www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кошельово угор Keselymező до 6 квітня 1995 року Кошелево село в Україні Закарпатська область Хустський район Хустська об

Кошельово

Кошельово (угор. Keselymező; до 6 квітня 1995 року — Кошелево) — село в Україні, Закарпатська область, Хустський район, Хустська об'єднана територіальна громада. Розташоване на правому березі річки Ріка та біля річки Мала Осава у підніжжя гори Ільмова (719 м), за 780 км від Києва.

село Кошельово
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Хустська міська громада
Код КАТОТТГ UA21120250110061685
Основні дані
Колишня назва Кошелево (до 6 квітня 1995 р.)

Keselwmezw (1450 р.)

Населення 3101
Територія 6,762 км²
Густота населення 168,87 осіб/км²
Поштовий індекс 90413
Телефонний код +380 3142
День села 24 жовтня
Географічні дані
Географічні координати 48°14′16″ пн. ш. 23°19′55″ сх. д. / 48.23778° пн. ш. 23.33194° сх. д. / 48.23778; 23.33194Координати: 48°14′16″ пн. ш. 23°19′55″ сх. д. / 48.23778° пн. ш. 23.33194° сх. д. / 48.23778; 23.33194
Середня висота
над рівнем моря 		189 м
Водойми річки Мала Осава, Ріка
Відстань до
обласного центру 		114 км
Відстань до
районного центру 		9,3 км
Найближча залізнична станція Хуст (станція)
Відстань до
залізничної станції 		11 км
Місцева влада
Адреса ради 90413, с. Кошельово, вул. Покровська (Мічуріна), 20
Староста Федорка Василь Васильович [1]
Карта
Кошельово
Кошельово
Мапа

 Кошельово у Вікісховищі

Межує із селами Іза, Залом та Липча.

Населення становить 3101 осіб (. )

Протяжність кордонів села Кошельово з півночі на південь 2 км 399 м. Із заходу на схід 2 км 819 м.

Входить до складу Кошелівського старостинського округу.

До 17 липня 2020 року Кошелівській сільраді було підпорядковане село Залом, до прийняття постанови ВРУ №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів". А також, до прийняття цього закону, назва старого району була Хустський.

Тепер територія села Залом входить до складу Заломського старостинського округу і має свого власного старосту.

Географія ред.

Відстань до міст України ред.

Найближчий аеропорт ред.

Вулиці та будинки ред.

Вулиці з поштовим індексом 90413 є 18, в яких нараховується 793 будинки (станом на 2023 рік).

  1. Борканюка вул.
  2. Вакарова вул.
  3. Воз'єднання вул.
  4. Вчительська вул.
  5. Зоряна вул. (Гагаріна).
  6. Зелена вул.
  7. Ільмова вул. (Терешкової).
  8. Незалежності вул. (Кірова).
  9. Кокіна вул.
  10. Лісна вул. (Колгоспна).
  11. Лесі Українки вул.
  12. Покровська вул. (Мічуріна).
  13. Молодіжна вул.
  14. Нова вул.
  15. Затишна вул. (Пушкіна).
  16. Садова вул.
  17. Франка вул.
  18. Шевченка вул.

Транспорт ред.

Громадський транспорт села Кошельово представлений маршрутним автобусом, який курсує по маршруту Хуст - Іза- Кошельово - Залом.

Модель маршрутного автобусу: ПАЗ-4234.

Рейс: 434Г ХУСТ - КОШЕЛЬОВО (Khust - Koshel'ovo).

Перевізник: ПП "ХУСТ-СПЕЦАВТОТРАНС".

Керівник: Сабов Сергій Йосипович.

Інтернет ред.

Інтернет мережа в селі Кошельово побудована із використанням сучасних рішень за технологією Fiber to the Node (FTTN) Fast Ethernet - технологія доступу дозволяє подавати абоненту широкосмуговий доступ до мережі Інтернет на швидкості до 100 Mбіт/с.

Частково побудована, та за певний час вся мережа повинна оновитися на оптичну мережу з використанням GPON/GEPON технологій, що дозволить розширити швидкості доступу для абонента та убезпечити абонента від недоліків активного інтернет-обладнання, яке вразливе до пропадання електроенергії чи від погодних катаклізмів у вигляді гроз.

Топоніми ред.

Село багате на різні топоніми і мікротопоніми. Жителі с. Кошельово відносяться до локальної групи марамороські долиняни, підгрупи горінчівські, куди крім Кошельова входять Горінчово, Іза, Липча, Лип. Поляна, Рокосово.

Розташування ред.

Кошельово розташоване у підніжжі гірського хребта Тупий, має декілька великих і малих гір. Найбільша з них – Ільмова 719 метрів. Чертежик – від слів «чертеж, межа». Погарь – гористе підвищення, що колись потерпіло від вогню у 1950-1960 рр. Трохи далі знаходиться оспіваний поетом І.А. Калиничем – Калиничів камінь, що належав його предку.

Кошельово, до 17 липня 2020 року (до прийняття постанови ВРУ №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів"), мало велику територію, поділялося на декілька присілків: Залом – гориста місцевість з безліччю ярів, зсувів та заломлень ґрунту, Руня – порівняно рівна територія села, Камінець – місцевість усіяна брилами та камінням, Копина – територія, де колись копали глину для будівництва, Гора – назва походить від апелятиву «гора», Озірний – неподалік від цієї місцини розташоване озеро вулканічного походження.

Тепер території села Залом та деяких інших присілків входять до складу Заломського старостинського округу і мають свого власного старосту.

Між горами знаходиться чимало місцевостей з цікавими назвами: Вапи – болотиста місцевість, проходячи через неї під ногами утворюється звук «вап-вап». Літовища – велика галявина, куди у давнину селяни виганяли худобу на літні період. Клин – поле, що сходить на клин. Велике і Мале Бердо – від старослов’янського «берда, берди» – скеляста, гориста місцевість. Жолоб – заглиблена місцевість у вигляді пологої ями. Жеребля – місцевість, де у давнину випасалися і жеребилися коні. Липовчана – розлога місцевість, що належала липчанським немешам. Плоска – велика, плоска рівнина. Жаливляний – гора, що заросла кропивою, жаливою. Верьх – територія розташована на вершині гірського пасма. Ологи – рівна, уложиста частина села.

Адреса с. Кошельово англійською мовою ред.

village Koshel'ovo (Koshelovo, Koshelevo), Khusts'kyi district (Khust raion), Zakarpattia oblast (Zakarpats'ka Oblast), Ukraine, ZIP code 90413

Річки ред.

Через територію села протікає декілька річок і багато потоків та дрібних потічків, які отримали від жителів особливі назви. Найбільша річка називається Ріка, що походить від апелятиву «ріка». Друга за величиною – Осава, названа так тому, бо на її берегах росте осика. Кобилець – невелика річка, що протікає через центральну частину села, за легендою тут колись у давнину вступилася кобила липчанського немеша. Млиновиця – так у дорадянський період називалася річка канал, відведений з Осави в центральну частину села для роботи водяних млинів, за допомогою цієї інженерної споруди працювало 8 млинів. Циганський потік – бере свій початок у с. Липовець, у 50 рр. ХХ ст. на його березі проживала родина циган, які наймалися до односельців на різні роботи по господарству і будівництву. Моканів – від того, що в його водах мочили коноплі, з яких виробляли полотно. Студений – від холодної, студеної води.

Географічні назви ред.

Багато географічних назв походять від власних імен селян. Наприклад: Попова яма – ділянка, якою володів греко-католицький священик, Микитова, Марковціїв, Гавлянцеве, Мигалькове, Федорків, Вустишина, Андрусево, Палкова яма, Марянів берег, Баранів берег, Козичків берег, Микулків берег, Біленьгокого берег.

На роздоріжжі селяни ставили дерев’яні хрести, місцини, що знаходяться біля них, називаються на честь того, хто збудував хрест: Кузьмів хрест, Рогачів хрест. Багато сільських прізвиськ походять від місцевості, де проживає той чи інший селянин, або його заняття. Серед них: Мучичка – мав водяний млин, Бікаш – тримав бика, Дяк – дякував у церкві, Монах – хтось із предків був у монастирі, Моканівський – жив на березі потічка Моканів; Луговий, Лазовий, Бердовий, Польовий.

Гори ред.

Ільмова 719 м

Над селом Кошельово височить гора Ільмова висотою 719 метрів. Назва "Ільмова" походить від імені Ілля або Ілько, який у давнину мав там земельну ділянку. На честь гори названо вулицю Ільмова в селі Кошельово (під час декомунізації 9 квітня 2015 року. Попередня назва вулиці була Терешкова на честь першої у світі жінки - космонавтки). А також на честь гори названа футбольна команда села Кошельово ГО Футбольний Клуб "ІЛЬМОВА".

Івасю Камінь 557 м

Біля гори Ільмова стоїть гора під назвою Івасю Камінь висотою 557 метрів. За однією із версій у камені знаходиться печера, в якій, за легендою проживав монах-відлюдник, який днями і ночами молився і спокутував свої гріхи. Видима частина гори, яка є масивним каменем, стоїть на висоті 471 метр, із неї часто роблять фото. Івасю Камінь розташований біля частини села під назвою Камінець.

Походження назви "Івасю Камінь" невідоме.

Висота над рівнем моря ред.

Найнижча висота над рівнем моря в селі Кошельово 178 метрів по вулиці Шевченка біля знака "Кошелево" на самому початку села від сторони села Іза.

Найвища висота над рівнем моря в селі Кошельово 367 метрів по вулиці Садова біля самого підніжжя гори Ільмова.

Середня висота над рівнем моря у рівній частині села Кошельово становить 189 метрів.

Середня висота над рівнем моря по всій жилій частині села Кошельово становить 272,5 метрів.

Джерело даних: Google Планета Земля Pro.

Історія ред.

Перша згадка про Кошельово ред.

Перша згадка про Кошельово в історичних документах згадується в XV столітті в 1450 році. У народній пам’яті збереглося кілька легенд про походження назви села. Один із народних переказів розповідає про першого жителя цієї місцевості – Кошеля. Інша легенда говорить про те, що село отримало свою назву від слова кошик. Адже кошикарство давно поширене в Кошельові та сусідній Ізі.

За нашими дослідженнями, жодна з цих легенд не має під собою реальну основу. Згідно з виявленими документами, свою назву «Кошельово» село отримало від прізвища його власника – римо-католицького вікарія Іоанна Зеле де Кешеля (Johannes Zele de Kesel). Історики минуло одностайні у визначенні першої писемної згадки Кошельова. Зокрема угорські дослідники Габор Вараді (Gabor Varady), Янош Мігалі (Mihályi János), Вільмош Бийлаї (Bélay Vilmos) називають дату 1450 р.

Колишня назва ред.

В документах дорадянського періоду назва села писалася по-різному.

  • Keselwmezw (1450 р.)
  • Keselewmezew (1457 р.)
  • Kesewlyomezew (1555 р.)
  • Keseslives (1657 р.)
  • Keselyümezeo (1707 р.)
  • Keselmezeö (1715 р.)
  • Kesely-Mezö (Koselyovo) (1816 р.)
  • Keselymezö (1829 р.)
  • Кошельово (1861 р.)
  • Košelovo (1924 р.)
  • Кошелево (до 6 квітня 1995 року)
  • Кошельово (від 6 квітня 1995 року)

День села ред.

24 жовтня - день села Кошельово.

24 жовтня 1944 року, підрозділи 841 стрілкового полку 237 стрілкової дивізії, під командуванням полковника Круглякова А.Д., визволили село Кошельово від фашистської окупації.

Кошельово в XV ст. ред.

Чеський історик Іоанн Душанек (Jan Duánek), у книзі «Хуст в Марамороші», відносить цю подію до 1447-1449 рр. «Дружина Іоанна Гуняді – Беатрица – дарувала села Кошельово, Липчу і Горінчево Іоанну та Георгію Білкеєвим (із села Білок)». Однак наведена інформація викликає певні зауваження. Справа в тому, що Беатриса не була дружиною Яноша (Іоанна) Гуняді, а його сина Матяша. Матяш Гуняді (Корвін) був королем Угорщини у 1458-1490 рр. Його другою дружиною була Беатриса Арагонська, яка отримала у подарунок від чоловіка Хустський замок у 1476 р. Таким чином, Кошельово могло було бути подаровано Білкеєвим лише після 1476 р.

Як уже вказувалося, у XV ст., у південних районах Закарпаття ряд володінь одержав великий магнат Янош Гуняді. Усього в його маєтку було 28 замків, 57 міст і містечок, близько тисячі осель, розкиданих по всій Угорщині. Магнат високо цінив володіння, розташовані в Закарпатті, часто проводив тут дозвілля. Тут йому належали 32 села та два містечка, в тому числі й Кошельово.

У 1450 р. Янош Гуняді передав село у власність хустській римокатолицькій церкві. За часів правління короля Ласло VI село перейшло у володіння липчанських Кенезів (1457), однак у 1462 р. знову повернулося під владу Яноша Гуняді. У 1462 р. власником згадується вікарій Іоанн Зеле де Кешель (Zele de Kesel).

Із зростанням землеволодіння посилювалася влада не лише великих феодалів, але й їх васалів – дворянства, яке несло адміністративну і військову службу. Протягом XIV-XV ст. дворянство – немеші – сформувалося як окремий стан феодального суспільства. Одному немешу належало 10-15 осель. На Закарпатті було чимало дворян, які мали три-п'ять сіл. Дворянські грамоти часто одержували шолтеси, кенезі.

Карл Роберт перевів у стан дворян значну частину йобагіонів замків – залежних від замків людей. Це призвело до збільшення кількості дворян в Закарпатті. Законом 1351 р. усі дворяни проголошувалися рівноправними і створювалися їх місцеві органи – комітатські збори, на яких вирішували ряд питань життя комітату: суд, управління адміністративними справами, збір податків тощо. У грамоті дворянам комітату Унг 1433 р. король Сигізмунд підтвердив право дворян збирати податки з селян, а великих феодалів зобов'язав брати участь в комітатських зборах. Це значно піднесло роль дворянства у житті комітатів.

Феодальні роди як угорського, так і русинського та молдавського походження, хоч і ворогували на ґрунті захоплення маєтків, але консолідувалися в боротьбі за владу над селянами. Набирала далі ваги служила знать – дворянство (немеші), ряди якого і поповнилися за рахунок шолтесів. Найбільш численним прошарок дворянства був у Мараморощині, зокрема в селах Липча, Іза, Драгово, Бедевля, Вільхівці, Кричево, Чумалево, Угля, Колодне, Вонігово, Довге, Золотарево.

Глибокі соціальні зміни сталися на селі. Якщо в XII — першій половині XIII ст. на селах існували різні соціальні групи, що знаходилися в різних формах залежності, то протягом XIV - на початку XVI ст. поглибився процес зближення груп і формування єдиного класу феодально залежного селянства – йобагіонів (йобадів). До середини ХІІІ ст. йобагіон означало «кращий», «ліпший» – порівняно вільну сільську людину, а в XIV-XV ст. йобагіони перетворилися в залежних, стали синонімом «підданий», «кріпак». Спочатку вони ще користувалися правом переходу, але дедалі феодали домагалися повного прикріплення їх до маєтку.

Угорська королева Єлизавета проголосила, що йобаді мають право піти від феодала лише в разі його згоди і сплати відповідної суми. Закон передбачав покарання тих феодалів, які приймали селян, що не мали дозволу хазяїна. Закріпачення селян у другій половині XIV-XV ст. дуже посилилось. Лише незначна частина йобагіонів виривалася на повну волю і ставала дрібними немешами.

У 1483 р. Кошельовом володів Альберт Магнус (Albertus Magnus). З документів нам відомо, що він був жителем міста Хуст. У 1389 р. у Бороняві фіксується Павло Магнус, що, очевидно, був предком Альберта.

Кошельово в XVI ст. ред.

У 1523 р. власниками села стали Матяш Фодор (Matthias Fodor) та Георгій Вереш (Georgius Weres). Перший із них був румуном, це підтверджує широке поширення того часу прізвища «Фодор» у румунських селах Мараморощини. У 1542 р. п’ять кріпаків у Кошельові мав немеш Георгій. У 1550 р. 6 кріпаків належало вихідцям із Хуста Андрашу та Матвію. У наступні роки архівні документи згадують імена та прізвища власників: Пилип Чонка, Іоанна Матей (1572 р.).

У 1560 р. шляхта скаржилася на коменданта Хустського замку Христофора Годьмаші з приводу того, що він, на прохання жителів п’яти коронних міст, вигнав з дубових лісів сіл Липча, Горінчово, Березово, Кошельово 600 свиней. Крім того він конфіскував на користь Хустського замку податок за випас свиней із сусідніх жуп. У цій справі Іоанн Жигмонд прийняв наступне рішення: у зв’язку з тим, що шляхта, незважаючи на всі неточності, довела, що податок за випасання свиней із сусідніх жуп на жолудях в мараморошських лісах її привілей, який, згідно з представленими жало ванними грамотами, належить лише шляхті, щоб у майбутньому ніхто не смів порушувати це правило.

На початку XVI ст. в житті Закарпаття сталися істотні зміни, які визначили напрямки економічного, соціального і політичного розвитку на тривалий період. У 1526 р. під Могачем у битві з турками зазнала поразки об'єднана угорсько-чеська армія. Це відкрило шлях туркам углиб Угорщини, вселило в них впевненість переможних походів на інші країни Європи. У 1541 р. турки закріпилися в Буді, оволоділи великими просторами Центральної Угорщини. Країна розпалася на три частини. Східні землі відійшли до Семиграддя, на базі якого було створено Трансільванське князівство на чолі з магнатом Я. Запольяї (1526-1540 рр.), а західні землі були приєднані до Австрії, де при владі знаходився Фердінанд II Габсбург. Частими гостями на Закарпатті були турки. У 1566 р. війська султана Сулеймана І Пишного дісталися Північно-Східної Угорщини і все знищили на своєму шляху. Дуже потерпіли тоді південні райони Березького та Угочанського комітатів. Турецькі війська не раз з'являлися під стінами Королевського та Хустського замків, здійснювали рейди в міста і села Мараморощини. Не лише турки, але й війська Габсбургів і князів Трансільванії, які часто воювали на захоплених угорських, зокрема закарпатських землях, не мали жалю ні до населення, ні до міст і сіл. Угорський історик І. Ачаді, спираючись на численні джерела, пише, що війська вели боротьбу не тільки проти своїх противників, але й з мирним населенням. Солдати, часто найманці, грабували селян і міщан, спалювали села і міста, руйнували фортеці, забираючи людей у рабство. Проривались в Закарпаття і шляхетські війська Польщі, особливо коли у 1576 р. князь Трансільванії С. Баторі став королем Польщі. Під час нападів поляки також спалювали міста і села, грабували і вбивали мирних жителів, знищували посіви. Від походу поляків у 1557 р. найбільше постраждали міста Мукачево, Берегово, Хуст, Вишково. Грабіжницькі походи розоряли народне господарство, внаслідок них загинуло багато населення.

Друга половина XVI-XVII ст. ред.

Друга половина XVI-XVII ст. позначилась дальшим зростанням великого феодального землеволодіння і переходом його від натурального господарювання до товарного виробництва. За два століття більш як удвічі зросла кількість населення. Якщо в кінці XV ст. у Закарпатті проживало близько 120 тисяч чоловік, то в кінці XVII ст. – близько 300 тисяч. В умовах розвитку товарно-грошових відносин значно погіршилося становище йобадів. Магнати і немеші не тільки захоплювали їх землі, але й збільшували як відробітки, так і данину натурою і грошима. Після поразки повстання 1514 р. селяни втратили право переходу, їх поступово повністю закріпачували, а повинності зростали. Як засвідчують урбаріальні описи, де визначалася категорія землі, групи селян і види їх повинностей, йобади у другій половині XVII ст. відбували панщину три-чотири дні на тиждень, а в окремих феодалів – і п’ять-шість днів. Важка панщина погіршувалася сваволею феодалів, які часто вимагали стільки працювати, скільки було потрібно. В період сезонних робіт – посівів, збирання хліба, перевезення врожаю – селяни працювали на феодала щодня. Скаржитись було нікому, оскільки феодал був і хазяїном, і суддею. Наприкінці XVI ст. майже 90 процентів селян були кріпосними, і ними розпоряджалися тільки феодали. Нерідкими були випадки, коли феодал обмінював кріпаків або навіть продавав. Збільшувались і натуральні повинності. Десятину з усіх видів сільськогосподарської продукції, великої і дрібної худоби брав феодал, а дев'яту частину – церква. Зростали і такі обов'язкові для селян повинності, як ремонт шляхів, мостів, фортець, будівництво палаців для знаті тощо.

Терпіли селяни і від податкового гніту, фіскальних поборів. Податок протягом XVI-XVII ст. зріс у 2,5 – 3 рази і становив 900-1100 флоренів. Частина селянства переводилася феодалами на грошову ренту. Це дещо активізувало їх господарську діяльність, але постійне зростання виплат призводило до погіршення становища селян. Важкі повинності, як і податки та побори, розорювали селянство. Селянин змушений був відбувати близько десяти видів феодальних повинностей і поборів і сплачувати близько п'яти видів податків. Особливо збільшувалися повинності в маєтках орендарів, які нехтували урбаріями і вимагали працювати стільки, скільки їм заманеться. В умовах розвитку товарно-грошових відносин на селі з'явилася нова категорія селян – желяри, які не мали ні наділу, ні тяглової худоби. Як свідчать підрахунки, по Ужгородському і Марамороському комітатах в кінці XVII ст. желяри становили близько 75-80 % жителів осель. Це був найбідніший прошарок сільського населення, яке найбільше терпіло від феодально-кріпосницького гніту. За клаптик землі, на якому стояла бідненька хата, желяр змушений був працювати 51 день на панських ланах.

Перепис населення в XVI – XVII ст. ред.

Наприкінці XVI – в XVII ст. в Кошельові земельні ділянки мали Іоанн Земанич-Лукач (1580 р.), Павло Богачі, Павло Гуде, Георгій Нірі – нові немеші (1600 р.), Іоанн Шепітка, Петро Ласло, Томаш Молнар, Мартін Нестор, Томаш Шепітка, Ілля Симон (1605 р.), Олександр Галас, Андрій Кузьма, Олексій Лукач (1673 р.). У наступні роки згадуються Юрій Іоанн, Лазар Коста, Урбан Пап, Якоб Петер, Андрій Шандор, Данило Шепітка (1676 р.), Симеон Кузьма, Степан Лукач, Якоб Мартон (1680 р.). Відомо, що у 1600 р. кошелівські селяни платили за один земельний наділ 13 пенязів, кобел вівса, віз сіна, три вози дров. Оскільки централізований перепис населення в Австрійській імперії не проводився, будь-які реальні розрахунки і планування майбутніх податків виявилися неможливими. Тому в 1715 р. імператор Карл ІІІ розпорядився провести перепис населення монархії. Щоб уникнути фальсифікації, переписувачі призначалися з інших комітатів. Переписувачі знайомили сільську чи міську громади з інструкцією, разом із представниками місцевої влади приймали присягу від опитуваних. У спеціальних журналах фіксували реальний господарський стан кожного селянського двору, зокрема, горожан, кріпаків, желярів. Враховувалась рілля, викорчувані землі, луки, виноградники, а також прибутки від користування млинами, шинками, різними майстернями. Інструкція передбачала уніфіковану величину земельних наділів. Для визначення ріллі і викорчуваних земель за основу брався коблик (або кебел), що дорівнював одному угорському гольду. Перепис у комітатах тривав біля двох місяців. Усі матеріали через органи місцевого самоврядування відправляли до управління королівського намісника у місто Пожонь. Через п'ять років (1720 р.) перепис повторили. Як і в попередньому випадку, знову не обліковувались дворяни і священнослужителі, а також челядь не дворянського походження, яка мешкала при дворі магнатів і користувалася різними привілеями. Оскільки облік вівся подвірно, до списків майбутніх платників податків не потрапили бездомні желярі. За переписом 1715 р. в селі проживали наступні особи: Балаж Данило, Березович Ладислав, Білий Пилип, Борщ Григорій, Борщ Ладислав, Борщ Олексій, Гриць Георгій, Гриць Дмитро, Гричко Якоб, Доля Буша, Дранко Петро, Карпинець Андрій, Козичко Микола, Кузьма Андрій, Кушницький Пилип, Лазур Карпа (Гаспар), Максим Іван, Марковцій Георгій, Марковцій Ігнатій, Марян Сімеон, Матій Георгій, Меланич Георгій, Микита Микола, Митровка Іоанн, Мотовильний Матфей, Нішка Козич, Поп Ладислав, Прокоп Максим, Рогач Данило, Розпопа Ладислав, Розпопа Якоб, Роман Ладислав, Рошко Степан, Рустя Лукач, Сарай Андрій, Симчук-Шепітка Дмитро, Станко Іван, Талпош Іоанн, Тацюн Гриць, Тацюн Дмитро, Тимко Іоанн, Тодавчич Михайло, Фанта Іоанн, Філіп Дмитро, Філіп Ладислав, Філіп Роман, Шепітка Іоанн, Шепітка Микола, Шепітка Франциск, Юрко Ладислав, Якубець Михайло.

Перепис населення в XVIII ст. ред.

У 1720 р. в селі мешкало 38 кріпаків, які мали 130 кобликів землі, 4 кріпаки були безземельні, 14 мали по 3 і більше кобликів. У 1720 р. згадуються наступні жителі: Білас Микола, Борщ Михайло, Білий Пилип, Василю Юрій, Гайду Іван, Галанич Іоанн, Галас Ладислав, Григорик Франциск, Гриць Георгій, Гричко Якоб, Гурка Петро, Дарнич Гриць, Іван Дмитро, Карпинець Сімеон, Карпинець Франциск, Кузьма Ладислав, Кунч Михайло, Курта Ладислав, Логойда Іоанн, Микита Векла, Микулка Якоб, Митровка Іоанн, Митровка Пилип, Мігелі Петро, Олекса Юрко, Пап Петро, Рогач Данило, Сарай Іоанн, Станко Олексій, Стритульник Микола, Ткач Григорій, Чопей Сімеон, Шепітка Франциск, Шкарампота Матфій, Шкарампота Михайло, Штефанюк Данило, Юрко Іван, Якубець Михайло.

Не можна точно сказати, чи це нові переселенці, що з’явилися в селі, чи нащадки кошелівчан. Якщо зіставити списки селян, то можна побачити 20 нових прізвищ, котрі не згадуються в переписі 1715 р. У 1768 р. в селі нараховувалось 70 дворів. Селяни сплачували хустській домінії наступні податки: 30 возів дров, 251 літрів масла, 100 курей, 300 яєць. Незабаром виявилося, що і на цей раз переписи у багатьох випадках не відповідали дійсності.

Основним заняттям населення було хліборобство. Вони сіяли жито, пшеницю, ячмінь, просо. Тримали в господарствах худобу, птицю. Населення села потерпало в цей період від важких феодальних повинностей.

На початку ХVIII ст. в селі Кошельові мешкало 45 кріпаків. З року в рік село розросталось. Уже в 1768 році в селі нараховувалось 70 дворів. Панщина на цей час була майже нічим не обмежена. Селяни-кріпаки один тиждень працювали вдома, а другий – на панщині. Крім панщини кріпаки виконували багато інших повинностей: платили різні грошові податки, вносили данини.

Владі на місцях не вдавалося рівномірно розподіляти грошові надходження до казни. Через цілий ряд об'єктивних і суб'єктивних причин росли недоїмки. З метою їх ліквідації міністерство фінансів Австрії у 1770 р. видало і розповсюдило серед фіскальних органів спеціальні таблиці розподілу податків. Річний податок від 1 до 60 форинтів поділявся на 12 (за кількістю місяців у році) нерівних частин. Визначену кількість грошей збирав староста села і один раз на місяць здавав їх комітатському касиру. Суми зимових місяців, коли селянин після збору врожаю вважався платоспроможним, коливалися у бік двох-трьох разового збільшення. При такій системі виключалися недоїмки, адже оподаткування відбувалося на підставі чітко визначеної кількості платників та їх можливостей. Державним оподаткуванням за часів Марії Терезії підлягали 79 різних послуг та об'єктів: рілля, пасовиська, будинки різних класів, реманент, кріпак, його дружина, діти тощо. Нарахування відбувалося багатоступенево. Контрольні цифри Пожонському королівському намісництву доводилися із Відня. Намісництво розподіляло величину майбутніх податків між комітатами, комітати - між округами, округи - між селами.

Окружні касири при нарахуванні податків кожному селу користувалися спеціальними таблицями, так званими «генеральними податковими ключами». В інструкції до таблиці усі види податків у крейцерах були зашифровані цифрами від 2 до 100 (по горизонталі). По вертикалі визначалася кількість людей, землі, будинків тощо, що підлягали оподаткуванню (від 1 до 100000). Наприклад, поголовний податок відповідав колонці з цифрою 3, будинок 1 категорії - 20 тощо. Цілі цифри у таблиці означали крейцери, дроби – гроші.

У 1786 р. під час голоду померло більше третини села.

Хустська реформаторська церква у XIX ст. ред.

У XIX ст. кращі землі Кошельова та його околиці стали власністю Хустської реформаторської церкви. За переписом 1895 р. їй належало 18 471 кадастарльних гольдів угідь, лісів, пасовиськ. Крім того, 72 голови великої рогатої худоби, 8 коней, 18 свиней, 20 овець, 8 возів, молотарка.

До XIX ст. населення села було зовсім неписьменним. Початкова школа була організована церквою у ХІХ ст. і навчання велося на угорській мові.

Початок XX ст. жителі села Кошельова зустріли з кращими намірами на життя, продовжувалась боротьба за покращення свого існування. Однією з них був перехід населення села з уніатської до православної церкви.

Цінні матеріали про історію села знаходимо в шематизмах грекокатолицької церкви ХІХ ст.

Кількість жителів в XVIII - ХІХ ст. ред.

  • У 1816 р. в Кошельові проживало 1077 осіб.
  • У 1829 р. в Кошельові проживало 1164 осіб.
  • У 1856 р. в Кошельові проживало 1378 осіб.
  • У 1880 р. в Кошельові проживало 1567 осіб.

Таким чином спостерігається загальний ріст населення села. В австро-угорському переписі 1880 р. вказано, що загальна кількість жителів с.Кошельово складала 1567 осіб.

Слід зазначити, що з початку ХІХ ст. у село почали переселятися євреї. У 1880 р. в селі проживало вже 243 особи єврейського віросповідання.

УРСР ред.

За час існування Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) у Кошельові була розміщена комплексна бригада колгоспу ім. Мічуріна (центральна садиба - в с. Іза), за якою закріплені 1360 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 300 га орної землі 240 га саду, 380 га сінокосів, 440 га пасовищ. Вона займається вирощуванням молодої великої рогатої худоби, вівчарством, садівництвом. Діють колгозні тарні, лозоплетіння та кондитерські цехи. За високі показники у праці 5 колгозників нагороджені орденами та медалями СРСР, серед них орденами Леніна та Жовтневої Революції – бригадир комплексної бригади М.В. Гаврилюк.

У березні – квітні 1919 р. у селі існувала Радянська влада. У 1923 р. почала діяти організація КПЧ, яку очолив С. В. Івась. У березні 1939 року село було окуповано Угорщиною, яка встановила кривавий режим. За найменші провини карали звірячими розправами знищували українську культуру. В роки Другої світової війни десятки мешканців села брали участь в боротьбі проти гітлерівців. У роки фашистської окупації комуністи вели підпільну боротьбу. За революційну діяльність 1939 р. фашисти розстріляли секретаря організації КПЧ С.В. Іваняса.

24 жовтня 1944 року, підрозділи 841 стрілкового полку 237 стрілкової дивізії, під командуванням полковника Круглякова А.Д., визволили село Кошельово. Після визволення Кошельова від окупантів 75 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії та в 1-й Чехословацький армійський корпус. 23 з них нагороджені орденами та медалями СРСР, 19 віддали життя у боях за свободу та незалежність Батьківщини. У Кошельові встановлено пам'ятник радянським воїнам, які загинули під час звільнення села від фашистів.

В 1945 році в селі було відкрито клуб, семирічну школу, налагоджено роботу магазину.

В селі є восьмирічна школа, Будинок культури, бібліотека. Якщо до возз’єднання з Радянською Україною в селі було тільки 3 чоловіки з середньою освітою, то нині 380 чол. мають середню освіту, а 12 чол. мають вищу.

Джерела та Посилання:

Футбольний клуб ред.

ГО Футбольний клуб Ільмова. Названий на честь гори Ільмова в селі Кошельово.

Повна назва: Громадська Організація Футбольний Клуб Ільмова.

Дата реєстрації: 23.12.2010.

Керівники та засновники:

  • Рогач Іван Васильович - голова правління.
  • Курта Мирон Андрійович.
  • Ізай Василь Михайлович.

Футбольне поле ред.

У селі Кошельово є футбольне поле. На якому грають в основному у вихідні дні.

Дата відкриття 24 жовтня 2010 року. На свято день села Кошельово.

Футбольне поле зробили за рахунок самих місцевих жителів та любителів футболу. Основну роботу робили своїми силами.

У день відкриття футбольного поля приїздив Спікер Верховної Ради Володимир Литвин. Виступив із промовою і вітаннями до жителів та гостей села Кошельово.

У цей день відбувався товариський футбольний матч та проводилися змагання із армрестлінгу. Було багато гостей із навколишніх сіл та міст.

Цвинтар ред.

В селі Кошельово є 4 цвинтарі. Один із них єврейський цвинтар. Два старі цвинтарі, які уже не мають місця для поховання. А один цвинтар, виконує роль основного, місцеві жителі називають його між собою "Новий цвинтар", знаходиться близько біля межі між селами Кошельово та Липча. Дати створення цвинтарів або їх закриття не відомі.

Парк ред.

Село Кошельово має свій парк. Він знаходиться в центрі села біля Сільського будинку культури села Кошельово. В парку є багато старих дерев, які височать на десятки метрів над землею, деякі із цих дерев мають історичну цінність.

Біля самого входу в Парк села Кошельово розміщений пам'ятник односельчанам, воїнам загиблим під час Другої світової війни (19 жителів села Кошельово віддали життя на війні у боях за свободу та незалежність Батьківщини).

Храм та Церква ред.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ) ред.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Свято-Покровський храм) (УПЦ), 1809 рік

У 1751 р. згадують дерев'яну церкву Різдва пр. діви Марії з вежею, вкриту шинґлами, з двома дзвонами, всіма образами прикрашену. Ця церква згоріла за три години в 1799 р. (за іншими джерелами, у 1802 р.) через недбальство церківника, після чого в селі збудовано нову муровану церкву.

Іконостас вирізьбив І. Павлишинець, але «царські двері» походять зі старого іконостаса. У 1976—1978 роках малювання стін здійснили художники В. Кризина та В. Якубець.

На південній стіні нави прикріплено мармурову табличку з написом: «Михаилъ Маркошъ оть Бедевли | Местный Парохъ | упокоился г. 1838 Марта 1 го | Блаженный Ему покой и вічная память. | Памятник сей сооружал Синь Его Михаилъ | півецъ-каноникъ 1884».

Вежу церкви вкрито бляхою в 1935 р.

Протоієрей церкви Сергій Панько. Церква належить до Хустського Благочиння. Благочинний протоієрей Михаїл Галас.

Засновники: Хустська Єпархія Української Православної Церкви

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Свято-Покровський храм) (УПЦ), 1926 рік

Дерев'яну церкву спорудили в 1926 р. Після Другої світової війни мурований храм став православним, а дерев'яну церкву зняли з реєстрації діючих церков 1 березня 1962 р. і незабаром розібрали.

З 1996 до 1998 р. біля мурованого базилічного храму споруджено велику цегляну каплицю з п'ятьма банями. Очолив будівництво Іван Йосипович Пилип з села Крива.

Свято-Вознесенський храм (УПЦ) ред.

Свято-Вознесенський храм (Іллінський храм) (УПЦ) в селі Кошельово.

Свято-Вознесенський храм (Іллінський храм) (УПЦ), 2013 рік розташований в селі Кошельово по вулиці Садова в частині села відомою під назвою Камінець.

Сторінка в Вікіпедії: Свято-Вознесенський храм (Кошельово)

Висота над рівнем моря 255 метрів.

Протоієрей храму Іоанн Шемек. Церква належить до Хустського Благочиння. Благочинний протоієрей Михаїл Галас.

Дата заснування: 27.11.2013 р.

Засновники: Хустська Єпархія Української Православної Церкви

Відео ред.

1. Зварювання хреста для Свято-Вознесенського храму (Кошельово):

Зварювання хреста Свято-Вознесенський храм (Кошельово)

2. Облицювання хреста Свято-Вознесенського храму (Кошельово):

Облицювання хреста Свято-Вознесенський храм (Кошельово)

3. Установка центрального хреста Свято-Вознесенського храму (Кошельово):

Установка центрального хреста Свято-Вознесенський храм (Кошельово)

4. Установка хреста на дзвіницю Свято-Вознесенського храму (Кошельово):

Установка хреста на дзвіницю Свято-Вознесенського храму Кошельово

5. Скульптура із льоду для водохреща 2017 р. Свято-Вознесенського храму (Кошельово):

Церква із льоду Свято-Вознесенський храм (Кошельово)

6. Водохреща 2017 року Свято-Вознесенський храм (Кошельово):

Водохреща Свято-Вознесенський храм Кошельово

Державні установи ред.

Керівний склад сільської ради ред.

  • Федорка Василь Васильович. Староста Кошелівського старостинського округу, до складу якого входить територія села Кошельово, в період з 2021 року.
  • Курта Мирон Андрійович (1961 року народження). Сільський голова в період з 26.03.2006 до 31.10.2010.
  • Рогач Олена Юріївна (1963 року народження). Сільський голова в період з 31.10.2010 по 30.10.2015.

Школа ред.

На території села Кошельово працює школа під назвою Кошелівський ЗЗСО І-ІІІ ст.

Колектив нараховує 55 педагогічних працівників та 20 працівників технічного персоналу.

Повна назва: Кошелівський Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради Закарпатської області.

До 17.02.2021 р. коротка назва була: Кошелівська ЗОШ І-ІІІ ст.

До 17.02.2021 р. повна назва була: Кошелівська Загальноосвітня Школа І-ІІІ Ступенів Хустської Районної Державної Адміністрації Закарпатської області.

Адміністрація Кошелівської ЗЗСО І-ІІІ ст.:

  • Директор Грицик Марія Миколаївна. Вчитель української мови та літератури. Вчитель-методист. "Відмінник народної освіти". Стаж роботи на займаній посаді - 15 років. Авторка поетичних збірок "Поезія душі моєї..." 2010 р. та "Земні мелодії життя" 2020 р.
  • Заступник директора з навчально-виховної роботи початкової ланки Марія Іванівна Курта. Вчитель математики. Вища категорія.
  • Заступник директора з навчально-виховної роботи Ніна Миколаївна Савченко. Вчитель української мови та літератури. Вища категорія. Старший вчитель.

Ясла-Садок Калинка ред.

Кошелівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради заснований у грудні 1978 р. У 1999 році був закритий на капітальний ремонт на 10 років. Починаючи з 21 грудня 2009 року садок Калинка знову відкрив двері для вихованців.

Садок Калинка має 4 вікових групи. В дошкільному закладі працює 6 вихователів.

Графік роботи: з 7.30 до 18.00 години (10,5 годин).

Директор: Вакарова Наталія Василівна.

Проектна кількість місць (потужність): 50.

Вид ЗДО: загального розвитку.

Тип ЗДО: ясла-садок.

Амбулаторія ред.

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Кошелево Хустського району Закарпатської області.

Скорочена назва АЗПСМ с. Кошелево Хустського району Закарпатської області.

Уповноважені особи:

Графік роботи: з понеділка по п'ятницю з 08:00 до 17:00 години.

Будинок культури ред.

Кошелівський СК.

Перша дата відкриття в 1945 році.

Повна назва: Сільський будинок культури села Кошельово Хустської міської ради.

Коротка назва до 01.04.2021: СК с.Кошельово.

Назва до 01.04.2021: Комунальна організація (установа, заклад) "сільський клуб с.Кошельово".

Директор: Курта Наталія Василівна.

Власник: Хустська Міська Рада.

Присілки ред.

Деякі присілки були відділені від Кошельова після прийняття постанови ВРУ №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" та були приєднані до складу Заломського старостинського округу.

Кам'янець ред.

Кам'янець (Камінець) - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Кошельово рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967 р.

В селі функціонує новозбудований Свято-Вознесенський храм.

Папоротище ред.

Папоротище - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом  Кошельово.

Згадки: 1898: Paporótéscse, 1907: Páfrányos, 1910: Páfrányos (Páporotiszcze), 1913: Páfrányos.

Чертеж ред.

Чертеж - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом  Кошельово.

Згадки: 1898: Csertezse (Hnt.), 1907: Mezőcske (Hnt.), 1910: Bokros (Csertesi) (Sebestyén 2008: 205).

Копина ред.

Копина - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом  Кошельово.

Згадки: 1898: Kopina, 1907: Kopaszhát, 1910: Csupaszhát (Kopina), 1913: Kopaszhát, 1944: Kopina, Копина.

Посіч ред.

Посіч - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Кошельово.

Згадки: 1898: Poszicska, 1907: Irtás, 1910: Vágás (Pozsics), 1941: Posics.

Відомі люди з Кошельова ред.

У Кошельові народилися та проживали:

  • Шандор Фаркаш (нар. у 1888 році) - відомий оперний співак.
  • Герц Наталія Семенівна (нар. у 1931 році) — українська майстриня художнього ткацтва; член Спілки художників України з 1968 року. Дружина художника Юрія Герца.
  • Архімандрит Йосиф (Попович) (1902 р.н. - ?) - народився в селі Кошельово. Створив багато ікон для жіночого православного монастиря в с. Домбоки на Мукачівщині.

Водяний млин ред.

Цікавим об’єктом є водяний млин Василя Чопея (завідувач відділом у Хустській РДА), який збудований у 1843 році і працює по сьогоднішній час.

Споруду побудував прадід Василь Чопей у 1813 році. Прадід Василь Чопей звів для родини оселю і змайстрував млин та кузню. В 70-х роках сильна повінь поламала млин і знищила кузню. У 90-х роках споруда була відремонтована, але деякі механізми вийшли з ладу. Млин розпочав нове життя, але кузня реконструкції не підлягала.

Наразі млин в хорошому стані.

Відео РТК Хуст про водяний млин Василя Чопея в інтернеті під назвою Унікальний млин...Кошелево-Залом.

Туристичні місця ред.

  1. Водяний млин
  2. Підніжжя гори Ільмова (719 м)
  3. Івасю Камінь (557 м)
  4. Загорода (Камінець)
  5. Футбольне поле села Кошельово
  6. Річка Ріка (біля газової труби)
  7. Єврейське кладовище
  8. Церква Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ)
  9. Свято-Вознесенський храм (Іллінський храм) (УПЦ)
  10. Парк села Кошельово

Посилання ред.

  1. Водяний млин https://uzhgorod.net.ua/news/107875
  2. БУДИНОК КУЛЬТУРИ https://ukr-centr.com.ua/38816053
  3. АМБУЛАТОРІЯ https://clarity-project.info/edr/26465707
  4. Ясла-Садок Калинка https://zk.isuo.org/preschools/view/id/57874
  5. КОШЕЛІВСЬКИЙ ЗЗСО І-ІІІ СТУПЕНІВ http://koshelivska-zosh.uz.sch.in.ua
  6. Старости https://khust-miskrada.gov.ua/starosty/
  7. Свято-Вознесенський храм (УПЦ). Храми єпархії. ХУСТСЬКЕ БЛАГОЧИННЯ http://www.orthodoxkhust.org.ua/храми-єпархії/
  8. ГО "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ІЛЬМОВА" https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/37036509/
  9. Історія міст та сіл Української СРСР https://ukrssr.com/category/zakarp/hustskiy
  10. Поштовий індекс Кошельово 90413 https://postcode.in.ua/ua/codes/city/6pl

Література ред.

  1. Данилець Ю. Нарис історії села Кошельово Хустського району Закарпатської області // Русин. – 2009. – №3. – С. 79-89.
  2. Федака С. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. - Ужгород : Видавництво Поліграфцентр "Ліра", 2014 р. - 264 ст. - ISBN 978-617-596-158-2
  3. Географія Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  4. Історія Нариси історії Закарпаття. Том І (з найдавніших часів до 1918 року). – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського обласного управління по пресі, 1993.
  5. Gabor Varady. Maramarosi emlekkönyv. M. Szigeten, 1901. С. 322; Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область. К., 1969. С. 744. Mihályi János: Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századbуl. Máramaros vármegye története I. köt. Máramaros-sziget, 1900. С. 344-345; Bélay Vilmos, Máramaros megye társadalma és nemzetiségei. Bp., 1943. С. 163-164.
  6. Dusanek J. Chust v Marmarosi. Chust, 1937.
  7. Нариси історії Закарпаття. Том І (з найдавніших часів до 1918 року). – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського обласного управління по пресі, 1993.
  8. Statutoria. A betűk a csomókat jelzik. U. o. К. 101.
  9. A Leleszi Prépostság országos levéltára. Acta. (A szá- mok az évek szerint csoportosнtott oklevelek sorszámai. Jászу, Abúj-Torna vm. 9.
  10. Statutoria. A betűk a csomókat jelzik. U. o. – B. 432.
  11. Янош I, Янош I Запольяї (венг. Szapolyai János, рум. Ioan Zapolya) (1487 – 1540), угорський державний діяч, князь Трансільванії і король Угорщини, син палатина Іштвана Запольяї. У 1510 р. придушив повстання Дьордя Дожі. Після смерті Владислава II став регентом при малолітньому королі Людовіку (Лайош) II. 16 жовтня 1526 р. в Токаї був обраний королем, коронований 11 листопада. У 1527-1528 рр. австрійська армія Фердинанда вторглася у Венгрію, розбила війська Запольяї і вигнала його за межі країни у Польщу. У 1528 р. Я. Запольяї звернувся за допомогою до Османської імперії. 10 травня 1529 р. війська Сулеймана Пишного вторглися у Венгрію. Турки відновили владу Запольяї, а він в липні 1529 р. прийняв васалітет Туреччини. Помер у 1540 р.
  12. . Фердінанд II Габсбург (1578 - 1637). У 1617-1619 рр. король Чехії (1-й раз), 1620-1637 рр. (2-й раз). З 1618 р. король Угорщини, з 28 серпня 1618 р. римський король, з 20 березня 1619 р. імператор Священної Римської імперії. Отримав єзуїтську освіту. Переслідував протестантів. Воював з чехами під час Тридцятилітньої війни. Помер у 1637 р.
  13. A Dica ily számъ fasciculusa.
  14. A Rationes Salinares ily számъ fasciculusa. Országos Levéltár (ezután O. L.) kamarai osztályán.
  15. Neo-regestrata Acta. U. o. Kamarai osztály. 1685: 20.
  16. Neo-regestrata Acta. U. o. Kamarai osztály. 957:33.
  17. A széki gróf Teleki család levéltára Gyömrön. (Pest vm.) I. XX. VI. 54.
  18. Найпавер К., Несух Л. Оурбаріум (Підкарпаття у ХVІІІ столітті). Ужгород: Карпати, 2006.
  19. Központi statisztikai hivatal. kárpátalja településeinek vallási adatai (1880- 1941). Budapest, 2000.

Примітки ред.

  1. Погода в селі [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
  2. Гуняді (Хуняді, Hunyadi) Янош (близько 1407 – 09-11.8.1456, Зімонь), військовий і державний діяч Угорського королівства. Син валашского боярина; батько Матяша Гуняді. З 1430 р. перебував на службі у короля Жігмонда (Сигізмунда) Люксембурзького; в 1439-1446 рр. бан (правитель) Серен, в 1441-1444 рр. трансільванский воєвода і ішпан (управитель) Темеша. Після смерті короля Альбрехт II Габсбурга (1439) у боротьбі за королівський престол підтримував 88 2009, № 3 (17) польського короля Владислава III Ягеллона (угорський король Уласло I). У битві у Батасека розгромив армію бояр – прихильників Габсбургів. У 1441-1443 рр. здійснив ряд успішних походів на південь Угорського королівства проти османських завойовників. У 1446-52 рр. був регентом Угорського королівства. Завдав турецьким військам поразку в Белградський битві (1456 р.), що затримало їх просування в Угорщину до 1521. Помер від чуми // Elekes L., Hunyadi János, Bdpst, 1952.
  3. Ласло VI (Ладислав Постум), (лат. Ladislaus Postumus, нем. Ladislaus Postumus, чешск. Ladislav Pohrobek, венг. Utószülött Lászlу. З 1453 рр. – король Богемії, з 1440 р. король Угорщини (1-й раз), з 1445 р. до 1457 р. (2-й раз).
  4. Карл Роберт (угор. Károly Rуbert; (1288 - 16 июля 1342), король Угорщини з 1301 р. (1-й раз), з 10 жовтня 1307 р. (2-й раз). Походив із неаполітанської лінії Анжуйського дома. Отримав правління після боротьби з двома претендентами (Вацлавом III Чешським та Оттоном III Баварським), а також зі внутрішньою олігархією на чолі з Мате Чаком, Петром Петунею і Або Амадеєм. Воював з Венецією, Валахією, уклав династичний шлюб свого сина з неаполітанською принцесою.
  5. Сигізмунд I Люксембург (лат. Sigismundus, угор. Zsigmond, чеськ. Zikmund) (1368(1368)-1437). З 1373 р. по 1387 р. – курфюрст Бранденбурга, з 20 вересня 1410 р. по 3 травня 1433 р. римський король, з 3 травня 1433 р. імператор Священної Римської імперії; с 31 березня 1386 р. король Угорщини, з 16 серпня 1419 р. по 7 червня 1421 р. король Чехії. Був сином імператора Священної Римської імперії Карла IV. У 1408 р. заснував рицарський Орден Дракона для охорони Хреста Господнього та боротьби з турками. Боровся з гуситами.
  6. Карл VI (нім. Karl) (1685-1740) - імператор Священної Римської імперії з 17 квітня 1711 р. останній нащадок Габсбургів по прямій чоловічій лінії. З 1711 р. король Чехії під іменем Карел та король Угорщини з іменем Карл ІІІ. У 1703- 1710 р. воював за іспанський престол. 19 квітня 1713 р. видав «прагматичну санкцію», яка у випадку відсутності претендента на престол по чоловічій лінії передавала трон жіночій лінії нащадків Карла ІІІ. Воював за польські землі. Помер 20 жовтня 1740 р., залишивши трон своїй 23-річні дочці Марії-Терезії.
  7. Гольд (хольд) – одиниця площі в Угорщині, що дорівнював 0, 432 га чи 0,575 га (кадастровий гольд).
  8. Марія Терізія (1717-1780) - ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини і Богемії. Старша дочка імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга. Її прихід до влади 1740 р. спричинив війну за австрійську спадщину. Правила близько 40 років, в Австрії відома як «королева-мати». Мала 16 дітей, двоє з яких стали в майбутньому цісарями - Йосиф II (співправитель Марії Терезії з 1765 р.) і Леопольд II. Провела в імперії ряд реформ, що мали позитивне значення.


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Вулиці з поштовим індексом 90413. 
  2. ↑ Географічна енциклопедія України. Вікіпедія (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 26 вересня 2023. 
  3. ГО "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "ІЛЬМОВА". 
  4. ↑ Храми єпархії. ХУСТСЬКЕ БЛАГОЧИННЯ. 
  5. Старости. ХУСТСЬКА МІСЬКА РАДА. 
  6. КОШЕЛІВСЬКИЙ ЗЗСО І-ІІІ СТУПЕНІВ. 
  7. Кошелівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради. 
  8. АМБУЛАТОРІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ -СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ С.КОШЕЛЕВО. 
  9. СІЛЬСЬКИЙ БУДИНОК КУЛЬТУРИ СЕЛА КОШЕЛЬОВО ХУСТСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ. 
  10. Василь Чопей із Закарпаття: "Наш водяний млин – це сімейна реліквія". 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koshelovo ugor Keselymezo do 6 kvitnya 1995 roku Koshelevo selo v Ukrayini Zakarpatska oblast Hustskij rajon Hustska ob yednana teritorialna gromada Roztashovane na pravomu berezi richki Rika ta bilya richki Mala Osava u pidnizhzhya gori Ilmova 719 m za 780 km vid Kiyeva selo KoshelovoKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Hustska miska gromadaKod KATOTTG UA21120250110061685Osnovni daniKolishnya nazva Koshelevo do 6 kvitnya 1995 r Keselwmezw 1450 r Naselennya 3101Teritoriya 6 762 km Gustota naselennya 168 87 osib km Poshtovij indeks 90413Telefonnij kod 380 3142Den sela 24 zhovtnyaGeografichni daniGeografichni koordinati 48 14 16 pn sh 23 19 55 sh d 48 23778 pn sh 23 33194 sh d 48 23778 23 33194 Koordinati 48 14 16 pn sh 23 19 55 sh d 48 23778 pn sh 23 33194 sh d 48 23778 23 33194Serednya visotanad rivnem morya 189 mVodojmi richki Mala Osava RikaVidstan dooblasnogo centru 114 kmVidstan dorajonnogo centru 9 3 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Hust stanciya Vidstan dozaliznichnoyi stanciyi 11 kmMisceva vladaAdresa radi 90413 s Koshelovo vul Pokrovska Michurina 20Starosta Fedorka Vasil Vasilovich 1 KartaKoshelovoKoshelovoMapa Koshelovo u VikishovishiMezhuye iz selami Iza Zalom ta Lipcha Naselennya stanovit 3101 osib stanom na 2001 rik Protyazhnist kordoniv sela Koshelovo z pivnochi na pivden 2 km 399 m Iz zahodu na shid 2 km 819 m Vhodit do skladu Koshelivskogo starostinskogo okrugu Do 17 lipnya 2020 roku Koshelivskij silradi bulo pidporyadkovane selo Zalom do prijnyattya postanovi VRU 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv A takozh do prijnyattya cogo zakonu nazva starogo rajonu bula Hustskij Teper teritoriya sela Zalom vhodit do skladu Zalomskogo starostinskogo okrugu i maye svogo vlasnogo starostu Zmist 1 Geografiya 1 1 Vidstan do mist Ukrayini 1 2 Najblizhchij aeroport 1 3 Vulici ta budinki 1 4 Transport 1 5 Internet 1 6 Toponimi 1 7 Roztashuvannya 1 8 Adresa s Koshelovo anglijskoyu movoyu 1 9 Richki 1 10 Geografichni nazvi 1 11 Gori 1 12 Visota nad rivnem morya 2 Istoriya 2 1 Persha zgadka pro Koshelovo 2 2 Kolishnya nazva 2 3 Den sela 2 4 Koshelovo v XV st 2 5 Koshelovo v XVI st 2 6 Druga polovina XVI XVII st 2 7 Perepis naselennya v XVI XVII st 2 8 Perepis naselennya v XVIII st 2 9 Hustska reformatorska cerkva u XIX st 2 10 Kilkist zhiteliv v XVIII HIH st 2 11 URSR 3 Futbolnij klub 4 Futbolne pole 5 Cvintar 6 Park 7 Hram ta Cerkva 7 1 Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici UPC 7 2 Svyato Voznesenskij hram UPC 7 2 1 Video 8 Derzhavni ustanovi 8 1 Kerivnij sklad silskoyi radi 5 8 2 Shkola 8 3 Yasla Sadok Kalinka 8 4 Ambulatoriya 8 5 Budinok kulturi 9 Prisilki 9 1 Kam yanec 9 2 Paporotishe 9 3 Chertezh 9 4 Kopina 9 5 Posich 10 Vidomi lyudi z Koshelova 11 Vodyanij mlin 12 Turistichni miscya 13 Posilannya 14 Literatura 15 PrimitkiGeografiya red Vidstan do mist Ukrayini red Kiyiv 780 km Lviv 241 km Uzhgorod 114 km Mukachevo 74 km Hust 9 3 km Najblizhchij aeroport red 121 km Mizhnarodnij aeroport Uzhgorod IATA UDJ ICAO UKLU 242 km Mizhnarodnij aeroport Lviv imeni Dani la Ga lickogo IATA LWO ICAO UKLL 206 km Mizhnarodnij aeroport Ivano Frankivsk IATA IFO ICAO UKLI Vulici ta budinki red Vulici z poshtovim indeksom 90413 1 ye 18 v yakih narahovuyetsya 793 budinki stanom na 2023 rik Borkanyuka vul Vakarova vul Voz yednannya vul Vchitelska vul Zoryana vul Gagarina Zelena vul Ilmova vul Tereshkovoyi Nezalezhnosti vul Kirova Kokina vul Lisna vul Kolgospna Lesi Ukrayinki vul Pokrovska vul Michurina Molodizhna vul Nova vul Zatishna vul Pushkina Sadova vul Franka vul Shevchenka vul Transport red Gromadskij transport sela Koshelovo predstavlenij marshrutnim avtobusom yakij kursuye po marshrutu Hust Iza Koshelovo Zalom Model marshrutnogo avtobusu PAZ 4234 Rejs 434G HUST KOShELOVO Khust Koshel ovo Pereviznik PP HUST SPECAVTOTRANS Kerivnik Sabov Sergij Josipovich Internet red Internet merezha v seli Koshelovo pobudovana iz vikoristannyam suchasnih rishen za tehnologiyeyu Fiber to the Node FTTN Fast Ethernet tehnologiya dostupu dozvolyaye podavati abonentu shirokosmugovij dostup do merezhi Internet na shvidkosti do 100 Mbit s Chastkovo pobudovana ta za pevnij chas vsya merezha povinna onovitisya na optichnu merezhu z vikoristannyam GPON GEPON tehnologij sho dozvolit rozshiriti shvidkosti dostupu dlya abonenta ta ubezpechiti abonenta vid nedolikiv aktivnogo internet obladnannya yake vrazlive do propadannya elektroenergiyi chi vid pogodnih kataklizmiv u viglyadi groz Toponimi red Selo bagate na rizni toponimi i mikrotoponimi Zhiteli s Koshelovo vidnosyatsya do lokalnoyi grupi maramoroski dolinyani pidgrupi gorinchivski kudi krim Koshelova vhodyat Gorinchovo Iza Lipcha Lip Polyana Rokosovo Roztashuvannya red Koshelovo roztashovane u pidnizhzhi girskogo hrebta Tupij maye dekilka velikih i malih gir Najbilsha z nih Ilmova 719 metriv Chertezhik vid sliv chertezh mezha Pogar goriste pidvishennya sho kolis poterpilo vid vognyu u 1950 1960 rr Trohi dali znahoditsya ospivanij poetom I A Kalinichem Kalinichiv kamin sho nalezhav jogo predku Koshelovo do 17 lipnya 2020 roku do prijnyattya postanovi VRU 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv malo veliku teritoriyu podilyalosya na dekilka prisilkiv Zalom gorista miscevist z bezlichchyu yariv zsuviv ta zalomlen gruntu Runya porivnyano rivna teritoriya sela Kaminec miscevist usiyana brilami ta kaminnyam Kopina teritoriya de kolis kopali glinu dlya budivnictva Gora nazva pohodit vid apelyativu gora Ozirnij nepodalik vid ciyeyi miscini roztashovane ozero vulkanichnogo pohodzhennya Teper teritoriyi sela Zalom ta deyakih inshih prisilkiv vhodyat do skladu Zalomskogo starostinskogo okrugu i mayut svogo vlasnogo starostu Mizh gorami znahoditsya chimalo miscevostej z cikavimi nazvami Vapi bolotista miscevist prohodyachi cherez neyi pid nogami utvoryuyetsya zvuk vap vap Litovisha velika galyavina kudi u davninu selyani viganyali hudobu na litni period Klin pole sho shodit na klin Velike i Male Berdo vid staroslov yanskogo berda berdi skelyasta gorista miscevist Zholob zagliblena miscevist u viglyadi pologoyi yami Zhereblya miscevist de u davninu vipasalisya i zherebilisya koni Lipovchana rozloga miscevist sho nalezhala lipchanskim nemesham Ploska velika ploska rivnina Zhalivlyanij gora sho zarosla kropivoyu zhalivoyu Verh teritoriya roztashovana na vershini girskogo pasma Ologi rivna ulozhista chastina sela Adresa s Koshelovo anglijskoyu movoyu red village Koshel ovo Koshelovo Koshelevo Khusts kyi district Khust raion Zakarpattia oblast Zakarpats ka Oblast Ukraine ZIP code 90413 Richki red Cherez teritoriyu sela protikaye dekilka richok i bagato potokiv ta dribnih potichkiv yaki otrimali vid zhiteliv osoblivi nazvi Najbilsha richka nazivayetsya Rika sho pohodit vid apelyativu rika Druga za velichinoyu Osava nazvana tak tomu bo na yiyi beregah roste osika Kobilec nevelika richka sho protikaye cherez centralnu chastinu sela za legendoyu tut kolis u davninu vstupilasya kobila lipchanskogo nemesha Mlinovicya tak u doradyanskij period nazivalasya richka kanal vidvedenij z Osavi v centralnu chastinu sela dlya roboti vodyanih mliniv za dopomogoyu ciyeyi inzhenernoyi sporudi pracyuvalo 8 mliniv Ciganskij potik bere svij pochatok u s Lipovec u 50 rr HH st na jogo berezi prozhivala rodina cigan yaki najmalisya do odnoselciv na rizni roboti po gospodarstvu i budivnictvu Mokaniv vid togo sho v jogo vodah mochili konopli z yakih viroblyali polotno Studenij vid holodnoyi studenoyi vodi Geografichni nazvi red Bagato geografichnih nazv pohodyat vid vlasnih imen selyan Napriklad Popova yama dilyanka yakoyu volodiv greko katolickij svyashenik Mikitova Markovciyiv Gavlyanceve Migalkove Fedorkiv Vustishina Andrusevo Palkova yama Maryaniv bereg Baraniv bereg Kozichkiv bereg Mikulkiv bereg Bilengokogo bereg Na rozdorizhzhi selyani stavili derev yani hresti miscini sho znahodyatsya bilya nih nazivayutsya na chest togo hto zbuduvav hrest Kuzmiv hrest Rogachiv hrest Bagato silskih prizvisk pohodyat vid miscevosti de prozhivaye toj chi inshij selyanin abo jogo zanyattya Sered nih Muchichka mav vodyanij mlin Bikash trimav bika Dyak dyakuvav u cerkvi Monah htos iz predkiv buv u monastiri Mokanivskij zhiv na berezi potichka Mokaniv Lugovij Lazovij Berdovij Polovij Gori red Ilmova 719 m 2 Nad selom Koshelovo visochit gora Ilmova visotoyu 719 metriv Nazva Ilmova pohodit vid imeni Illya abo Ilko yakij u davninu mav tam zemelnu dilyanku Na chest gori nazvano vulicyu Ilmova v seli Koshelovo pid chas dekomunizaciyi 9 kvitnya 2015 roku Poperednya nazva vulici bula Tereshkova na chest pershoyi u sviti zhinki kosmonavtki A takozh na chest gori nazvana futbolna komanda sela Koshelovo GO Futbolnij Klub ILMOVA Ivasyu Kamin 557 m 2 Bilya gori Ilmova stoyit gora pid nazvoyu Ivasyu Kamin visotoyu 557 metriv Za odniyeyu iz versij u kameni znahoditsya pechera v yakij za legendoyu prozhivav monah vidlyudnik yakij dnyami i nochami molivsya i spokutuvav svoyi grihi Vidima chastina gori yaka ye masivnim kamenem stoyit na visoti 471 metr iz neyi chasto roblyat foto Ivasyu Kamin roztashovanij bilya chastini sela pid nazvoyu Kaminec Pohodzhennya nazvi Ivasyu Kamin nevidome Visota nad rivnem morya red Najnizhcha visota nad rivnem morya v seli Koshelovo 178 metriv po vulici Shevchenka bilya znaka Koshelevo na samomu pochatku sela vid storoni sela Iza Najvisha visota nad rivnem morya v seli Koshelovo 367 metriv po vulici Sadova bilya samogo pidnizhzhya gori Ilmova Serednya visota nad rivnem morya u rivnij chastini sela Koshelovo stanovit 189 metriv Serednya visota nad rivnem morya po vsij zhilij chastini sela Koshelovo stanovit 272 5 metriv Dzherelo danih Google Planeta Zemlya Pro Istoriya red Persha zgadka pro Koshelovo red Persha zgadka pro Koshelovo v istorichnih dokumentah zgaduyetsya v XV stolitti v 1450 roci U narodnij pam yati zbereglosya kilka legend pro pohodzhennya nazvi sela Odin iz narodnih perekaziv rozpovidaye pro pershogo zhitelya ciyeyi miscevosti Koshelya Insha legenda govorit pro te sho selo otrimalo svoyu nazvu vid slova koshik Adzhe koshikarstvo davno poshirene v Koshelovi ta susidnij Izi Za nashimi doslidzhennyami zhodna z cih legend ne maye pid soboyu realnu osnovu Zgidno z viyavlenimi dokumentami svoyu nazvu Koshelovo selo otrimalo vid prizvisha jogo vlasnika rimo katolickogo vikariya Ioanna Zele de Keshelya Johannes Zele de Kesel Istoriki minulo odnostajni u viznachenni pershoyi pisemnoyi zgadki Koshelova Zokrema ugorski doslidniki Gabor Varadi Gabor Varady Yanosh Migali Mihalyi Janos Vilmosh Bijlayi Belay Vilmos nazivayut datu 1450 r Kolishnya nazva red V dokumentah doradyanskogo periodu nazva sela pisalasya po riznomu Keselwmezw 1450 r Keselewmezew 1457 r Kesewlyomezew 1555 r Keseslives 1657 r Keselyumezeo 1707 r Keselmezeo 1715 r Kesely Mezo Koselyovo 1816 r Keselymezo 1829 r Koshelovo 1861 r Koselovo 1924 r Koshelevo do 6 kvitnya 1995 roku Koshelovo vid 6 kvitnya 1995 roku Den sela red 24 zhovtnya den sela Koshelovo 24 zhovtnya 1944 roku pidrozdili 841 strilkovogo polku 237 strilkovoyi diviziyi pid komanduvannyam polkovnika Kruglyakova A D vizvolili selo Koshelovo vid fashistskoyi okupaciyi Koshelovo v XV st red Cheskij istorik Ioann Dushanek Jan Duanek u knizi Hust v Maramoroshi vidnosit cyu podiyu do 1447 1449 rr Druzhina Ioanna Gunyadi Beatrica daruvala sela Koshelovo Lipchu i Gorinchevo Ioannu ta Georgiyu Bilkeyevim iz sela Bilok Odnak navedena informaciya viklikaye pevni zauvazhennya Sprava v tomu sho Beatrisa ne bula druzhinoyu Yanosha Ioanna Gunyadi a jogo sina Matyasha Matyash Gunyadi Korvin buv korolem Ugorshini u 1458 1490 rr Jogo drugoyu druzhinoyu bula Beatrisa Aragonska yaka otrimala u podarunok vid cholovika Hustskij zamok u 1476 r Takim chinom Koshelovo moglo bulo buti podarovano Bilkeyevim lishe pislya 1476 r Yak uzhe vkazuvalosya u XV st u pivdennih rajonah Zakarpattya ryad volodin oderzhav velikij magnat Yanosh Gunyadi Usogo v jogo mayetku bulo 28 zamkiv 57 mist i mistechok blizko tisyachi osel rozkidanih po vsij Ugorshini Magnat visoko ciniv volodinnya roztashovani v Zakarpatti chasto provodiv tut dozvillya Tut jomu nalezhali 32 sela ta dva mistechka v tomu chisli j Koshelovo U 1450 r Yanosh Gunyadi peredav selo u vlasnist hustskij rimokatolickij cerkvi Za chasiv pravlinnya korolya Laslo VI selo perejshlo u volodinnya lipchanskih Keneziv 1457 odnak u 1462 r znovu povernulosya pid vladu Yanosha Gunyadi U 1462 r vlasnikom zgaduyetsya vikarij Ioann Zele de Keshel Zele de Kesel Iz zrostannyam zemlevolodinnya posilyuvalasya vlada ne lishe velikih feodaliv ale j yih vasaliv dvoryanstva yake neslo administrativnu i vijskovu sluzhbu Protyagom XIV XV st dvoryanstvo nemeshi sformuvalosya yak okremij stan feodalnogo suspilstva Odnomu nemeshu nalezhalo 10 15 osel Na Zakarpatti bulo chimalo dvoryan yaki mali tri p yat sil Dvoryanski gramoti chasto oderzhuvali sholtesi kenezi Karl Robert pereviv u stan dvoryan znachnu chastinu jobagioniv zamkiv zalezhnih vid zamkiv lyudej Ce prizvelo do zbilshennya kilkosti dvoryan v Zakarpatti Zakonom 1351 r usi dvoryani progoloshuvalisya rivnopravnimi i stvoryuvalisya yih miscevi organi komitatski zbori na yakih virishuvali ryad pitan zhittya komitatu sud upravlinnya administrativnimi spravami zbir podatkiv tosho U gramoti dvoryanam komitatu Ung 1433 r korol Sigizmund pidtverdiv pravo dvoryan zbirati podatki z selyan a velikih feodaliv zobov yazav brati uchast v komitatskih zborah Ce znachno pidneslo rol dvoryanstva u zhitti komitativ Feodalni rodi yak ugorskogo tak i rusinskogo ta moldavskogo pohodzhennya hoch i voroguvali na grunti zahoplennya mayetkiv ale konsoliduvalisya v borotbi za vladu nad selyanami Nabirala dali vagi sluzhila znat dvoryanstvo nemeshi ryadi yakogo i popovnilisya za rahunok sholtesiv Najbilsh chislennim prosharok dvoryanstva buv u Maramoroshini zokrema v selah Lipcha Iza Dragovo Bedevlya Vilhivci Krichevo Chumalevo Uglya Kolodne Vonigovo Dovge Zolotarevo Gliboki socialni zmini stalisya na seli Yaksho v XII pershij polovini XIII st na selah isnuvali rizni socialni grupi sho znahodilisya v riznih formah zalezhnosti to protyagom XIV na pochatku XVI st poglibivsya proces zblizhennya grup i formuvannya yedinogo klasu feodalno zalezhnogo selyanstva jobagioniv jobadiv Do seredini HIII st jobagion oznachalo krashij lipshij porivnyano vilnu silsku lyudinu a v XIV XV st jobagioni peretvorilisya v zalezhnih stali sinonimom piddanij kripak Spochatku voni she koristuvalisya pravom perehodu ale dedali feodali domagalisya povnogo prikriplennya yih do mayetku Ugorska koroleva Yelizaveta progolosila sho jobadi mayut pravo piti vid feodala lishe v razi jogo zgodi i splati vidpovidnoyi sumi Zakon peredbachav pokarannya tih feodaliv yaki prijmali selyan sho ne mali dozvolu hazyayina Zakripachennya selyan u drugij polovini XIV XV st duzhe posililos Lishe neznachna chastina jobagioniv virivalasya na povnu volyu i stavala dribnimi nemeshami U 1483 r Koshelovom volodiv Albert Magnus Albertus Magnus Z dokumentiv nam vidomo sho vin buv zhitelem mista Hust U 1389 r u Boronyavi fiksuyetsya Pavlo Magnus sho ochevidno buv predkom Alberta Koshelovo v XVI st red U 1523 r vlasnikami sela stali Matyash Fodor Matthias Fodor ta Georgij Veresh Georgius Weres Pershij iz nih buv rumunom ce pidtverdzhuye shiroke poshirennya togo chasu prizvisha Fodor u rumunskih selah Maramoroshini U 1542 r p yat kripakiv u Koshelovi mav nemesh Georgij U 1550 r 6 kripakiv nalezhalo vihidcyam iz Husta Andrashu ta Matviyu U nastupni roki arhivni dokumenti zgaduyut imena ta prizvisha vlasnikiv Pilip Chonka Ioanna Matej 1572 r U 1560 r shlyahta skarzhilasya na komendanta Hustskogo zamku Hristofora Godmashi z privodu togo sho vin na prohannya zhiteliv p yati koronnih mist vignav z dubovih lisiv sil Lipcha Gorinchovo Berezovo Koshelovo 600 svinej Krim togo vin konfiskuvav na korist Hustskogo zamku podatok za vipas svinej iz susidnih zhup U cij spravi Ioann Zhigmond prijnyav nastupne rishennya u zv yazku z tim sho shlyahta nezvazhayuchi na vsi netochnosti dovela sho podatok za vipasannya svinej iz susidnih zhup na zholudyah v maramoroshskih lisah yiyi privilej yakij zgidno z predstavlenimi zhalo vannimi gramotami nalezhit lishe shlyahti shob u majbutnomu nihto ne smiv porushuvati ce pravilo Na pochatku XVI st v zhitti Zakarpattya stalisya istotni zmini yaki viznachili napryamki ekonomichnogo socialnogo i politichnogo rozvitku na trivalij period U 1526 r pid Mogachem u bitvi z turkami zaznala porazki ob yednana ugorsko cheska armiya Ce vidkrilo shlyah turkam uglib Ugorshini vselilo v nih vpevnenist peremozhnih pohodiv na inshi krayini Yevropi U 1541 r turki zakripilisya v Budi ovolodili velikimi prostorami Centralnoyi Ugorshini Krayina rozpalasya na tri chastini Shidni zemli vidijshli do Semigraddya na bazi yakogo bulo stvoreno Transilvanske knyazivstvo na choli z magnatom Ya Zapolyayi 1526 1540 rr a zahidni zemli buli priyednani do Avstriyi de pri vladi znahodivsya Ferdinand II Gabsburg Chastimi gostyami na Zakarpatti buli turki U 1566 r vijska sultana Sulejmana I Pishnogo distalisya Pivnichno Shidnoyi Ugorshini i vse znishili na svoyemu shlyahu Duzhe poterpili todi pivdenni rajoni Berezkogo ta Ugochanskogo komitativ Turecki vijska ne raz z yavlyalisya pid stinami Korolevskogo ta Hustskogo zamkiv zdijsnyuvali rejdi v mista i sela Maramoroshini Ne lishe turki ale j vijska Gabsburgiv i knyaziv Transilvaniyi yaki chasto voyuvali na zahoplenih ugorskih zokrema zakarpatskih zemlyah ne mali zhalyu ni do naselennya ni do mist i sil Ugorskij istorik I Achadi spirayuchis na chislenni dzherela pishe sho vijska veli borotbu ne tilki proti svoyih protivnikiv ale j z mirnim naselennyam Soldati chasto najmanci grabuvali selyan i mishan spalyuvali sela i mista rujnuvali forteci zabirayuchi lyudej u rabstvo Prorivalis v Zakarpattya i shlyahetski vijska Polshi osoblivo koli u 1576 r knyaz Transilvaniyi S Batori stav korolem Polshi Pid chas napadiv polyaki takozh spalyuvali mista i sela grabuvali i vbivali mirnih zhiteliv znishuvali posivi Vid pohodu polyakiv u 1557 r najbilshe postrazhdali mista Mukachevo Beregovo Hust Vishkovo Grabizhnicki pohodi rozoryali narodne gospodarstvo vnaslidok nih zaginulo bagato naselennya Druga polovina XVI XVII st red Druga polovina XVI XVII st poznachilas dalshim zrostannyam velikogo feodalnogo zemlevolodinnya i perehodom jogo vid naturalnogo gospodaryuvannya do tovarnogo virobnictva Za dva stolittya bilsh yak udvichi zrosla kilkist naselennya Yaksho v kinci XV st u Zakarpatti prozhivalo blizko 120 tisyach cholovik to v kinci XVII st blizko 300 tisyach V umovah rozvitku tovarno groshovih vidnosin znachno pogirshilosya stanovishe jobadiv Magnati i nemeshi ne tilki zahoplyuvali yih zemli ale j zbilshuvali yak vidrobitki tak i daninu naturoyu i groshima Pislya porazki povstannya 1514 r selyani vtratili pravo perehodu yih postupovo povnistyu zakripachuvali a povinnosti zrostali Yak zasvidchuyut urbarialni opisi de viznachalasya kategoriya zemli grupi selyan i vidi yih povinnostej jobadi u drugij polovini XVII st vidbuvali panshinu tri chotiri dni na tizhden a v okremih feodaliv i p yat shist dniv Vazhka panshina pogirshuvalasya svavoleyu feodaliv yaki chasto vimagali stilki pracyuvati skilki bulo potribno V period sezonnih robit posiviv zbirannya hliba perevezennya vrozhayu selyani pracyuvali na feodala shodnya Skarzhitis bulo nikomu oskilki feodal buv i hazyayinom i suddeyu Naprikinci XVI st majzhe 90 procentiv selyan buli kriposnimi i nimi rozporyadzhalisya tilki feodali Neridkimi buli vipadki koli feodal obminyuvav kripakiv abo navit prodavav Zbilshuvalis i naturalni povinnosti Desyatinu z usih vidiv silskogospodarskoyi produkciyi velikoyi i dribnoyi hudobi brav feodal a dev yatu chastinu cerkva Zrostali i taki obov yazkovi dlya selyan povinnosti yak remont shlyahiv mostiv fortec budivnictvo palaciv dlya znati tosho Terpili selyani i vid podatkovogo gnitu fiskalnih poboriv Podatok protyagom XVI XVII st zris u 2 5 3 razi i stanoviv 900 1100 floreniv Chastina selyanstva perevodilasya feodalami na groshovu rentu Ce desho aktivizuvalo yih gospodarsku diyalnist ale postijne zrostannya viplat prizvodilo do pogirshennya stanovisha selyan Vazhki povinnosti yak i podatki ta pobori rozoryuvali selyanstvo Selyanin zmushenij buv vidbuvati blizko desyati vidiv feodalnih povinnostej i poboriv i splachuvati blizko p yati vidiv podatkiv Osoblivo zbilshuvalisya povinnosti v mayetkah orendariv yaki nehtuvali urbariyami i vimagali pracyuvati stilki skilki yim zamanetsya V umovah rozvitku tovarno groshovih vidnosin na seli z yavilasya nova kategoriya selyan zhelyari yaki ne mali ni nadilu ni tyaglovoyi hudobi Yak svidchat pidrahunki po Uzhgorodskomu i Maramoroskomu komitatah v kinci XVII st zhelyari stanovili blizko 75 80 zhiteliv osel Ce buv najbidnishij prosharok silskogo naselennya yake najbilshe terpilo vid feodalno kriposnickogo gnitu Za klaptik zemli na yakomu stoyala bidnenka hata zhelyar zmushenij buv pracyuvati 51 den na panskih lanah Perepis naselennya v XVI XVII st red Naprikinci XVI v XVII st v Koshelovi zemelni dilyanki mali Ioann Zemanich Lukach 1580 r Pavlo Bogachi Pavlo Gude Georgij Niri novi nemeshi 1600 r Ioann Shepitka Petro Laslo Tomash Molnar Martin Nestor Tomash Shepitka Illya Simon 1605 r Oleksandr Galas Andrij Kuzma Oleksij Lukach 1673 r U nastupni roki zgaduyutsya Yurij Ioann Lazar Kosta Urban Pap Yakob Peter Andrij Shandor Danilo Shepitka 1676 r Simeon Kuzma Stepan Lukach Yakob Marton 1680 r Vidomo sho u 1600 r koshelivski selyani platili za odin zemelnij nadil 13 penyaziv kobel vivsa viz sina tri vozi drov Oskilki centralizovanij perepis naselennya v Avstrijskij imperiyi ne provodivsya bud yaki realni rozrahunki i planuvannya majbutnih podatkiv viyavilisya nemozhlivimi Tomu v 1715 r imperator Karl III rozporyadivsya provesti perepis naselennya monarhiyi Shob uniknuti falsifikaciyi perepisuvachi priznachalisya z inshih komitativ Perepisuvachi znajomili silsku chi misku gromadi z instrukciyeyu razom iz predstavnikami miscevoyi vladi prijmali prisyagu vid opituvanih U specialnih zhurnalah fiksuvali realnij gospodarskij stan kozhnogo selyanskogo dvoru zokrema gorozhan kripakiv zhelyariv Vrahovuvalas rillya vikorchuvani zemli luki vinogradniki a takozh pributki vid koristuvannya mlinami shinkami riznimi majsternyami Instrukciya peredbachala unifikovanu velichinu zemelnih nadiliv Dlya viznachennya rilli i vikorchuvanih zemel za osnovu bravsya koblik abo kebel sho dorivnyuvav odnomu ugorskomu goldu Perepis u komitatah trivav bilya dvoh misyaciv Usi materiali cherez organi miscevogo samovryaduvannya vidpravlyali do upravlinnya korolivskogo namisnika u misto Pozhon Cherez p yat rokiv 1720 r perepis povtorili Yak i v poperednomu vipadku znovu ne oblikovuvalis dvoryani i svyashennosluzhiteli a takozh chelyad ne dvoryanskogo pohodzhennya yaka meshkala pri dvori magnativ i koristuvalasya riznimi privileyami Oskilki oblik vivsya podvirno do spiskiv majbutnih platnikiv podatkiv ne potrapili bezdomni zhelyari Za perepisom 1715 r v seli prozhivali nastupni osobi Balazh Danilo Berezovich Ladislav Bilij Pilip Borsh Grigorij Borsh Ladislav Borsh Oleksij Gric Georgij Gric Dmitro Grichko Yakob Dolya Busha Dranko Petro Karpinec Andrij Kozichko Mikola Kuzma Andrij Kushnickij Pilip Lazur Karpa Gaspar Maksim Ivan Markovcij Georgij Markovcij Ignatij Maryan Simeon Matij Georgij Melanich Georgij Mikita Mikola Mitrovka Ioann Motovilnij Matfej Nishka Kozich Pop Ladislav Prokop Maksim Rogach Danilo Rozpopa Ladislav Rozpopa Yakob Roman Ladislav Roshko Stepan Rustya Lukach Saraj Andrij Simchuk Shepitka Dmitro Stanko Ivan Talposh Ioann Tacyun Gric Tacyun Dmitro Timko Ioann Todavchich Mihajlo Fanta Ioann Filip Dmitro Filip Ladislav Filip Roman Shepitka Ioann Shepitka Mikola Shepitka Francisk Yurko Ladislav Yakubec Mihajlo Perepis naselennya v XVIII st red U 1720 r v seli meshkalo 38 kripakiv yaki mali 130 koblikiv zemli 4 kripaki buli bezzemelni 14 mali po 3 i bilshe koblikiv U 1720 r zgaduyutsya nastupni zhiteli Bilas Mikola Borsh Mihajlo Bilij Pilip Vasilyu Yurij Gajdu Ivan Galanich Ioann Galas Ladislav Grigorik Francisk Gric Georgij Grichko Yakob Gurka Petro Darnich Gric Ivan Dmitro Karpinec Simeon Karpinec Francisk Kuzma Ladislav Kunch Mihajlo Kurta Ladislav Logojda Ioann Mikita Vekla Mikulka Yakob Mitrovka Ioann Mitrovka Pilip Migeli Petro Oleksa Yurko Pap Petro Rogach Danilo Saraj Ioann Stanko Oleksij Stritulnik Mikola Tkach Grigorij Chopej Simeon Shepitka Francisk Shkarampota Matfij Shkarampota Mihajlo Shtefanyuk Danilo Yurko Ivan Yakubec Mihajlo Ne mozhna tochno skazati chi ce novi pereselenci sho z yavilisya v seli chi nashadki koshelivchan Yaksho zistaviti spiski selyan to mozhna pobachiti 20 novih prizvish kotri ne zgaduyutsya v perepisi 1715 r U 1768 r v seli narahovuvalos 70 dvoriv Selyani splachuvali hustskij dominiyi nastupni podatki 30 voziv drov 251 litriv masla 100 kurej 300 yayec Nezabarom viyavilosya sho i na cej raz perepisi u bagatoh vipadkah ne vidpovidali dijsnosti Osnovnim zanyattyam naselennya bulo hliborobstvo Voni siyali zhito pshenicyu yachmin proso Trimali v gospodarstvah hudobu pticyu Naselennya sela poterpalo v cej period vid vazhkih feodalnih povinnostej Na pochatku HVIII st v seli Koshelovi meshkalo 45 kripakiv Z roku v rik selo rozrostalos Uzhe v 1768 roci v seli narahovuvalos 70 dvoriv Panshina na cej chas bula majzhe nichim ne obmezhena Selyani kripaki odin tizhden pracyuvali vdoma a drugij na panshini Krim panshini kripaki vikonuvali bagato inshih povinnostej platili rizni groshovi podatki vnosili danini Vladi na miscyah ne vdavalosya rivnomirno rozpodilyati groshovi nadhodzhennya do kazni Cherez cilij ryad ob yektivnih i sub yektivnih prichin rosli nedoyimki Z metoyu yih likvidaciyi ministerstvo finansiv Avstriyi u 1770 r vidalo i rozpovsyudilo sered fiskalnih organiv specialni tablici rozpodilu podatkiv Richnij podatok vid 1 do 60 forintiv podilyavsya na 12 za kilkistyu misyaciv u roci nerivnih chastin Viznachenu kilkist groshej zbirav starosta sela i odin raz na misyac zdavav yih komitatskomu kasiru Sumi zimovih misyaciv koli selyanin pislya zboru vrozhayu vvazhavsya platospromozhnim kolivalisya u bik dvoh troh razovogo zbilshennya Pri takij sistemi viklyuchalisya nedoyimki adzhe opodatkuvannya vidbuvalosya na pidstavi chitko viznachenoyi kilkosti platnikiv ta yih mozhlivostej Derzhavnim opodatkuvannyam za chasiv Mariyi Tereziyi pidlyagali 79 riznih poslug ta ob yektiv rillya pasoviska budinki riznih klasiv remanent kripak jogo druzhina diti tosho Narahuvannya vidbuvalosya bagatostupenevo Kontrolni cifri Pozhonskomu korolivskomu namisnictvu dovodilisya iz Vidnya Namisnictvo rozpodilyalo velichinu majbutnih podatkiv mizh komitatami komitati mizh okrugami okrugi mizh selami Okruzhni kasiri pri narahuvanni podatkiv kozhnomu selu koristuvalisya specialnimi tablicyami tak zvanimi generalnimi podatkovimi klyuchami V instrukciyi do tablici usi vidi podatkiv u krejcerah buli zashifrovani ciframi vid 2 do 100 po gorizontali Po vertikali viznachalasya kilkist lyudej zemli budinkiv tosho sho pidlyagali opodatkuvannyu vid 1 do 100000 Napriklad pogolovnij podatok vidpovidav kolonci z cifroyu 3 budinok 1 kategoriyi 20 tosho Cili cifri u tablici oznachali krejceri drobi groshi U 1786 r pid chas golodu pomerlo bilshe tretini sela Hustska reformatorska cerkva u XIX st red U XIX st krashi zemli Koshelova ta jogo okolici stali vlasnistyu Hustskoyi reformatorskoyi cerkvi Za perepisom 1895 r yij nalezhalo 18 471 kadastarlnih goldiv ugid lisiv pasovisk Krim togo 72 golovi velikoyi rogatoyi hudobi 8 konej 18 svinej 20 ovec 8 voziv molotarka Do XIX st naselennya sela bulo zovsim nepismennim Pochatkova shkola bula organizovana cerkvoyu u HIH st i navchannya velosya na ugorskij movi Pochatok XX st zhiteli sela Koshelova zustrili z krashimi namirami na zhittya prodovzhuvalas borotba za pokrashennya svogo isnuvannya Odniyeyu z nih buv perehid naselennya sela z uniatskoyi do pravoslavnoyi cerkvi Cinni materiali pro istoriyu sela znahodimo v shematizmah grekokatolickoyi cerkvi HIH st Kilkist zhiteliv v XVIII HIH st red U 1816 r v Koshelovi prozhivalo 1077 osib U 1829 r v Koshelovi prozhivalo 1164 osib U 1856 r v Koshelovi prozhivalo 1378 osib U 1880 r v Koshelovi prozhivalo 1567 osib Takim chinom sposterigayetsya zagalnij rist naselennya sela V avstro ugorskomu perepisi 1880 r vkazano sho zagalna kilkist zhiteliv s Koshelovo skladala 1567 osib Slid zaznachiti sho z pochatku HIH st u selo pochali pereselyatisya yevreyi U 1880 r v seli prozhivalo vzhe 243 osobi yevrejskogo virospovidannya URSR red Za chas isnuvannya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki URSR u Koshelovi bula rozmishena kompleksna brigada kolgospu im Michurina centralna sadiba v s Iza za yakoyu zakripleni 1360 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 300 ga ornoyi zemli 240 ga sadu 380 ga sinokosiv 440 ga pasovish Vona zajmayetsya viroshuvannyam molodoyi velikoyi rogatoyi hudobi vivcharstvom sadivnictvom Diyut kolgozni tarni lozopletinnya ta konditerski cehi Za visoki pokazniki u praci 5 kolgoznikiv nagorodzheni ordenami ta medalyami SRSR sered nih ordenami Lenina ta Zhovtnevoyi Revolyuciyi brigadir kompleksnoyi brigadi M V Gavrilyuk U berezni kvitni 1919 r u seli isnuvala Radyanska vlada U 1923 r pochala diyati organizaciya KPCh yaku ocholiv S V Ivas U berezni 1939 roku selo bulo okupovano Ugorshinoyu yaka vstanovila krivavij rezhim Za najmenshi provini karali zviryachimi rozpravami znishuvali ukrayinsku kulturu V roki Drugoyi svitovoyi vijni desyatki meshkanciv sela brali uchast v borotbi proti gitlerivciv U roki fashistskoyi okupaciyi komunisti veli pidpilnu borotbu Za revolyucijnu diyalnist 1939 r fashisti rozstrilyali sekretarya organizaciyi KPCh S V Ivanyasa 24 zhovtnya 1944 roku pidrozdili 841 strilkovogo polku 237 strilkovoyi diviziyi pid komanduvannyam polkovnika Kruglyakova A D vizvolili selo Koshelovo Pislya vizvolennya Koshelova vid okupantiv 75 zhiteliv dobrovilno vstupili do lav Chervonoyi Armiyi ta v 1 j Chehoslovackij armijskij korpus 23 z nih nagorodzheni ordenami ta medalyami SRSR 19 viddali zhittya u boyah za svobodu ta nezalezhnist Batkivshini U Koshelovi vstanovleno pam yatnik radyanskim voyinam yaki zaginuli pid chas zvilnennya sela vid fashistiv V 1945 roci v seli bulo vidkrito klub semirichnu shkolu nalagodzheno robotu magazinu V seli ye vosmirichna shkola Budinok kulturi biblioteka Yaksho do vozz yednannya z Radyanskoyu Ukrayinoyu v seli bulo tilki 3 choloviki z serednoyu osvitoyu to nini 380 chol mayut serednyu osvitu a 12 chol mayut vishu Dzherela ta Posilannya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ukrssr comFutbolnij klub red GO Futbolnij klub Ilmova 3 Nazvanij na chest gori Ilmova v seli Koshelovo Povna nazva Gromadska Organizaciya Futbolnij Klub Ilmova Data reyestraciyi 23 12 2010 Kerivniki ta zasnovniki Rogach Ivan Vasilovich golova pravlinnya Kurta Miron Andrijovich Izaj Vasil Mihajlovich Futbolne pole red U seli Koshelovo ye futbolne pole Na yakomu grayut v osnovnomu u vihidni dni Data vidkrittya 24 zhovtnya 2010 roku Na svyato den sela Koshelovo Futbolne pole zrobili za rahunok samih miscevih zhiteliv ta lyubiteliv futbolu Osnovnu robotu robili svoyimi silami U den vidkrittya futbolnogo polya priyizdiv Spiker Verhovnoyi Radi Volodimir Litvin Vistupiv iz promovoyu i vitannyami do zhiteliv ta gostej sela Koshelovo U cej den vidbuvavsya tovariskij futbolnij match ta provodilisya zmagannya iz armrestlingu Bulo bagato gostej iz navkolishnih sil ta mist Cvintar red V seli Koshelovo ye 4 cvintari Odin iz nih yevrejskij cvintar Dva stari cvintari yaki uzhe ne mayut miscya dlya pohovannya A odin cvintar vikonuye rol osnovnogo miscevi zhiteli nazivayut jogo mizh soboyu Novij cvintar znahoditsya blizko bilya mezhi mizh selami Koshelovo ta Lipcha Dati stvorennya cvintariv abo yih zakrittya ne vidomi Park red Selo Koshelovo maye svij park Vin znahoditsya v centri sela bilya Silskogo budinku kulturi sela Koshelovo V parku ye bagato starih derev yaki visochat na desyatki metriv nad zemleyu deyaki iz cih derev mayut istorichnu cinnist Bilya samogo vhodu v Park sela Koshelovo rozmishenij pam yatnik odnoselchanam voyinam zagiblim pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 19 zhiteliv sela Koshelovo viddali zhittya na vijni u boyah za svobodu ta nezalezhnist Batkivshini Hram ta Cerkva red Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici UPC red Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Svyato Pokrovskij hram UPC 1809 rik 4 U 1751 r zgaduyut derev yanu cerkvu Rizdva pr divi Mariyi z vezheyu vkritu shinglami z dvoma dzvonami vsima obrazami prikrashenu Cya cerkva zgorila za tri godini v 1799 r za inshimi dzherelami u 1802 r cherez nedbalstvo cerkivnika pislya chogo v seli zbudovano novu murovanu cerkvu Ikonostas virizbiv I Pavlishinec ale carski dveri pohodyat zi starogo ikonostasa U 1976 1978 rokah malyuvannya stin zdijsnili hudozhniki V Krizina ta V Yakubec Na pivdennij stini navi prikripleno marmurovu tablichku z napisom Mihail Markosh ot Bedevli Mestnyj Paroh upokoilsya g 1838 Marta 1 go Blazhennyj Emu pokoj i vichnaya pamyat Pamyatnik sej sooruzhal Sin Ego Mihail pivec kanonik 1884 Vezhu cerkvi vkrito blyahoyu v 1935 r Protoiyerej cerkvi Sergij Panko Cerkva nalezhit do Hustskogo Blagochinnya Blagochinnij protoiyerej Mihayil Galas Zasnovniki Hustska Yeparhiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi CerkviCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Svyato Pokrovskij hram UPC 1926 rikDerev yanu cerkvu sporudili v 1926 r Pislya Drugoyi svitovoyi vijni murovanij hram stav pravoslavnim a derev yanu cerkvu znyali z reyestraciyi diyuchih cerkov 1 bereznya 1962 r i nezabarom rozibrali Z 1996 do 1998 r bilya murovanogo bazilichnogo hramu sporudzheno veliku ceglyanu kaplicyu z p yatma banyami Ocholiv budivnictvo Ivan Josipovich Pilip z sela Kriva Svyato Voznesenskij hram UPC red nbsp Svyato Voznesenskij hram Illinskij hram UPC v seli Koshelovo Svyato Voznesenskij hram Illinskij hram UPC 2013 rik 4 roztashovanij v seli Koshelovo po vulici Sadova v chastini sela vidomoyu pid nazvoyu Kaminec Storinka v Vikipediyi Svyato Voznesenskij hram Koshelovo Visota nad rivnem morya 255 metriv Protoiyerej hramu Ioann Shemek Cerkva nalezhit do Hustskogo Blagochinnya Blagochinnij protoiyerej Mihayil Galas Data zasnuvannya 27 11 2013 r Zasnovniki Hustska Yeparhiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Video red 1 Zvaryuvannya hresta dlya Svyato Voznesenskogo hramu Koshelovo nbsp Zvaryuvannya hresta Svyato Voznesenskij hram Koshelovo 2 Oblicyuvannya hresta Svyato Voznesenskogo hramu Koshelovo nbsp Oblicyuvannya hresta Svyato Voznesenskij hram Koshelovo 3 Ustanovka centralnogo hresta Svyato Voznesenskogo hramu Koshelovo nbsp Ustanovka centralnogo hresta Svyato Voznesenskij hram Koshelovo 4 Ustanovka hresta na dzvinicyu Svyato Voznesenskogo hramu Koshelovo nbsp Ustanovka hresta na dzvinicyu Svyato Voznesenskogo hramu Koshelovo5 Skulptura iz lodu dlya vodohresha 2017 r Svyato Voznesenskogo hramu Koshelovo nbsp Cerkva iz lodu Svyato Voznesenskij hram Koshelovo 6 Vodohresha 2017 roku Svyato Voznesenskij hram Koshelovo nbsp Vodohresha Svyato Voznesenskij hram KoshelovoDerzhavni ustanovi red Kerivnij sklad silskoyi radi 5 red Fedorka Vasil Vasilovich Starosta Koshelivskogo starostinskogo okrugu do skladu yakogo vhodit teritoriya sela Koshelovo v period z 2021 roku Kurta Miron Andrijovich 1961 roku narodzhennya Silskij golova v period z 26 03 2006 do 31 10 2010 Rogach Olena Yuriyivna 1963 roku narodzhennya Silskij golova v period z 31 10 2010 po 30 10 2015 Shkola red Na teritoriyi sela Koshelovo pracyuye shkola pid nazvoyu Koshelivskij ZZSO I III st 6 Kolektiv narahovuye 55 pedagogichnih pracivnikiv ta 20 pracivnikiv tehnichnogo personalu Povna nazva Koshelivskij Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv Hustskoyi miskoyi radi Zakarpatskoyi oblasti Do 17 02 2021 r korotka nazva bula Koshelivska ZOSh I III st Do 17 02 2021 r povna nazva bula Koshelivska Zagalnoosvitnya Shkola I III Stupeniv Hustskoyi Rajonnoyi Derzhavnoyi Administraciyi Zakarpatskoyi oblasti Administraciya Koshelivskoyi ZZSO I III st Direktor Gricik Mariya Mikolayivna Vchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi Vchitel metodist Vidminnik narodnoyi osviti Stazh roboti na zajmanij posadi 15 rokiv Avtorka poetichnih zbirok Poeziya dushi moyeyi 2010 r ta Zemni melodiyi zhittya 2020 r Zastupnik direktora z navchalno vihovnoyi roboti pochatkovoyi lanki Mariya Ivanivna Kurta Vchitel matematiki Visha kategoriya Zastupnik direktora z navchalno vihovnoyi roboti Nina Mikolayivna Savchenko Vchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi Visha kategoriya Starshij vchitel Yasla Sadok Kalinka red Koshelivskij zaklad doshkilnoyi osviti yasla sadok 7 Hustskoyi miskoyi radi zasnovanij u grudni 1978 r U 1999 roci buv zakritij na kapitalnij remont na 10 rokiv Pochinayuchi z 21 grudnya 2009 roku sadok Kalinka znovu vidkriv dveri dlya vihovanciv Sadok Kalinka maye 4 vikovih grupi V doshkilnomu zakladi pracyuye 6 vihovateliv Grafik roboti z 7 30 do 18 00 godini 10 5 godin Direktor Vakarova Nataliya Vasilivna Proektna kilkist misc potuzhnist 50 Vid ZDO zagalnogo rozvitku Tip ZDO yasla sadok Ambulatoriya red Ambulatoriya 8 zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini s Koshelevo Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Skorochena nazva AZPSM s Koshelevo Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Upovnovazheni osobi Simejnij likar Shulla Ivan Lyudvikovich pidpisant predstavnik Simejnij likar Shulla Nataliya Yefremivna pidpisant kerivnik z 01 10 2014 r Grafik roboti z ponedilka po p yatnicyu z 08 00 do 17 00 godini Budinok kulturi red Koshelivskij SK 9 Persha data vidkrittya v 1945 roci Povna nazva Silskij budinok kulturi sela Koshelovo Hustskoyi miskoyi radi Korotka nazva do 01 04 2021 SK s Koshelovo Nazva do 01 04 2021 Komunalna organizaciya ustanova zaklad silskij klub s Koshelovo Direktor Kurta Nataliya Vasilivna Vlasnik Hustska Miska Rada Prisilki red Deyaki prisilki buli viddileni vid Koshelova pislya prijnyattya postanovi VRU 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv ta buli priyednani do skladu Zalomskogo starostinskogo okrugu Kam yanec red Kam yanec Kaminec kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Koshelovo rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 r V seli funkcionuye novozbudovanij Svyato Voznesenskij hram Paporotishe red Paporotishe kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Koshelovo Zgadki 1898 Paporotescse 1907 Pafranyos 1910 Pafranyos Paporotiszcze 1913 Pafranyos Chertezh red Chertezh kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Koshelovo Zgadki 1898 Csertezse Hnt 1907 Mezocske Hnt 1910 Bokros Csertesi Sebestyen 2008 205 Kopina red Kopina kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Koshelovo Zgadki 1898 Kopina 1907 Kopaszhat 1910 Csupaszhat Kopina 1913 Kopaszhat 1944 Kopina Kopina Posich red Posich kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Koshelovo Zgadki 1898 Poszicska 1907 Irtas 1910 Vagas Pozsics 1941 Posics Vidomi lyudi z Koshelova red U Koshelovi narodilisya ta prozhivali Shandor Farkash nar u 1888 roci vidomij opernij spivak Gerc Nataliya Semenivna nar u 1931 roci ukrayinska majstrinya hudozhnogo tkactva chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1968 roku Druzhina hudozhnika Yuriya Gerca Arhimandrit Josif Popovich 1902 r n narodivsya v seli Koshelovo Stvoriv bagato ikon dlya zhinochogo pravoslavnogo monastirya v s Domboki na Mukachivshini Vodyanij mlin red Cikavim ob yektom ye vodyanij mlin Vasilya Chopeya 10 zaviduvach viddilom u Hustskij RDA yakij zbudovanij u 1843 roci i pracyuye po sogodnishnij chas Sporudu pobuduvav pradid Vasil Chopej u 1813 roci Pradid Vasil Chopej zviv dlya rodini oselyu i zmajstruvav mlin ta kuznyu V 70 h rokah silna povin polamala mlin i znishila kuznyu U 90 h rokah sporuda bula vidremontovana ale deyaki mehanizmi vijshli z ladu Mlin rozpochav nove zhittya ale kuznya rekonstrukciyi ne pidlyagala Narazi mlin v horoshomu stani Video RTK Hust pro vodyanij mlin Vasilya Chopeya v interneti pid nazvoyu Unikalnij mlin Koshelevo Zalom Turistichni miscya red Vodyanij mlin Pidnizhzhya gori Ilmova 719 m Ivasyu Kamin 557 m Zagoroda Kaminec Futbolne pole sela Koshelovo Richka Rika bilya gazovoyi trubi Yevrejske kladovishe Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici UPC Svyato Voznesenskij hram Illinskij hram UPC Park sela KoshelovoPosilannya red Vodyanij mlin https uzhgorod net ua news 107875 BUDINOK KULTURI https ukr centr com ua 38816053 AMBULATORIYa https clarity project info edr 26465707 Yasla Sadok Kalinka https zk isuo org preschools view id 57874 KOShELIVSKIJ ZZSO I III STUPENIV http koshelivska zosh uz sch in ua Starosti https khust miskrada gov ua starosty Svyato Voznesenskij hram UPC Hrami yeparhiyi HUSTSKE BLAGOChINNYa http www orthodoxkhust org ua hrami yeparhiyi GO FUTBOLNIJ KLUB ILMOVA https youcontrol com ua ru catalog company details 37036509 Istoriya mist ta sil Ukrayinskoyi SRSR https ukrssr com category zakarp hustskiy Poshtovij indeks Koshelovo 90413 https postcode in ua ua codes city 6plLiteratura red Danilec Yu Naris istoriyi sela Koshelovo Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Rusin 2009 3 S 79 89 Fedaka S Naseleni punkti i rajoni Zakarpattya Istorichno geografichnij dovidnik Uzhgorod Vidavnictvo Poligrafcentr Lira 2014 r 264 st ISBN 978 617 596 158 2 Geografiya Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Istoriya Narisi istoriyi Zakarpattya Tom I z najdavnishih chasiv do 1918 roku Uzhgorod Gosprozrahunkovij redakcijno vidavnichij viddil Zakarpatskogo oblasnogo upravlinnya po presi 1993 Gabor Varady Maramarosi emlekkonyv M Szigeten 1901 S 322 Istoriya mist i sil URSR Zakarpatska oblast K 1969 S 744 Mihalyi Janos Maramarosi diplomak a XIV es XV szazadbul Maramaros varmegye tortenete I kot Maramaros sziget 1900 S 344 345 Belay Vilmos Maramaros megye tarsadalma es nemzetisegei Bp 1943 S 163 164 Dusanek J Chust v Marmarosi Chust 1937 Narisi istoriyi Zakarpattya Tom I z najdavnishih chasiv do 1918 roku Uzhgorod Gosprozrahunkovij redakcijno vidavnichij viddil Zakarpatskogo oblasnogo upravlinnya po presi 1993 Statutoria A betuk a csomokat jelzik U o K 101 A Leleszi Prepostsag orszagos leveltara Acta A sza mok az evek szerint csoportosntott oklevelek sorszamai Jaszu Abuj Torna vm 9 Statutoria A betuk a csomokat jelzik U o B 432 Yanosh I Yanosh I Zapolyayi veng Szapolyai Janos rum Ioan Zapolya 1487 1540 ugorskij derzhavnij diyach knyaz Transilvaniyi i korol Ugorshini sin palatina Ishtvana Zapolyayi U 1510 r pridushiv povstannya Dordya Dozhi Pislya smerti Vladislava II stav regentom pri malolitnomu koroli Lyudoviku Lajosh II 16 zhovtnya 1526 r v Tokayi buv obranij korolem koronovanij 11 listopada U 1527 1528 rr avstrijska armiya Ferdinanda vtorglasya u Vengriyu rozbila vijska Zapolyayi i vignala jogo za mezhi krayini u Polshu U 1528 r Ya Zapolyayi zvernuvsya za dopomogoyu do Osmanskoyi imperiyi 10 travnya 1529 r vijska Sulejmana Pishnogo vtorglisya u Vengriyu Turki vidnovili vladu Zapolyayi a vin v lipni 1529 r prijnyav vasalitet Turechchini Pomer u 1540 r Ferdinand II Gabsburg 1578 1637 U 1617 1619 rr korol Chehiyi 1 j raz 1620 1637 rr 2 j raz Z 1618 r korol Ugorshini z 28 serpnya 1618 r rimskij korol z 20 bereznya 1619 r imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Otrimav yezuyitsku osvitu Peresliduvav protestantiv Voyuvav z chehami pid chas Tridcyatilitnoyi vijni Pomer u 1637 r A Dica ily szam fasciculusa A Rationes Salinares ily szam fasciculusa Orszagos Leveltar ezutan O L kamarai osztalyan Neo regestrata Acta U o Kamarai osztaly 1685 20 Neo regestrata Acta U o Kamarai osztaly 957 33 A szeki grof Teleki csalad leveltara Gyomron Pest vm I XX VI 54 Najpaver K Nesuh L Ourbarium Pidkarpattya u HVIII stolitti Uzhgorod Karpati 2006 Kozponti statisztikai hivatal karpatalja telepuleseinek vallasi adatai 1880 1941 Budapest 2000 Primitki red Pogoda v seli Arhivovano 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Gunyadi Hunyadi Hunyadi Yanosh blizko 1407 09 11 8 1456 Zimon vijskovij i derzhavnij diyach Ugorskogo korolivstva Sin valashskogo boyarina batko Matyasha Gunyadi Z 1430 r perebuvav na sluzhbi u korolya Zhigmonda Sigizmunda Lyuksemburzkogo v 1439 1446 rr ban pravitel Seren v 1441 1444 rr transilvanskij voyevoda i ishpan upravitel Temesha Pislya smerti korolya Albreht II Gabsburga 1439 u borotbi za korolivskij prestol pidtrimuvav 88 2009 3 17 polskogo korolya Vladislava III Yagellona ugorskij korol Ulaslo I U bitvi u Bataseka rozgromiv armiyu boyar prihilnikiv Gabsburgiv U 1441 1443 rr zdijsniv ryad uspishnih pohodiv na pivden Ugorskogo korolivstva proti osmanskih zavojovnikiv U 1446 52 rr buv regentom Ugorskogo korolivstva Zavdav tureckim vijskam porazku v Belgradskij bitvi 1456 r sho zatrimalo yih prosuvannya v Ugorshinu do 1521 Pomer vid chumi Elekes L Hunyadi Janos Bdpst 1952 Laslo VI Ladislav Postum lat Ladislaus Postumus nem Ladislaus Postumus cheshsk Ladislav Pohrobek veng Utoszulott Laszlu Z 1453 rr korol Bogemiyi z 1440 r korol Ugorshini 1 j raz z 1445 r do 1457 r 2 j raz Karl Robert ugor Karoly Rubert 1288 16 iyulya 1342 korol Ugorshini z 1301 r 1 j raz z 10 zhovtnya 1307 r 2 j raz Pohodiv iz neapolitanskoyi liniyi Anzhujskogo doma Otrimav pravlinnya pislya borotbi z dvoma pretendentami Vaclavom III Cheshskim ta Ottonom III Bavarskim a takozh zi vnutrishnoyu oligarhiyeyu na choli z Mate Chakom Petrom Petuneyu i Abo Amadeyem Voyuvav z Veneciyeyu Valahiyeyu uklav dinastichnij shlyub svogo sina z neapolitanskoyu princesoyu Sigizmund I Lyuksemburg lat Sigismundus ugor Zsigmond chesk Zikmund 1368 1368 1437 Z 1373 r po 1387 r kurfyurst Brandenburga z 20 veresnya 1410 r po 3 travnya 1433 r rimskij korol z 3 travnya 1433 r imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi s 31 bereznya 1386 r korol Ugorshini z 16 serpnya 1419 r po 7 chervnya 1421 r korol Chehiyi Buv sinom imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla IV U 1408 r zasnuvav ricarskij Orden Drakona dlya ohoroni Hresta Gospodnogo ta borotbi z turkami Borovsya z gusitami Karl VI nim Karl 1685 1740 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 17 kvitnya 1711 r ostannij nashadok Gabsburgiv po pryamij cholovichij liniyi Z 1711 r korol Chehiyi pid imenem Karel ta korol Ugorshini z imenem Karl III U 1703 1710 r voyuvav za ispanskij prestol 19 kvitnya 1713 r vidav pragmatichnu sankciyu yaka u vipadku vidsutnosti pretendenta na prestol po cholovichij liniyi peredavala tron zhinochij liniyi nashadkiv Karla III Voyuvav za polski zemli Pomer 20 zhovtnya 1740 r zalishivshi tron svoyij 23 richni dochci Mariyi Tereziyi Gold hold odinicya ploshi v Ugorshini sho dorivnyuvav 0 432 ga chi 0 575 ga kadastrovij gold Mariya Teriziya 1717 1780 ercgercoginya Avstriyi koroleva Ugorshini i Bogemiyi Starsha dochka imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla VI Gabsburga Yiyi prihid do vladi 1740 r sprichiniv vijnu za avstrijsku spadshinu Pravila blizko 40 rokiv v Avstriyi vidoma yak koroleva mati Mala 16 ditej dvoye z yakih stali v majbutnomu cisaryami Josif II spivpravitel Mariyi Tereziyi z 1765 r i Leopold II Provela v imperiyi ryad reform sho mali pozitivne znachennya nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vulici z poshtovim indeksom 90413 a b Geografichna enciklopediya Ukrayini Vikipediya ukr 16 serpnya 2023 Procitovano 26 veresnya 2023 GO FUTBOLNIJ KLUB ILMOVA a b Hrami yeparhiyi HUSTSKE BLAGOChINNYa Starosti HUSTSKA MISKA RADA KOShELIVSKIJ ZZSO I III STUPENIV Koshelivskij zaklad doshkilnoyi osviti yasla sadok Hustskoyi miskoyi radi AMBULATORIYa ZAGALNOYi PRAKTIKI SIMEJNOYi MEDICINI S KOShELEVO SILSKIJ BUDINOK KULTURI SELA KOShELOVO HUSTSKOYi MISKOYi RADI Vasil Chopej iz Zakarpattya Nash vodyanij mlin ce simejna relikviya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Koshelovo amp oldid 40652716