de la ACJM Mexico 1919 p 9 Historia de la Iglesia en Mexico T I pp 281 282 En donde tal parece el obispo Zumarraga le da noticia regocijada y jubilosa a Hernan Cortes de la milagrosa aparicion div Hronologichna strichka 1531 rik Arhivovano 21 travnya 2013 u Wayback Machine Susan Schroeder Stafford Poole Religion in new Spain div stor 111 Brading D A Mexican Phoenix div stor 263 The Virgin of Guadalupe A Painting of New Spain Arhiv originalu za 31 sichnya 2013 Procitovano 24 lyutogo 2012 A chronology of events related to the miracle Arhivovano 1 lyutogo 2012 u Wayback Machine Timeline of apparitions Arhivovano 18 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Our Lady of Guadalupe Arhivovano 5 sichnya 2012 u Wayback Machine La Reina de Mexico y Emperatriz de America Arhivovano 10 lyutogo 2012 u Wayback Machine Notitiae bulletin of the Congregation for Divine Worship and the Discipline of the Sacraments 2002 pages 194 195 Ponce Ciudad Senorial div Centro Historico de Ponce Arhiv originalu za 3 lipnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2012 Our Lady of Guadalupe is secondary patroness of the Philippines Arhiv originalu za 15 lipnya 2010 Procitovano 7 lyutogo 2012 Matir Bozha Gvadelupska ye pokrovitelkoyu ta zahisniceyu nenarodzhenih ditej Arhivovano 13 listopada 2012 u Wayback Machine V Odessu pribyla ikona Materi Bozhej Gvadelupskoj foto Arhivovano 8 listopada 2012 u Wayback Machine The Golden Proportion nedostupne posilannya z lipnya 2019 http www alleanzacattolica org indici articoli guerragd205 206 htm Arhivovano 12 travnya 2008 u Wayback Machine punkt 22 D A Brading Mexican Phoenix Our Lady of Guadalupe Image and Tradition Across Five Centuries Cambridge University Press Cambridge 2001 stor 314 Stafford Poole The Guadalupan Controversies in Mexico Stanford California Stanford University Press 2006 stor 110 Viaje Secreto de la Guadalupana 1926 1929 Arhivovano 8 listopada 2011 u Wayback Machine D A Brading Mexican Phoenix Our Lady of Guadalupe Image and Tradition Across Five Centuries Cambridge University Press Cambridge 2001 stor 314 Stafford Poole The Guadalupan Controversies in Mexico Stanford California Stanford University Press 2006 stor 110 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 listopada 2012 Procitovano 23 grudnya 2011 Mexico l image de Notre Dame s est soudain eclairee Arhivovano 21 bereznya 2012 u Wayback Machine La virgen de Guadalupe punkt 10 Arhivovano 1 bereznya 2010 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Our Lady of GuadalupeOficijnij sajt Baziliki Svyatoyi Mariyi z Gvadelupi Arhivovano 12 lipnya 2007 u Wayback Machine isp Oficijnij sajt Centru Gvadelupskih doslidzhen Arhivovano 26 listopada 2011 u Wayback Machine isp Sajt Bogorodici z Gvadelupi Arhivovano 27 grudnya 2011 u Wayback Machine angl Biblioteca Virtual Miguel De Cervantes Arhivovano 20 grudnya 2009 u Wayback Machine isp La virgen de Guadalupe ante la ciencia Arhivovano 1 bereznya 2010 u Wayback Machine isp Pilgrim Queen of the Family angl Dr Jorge E Traslosheros Guadalupan Voices in the History of Mexico Arhivovano 20 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Katalog zobrazhen Divi Mariyi Gvadelupskoyi XVI XXI st nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Zakinchilos palomnictvo Ukrayinoyu ikoni Materi Bozhoyi Gvadelupskoyi Arhivovano 7 lipnya 2011 u Wayback Machine ukr Chasopis Promin Lyubovi Arhivovano 12 sichnya 2014 u Wayback Machine ukr Chasopis CREDO Arhivovano 30 serpnya 2010 u Wayback Machine ukr Chasopis Lyubit odin odnogo Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Chasopis Cristianita Arhivovano 12 travnya 2008 u Wayback Machine ital Proyecto Guadalupe com angl The Tilma of Guadalupe A Scientific Analysis angl Hispanic News La Reina de Mexico angl Video RedaguvatiVirgen de Guadalupe entre la Ciencia y la Fe 1 5 Arhivovano 12 grudnya 2011 u Wayback Machine isp Virgen de Guadalupe entre la Ciencia y la Fe 2 5 Arhivovano 3 sichnya 2016 u Wayback Machine isp Virgen de Guadalupe entre la Ciencia y la Fe 3 5 Arhivovano 2 sichnya 2016 u Wayback Machine isp Virgen de Guadalupe entre la Ciencia y la Fe 4 5 Arhivovano 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine isp Virgen de Guadalupe entre la Ciencia y la Fe 5 5 Arhivovano 28 grudnya 2015 u Wayback Machine isp El Misterio de los ojos de la Virgen de Guadalupe Arhivovano 28 grudnya 2011 u Wayback Machine isp El Misterio de los ojos de la Virgen de Guadalupe 2 Arhivovano 24 bereznya 2013 u Wayback Machine isp El Misterio de las estrellas del Manto de la Virgen de Guadalupe Arhivovano 23 grudnya 2011 u Wayback Machine isp Codice Guadalupano nuevos descubrimientos Arhivovano 27 grudnya 2015 u Wayback Machine isp The Amazing and Miraculous Image of Our Lady of Guadalupe full length Arhivovano 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Our Lady of Guadalupe part 1 3 Arhivovano 30 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Our Lady of Guadalupe part 2 3 Arhivovano 30 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Our Lady of Guadalupe part 3 3 Arhivovano 30 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Guadalupe Tilma Mayan 2012 Fatima small file Arhivovano 2 sichnya 2016 u Wayback Machine angl Literatura RedaguvatiIspanskoyu movoyu Redaguvati Badde Paul La morenita Mexico Ed Buena Prensa 2006 Benitez J J El Misterio de La Virgen de Guadalupe Arhivovano 24 lipnya 2010 u Wayback Machine Barcelona Ed Planeta 2007 Campa Mendoza La literatura nahuatl guadalupana en Nican Mopohua Durango Ed Instituto tecnologico de Durango 2007 Chavez Eduardo La verdad de Guadalupe Mexico Ediciones Ruz 2009 Escalada Xavier Enciclopedia guadalupana 5 tomos Mexico Enciclopedia Guadalupana AC Escalada Xavier Juan Diego escalerilla de tablas Mexico Enciclopedia Guadalupana 2002 Estrada de Torres Cristina Mexico ayate de la Virgen de Guadalupe Mexico Ed Buena prensa 2004 Gruzinsky Serge La guerra de la imagenes De Cristobal Colon a Blade Runner Mexico Fondo de Cultura Economica 1994 Fernando Lugo Serrano Guadalupe y Juan Diego Guadalajara 2002 Francisco de Florencia Estrella del norte de Mexico Barcelona Ed Antonio Velasquez 1741 Leon Portilla Miguel Tonantzin Guadalupe Pensamiento nahuatl y mensaje cristiano en el Nican mopohua Mexico Fondo de Cultura Economica 2000 Primo Feliciano Velasquez Clodomiro Siller Historia de las apariciones de Santa Maria de Guadalupe Mexico 1981 Reza Heredia Alejandro La guadalupana fantasia o realidad Mexico Ed Buena Prensa 2006 Rivera Carrera Norberto Juan Diego el aguila que habla Mexico Ed Plaza Janes 2002 Roberto Robles Nieto Juan Diego Ed Catolicos de Guadalajara 2002 Romero Salinas Joel La Virgen de Guadalupe legado divino opintura humana Mexico Ed San Pablo 2005 Salinas Carlos Descubrimiento de un busto humano en los ojos dela Virgen de Guadalupe Mexico Ed Tradicion 1989 Tonsmann Jose Aste El secreto de sus ojos Lima Ed Tercer milenio 1998 Varios El encuentro de la Virgen de Guadalupe y Juan Diego Mexico Ed Porrua 1999 Velazquez Primo Feliciano La aparicion de Santa Maria de Guadalupe Mexico Jus 1931 Anglijskoyu movoyu Redaguvati A Handbook on Guadalupe For All Americans A Pledge of Hope Kenosha Wisconsin Franciscan Marytown Press 1974 Amatora Mary O S F The Queen s Portrait The Story of Guadalupe Fresno California Academy Guild Press 1961 Behrens Helen America s Treasure The Virgin Mary of Guadalupe Mexico 1964 Brading D A Mexican Phoenix Our Lady of Guadalupe Image and Tradition Across Five Centuries Arhivovano 23 listopada 2011 u Wayback Machine Cambridge United Kingdom Cambridge University Press 2002 Budnik Mary Ann The Beautiful Lady of Tepeyac Hill Ligourian 77 19 23 December 1989 Burrus Ernest J S J A Major Guadalupan Question Resolved Did General Scott Seize the Valeriano Account of the Guadalupan Apparitions Washington CARA 1979 Burrus Ernest J S J Juan Diego and Other Native Benefactors in the Light of Boturini s Research Washington CARA 1984 Callahan Philip S The Tilma Under Infrared Radiation Washington CARA 1981 Campbell Ena Ed James J Preston The Virgin of Guadalupe and the Female Self Image 5 24 Mother Worship Chapel Hill University of North Carolina Press 1982 Carroll Warren H Our Lady of Guadalupe and the Conquest of Darkness Front Royal Virginia Christendom Publications 1983 Cawley Martinus Anthology of Early Guadalupan Literature Washington CARA 1984 Cawley Martinus Guadalupe From the Aztec Language Washington CARA 1983 Chauvet Fidel de Jesus O F M The Tradition of Guadalupe The Marian Era 11 1973 pp 54 56 142 147 Chavez Eduardo Our Lady of Guadalupe and Saint Juan Diego the historical evidence Lanham Maryland USA Rowman amp Littlefield 2006 Craig R Prentiss Religion and the creation of race and ethnicity an introduction New York NYU Press 2003 Cunningham Agnes The Significance of Mary Chicago The Thomas More Press 1988 Delaney John J ed A Woman Clothed with the Sun Eight Great Appearances of Our Lady in Modern Times Garden City N Y Hanover House 1960 Demarest Donald and Coley Taylor The Dark Virgin The Book of Our Lady of Guadalupe Freeport Maine Coley Taylor Inc 1956 Diaz Vicente New Revelations from the Cloak of Juan Diego Columbia 65 8 15 December 1985 Dooley L M S V D That Motherly Mother of Guadalupe Boston St Paul Editions 1962 Eliot Ethel C Roses for Mexico N Y The Macmillan Company 1946 Hall Linda Biesele Mary mother and warrior the Virgin in Spain and the Americas Austin Texas USA University of Texas Press 2004 Henderson G G S J The Apparitions of Our Lady of Guadalupe The Image the Origin of the Pilgrimage Marian Studies Vol XXXIV 1983 Johnston Francis The Wonder of Guadalupe Rockford Illinois Tan Books and Publishers Inc 1981 Johnson Maxwell E American Magnificat Protestants on Mary of Guadalupe Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Collegeville Minnesota USA Liturgical Press 2010 Johnson Maxwell E The Virgin of Guadalupe theological reflections of an Anglo Lutheran liturgist Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Lanham Maryland USA Rowman amp Littlefield 2002 Keyes Frances Parkinson The Grace of Guadalupe N Y Julian Messner Inc 1941 Lambek Michael A reader in the anthropology of religion Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Malden MA USA Wiley Blackwell 2002 Lampe Philip E Our Lady of Guadalupe The Ethnic Madonna Homiletic and Pastoral Review 83 56 60 June 1983 Leatham Miguel Indigenista Hermeneutics and the Historical Meaning of Our Lady of Guadalupe of Mexico Arhivovano 8 veresnya 2013 u Wayback Machine Mexico University of New Mexico 1989 Lee George C S Sp Our Lady of Guadalupe Patroness of the Americas N Y Catholic Book Publishing Co 1947 Leies Herbert F S M Mother for a New World Our Lady of Guadalupe Westminster Maryland Newman Press 1964 Marti Samuel The Virgin of Guadalupe and Juan Diego Historical Guide to Guadalupe Mexico Euroamericanas 1973 Narbutas Titas Marian Shrines of the Americas N Y Vantage Press 1968 Parish Helen Rand Our Lady of Guadalupe N Y Viking Press 1955 Picon Salas Mariano A cultural history of Spanish America from conquest to independence Berkeley Los Angeles London University of California Press 1962 Rahm Harold J S J Am I Not Here Mother of the Americas Our Lady of Guadalupe Washington N J Ave Maria Institute 1962 Rodriguez Jeanette Our Lady of Guadalupe faith and empowerment among Mexican American women Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Austin Texas USA University of Texas Press 2001 Smith Jody Brant The image of Guadalupe Macon Georgia USA Mercer University Press 1994 Stafford Poole The Guadalupan controversies in Mexico Stanford California Stanford University Press 2006 Turner Victor Turner Edith Image and Pilgrimage in Christian Culture Arhivovano 12 bereznya 2016 u Wayback Machine New York Columbia University Press 2011 Watson Simone O S B The Cult of Our Lady of Guadalupe A Historical Study Collegeville Minnesota Liturgical Press 1964 Wintz Jack O F M Why Everyone Comes to Guadalupe St Anthony Messenger 92 24 33 December 1984 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mati Bozha Gvadelupska amp oldid 40486138