| Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Ліга чемпіонів ЄКВ (англ. CEV Champions League) — щорічний волейбольний турнір за участю найкращих європейських клубів, що проходить під егідою Європейської конфедерації волейболу. Розігрують як чоловічі, так і для жіночі клуби.
| Засновано | 1960 |
|---|---|
| Реорганізовано | 2000 |
| Кількість команд | 28 (чоловіки), 24 (жінки) |
| Поточний чемпіон | ЗАКСА (чоловіки) «Імоко Волей» (Конельяно (жінки) |
| Найбільше перемог | ЦСКА (чоловіки) «Динамо» Москва (жінки) |
Загальна інформація ред.
Ідея проведення змагань за Кубок європейських чемпіонів (така назва була до 2000 року) належить федерації волейболу Румунії, яка в 1958 році звернулася з такою ініціативою до FIVB. У 1960 році відбувся перший розіграш почесного трофею серед чоловічих команд, з 1961 року за звання найсильнішого клубу континенту змагалися також і жінки. На початку 1960-х у чоловічому турнірі брали участь африканські клуби: у сезоні 1960/61 — «Етуаль» із Тунісу, у сезоні 1962/63 — «Замалек» з Каїра та «Касабланка» (Марокко), у сезоні 1963/64 — «Касабланка».
Спочатку на всіх етапах турніру діяла система ігор з вибуванням, на кожній стадії переможця визначали за результатом двох матчів. У 1965—1971 роках змінили формат фіналу: у випадках, коли фіналісти обмінювалися перемогами, проводили третій матч на нейтральному майданчику. З 1972 до 1988 рік турнір складався з кількох етапів, які проводили за кубковою системою, фінальна стадія була одноколовим турніром чотирьох команд. Згодом з'явився груповий етап, плей-офф та вирішальна стадія турніру — «Фінал чотирьох» (півфінали та фінали за 1-е і 3-є місця, які проходять в одному місті за два дні).
Господаря «Фіналу чотирьох» визначають рішенням Європейської конфедерації волейболу або ще до початку турніру (і ця команда виступала на груповому етапі поза конкурсом і звільнялась від плей-офф), або за результатами групового етапу. В останньому випадку 1/8 і 1/4 фіналу були так званими «раунд дванадцяти» і «раунд шести»; команда, яка приймала «Фінал чотирьох», в них участі не брала і автоматично ставала півфіналістом. Виключеннями став сезон-2008/09 чоловічої Ліги чемпіонів, «Фінал чотирьох» який пройшов у Празі без участі чеського клубу і жіноча Ліга чемпіонів сезону 2011/12 років, місцем проведення «Фіналу чотирьох» якої було вибрано Баку, проте два клуби з цього міста грали в 1/8 і 1/4 фіналу на загальних засадах.
У сезоні 2009/10 і в двох наступних розіграшах брали участь 24 команди, з яких після групового попереднього етапу 9 колективів з гіршими результатами припиняли боротьбу на євроарені, 4 команди відправлялись у «Челендж-раунд» Кубку ЄКВ, а з 13 команд, що залишились, одна вибиралась господарем «Фіналу чотирьох» і звільнялась від матчів «раунду дванадцяти» і «раунду шести». Безпрецедентна ситуація відбулась в сезоні-2009/10: «Фінал чотирьох» у Лодзі, призначений на 10 і 11 квітня, був перенесений на 1 і 2 травня у зв'язку із загибеллю в авіакатастрофі у Смоленську президента Польщі Леха Качиньського, відомих політичних, воєнних та національних діячів країни.
Формат жіночої Ліги чемпіонів у цілому аналогічний чоловічій, але відрізняється, як правило, меншою кількістю учасників (2009/10 — 16 команд, 2010/11 і 2011/12 — 20). У сезоні-2014/15 у чоловічому турнірі брали участь 28 команд, у жіночому — 20.
У сезоні — 2008/09 і в чоловічому, і в жіночому турнірах було введено випробуваний раніше в Кубку ЄКВ та Кубку виклику «золотий сет» (екстра-сет) для визначення переможців двоматчевих протистояннях на стадії плей-офф: у тому випадку, якщо суперники обмінювались перемогами з однаковим рахунком, то після завершення другого матчу проводилась додаткова партія до 15 очок. Перший екстра-сет у жіночій Лізі чемпіонів було призначено 12 березня 2009 року в матчі «раунду шести» жіночого турніру «Бергамо» — «Скаволіні» (15:11), так як суперники по черзі обіграли один в одного в гостях у чотирьох партіях. У чоловічій Лізі чемпіонів екстра-сет вперше розіграли 10 березня 2010 року також на стадії «раунду шести» словенський «Блед» та австрійський «Хіпо Тіроль». З сезону — 2010/11 екстра-сет став призначатись в «раунді дванадцяти» та «раунді шести» у всіх випадках, коли команди по одному разу обігрували одна одну, незалежно від результатів цих матчів. З сезону — 2013/14 «золотий сет» проводиться тільки у випадках сумарного рахунку за партіями 3:3, 4:3, 4:4 або 5:5.
У березня 2012 року на матчах «Фіналу чотирьох» чоловічої Ліги чемпіонів у Лодзі вперше застосували електронну систему відслідковування польоту м'яча, подібну на систему «Око яструба», якою користуються в тенісі для вирішення спірних ігрових моментів.
Формат Кубку європейських чемпіонів, який діяв до сезону-2000/01, передбачав участь в турнірі команд-чемпіонів своїх країн; у випадку перемоги в головному єврокубку з'являлась можливість заявити на наступний турнір два клуби. Нині в Лізі чемпіонів країни з найбільш сильними внутрішніми чемпіонатами (Італія, Польща, Росія, Франція, Греція) мають можливість заявляти по 2—3 команди, якими можуть бути переможці та призери національних ліг. Відбіркових турнірів у волейбольній Лізі чемпіонів немає — представництво різних країн у головному клубному турнірі Європи визначається за рейтингом Європейської конфедерації волейболу і за спеціальними запрошеннями від ЄКВ.
Призери ред.
Чоловіки ред.
Найбільшу кількість перемог у чоловічому турнірі має московське ЦСКА (13), якому в 1960—1970-ті роки складали конкуренцію насамперед клуби з Румунії (по 3 перемоги в столичних «Рапіда» та «Динамо») та Чехословаччини, а в 1980-ті роки — італійські команди. В 1990-ті роки італійці домінували в головному єврокубку, вигравши 9 турнірів поспіль: найбільша кількість титулів — у «Модени» (4), у «Сіслея» та «Равенни» — по 3. Найбільшу кількість перемог у турнірі формату Ліги чемпіонів отримав «Зеніт» (4).
| Рік | Місто | Золото | Срібло | Бронза |
|---|---|---|---|---|
| Кубок європейських чемпіонів | ||||
| 1960 | ЦСКА (Москва) | «Рапід» (Бухарест) | ||
| 1961 | «Рапід» (Бухарест) | ЦСКА (Москва) | ||
| 1962 | ЦСКА (Москва) | «Рапід» (Бухарест) | ||
| 1962/63 | «Рапід» (Бухарест) | ЦСКА (Москва) | ||
| 1963/64 | «Лейпциг» | «Младость» (Загреб) | ||
| 1964/65 | «Рапід» (Бухарест) | «Міньор» (Пернік) | ||
| 1965/66 | «Динамо» (Бухарест) | «Рапід» (Бухарест) | ||
| 1966/67 | «Динамо» (Бухарест) | «Рапід» (Бухарест) | ||
| 1967/68 | «Спартак» (Брно) | «Динамо» (Бухарест) | ||
| 1968/69 | ЦСКА «Септемврійско знаме» (Софія) | «Стяуа» (Бухарест) | ||
| 1969/70 | «Буревісник» (Алма-Ата) | «Зетор Збройовка» (Брно) | ||
| 1970/71 | «Буревісник» (Алма-Ата) | «Зетор Збройовка» (Брно) | ||
| 1971/72 | Брюссель | «Зетор Збройовка» (Брно) | «Дельталлойд» (Амстелвен) | «Руіні» (Флоренція) |
| 1972/73 | Дерне | ЦСКА (Москва) | «Ресовія» (Ряшів) | «Руда Гвезда» (Прага) |
| 1973/74 | Париж | ЦСКА (Москва) | «Динамо» (Бухарест) | «Лейпциг» |
| 1974/75 | Амстелвен | ЦСКА (Москва) | «Лейпциг» | «Зетор Збройовка» (Брно) |
| 1975/76 | Брюссель | «Дукла» (Ліберець) | «Славія» (Софія) | «Спартак» (Суботиця) |
| 1976/77 | Пієксямякі | ЦСКА (Москва) | «Динамо» (Бухарест) | ЦСКА «Септемврійско Знаме» (Софія) |
| 1977/78 | Базель | «Пломень-Міловиці» (Сосновець) | «Старліфт» (Ворбург) | «Аеро» (Одолена-Вода) |
| 1978/79 | Брюссель | «Червена Гвезда» (Братислава) | «Стяуа» (Бухарест) | «Пломень-Міловиці» (Сосновець) |
| 1979/80 | Анкара | «Торіно» (Турин) | «Червена Гвезда» (Братислава) | «Еджзаджибаші» (Стамбул) |
| 1980/81 | Пальма-де-Мальорка | «Динамо» (Бухарест) | ЦСКА (Москва) | «Гвардія» (Вроцлав) |
| 1981/82 | Париж | ЦСКА (Москва) | «Торіно» (Турин) | «Динамо» (Бухарест) |
| 1982/83 | Парма | ЦСКА (Москва) | «Канн» (Канни) | «Парма» |
| 1983/84 | Базель | «Парма» | «Младость» (Загреб) | «Дукла» (Ліберець) |
| 1984/85 | Брюссель | «Парма» | «Младость» (Загреб) | ЦСКА «Септемврійско Знаме» (Софія) |
| 1985/86 | Парма | ЦСКА (Москва) | «Парма» | «Мартінус» (Амстелвен) |
| 1986/87 | Гертогенбос | ЦСКА (Москва) | «Модена» | «Мартінус» (Амстелвен) |
| 1987/88 | Лор'ян | ЦСКА (Москва) | «Модена» | «Мартінус» (Амстелвен) |
| 1988/89 | Пірей | ЦСКА (Москва) | «Модена» | |
| 1989/90 | Амстелвен | «Модена» | «Фрежюс» | «Пальма-де-Майорка» |
| 1990/91 | Модена | ЦСКА (Москва) | «Парма» | «Модена» |
| 1991/92 | Пірей | «Равенна» | «Олімпіакос» (Пірей) | ЦСКА (Москва) |
| 1992/93 | Пірей | «Равенна» | «Парма» | «Олімпіакос» (Пірей) |
| 1993/94 | Брюссель | «Равенна» | «Парма» | «Маєс Пілс» (Зеллік) |
| 1994/95 | Модена | «Сіслей» (Тревізо) | «Равенна» | «Олімпіакос» (Пірей) |
| 1995/96 | Болонья | «Модена» | «Дахау» | «Сіслей» (Тревізо) |
| 1996/97 | Відень | «Модена» | «Ноліко» (Маасейк) | «Младость» (Загреб) |
| 1997/98 | Нові-Сад | «Модена» | «Унікаха» (Альмерія) | «Парі Волей» (Париж) |
| 1998/99 | Альмерія | «Сіслей» (Тревізо) | «Ноліко» (Маасейк) | «Фрідріхсгафен» |
| 1999/00 | Тревізо | «Сіслей» (Тревізо) | «Фрідріхсгафен» | «Ноліко» (Маасейк) |
| Ліга чемпіонів | ||||
| 2000/01 | Париж | «Парі Воллей» (Париж) | «Сіслей» (Тревізо) | «Рома» (Рим) |
| 2001/02 | Ополе | «Лубе» (Мачерата) | «Олімпіакос» (Пірей) | «Іракліс» (Салоніки) |
| 2002/03 | Мілан | «Локомотив-Білогір'я» (Бєлгород) | «Модена» | «Мостосталь» (Кендзежин-Козле) |
| 2003/04 | Бєлгород | «Локомотив-Білогір'я» (Бєлгород) | «Іскра» (Одинцово) | «Тур» |
| 2004/05 | Салоніки | «Тур» | «Іракліс» (Салоніки) | «Локомотів-Білогір'я» (Бєлгород) |
| 2005/06 | Рим | «Сіслей» (Тревізо) | «Іракліс» (Салоніки) | «Локомотив-Білогір'я» (Бєлгород) |
| 2006/07 | Москва | «Фрідріхсгафен» | «Тур» | «Динамо» (Москва) |
| 2007/08 | Лодзь | «Динамо-Таттрансгаз» (Казань) | «Копра» (П'яченца) | «Скра» (Белхатів) |
| 2008/09 | Прага | «Трентіно» (Тренто) | «Іракліс» (Салоніки) | «Іскра» (Одинцово) |
| 2009/10 | Лодзь | «Трентіно» (Тренто) | «Динамо» (Москва) | «Скра» (Белхатів) |
| 2010/11 | Больцано | «Трентіно» (Тренто) | «Зеніт» (Казань) | «Динамо» (Москва) |
| 2011/12 | Лодзь | «Зеніт» (Казань) | «Скра» (Белхатів) | «Трентіно» (Тренто) |
| 2012/13 | Омськ | «Локомотив» (Новосибірськ) | «Кунео» (Кунео) | «Зеніт» (Казань) |
| 2013/14 | Анкара | «Білогір'я» (Бєлгород) | «Галкбанк» (Анкара) | «Ястшембський Венгель» (Ястшембе-Здруй) |
| 2014/15 | Берлін | «Зеніт» (Казань) | «Ресовія» (Ряшів) | «Берлін Рециклінг Воллейс» (Берлін) |
| 2015/16 | Краків | «Зеніт» (Казань) | «Трентіно» (Тренто) | «Кучіне-Лубе» (Чивітанова-Марке) |
| 2016/17 | «Зеніт» (Казань) | «Сір Колуссі Сікома» (Перуджа) | «Кучіне-Лубе» (Чивітанова-Марке) | |
| 2017/18 | «Зеніт» (Казань) | «Кучіне-Лубе» (Чивітанова-Марке) | «Сір Колуссі Сікома» (Перуджа) | |
| 2018/19 | «Кучіне-Лубе» (Чивітанова-Марке) | «Зеніт» (Казань) | «Сір Колуссі Сікома» (Перуджа) «Скра» (Белхатів) | |
| 2019/20 | Скасовано через пандемію COVID-19 | |||
| 2020/21 | Верона | «ЗАКСА» (Кендзежин-Козьле) | «Ітас Трентіно» (Тренто) | «Сір Сікома Моніні» (Перуджа) Зеніт-Казань |
| 2021/22 | Любляна | «ЗАКСА» (Кендзежин-Козьле) | «Ітас Трентіно» (Тренто) | «Сір Сікома Моніні» (Перуджа) «Ястшембський Венґель» |
| 2022/23 | Турин | ЗАКСА (Кендзежин-Козьле) | «Ястшембський Венґель» | «Сір Сікома Моніні» (Перуджа) «Галкбанк» (Анкара) |
Жінки ред.
У жіночій Лізі чемпіонів найбільше перемог у московського «Динамо» (11 раз) та «Уралочки» (8). У середині 1960-х «Динамо» та ЦСКА чотири рази грали один проти одного у фіналах. До кінця 1980-х, як і у чоловіків, конкуренція за Кубок відбувалася виключно між клубами т. зв. соціалістичних країн. Першою цю гегемонію порушила легендарна «Олімпія Теодора» з Равенни: у 1981—1991 роках ця команда виграла 11 чемпіонатів Італії поспіль і сім разів поспіль доходила до фіналу Кубка європейських чемпіонок.
Починаючи з 1990-х років, перевага італійських команд стала очевидною, конкуренцію їм складали або окремі суперклуби, такі як французький «Расинг» (Канни) або «Уралочка» та її колишні гравці (серед переможців Ліги чемпіонів іспанська «Тенеріфе»-2003/04 з Оленою Годіною і ціле сузір'я уралочок у «Дубровнику»-1997/98: Олена Чебукіна, Тетяна Сидоренко, Олена Годіна, Олена Василевська, Єлизавета Тищенко). Починаючи з 2011 року, три турніри поспіль завершилися перемогами представниць Туреччини, у 2014 році почесний трофей уперше з 1995 року завоювала російська команда — «Динамо-Казань».
| Рік | Місто | Золото | Срібло | Бронза |
|---|---|---|---|---|
| Кубок європейських чемпіонів | ||||
| 1961 | «Динамо» (Москва) | АЗС-АВФ (Варшава) | ||
| 1962 | «Буревісник» (Одеса) | «Славія» (Софія) | ||
| 1963 | «Динамо» (Москва) | АЗС-АВФ (Варшава) | ||
| 1963/64 | «Левскі» (Софія) | «Динамо» (Берлін) | ||
| 1964/65 | «Динамо» (Москва) | «Динамо» (Берлін) | ||
| 1965/66 | ЦСКА (Москва) | «Динамо» (Москва) | ||
| 1966/67 | ЦСКА (Москва) | «Динамо» (Москва) | ||
| 1967/68 | «Динамо» (Москва) | ЦСКА (Москва) | ||
| 1968/69 | «Динамо» (Москва) | ЦСКА (Москва) | ||
| 1969/70 | «Динамо» (Москва) | НІМ-ШЕ (Будапешт) | ||
| 1970/71 | «Динамо» (Москва) | «Татран-Стржешовиці» (Прага) | ||
| 1971/72 | Ла-Лув'єр | «Динамо» (Москва) | «Татран-Стржешовиці» (Прага) | «Локомотив» (Москва) |
| 1972/73 | [Апелдорн]] | НІМ-ШЕ (Будапешт) | «Динамо» (Москва) | «Старт» (Лодзь) |
| 1973/74 | Бурса | «Динамо» (Москва) | НІМ-ШЕ (Будапешт) | «Левски-Спартак» (Софія) |
| 1974/75 | Катанія | «Динамо» (Москва) | «Левски-Спартак» (Софія) | НІМ-ШЕ (Будапешт) |
| 1975/76 | Ейпен | «Руда Гвезда» (Прага) | «Левски-Спартак» (Софія) | «Ван Гутен» (Герлен) |
| 1976/77 | Ізмір | «Динамо» (Москва) | НІМ-ШЕ (Будапешт) | «Трактор» (Шверін) |
| 1977/78 | Райне | «Трактор» (Шверін) | НІМ-ШЕ (Будапешт) | «Старт» (Лодзь) |
| 1978/79 | Ізмір | ЦСКА «Септемврійско Знаме» (Софія) | НІМ-ШЕ (Будапешт) | «Динамо» (Берлін) |
| 1979/80 | Прага | «Руда Гвезда» (Прага) | «Еджзаджибаші» (Стамбул) | НІМ-ШЕ (Будапешт) |
| 1980/81 | Шан | «Уралочка» (Свердловськ) | «Левски-Спартак» (Софія) | «Трактор» (Шверін) |
| 1981/82 | Равенна | «Уралочка» (Свердловськ) | «Прінс» (Доккюм) | «Логгоф» (Унтершляйсгайм) |
| 1982/83 | Анкара | «Уралочка» (Свердловськ) | «Вашаш-Іззо» (Будапешт) | «Славія» (Братислава) |
| 1983/84 | Унтершляйсгайм | ЦСКА «Септемврійско Знаме» (Софія) | «Олімпія Теодора» (Равенна) | «Логгоф» (Унтершляйсгайм) |
| 1984/85 | Форлі | АДК (Алма-Ата) | «Олімпія Теодора» (Равенна) | ЦСКА «Септемврійско Знаме» (Софія) |
| 1985/86 | Уппсала | ЦСКА (Москва) | «Олімпія Теодора» (Равенна) | «Динамо» (Берлін) |
| 1986/87 | Карлсруе | «Уралочка» (Свердловськ) | «Олімпія Теодора» (Равенна) | «Динамо» (Берлін) |
| 1987/88 | Салоніки | «Олімпія Теодора» (Равенна) | «Уралочка» (Свердловськ) | «Динамо» (Берлін) |
| 1988/89 | Брюссель | «Уралочка» (Свердловськ) | «Олімпія Теодора» (Равенна) | «Динамо» (Берлін) |
| 1989/90 | Форлі | «Уралочка» (Свердловськ) | «Олімпія Теодора» (Равенна) | «Динамо» (Тирана) |
| 1990/91 | Загреб | «Младость» (Загреб) | «Уралочка» (Свердловськ) | «Олімпія Теодора» (Равенна) |
| 1991/92 | Равенна | «Олімпія Теодора» (Равенна) | «Младость» (Загреб) | «Уралочка» (Єкатеринбург) |
| 1992/93 | Сантерамо-ін-Колле | «Латте Руджада» (Матера) | «Олімпія Теодора» (Равенна) | «Уралочка» (Єкатеринбург) |
| 1993/94 | Загреб | «Уралочка» (Єкатеринбург) | «Младость» (Загреб) | «Латте Руджада» (Матера) |
| 1994/95 | Барі | «Уралочка» (Єкатеринбург) | «Мурсія» | «Іскра» (Луганськ) |
| 1995/96 | Відень | «Латте Руджада» (Матера) | «Уралочка» (Єкатеринбург) | «Іскра» (Луганськ) |
| 1996/97 | Бергамо | «Фоппапедретті» (Бергамо) | «Уралочка» (Єкатеринбург) | «Расинг Клуб де Канн» (Канни) |
| 1997/98 | Дубровник | «Дубровник» | «Вакифбанк» (Анкара) | «Фоппапедретті» (Бергамо) |
| 1998/99 | Бергамо | «Фоппапедретті» (Бергамо) | «Вакифбанк» (Анкара) | «Расинг Клуб де Канн» (Канни) |
| 1999/00 | Бурса | «Фоппапедретті» (Бергамо) | «Уралочка» (Єкатеринбург) | «Еджзаджибаші» (Стамбул) |
| Ліга чемпіонів | ||||
| 2000/01 | Нижній Тагіл | «Модена» | «Капо Суд» (Реджо-ді-Калабрія) | «Уралочка» (Єкатеринбург) |
| 2001/02 | Стамбул | «Расинг Клуб де Канн» (Канни) | «Фоппапедретті» (Бергамо) | «Тенеріфе Марічаль» (Ла-Лагуна) |
| 2002/03 | Піла | «Расинг Клуб де Канн» (Канни) | «Уралочка»-НТМК (Свердловська область) | «Фоппапедретті» (Бергамо) |
| 2003/04 | Ла-Лагуна | «Тенеріфе Марічаль» (Ла-Лагуна)[en] | «Сіріо» (Перуджа) | «Расинг Клуб де Канн» (Канни) |
| 2004/05 | Ла-Лагуна | «Фоппапедретті» (Бергамо) | «Асістел» (Новара) | «Тенеріфе Марічаль» (Ла-Лагуна) |
| 2005/06 | Канни | «Сіріо» (Перуджа) | «Расинг Клуб де Канн» (Канни) | «Фоппапедретті» (Бергамо) |
| 2006/07 | Цюрих | «Фоппапедретті» (Бергамо) | «Динамо» (Москва) | «Тенеріфе Марічаль» (Ла-Лагуна) |
| 2007/08 | Мурсія | «Колуссі-Сіріо» (Перуджа) | «Заріччя-Одінцово» (Московська область) | «Асістел» (Новара) |
| 2008/09 | Перуджа | «Фоппапедретті» (Бергамо) | «Динамо» (Москва) | «Колуссі-Сіріо» (Перуджа) |
| 2009/10 | Канни | «Фоппапедретті» (Бергамо) | «Фенербахче» (Стамбул) | «Расинг Клуб де Канн» (Канни) |
| 2010/11 | Стамбул | «Вакифбанк Гюнеш Сігорта Тюрк Телеком» (Стамбул) | «Рабіта» (Баку) | «Фенербахче» (Стамбул) |
| 2011/12 | Баку | «Фенербахче» (Стамбул) | «Расинг Клуб де Канн» (Канни) | «Динамо-Казань» (Казань) |
| 2012/13 | Стамбул | «Вакифбанк» (Стамбул) | «Рабіта» (Баку) | «Унендо-Ямамай» (Бусто-Арсіціо) |
| 2013/14 | Баку | «Динамо-Казань» (Казань) | «Вакифбанк» (Стамбул) | «Рабіта» (Баку) |
| 2014/15 | Щецин | «Еджзаджибаші» (Стамбул) | «Унендо-Ямамай» (Бусто-Арсіціо) | «Вакифбанк» (Стамбул) |
| 2015/16 | Монтік'ярі | «Помі» (Казальмаджоре) | «Вакифбанк» (Стамбул) | «Фенербахче» (Стамбул) |
| 2016/17 | «Вакифбанк» (Стамбул) | «Імоко Волей» (Конельяно) | «Еджзаджибаші ВітрА» (Стамбул) | «Динамо» (Москва) |
| 2017/18 | «Вакифбанк» (Стамбул) | КСМ Волей Алба (Блаж) | «Імоко Волей» (Конельяно) | «Галатасарай» (Стамбул) |
| 2018/19 | Берлін | «Ігор Горгонзола» (Новара) | «Імоко Воллей» (Конельяно) | «Вакифбанк» (Стамбул) «Фенербахче» (Стамбул) |
| 2019/20 | Скасовано через пандемію COVID-19 | |||
| 2020/21 | Верона | «Імоко Воллей» (Конельяно) | «Вакифбанк» (Стамбул) | «Ігор Горгонзола» (Новара) «Унет Е-Ворк» (Бусто Арсіціо) |
| 2021/22 | «Вакифбанк» (Стамбул) | «Імоко Воллей» (Конельяно) | ||
| 2022/23 | «Вакифбанк» (Стамбул) | «Еджзаджибаші» (Стамбул) |
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Офіційний сайт Європейської конфедерації волейболу (ЄКВ) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт Міжнародної федерації волейболу (ФІВБ) [ 14 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)