Старчево культура (серб. Старчево/Starčevo, угор. Körös, рум. Criş) — археологічна культура нової кам'яної доби. Назву отримала від найдавнішого поселення в Сербії (Старчево), Угорщини (Кьорьош) і Румунії (Кріш).
| Старчево | |
| Названо на честь | Starčevod |
|---|---|
| Місце розташування | Угорщина Сербія Хорватія Боснія |
| Попередник | Lepenski Vird |
| Наступник | Культура Винча |
Датування та опис Редагувати
Сучасні методи радіовуглецевого датування вказують на такий час існування цієї культури: 6600 — 5300 рр. до Р. Х.. Була поширена у Сербії і Болгарії. На території України — в Українському Закарпатті, неоліт якого тісно пов'язаний з неолітом Подунав'я. На досліджених там поселеннях Заставне та Рівне виявлена характерна плоскодонна кераміка з орнаментом у вигляді підкреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені глиняні антропоморфні фігурки та кам'яні шліфовані сокири. Під впливом цієї культури з території Румунії та Молдови в басейнах Дністра і Південного Бугу формувалася Буго-Дністровська культура — найдавніша у неоліті України.
Найменування та відкриття Редагувати
| Історія Сербії |
| Антична Сербія Новітній час Сучасність |
Старчево культура є у складі культурно-історичної області Старчево — Кереш — Каранове І. В Угорщині має назву Кереш культура, а в Румунії — Криш, що зумовлено політичними мотивами, в Болгарії — Каранове І. Відкрита в 1928 у населеного пункту Старчево, біля Белграда.
Антропологічні риси Редагувати
Носії культури відносилися до середземноморської раси, які чітко відрізнялися від місцевих мезолітичних кроманьйонців.
Ділення Редагувати
Культура поділяється на окремі антропологічні групи зі своїми територіями і особливостями.
Ознаки культури Редагувати
Ознаки, що притаманні даній культурі
- Поселення на берегах рік з житлами-землянками й наземними чотирикутними будинками.
- Кераміка (кулясті й напівкулясті посудини на піддонах, чаші на ніжках) двох типів: із шорсткуватою поверхнею й орнаментом у вигляді ямок і защипів: добре вироблена луджена й писана.
- Знаряддя з каменю (у тому числі поліровані сокири) і кістки.
- Глиняні статуетки людей і тварин, грузики від ткацьких верстатів і інше.
- Поховання відбувалися на території поселень.
Основні заняття жителів — землеробство й скотарство.
Походження культури Старчево зв'язують із ранньоземлеробськими культурами Передньої Азії й Середземномор'я.
Джерела Редагувати
- Монгайт А. Л., Археологія Західної Європи. Кам'яна доба, М., 1973. (рос.)
- Arandjelovic Garašanin D., Starcevacka kultura, Ljubljana, 1954.