Флорентійський кодекс (Florentine Codex) — історико-етнографічна праця з огляду звичаїв, ідей, релігії, соціальних і політичних інститутів, медицини ацтеків та флори і фауни, які їх оточували. Перша назва «Загальна історія речей Нової Іспанії». Створено у 1547–1577 роках Бернардіно де Саагуном на мовах науатль й іспанською.
Історія створення
Саагун почав проводити дослідження культур корінного населення в 1540-х рр, використовуючи підхід, який вчені назвали б попередником сучасного польового методу в антропології. Ним рухали головним чином релігійні цілі: він вірив, що необхідно зрозуміти хибних богів та їх вплив на народ ацтеків, щоб викорінити віру місцевого населення в цих богів і навернути їх у християнство. Саагун відкидав більшу частину місцевої культури, але при цьому захоплювався багатьма якостями ацтеків.
Саагун користувався підтримкою двох серйозних місцевих груп: старійшин багатьох міст центральної Мексики (принципалів) і студентів нахуа, а також колишніх студентів коледжу Санта-Крус-де-Тлателолко, де Саагун пропрацював більшу частину свого життя в віце-королівстві Нова Іспанія. Принципали відповідали на опитувальники про свою культуру і релігії, підготовлені Саагуна, і їх відповіді записувалися пиктографическим видом письма. Студенти нахуа розшифровували зображення і доповнювали відповіді, фонетично транскрибіруя науатль буквами латинського алфавіту. Потім Саагун переглядав текст на науатль і додавав власний переклад іспанською. Вся робота зайняла майже 30 років, до 1569 році була готова версія на науатль і нарешті була завершена в 1575–1577 роках, коли Саагун підготував новий повний екземпляр рукопису. Потім рукопис був відвезений до Іспанії фраєм Родріго де Секера, головним уповноваженим ордену францисканців, що підтримував роботу Саагуна.
Втім на тривалий час про цю працю забули. Потім вона потрапила до бібліотеки Медичі у Флоренції. Вперше було опубліковано в незалежній Мексиці в 1829 році. Повне наукове видання Флорентійського кодексу було здійснено в 1950–1969 роках Чарлзом Дібблем і Артуром Андерсоном, які в 1982 році також видали повний англійський переклад. Вперше російською мовою переведені книги V, X і XI українським фахівцем з доколумбових цивілізацій С.Купрієнко, а в 2014 — частково книги III, VII і X. Оригінал натепер знаходиться в Бібліотеці Медічі Лауренціана у Флоренції (Італія).
Зміст
Це значний твір в 12-ти книгах, що спочатку були поділені на 4 томи, кожен в окремому палітурці, але пізніше з них склали три томи (том 1 — 353 аркуші; том 2 — 375 аркушів; том 3 — 495 аркуша; чорнило на папері; 310 x 212 мм).
Рукопис оформлено у вигляді двох стовпців: праворуч знаходиться вихідний текст на науатль, а ліворуч — іспанський переклад Саагуна. 2468 чудових ілюстрацій, зроблених студентами, розташовані в основному в лівому стовпці, де текст коротше. В ілюстраціях поєднуються синтаксичні та символічні риси давньої традиції рисункового листа науа із зовнішніми ознаками європейського живопису епохи Відродження.
У I книзі «Боги» дано опис головних божеств ацтекського пантеону, з перерахуванням їх відмінних фізичних особливостей, облачення, основних функцій і присвячених їм урочистостей. Щоб зробити цих богів більш зрозумілими для європейських читачів, Саагун деколи проводить паралелі з божествами грецької і римської міфологій. Уїцилопочтлі (в кодексі Уітцілобучтлі) називається другим Гераклом, Тецкатліпока — другим Юпітером. Уїцілопочтлі, Тлалок і два інших верховних бога зображені листку 10, лицьовій стороні.
У II книзі «Ритуали» подається опис свят і жертвопринесень богам, що проводилися відповідно до 20-денного ритуального календаря. Вона включає 20 священних співів або гімнів богам, які Саагун зібрав за усними свідченнями на ранньому етапі свого дослідження. Книга також описує церемонії, що включають людські жертвоприношення.
У книзі III «Походження богів» розповідається про походження богів, зокрема, Тецкатліпоки і Кетцалькоатля, книга також доповнена додатками з розповідями про загробне життя і про освіту ацтеків.
У книзі IV «Мистецтво пророкування» йдеться про засоби здійснення пророцтв, судову астрологію, поширеною серед ацтеків, зокрема про тональпоуаллі (ритуальний календар). Представлено зображення антропофагії, або ритуального канібалізму, який часто входив до ритуалу людських жертвоприношень. Саагун описує жертвоприношення у зв'язку з святами Шіпе Тотека, бога весни і відродження, і Уїцілопочтлі, бога сонця і війни (лист 268, лицьова сторона).
У книзі V «Прикмети і забобони» поясюються прикмети, провісники і забобони ацтеків. Автор часто цитує стародавні місцеві традиції.
У книзі VI «Риторика і етіка» розповідається про «Уеуетлатоллі» («Слова давніх»), які включають в себе, за свідченням Саагуна, риторику, етику і теологію мексиканських народів, у якій міститься безліч цікавих речей, що демонструють краси мови і дуже тонкі матерії, що відносяться до моральних якостей. Автор приводить цитати, наприклад, з бесіди батька з донькою, що досягла свідомого віку.
У книзі VII «Сонце, місяць, звірки та зв'язка років» міститься переказ про створення сонця і місяця, про який Саагун дізнався з поем і легенд, розповідей ацтекських старійшин. Також подаються міфи про створення зірок, пояснюється термін зв'язка років.
У книзі VIII «Володарі і знать» розповідається про «королів» і знать, форми правління, обрання володарів, а також про звичаї і побут аристократів. У восьмій книзі багато ілюстрацій, що відносяться до способу життя ацтеків, зокрема представлена гра в м'яч й гра патоллі.
У книзі IX «Торгівці» йде про торговців, офіційних осіб, відповідальних за золото, дорогоцінні камені та вироби з пір'я. Також розповідається про паління, що мало місце а ацтеків під час застіль і релігійних церемоній, як за допомогою трубок, що набивають травами і листям, так і за допомогою курильних сигар, зроблених з закручених листя тютюну. Куріння зображено на аркуші 336.
Книга X «Люди, їх достоїнства і вади, а також інші народи» присвячена ацтекському суспільству, зачіпає такі предмети, як достоїнства і недоліки людей, їжу і напої, частини тіла, хвороби та засоби їх лікування. У цій книзі Саагун описує процес приготування шоколаду з какао-бобів, зображений на аркуші 71. У десятій книзі також розповідається про землеробство і приготуванні їжі. У Саагуна присутній довгий список страв, приправлених різними соусами. Остання глава десята книги, про «Народах, які прийшли і населили цю землю», включає два довгих тексти про історію Месоамерики, узятих з відповідей старійшин ацтеків. В одному тексті розповідається про Кетцалькоатля і тольтеків, в іншому — огляд культурного розвитку народів нахуа.
У книзі XI «Природні речі» містить трактат з природної історії. Слідуючи традиційного поділу областей знання, прийнятому в багатьох європейських енциклопедичних роботах, розглядаються «речі божественні (більш поганські), людські та природні в Новій Іспанії». Розповівши про вищих істот, Саагун переходить до тварин, рослин і видам мінералів. При обговоренні лікувальних трав і мінералів Саагун звернувся до знань місцевих лікарів, створившина кшталт ацтекської фармакології. Опис тварин виходить до ацтекських легенд стосовно різних звірів, як реальних, так і міфологічних. Книга являє собою дуже цінне джерело розуміння того, як ацтеки використовували природні ресурси до прибуття європейців. В цій книзі містяться численні зображення звірів, зокрема ссавців (ягуар і броненосець), птахів, плазунів, земноводних, риб і комах. Є найдовшою серед книг кодексу.
У книзі XII «Захоплення Мексики» докладно розповідається про іспанського завоюванні Мексики, яке відбувалося між 1519, коли Е.Кортес висадився на узбережж, і 1521, коли Теночтітлан було захоплено, а ацтеки були підкорені. Історія підноситься з погляду місцевих старійшин, що жили в Теночтітлані під час завоювання і були присутні при цих подіях. Саагун збирав ці розповіді близько у 1553–1555 роках, коли працював в коледжі Санта-Крус-де-Тлателолко. Оповідання на науатль починається з спогади про «знаки і ознаки», які, з'явилися до прибуття іспанців, і завершується капітуляцією Теночтітлана після 80-денної облоги. В ній містяться численні ілюстрації, що зображують епізоди часів завоювання, зокрема прибуття Кортеса, зображення Великої піраміди Теночтітлана, битви між корінними народами та іспанцями, а також руйнування іспанцями ацтекських храмів.
Джерела
- Бернардино де Саагун, Куприенко С. А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X–XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко.. — К.: Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек). — .
- Сказания о Солнцах. Мифы и исторические легенды науа / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах.. — К.: Видавець Купрієнко С. А., 2014. — 377 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Флорентійський кодекс |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Florentijskij kodeks Florentine Codex istoriko etnografichna pracya z oglyadu zvichayiv idej religiyi socialnih i politichnih institutiv medicini actekiv ta flori i fauni yaki yih otochuvali Persha nazva Zagalna istoriya rechej Novoyi Ispaniyi Stvoreno u 1547 1577 rokah Bernardino de Saagunom na movah nauatl j ispanskoyu Zberigannya mayisu Urivok z Florentijskogo kodeksuIstoriya stvorennyaSaagun pochav provoditi doslidzhennya kultur korinnogo naselennya v 1540 h rr vikoristovuyuchi pidhid yakij vcheni nazvali b poperednikom suchasnogo polovogo metodu v antropologiyi Nim ruhali golovnim chinom religijni cili vin viriv sho neobhidno zrozumiti hibnih bogiv ta yih vpliv na narod actekiv shob vikoriniti viru miscevogo naselennya v cih bogiv i navernuti yih u hristiyanstvo Saagun vidkidav bilshu chastinu miscevoyi kulturi ale pri comu zahoplyuvavsya bagatma yakostyami actekiv Saagun koristuvavsya pidtrimkoyu dvoh serjoznih miscevih grup starijshin bagatoh mist centralnoyi Meksiki principaliv i studentiv nahua a takozh kolishnih studentiv koledzhu Santa Krus de Tlatelolko de Saagun propracyuvav bilshu chastinu svogo zhittya v vice korolivstvi Nova Ispaniya Principali vidpovidali na opituvalniki pro svoyu kulturu i religiyi pidgotovleni Saaguna i yih vidpovidi zapisuvalisya piktograficheskim vidom pisma Studenti nahua rozshifrovuvali zobrazhennya i dopovnyuvali vidpovidi fonetichno transkribiruya nauatl bukvami latinskogo alfavitu Potim Saagun pereglyadav tekst na nauatl i dodavav vlasnij pereklad ispanskoyu Vsya robota zajnyala majzhe 30 rokiv do 1569 roci bula gotova versiya na nauatl i nareshti bula zavershena v 1575 1577 rokah koli Saagun pidgotuvav novij povnij ekzemplyar rukopisu Potim rukopis buv vidvezenij do Ispaniyi frayem Rodrigo de Sekera golovnim upovnovazhenim ordenu franciskanciv sho pidtrimuvav robotu Saaguna Vtim na trivalij chas pro cyu pracyu zabuli Potim vona potrapila do biblioteki Medichi u Florenciyi Vpershe bulo opublikovano v nezalezhnij Meksici v 1829 roci Povne naukove vidannya Florentijskogo kodeksu bulo zdijsneno v 1950 1969 rokah Charlzom Dibblem i Arturom Andersonom yaki v 1982 roci takozh vidali povnij anglijskij pereklad Vpershe rosijskoyu movoyu perevedeni knigi V X i XI ukrayinskim fahivcem z dokolumbovih civilizacij S Kupriyenko a v 2014 chastkovo knigi III VII i X Original nateper znahoditsya v Biblioteci Medichi Laurenciana u Florenciyi Italiya ZmistCe znachnij tvir v 12 ti knigah sho spochatku buli podileni na 4 tomi kozhen v okremomu paliturci ale piznishe z nih sklali tri tomi tom 1 353 arkushi tom 2 375 arkushiv tom 3 495 arkusha chornilo na paperi 310 x 212 mm Rukopis oformleno u viglyadi dvoh stovpciv pravoruch znahoditsya vihidnij tekst na nauatl a livoruch ispanskij pereklad Saaguna 2468 chudovih ilyustracij zroblenih studentami roztashovani v osnovnomu v livomu stovpci de tekst korotshe V ilyustraciyah poyednuyutsya sintaksichni ta simvolichni risi davnoyi tradiciyi risunkovogo lista naua iz zovnishnimi oznakami yevropejskogo zhivopisu epohi Vidrodzhennya U I knizi Bogi dano opis golovnih bozhestv actekskogo panteonu z pererahuvannyam yih vidminnih fizichnih osoblivostej oblachennya osnovnih funkcij i prisvyachenih yim urochistostej Shob zrobiti cih bogiv bilsh zrozumilimi dlya yevropejskih chitachiv Saagun dekoli provodit paraleli z bozhestvami greckoyi i rimskoyi mifologij Uyicilopochtli v kodeksi Uitcilobuchtli nazivayetsya drugim Geraklom Teckatlipoka drugim Yupiterom Uyicilopochtli Tlalok i dva inshih verhovnih boga zobrazheni listku 10 licovij storoni U II knizi Rituali podayetsya opis svyat i zhertvoprinesen bogam sho provodilisya vidpovidno do 20 dennogo ritualnogo kalendarya Vona vklyuchaye 20 svyashennih spiviv abo gimniv bogam yaki Saagun zibrav za usnimi svidchennyami na rannomu etapi svogo doslidzhennya Kniga takozh opisuye ceremoniyi sho vklyuchayut lyudski zhertvoprinoshennya U knizi III Pohodzhennya bogiv rozpovidayetsya pro pohodzhennya bogiv zokrema Teckatlipoki i Ketcalkoatlya kniga takozh dopovnena dodatkami z rozpovidyami pro zagrobne zhittya i pro osvitu actekiv U knizi IV Mistectvo prorokuvannya jdetsya pro zasobi zdijsnennya proroctv sudovu astrologiyu poshirenoyu sered actekiv zokrema pro tonalpoualli ritualnij kalendar Predstavleno zobrazhennya antropofagiyi abo ritualnogo kanibalizmu yakij chasto vhodiv do ritualu lyudskih zhertvoprinoshen Saagun opisuye zhertvoprinoshennya u zv yazku z svyatami Shipe Toteka boga vesni i vidrodzhennya i Uyicilopochtli boga soncya i vijni list 268 licova storona U knizi V Prikmeti i zaboboni poyasyuyutsya prikmeti provisniki i zaboboni actekiv Avtor chasto cituye starodavni miscevi tradiciyi U knizi VI Ritorika i etika rozpovidayetsya pro Ueuetlatolli Slova davnih yaki vklyuchayut v sebe za svidchennyam Saaguna ritoriku etiku i teologiyu meksikanskih narodiv u yakij mistitsya bezlich cikavih rechej sho demonstruyut krasi movi i duzhe tonki materiyi sho vidnosyatsya do moralnih yakostej Avtor privodit citati napriklad z besidi batka z donkoyu sho dosyagla svidomogo viku U knizi VII Sonce misyac zvirki ta zv yazka rokiv mistitsya perekaz pro stvorennya soncya i misyacya pro yakij Saagun diznavsya z poem i legend rozpovidej actekskih starijshin Takozh podayutsya mifi pro stvorennya zirok poyasnyuyetsya termin zv yazka rokiv U knizi VIII Volodari i znat rozpovidayetsya pro koroliv i znat formi pravlinnya obrannya volodariv a takozh pro zvichayi i pobut aristokrativ U vosmij knizi bagato ilyustracij sho vidnosyatsya do sposobu zhittya actekiv zokrema predstavlena gra v m yach j gra patolli U knizi IX Torgivci jde pro torgovciv oficijnih osib vidpovidalnih za zoloto dorogocinni kameni ta virobi z pir ya Takozh rozpovidayetsya pro palinnya sho malo misce a actekiv pid chas zastil i religijnih ceremonij yak za dopomogoyu trubok sho nabivayut travami i listyam tak i za dopomogoyu kurilnih sigar zroblenih z zakruchenih listya tyutyunu Kurinnya zobrazheno na arkushi 336 Kniga X Lyudi yih dostoyinstva i vadi a takozh inshi narodi prisvyachena actekskomu suspilstvu zachipaye taki predmeti yak dostoyinstva i nedoliki lyudej yizhu i napoyi chastini tila hvorobi ta zasobi yih likuvannya U cij knizi Saagun opisuye proces prigotuvannya shokoladu z kakao bobiv zobrazhenij na arkushi 71 U desyatij knizi takozh rozpovidayetsya pro zemlerobstvo i prigotuvanni yizhi U Saaguna prisutnij dovgij spisok strav pripravlenih riznimi sousami Ostannya glava desyata knigi pro Narodah yaki prijshli i naselili cyu zemlyu vklyuchaye dva dovgih teksti pro istoriyu Mesoameriki uzyatih z vidpovidej starijshin actekiv V odnomu teksti rozpovidayetsya pro Ketcalkoatlya i toltekiv v inshomu oglyad kulturnogo rozvitku narodiv nahua U knizi XI Prirodni rechi mistit traktat z prirodnoyi istoriyi Sliduyuchi tradicijnogo podilu oblastej znannya prijnyatomu v bagatoh yevropejskih enciklopedichnih robotah rozglyadayutsya rechi bozhestvenni bilsh poganski lyudski ta prirodni v Novij Ispaniyi Rozpovivshi pro vishih istot Saagun perehodit do tvarin roslin i vidam mineraliv Pri obgovorenni likuvalnih trav i mineraliv Saagun zvernuvsya do znan miscevih likariv stvorivshina kshtalt actekskoyi farmakologiyi Opis tvarin vihodit do actekskih legend stosovno riznih zviriv yak realnih tak i mifologichnih Kniga yavlyaye soboyu duzhe cinne dzherelo rozuminnya togo yak acteki vikoristovuvali prirodni resursi do pributtya yevropejciv V cij knizi mistyatsya chislenni zobrazhennya zviriv zokrema ssavciv yaguar i bronenosec ptahiv plazuniv zemnovodnih rib i komah Ye najdovshoyu sered knig kodeksu U knizi XII Zahoplennya Meksiki dokladno rozpovidayetsya pro ispanskogo zavoyuvanni Meksiki yake vidbuvalosya mizh 1519 koli E Kortes visadivsya na uzberezhzh i 1521 koli Tenochtitlan bulo zahopleno a acteki buli pidkoreni Istoriya pidnositsya z poglyadu miscevih starijshin sho zhili v Tenochtitlani pid chas zavoyuvannya i buli prisutni pri cih podiyah Saagun zbirav ci rozpovidi blizko u 1553 1555 rokah koli pracyuvav v koledzhi Santa Krus de Tlatelolko Opovidannya na nauatl pochinayetsya z spogadi pro znaki i oznaki yaki z yavilisya do pributtya ispanciv i zavershuyetsya kapitulyaciyeyu Tenochtitlana pislya 80 dennoyi oblogi V nij mistyatsya chislenni ilyustraciyi sho zobrazhuyut epizodi chasiv zavoyuvannya zokrema pributtya Kortesa zobrazhennya Velikoyi piramidi Tenochtitlana bitvi mizh korinnimi narodami ta ispancyami a takozh rujnuvannya ispancyami actekskih hramiv DzherelaBernardino de Saagun Kuprienko S A Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s Mesoamerika Istochniki Istoriya Chelovek ISBN 978 617 7085 07 1 Skazaniya o Solncah Mify i istoricheskie legendy naua Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kupriyenko S A 2014 377 s ISBN 978 617 7085 11 8 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Florentijskij kodeks