www.wikidata.uk-ua.nina.az

Люксембурзький німецький район нім Deutscher Kreis Luxemburg німецький національний район УСРР згодом УРСР створений у р

Люксембурзький німецький район

Люксембурзький німецький район (нім. Deutscher Kreis Luxemburg)  — німецький національний район УСРР (згодом УРСР), створений у рамках політики коренізації, з центром у селі Люксембург Український (нині — смт Розівка у Розівському районі Запорізької області), що існував у 1925—1939 роках у складі Маріупольської округи (згодом Дніпропетровської області, ще пізніше Запорізької області).

Люксембурзький район
Основні дані
Країна: СРСР, / УСРР/УРСР
Округа/Область: Маріупольська округа (1925—1930) →
Дніпропетровська область (1932—січень 1939) →
Запорізька область (січень 1939—березень 1939)
Утворений: 30 квітня 1925
Ліквідований: 5 березня 1939
Населення: 22 035 осіб (на 1 січня 1933)
Площа: 895,8 км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Люксембург Український
Кількість селищних рад: 2
Кількість сільських рад: 10
Кількість сіл: 61 (включно з хуторами)
Кількість селищ: 1
Районна влада
Адреса адміністрації: с. Люксембург Український, Люксембурзький німецький район, Запорізька область, УРСР

Історія Редагувати

Створений відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Донеччини» (30 квітня 1925). До вересня 1930 — у складі Маріупольської округи, з вересня 1930 по лютий 1932 підпорядкований центру, з 9 лютого 1932 — у складі Дніпропетровської області, із січня 1939 — Запорізької області. Національні сільради: Карло-Лібкнехтівська, Урицька, Листвянська, Вишнюватська, Мар'янівська, Люксембурзька, Кузнецовська, Новокраснівська, Республіканська.

Територіально межував із Ново-Златопільським єврейським національним районом.

На момент реорганізації округ щільність населення в районі становила 28,2 особи/км². У 1926 році населення становило 18 791 особу, з них німці — 15 281 особу (81,3 %).

У складі колективних господарств було 17 % господарів району, 2,3 % складали промислові робітники. На 100 осіб дорослого населення припадало 95,1 учнів.

Площа району дорівнювала 713 км². До його складу входили 1 селищна, 9 сільських рад, усього — 62 поселення. На 1 січня 1930 населення становило 20 120 осіб, з них — 2,3 % промислових робітників, 91,3 % селян. Одним із найвищих серед національних районів був рівень письменності населення: письменними були 85 % чоловіків, 81,5 % жінок. Німці становили 81,3 % людності району.

Станом на 15 грудня 1935 року площа району складала 895,8 км², у 2-х селищних та 10-ти сільських радах мешкали 22 035 осіб (відомості на 1 січня 1933 р.).

У лютому 1930 року в районі почалася масова колективізація. До цього часу в колгоспи були об'єднані лише 122 господарства (4,4 % від загального числа селянських дворів району). До кінця березня 1930 року примусом і агітацією вдалося колективізувати 58 % господарств і усуспільнити 61 % площі оброблюваних земель. Були створені 36 колективних об'єднань: 1 комуна, 5 артілей і 30 товариств спільного обробітку землі. В ході колективізації проводилося «розкуркулення» заможних селян, від якого постраждалили 166 господарств. У них були конфісковані: 161 житловий будинок, 1906 га землі, 172 коня, 425 голів великої рогатої худоби, 611 одиниць сільськогосподарського інвентарю. В цей же період за недоїмки були продані майно і житлового будівництва 52 родин. Після оприлюднення постанови ЦК ВКП (б) від 14 березня 1930 року, де критикувалися «перегини», допущені в ході колективізації, почався масовий вихід селян з колгоспів. До жовтня 1930 в них залишалося лише 37 % господарств району. Новий етап колективізації районне керівництво почало взимку 1930—1931 рр. В середині 1931 року до колгоспів загнали вже 2 844 господарства (95,5 % від їх загального числа), а до початку жовтня 1931 року рівень колективізації в районі досяг 96,2 %. Це мало вкрай негативні наслідки для економіки району. Перед вступом в колгоспи багато селян, не бажаючи усуспільнювати худобу, здійснили її масовий забій. В результаті чисельність продуктивної худоби до квітня 1930 року порівняно з 1928 роком зменшилася на 50,3 %, в тому числі корів — на 48,8 %. Внаслідок поганої організації праці в колгоспах поголів'я худоби продовжувало скорочуватися і в наступні роки. Так, тільки за перші 4 місяці 1932 року в колгоспах загинуло 445 робочих коней. Це вело до погіршення якості обробки землі. Значно впала врожайність зернових культур. Справжнім лихом для населення району стали хлібозаготівельні кампанії. Під час хлібозаготівель 1931—1932 рр. так звані «Буксирні» бригади проводили суцільні обшуки, залякували і били колгоспників. Особливо великомасштабний характер такі дії носили в селах Кальчинівка, Новий Керменшик, Мар'янівка та Пробудження. Однак, незважаючи на те, що у селян вилучили все зерно і крупу, план хлібозаготівель влада змогла виконати лише на 79,7 %. Досить жорсткими методами проводилися і хлібозаготівлі 1932—1933 рр. Це призвело до виникнення в районі продовольчої кризи, який переріс в голод, жертвами якого стали десятки людей.

На початку 1937 в районі почалися масові репресії. За неповними даними з січня 1937 по березень 1938 було заарештовано 88 жителів району (73 німця, 10 греків, 3 українці і 2 поляка). Арешти проходили практично в усіх населених пунктах. З 88 заарештованих (57 колгоспників, 3 службовці, 15 робітників, 3 вчителів і 10 інших) до розстрілу було засуджено 74 особи, до 10-річного ув'язнення — 11, 8-річного — 2 і 5-річного — 1. Частина засуджених до ув'язнення в таборах загинула там в період з 1938 по 1945 роки.

Район ліквідований у 1939 році відповідно до постанови ЦК КП(б)У про ліквідацію та реорганізацію національних районів і сільрад (5 березня 1939 р.). Новокраснівська і Республіканська сільські ради передані до складу Володарського району (нині Нікольський район) Сталінської області (нині Донецька область), інші — до Куйбишевського району (нині Більмацький район) Запорізької області.

Інфраструктура Редагувати

Загалом у районі працювали 36 початкових, 2 семирічні школи. Викладання велось німецькою мовою у всіх школах, крім трьох, де викладали українською, російською і грецькою мовами.

Також у районі було 10 дитячих майданчиків, 17 бібліотек, 4 сельбуди, клуб, 13 хат-читалень, 3 кіноустановки. Медичне обслуговування населення здійснювали 4 лікарі єдиної лікарні, розрахованої на 20 місць. Бібліотечний фонд налічував близько 5 000 книг, з них лише 300 німецькою мовою.

Районний центр — с. Люксембург (Люксембург Український) — належав до невеликих за мірками Степу селищ: його населення 1930 року сягнуло 1 219 осіб. У ньому діяли семирічка, 4 промислові заклади з 61 працівником. Тут видавалася газета «Голос колективіста» українською мовою.

Економіка Редагувати

За рівнем освоєння сільськогосподарських угідь район посідав одне з перших місць у республіці: під засівами перебувало 91,3 % землі, з них 85,1 % становили зернові, 7,1 % — технічні культури (соняшник).

Структура посівів у 1927 році:

  • озима пшениця — 16,1 %,
  • яра пшениця — 28 %,
  • жито — 7 %,
  • ячмінь — 25 %,
  • просо — 1,1 %,
  • овес — 2 %,
  • кукурудза — 11,5 %,
  • соняшник — 7 %,
  • картопля — 1,6 %,
  • льон — 0,1 %,

У 1925 році в районі було 2 593 робочих коня, 1 131 віл, 4 331 корова, 4 423 голови молодняку ​​великої рогатої худоби, 8 859 овець і 4374 свині. До 1927 року поголів'я робочих коней збільшилася до 4 440, корів — до 5 163, молодняку — до 5 255, свиней — до 5 219, а волів і овець скоротилося відповідно до 651 і 6752 голів.

З існуючих в 1927 році 3 288 селянських господарств 608 (18,5 %) були безкінними, 254 (7,7 %) — безкорівними, 218 (6,6 %) дворів взагалі не мали ніякої худоби.

З 1925 року для обробки землі в районі почали використовувати трактора. У 1926 році тракторний парк склав 26 машин, які перебували у володінні 26 машинно-тракторних станцій.

Переробна промисловість у 2-й половині 1920-х рр. була представлена ​​5 паровими млинами з продуктивністю від 500 до 2000 пудів борошна в день. Крім того, в районі були 29 вітряків і 8 маслоробійок. В селищі Люксембург працювала електростанція, що виробляла електричний струм для освітлення приміщень райвиконкому і заїжджого двору.

Соціальний стан у 1926 році:

Дохід бідняцького господарства становив 280 карбованців на рік, середняцького — 780, заможного — 1425.

Люксембурзький німецький національний район був економічно найпотужнішим серед інших районів Маріупольської округи. Дохідна частина його бюджету в 1927 році становила 143 501 крб., видаткова — 129 283 крб.

Релігія Редагувати

Населення району складали послідовники католицизму, лютеранства, православ'я, баптизму і юдаїзму. Віруючих німців в 1926 році налічувалося 7 511 чоловік. 34 % з них були католиками, близько 66 % — лютеранами. Крім того в селі Біловеж в цей період існувала невелика баптистська громада. Всього в районі в другій половині 1920-х рр. налічувалося 13 культових споруд: 4 лютеранських, 5 католицьких, 2 православних, 1 баптистський молитовний будинок і 1 синагога. Службу в них проводили 1 лютеранський пастор, 4 католицьких і один православний священики, а також один рабин. У ряді католицьких колоній діяли нелегальні молодіжні релігійні організації «Діти Марії та Йосипа», а в селі Урицьке — товариство «Брати Ордена».

Населення Редагувати

У 1928 році в районі налічувалося 44 населені пункти:

  • 40 німецьких,
  • 2 українських,
  • 1 грецький,
  • 1 змішаний.

У них проживало 18 714 осіб, в тому числі:

Сільські ради Редагувати

Німецькі населені пункти Редагувати

Література Редагувати

  • Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — 322 с.
  • Райони УСРР. Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
  • Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: Довідник, ч. 2. К., 1997;
  • Ченцов В. В. Трагические судьбы: Политические репрессии против немецкого населения Украины в 1920–1930-е годы. М., 1998;
  • Немцы в России: Энциклопедия, т. 1. М., 1999.
  • Козырева М. Э. Немецкие районы Юга Украины 20-30-х гг. ХХ в. как национальные административно-территориальные единицы // Немцы России и СССР 1901-1941: Материалы международной научной конференции.. — Москва : Готика, 2000. — С. 298—305. (рос.)

Джерела Редагувати

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyuksemburzkij nimeckij rajon nim Deutscher Kreis Luxemburg nimeckij nacionalnij rajon USRR zgodom URSR stvorenij u ramkah politiki korenizaciyi z centrom u seli Lyuksemburg Ukrayinskij nini smt Rozivka u Rozivskomu rajoni Zaporizkoyi oblasti sho isnuvav u 1925 1939 rokah u skladi Mariupolskoyi okrugi zgodom Dnipropetrovskoyi oblasti she piznishe Zaporizkoyi oblasti Lyuksemburzkij rajonOsnovni daniKrayina SRSR USRR URSROkruga Oblast Mariupolska okruga 1925 1930 Dnipropetrovska oblast 1932 sichen 1939 Zaporizka oblast sichen 1939 berezen 1939 Utvorenij 30 kvitnya 1925Likvidovanij 5 bereznya 1939Naselennya 22 035 osib na 1 sichnya 1933 Plosha 895 8 km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr Lyuksemburg UkrayinskijKilkist selishnih rad 2Kilkist silskih rad 10Kilkist sil 61 vklyuchno z hutorami Kilkist selish 1Rajonna vladaAdresa administraciyi s Lyuksemburg Ukrayinskij Lyuksemburzkij nimeckij rajon Zaporizka oblast URSR Zmist 1 Istoriya 2 Infrastruktura 3 Ekonomika 4 Religiya 5 Naselennya 6 Silski radi 7 Nimecki naseleni punkti 8 Literatura 9 Dzherela 10 Div takozhIstoriya RedaguvatiStvorenij vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili Donechchini 30 kvitnya 1925 Do veresnya 1930 u skladi Mariupolskoyi okrugi z veresnya 1930 po lyutij 1932 pidporyadkovanij centru z 9 lyutogo 1932 u skladi Dnipropetrovskoyi oblasti iz sichnya 1939 Zaporizkoyi oblasti Nacionalni silradi Karlo Libknehtivska Uricka Listvyanska Vishnyuvatska Mar yanivska Lyuksemburzka Kuznecovska Novokrasnivska Respublikanska Teritorialno mezhuvav iz Novo Zlatopilskim yevrejskim nacionalnim rajonom Na moment reorganizaciyi okrug shilnist naselennya v rajoni stanovila 28 2 osobi km U 1926 roci naselennya stanovilo 18 791 osobu z nih nimci 15 281 osobu 81 3 U skladi kolektivnih gospodarstv bulo 17 gospodariv rajonu 2 3 skladali promislovi robitniki Na 100 osib doroslogo naselennya pripadalo 95 1 uchniv Plosha rajonu dorivnyuvala 713 km Do jogo skladu vhodili 1 selishna 9 silskih rad usogo 62 poselennya Na 1 sichnya 1930 naselennya stanovilo 20 120 osib z nih 2 3 promislovih robitnikiv 91 3 selyan Odnim iz najvishih sered nacionalnih rajoniv buv riven pismennosti naselennya pismennimi buli 85 cholovikiv 81 5 zhinok Nimci stanovili 81 3 lyudnosti rajonu Stanom na 15 grudnya 1935 roku plosha rajonu skladala 895 8 km u 2 h selishnih ta 10 ti silskih radah meshkali 22 035 osib vidomosti na 1 sichnya 1933 r U lyutomu 1930 roku v rajoni pochalasya masova kolektivizaciya Do cogo chasu v kolgospi buli ob yednani lishe 122 gospodarstva 4 4 vid zagalnogo chisla selyanskih dvoriv rajonu Do kincya bereznya 1930 roku primusom i agitaciyeyu vdalosya kolektivizuvati 58 gospodarstv i ususpilniti 61 ploshi obroblyuvanih zemel Buli stvoreni 36 kolektivnih ob yednan 1 komuna 5 artilej i 30 tovaristv spilnogo obrobitku zemli V hodi kolektivizaciyi provodilosya rozkurkulennya zamozhnih selyan vid yakogo postrazhdalili 166 gospodarstv U nih buli konfiskovani 161 zhitlovij budinok 1906 ga zemli 172 konya 425 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 611 odinic silskogospodarskogo inventaryu V cej zhe period za nedoyimki buli prodani majno i zhitlovogo budivnictva 52 rodin Pislya oprilyudnennya postanovi CK VKP b vid 14 bereznya 1930 roku de kritikuvalisya peregini dopusheni v hodi kolektivizaciyi pochavsya masovij vihid selyan z kolgospiv Do zhovtnya 1930 v nih zalishalosya lishe 37 gospodarstv rajonu Novij etap kolektivizaciyi rajonne kerivnictvo pochalo vzimku 1930 1931 rr V seredini 1931 roku do kolgospiv zagnali vzhe 2 844 gospodarstva 95 5 vid yih zagalnogo chisla a do pochatku zhovtnya 1931 roku riven kolektivizaciyi v rajoni dosyag 96 2 Ce malo vkraj negativni naslidki dlya ekonomiki rajonu Pered vstupom v kolgospi bagato selyan ne bazhayuchi ususpilnyuvati hudobu zdijsnili yiyi masovij zabij V rezultati chiselnist produktivnoyi hudobi do kvitnya 1930 roku porivnyano z 1928 rokom zmenshilasya na 50 3 v tomu chisli koriv na 48 8 Vnaslidok poganoyi organizaciyi praci v kolgospah pogoliv ya hudobi prodovzhuvalo skorochuvatisya i v nastupni roki Tak tilki za pershi 4 misyaci 1932 roku v kolgospah zaginulo 445 robochih konej Ce velo do pogirshennya yakosti obrobki zemli Znachno vpala vrozhajnist zernovih kultur Spravzhnim lihom dlya naselennya rajonu stali hlibozagotivelni kampaniyi Pid chas hlibozagotivel 1931 1932 rr tak zvani Buksirni brigadi provodili sucilni obshuki zalyakuvali i bili kolgospnikiv Osoblivo velikomasshtabnij harakter taki diyi nosili v selah Kalchinivka Novij Kermenshik Mar yanivka ta Probudzhennya Odnak nezvazhayuchi na te sho u selyan viluchili vse zerno i krupu plan hlibozagotivel vlada zmogla vikonati lishe na 79 7 Dosit zhorstkimi metodami provodilisya i hlibozagotivli 1932 1933 rr Ce prizvelo do viniknennya v rajoni prodovolchoyi krizi yakij pereris v golod zhertvami yakogo stali desyatki lyudej Na pochatku 1937 v rajoni pochalisya masovi represiyi Za nepovnimi danimi z sichnya 1937 po berezen 1938 bulo zaareshtovano 88 zhiteliv rajonu 73 nimcya 10 grekiv 3 ukrayinci i 2 polyaka Areshti prohodili praktichno v usih naselenih punktah Z 88 zaareshtovanih 57 kolgospnikiv 3 sluzhbovci 15 robitnikiv 3 vchiteliv i 10 inshih do rozstrilu bulo zasudzheno 74 osobi do 10 richnogo uv yaznennya 11 8 richnogo 2 i 5 richnogo 1 Chastina zasudzhenih do uv yaznennya v taborah zaginula tam v period z 1938 po 1945 roki Rajon likvidovanij u 1939 roci vidpovidno do postanovi CK KP b U pro likvidaciyu ta reorganizaciyu nacionalnih rajoniv i silrad 5 bereznya 1939 r Novokrasnivska i Respublikanska silski radi peredani do skladu Volodarskogo rajonu nini Nikolskij rajon Stalinskoyi oblasti nini Donecka oblast inshi do Kujbishevskogo rajonu nini Bilmackij rajon Zaporizkoyi oblasti Infrastruktura RedaguvatiZagalom u rajoni pracyuvali 36 pochatkovih 2 semirichni shkoli Vikladannya velos nimeckoyu movoyu u vsih shkolah krim troh de vikladali ukrayinskoyu rosijskoyu i greckoyu movami Takozh u rajoni bulo 10 dityachih majdanchikiv 17 bibliotek 4 selbudi klub 13 hat chitalen 3 kinoustanovki Medichne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuvali 4 likari yedinoyi likarni rozrahovanoyi na 20 misc Bibliotechnij fond nalichuvav blizko 5 000 knig z nih lishe 300 nimeckoyu movoyu Rajonnij centr s Lyuksemburg Lyuksemburg Ukrayinskij nalezhav do nevelikih za mirkami Stepu selish jogo naselennya 1930 roku syagnulo 1 219 osib U nomu diyali semirichka 4 promislovi zakladi z 61 pracivnikom Tut vidavalasya gazeta Golos kolektivista ukrayinskoyu movoyu Ekonomika RedaguvatiZa rivnem osvoyennya silskogospodarskih ugid rajon posidav odne z pershih misc u respublici pid zasivami perebuvalo 91 3 zemli z nih 85 1 stanovili zernovi 7 1 tehnichni kulturi sonyashnik Struktura posiviv u 1927 roci ozima pshenicya 16 1 yara pshenicya 28 zhito 7 yachmin 25 proso 1 1 oves 2 kukurudza 11 5 sonyashnik 7 kartoplya 1 6 lon 0 1 U 1925 roci v rajoni bulo 2 593 robochih konya 1 131 vil 4 331 korova 4 423 golovi molodnyaku velikoyi rogatoyi hudobi 8 859 ovec i 4374 svini Do 1927 roku pogoliv ya robochih konej zbilshilasya do 4 440 koriv do 5 163 molodnyaku do 5 255 svinej do 5 219 a voliv i ovec skorotilosya vidpovidno do 651 i 6752 goliv Z isnuyuchih v 1927 roci 3 288 selyanskih gospodarstv 608 18 5 buli bezkinnimi 254 7 7 bezkorivnimi 218 6 6 dvoriv vzagali ne mali niyakoyi hudobi Z 1925 roku dlya obrobki zemli v rajoni pochali vikoristovuvati traktora U 1926 roci traktornij park sklav 26 mashin yaki perebuvali u volodinni 26 mashinno traktornih stancij Pererobna promislovist u 2 j polovini 1920 h rr bula predstavlena 5 parovimi mlinami z produktivnistyu vid 500 do 2000 pudiv boroshna v den Krim togo v rajoni buli 29 vitryakiv i 8 maslorobijok V selishi Lyuksemburg pracyuvala elektrostanciya sho viroblyala elektrichnij strum dlya osvitlennya primishen rajvikonkomu i zayizhdzhogo dvoru Socialnij stan u 1926 roci bidnyaki 52 serednyaki 45 zamozhni 3 Dohid bidnyackogo gospodarstva stanoviv 280 karbovanciv na rik serednyackogo 780 zamozhnogo 1425 Lyuksemburzkij nimeckij nacionalnij rajon buv ekonomichno najpotuzhnishim sered inshih rajoniv Mariupolskoyi okrugi Dohidna chastina jogo byudzhetu v 1927 roci stanovila 143 501 krb vidatkova 129 283 krb Religiya RedaguvatiNaselennya rajonu skladali poslidovniki katolicizmu lyuteranstva pravoslav ya baptizmu i yudayizmu Viruyuchih nimciv v 1926 roci nalichuvalosya 7 511 cholovik 34 z nih buli katolikami blizko 66 lyuteranami Krim togo v seli Bilovezh v cej period isnuvala nevelika baptistska gromada Vsogo v rajoni v drugij polovini 1920 h rr nalichuvalosya 13 kultovih sporud 4 lyuteranskih 5 katolickih 2 pravoslavnih 1 baptistskij molitovnij budinok i 1 sinagoga Sluzhbu v nih provodili 1 lyuteranskij pastor 4 katolickih i odin pravoslavnij svyasheniki a takozh odin rabin U ryadi katolickih kolonij diyali nelegalni molodizhni religijni organizaciyi Diti Mariyi ta Josipa a v seli Uricke tovaristvo Brati Ordena Naselennya RedaguvatiU 1928 roci v rajoni nalichuvalosya 44 naseleni punkti 40 nimeckih 2 ukrayinskih 1 greckij 1 zmishanij U nih prozhivalo 18 714 osib v tomu chisli nimci 15 284 81 3 greki 1 065 5 6 ukrayinci 924 5 rosiyani 823 4 4 yevreyi 606 3 2 inshi 12 0 5 Silski radi RedaguvatiLyuksemburzka nimecka Karlo Libknehtivska nimecka Respublikanska nimecka Vishnevativska nimecka Kuznecivska nimecka Uricka nimecka Mar yanivska nimecka Listvyanska nimecka Novokrasnivska nimecka Novo Kermenchicka grecka Rozivska zmishana nimecko yevrejska Nimecki naseleni punkti RedaguvatiBilovezh Bergtal Respublika Vikkerau Kuznecivka Gejbuden Sergiyivka Getland Mar yanivka Gross Verder Velikij Verder Marinivka u 1968 r priznane neperspektivnim budinki znesli teritoriyu rozrivnyali grejderom Gryunau Darmshtadt Novgorod Ejhvald Svyatotroyicke Elizabetdorf Krasna Polyana Kajzerdorf Probudzhennya Kalchinivka Kampenau Mar yanivka Kirshvald Vishnyuvate Klejn Verder Malij Verder Katerinopil Pershotravneve Novokrasnivka Kronsdorf Kazennosilsk Luyizental Semenivka Lyudvigstal Karla Libknehta Zorya Mariyenfeld Marinopil Medivka Mirau Mirske Nej Gannivka Gannivka Nejgof Novodvorivka Nej Lyuksemburg Nej Yamburg Novokrasnivka Rejhenberg Rozenberg Rozivka Rozengart Rundevize Luganske Tigengof Vilne Tigenort Antonivka Tirgarten Adamivka Shenbaum Listvyanka Shental Novoromanivka Shenfeld Ksenivka Literatura RedaguvatiNovi administrativni rajoni USRR Statistichnij dovidnik Ekonom stat sektor Derzhplyanu USRR Za red M O Avdiyenka H Derzhvidav Gospodarstvo Ukrayini 1930 322 s Rajoni USRR Statistichnij dovidnik Upravlinnya narodnogospodarskogo obliku USRR Za red O M Asatkina K Vid vo Narodne gospodarstvo ta oblik 1936 T 1 1245 s Nacionalni procesi v Ukrayini istoriya i suchasnist Dokumenti i materiali Dovidnik ch 2 K 1997 Chencov V V Tragicheskie sudby Politicheskie repressii protiv nemeckogo naseleniya Ukrainy v 1920 1930 e gody M 1998 Nemcy v Rossii Enciklopediya t 1 M 1999 Kozyreva M E Nemeckie rajony Yuga Ukrainy 20 30 h gg HH v kak nacionalnye administrativno territorialnye edinicy Nemcy Rossii i SSSR 1901 1941 Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Moskva Gotika 2000 S 298 305 ros Dzherela Redaguvatihttp resource history org ua cgi bin eiu history exe Z21ID amp I21DBN EIU amp P21DBN EIU amp S21STN 1 amp S21REF 10 amp S21FMT eiu all amp C21COM S amp S21CNR 20 amp S21P01 0 amp S21P02 0 amp S21P03 TRN amp S21COLORTERMS 0 amp S21STR Natsionalni rajony Arhivovano 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Nemcy Rossii naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V F Dizendorf M ERN 2006 472 s Arhivovano 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Rossijskie nemcy Istoriya i sovremennost ros Lyuksemburgskij nemeckij nacionalnyj rajon administrativno territorialnaya edinica v Ukrainskoj SSR Novaya illyustrirovannaya elektronnaya enciklopediya nemcev Rossii NIEENR Arhivovano 17 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Div takozh RedaguvatiNovozlatopilskij yevrejskij nacionalnij rajon Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyuksemburzkij nimeckij rajon amp oldid 37066149