www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полювання У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Полюва ння лови промисел або розвага що складаєт

Полювання

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Полювання (значення).

Полюва́ння, лови — промисел або розвага, що складається з пошуку, переслідування та здобичі (захоплення або забій) деяких видів диких тварин (переважно птахів і ссавців). В багатьох культурах світу полювання вважається частиною фізичної та військової підготовки.

Полювання на вепра (XIV сторіччя)
Полювання на зубра, Італія, бл. 1900 р.

Визначення ред.

Поняття «полювання» та «мисливство» часто невиправдано змішують або об'єднують (як тут). Українське законодавство ці поняття визначає так:

  • мисливство — вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;
  • полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

До полювання не відносять забій худоби, домашніх тварин або тварин, що тримаються в неволі, рівно як і рибальство та використання пасток.

В первісному суспільстві метою полювання, крім отримання продуктів, могли бути обряд або ритуал.

Іншими словами, мисливство — це галузь знань, умінь та природокористування (мисливствознавство), а полювання — це рід діяльності або процес. Мисливець може й не полювати, полювати може браконьєр або взагалі людина, яка робить все нерозумно, без знань і зі шкодою для популяцій об'єкту полювання, не мислить.

Основні види ред.

Промислове полювання ред.

Промислове полювання — здобування продуктів тваринного походження (м'яса, жиру, хутра, шкіри, кістки, рогів, пуху, пір'їв та інших). Також його метою може бути знищення небезпечних, шкідливих або надмірно численних тварин. До полювання також відносять відлов тварин для розведення, реінтродукції, утримання в неволі або наукових досліджень.

Спортивне полювання ред.

Зайняття рекреаційним або «спортивним» полюванням є одним з видом розваги. Полювання, особливо рекреаційне, викликає протести захисників дикої природи, які вказують на його шкоду для природи, на те, що рекреаційне полювання розвиває жорстокість, та навіть часто прирівнюють його до вбивства людини.

Морський промисел ред.

Морський промисел звичайно обмежують риболовлею, проте тепер це дуже широке поняття, яке включає здобування, окрім рибоподібних хребетних, також молюсків, ракоподібних та інших тварин. Проте значну частку у промислі складає особливий об'єкт полювання — морські ссавці, вкл. тюленів, моржів, дельфінів, китів. Хоча давно вже море не розглядається як розумна альтернатива сільськогосподарським тваринам, для багатьох морських країн такий промисел є основою місцевої економіки (зокрема малі острівні країни), у тому числі як джерело білкової їжі та як об'єкт торгівлі (зокрема й для дельфінаріїв). Після згасання гарпунних промислів найпоширенішим стало Загінне полювання на дельфінів.

Полювання в Україні ред.

Полювання в Україні мало давні й міцні традиції. Питома вага цього заняття в господарській системі, обсяги й способи мисливства склалися історично і залежали від багатьох факторів. Насамперед цьому сприяли природно-кліматичні та географічні умови: у лісах водилось чимало дичини — вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці тощо, а також нині втрачені тури, дикі коні, зубри, лосі, різноманітне птаство — качки, гуси, куріпки, дрофи, у ріках — видри та бобри. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.

До розвитку полювання впродовж століть — аж до початку XIX ст.— великою мірою спричинились натуральні повинності селян, з-поміж яких важливим був оброк у звірині, про що згадується ще в «Повісті минулих літ». Повсюдно в Україні від селян вимагалась данина хутрами білок, куниць, видр, тхорів, лисиць тощо. Вид хутра при сплаті данини залежав від місцевості. У період Київської Русі поряд з гривнею хутро виконувало функції грошей. Крім того, повинністю селян була обов'язкова участь протягом кількох днів у році (залежно від території) у полюванні, яке влаштовували багаті землевласники. У XVI–XVII ст. на Поліссі, в Прикарпатті існували цілі села, в яких основним заняттям селян було мисливство. Вироблялась навіть певна «спеціалізація» селян під час ловів: одні мали влаштовувати засідки, інші — виганяти звіра і т.ін.

Критика полювання ред.

Спортивне (аматорське) полювання піддається гострій критиці з боку екологів, громадських діячів, різних природоохоронних і зоозахисних організацій.

Екологічні аргументи проти полювання ред.

  1. Полювання — це постійне занепокоєння, стрес для диких тварин.
  2. Під час полювання залишається багато підранків.
  3. При полюванні відбувається забруднення екосистем і отруєння птахів свинцевим дробом.
  4. Під час полювання відбувається «селекція навпаки», так як під постріл потрапляють найбільш великі, помітні особини.
  5. Полювання практично безконтрольне і тому сприяє різкому скороченню чисельності мисливських видів тварин.
  6. При полюванні через неуцтво основної маси мисливців відбувається винищення видів тварин, занесених до Червоної книги.
  7. Ведення мисливського господарства — це завжди знищення «конкурентів» — хижих звірів і птахів: вовків, шакалів, єнотоподібних собак, лисиць, сов, денних пернатих хижаків, сорок, граків тощо
  8. Створення сучасних мисливських господарств фрагментує природні екосистеми шляхом будівництва доріг та обслуговуючої полювання інфраструктури.
  9. Акліматизація нових мисливських видів тварин є одним з екологічно шкідливих методів мисливської біотехнії.
  10. Забруднення генофонду мисливських тварин.
  11. Надмірна концентрація окремих мисливських видів (насамперед диких копитних) в господарствах для полювання шкодить природним екосистемам.
  12. Полювання сприяє зміні природного еволюційного напрямку розвитку мисливських видів тварин.
  13. Загибель птахів (одного з партнерів; насамперед диких гусей) в результаті відстрілу на полюванні.
  14. Полювання заважає відпочинку птахів під час весняно-осінніх міграцій.
  15. Полювання руйнує статевовікову структуру популяцій диких звірів і зграй птахів.
  16. При полюванні залишаються осиротілі дитинчата багатьох мисливських видів звірів і птахів.
  17. Полювання витісняє диких тварин у нове середовище проживання.
  18. Полювання є базою для браконьєрства.
  19. Полювання погіршує генетичну якість виду.

Етичні аргументи проти полювання ред.

  1. Полювання сприяє розкладанню особистості шляхом культивування низьких пристрастей та інстинктів, виховує такі негативні якості як самовдоволення, марнославство, зловтіха, хвастощі, брехня, заздрість, лицемірство і жорстокість.
  2. Полювання грубо порушує права диких тварин на життя, свободу і захист від непотрібного страждання з вини людини без достатніх на те моральних аргументів.
  3. Не можна вбивати тварин заради розваги.
  4. Полювання створює атмосферу узаконеного зла і схвалюваних вад.
  5. Полювання знецінює священне поняття життя.
  6. Існує величезна відмінність між вбивством тварин заради їжі і вбивством тварин заради розваги.
  7. Полювання приносить диким тваринам страждання. Не можна жорстоко ставитися до тварин, змушувати їх страждати фізично і психічно.
  8. Проти полювання як розваги виступають багато світових релігій — іслам, юдаїзм, буддизм, індуїзм, джайнізм, даосизм.
  9. Під час полювання мисливці користуються такими аморальними прийомами як обман, засідка, напад за рогу, переслідування слабкого, добивання лежачого, використання любові тварини, голоду і т. д.
  10. Під час полювання використовуються жорстокі способи добування тварин (капкани — у Росії, Білорусі, петлі — у ряді регіонів Росії, видобуток ведмедиць в барлогах, цькування зайців собаками, весняне полювання — у Росії та Білорусі, цькування борсуків в норах собаками — Україна, Росія, Білорусь, цькування диких тварин на притравочних станціях — Україна, Росія, Білорусь тощо).

Небезпеки полювання ред.

Полювання завжди було заняттям, пов'язаним з підвищеним ризиком. Необережне поводження зі зброєю іноді призводить до травм і загибелі учасників і випадкових людей. Так, в 2007 р. на полюванні загинув (від випадкового пострілу) відомий український політик Є. П. Кушнарьов. Лев Толстой сам ледь не загинув на полюванні, Іван Тургенєв на полюванні поранив жінку, Б. Єльцин, полюючи у Н. Назарбаєва в Казахстані, мало не вбив єгеря. Тільки в Україні під час сезону полювання щороку гине або отримує важкі поранення більше 10 людей.

Громадський рух проти спортивного полювання ред.

Перша антимисливська публікація в Російській імперії з'явилася в 1890 р. Її автором був друг і видавець Льва Толстого В. Чертков. У 1960-1970-х письменники Б. Рябінін, Л. Леонов, Н. Сладков, Ю. Абдашев, К. Чуковський, В. Травінський, В. Матов та ін. організували в радянських ЗМІ масову дискусію з вимогою заборони спортивного (аматорського) полювання. У сучасній Росії, Україні та Білорусі багато зоозахисних та екологічних організацій (Центр захисту прав тварин «Віта» (Росія), Асоціація зоозахисних організацій України, Київський еколого-культурний центр (Україна), Охорона птахів Батьківщини (Білорусь), Зоосвєт (Білорусь), служба охорони природи (Росія) та ін.) вимагають закриття спортивного полювання. У 2007 р. в Києві відбувся Міжнародний з'їзд супротивників спортивного полювання, який прийняв маніфест антимисливського руху, а також був проведений оголений пікет у Києві на Хрещатику проти відкриття полювання. Проти спортивного полювання виступають багато світових знаменитостей — Пол Маккартні, Бріжіт Бардо, Далай Лама, Адріано Челентано, а також російські зірки — Лайма Вайкуле, Андрій Макаревич. У Великій Британії, Канаді, США діють громадські організації саботажників полювання. Під впливом громадської антимисливської думки в 2004 р. парламент Великої Британії закрив полювання з собаками на лисиць і оленів. Істотні обмеження полювання проводяться в США і Німеччині.

Мисливство і браконьєрство ред.

Необхідно розрізняти цивілізоване полювання і браконьєрство. В Україні і в усьому світі їх суворо розрізняють і розмежовують. Полювання проводиться при необхідному рівні біотехнії та інших форм турботи про приріст популяцій (наприклад, регуляція хижацтва, зменшення ризиків випадкової загибелі тварин). Сучасне полювання є формою організованої активності мисливців, роботою і послугою мисливських господарств та мисливських товариств (зокрема й УТМР). Вся подібна діяльність відбувається в межах законів, у тому числі в Україні — відповідно до законів України «Про охорону тваринного світу» та «Про мисливське господарство та полювання» [1].

На відміну від них, браконьєрство — це незаконне полювання, часто просте вбивство тварин без відшкодувань на відтворення популяцій мисливських видів, територіальних громад та мисливських господарств. Найнебезпечніше «міське браконьєрство» — приїзди з великих міст випадкових і небажаних гостей, у яких є лише одна мета — вбити тварину. Всі види «сільського браконьєрства», як правило, пов'язані з протилежним соціальним явищем — бідністю або складностями у отриманні дозволів на полювання. Браконьєрство є однією з головних небезпек для популяцій мисливської фауни і діяльності мисливських господарств.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Закон України «Про мисливське господарство та полювання», стаття 1
  2. ↑ Никольский А. А. Экологический вред от спортивной охоты // Мат. Второй Международ. междисциплин. конф. по дикой природе. — К.: КЭКЦ, 2996. — С. 157–160.
  3. ↑ Экологический вред охоты http://www.noivkovcheg.com.ua/forum/viewtopic.php?f=55&t=212 [ 2013-12-07 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Борейко В. Е. Этика и практика охраны биоразнообразия. — К.: КЭКЦ, 2008. — 360 с.
  5. ↑ Яновский А. П., Блинов В. Н. Ружейная охота как фактор, вызывающий массовый отлет водоплавающих птиц // Вторая Всесоюз. конф. по миграциям птиц. — Алма-Ата, 1978. — Вып. 2. — С. 72-73.
  6. ↑ Чертков, В. Г. Злая забава. Мысли об охоте (с предисловием Льва Толстого). — Спб., 1890. — 24 с.
  7. ↑ Охотники и экологи против весенней охоты. Антология (1898–2012). — К.: КЭКЦ, 2013. — 264 с.
  8. ↑ Against hunting. — London: Victor Galloncz LTD,1965.
  9. ↑ Брось охоту -стань человеком. — К.: КЭКЦ, 2005. — 292 с.
  10. ↑ Леонов Л. Любите природу, но… без огнестрельного оружия // О природе на чистоту. — М.: Сов. Россия, 1974. — С. 59-63.
  11. ↑ Леопольд О. Календарь песчаного графства. — М.: Прогресс, 1980. — 216 с.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Полювання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hunting
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polyuvannya znachennya Polyuva nnya lovi promisel abo rozvaga sho skladayetsya z poshuku peresliduvannya ta zdobichi zahoplennya abo zabij deyakih vidiv dikih tvarin perevazhno ptahiv i ssavciv V bagatoh kulturah svitu polyuvannya vvazhayetsya chastinoyu fizichnoyi ta vijskovoyi pidgotovki Polyuvannya na vepra XIV storichchya Polyuvannya na zubra Italiya bl 1900 r Zmist 1 Viznachennya 2 Osnovni vidi 2 1 Promislove polyuvannya 2 2 Sportivne polyuvannya 2 3 Morskij promisel 3 Polyuvannya v Ukrayini 4 Kritika polyuvannya 4 1 Ekologichni argumenti proti polyuvannya 4 2 Etichni argumenti proti polyuvannya 4 3 Nebezpeki polyuvannya 4 4 Gromadskij ruh proti sportivnogo polyuvannya 5 Mislivstvo i brakonyerstvo 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaViznachennya red Ponyattya polyuvannya ta mislivstvo chasto nevipravdano zmishuyut abo ob yednuyut yak tut Ukrayinske zakonodavstvo ci ponyattya viznachaye tak 1 mislivstvo vid specialnogo vikoristannya tvarinnogo svitu shlyahom dobuvannya mislivskih tvarin sho perebuvayut u stani prirodnoyi voli abo utrimuyutsya v napivvilnih umovah u mezhah mislivskih ugid polyuvannya diyi lyudini spryamovani na vistezhuvannya peresliduvannya z metoyu dobuvannya i same dobuvannya vidstril vidlov mislivskih tvarin sho perebuvayut u stani prirodnoyi voli abo utrimuyutsya v napivvilnih umovah Do polyuvannya ne vidnosyat zabij hudobi domashnih tvarin abo tvarin sho trimayutsya v nevoli rivno yak i ribalstvo ta vikoristannya pastok V pervisnomu suspilstvi metoyu polyuvannya krim otrimannya produktiv mogli buti obryad abo ritual Inshimi slovami mislivstvo ce galuz znan umin ta prirodokoristuvannya mislivstvoznavstvo a polyuvannya ce rid diyalnosti abo proces Mislivec mozhe j ne polyuvati polyuvati mozhe brakonyer abo vzagali lyudina yaka robit vse nerozumno bez znan i zi shkodoyu dlya populyacij ob yektu polyuvannya ne mislit Osnovni vidi red Promislove polyuvannya red Promislove polyuvannya zdobuvannya produktiv tvarinnogo pohodzhennya m yasa zhiru hutra shkiri kistki rogiv puhu pir yiv ta inshih Takozh jogo metoyu mozhe buti znishennya nebezpechnih shkidlivih abo nadmirno chislennih tvarin Do polyuvannya takozh vidnosyat vidlov tvarin dlya rozvedennya reintrodukciyi utrimannya v nevoli abo naukovih doslidzhen Sportivne polyuvannya red Dokladnishe Sportivne polyuvannyaZajnyattya rekreacijnim abo sportivnim polyuvannyam ye odnim z vidom rozvagi Polyuvannya osoblivo rekreacijne viklikaye protesti zahisnikiv dikoyi prirodi yaki vkazuyut na jogo shkodu dlya prirodi na te sho rekreacijne polyuvannya rozvivaye zhorstokist ta navit chasto pririvnyuyut jogo do vbivstva lyudini Morskij promisel red Morskij promisel zvichajno obmezhuyut ribolovleyu prote teper ce duzhe shiroke ponyattya yake vklyuchaye zdobuvannya okrim ribopodibnih hrebetnih takozh molyuskiv rakopodibnih ta inshih tvarin Prote znachnu chastku u promisli skladaye osoblivij ob yekt polyuvannya morski ssavci vkl tyuleniv morzhiv delfiniv kitiv Hocha davno vzhe more ne rozglyadayetsya yak rozumna alternativa silskogospodarskim tvarinam dlya bagatoh morskih krayin takij promisel ye osnovoyu miscevoyi ekonomiki zokrema mali ostrivni krayini u tomu chisli yak dzherelo bilkovoyi yizhi ta yak ob yekt torgivli zokrema j dlya delfinariyiv Pislya zgasannya garpunnih promisliv najposhirenishim stalo Zaginne polyuvannya na delfiniv Polyuvannya v Ukrayini red Dokladnishe Mislivstvo v UkrayiniPolyuvannya v Ukrayini malo davni j micni tradiciyi Pitoma vaga cogo zanyattya v gospodarskij sistemi obsyagi j sposobi mislivstva sklalisya istorichno i zalezhali vid bagatoh faktoriv Nasampered comu spriyali prirodno klimatichni ta geografichni umovi u lisah vodilos chimalo dichini vovki vedmedi vepri oleni borsuki lisici zajci kunici tosho a takozh nini vtracheni turi diki koni zubri losi riznomanitne ptastvo kachki gusi kuripki drofi u rikah vidri ta bobri Polyuvannya peresliduvalo dvi meti vberegti gospodarstvo vid shkidnikiv a takozh popovniti zapasi harchuvannya j sirovini dlya domashnogo virobnictva v umovah naturalnogo gospodarstva Do rozvitku polyuvannya vprodovzh stolit azh do pochatku XIX st velikoyu miroyu sprichinilis naturalni povinnosti selyan z pomizh yakih vazhlivim buv obrok u zvirini pro sho zgaduyetsya she v Povisti minulih lit Povsyudno v Ukrayini vid selyan vimagalas danina hutrami bilok kunic vidr thoriv lisic tosho Vid hutra pri splati danini zalezhav vid miscevosti U period Kiyivskoyi Rusi poryad z grivneyu hutro vikonuvalo funkciyi groshej Krim togo povinnistyu selyan bula obov yazkova uchast protyagom kilkoh dniv u roci zalezhno vid teritoriyi u polyuvanni yake vlashtovuvali bagati zemlevlasniki U XVI XVII st na Polissi v Prikarpatti isnuvali cili sela v yakih osnovnim zanyattyam selyan bulo mislivstvo Viroblyalas navit pevna specializaciya selyan pid chas loviv odni mali vlashtovuvati zasidki inshi viganyati zvira i t in Kritika polyuvannya red Sportivne amatorske polyuvannya piddayetsya gostrij kritici z boku ekologiv gromadskih diyachiv riznih prirodoohoronnih i zoozahisnih organizacij 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Ekologichni argumenti proti polyuvannya red Polyuvannya ce postijne zanepokoyennya stres dlya dikih tvarin 2 3 4 5 7 8 9 Pid chas polyuvannya zalishayetsya bagato pidrankiv 4 8 9 Pri polyuvanni vidbuvayetsya zabrudnennya ekosistem i otruyennya ptahiv svincevim drobom 9 Pid chas polyuvannya vidbuvayetsya selekciya navpaki tak yak pid postril potraplyayut najbilsh veliki pomitni osobini 3 4 8 9 11 Polyuvannya praktichno bezkontrolne i tomu spriyaye rizkomu skorochennyu chiselnosti mislivskih vidiv tvarin 4 6 7 8 9 10 Pri polyuvanni cherez neuctvo osnovnoyi masi mislivciv vidbuvayetsya vinishennya vidiv tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi 4 9 Vedennya mislivskogo gospodarstva ce zavzhdi znishennya konkurentiv hizhih zviriv i ptahiv vovkiv shakaliv yenotopodibnih sobak lisic sov dennih pernatih hizhakiv sorok grakiv tosho 2 4 8 9 Stvorennya suchasnih mislivskih gospodarstv fragmentuye prirodni ekosistemi shlyahom budivnictva dorig ta obslugovuyuchoyi polyuvannya infrastrukturi 4 9 11 Aklimatizaciya novih mislivskih vidiv tvarin ye odnim z ekologichno shkidlivih metodiv mislivskoyi biotehniyi 4 9 Zabrudnennya genofondu mislivskih tvarin 4 9 10 Nadmirna koncentraciya okremih mislivskih vidiv nasampered dikih kopitnih v gospodarstvah dlya polyuvannya shkodit prirodnim ekosistemam 2 3 4 9 Polyuvannya spriyaye zmini prirodnogo evolyucijnogo napryamku rozvitku mislivskih vidiv tvarin 3 9 Zagibel ptahiv odnogo z partneriv nasampered dikih gusej v rezultati vidstrilu na polyuvanni 4 9 Polyuvannya zavazhaye vidpochinku ptahiv pid chas vesnyano osinnih migracij 4 5 Polyuvannya rujnuye statevovikovu strukturu populyacij dikih zviriv i zgraj ptahiv 4 9 Pri polyuvanni zalishayutsya osirotili ditinchata bagatoh mislivskih vidiv zviriv i ptahiv 4 6 9 Polyuvannya vitisnyaye dikih tvarin u nove seredovishe prozhivannya 4 9 Polyuvannya ye bazoyu dlya brakonyerstva 4 6 8 9 10 Polyuvannya pogirshuye genetichnu yakist vidu 4 8 9 Etichni argumenti proti polyuvannya red Polyuvannya spriyaye rozkladannyu osobistosti shlyahom kultivuvannya nizkih pristrastej ta instinktiv vihovuye taki negativni yakosti yak samovdovolennya marnoslavstvo zlovtiha hvastoshi brehnya zazdrist licemirstvo i zhorstokist 4 6 8 9 10 Polyuvannya grubo porushuye prava dikih tvarin na zhittya svobodu i zahist vid nepotribnogo strazhdannya z vini lyudini bez dostatnih na te moralnih argumentiv 4 9 Ne mozhna vbivati tvarin zaradi rozvagi 4 6 9 Polyuvannya stvoryuye atmosferu uzakonenogo zla i shvalyuvanih vad 4 6 9 10 Polyuvannya znecinyuye svyashenne ponyattya zhittya 4 6 9 10 Isnuye velichezna vidminnist mizh vbivstvom tvarin zaradi yizhi i vbivstvom tvarin zaradi rozvagi 4 6 9 10 Polyuvannya prinosit dikim tvarinam strazhdannya Ne mozhna zhorstoko stavitisya do tvarin zmushuvati yih strazhdati fizichno i psihichno 4 6 9 Proti polyuvannya yak rozvagi vistupayut bagato svitovih religij islam yudayizm buddizm induyizm dzhajnizm daosizm 4 9 Pid chas polyuvannya mislivci koristuyutsya takimi amoralnimi prijomami yak obman zasidka napad za rogu peresliduvannya slabkogo dobivannya lezhachogo vikoristannya lyubovi tvarini golodu i t d 4 6 8 9 Pid chas polyuvannya vikoristovuyutsya zhorstoki sposobi dobuvannya tvarin kapkani u Rosiyi Bilorusi petli u ryadi regioniv Rosiyi vidobutok vedmedic v barlogah ckuvannya zajciv sobakami vesnyane polyuvannya u Rosiyi ta Bilorusi ckuvannya borsukiv v norah sobakami Ukrayina Rosiya Bilorus ckuvannya dikih tvarin na pritravochnih stanciyah Ukrayina Rosiya Bilorus tosho 4 9 Nebezpeki polyuvannya red Polyuvannya zavzhdi bulo zanyattyam pov yazanim z pidvishenim rizikom Neoberezhne povodzhennya zi zbroyeyu inodi prizvodit do travm i zagibeli uchasnikiv i vipadkovih lyudej Tak v 2007 r na polyuvanni zaginuv vid vipadkovogo postrilu vidomij ukrayinskij politik Ye P Kushnarov 4 Lev Tolstoj sam led ne zaginuv na polyuvanni Ivan Turgenyev na polyuvanni poraniv zhinku B Yelcin polyuyuchi u N Nazarbayeva v Kazahstani malo ne vbiv yegerya 4 Tilki v Ukrayini pid chas sezonu polyuvannya shoroku gine abo otrimuye vazhki poranennya bilshe 10 lyudej 4 Gromadskij ruh proti sportivnogo polyuvannya red Persha antimislivska publikaciya v Rosijskij imperiyi z yavilasya v 1890 r Yiyi avtorom buv drug i vidavec Lva Tolstogo V Chertkov 6 U 1960 1970 h pismenniki B Ryabinin L Leonov N Sladkov Yu Abdashev K Chukovskij V Travinskij V Matov ta in organizuvali v radyanskih ZMI masovu diskusiyu z vimogoyu zaboroni sportivnogo amatorskogo polyuvannya 9 10 U suchasnij Rosiyi Ukrayini ta Bilorusi bagato zoozahisnih ta ekologichnih organizacij Centr zahistu prav tvarin Vita Rosiya Asociaciya zoozahisnih organizacij Ukrayini Kiyivskij ekologo kulturnij centr Ukrayina Ohorona ptahiv Batkivshini Bilorus Zoosvyet Bilorus sluzhba ohoroni prirodi Rosiya ta in vimagayut zakrittya sportivnogo polyuvannya 4 9 U 2007 r v Kiyevi vidbuvsya Mizhnarodnij z yizd suprotivnikiv sportivnogo polyuvannya yakij prijnyav manifest antimislivskogo ruhu a takozh buv provedenij ogolenij piket u Kiyevi na Hreshatiku proti vidkrittya polyuvannya 4 9 Proti sportivnogo polyuvannya vistupayut bagato svitovih znamenitostej Pol Makkartni Brizhit Bardo Dalaj Lama Adriano Chelentano a takozh rosijski zirki Lajma Vajkule Andrij Makarevich 9 U Velikij Britaniyi Kanadi SShA diyut gromadski organizaciyi sabotazhnikiv polyuvannya 9 Pid vplivom gromadskoyi antimislivskoyi dumki v 2004 r parlament Velikoyi Britaniyi zakriv polyuvannya z sobakami na lisic i oleniv 9 Istotni obmezhennya polyuvannya provodyatsya v SShA i Nimechchini 9 Mislivstvo i brakonyerstvo red Neobhidno rozriznyati civilizovane polyuvannya i brakonyerstvo V Ukrayini i v usomu sviti yih suvoro rozriznyayut i rozmezhovuyut Polyuvannya provoditsya pri neobhidnomu rivni biotehniyi ta inshih form turboti pro pririst populyacij napriklad regulyaciya hizhactva zmenshennya rizikiv vipadkovoyi zagibeli tvarin Suchasne polyuvannya ye formoyu organizovanoyi aktivnosti mislivciv robotoyu i poslugoyu mislivskih gospodarstv ta mislivskih tovaristv zokrema j UTMR Vsya podibna diyalnist vidbuvayetsya v mezhah zakoniv u tomu chisli v Ukrayini vidpovidno do zakoniv Ukrayini Pro ohoronu tvarinnogo svitu ta Pro mislivske gospodarstvo ta polyuvannya 1 Na vidminu vid nih brakonyerstvo ce nezakonne polyuvannya chasto proste vbivstvo tvarin bez vidshkoduvan na vidtvorennya populyacij mislivskih vidiv teritorialnih gromad ta mislivskih gospodarstv Najnebezpechnishe miske brakonyerstvo priyizdi z velikih mist vipadkovih i nebazhanih gostej u yakih ye lishe odna meta vbiti tvarinu Vsi vidi silskogo brakonyerstva yak pravilo pov yazani z protilezhnim socialnim yavishem bidnistyu abo skladnostyami u otrimanni dozvoliv na polyuvannya Brakonyerstvo ye odniyeyu z golovnih nebezpek dlya populyacij mislivskoyi fauni i diyalnosti mislivskih gospodarstv Div takozh red Parforsne polyuvannya Mislivstvo Lovchi ptahiPrimitki red Zakon Ukrayini Pro mislivske gospodarstvo ta polyuvannya stattya 1 a b v g Nikolskij A A Ekologicheskij vred ot sportivnoj ohoty Mat Vtoroj Mezhdunarod mezhdisciplin konf po dikoj prirode K KEKC 2996 S 157 160 a b v g d Ekologicheskij vred ohoty http www noivkovcheg com ua forum viewtopic php f 55 amp t 212 Arhivovano 2013 12 07 u Wayback Machine a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak Borejko V E Etika i praktika ohrany bioraznoobraziya K KEKC 2008 360 s a b v Yanovskij A P Blinov V N Ruzhejnaya ohota kak faktor vyzyvayushij massovyj otlet vodoplavayushih ptic Vtoraya Vsesoyuz konf po migraciyam ptic Alma Ata 1978 Vyp 2 S 72 73 a b v g d e zh i k l m n Chertkov V G Zlaya zabava Mysli ob ohote s predisloviem Lva Tolstogo Spb 1890 24 s a b v Ohotniki i ekologi protiv vesennej ohoty Antologiya 1898 2012 K KEKC 2013 264 s a b v g d e zh i k l Against hunting London Victor Galloncz LTD 1965 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak al am an Bros ohotu stan chelovekom K KEKC 2005 292 s a b v g d e zh i k Leonov L Lyubite prirodu no bez ognestrelnogo oruzhiya O prirode na chistotu M Sov Rossiya 1974 S 59 63 a b v Leopold O Kalendar peschanogo grafstva M Progress 1980 216 s Posilannya red Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro PolyuvannyaPolyuvannya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Zvirolovstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 486 487 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu HuntingMislivstvo stattya na sajti Ukrayinski tradiciyi Lovectvo Ukrayini portal dlya mislivciv ribalok ta lyubiteliv prirodi sajt i forum hftube hunting amp fishing video Get sportivne polyuvannya Chim shkidlive sportivne polyuvannya ros Sportivne polyuvannya yak zagroza ekologichnij bezpeci nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Chomu ya proti amatorskogo sportivnogo polyuvannya ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polyuvannya amp oldid 37695675