Кампанія в Арктиці — військова кампанія, що відбувалася на крайній півночі Європейського театру Другої світової війни; протистояння союзників по Антигітлерівській коаліції з нацистською Німеччиною та Фінляндією за контроль над комунікаціями і за панування в Арктиці й прилеглих водах Атлантичного океану.
Кампанія в Арктиці | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Європейський театр Другої світової війни | |||||||
Атака бомбардувальниками Ju 88 союзного конвою PQ 18. Баренцове море. 14 вересня 1942 року | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Союзники: Велика Британія Канада Норвегія СРСР США | Країни Осі: Третій Рейх Фінляндія | ||||||
Командувачі | |||||||
Дадлі Паунд Чарльз Форбс Джон Тові Брюс Фрезер Генрі Рутвен Мур Кузнецов М. Г. Головко А. Г. Фролов В. О. | Еріх Редер Карл Деніц Герман Герінг Едуард Дітль Лотар Рендуліч Франц Беме |
Попри суворий клімат бойові дії мали інтенсивний характер і відбувалися на суходолі, в морі та у повітрі протягом майже всього світового конфлікту. Крігсмаріне з одного боку та Королівський ВМФ і союзні флоти (Північний флот Радянського Союзу, Військово-морські сили США та Королівський ВМФ Канади), з іншого боку, за підтримки відповідних угруповань повітряних сил вели запеклу боротьбу на лініях комунікацій між Ісландією та Мурманськом, якими союзники постачали за ленд-лізом величезну кількість озброєння, військової техніки та стратегічно важливих матеріалів до СРСР. Також мали місце неодноразові рейди англо-американських військово-морських та повітряних сил на німецькі військово-морські бази на півночі окупованої Норвегії, що мали за мету знищення основних бойових кораблів Крігсмаріне. Значного розмаху набули дії спеціальних підрозділів Великої Британії, зокрема британських командос за підтримки норвезького Руху опору, на території окупованого нацистами Королівства.
Історія
Передумови
До початку Другої світової війни арктичний театр фактично не розглядався ключовими державами світу як майбутнє поле битви. Так, у роки Першої світової війни події у північних водах Європи носили виключно обмежений характер і жодним чином не впливали на розстановку сил на Європейському театрі війни. Однак, геополітичні зміни першої половини XX століття кардинально змінили карту Європи, різко загострилася боротьба за ринки сировини, вирішального значення набуло володіння нафтою, природними мінеральними ресурсами, зокрема залізними рудами. Значно зросли бойові спроможності кораблів флоту, на арені протистояння з'явилася військова авіація. Отже роль Скандинавії та прилеглих морів кардинально змінилася.
Ще до початку війни нацистська Німеччина почала демонструвати особливий інтерес у Скандинавії. Німецька металургійна промисловість значною мірою залежала від імпорту залізних руд саме з нейтральної Швеції; близько 70 % заліза, необхідного німцям, надходило із шведських шахт Кіруна та Єлліваре. У літні місяці руду завантажували на німецькі торгові судна у шведському порту Лулео; далі вони спускалися Ботнічною затокою до південної частини моря й прямували до німецьких портів на Балтійському морі, яке контролювалося німецьким флотом та було захищеним від потенційних морських та повітряних атак союзників. У зимові місяці Ботнічна затока майже повністю замерзала, змушуючи вантажні судна зі стратегічно важливою сировиною рушити іншим маршрутом. Руду завантажували на залізницю, далі її перевозили через Скандинавські гори до порту Нарвік, розташованого на північному узбережжі Норвегії північніше полярного кола, який завдяки впливу Гольфстриму завжди був вільним від льоду. У Нарвіку руду навантажували на торговельні судна, які потім прямували поздовж норвезького узбережжя до портів північної Німеччини, залишаючись у межах норвезьких територіальних вод, щоб уникнути нападів з боку британських Королівських повітряних та морських сил.
Ще одним регіоном, який становив виключний економічний інтерес для німців, був регіон навколо фінського порту Петсамо. Окрім того, що це був єдиний вихід Фінляндії в арктичні води, з 1935 року фіни у співтоваристві з канадською компанією «Інко» розпочали видобуток корисних копалин нікелю, важливого компонента для виробництва різних типів броні. З часом, коли німецько-радянські відносини перейшли в площину протистояння, Петсамо стало дуже корисною базою для завдавання ударів по важливому радянському порту Мурманськ, і це спонукало німецьке верховне командування розробити плани окупації стратегічно важливого регіону.
1939
19 серпня 1939 року, у контексті запланованого початку воєнних дій, командування Крігсмаріне розпочало оперативне розгортання сил флоту. Командири 21 німецької субмарини отримали розпорядження вищого командування на підготовку до бойових дій. П'ять німецьких підводних човнів з Кіля та дев'ять з Вільгельмсгафена отримали накази на вихід на визначені позиції у Північній Атлантиці.24 серпня з ВМБ Вільгельмсгафен у північноатлантичні води у супроводі допоміжного судна Westerwald вийшов один з важких крейсерів, «Дойчланд». 30 серпня вони прибули у визначений район південніше Гренландії
26 серпня 1939 року, напередодні вторгнення в Польщу, верховне командування Крігсмаріне наказало всім німецьким торговим суднам негайно повернутися до німецьких портів. 30 серпня 1939 року, виконуючи команду, один з лайнерів, без пасажирів на борту вийшов з Нью-Йорка. Однак до 1 вересня, на момент початку Другої світової війни, він не встигнув дістатися німецьких берегів і 6 вересня, щоб уникнути , прибув до радянського порту Мурманськ. став першим з 18 німецьких суден, що переховувалися у російських портах з початком воєнних дій у Європі.
Зимова війна
30 листопада 1939 року, після відмови фінського уряду від радянських пропозицій про зміну кордонів у Карелії і передачу військово-морської бази Ханко, СРСР напав на Фінляндію. Основні події війни на морі розгорнулися в акваторії Балтійського моря. Одним із стратегічних завдань СРСР було ізолювати Фінляндію від можливої зовнішньої допомоги морем шляхом окупації північної частини країни. На крайній півночі наступ вели війська 14-ї армії генерала Фролова В. О. у складі 14-ї, 104-ї, 52-ї стрілецьких дивізій та 100-го легкотанкового батальйону (виділеного зі складу 35-ї легкотанкової бригади). Завдання 14-ї армії полягало в тому, щоб зайняти район і порт Петсамо, єдиний вихід Фінляндії до Північного Льодовитого океану, завжди вільний від льоду завдяки впливу Гольфстриму, і продовжувати наступ далі на південь, щоб з'єднатися з 9-ю армією генерала , і в такий спосіб, наступаючи від кордону до північного краю Ботнічної затоки, відрізати Фінляндії від зовнішнього світу з північного флангу.
27 листопада 1939 року радянський підводний човен Щ-404, що патрулював узбережжя Норвегії в районі півострова Маккаур з метою контролю пересувань норвезького флоту і недопущення підходу іноземних кораблів до і півострова Рибальський, доповів, що норвезький сторожовий корабель разом з есмінцями «Егір» і «Слейнер» прямують до Варангер-фіорду. Тоді, радянське командування наказало командувачу 14-й армії захопити також фінську половину півостровів Рибальський та Середній. Адмірал Кузнецов М. Г. віддав наказ Північному флоту вогнем корабельної артилерії підтримати дії наземних військ і запобігти будь-яким спробам кораблів противника прорватися до Кольської і Мотовської заток та висадити війська на мурманському узбережжі. Наступного дня додаткова група радянських підводних човнів вийшла на патрулювання шляхів підходу до Варангер-фіорду й Кольської затоки, а авіація почала розвідувальні польоти вздовж узбережжя. Радянським військам, які діяли на крайній півночі, було наказано очікувати ворожої реакції з боку Норвегії, але за жодних обставин не вступати з норвезькими збройними силами у сутички, не перетинати кордони й не вторгатися на територію Норвегії чи Швеції та не вестися на провокації.
На світанку 30 листопада 1939 року Червона армія вторглася до Фінляндії. На петсамському напрямку радянські есмінці «Куйбишев», , «Грозний» забезпечували вогневу підтримку дій військ 14-ї армії в районі півостровів Рибальський та Середній, вели артилерійський вогонь по опорних пунктах противника і . Одночасно загін тральщиків заблокував вхід до фіорду Петсамо, щоб не дати фінським човнам утекти. Наступу ворожої армії фіни могли протиставити тільки 10-ту окрему піхотну роту та 5-ту окрему артилерійську батарею, які, не маючи змоги втримати позиції на відкритій місцевості тундри, були змушені залишити Петсамо, не чинячи особливого опору.
Після окупації Петсамо Північний флот продовжував патрулювати вздовж узбережжя Норвегії до кінця війни, тоді як 14-та армія продовжувала свій марш, прямуючи на південь Арктичним шосе до Рованіємі, столиці фінської Лапландії. Але радянські війська змогли просунутися лишень на 150 кілометрів і зупинилися, не змігши прорватися до підрозділів 122-ї дивізії 9-ї армії, з якою їм потрібно було з'єднатися. Просуваючись до Рованіємі, ця дивізія була заблокована в районі Салла затятим опором фінського 18-го окремого батальйону й не змогла виконати визначене бойове завдання.
У грудні 1939 року Петсамо був захоплений Червоною армією. 3 грудня фінські корабель Jäämeri (250 т) і патрульний катер Turja (65 т), що належали прикордонній охороні Лапландії, були спалені та потоплені. Turja не був повністю знищений і після закінчення війни та відходу радянських військ з Петсамо був піднятий та відновлений. Також фіни знищили портове обладнання Ліїнахамарі, та , але радянські спеціалісти швидко їх відремонтували і навіть наростили портові спроможності в Ліїнахамарі, який вони вважали важливим портом і встановили перед ним 400 мінних полів.
Наприкінці грудня загони фінських лижників здійснили кілька атак на радянські лінії постачання, але безуспішно, оскільки вони не могли розраховувати на прикриття у відкритій тундровій місцевості. Щоб протистояти їм, генерал Фролов побудував уздовж арктичного шосе дерев'яні бункери, озброєні кулеметами та 45-мм гарматами, а броньовані машини патрулювали шляхи постачання. Після закінчення війни, у березні 1940 року, район Петсамо та порт були повернуті Фінляндії, за винятком фінської частини півострова Рибальський, який відійшов до СРСР.
1940
Норвезька кампанія
Наприкінці 1939 року головнокомандувач військово-морськими силами грос-адмірал Е. Редер вперше вказав Гітлерові на стратегічне значення Норвегії у війні на морі. Скандинавія ставала вигідним плацдармом для атаки на Німеччину, а в разі окупації Норвегії британсько-французькими військами це означало б фактичну повну блокаду її військово-морського флоту.
14 грудня 1939 року А. Гітлером був виданий наказ щодо підготовки операції у Норвегії. У період з 14 по 19 січня керівництво Крігсмаріне розробило деталізовану версію цього плану. За задумом планувалася висадка повноцінного армійського корпусу, котрий мав у своєму складі дві піхотні, гірську, повітрянодесантну дивізії та мотопіхотну бригаду. Серед основних зон вторгнення визначалися портові міста в арктичних водах Нарвік і Тромсе. 1 березня 1940 року А. Гітлер схвалив остаточний план операції «Везерюбунг».
12 березня Велика Британія вирішила направити експедиційні сили до Норвегії. 13 березня британські війська розпочали завантаження на борт, але згодом висадка була скасована через завершення Зимової війни. Натомість британський уряд проголосував за продовження мінування прибережних вод Норвегії та підготовку до висадки військ у разі загострення обстановки.
Британці розробили план превентивного вторгнення до Норвегії, який складався з двох частин: операції «Вілфред» і плану R4. Операцію «Вілфред» планувалося провести шляхом мінування територіальних вод Норвегії на шляхах перевезення руди з Нарвіка до Німеччини. Вважалося, що в цьому разі німецькі транспорти з рудою будуть вимушено рухатися осторонь від берега — в міжнародних водах, що робило би їх доступними для перехоплення силами британського флоту. Британське адміралтейство очікувало, що такі дії спровокують відповідь з боку Німеччини — або висадку німецьких військ у Норвегії, або демонстрацію намірів зробити це, після чого британські війська зможуть на більш-менш законних підставах вторгнутися до Норвегії.
У такому разі в силу вступав план R4 — взяття під контроль порту Нарвіка, висадку тут 18-тисячного контингенту, а також захоплення міст Євле і Лулео й, таким чином, перекриття доступу німцям до шведської руди, а в перспективі — зрив їхнього наміру розгорнути бази підводних човнів на узбережжі Норвегії.
8 квітня 1940 року силами Королівського британського флоту розпочалася морська військова операція «Вілфред» з постановки мінних загороджень у територіальних водах Норвегії між береговою лінією та островами.
9 квітня німецький вермахт почав операцію «Везерюбунг», вторгнувшись до Данії та Норвегії. Найпотужніше угруповання Крігсмаріне, I оперативна група під командуванням капітана-цур-зее Фрідріха Бонте вийшла з Бремергафена ще 6 квітня, а 9 числа увійшло в арктичні води поблизу Нарвіка. До складу оперативної групи входило 10 німецьких есмінців типу 1934А і 1936, на борту кожного перевозилося приблизно по 200 солдатів. Загалом 1900 гірських єгерів 139-го гірського полку 3-ї гірсько-піхотної дивізії генерала Едуарда Дітля. На переході морем лінкори «Шарнгорст» і «Гнейзенау» супроводжували есмінці, на борту яких перебував морський десант.
При вторгненні сталася битва за Нарвік, під час якої норвезькі панцерники берегової оборони «Ейдсволл» і «Нордж», що спробували чинити опір, загинули.
9 квітня відбувся морський бій біля Лофотенських островів між німецькими лінійними кораблями «Шарнгорст» і «Гнейзенау» та британською ескадрою адмірала , що мала у своєму складі лінійний крейсер «Рінаун» та дев'ять есмінців Після короткої перестрілки між основними кораблями, в якій сторони зазнали ушкоджень, командир німецької ескадри дав команду своїм кораблям відступити з поля бою.
10 та 13 квітня в Уфут-фіорді сталися дві морські битви між британським Королівським флотом і Крігсмаріне. 10 квітня почалася перша морська битва за Нарвік — у ході зіткнення британська 2-га флотилія есмінців капітана знищила два німецькі есмінці та вивела зі строю ще 3 есмінці, після чого атакувала вантажні судна противника в гавані Нарвіка, потопивши 11 (6 німецьких, 1 британське, 2 шведських і 2 норвезьких) з них, та відступила. У свою чергу німецькі кораблі потопили в бою два британські есмінці «Гарді» і «Хантер».
13 квітня у прибережних водах Нарвіка британський флот вдруге вщент розгромив німецьке угруповання, потопивши 8 есмінців та 1 підводний човен Крігсмаріне.
Тим часом на суходолі спалахнули наземні бої між норвезькими військами та німецькими силами вторгнення. 14 квітня 1940 року у рамках завоювання Норвегії на південь від Тронгейма та як контрзахід у районі Ромсдаль на південному заході Норвегії німці висадили парашутним способом роту десантників біля життєво важливого залізничного вузла . Протягом наступних п'яти днів німецькі війська блокували залізничну лінію Довре між Осло і Тронгеймом, а також головну дорогу між двома містами.
Незабаром на підтримку норвезькій армії прибули експедиційні сили союзників, французькі, британські та польські війська, які вступили в битву з німецькими гірськими військами, що висадилися на початку кампанії на узбережжя Норвегії, а також екіпажами бойових кораблів Крігсмаріне, що зазнали аварії або були потоплені союзниками, та німецькими парашутистами зі складу 7-ї повітряної дивізії Люфтваффе.
З 27 квітня до 8 травня на півночі Норвегії висадився Французький експедиційний корпус під командуванням полковника Антуана Бетуарта. До складу експедиційних сил входили 1-й Карпатський єгерський полк, укомплектований польськими військовими-емігрантами, і 13-й полк Іноземного легіону. 27 травня союзники опанували Нарвік. Німецькі війська, однак, міцно утримували контроль над пагорбами, що височіли над містом. Незабаром, відсутність артилерії, безперервні нальоти німецьких бомбардувальників, прибуття підкріплень з Німеччини і, перш за все, ситуація на Західному фронті, що утворилася після повномасштабного вторгнення вермахту в Нідерланди, Бельгію та Францію, змусили союзне командування відмовитися від ідеї врятувати Норвегію від ворожої окупації. У перший тиждень червня почалася евакуація союзних експедиційних сил з Норвегії; король Гокон VII залишив країну разом з членами уряду на борту британського важкого крейсера «Девоншир».
8 червня 1940 року в ході евакуації у швидкоплинному морському бою з німецькими лінійними кораблями «Шарнгорст» та «Гнейзенау», під командуванням віцеадмірала Вільгельма Маршалла, були затоплені британські авіаносець «Глоріос», есмінці «Ардент» і «Акаста», тральщик «Джуніпер». Загинуло 1 612 людей.
10 червня 1940 року капітулювали останні частини норвезької армії. Норвегія опинилася під управлінням німецької окупаційної адміністрації.
Після цього і до кінця 1940 року союзники обмежувалися локальними діями на морі. Так, 16 жовтня палубна авіація британського авіаносця «Фьюріос» завдала удару по німецькій базі гідролітаків у Тромсе.
1941
Починаючи з весни 1941 року британці в корні змінили тактику дій, перейшовши до активного застосування своїх відбірних підрозділів спеціального призначення, так званих командос. Головною метою було проведення спеціальних операцій на окупованих німцями територіях, влаштування диверсій, актів саботажу, щоб завдати максимальної шкоди заводам і німецьким окупантам. Британські сили, що діяли в Норвегії, поповнювалися колишніми норвезькими військовими, зокрема елітним підрозділом — ротою Лінге — яка отримала свою назву на честь командира, капітана Мартіна Лінге.
Першою масштабною акцією британських командос стала операція «Клеймор», під час якої ескадра британських есмінців супроводжувала два військових транспорти до тимчасово окупованих Лофотенських островів. У наслідок зухвалого рейду були знищені всі заводи з виробництва риб'ячого жиру, і знищено 10 суден противника. Однак, найціннішим здобутком операції стало захоплення частки деталей до шифрувальної машини «Енігма» та шифрувальних блокнотів. Командос спромоглися підняти ці «коштовності» з борту затонулого озброєного траулера «Кребса». Ця цінна здобич суттєво допомогла Урядовій школі кодів та шифрів Великої Британії в Блечлі-Парк зламати коди нацистів та викрити дешифрувальникам основні райони зосередження «вовчих зграй» U-Boot.
25 серпня — 3 вересня 1941 року Управлінням спеціальних операцій Великої Британії проведена операція «Гонтлет». Силами британських, канадських та норвезьких збройних сил за підтримки кораблів британського флоту на окупованому норвезькому острові Західний Шпіцберген була знищена інфраструктура вугільної промисловості та інші важливі об'єкти для недопущення їхньої експлуатації німцями, а також проведена евакуація тамтешнього населення. Зокрема 2000 радянських робітників вугільних шахт разом із усім знімним обладнанням було перевезено до Архангельська на кораблі «Імператриця Канади», а вісім захоплених кораблів доставлено до Великої Британії.
У грудні 1941 року 300 бійців загону No. 12 британських командос та 1-ї окремої норвезької роти з метою дезорганізації тилу німецьких військ на окупованих Лофотенських островах провели операцію «Анкліт». Практично одночасно британський штаб об'єднаних операцій силами зведеної десантної групи з No. 2, No.3, No.4 та No.6 загонів командос реалізував подібний рейд, атакувавши острів Вогсей у Согн-ог-Ф'юране. Успішне проведення рейдів британськими командос змусило А.Гітлера утримувати в Норвегії 30 000 військ на регулярній основі, постійно удосконалювати берегову оборону та загалом докладати максимум зусиль на утримання колосальних територій, на які на думку фюрера могли висадитися британці. До того ж, Гітлер вважав, що головною метою вторгнення союзних військ до Норвегії буде сприяння вступу на боці антигітлерівської коаліції Швеції та перехід на їхній бік Фінляндії.
Оборона Заполяр'я
Влітку 1941 року вермахт розпочав вторгнення до Радянського Союзу. На найпівнічнішому фланзі вторгнення проводилася операція «Зільберфукс». Її метою визначалося окупація міста Мурманськ на Баренцевому морі, для того щоб позбавити СРСР єдиного незамерзаючого порту на Північному Льодовитому океані, та перерізання залізничної колії, яка з'єднувала місто з Ленінградом. Командування операцією було доручено генералу Едуарду Дітлю, командиру гірського корпусу «Норвегія», до якого входили 2-га та 3-тя гірсько-піхотні дивізії.
Операція почалася 29 червня 1941 року, але через складний характер місцевості — рідку тундру без рослинності та прохідних доріг, усіяну озерами та болотами — відсутність підтримки з повітря та нестачу артилерії, у поєднанні з опором, що чинили війська Червоної армії, наступ німецьких та фінських військ відбувався у надзвичайно важких умовах.
17 липня подальший наступ довелося зупинити після того, як було пройдено лише 55 кілометрів з приблизно 100 від Кіркенеса до Мурманська. Аналогічно склалася ситуація у смузі наступу III фінського армійського корпусу генерал-лейтенанта Я. Сііласвуо, який наступав південніше німецького корпусу, на Кандалакшу. Між 8 і 19 вересня німці ще двічі спробували прорватися до визначеної цілі, але після незначного просування їм врешті довелося зупинитися на захопленому рубежі по західному березі річки Ліца. 7 листопада і 21 грудня радянські війська Північного фронту спробували провести два контрнаступи, але також не мали значного успіху.
У квітні 1942 року радянська 14-та армія генерал-лейтенанта Фролова В. О. здійснила чергову спробу знищити німецькі війська, що їй протистояли і все ще становили загрозу Мурманську. Втім наступ через опір німців довелося зупинити 10 травня. Фронт на крайній півночі перейшов у глуху позиційну фазу і залишався таким до капітуляції Фінляндії 19 вересня 1944 року, коли німецькі війська змушені були відступити до Норвегії. Невдача на північному фланзі німецько-радянського фронту серйозно вплинула на подальший перебіг війни, оскільки протягом наступних трьох років до північних радянських портів безперервно прибували судна союзників, навантажені озброєнням, припасами, майном і сировиною, постачаємі за ленд-лізом, що суттєво допомагало підтримувати радянські військові зусилля до кінця війни.
Рейд на Кіркенес та Петсамо
Наприкінці червня 1941 року Крігсмаріне з метою підтримки наземних військ на лапландському фронті зосередило п'ять есмінців 6-ї флотилії у норвезькому порту Кіркенес, надзвичайно зручній відправній точці для рейдів проти радянського узбережжя Арктики. 10 липня німецькі есмінці двома групами здійснили рейд уздовж узбережжя Кольського півострова: біля Теріберки «Лоді», «Гальстер» і «Бейтцен» атакували невеликий радянський конвой, потопивши патрульний корабель «Пасат» і траулер, інші два есмінці, дійшовши до Йоканьгі, не знайшли цілей для атаки.
20 липня масштабний наліт Люфтваффе на Мурманськ призвів до потоплення радянського есмінця «Стремітельний» і патрульного судна «Штиль». Через три дні німецька 6-та флотилія потопила гідрографічне судно «Меридіан» у ході рейду між та Теріберкою.
У двадцятих числах липня британський мінний крейсер-загороджувач «Едвенчур», навантажений військовими матеріалами, здійснив перехід Північним морем до Архангельська, це була перша місія союзників, яка довела доцільність і перспективність руху транспортних конвоїв цим маршрутом.
23 липня 1941 року британське корабельне авіаносне угруповання відійшло від берегів Ісландії і попрямувало до норвезького арктичного узбережжя для рейду на порти, якими користувалися німців. 29 липня чотири німецькі есмінці вирушили у рейд до Карської протоки, але місію було скасовано, коли було помічено кілька британських літаків, які летіли авангардом по курсу руху з'єднання «P» контрадмірала . 30 липня літаки «Фьюріоса» розбомбили гавань Петсамо, де вони потопили вантажне судно, в той час як 12 «Альбакорів» з «Вікторіоса» атакували Кіркенес, де вони потопили ще одне судно і підпалили третє. Зрештою завдана шкода не була великою, а от британські сили втратили шістнадцять літаків, збитих зенітною артилерією або винищувачами противника.
9 серпня 1941 року три німецькі есмінці здійснили черговий рейд до гирла Кольського фіорду, де після тривалого бою потопили радянський сторожовий корабель «Туман». Однак на зворотному шляху німецькі кораблі потрапили під обстріл берегових батарей і атаку радянських літаків. «Бейтцен», який отримав пошкодження, був змушений повернутися на базу для ремонту.
25 серпня два крейсери та три міноносці британського Домашнього флоту супроводжували океанський лайнер «Імператриця Канади» на Шпіцберген, щоб евакуювати його населення та вивести з ладу місцеві вугільні шахти. На зворотному шляху крейсери «Найджерія» та «Аврора» провели рейдові дії, потопивши 6 вересня біля німецький навчальний артилерійський корабель .
З цього часу обидві сторони різко знизили інтенсивність застосування надводних корабельних угруповано, зосередивши свої головні зусилля на використанні підводних сил. Радянський Північний флот розгорнув свої човни біля берегів Норвегії ще з початком військових дій, але перший успіх відбувся лише 12 вересня 1941 року, коли Щ-422 вдалося потопити пароплав Ottar Jarl в . 12 серпня британці перекинули підводні човни «Тайгер» і «Трайдент» до Полярного, радянської військово-морської бази поблизу Мурманська, які розпочали діяти разом із новими союзниками. Перші німецькі підводні човни з'явилися на театрі дій у середині серпня, коли кілька U-Boot почали патрулювання у берегів Кольського півострова.
Гренландія
у квітні 1940 року за шість годин військами вермахту залишило данську колонію Гренландію неокупованою територією окупованого Королівства, з варіантами захоплення острову Великою Британією, Сполученими Штатами чи Канадою. Щоб запобігти цьому, США надали Гренландії гарантії безпеки. 7 червня 1941 року острів, за погодженням з данським урядом, був окупований бригадою американських морських піхотинців. 11 грудня Гренландія стала воюючою державою через оголошення Сполученими Штатами війни нацистській Німеччині. В міру нарощування воєнних дій у Північній Атлантиці, метеорологічна розвідка ставала дедалі все більш важливішою, оскільки її результати впливали на військове планування та маршрути руху кораблів і конвоїв. Гренландія перетворилася на невід'ємну частину північноатлантичної погодної війни.
Починаючи з серпня 1942 року, німці розгорнули чотири таємні метеостанції на східному узбережжі Гренландії. Перша експедиція на острові була виявлена навесні, але була успішно евакуйована летючим човном до того, як її атакували союзники. Восени та взимку 1943—1944 років на острові Шеннон успішно діяла друга німецька експедиція; навесні її персонал вивезли з Гренландії. Дві експедиції в жовтні 1944 року було виявлено та захоплено місцевим патрульним загоном, відомим як Санний патруль, перш ніж німці змогли розгорнути свою діяльність.
Перші арктичні конвої
21 серпня 1941 року з Гваль-фіорду в Ісландії вийшов конвой «Дервіш» — перший транспортний конвой, який цілеспрямовано рушив від берегів Сполученого Королівства до Радянського Союзу. Конвой, що складався з п'яти торговельних суден і танкера, супроводжував авіаносець «Вікторіос» і крейсери «Девоншир» і «Саффолк». 31 серпня, не зазнавши жодних німецьких атак, конвой прибув до порту .
28 вересня 1941 року розпочалося регулярне сполучення між двома державами антигітлерівської коаліції, коли конвой QP 1 вийшов з Архангельська до Ісландії, а наступного дня конвой PQ 1 вирушив у протилежному напрямку. Навіть, коли в середині 1942 року були нарешті відкриті інші шляхи постачання до СРСР (так званий «Трансіранський коридор» між Перською затокою та Каспійським морем через територію окупованого Ірану та маршрут Владивосток-США через північну частину Тихого океану, арктичний маршрут залишався найшвидшим способом доставки військових матеріалів воюючій Червоній армії. Масові поставки американських і британських літаків і військової техніки, отриманої за ленд-лізом, відбувалися саме північними конвоями, попри навіть тому, що арктичні води виявилися найнебезпечнішими як за кліматичними умовами, так і через активну протидію противника. Так лише у липні-грудні 1941 року 40 % усіх поставок йшло саме цим маршрутом, але близько 15 % відправлених вантажів було втрачено.
Німецька боротьба з арктичними конвоями розвивалася повільно, в першу чергу через невелику кількість повітряних і морських засобів, спочатку розгорнутих у північній Норвегії. 20 грудня 1941 року німецькі есмінці Z23, Z24, Z25 і Z27 8-ї флотилії вийшли на перехоплення конвою PQ 6, який прямував до Мурманська, пошкодили британський тральщик, але відступили, коли у районі зіткнення з'явилися крейсер «Кент» і два радянських есмінці. 25 грудня Крігсмаріне організували першу «вовчу зграю» в арктичних водах («Улан») з підводних човнів U-134, U-454 і U-584, які 2 січня 1942 року здобули свого першого успіху, потопивши південніше острова Ведмежий британське вантажне судно «Вазирістан», яке відстало від конвою PQ 7A. 17 січня 1942 року вовча зграя «Улан» здійснила першу скоординовану атаку на арктичний конвой PQ 8, і U-454 вдалося пошкодити вантажне судно та потопити британський есмінець «Матабеле». Загибель цього есмінця майже з усім екіпажем спонукала командувача Домашнім флотом адмірала Тові відрядити британську військово-морську групу до Мурманська на постійну основу та чинити тиск на командування Північного флоту, щоб вони більше активно співпрацювали у справі забезпечення супроводження конвоїв.
1942
Арктичні конвої
1 березня 1942 року 16 суден конвою PQ 12 вийшли з Рейк'явіку у супроводі лінкора «Дюк оф Йорк», лінійного крейсера «Рінаун», важкого крейсера «Кеніа» та дев'яти есмінців, у той же час п'ятнадцять вантажних суден конвою QP 8 вирушили з Мурманська в протилежному напрямку, їх супроводжував легкий крейсер «Найджерія», радянські міноносці «Гремящий» та «Громкий», а також деякими тральщиками та британськими корветами. Така активність військово-морських сил противника була виявлена розвідниками Люфтваффе FW 200, і 6 березня лінкор «Тірпіц», який щойно прибув до арктичних вод, у супроводі чотирьох есмінців з Тронгейма на перехоплення ворожого конвою. Про вихід нацистських кораблів повідомив британський підводний човен «Сівулф», і адмірал Тові негайно вивів у море зі Скапа-Флоу ударне угруповання Домашнього Флоту з лінкору «Кінг Джордж V», авіаносця «Вікторіос» і крейсера «Шеффілд». Через суворі погодні умови, погану видимість силам Тові не вдалося перехопити рейдову групу Крігсмаріне, а німцям, у свою чергу, вдалося потопити лише одне торгове судно, що відстало від QP 8. На зворотному шляху «Тірпіц» було невдало атаковано дванадцятьма торпедоносцями «Вікторіоса», натомість британський авіаносець уникнув бомбардування трьох Ju 88 Люфтваффе.
18 березня вісімнадцять торговельних суден конвою PQ 13 вийшли від берегів Ісландії, а зворотний конвой QP 9 вийшов з Мурманська, маючи у своєму складі 21 вантажне судно; обидва конвої потрапили в сильний шторм і розпалися. На полювання на ворожі транспортні судна в море вийшли десять німецьких підводних човнів і три есмінці. 24 березня корвет «Шарпшутер» зі складу ескорту конвою QP 9 протаранив і потопив підводний човен U-665. 28 березня Ju 88 потопили два торговельних судна, що відстали від головних сил. Вранці 29 березня три німецькі есмінці типу «Нарвік» Z24, Z25 і Z26 вийшли на PQ 13, потопили вантажне судно, але потім наразилися на британські крейсер «Тринідад» і есмінець «Ф'юрі». В результаті зіткнення Z26 було сильно пошкоджено вогнем «Тринідаду». Але коли крейсер випустив торпеду, щоб добити пошкоджений німецький есмінець, торпеда, здійснивши розворот, врізалася у власний крейсер, спричинивши серйозні пошкодження і загибель 32 членів екіпажу. Два німецькі есмінці врятували вцілілих затонулого Z26, який незабаром пішов на дно, і повернулися на базу. Пізніше підводний човен U-376 підібрав ще 8 вцілілих моряків, хоча 243 члени екіпажу загинули. Ще два торгові судна були потоплені підводними човнами, а чотири були втрачені внаслідок повітряних нальотів після прибуття до Мурманська.
8 квітня 1942 року з Ісландії вийшов конвой PQ 14 з 24 торгових суден, а через два дні з Мурманська назустріч вийшов PQ 10 з п'ятнадцятьма вантажними суднами. Німецькі есмінці не змогли перехопити ворожий конвой, натомість підводні човни Крігсмаріне і бомбардувальники потопили шість торгових суден, а шістнадцять вантажних суден і два тральщики, що супроводжували PQ 14, були змушені повернути назад, оскільки були пошкоджені льодовими заторами біля острова Ян-Маєн. 26 квітня черговий конвой PQ 15 вийшов з Ісландії з 25 вантажними суднами у супроводі значного військово-морського угруповання, вперше включаючи загін американських кораблів з лінкором «Вашингтон», важкими крейсерами «Вічита» і «Тускалуза» і чотирма есмінцями, а через два дні тринадцять вантажних суден конвою QP 11 вийшли з Мурманська. Німецькі розвідники виявили останній конвой і направили проти нього групу з семи підводних човнів і трьох есмінців.
У другій половині дня 30 квітня U-456 серйозно пошкодив крейсер «Единбург», який очолював ескорт конвою QP 11, а есмінці Z7 «Герман Шеман», Z24 і Z25 спробували атакувати конвой, потопивши одне судно і пошкодивши друге, перш ніж були відбиті рештою ескорту. Три німецькі есмінці потім попрямували до місця торпедування «Единбурга», який відстав від основних сил та залишився позаду: німці дали крейсеру бій. Унаслідок зіткнення було пошкоджено два британські есмінці, що допомагали «Единбургу», але німецький есмінець «Шеман», у свою чергу, зазнав важких пошкоджень у результаті вогню британської корабельної артилерії, що врешті-решт призвело до його затоплення. Важливо підкреслити, що «Единбург» таємно перевозив вантаж у 4570 кілограмів радянського золота як часткову оплату за постачання зброї, яке затонуло разом з кораблем: воно було знайдене лише двома партіями в період з кінця 1981 по 1986 рік. Решта конвою QP 11 досягла Ісландії без подальших втрат.
13 травня 1942 року «Тринідад», тимчасово відремонтований, вийшов з радянської військово-морської бази. Але дуже швидко його виявила повітряна розвідка Люфтваффе і, серйозно пошкоджений ударами Ju 88 III./KG30, крейсер був затоплений екіпажем. На «Тринідаді» загинуло 80 людей, чверть з яких були вцілілими з крейсера «Единбург», який був потоплений 2 травня тральщиком «Харрієр».
Конвой PQ 17
О 16:00 27 червня 1942 року конвой під кодовою назвою PQ 17 вийшов з ісландського порту Гваль-фіорд, прямуючи до Архангельська. Цей конвой складався з 35 вантажних суден і танкера-заправника «Олдерсдейл» . Вантаж, призначений для Радянського Союзу, майже повністю складався з військової техніки — танків, літаків, вантажівок та іншого обладнання загальною вагою 156 000 тонн і вартістю на той час близько 700 мільйонів доларів.
Зважаючи на його цінність, було створено потужний ескорт, поділений на три групи: перша, для ближнього супроводу, під командуванням командера Джека Брума, у складі трьох есмінців, трьох ескортних міноносців, 4 протичовнових траулерів, 4 сторожових кораблів, 3 тральщиків, 2 кораблів ППО, 2 підводних човнів, трьох рятувальних суден і танкера. Друга група, під командуванням контрадмірала Луїса Кеппела Гамільтона, з британських «Норфолк» і «Лондон» й американських крейсерів «Вічита» і «Тускалуза», а також трьох есмінців супроводу. Третя група, на чолі з командувачем Флоту метрополії адміралом Джоном Тові, призначалася для дальнього супроводу і мала у своєму складі авіаносець «Вікторіос», лінкори «Дюк оф Йорк», «Вашингтон», крейсери «Камберленд» і «Найджеріа», дев'ять есмінців і три ескортні міноносці. Додатково, союзники організували лінію патрулювання з летючих човнів і дві лінії спостереження з 13 підводних човнів між мисом Нордкап і островом Ведмежий, щоб прикрити лінію підходу до конвою, коли він рухався на схід.
На перехоплення конвою німці вислали дві ескадри: перша, під командуванням адмірала Отто Шнівінда з Тронгейма, складалася з лінкора «Тірпіц», важкого крейсера «Адмірал Гіппер», чотирьох есмінців і двох міноносців. Друга група, під командуванням віцеадмірала Оскара Кумметца, вийшла з Нарвіка, до її складу входили «кишенькові» лінкори «Адмірал Шеєр» і «Лютцов» і п'ять есмінців. Наказом Гітлера, однак, заборонялося атакувати надводні кораблі в разі присутності авіаносців союзників в районі проведення операцій, що сильно обмежувало дальність дій німецьких кораблів. Водночас, рейхсмаршал авіації Герман Герінг вжив заходів щодо зосередження 264 бомбардувальників і винищувачів-бомбардувальників, деякі з яких були пристосовані для використання торпед, на аеродромах навколо Нордкапа, щоб збільшити дальність розвідки та посилити спроможності щодо здійснення повітряних атак на кораблі союзників. Надводні сили було доповнено силами підводних човнів і в операції було задіяно два з'єднання підводних човнів під командуванням адмірала Губерта Шмундта, в той час як повітряні сили виділили дві бомбардувальні ескадри: KG 26 і KG 30 під командуванням генерала Ганса-Юргена Штумпфа.
1 липня конвой PQ 17 був виявлений U-456 і розвідувальним літаком Fw 200 Condor східніше острова Ян-Маєн. Відразу ж командування морських операцій Крігсмаріне, виявивши, що основна частина ескорту противника знаходиться далеко від конвою, віддало команду на початок операції «Рессельшпрунг», скоординованої атаки всіх надводних, підводних кораблів та авіації на конвой. Місцем зустрічі двох німецьких ескадр було визначено точку навпроти гирла Алта-фіорду, але «Лютцов» і три есмінці наразилися на мілину і були змушені повернутися назад.
Пізно ввечері 4 липня Гітлер дав дозвіл на вихід надводних кораблів, об 11:00 5 липня розпочався рух. Але, з огляду на успішні дії авіації та підводних човнів став очевидним, і о 22:00 кораблям було наказано повернутися, але до цього часу невизначеність Британського адміралтейства щодо справжнього місця перебування німецьких військових кораблів призвела до катастрофи для PQ 17. Ввечері 4 липня перший морський лорд наказав ескорту повернутися, а суднам конвою — розосередитися і йти до радянських портів поодинці. Адмірал сер Дадлі Паунд вважав, що ймовірно, що всі чотири німецькі важкі військові кораблі мали вийти в море, щоб атакувати конвой орієнтовно після 02:00 5 липня.
Німці, отримавши з донесень повітряної розвідки та підводних човнів інформацію, що конвой залишився беззахисним, максимально скористалися ситуацією й влаштували справжню бійню конвою PQ 17. Унаслідок атак бомбардувальників та підводних човнів було потоплено 22 з 35 торгових суден, що виходили з Гваль-фіорда. Крім транспортів німці також потопили рятувальне судно «Зафаран» та танкер-заправник «Олдерсдейл». Таким чином, загальна кількість втрат PQ-17 становила 24 судна. Внаслідок розгрому транспортного конвою було знищено близько 144 000 тонн цінного вантажу з 156 000, що перебували на борту, в тому числі 430 танків з 594, 210 літаків з 297, 3 350 автомашин з 4 246, що доставлялося суднами. Загинули 153 союзні моряки. Лише одинадцять суден змогли дістатися радянських портів на архіпелазі Нова Земля або Архангельська, а важкі втрати, яких зазнав конвой PQ 17, змусили Британське адміралтейство призупинити відправлення конвоїв до Радянського Союзу до осені.
Операція «Вундерланд»
Починаючи з січня 1942 року невеликі групи німецьких підводних човнів почали патрулювати все далі і далі на північ, проникаючи у води Карського моря в переслідуванні радянських прибережних конвоїв, що транспортували сировину, видобуту в сибірських регіонах, союзникам. Незадоволене результатами, досягнутими до цього часу на цьому віддаленому театрі війни, командування Крігсмаріне запланувало на початку серпня 1942 року дуже сміливу операцію, в ході якої крейсер «Адмірал Шеєр» мав здійснити бойовий похід від норвезького узбережжя до важливого сибірського порту Діксон, вузла морських сполучень у регіоні, де базувався значний флот радянських криголамів.
16 серпня 1942 року, о 15:00, «Адмірал Шеєр» у супроводі есмінців «Фрідріх Еккольдт», «Штайнбрінк», «Ріхард Батцен» і двох підводних човнів, які виконували роль розвідників, вийшов із Нарвіка в акваторію Карського моря; розпочалася операція «Вундерланд». В ході місії німецька корабельна група не зустріла ніякого опору, але й не мала багато цілей для нападу, оскільки її вилазка була своєчасно виявлена британськими розвідувальними службами.
25 серпня, потопивши самотній криголам «Александр Сибиряков», «Шеєр» націлився на Діксон, обстрілявши гавань і пошкодивши два інші судна, що стояли там на якорі. 30 серпня німецький крейсер повернувся на базу, побоюючись можливого перехоплення повітряними і підводними силами Північного флоту. Група підводних човнів залишалася в Карському морі до початку вересня, потопивши за цей час кілька поодиноких суден і обстрілявши з корабельних гармат радянську метеорологічну станцію на віддаленому [ru]. Втім, зрештою, операція «Вундерланд» не здобула значних успіхів.
4 вересня, в очікуванні відправлення чергового конвою, до Мурманська прибули 32 британські бомбардувальники, але не всі вони досягли місця призначення: у восьми літаків закінчилося пальне і їм довелося здійснити вимушену посадку у Швеції, один був помилково збитий радянськими винищувачами, а дев'ятий бомбардувальник розбився в Норвегії, де екіпаж потрапив у полон разом з документами конвою.
8 вересня 1942 року судноплавство відновилося, коли конвой PQ 18 вийшов з Ісландії в Архангельськ. 39 торговельних суден супроводжували значні військово-морські сили, включаючи британські лінкори «Дюк оф Йорк» і новенький «Енсон», три крейсери, близько 20 есмінців, кілька легких кораблів і вперше йшов ескортний авіаносець «Евенджер», який мав забезпечувати повітряне прикриття протягом усього переходу. Наявність такого ескорту стримувала німців від застосування надводних сил, але підводні човни і Люфтваффе кілька разів атакували конвой. До 21 вересня, коли PQ 18 нарешті прибув до місця призначення, тринадцять торговельних суден було потоплено ціною втрати трьох німецьких підводних човнів і за різними оцінками від 22 до 44 літаків. У той же час конвой QP 14, який 13 вересня відплив у зворотному напрямку з двадцятьма вантажними суднами, втратив британські есмінець «Сомалі», тральщик «Леда» і чотири вантажні судна внаслідок атак «вовчої зграї» «Трагертод», ціною лише одного пошкодженого підводного човна.
Через відправку великої кількості ескортних підрозділів для участі в операції «Смолоскип» з висадки десанту в Північній Африці британське командування призупинило відправку конвоїв серії PQ. Проте, починаючи з 29 жовтня тринадцять суден, вже зібраних в Ісландії, відпливли до Мурманська без супроводу, а ще двадцять три відійшли від радянського узбережжя (). Атаки німецьких підводних човнів, літаків і есмінців призвели до втрати шести суден разом з радянським кораблем супроводу, хоча U-408 був потоплений морським патрульним літаком PBY «Каталіна», що діяв з Ісландії.
Останні конвої року
17 листопада 31 вантажне судно конвою QP 15, останнього з цієї серії, вийшло з Архангельська до Ісландії, але 20 листопада конвой потрапив у сильний шторм, який розкидав і судна, і конвой. Лише два торговельні судна згодом стали жертвами ворожих підводних човнів. До цих втрат додалися два радянські кораблі, есмінець «Сокрушительний» та лідер есмінців «Баку», нещодавно переведені з Тихоокеанського флоту, перший з яких був потоплений, а другий серйозно пошкоджений штормовим морем.
15 грудня 1942 року британці започаткували нову серію конвоїв, коли JW 51A відплив з шотландського Лох Ю до Мурманська. Під сильним ескортом британського флоту конвой не був помічений німецькими розвідниками, але все ж таки втратив п'ять суден на морських мінах, встановлених німцями біля Кольського півострова. 22 грудня тринадцять торговельних суден конвою JW 51B вийшли в море, але були виявлені німецькою розвідкою. Командування Крігсмаріне направило на перехоплення потужну надводну групу під командуванням віцеадмірала Оскара Кумметца у складі важких крейсерів «Адмірал Гіппер» і «Лютцов» у супроводі п'яти есмінців. Вранці 31 грудня німецька ескадра помітила судна JW 51B у Баренцевому морі: в розпал хуртовини «Гіппер» і «Лютцов» вийшли назустріч, але були зупинені нечисленним ескортом конвою, який зумів утримати німецькі кораблі подалі від беззахисних суден, незважаючи на втрату есмінця «Акейтес» і тральщика, а також серйозні пошкодження трьох інших есмінців.
Час, виграний ескортом, виявився корисним, оскільки близько 12:00 до місця зіткнення підійшли британські крейсери «Джамайка» та «Шеффілд». Британські кораблі з ходу атакували німецьку ескадру, пошкодивши «Гіппер» і потопивши есмінець «Фрідріх Еккольдт», що врешті-решт змусило Кумметца припинити бій і відступити. Бій у Баренцевому морі став серйозною втраченою можливістю для німців і викликав різку критику Гітлера щодо спроможностей надводних сил Крігсмаріне протистояти британському флоту. Капітан , командир ескорту JW 51B, був нагороджений хрестом Вікторії, найвищою нагородою Великої Британії, за свою мужність в ході битви.
1943
На початку 1943 року протистояння в арктичних водах між конвоями союзників і німецькими Крігсмаріне та Люфтваффе почало змінюватися на користь перших. Більш потужніші ескортні групи та нові засоби боротьби з підводними човнами, разом із дедалі масштабнішою авіаційною підтримкою палубної авіації на авіаносцях і дальніх бомбардувальників значно зменшили втрати, які могли спричинити гітлерівські підводні човни. За перші два місяці 1943 року 59 вантажним суднам конвоїв , JW 52 і JW 53 вдалося досягти радянських портів Півночі ціною втрати лишень чотирьох торговельних суден. Але в середині березня британське командування призупинило подальші поставки після того, як розвідка доповіла про зосередження в Нарвіку потужної німецької надводної ескадри з лінкорів «Тірпіц», «Шарнгорст» та крейсера «Лютцов».
На початку серпня командування Крігсмаріне організувало проведення операції «Вундерленд II», відправивши групу підводних човнів до Карського моря. Чотири підводні човни із застосуванням торпед і мін потопили стільки ж радянських вантажних суден, результат значно нижчий від очікувань, що покладалися на рейдову групу субмарин.
Операція «Цитронелла»
8 вересня 1943 року потужне німецьке військово-морське угруповання у складі «Тірпіца», «Шарнгорста» та дев'яти есмінців атакувало острів Шпіцберген. Поки лінкори нейтралізували слабку берегову оборону, есмінці висадили піхотний батальйон 230-ї піхотної дивізії у Баренцбурзі, вигнавши норвезький гарнізон Лонг'їра і знищивши заводи з виробництва електроенергії та склади сировини й матеріалів. Рейд, фактично єдине бойове використання «Тірпіца» за всю історію його служби, завершився наступного дня, коли німці посадили на борт свої війська та повернулися на базу.
1 листопада 1943 року союзники відновили свої регулярні конвої, коли JW 54A та JW 54B відпливли від озера Лох Ю до порту Архангельськ, а RA 54A та RA 54B вирушили у зворотному напрямку. Усі прибули до місця призначення без жодних втрат.
У вересні 1943 року була проведена перша операція із застосуванням надмалих підводних човнів типу «X» — — спроба нейтралізувати важкі німецькі військові кораблі, що базувалися у Каафіорді, Нордкап у Північній Норвегії. До операції були залучені шість надмалих субмарин типу «X», але лише два успішно заклали свої заряди під німецьким лінкором «Тірпіц». Два вийшли з ладу під час буксирування до Норвегії, один зазнав механічної несправності та затонув, ще один потонув після нападу. Тільки X6 та X7, якими командували лейтенант Дональд Кемерон та лейтенант Годфрі Плейс відповідно, здобули успіх. «Тірпіц» зазнав серйозних пошкоджень і його відновлення та повернення до строю тривало аж до травня 1944 року.
Бій біля Нордкапа
Між 25 і 26 грудня 1943 року Крігсмаріне розпочало операцію «Остфронт», атаку на конвой JW 55B, що прямував до порту Мурманська. Для проведення рейду під командуванням контрадмірала Фріца Юліуса Гінце була сформована оперативна корабельна група, де головним був лінійний корабель «Шарнгорст». Командир лінкора отримав повідомлення про наближення конвою, що складався з приблизно двадцяти пароплавів, коли він стояв на якорі в Алта-фіорді разом зі своєю групою підтримки з п'яти есмінців, і грос-адмірал Карл Деніц віддав наказ контрадміралу Еріху Бею, командувачу оперативної корабельної групи, перехопити його.
Складні погодні умови зимового океану значно ускладнили навігацію для німецьких есмінців і змусили Бея порушити режим радіомовчання, щоб повідомити про несправність озброєння одного з них. Радіограма була перехоплена кораблями супроводу британського конвою RA 55A, до складу якої входили важкий крейсер «Норфолк» і легкі крейсери «Шеффілд» та «Белфаст», які негайно доповіли Адміралтейству про присутність німецьких кораблів у цьому регіоні моря. Ситуацію для «Шарнгорста» ускладнював той факт, що інформація, яку мала німецька команда, була отримана від підводних човнів, що патрулювали західніше острова Ведмежий, і вона була неповною, оскільки конвой JW 55B, який, здавалося, супроводжувався лише деякими есмінцями, фактично супроводжувала потужна надводна ескадра, зокрема лінкор «Дюк оф Йорк» та крейсер «Джамайка».
Суворі морські умови не дозволили німецьким есмінцям наблизитися до конвою, а розвідка Люфтваффе повідомила про наближення лінкора противника, але командир «Шарнгорста», сподіваючись прорватися до конвою до того, як британський лінійний корабель зможе підійти на ефективну дальність стрільби, все ж спробував атакувати судна противника.
О 16:51 «Дюк оф Йорк», перебуваючи на відстані 11000 м, відкрив вогонь з усіх десяти гармат головного калібру. За 5 хвилин вогонь у відповідь відкрив і «Шарнгорст». Першим влучання домігся британський флагман, о 17:08 його снаряд влучив у «Шарнгорст», після цього німецький лінкор збільшив швидкість, намагаючись відірватися від противника. Однак через сім хвилин він отримав ще одне влучення — 356-мм снаряд вивів із ладу башту «Бруно». «Дюк оф Йорк» ліг на паралельний курс і почав переслідування. О 18:20 німецький лінкор, збільшивши відстань до 19,6 км, припинив вогонь. Однак снаряд «Дюк оф Йорка» серйозно пошкодив ворожий лінкор і «Шарнгорст» вже не міг розвинути швидкість більш ніж 22 вузли. Відстань між німецьким та британським лінкорами почала швидко скорочуватися. Фрезер наказав есмінцям атакувати лінкор, які не дивлячись на протидію, випустили 28 торпед, 3 із яких потрапили в ціль. Через отримані пошкодження швидкість «Шарнгорста» впала до 10 вузлів. О 19:16 німецький лінкор припинив стріляти 280-мм снарядами і Фрезер наказав добити противника торпедами. О 19:29 німецький корабель був охоплений полум'ям і затонув; лише 36 із понад 1900 членів екіпажу вижили.
1944
Полювання на «Тірпіц»
Загроза, яку становив німецький лінійний корабель «Тірпіц», серйозно впливала на британську військово-морську стратегію в північній Атлантиці. У середині січня 1942 року німці перемістили свій найпотужніший лінкор до Норвегії; це було зроблено з метою стримати ймовірне вторгнення союзників до окупованого Королівства, а також створити екзистенційну загрозу конвоям, які регулярно ходили Північним Льодовитим океаном до Радянського Союзу. «Тірпіц» діяв з якірних стоянок, розташованих у фіордах. Через його перебування на півночі Норвегії союзники змушені були тримати потужні сили британського військово-морського флоту для захисту від можливості вилазки проти арктичних конвоїв, і більшість конвоїв супроводжували великі кораблі на частині шляху до Радянського Союзу.
Вже наприкінці січня 1942 року британська бомбардувальна авіація завдала першого удару по німецькому лінкору, але безрезультатно. З того часу британці методично намагалися знищити найпотужніший корабель Крігсмаріне, втрачаючи свої літаки та пілотів, але марно. Тільки у вересні 1943 року їм вдалося при проведення операції «Сорс» завдати значних пошкоджень ворожому кораблю.
Після «Тірпіц» був переміщений якнайдалі і пройшов серію аварійних ремонтів, але пошкодження були значними, до того ж внаслідок вибуху броньовані башти змістилися з їхніх основ настільки, що одна з кормових башт, башта «D», не могла бути відремонтована через відсутність крана достатньої потужності, щоб встановити її на місце. Ремонтні роботи тривали до 2 квітня 1944 року і лише завдяки наявності ремонтного корабля підтримки «Ноймарк» відновлення лінкора відбувалося в таких екстремальних умовах.
Повітряна розвідка британців своєчасно повідомляла про присутність «Ноймарка», і коли він вийшов у березні, вони дійшли висновку, що ремонт майже завершено. Після цього було організовано повітряний наліт, в якому взяли участь 40 «Барракуд» і 45 винищувачів супроводу повітряних сил флоту, що вилетіли з двох авіаносців «Вікторієс» і «Ф'юрі» і чотирьох ескортних авіаносців супроводу «Імперор», «Фенсер», «Персьюер» і «Серчер». Операція була запланована на 4 квітня, щоб збігтися з проходженням арктичного конвою JW 58, але перехоплення «Енігмою» інформації про дату морських випробувань призвело до того, що атака була перенесена на день раніше. Літаки атакували двома хвилями, попри сильний зенітний вогонь, який, однак, збив лише по одному літаку в кожній хвилі, а «Тірпіц» був підбитий кілька разів. На борту німецького лінкора загинуло 128 осіб і від 200 до 300 членів екіпажу дістали поранень.
Щоб остаточно нейтралізувати «Тірпіц», британці провели серію операцій, зосереджуючись на повітряних атаках з авіаносців, виходячи з того, що союзники наразі могли розраховувати на майже абсолютне панування в повітрі. У період з 24 квітня по 29 серпня 1944 року була проведена низка атак, результати яких, однак, не виправдали зусиль. Важкі бомбардувальники Королівських повітряних сил «Ланкастер» скинули на ворожий лінкор бомби «Толбой» вагою понад п'ять тонн і міни «Джонні Вокер». Залатавши пробоїни, утворені бомбою, корабель перевели до Тромсе, де поставили на якір біля острова Хакейя. 29 жовтня на нього знову , і знову без помітних результатів, за винятком близького вибуху, внаслідок чого було пошкоджено кермо та лівий гвинт і частково порушило плавучість. Щоб захистити лінійний корабель, тепер перекласифікований на плавучу батарею, німці встановили протиторпедні сітки та побудували піщані мілини.
Нарешті, 12 листопада 1944 року було розпочато , під час якої 32 «Ланкастери» скинули на корабель 29 бомб «Толбой», з яких три влучили в ціль, вони пробили броньовану палубу в центрі корпусу «Тірпіца» та знищили два котли та машинне відділення, спричинивши 14-метрову тріщину в корпусі. Корабель нахилився й незабаром перекинувся. Від 940 до 1 204 членів екіпажу німецького лінкора загинули. Втрата «Тірпіца» стала катастрофою для німецьких збройних сил на півночі Норвегії. На додаток до великих людських втрат, знищення лінкора залишило Крігсмаріне без жодного з основних кораблів, необхідних для загрози маршрутам союзних конвоїв.
Дії на морі
1944 рік ознаменувався остаточним переломом у війні з конвоями: попри збільшення кількості німецьких підводних човнів, що діяли в арктичних водах (через зростаючу нездатність підводних човнів діяти в патрульованому Атлантичному океані) і наявність більш технологічно досконалих торпед, кількість успішно потоплених суден противника ще більше зменшилася. Між 12 січня і 1 лютого 1944 року сімнадцять підводних човнів атакували два конвої JW 56A і JW 56B (загалом тридцять шість вантажних суден), потопивши лише два торгові судна і есмінець «Гарді», втративши при цьому свій човен. У період з 20 по 28 лютого великий конвой JW 57 (42 судна) був атакований чотирнадцятьма підводними човнами, але німцям вдалося потопити лише есмінець «Махратта», у свою чергу кораблі ескорту та авіація союзників потопили два ворожі підводні човни. У березні, перед звичайним призупиненням конвоїв на весняні та літні місяці, атаки на RA 57 та JW 58 виявилися ще більш невдалими: шість підводних човнів були потоплені, тоді як було потоплено лише одне торгове судно.
15 серпня 1944 року відновилися транспортні конвої Арктикою, коли вийшов з Лох Ю з тридцятьма трьома торговими судною та низкою бойових кораблів, тимчасово переданих британським та американським флотами радянському Північному флоту. Серед інших, Радам передавалися лінкор «Роял Соверін» (перейменований на «Архангельськ»), легкий крейсер «Мілуокі» (пізніше «Мурманськ»), дев'ять есмінців типу «Таун» і три підводні човни типу «U». Попри численні спроби U-Boot атакувати конвой противника, німцям не вдалося наблизитися до торговельних суден, натомість вони потопили корвет і фрегат і серйозно пошкодили британський ескортний авіаносець «Набоб», який пізніше було визнано непридатним для ремонту.
Бойові дії на північному фланзі
19 вересня 1944 року Фінляндія підписала перемир'я з Радянським Союзом, вийшовши з конфлікту. Однією з умов угоди було зобов'язання Фінляндії, починаючи з 15 вересня, роззброїти або вигнати німецькі війська, які все ще перебували на її території. Ці війська належали до 20-ї гірської армії під командуванням генерала Лотара Рендуліча і дислокувалися як на північ, так і на південь від Полярного кола. Втім, ще 6 вересня Рендуліч почав відводити два корпуси, XVIII і XXXVI гірські, що дислокувалися на півдні та на півночі, щоб сформувати нову оборонну лінію від Люнгена через Івало до Петсамо (операція «Бірке»). Відступаючи, німці використовували тактику спаленої землі й знищили майже всі будівлі та всі човни у Фіннмарку, таким чином позбавивши супротивника будь-яких об'єктів у цьому районі. Оскільки відступ німецьких військ відбувався досить повільно, а радянський уряд наполегливо тиснув і вимагав дотримання домовленостей про перемир'я, Фінляндія була змушена прискорити відступ, вступаючи з німецькими військами в незначні сутички.
Наприкінці вересня ОКВ визначив, що окупація північної Скандинавії більше не має життєво важливого значення, і віддав розпорядження всій 20-й гірській армії відступити на територію Норвегії в напрямку Люнгена (операція «Нордліхт»). Але під час підготовчого етапу операції радянська Ставка ВГК наказала командувачу Карельським фронтом генералу Мерецкову спланувати і провести наступ з метою ліквідації німецьких військ, які все ще перебували на радянській території, тобто 56 тис. осіб XIX гірського корпусу, розгорнутого приблизно в 70 км на північний захід від Мурманська. Радянські війська (близько 96 тис. осіб) належали до 14-ї армії та мали 110 танків, 750 літаків і підтримку Північного флоту для проведення десантних операцій уздовж північних берегів.
7 жовтня 1944 року радянські війська розпочали наступ, який тривав 24 дні. Бойові дії відбувалися у три етапи: прорив німецьких рубежів оборони, битва за звільнення Кіркенеса та переслідування німецьких військ на південний захід. Попри ретельну підготовку, наступ викликав численні труднощі через погану видимість, що робило артилерійський вогонь неточним і ускладнювало дії авіації. Проте після низки запеклих боїв радянським військам вдалося прорвати німецькі укріплення на річці Титовка. Протягом решти кампанії радянські війська просувалися слідом за відступаючими німцями вздовж узбережжя Норвегії, намагаючись заблокувати і відрізати німецькі частини на шляху відступу. Але через постійні перебої з постачанням і протидію з боку німців, які змушували відволікати значні сили на відновлення доріг, радянські війська не змогли досягти успіху, і німцям вдалося організовано відступити до північної Норвегії, зберігши левову долю своїх сил. 25 жовтня німці залишили Кіркенес, а 29 жовтня Мерецков припинив усі активні дії, окрім розвідки.
1945
З початку 1945 року успіхи німецьких підводних човнів були дедалі рідшими: 16 січня 1945 року потопив радянський есмінець «Деятельний» (колишній американський «Герндон») біля узбережжя Кольського півострова, а між 17 і 28 лютого втратив торговельне судно і два корвети внаслідок атак підводних човнів і друге торгове судно в результаті ударів з повітря торпедоносців Ju 88 (останнє потоплення, здійснене Люфтваффе в конфлікті). Наприкінці березня втратив два торгові судна та шлюп «Лепвінг» унаслідок атак «вовчої зграї» «Гаген», але наступний у квітні прибув без втрат. Останній бій відбувся між 29 і 30 квітня 1945 року, коли 27 торговельних суден відпливли з Мурманська до Сполученого Королівства: U-307 був виявлений і потоплений фрегатом «Лох-Інш», а британський фрегат був торпедований U-286, і тому затоплений незабаром після цього фрегатом «Ангуїлла» зі складу ескорту.
Вранці 7 травня 1945 року німецькі представники підписали беззастережну капітуляцію Німеччини у штабі Верховного командування союзників у Реймсі, що ознаменувало завершення Другої світової війни у Європі. Норвегія була остаточно звільнена лише після капітуляції Німеччини, а британці розпочали з метою роззброєння 350 000 німецьких військових, що залишилися на той час у Норвегії, та відновлення легітимного уряду Норвегії. Операція пройшла без серйозних інцидентів і була проведена кількома тисячами десантників 1-ї повітрянодесантної дивізії, «червоних дияволів», які поверталися з і зайняли Осло та аеропорт Сула без жодних втрат (за винятком 47 осіб, які у складних погодних умовах загинули в авіакатастрофі «Стірлінга», серед них віцемаршал авіації Скарлетт-Стрітфілд).
До союзницьких десантників приєдналася «З'єднання 134», що складалося з підрозділів 52-ї піхотної дивізії та 13 000 норвезьких «поліцейських» (таємно підготовлених у Швеції і готових повернутися додому), які насправді були підрозділами легкої піхоти, створеними під егідою норвезької поліції. Частина з них брала участь у звільненні округу Фіннмарк на крайній півночі разом з радянським контингентом з Мурманська.
Підсумок
Так, у ході Другої світової війни, вперше у військовій історії людства, Арктика стала одним з інтенсивних театрів війни й полем протистояння сухопутних військ, авіації та особливо флотів протиборчих держав.
Ключову роль у цій боротьбі зайняли арктичні конвої. У період з 1941 до 1945 року, 78 союзних конвоїв арктичними водами доставили понад 4 мільйони тонн продовольства і боєприпасів до СРСР. Ці поставки відіграли вирішальну роль у війні. Понад 1400 торгових суден і військових кораблів брало участь у конвоях до портів Архангельська і Мурманська. Крім замерзлих морів і суворих погодних умов, морякам також довелося боротися з атаками німецьких рейдерів, підводних човнів і пікіруючих бомбардувальників. В цілому за британськими даними з 792 суден, що вирушили до російських портів 62 загинули внаслідок ворожого впливу, або 7,8 % від загальної чисельності. У зворотних конвоях, що поверталися до Ісландії та Британських островів, загинули 28 суден з 739, або 3,8 %. Загальна кількість жертв на торгових суднах на арктичних маршрутах становила 829 офіцерів і матросів цивільних суден. Королівський флот заплатив величезну ціну, втративши два крейсери, шість есмінців, три шлюпи, два фрегати, три корвети і три тральщики із загибеллю 1840 офіцерів і матросів.
Див. також
Примітки
- Виноски
- U-45, U-46, U-47, U-48 та U-52
- U-28, U-29, U-33, U-34, U-37, U-38, U-39, U-40 та U-41
- Есмінці, що брали участь у висадці десанту: «Георг Тіле» (флагман), «Вольфганг Ценкер», «Бернд фон Арнім», «Еріх Гізе», «Еріх Кельнер», «Дітер фон Редер», «Ганс Людеманн», «Герман Кунне», «Вільгельм Гайдкамп» та «Антон Шмітт»
- Есмінці, що брали участь у бою: «Хотспар», «Гарді», «Гавок», «Хантер», «Еск», «Айвенго», «Ікарус», «Імпалсів» і «Грейгаунд»
- «Вільгельм Гайдкамп» та «Антон Шмітт»
- У битві брали участь: з британського боку — лінійний корабель «Ворспайт», есмінці «Бедуїн», «Козак», «Ескімо», «Панджабі», «Хіроу», «Кімберлі», «Форестер», «Фоксхаунд», «Ікарус»; з німецького — Z2 «Георг Тіле», Z2 «Вольфганг Зенкер», Z11 «Бернд фон Арнім», Z12 «Еріх Гізе», Z13 «Еріх Келлнер», Z17 «Дітер фон Редер», Z18 «Ганс Людеманн», Z19 «Германн Кюнне», підводні човни U-25, U-46, U-51 і U-64
- Німецький ПЧ U-64 в ході другої фази битви за Нарвік був потоплений торпедоносцем «Сордфіш» з лінійного корабля «Ворспайт»
- Німецьке угруповання включало лінійні кораблі «Шарнгорст» та «Гнейзенау», важкий крейсер «Адмірал Гіппер» та есмінці Z20 «Карл Гальстер», Z10 «Ганс Лоді», Z15 «Ерік Штайнбрінк» та Z7 «Герман Шойманн».
- Z20 «Карл Гальстер», Z7 «Герман Шеман», Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z10 «Ганс Лоді» і «Ріхард Бейтцен»
- До операції залучалися авіаносці «Фьюріос» і «Вікторіос», на борту яких перебувало близько 100 літаків палубної авіації; важкі крейсери «Девоншир» і «Саффолк», 6 есмінців супроводження «Ескапада», «Антілоуп», «Ектів», «Інглефілд», «Ікарус» та «Інтрепід»
- Тим не менш, через ворожість Японії цей маршрут поставок використовуватися лише для невійськових матеріалів та сировини
- Останній змушений був повернутися через серйозні пошкодження, спричинені штормом на морі
- Загалом до складу рейдової групи входили: лінкор «Тірпіц», есмінці Z5 «Пауль Якобі», Z7 «Герман Шеман», Z14 «Фрідріх Ін», Z25.
- Незабаром два судна (Richard Bland і Exford) зазнали пошкоджень чи технічних проблем і змушені були повернутися додому
- За даними В.Черчилля — 180 000 тонн
- Проти конвою діяла «вовча зграя» «Крижаний диявол»: U-88, U-251, U-255, U-334, U-355, U-376, U-408, U-456, U-457, U-657 і U-703
- U-88, U-457 і U-589
- 20 вересня торпедований у Гренландському морі U-703
- 20 вересня потоплений південно-західніше Шпіцбергена німецьким підводним човном U-435
- 5 есмінців: Z4 «Ріхард Бітзен», Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z29, Z30 та Z31
- «Тірпіц», «Шарнгорст» і «Дойчланд».
- X-5, X-6, X-7, X-8, X-9 та X-10, яких доставили британські субмарини «Трукулент», «Сертіс», , «Трешер», і
- Z29, Z30, Z33, Z34 та Z38
- Останні німецькі війська відійшли з фінської території до окупованої Норвегії о 13:30 27 квітня 1945 року, як підтвердила бойова група «Лойму» 1-го фінського піхотного полку
- Джерела
- OPERATION WUNDERLAND August 1942
- Shirer, 674.
- Christian Leitz (2000). Nazi Germany and Neutral Europe During the Second World War. Manchester University Press. pp. 64ff. .
- Karlbom, Rolf (January 1965). «Sweden's iron ore exports to Germany, 1933—1944». Scandinavian Economic History Review. 13 (1): 65–93. doi:10.1080/03585522.1965.10414365. ISSN 0358-5522
- Arrigo Petacco, La strana guerra, Mondadori, 2008, pp. 84-85, .
- Douglas C. Dildy, Denmark and Norway 1940: Hitler's boldest operation, Osprey Publishing (2007), ISBN 10: 1846031176 ISBN 13: 9781846031175
- Andrea Molinari, Da Barbarossa a Stalingrado, Hobby & Work, 2007, p. 52, .
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 4 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 4 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
- The S.S. Bremen: Last Voyage of a Luxury Liner
- Rohwer & Hummelchen, 2005, с. 3.
- О. Вехвіляйнен. Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією. / [пер. з англ. Є. Лохіної]. — К.: Темпора, 2010. — 247 с.
- Б. М. Гончар. Радянсько-фінляндська війна 1939-40 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с.
- Широкорад А. Б. Северные войны России, стор.323
- «Щ-404» подводная лодка X серии
- Jouni Keravuori, The Russo-Finnish War 1939—1940: a Study in Leadership, Training, and Esprit-de-Corps, Carlisle Barracks (PA), US Army War College, 1985. pp. III-8, III-9
- Irincheev, 2012, с. 104-105.
- Van Dyke, 1997, с. 35-36, 120—121.
- Rohwer & Hummelchen, 2005, с. 8.
- Верстюк А. Н., Гордеев С. Ю. Корабли минных дивизий. От «Новика» до «Гогланда». — М.: Военная книга, 2006. — с. 46.
- Чернышев А. А. «Новики». Лучшие эсминцы Российского Императорского флота. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — с. 165.
- Sotatieteen laitos: Talvisodan historia 4, s. 143. WSOY, 1979. .
- . Архів оригіналу за 8 липня 2007. Процитовано 8 листопада 2020.
- Operation Wilfred
- Ziemke, Earl F. (2000) [1960]. «Chapter 2, The German Decision to Invade Norway and Denmark». Command Decisions. United States Army Center of Military History. CMH Pub 70-7
- «MEDDELANDEN FRÅN FÖRSVARSSTABENS KRIGSHISTORISKA AVDELNING •1959-1960»
- Jaklin 2006: 31
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 8 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 14 серпня 2020.
- Haarr, Geirr H. (2010). The Battle for Norway: April–June 1940. Annapolis, MD: Naval Institute Press. .
- HMS Hardy (i) (H 87)
- HMS Hunter (i) (H 35)
- Den krighistoriske avdeling (1953). Krigen i Norge 1940. [3]: Operasjonene i Glåmadalføret, Trysil og Rendalen. Oslo: Gyldendal
- 7. Flieger-Division
- Hauge, Andreas (1995). Kampene i Norge 1940. Vol. 1. Sandefjord: Krigshistorisk Forlag.
- ATF 40: FINLANDE — NORVEGE(фр.)
- Haakon VII
- World War II — The Royal House of Norway
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 14 серпня 2020.
- Die Besetzung von Norwegen 1940
- German invasion of Norway, 9 April-9 June 1940
- Rohwer & Hummelchen, 2005, с. 39.
- Kompani Linge
- Operation Claymore — Lofoten Islands 1st Raid
- Operation Claymore
- Operation Gauntlet
- Operation Anklet
- Operation Archery — the First Tri-Service Operation
- Операция «Зильберфукс» (I) Концентрация сил
- Боевые действия на Кольском полуострове и в Северной Карелии в 1941 году
- Gebirgs-Korps Norwegen
- Operation Silberfuchs
- Операция «Зильберфукс» (I) Итоги
- Ziemke, (1959), с. 170—176.
- Ueberschär, (1998), с. 942—943, 951.
- Mann та Jörgensen, (2002), с. 93—94.
- Nenye та ін., (2016), с. 64.
- Ueberschär, (1998), с. 960—966.
- 1941 Juli
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 151.
- Платонов А. В. Энциклопедия советских надводных кораблей. 1941—1945, СПб.: ООО "Издательство «Полигон», 2002. — 640 с.: ил.,
- Александр Марданов 1941: Воздушная война в Заполярье ООО «Яуза-каталог», 2015
- Патянин С. В. Крейсер — минный заградитель «Эдвенчер». — В: Крейсера-заградители Королевского флота // Морская кампания. — 2016. — № 1 (53)
- Roskill, S. W. (1957) [1954]. Butler, J. R. M. (ed.). The War at Sea 1939—1945: The Defensive. History of the Second World War United Kingdom Military Series. Vol. I (4th impr. ed.). London: HMSO. OCLC 881709135
- Background Events — June-November 1941
- Ray Sturtivant, British Naval Aviation: The Fleet Air Arm 1917—1990, Londra, Arms & Armour Press Ltd, 1990, pp. 86, .
- Кобчиков Е. Ю. Бой и гибель сторожевого корабля «Туман» // Гангут. — 1993. — № 6. — с. 98—108.
- Подвиг сторожевого корабля «Туман»
- Whitley, M. J. (1991). German Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press.
- Bremse
- «Щ-422»
- Gilbert Martin, 2011 та p. 261.
- Dege, Wilhelm; Barr, William (2004). War north of 80: the last German Arctic weather station of World War II. Calgary, Alberta: University of Calgary Press.
- Grant, Shelagh D. Polar Imperative: A History of Arctic Sovereignty in North America. — Douglas & McIntyre, 29 July 2010. — .
- Northeast Greenland Sledge Patrol
- Operation Dervish (i)
- Боб Ругг, Арнольд Хагі Конвої в Росію 1941—1945. // англ. Bob Ruegg and Arnold Hague Convoys to Russia 1941—1945.
- 28.09.41 — выход в море конвоя QP-1
- Martin, 2011 та p. 279.
- Басов А. Ст, Гутенмахер Г. І. Перський коридор. // Військово-історичний журнал . — 1991. — № 1. — с.25-33.
- The Persian Corridor as a Route for Aid to the USSR
- Naval Events, December 1941, Part 2 of 2, Monday 15th – Wednesday 31st. Naval History. Процитовано 25 грудня 2011.
- Waziristan. Uboat. Процитовано 29 лютого 2012.
- PQ-17
- HMS MATABELE (F 26) — Tribal-class Destroyer
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 166.
- Tirpitz
- Tirpitz Sortie against PQ12 and QP8
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 170-171.
- PQ-13
- CONVOY QP 9
- U-665
- «1936 A» type destroyers (Z23) (1940—1941)
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 173-174.
- Admiralty Historical Section 2007, pp. 29–30; Whitley, p. 136
- Convoy PQ.14
- CONVOY QP 11
- Martin, 2011 та p. 375.
- Famed for salvaging £50m in gold from a shipwreck, adventurer Ric Wharton talks about selling his collection of historic armour — and leaving Scotland
- Salvage of the Century, HMS Edinburgh and Her Cargo of Gold
- Churchill, Winston S. (1951). The Hinge of Fate. The Second World War. Vol. IV. p. 237, Cassell. OCLC 153203701
- HOME FLEET — July to September 1942
- London Gazette, Friday, 13 October 1950, с. 5146
- The Rise and Fall of the German Air Force (repr. Public Record Office War Histories ed.). Richmond: Air Ministry. 2001 [1948]. p. 114. . Air 41/10 (No. 248)
- Operation Rösselsprung (i)
- [Barr, William (1975). «Operation „Wunderland“: Admiral Scheer in the Kara Sea, August 1942». Polar Record. 17 (110): 461—472. ISSN 0032-2474.]
- Martin, 2011 та p. 414.
- 8. June-September 1942, including DEFENCE of CONVOY PQ18
- Roskill, 1962 та p. 287.
- Trägertod
- QP-14
- Rohwer & Hummelchen, 2005, с. 207.
- Hutson, 2006, с. 23.
- U-408
- История трагедии эсминца «Сокрушительный»
- USSR Sokrushitelny
- «Баку»
- Battle of the Barents Sea
- Rohwer & Hummelchen, 2005, с. 195.
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 214.
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 216-217.
- Operation Sizilien
- Operation Source
- Roskill, 1960 та p. 321.
- HMS DUKE OF YORK — King George V-class 14in gun Battleship
- Garzke, British, Soviet, French, and Dutch Battleships of World War II, 1981, с. 219.
- «HMS DUKE OF YORK.»www.naval-history.net
- Garzke, British, Soviet, French, and Dutch Battleships of World War II, 1981, с. 220.
- Garzke & Dulin, 1985, с. 248.
- Bennett, 2012, с. 10-11.
- Bennett, 2012, с. 9.
- Operation Source
- Operation Source (i)
- Garzke & Dulin, 1985, с. 262.
- Martin, 2011 та p. 592.
- Bennett, 2012, с. 19.
- Forsgren, 2014, с. 113.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 січня 2024.
- Forsgren, Jan (2014). Sinking the Beast: The RAF 1944 Lancaster Raids Against Tirpitz. Stroud, United Kingdom: Fonthill Media. ISBN .
- Ellis, John (1999). One Day in a Very Long War: Wednesday 25th October 1944. London: Pimlico. ISBN .
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 291.
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 228-229.
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 232-234.
- Historic Ships — The Red American Cruiser
- Faggioni, Rosselli, 2010, с. 247-248.
- Ahto, Sampo, 1980, с. 92–99.
- Glantz, David M.; House, Jonathan (1995). When Titans Clashed: How the Red Army Stopped Hitler. Lawrence, Kansas: University Press of Kansas. .
- Ahto, Sampo, 1980, с. 260–263.
- USS HERNDON (DD-198)
- Ships hit from convoy JW-65
- Hagen
- Ships hit from convoy RA-66
- U-307
- HMS Goodall (K 479)
- Otway, Lieutenant-Colonel T.B.H. (1990). The Second World War 1939—1945 Army — Airborne Forces. Imperial War Museum.
- Tom Docherty (2007). Dinghy Drop — No. 279 Squadron. Pen and Sword. p.187. .
- Norwegian Police Troops In Sweden During World War II
- The Norwegian and Danish Police Troops in Sweden
- Арктичні конвої союзників Другої світової війни
- The London Gazette. 17 October 1950
Посилання
- The Arctic during World War II: Three polar stations bring victory closer [ 21 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- U-Boats in the Arctic: An Expensive German Mistake [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- World War II: Convoy PQ-17 [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Arctic Convoys [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- 1940 April [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.](нім.)
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кампанія в Арктиці (1939—1945) |
- Ahto, Sampo (1980). Aseveljet vastakkain — Lapin sota 1944—1945. Helsinki: Kirjayhtymä. .
- Bennett, G.H. (2012). Introduction. У Bennett, G.H. (ред.). Hunting Tirpitz: Naval Operations Against Bismarck's Sister Ship. Plymouth, United Kingdom: University of Plymouth Press. с. 7—25. ISBN .
- Derry, T. K. (2004) [1st. pub. HMSO 1952]. Butler, J. R. M. (ред.). . History of the Second World War, United Kingdom Military Series (вид. Naval & Military Press). London: HMSO. ISBN . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2016.
- Gabriele Faggioni, Alberto Rosselli, L'epopea dei convogli e la guerra nel Mare del Nord, Mattioli 1885, 2010, (італ.)
- Hutson, H. C. (2006). Arctic Interlude: Independent to North Russia. Bennington, VA: Merriam Press. .
- Martin, Gilbert (1991). The Second World War: A Complete History. Henry Holt & Company,
- Bair Irincheev, War of the White Death: Finland Against the Soviet Union 1939-40, Mechanicsburg (PA), Stackpole Books, 2012,
- Rohwer, Jürgen; Hümmelchen, Gerhard (2005) [1972]. Chronology of the War at Sea, 1939—1945: The Naval History of World War Two (3rd rev. ed.). London: Chatham. .
- Roskill, Stephen W. (1960). The Offensive Part I, 1st June 1943 — 31st May 1944. History of the Second World War. United Kingdom Military Series. The War at Sea 1939—1945. Vol. III. London: Her Majesty's Stationery Office. OCLC 179730439
- Roskill, S. W. (1962) [1956]. The Period of Balance. History of the Second World War: The War at Sea 1939—1945. Vol. II (3rd impr. ed.). London: HMSO. OCLC 174453986
- Shirer, William L. (1960). The Rise and Fall of the Third Reich: A History of Nazi Germany. New York, NY: Simon & Schuster. US, 1990 paperback.
Література
- Arnold Hague. The Allied Convoy System 1939—1945: Its Organization, Defence and Operation.
- Cressman, Robert J. (2000). The Official Chronology of the U.S. Navy in World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press.
- Jouni Keravuori, The Russo-Finnish War 1939—1940: a Study in Leadership, Training, and Esprit-de-Corps, Carlisle Barracks (PA), US Army War College, 1985
- Kemp, Paul (1993). Convoy: Drama in Arctic Waters. London: Arms and Armour.
- Morison, Samuel Eliot (1975). History of United States Naval Operations in World War II, Volume 1: The Battle of the Atlantic September 1939 — May 1943. Boston: Little, Brown and Company
- Carl Van Dyke, The Soviet Invasion of Finland: 1939 — 40, Franck Cass, 1997,
- Ueberschär, Gerd R. (1998). Strategy and Policy in Northern Europe. У Boog, Horst та ін. (ред.). The Attack on the Soviet Union. Т. IV. Militärgeschichtliches Forschungsamt. Oxford: Clarendon Press. с. 941—1020. ISBN .
{{}}
: Проігноровано|work=
() - Бурков Г. Д. Война в Арктике. Издательский дом «Сказочная дорога», 2014.
- Зимке Э. Ф. Часть вторая. Операции в Финляндии // Немецкая оккупация Северной Европы. 1940-1945. Боевые операции третьего рейха. 1940-1945 гг = Ziemke, E. F. The German Northern Theater of Operations 1940-1945. — Washington D. C.: Department of the Army, 1959. — М. : Центрполиграф, 2005. — 432 с. — (За линией фронта. Мемуары) — 6000 прим. — .(рос.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kampaniya v Arktici vijskova kampaniya sho vidbuvalasya na krajnij pivnochi Yevropejskogo teatru Drugoyi svitovoyi vijni protistoyannya soyuznikiv po Antigitlerivskij koaliciyi z nacistskoyu Nimechchinoyu ta Finlyandiyeyu za kontrol nad komunikaciyami i za panuvannya v Arktici j prileglih vodah Atlantichnogo okeanu Kampaniya v ArkticiYevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijniAtaka bombarduvalnikami Ju 88 soyuznogo konvoyu PQ 18 Barencove more 14 veresnya 1942 roku Ataka bombarduvalnikami Ju 88 soyuznogo konvoyu PQ 18 Barencove more 14 veresnya 1942 rokuData veresen 1939 traven 1945Misce ArktikaRezultat peremoga sil Antigitlerivskoyi koaliciyiStoroniSoyuzniki Velika Britaniya Kanada Norvegiya SRSR SShA Krayini Osi Tretij Rejh FinlyandiyaKomanduvachiDadli Paund Charlz Forbs Dzhon Tovi Bryus Frezer Genri Rutven Mur Kuznecov M G Golovko A G Frolov V O Erih Reder Karl Denic German Gering Eduard Ditl Lotar Rendulich Franc BemePivnichno shidni vodi Atlantichnogo okeanu ta zahidni vodi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu de vidbuvalisya osnovni podiyi Arktichnoyi kampaniyi protyagom Drugoyi svitovoyi vijni Popri suvorij klimat bojovi diyi mali intensivnij harakter i vidbuvalisya na suhodoli v mori ta u povitri protyagom majzhe vsogo svitovogo konfliktu Krigsmarine z odnogo boku ta Korolivskij VMF i soyuzni floti Pivnichnij flot Radyanskogo Soyuzu Vijskovo morski sili SShA ta Korolivskij VMF Kanadi z inshogo boku za pidtrimki vidpovidnih ugrupovan povitryanih sil veli zapeklu borotbu na liniyah komunikacij mizh Islandiyeyu ta Murmanskom yakimi soyuzniki postachali za lend lizom velicheznu kilkist ozbroyennya vijskovoyi tehniki ta strategichno vazhlivih materialiv do SRSR Takozh mali misce neodnorazovi rejdi anglo amerikanskih vijskovo morskih ta povitryanih sil na nimecki vijskovo morski bazi na pivnochi okupovanoyi Norvegiyi sho mali za metu znishennya osnovnih bojovih korabliv Krigsmarine Znachnogo rozmahu nabuli diyi specialnih pidrozdiliv Velikoyi Britaniyi zokrema britanskih komandos za pidtrimki norvezkogo Ruhu oporu na teritoriyi okupovanogo nacistami Korolivstva IstoriyaPeredumovi Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni arktichnij teatr faktichno ne rozglyadavsya klyuchovimi derzhavami svitu yak majbutnye pole bitvi Tak u roki Pershoyi svitovoyi vijni podiyi u pivnichnih vodah Yevropi nosili viklyuchno obmezhenij harakter i zhodnim chinom ne vplivali na rozstanovku sil na Yevropejskomu teatri vijni Odnak geopolitichni zmini pershoyi polovini XX stolittya kardinalno zminili kartu Yevropi rizko zagostrilasya borotba za rinki sirovini virishalnogo znachennya nabulo volodinnya naftoyu prirodnimi mineralnimi resursami zokrema zaliznimi rudami Znachno zrosli bojovi spromozhnosti korabliv flotu na areni protistoyannya z yavilasya vijskova aviaciya Otzhe rol Skandinaviyi ta prileglih moriv kardinalno zminilasya She do pochatku vijni nacistska Nimechchina pochala demonstruvati osoblivij interes u Skandinaviyi Nimecka metalurgijna promislovist znachnoyu miroyu zalezhala vid importu zaliznih rud same z nejtralnoyi Shveciyi blizko 70 zaliza neobhidnogo nimcyam nadhodilo iz shvedskih shaht Kiruna ta Yellivare U litni misyaci rudu zavantazhuvali na nimecki torgovi sudna u shvedskomu portu Luleo dali voni spuskalisya Botnichnoyu zatokoyu do pivdennoyi chastini morya j pryamuvali do nimeckih portiv na Baltijskomu mori yake kontrolyuvalosya nimeckim flotom ta bulo zahishenim vid potencijnih morskih ta povitryanih atak soyuznikiv U zimovi misyaci Botnichna zatoka majzhe povnistyu zamerzala zmushuyuchi vantazhni sudna zi strategichno vazhlivoyu sirovinoyu rushiti inshim marshrutom Rudu zavantazhuvali na zaliznicyu dali yiyi perevozili cherez Skandinavski gori do portu Narvik roztashovanogo na pivnichnomu uzberezhzhi Norvegiyi pivnichnishe polyarnogo kola yakij zavdyaki vplivu Golfstrimu zavzhdi buv vilnim vid lodu U Narviku rudu navantazhuvali na torgovelni sudna yaki potim pryamuvali pozdovzh norvezkogo uzberezhzhya do portiv pivnichnoyi Nimechchini zalishayuchis u mezhah norvezkih teritorialnih vod shob uniknuti napadiv z boku britanskih Korolivskih povitryanih ta morskih sil She odnim regionom yakij stanoviv viklyuchnij ekonomichnij interes dlya nimciv buv region navkolo finskogo portu Petsamo Okrim togo sho ce buv yedinij vihid Finlyandiyi v arktichni vodi z 1935 roku fini u spivtovaristvi z kanadskoyu kompaniyeyu Inko rozpochali vidobutok korisnih kopalin nikelyu vazhlivogo komponenta dlya virobnictva riznih tipiv broni Z chasom koli nimecko radyanski vidnosini perejshli v ploshinu protistoyannya Petsamo stalo duzhe korisnoyu bazoyu dlya zavdavannya udariv po vazhlivomu radyanskomu portu Murmansk i ce sponukalo nimecke verhovne komanduvannya rozrobiti plani okupaciyi strategichno vazhlivogo regionu 1939 Dokladnishe Blokada Nimechchini 1939 1945 19 serpnya 1939 roku u konteksti zaplanovanogo pochatku voyennih dij komanduvannya Krigsmarine rozpochalo operativne rozgortannya sil flotu Komandiri 21 nimeckoyi submarini otrimali rozporyadzhennya vishogo komanduvannya na pidgotovku do bojovih dij P yat nimeckih pidvodnih chovniv z Kilya ta dev yat z Vilgelmsgafena otrimali nakazi na vihid na viznacheni poziciyi u Pivnichnij Atlantici 24 serpnya z VMB Vilgelmsgafen u pivnichnoatlantichni vodi u suprovodi dopomizhnogo sudna Westerwald vijshov odin z vazhkih krejseriv Dojchland 30 serpnya voni pribuli u viznachenij rajon pivdennishe Grenlandiyi 26 serpnya 1939 roku naperedodni vtorgnennya v Polshu verhovne komanduvannya Krigsmarine nakazalo vsim nimeckim torgovim sudnam negajno povernutisya do nimeckih portiv 30 serpnya 1939 roku vikonuyuchi komandu odin z lajneriv bez pasazhiriv na bortu vijshov z Nyu Jorka Odnak do 1 veresnya na moment pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vin ne vstignuv distatisya nimeckih beregiv i 6 veresnya shob uniknuti pribuv do radyanskogo portu Murmansk stav pershim z 18 nimeckih suden sho perehovuvalisya u rosijskih portah z pochatkom voyennih dij u Yevropi Radyanskij esminecZimova vijna Dokladnishe Radyansko finska vijna 1939 1940 ta 30 listopada 1939 roku pislya vidmovi finskogo uryadu vid radyanskih propozicij pro zminu kordoniv u Kareliyi i peredachu vijskovo morskoyi bazi Hanko SRSR napav na Finlyandiyu Osnovni podiyi vijni na mori rozgornulisya v akvatoriyi Baltijskogo morya Odnim iz strategichnih zavdan SRSR bulo izolyuvati Finlyandiyu vid mozhlivoyi zovnishnoyi dopomogi morem shlyahom okupaciyi pivnichnoyi chastini krayini Na krajnij pivnochi nastup veli vijska 14 yi armiyi generala Frolova V O u skladi 14 yi 104 yi 52 yi strileckih divizij ta 100 go legkotankovogo bataljonu vidilenogo zi skladu 35 yi legkotankovoyi brigadi Zavdannya 14 yi armiyi polyagalo v tomu shob zajnyati rajon i port Petsamo yedinij vihid Finlyandiyi do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu zavzhdi vilnij vid lodu zavdyaki vplivu Golfstrimu i prodovzhuvati nastup dali na pivden shob z yednatisya z 9 yu armiyeyu generala i v takij sposib nastupayuchi vid kordonu do pivnichnogo krayu Botnichnoyi zatoki vidrizati Finlyandiyi vid zovnishnogo svitu z pivnichnogo flangu 27 listopada 1939 roku radyanskij pidvodnij choven Sh 404 sho patrulyuvav uzberezhzhya Norvegiyi v rajoni pivostrova Makkaur z metoyu kontrolyu peresuvan norvezkogo flotu i nedopushennya pidhodu inozemnih korabliv do i pivostrova Ribalskij dopoviv sho norvezkij storozhovij korabel razom z esmincyami Egir i Slejner pryamuyut do Varanger fiordu Todi radyanske komanduvannya nakazalo komanduvachu 14 j armiyi zahopiti takozh finsku polovinu pivostroviv Ribalskij ta Serednij Admiral Kuznecov M G viddav nakaz Pivnichnomu flotu vognem korabelnoyi artileriyi pidtrimati diyi nazemnih vijsk i zapobigti bud yakim sprobam korabliv protivnika prorvatisya do Kolskoyi i Motovskoyi zatok ta visaditi vijska na murmanskomu uzberezhzhi Nastupnogo dnya dodatkova grupa radyanskih pidvodnih chovniv vijshla na patrulyuvannya shlyahiv pidhodu do Varanger fiordu j Kolskoyi zatoki a aviaciya pochala rozviduvalni poloti vzdovzh uzberezhzhya Radyanskim vijskam yaki diyali na krajnij pivnochi bulo nakazano ochikuvati vorozhoyi reakciyi z boku Norvegiyi ale za zhodnih obstavin ne vstupati z norvezkimi zbrojnimi silami u sutichki ne peretinati kordoni j ne vtorgatisya na teritoriyu Norvegiyi chi Shveciyi ta ne vestisya na provokaciyi Finski lizhniki vihodyat na patrulyuvannya Rajon Yaniskoski Niskakoski Lyutij 1940 rokuPodiyi Zimovoyi vijni na petsamskomu napryamku Zima 1939 1940 roku Na svitanku 30 listopada 1939 roku Chervona armiya vtorglasya do Finlyandiyi Na petsamskomu napryamku radyanski esminci Kujbishev Groznij zabezpechuvali vognevu pidtrimku dij vijsk 14 yi armiyi v rajoni pivostroviv Ribalskij ta Serednij veli artilerijskij vogon po opornih punktah protivnika i Odnochasno zagin tralshikiv zablokuvav vhid do fiordu Petsamo shob ne dati finskim chovnam utekti Nastupu vorozhoyi armiyi fini mogli protistaviti tilki 10 tu okremu pihotnu rotu ta 5 tu okremu artilerijsku batareyu yaki ne mayuchi zmogi vtrimati poziciyi na vidkritij miscevosti tundri buli zmusheni zalishiti Petsamo ne chinyachi osoblivogo oporu Pislya okupaciyi Petsamo Pivnichnij flot prodovzhuvav patrulyuvati vzdovzh uzberezhzhya Norvegiyi do kincya vijni todi yak 14 ta armiya prodovzhuvala svij marsh pryamuyuchi na pivden Arktichnim shose do Rovaniyemi stolici finskoyi Laplandiyi Ale radyanski vijska zmogli prosunutisya lishen na 150 kilometriv i zupinilisya ne zmigshi prorvatisya do pidrozdiliv 122 yi diviziyi 9 yi armiyi z yakoyu yim potribno bulo z yednatisya Prosuvayuchis do Rovaniyemi cya diviziya bula zablokovana v rajoni Salla zatyatim oporom finskogo 18 go okremogo bataljonu j ne zmogla vikonati viznachene bojove zavdannya U grudni 1939 roku Petsamo buv zahoplenij Chervonoyu armiyeyu 3 grudnya finski korabel Jaameri 250 t i patrulnij kater Turja 65 t sho nalezhali prikordonnij ohoroni Laplandiyi buli spaleni ta potopleni Turja ne buv povnistyu znishenij i pislya zakinchennya vijni ta vidhodu radyanskih vijsk z Petsamo buv pidnyatij ta vidnovlenij Takozh fini znishili portove obladnannya Liyinahamari ta ale radyanski specialisti shvidko yih vidremontuvali i navit narostili portovi spromozhnosti v Liyinahamari yakij voni vvazhali vazhlivim portom i vstanovili pered nim 400 minnih poliv Naprikinci grudnya zagoni finskih lizhnikiv zdijsnili kilka atak na radyanski liniyi postachannya ale bezuspishno oskilki voni ne mogli rozrahovuvati na prikrittya u vidkritij tundrovij miscevosti Shob protistoyati yim general Frolov pobuduvav uzdovzh arktichnogo shose derev yani bunkeri ozbroyeni kulemetami ta 45 mm garmatami a bronovani mashini patrulyuvali shlyahi postachannya Pislya zakinchennya vijni u berezni 1940 roku rajon Petsamo ta port buli povernuti Finlyandiyi za vinyatkom finskoyi chastini pivostrova Ribalskij yakij vidijshov do SRSR 1940 Norvezka kampaniya Naprikinci 1939 roku golovnokomanduvach vijskovo morskimi silami gros admiral E Reder vpershe vkazav Gitlerovi na strategichne znachennya Norvegiyi u vijni na mori Skandinaviya stavala vigidnim placdarmom dlya ataki na Nimechchinu a v razi okupaciyi Norvegiyi britansko francuzkimi vijskami ce oznachalo b faktichnu povnu blokadu yiyi vijskovo morskogo flotu 14 grudnya 1939 roku A Gitlerom buv vidanij nakaz shodo pidgotovki operaciyi u Norvegiyi U period z 14 po 19 sichnya kerivnictvo Krigsmarine rozrobilo detalizovanu versiyu cogo planu Za zadumom planuvalasya visadka povnocinnogo armijskogo korpusu kotrij mav u svoyemu skladi dvi pihotni girsku povitryanodesantnu diviziyi ta motopihotnu brigadu Sered osnovnih zon vtorgnennya viznachalisya portovi mista v arktichnih vodah Narvik i Tromse 1 bereznya 1940 roku A Gitler shvaliv ostatochnij plan operaciyi Vezeryubung Karta pershoyi morskoyi bitvi bilya Narviku 10 kvitnya 1940 roku 12 bereznya Velika Britaniya virishila napraviti ekspedicijni sili do Norvegiyi 13 bereznya britanski vijska rozpochali zavantazhennya na bort ale zgodom visadka bula skasovana cherez zavershennya Zimovoyi vijni Natomist britanskij uryad progolosuvav za prodovzhennya minuvannya priberezhnih vod Norvegiyi ta pidgotovku do visadki vijsk u razi zagostrennya obstanovki Dokladnishe Plan R 4 ta Operaciya Vilfred Nimecki esminci v portu Narvika pislya visadki morskogo desantu 9 kvitnya 1940 Britanci rozrobili plan preventivnogo vtorgnennya do Norvegiyi yakij skladavsya z dvoh chastin operaciyi Vilfred i planu R4 Operaciyu Vilfred planuvalosya provesti shlyahom minuvannya teritorialnih vod Norvegiyi na shlyahah perevezennya rudi z Narvika do Nimechchini Vvazhalosya sho v comu razi nimecki transporti z rudoyu budut vimusheno ruhatisya ostoron vid berega v mizhnarodnih vodah sho robilo bi yih dostupnimi dlya perehoplennya silami britanskogo flotu Britanske admiraltejstvo ochikuvalo sho taki diyi sprovokuyut vidpovid z boku Nimechchini abo visadku nimeckih vijsk u Norvegiyi abo demonstraciyu namiriv zrobiti ce pislya chogo britanski vijska zmozhut na bilsh mensh zakonnih pidstavah vtorgnutisya do Norvegiyi U takomu razi v silu vstupav plan R4 vzyattya pid kontrol portu Narvika visadku tut 18 tisyachnogo kontingentu a takozh zahoplennya mist Yevle i Luleo j takim chinom perekrittya dostupu nimcyam do shvedskoyi rudi a v perspektivi zriv yihnogo namiru rozgornuti bazi pidvodnih chovniv na uzberezhzhi Norvegiyi Dokladnishe Operaciya Vezeryubung Norvezka kampaniya Bitva za Narvik ta Bij bilya Lofotenskih ostroviv 8 kvitnya 1940 roku silami Korolivskogo britanskogo flotu rozpochalasya morska vijskova operaciya Vilfred z postanovki minnih zagorodzhen u teritorialnih vodah Norvegiyi mizh beregovoyu liniyeyu ta ostrovami 9 kvitnya nimeckij vermaht pochav operaciyu Vezeryubung vtorgnuvshis do Daniyi ta Norvegiyi Najpotuzhnishe ugrupovannya Krigsmarine I operativna grupa pid komanduvannyam kapitana cur zee Fridriha Bonte vijshla z Bremergafena she 6 kvitnya a 9 chisla uvijshlo v arktichni vodi poblizu Narvika Do skladu operativnoyi grupi vhodilo 10 nimeckih esminciv tipu 1934A i 1936 na bortu kozhnogo perevozilosya priblizno po 200 soldativ Zagalom 1900 girskih yegeriv 139 go girskogo polku 3 yi girsko pihotnoyi diviziyi generala Eduarda Ditlya Na perehodi morem linkori Sharngorst i Gnejzenau suprovodzhuvali esminci na bortu yakih perebuvav morskij desant Pri vtorgnenni stalasya bitva za Narvik pid chas yakoyi norvezki pancerniki beregovoyi oboroni Ejdsvoll i Nordzh sho sprobuvali chiniti opir zaginuli Voyini polskoyi girskoyi brigadi v boyah za Narvik Vesna 1940Nimeckij esminec Z11 Bernd fon Arnim potoplenij u drugij bitvi za Narvik Kviten 1940 9 kvitnya vidbuvsya morskij bij bilya Lofotenskih ostroviv mizh nimeckimi linijnimi korablyami Sharngorst i Gnejzenau ta britanskoyu eskadroyu admirala sho mala u svoyemu skladi linijnij krejser Rinaun ta dev yat esminciv Pislya korotkoyi perestrilki mizh osnovnimi korablyami v yakij storoni zaznali ushkodzhen komandir nimeckoyi eskadri dav komandu svoyim korablyam vidstupiti z polya boyu Nimeckij esminec Z10 Gans Lodi na foni tonuchogo transportnogo korabli Orama Operaciya Yunona 8 chervnya 1940 10 ta 13 kvitnya v Ufut fiordi stalisya dvi morski bitvi mizh britanskim Korolivskim flotom i Krigsmarine 10 kvitnya pochalasya persha morska bitva za Narvik u hodi zitknennya britanska 2 ga flotiliya esminciv kapitana znishila dva nimecki esminci ta vivela zi stroyu she 3 esminci pislya chogo atakuvala vantazhni sudna protivnika v gavani Narvika potopivshi 11 6 nimeckih 1 britanske 2 shvedskih i 2 norvezkih z nih ta vidstupila U svoyu chergu nimecki korabli potopili v boyu dva britanski esminci Gardi i Hanter Nimecki litaki Ju 52 Ju 90 W 34 ta He 111 na norvezkomu aerodromi Norvezka kampaniya 1940 13 kvitnya u priberezhnih vodah Narvika britanskij flot vdruge vshent rozgromiv nimecke ugrupovannya potopivshi 8 esminciv ta 1 pidvodnij choven Krigsmarine Tim chasom na suhodoli spalahnuli nazemni boyi mizh norvezkimi vijskami ta nimeckimi silami vtorgnennya 14 kvitnya 1940 roku u ramkah zavoyuvannya Norvegiyi na pivden vid Trongejma ta yak kontrzahid u rajoni Romsdal na pivdennomu zahodi Norvegiyi nimci visadili parashutnim sposobom rotu desantnikiv bilya zhittyevo vazhlivogo zaliznichnogo vuzla Protyagom nastupnih p yati dniv nimecki vijska blokuvali zaliznichnu liniyu Dovre mizh Oslo i Trongejmom a takozh golovnu dorogu mizh dvoma mistami Nezabarom na pidtrimku norvezkij armiyi pribuli ekspedicijni sili soyuznikiv francuzki britanski ta polski vijska yaki vstupili v bitvu z nimeckimi girskimi vijskami sho visadilisya na pochatku kampaniyi na uzberezhzhya Norvegiyi a takozh ekipazhami bojovih korabliv Krigsmarine sho zaznali avariyi abo buli potopleni soyuznikami ta nimeckimi parashutistami zi skladu 7 yi povitryanoyi diviziyi Lyuftvaffe Z 27 kvitnya do 8 travnya na pivnochi Norvegiyi visadivsya Francuzkij ekspedicijnij korpus pid komanduvannyam polkovnika Antuana Betuarta Do skladu ekspedicijnih sil vhodili 1 j Karpatskij yegerskij polk ukomplektovanij polskimi vijskovimi emigrantami i 13 j polk Inozemnogo legionu 27 travnya soyuzniki opanuvali Narvik Nimecki vijska odnak micno utrimuvali kontrol nad pagorbami sho visochili nad mistom Nezabarom vidsutnist artileriyi bezperervni naloti nimeckih bombarduvalnikiv pributtya pidkriplen z Nimechchini i persh za vse situaciya na Zahidnomu fronti sho utvorilasya pislya povnomasshtabnogo vtorgnennya vermahtu v Niderlandi Belgiyu ta Franciyu zmusili soyuzne komanduvannya vidmovitisya vid ideyi vryatuvati Norvegiyu vid vorozhoyi okupaciyi U pershij tizhden chervnya pochalasya evakuaciya soyuznih ekspedicijnih sil z Norvegiyi korol Gokon VII zalishiv krayinu razom z chlenami uryadu na bortu britanskogo vazhkogo krejsera Devonshir Dokladnishe Operaciya Yunona 8 chervnya 1940 roku v hodi evakuaciyi u shvidkoplinnomu morskomu boyu z nimeckimi linijnimi korablyami Sharngorst ta Gnejzenau pid komanduvannyam viceadmirala Vilgelma Marshalla buli zatopleni britanski avianosec Glorios esminci Ardent i Akasta tralshik Dzhuniper Zaginulo 1 612 lyudej 10 chervnya 1940 roku kapitulyuvali ostanni chastini norvezkoyi armiyi Norvegiya opinilasya pid upravlinnyam nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi Pislya cogo i do kincya 1940 roku soyuzniki obmezhuvalisya lokalnimi diyami na mori Tak 16 zhovtnya palubna aviaciya britanskogo avianoscya Fyurios zavdala udaru po nimeckij bazi gidrolitakiv u Tromse 1941 Pochinayuchi z vesni 1941 roku britanci v korni zminili taktiku dij perejshovshi do aktivnogo zastosuvannya svoyih vidbirnih pidrozdiliv specialnogo priznachennya tak zvanih komandos Golovnoyu metoyu bulo provedennya specialnih operacij na okupovanih nimcyami teritoriyah vlashtuvannya diversij aktiv sabotazhu shob zavdati maksimalnoyi shkodi zavodam i nimeckim okupantam Britanski sili sho diyali v Norvegiyi popovnyuvalisya kolishnimi norvezkimi vijskovimi zokrema elitnim pidrozdilom rotoyu Linge yaka otrimala svoyu nazvu na chest komandira kapitana Martina Linge Pershoyu masshtabnoyu akciyeyu britanskih komandos stala operaciya Klejmor pid chas yakoyi eskadra britanskih esminciv suprovodzhuvala dva vijskovih transporti do timchasovo okupovanih Lofotenskih ostroviv U naslidok zuhvalogo rejdu buli znisheni vsi zavodi z virobnictva rib yachogo zhiru i znisheno 10 suden protivnika Odnak najcinnishim zdobutkom operaciyi stalo zahoplennya chastki detalej do shifruvalnoyi mashini Enigma ta shifruvalnih bloknotiv Komandos spromoglisya pidnyati ci koshtovnosti z bortu zatonulogo ozbroyenogo traulera Krebsa Cya cinna zdobich suttyevo dopomogla Uryadovij shkoli kodiv ta shifriv Velikoyi Britaniyi v Blechli Park zlamati kodi nacistiv ta vikriti deshifruvalnikam osnovni rajoni zoseredzhennya vovchih zgraj U Boot 25 serpnya 3 veresnya 1941 roku Upravlinnyam specialnih operacij Velikoyi Britaniyi provedena operaciya Gontlet Silami britanskih kanadskih ta norvezkih zbrojnih sil za pidtrimki korabliv britanskogo flotu na okupovanomu norvezkomu ostrovi Zahidnij Shpicbergen bula znishena infrastruktura vugilnoyi promislovosti ta inshi vazhlivi ob yekti dlya nedopushennya yihnoyi ekspluataciyi nimcyami a takozh provedena evakuaciya tamteshnogo naselennya Zokrema 2000 radyanskih robitnikiv vugilnih shaht razom iz usim znimnim obladnannyam bulo perevezeno do Arhangelska na korabli Imperatricya Kanadi a visim zahoplenih korabliv dostavleno do Velikoyi Britaniyi Karta planu operaciyi Zilberfuks U grudni 1941 roku 300 bijciv zagonu No 12 britanskih komandos ta 1 yi okremoyi norvezkoyi roti z metoyu dezorganizaciyi tilu nimeckih vijsk na okupovanih Lofotenskih ostrovah proveli operaciyu Anklit Praktichno odnochasno britanskij shtab ob yednanih operacij silami zvedenoyi desantnoyi grupi z No 2 No 3 No 4 ta No 6 zagoniv komandos realizuvav podibnij rejd atakuvavshi ostriv Vogsej u Sogn og F yurane Uspishne provedennya rejdiv britanskimi komandos zmusilo A Gitlera utrimuvati v Norvegiyi 30 000 vijsk na regulyarnij osnovi postijno udoskonalyuvati beregovu oboronu ta zagalom dokladati maksimum zusil na utrimannya kolosalnih teritorij na yaki na dumku fyurera mogli visaditisya britanci Do togo zh Gitler vvazhav sho golovnoyu metoyu vtorgnennya soyuznih vijsk do Norvegiyi bude spriyannya vstupu na boci antigitlerivskoyi koaliciyi Shveciyi ta perehid na yihnij bik Finlyandiyi Finskij soldat vede vogon z 20 mm protitankovoyi rushnici po radyanskih vijskah 18 zhovtnya 1941 rokuOborona Zapolyar ya Dokladnishe Oborona Zapolyar ya Operaciya Zilberfuks ta Murmanska operaciya 1942 Vlitku 1941 roku vermaht rozpochav vtorgnennya do Radyanskogo Soyuzu Na najpivnichnishomu flanzi vtorgnennya provodilasya operaciya Zilberfuks Yiyi metoyu viznachalosya okupaciya mista Murmansk na Barencevomu mori dlya togo shob pozbaviti SRSR yedinogo nezamerzayuchogo portu na Pivnichnomu Lodovitomu okeani ta pererizannya zaliznichnoyi koliyi yaka z yednuvala misto z Leningradom Komanduvannya operaciyeyu bulo dorucheno generalu Eduardu Ditlyu komandiru girskogo korpusu Norvegiya do yakogo vhodili 2 ga ta 3 tya girsko pihotni diviziyi Operaciya pochalasya 29 chervnya 1941 roku ale cherez skladnij harakter miscevosti ridku tundru bez roslinnosti ta prohidnih dorig usiyanu ozerami ta bolotami vidsutnist pidtrimki z povitrya ta nestachu artileriyi u poyednanni z oporom sho chinili vijska Chervonoyi armiyi nastup nimeckih ta finskih vijsk vidbuvavsya u nadzvichajno vazhkih umovah 17 lipnya podalshij nastup dovelosya zupiniti pislya togo yak bulo projdeno lishe 55 kilometriv z priblizno 100 vid Kirkenesa do Murmanska Analogichno sklalasya situaciya u smuzi nastupu III finskogo armijskogo korpusu general lejtenanta Ya Siilasvuo yakij nastupav pivdennishe nimeckogo korpusu na Kandalakshu Mizh 8 i 19 veresnya nimci she dvichi sprobuvali prorvatisya do viznachenoyi cili ale pislya neznachnogo prosuvannya yim vreshti dovelosya zupinitisya na zahoplenomu rubezhi po zahidnomu berezi richki Lica 7 listopada i 21 grudnya radyanski vijska Pivnichnogo frontu sprobuvali provesti dva kontrnastupi ale takozh ne mali znachnogo uspihu U kvitni 1942 roku radyanska 14 ta armiya general lejtenanta Frolova V O zdijsnila chergovu sprobu znishiti nimecki vijska sho yij protistoyali i vse she stanovili zagrozu Murmansku Vtim nastup cherez opir nimciv dovelosya zupiniti 10 travnya Front na krajnij pivnochi perejshov u gluhu pozicijnu fazu i zalishavsya takim do kapitulyaciyi Finlyandiyi 19 veresnya 1944 roku koli nimecki vijska zmusheni buli vidstupiti do Norvegiyi Nevdacha na pivnichnomu flanzi nimecko radyanskogo frontu serjozno vplinula na podalshij perebig vijni oskilki protyagom nastupnih troh rokiv do pivnichnih radyanskih portiv bezperervno pribuvali sudna soyuznikiv navantazheni ozbroyennyam pripasami majnom i sirovinoyu postachayemi za lend lizom sho suttyevo dopomagalo pidtrimuvati radyanski vijskovi zusillya do kincya vijni Tri nimecki esminci na vijskovo morskij baziRejd na Kirkenes ta Petsamo Dokladnishe Rejd na Kirkenes ta Petsamo Naprikinci chervnya 1941 roku Krigsmarine z metoyu pidtrimki nazemnih vijsk na laplandskomu fronti zoseredilo p yat esminciv 6 yi flotiliyi u norvezkomu portu Kirkenes nadzvichajno zruchnij vidpravnij tochci dlya rejdiv proti radyanskogo uzberezhzhya Arktiki 10 lipnya nimecki esminci dvoma grupami zdijsnili rejd uzdovzh uzberezhzhya Kolskogo pivostrova bilya Teriberki Lodi Galster i Bejtcen atakuvali nevelikij radyanskij konvoj potopivshi patrulnij korabel Pasat i trauler inshi dva esminci dijshovshi do Jokangi ne znajshli cilej dlya ataki 20 lipnya masshtabnij nalit Lyuftvaffe na Murmansk prizviv do potoplennya radyanskogo esmincya Stremitelnij i patrulnogo sudna Shtil Cherez tri dni nimecka 6 ta flotiliya potopila gidrografichne sudno Meridian u hodi rejdu mizh ta Teriberkoyu U dvadcyatih chislah lipnya britanskij minnij krejser zagorodzhuvach Edvenchur navantazhenij vijskovimi materialami zdijsniv perehid Pivnichnim morem do Arhangelska ce bula persha misiya soyuznikiv yaka dovela docilnist i perspektivnist ruhu transportnih konvoyiv cim marshrutom 23 lipnya 1941 roku britanske korabelne avianosne ugrupovannya vidijshlo vid beregiv Islandiyi i popryamuvalo do norvezkogo arktichnogo uzberezhzhya dlya rejdu na porti yakimi koristuvalisya nimciv 29 lipnya chotiri nimecki esminci virushili u rejd do Karskoyi protoki ale misiyu bulo skasovano koli bulo pomicheno kilka britanskih litakiv yaki letili avangardom po kursu ruhu z yednannya P kontradmirala 30 lipnya litaki Fyuriosa rozbombili gavan Petsamo de voni potopili vantazhne sudno v toj chas yak 12 Albakoriv z Viktoriosa atakuvali Kirkenes de voni potopili she odne sudno i pidpalili tretye Zreshtoyu zavdana shkoda ne bula velikoyu a ot britanski sili vtratili shistnadcyat litakiv zbitih zenitnoyu artileriyeyu abo vinishuvachami protivnika 9 serpnya 1941 roku tri nimecki esminci zdijsnili chergovij rejd do girla Kolskogo fiordu de pislya trivalogo boyu potopili radyanskij storozhovij korabel Tuman Odnak na zvorotnomu shlyahu nimecki korabli potrapili pid obstril beregovih batarej i ataku radyanskih litakiv Bejtcen yakij otrimav poshkodzhennya buv zmushenij povernutisya na bazu dlya remontu Dokladnishe Operaciya Gontlet 25 serpnya dva krejseri ta tri minonosci britanskogo Domashnogo flotu suprovodzhuvali okeanskij lajner Imperatricya Kanadi na Shpicbergen shob evakuyuvati jogo naselennya ta vivesti z ladu miscevi vugilni shahti Na zvorotnomu shlyahu krejseri Najdzheriya ta Avrora proveli rejdovi diyi potopivshi 6 veresnya bilya nimeckij navchalnij artilerijskij korabel Z cogo chasu obidvi storoni rizko znizili intensivnist zastosuvannya nadvodnih korabelnih ugrupovano zoseredivshi svoyi golovni zusillya na vikoristanni pidvodnih sil Radyanskij Pivnichnij flot rozgornuv svoyi chovni bilya beregiv Norvegiyi she z pochatkom vijskovih dij ale pershij uspih vidbuvsya lishe 12 veresnya 1941 roku koli Sh 422 vdalosya potopiti paroplav Ottar Jarl v 12 serpnya britanci perekinuli pidvodni chovni Tajger i Trajdent do Polyarnogo radyanskoyi vijskovo morskoyi bazi poblizu Murmanska yaki rozpochali diyati razom iz novimi soyuznikami Pershi nimecki pidvodni chovni z yavilisya na teatri dij u seredini serpnya koli kilka U Boot pochali patrulyuvannya u beregiv Kolskogo pivostrova Grenlandiya Dokladnishe Grenlandiya v Drugij svitovij vijni u kvitni 1940 roku za shist godin vijskami vermahtu zalishilo dansku koloniyu Grenlandiyu neokupovanoyu teritoriyeyu okupovanogo Korolivstva z variantami zahoplennya ostrovu Velikoyu Britaniyeyu Spoluchenimi Shtatami chi Kanadoyu Shob zapobigti comu SShA nadali Grenlandiyi garantiyi bezpeki 7 chervnya 1941 roku ostriv za pogodzhennyam z danskim uryadom buv okupovanij brigadoyu amerikanskih morskih pihotinciv 11 grudnya Grenlandiya stala voyuyuchoyu derzhavoyu cherez ogoloshennya Spoluchenimi Shtatami vijni nacistskij Nimechchini V miru naroshuvannya voyennih dij u Pivnichnij Atlantici meteorologichna rozvidka stavala dedali vse bilsh vazhlivishoyu oskilki yiyi rezultati vplivali na vijskove planuvannya ta marshruti ruhu korabliv i konvoyiv Grenlandiya peretvorilasya na nevid yemnu chastinu pivnichnoatlantichnoyi pogodnoyi vijni Pochinayuchi z serpnya 1942 roku nimci rozgornuli chotiri tayemni meteostanciyi na shidnomu uzberezhzhi Grenlandiyi Persha ekspediciya na ostrovi bula viyavlena navesni ale bula uspishno evakujovana letyuchim chovnom do togo yak yiyi atakuvali soyuzniki Voseni ta vzimku 1943 1944 rokiv na ostrovi Shennon uspishno diyala druga nimecka ekspediciya navesni yiyi personal vivezli z Grenlandiyi Dvi ekspediciyi v zhovtni 1944 roku bulo viyavleno ta zahopleno miscevim patrulnim zagonom vidomim yak Sannij patrul persh nizh nimci zmogli rozgornuti svoyu diyalnist Spivrobitniki meteostanciyi Edelvejs II na pivnichnomu shodi Grenlandiyi vzyati v polon amerikanskimi soldatami 4 zhovtnya 1944 rokuPershi arktichni konvoyi Dokladnishe Arktichni konvoyi ta Lend liz 21 serpnya 1941 roku z Gval fiordu v Islandiyi vijshov konvoj Dervish pershij transportnij konvoj yakij cilespryamovano rushiv vid beregiv Spoluchenogo Korolivstva do Radyanskogo Soyuzu Konvoj sho skladavsya z p yati torgovelnih suden i tankera suprovodzhuvav avianosec Viktorios i krejseri Devonshir i Saffolk 31 serpnya ne zaznavshi zhodnih nimeckih atak konvoj pribuv do portu 28 veresnya 1941 roku rozpochalosya regulyarne spoluchennya mizh dvoma derzhavami antigitlerivskoyi koaliciyi koli konvoj QP 1 vijshov z Arhangelska do Islandiyi a nastupnogo dnya konvoj PQ 1 virushiv u protilezhnomu napryamku Navit koli v seredini 1942 roku buli nareshti vidkriti inshi shlyahi postachannya do SRSR tak zvanij Transiranskij koridor mizh Perskoyu zatokoyu ta Kaspijskim morem cherez teritoriyu okupovanogo Iranu ta marshrut Vladivostok SShA cherez pivnichnu chastinu Tihogo okeanu arktichnij marshrut zalishavsya najshvidshim sposobom dostavki vijskovih materialiv voyuyuchij Chervonij armiyi Masovi postavki amerikanskih i britanskih litakiv i vijskovoyi tehniki otrimanoyi za lend lizom vidbuvalisya same pivnichnimi konvoyami popri navit tomu sho arktichni vodi viyavilisya najnebezpechnishimi yak za klimatichnimi umovami tak i cherez aktivnu protidiyu protivnika Tak lishe u lipni grudni 1941 roku 40 usih postavok jshlo same cim marshrutom ale blizko 15 vidpravlenih vantazhiv bulo vtracheno Nimecka borotba z arktichnimi konvoyami rozvivalasya povilno v pershu chergu cherez neveliku kilkist povitryanih i morskih zasobiv spochatku rozgornutih u pivnichnij Norvegiyi 20 grudnya 1941 roku nimecki esminci Z23 Z24 Z25 i Z27 8 yi flotiliyi vijshli na perehoplennya konvoyu PQ 6 yakij pryamuvav do Murmanska poshkodili britanskij tralshik ale vidstupili koli u rajoni zitknennya z yavilisya krejser Kent i dva radyanskih esminci 25 grudnya Krigsmarine organizuvali pershu vovchu zgrayu v arktichnih vodah Ulan z pidvodnih chovniv U 134 U 454 i U 584 yaki 2 sichnya 1942 roku zdobuli svogo pershogo uspihu potopivshi pivdennishe ostrova Vedmezhij britanske vantazhne sudno Vaziristan yake vidstalo vid konvoyu PQ 7A 17 sichnya 1942 roku vovcha zgraya Ulan zdijsnila pershu skoordinovanu ataku na arktichnij konvoj PQ 8 i U 454 vdalosya poshkoditi vantazhne sudno ta potopiti britanskij esminec Matabele Zagibel cogo esmincya majzhe z usim ekipazhem sponukala komanduvacha Domashnim flotom admirala Tovi vidryaditi britansku vijskovo morsku grupu do Murmanska na postijnu osnovu ta chiniti tisk na komanduvannya Pivnichnogo flotu shob voni bilshe aktivno spivpracyuvali u spravi zabezpechennya suprovodzhennya konvoyiv 1942 Arktichni konvoyi Dokladnishe Arktichni konvoyi Konvoj PQ 12 ta 1 bereznya 1942 roku 16 suden konvoyu PQ 12 vijshli z Rejk yaviku u suprovodi linkora Dyuk of Jork linijnogo krejsera Rinaun vazhkogo krejsera Kenia ta dev yati esminciv u toj zhe chas p yatnadcyat vantazhnih suden konvoyu QP 8 virushili z Murmanska v protilezhnomu napryamku yih suprovodzhuvav legkij krejser Najdzheriya radyanski minonosci Gremyashij ta Gromkij a takozh deyakimi tralshikami ta britanskimi korvetami Taka aktivnist vijskovo morskih sil protivnika bula viyavlena rozvidnikami Lyuftvaffe FW 200 i 6 bereznya linkor Tirpic yakij shojno pribuv do arktichnih vod u suprovodi chotiroh esminciv z Trongejma na perehoplennya vorozhogo konvoyu Pro vihid nacistskih korabliv povidomiv britanskij pidvodnij choven Sivulf i admiral Tovi negajno viviv u more zi Skapa Flou udarne ugrupovannya Domashnogo Flotu z linkoru King Dzhordzh V avianoscya Viktorios i krejsera Sheffild Cherez suvori pogodni umovi poganu vidimist silam Tovi ne vdalosya perehopiti rejdovu grupu Krigsmarine a nimcyam u svoyu chergu vdalosya potopiti lishe odne torgove sudno sho vidstalo vid QP 8 Na zvorotnomu shlyahu Tirpic bulo nevdalo atakovano dvanadcyatma torpedonoscyami Viktoriosa natomist britanskij avianosec uniknuv bombarduvannya troh Ju 88 Lyuftvaffe Britanskij legkij krejser Edinburg sho vhodiv do skladu eskortu konvoyu QP 11 pislya otrimannya poshkodzhen unaslidok torpednoyi ataki nimeckoyi submarini U 456 ta esminciv Z7 German Shomann Z24 i Z25 30 kvitnya 1942 roku 18 bereznya visimnadcyat torgovelnih suden konvoyu PQ 13 vijshli vid beregiv Islandiyi a zvorotnij konvoj QP 9 vijshov z Murmanska mayuchi u svoyemu skladi 21 vantazhne sudno obidva konvoyi potrapili v silnij shtorm i rozpalisya Na polyuvannya na vorozhi transportni sudna v more vijshli desyat nimeckih pidvodnih chovniv i tri esminci 24 bereznya korvet Sharpshuter zi skladu eskortu konvoyu QP 9 protaraniv i potopiv pidvodnij choven U 665 28 bereznya Ju 88 potopili dva torgovelnih sudna sho vidstali vid golovnih sil Vranci 29 bereznya tri nimecki esminci tipu Narvik Z24 Z25 i Z26 vijshli na PQ 13 potopili vantazhne sudno ale potim narazilisya na britanski krejser Trinidad i esminec F yuri V rezultati zitknennya Z26 bulo silno poshkodzheno vognem Trinidadu Ale koli krejser vipustiv torpedu shob dobiti poshkodzhenij nimeckij esminec torpeda zdijsnivshi rozvorot vrizalasya u vlasnij krejser sprichinivshi serjozni poshkodzhennya i zagibel 32 chleniv ekipazhu Dva nimecki esminci vryatuvali vcililih zatonulogo Z26 yakij nezabarom pishov na dno i povernulisya na bazu Piznishe pidvodnij choven U 376 pidibrav she 8 vcililih moryakiv hocha 243 chleni ekipazhu zaginuli She dva torgovi sudna buli potopleni pidvodnimi chovnami a chotiri buli vtracheni vnaslidok povitryanih nalotiv pislya pributtya do Murmanska 8 kvitnya 1942 roku z Islandiyi vijshov konvoj PQ 14 z 24 torgovih suden a cherez dva dni z Murmanska nazustrich vijshov PQ 10 z p yatnadcyatma vantazhnimi sudnami Nimecki esminci ne zmogli perehopiti vorozhij konvoj natomist pidvodni chovni Krigsmarine i bombarduvalniki potopili shist torgovih suden a shistnadcyat vantazhnih suden i dva tralshiki sho suprovodzhuvali PQ 14 buli zmusheni povernuti nazad oskilki buli poshkodzheni lodovimi zatorami bilya ostrova Yan Mayen 26 kvitnya chergovij konvoj PQ 15 vijshov z Islandiyi z 25 vantazhnimi sudnami u suprovodi znachnogo vijskovo morskogo ugrupovannya vpershe vklyuchayuchi zagin amerikanskih korabliv z linkorom Vashington vazhkimi krejserami Vichita i Tuskaluza i chotirma esmincyami a cherez dva dni trinadcyat vantazhnih suden konvoyu QP 11 vijshli z Murmanska Nimecki rozvidniki viyavili ostannij konvoj i napravili proti nogo grupu z semi pidvodnih chovniv i troh esminciv U drugij polovini dnya 30 kvitnya U 456 serjozno poshkodiv krejser Edinburg yakij ocholyuvav eskort konvoyu QP 11 a esminci Z7 German Sheman Z24 i Z25 sprobuvali atakuvati konvoj potopivshi odne sudno i poshkodivshi druge persh nizh buli vidbiti reshtoyu eskortu Tri nimecki esminci potim popryamuvali do miscya torpeduvannya Edinburga yakij vidstav vid osnovnih sil ta zalishivsya pozadu nimci dali krejseru bij Unaslidok zitknennya bulo poshkodzheno dva britanski esminci sho dopomagali Edinburgu ale nimeckij esminec Sheman u svoyu chergu zaznav vazhkih poshkodzhen u rezultati vognyu britanskoyi korabelnoyi artileriyi sho vreshti resht prizvelo do jogo zatoplennya Vazhlivo pidkresliti sho Edinburg tayemno perevoziv vantazh u 4570 kilogramiv radyanskogo zolota yak chastkovu oplatu za postachannya zbroyi yake zatonulo razom z korablem vono bulo znajdene lishe dvoma partiyami v period z kincya 1981 po 1986 rik Reshta konvoyu QP 11 dosyagla Islandiyi bez podalshih vtrat Formuvannya arktichnogo konvoyu PQ 16 Gval fiord Islandiya Traven 1942 roku 13 travnya 1942 roku Trinidad timchasovo vidremontovanij vijshov z radyanskoyi vijskovo morskoyi bazi Ale duzhe shvidko jogo viyavila povitryana rozvidka Lyuftvaffe i serjozno poshkodzhenij udarami Ju 88 III KG30 krejser buv zatoplenij ekipazhem Na Trinidadi zaginulo 80 lyudej chvert z yakih buli vcililimi z krejsera Edinburg yakij buv potoplenij 2 travnya tralshikom Harriyer Karta rozgromu konvoyu PQ 17Konvoj PQ 17 Dokladnishe Operaciya Resselshprung 1942 ta O 16 00 27 chervnya 1942 roku konvoj pid kodovoyu nazvoyu PQ 17 vijshov z islandskogo portu Gval fiord pryamuyuchi do Arhangelska Cej konvoj skladavsya z 35 vantazhnih suden i tankera zapravnika Oldersdejl Vantazh priznachenij dlya Radyanskogo Soyuzu majzhe povnistyu skladavsya z vijskovoyi tehniki tankiv litakiv vantazhivok ta inshogo obladnannya zagalnoyu vagoyu 156 000 tonn i vartistyu na toj chas blizko 700 miljoniv dolariv Vazhki krejseri London i Vichita v hodi suprovodu arktichnogo konvoyu PQ 17 Cherven 1942 roku Zvazhayuchi na jogo cinnist bulo stvoreno potuzhnij eskort podilenij na tri grupi persha dlya blizhnogo suprovodu pid komanduvannyam komandera Dzheka Bruma u skladi troh esminciv troh eskortnih minonosciv 4 protichovnovih trauleriv 4 storozhovih korabliv 3 tralshikiv 2 korabliv PPO 2 pidvodnih chovniv troh ryatuvalnih suden i tankera Druga grupa pid komanduvannyam kontradmirala Luyisa Keppela Gamiltona z britanskih Norfolk i London j amerikanskih krejseriv Vichita i Tuskaluza a takozh troh esminciv suprovodu Tretya grupa na choli z komanduvachem Flotu metropoliyi admiralom Dzhonom Tovi priznachalasya dlya dalnogo suprovodu i mala u svoyemu skladi avianosec Viktorios linkori Dyuk of Jork Vashington krejseri Kamberlend i Najdzheria dev yat esminciv i tri eskortni minonosci Dodatkovo soyuzniki organizuvali liniyu patrulyuvannya z letyuchih chovniv i dvi liniyi sposterezhennya z 13 pidvodnih chovniv mizh misom Nordkap i ostrovom Vedmezhij shob prikriti liniyu pidhodu do konvoyu koli vin ruhavsya na shid Na perehoplennya konvoyu nimci vislali dvi eskadri persha pid komanduvannyam admirala Otto Shnivinda z Trongejma skladalasya z linkora Tirpic vazhkogo krejsera Admiral Gipper chotiroh esminciv i dvoh minonosciv Druga grupa pid komanduvannyam viceadmirala Oskara Kummetca vijshla z Narvika do yiyi skladu vhodili kishenkovi linkori Admiral Sheyer i Lyutcov i p yat esminciv Nakazom Gitlera odnak zaboronyalosya atakuvati nadvodni korabli v razi prisutnosti avianosciv soyuznikiv v rajoni provedennya operacij sho silno obmezhuvalo dalnist dij nimeckih korabliv Vodnochas rejhsmarshal aviaciyi German Gering vzhiv zahodiv shodo zoseredzhennya 264 bombarduvalnikiv i vinishuvachiv bombarduvalnikiv deyaki z yakih buli pristosovani dlya vikoristannya torped na aerodromah navkolo Nordkapa shob zbilshiti dalnist rozvidki ta posiliti spromozhnosti shodo zdijsnennya povitryanih atak na korabli soyuznikiv Nadvodni sili bulo dopovneno silami pidvodnih chovniv i v operaciyi bulo zadiyano dva z yednannya pidvodnih chovniv pid komanduvannyam admirala Guberta Shmundta v toj chas yak povitryani sili vidilili dvi bombarduvalni eskadri KG 26 i KG 30 pid komanduvannyam generala Gansa Yurgena Shtumpfa 1 lipnya konvoj PQ 17 buv viyavlenij U 456 i rozviduvalnim litakom Fw 200 Condor shidnishe ostrova Yan Mayen Vidrazu zh komanduvannya morskih operacij Krigsmarine viyavivshi sho osnovna chastina eskortu protivnika znahoditsya daleko vid konvoyu viddalo komandu na pochatok operaciyi Resselshprung skoordinovanoyi ataki vsih nadvodnih pidvodnih korabliv ta aviaciyi na konvoj Miscem zustrichi dvoh nimeckih eskadr bulo viznacheno tochku navproti girla Alta fiordu ale Lyutcov i tri esminci narazilisya na milinu i buli zmusheni povernutisya nazad Pizno vvecheri 4 lipnya Gitler dav dozvil na vihid nadvodnih korabliv ob 11 00 5 lipnya rozpochavsya ruh Ale z oglyadu na uspishni diyi aviaciyi ta pidvodnih chovniv stav ochevidnim i o 22 00 korablyam bulo nakazano povernutisya ale do cogo chasu neviznachenist Britanskogo admiraltejstva shodo spravzhnogo miscya perebuvannya nimeckih vijskovih korabliv prizvela do katastrofi dlya PQ 17 Vvecheri 4 lipnya pershij morskij lord nakazav eskortu povernutisya a sudnam konvoyu rozosereditisya i jti do radyanskih portiv poodinci Admiral ser Dadli Paund vvazhav sho jmovirno sho vsi chotiri nimecki vazhki vijskovi korabli mali vijti v more shob atakuvati konvoj oriyentovno pislya 02 00 5 lipnya Nimci otrimavshi z donesen povitryanoyi rozvidki ta pidvodnih chovniv informaciyu sho konvoj zalishivsya bezzahisnim maksimalno skoristalisya situaciyeyu j vlashtuvali spravzhnyu bijnyu konvoyu PQ 17 Unaslidok atak bombarduvalnikiv ta pidvodnih chovniv bulo potopleno 22 z 35 torgovih suden sho vihodili z Gval fiorda Krim transportiv nimci takozh potopili ryatuvalne sudno Zafaran ta tanker zapravnik Oldersdejl Takim chinom zagalna kilkist vtrat PQ 17 stanovila 24 sudna Vnaslidok rozgromu transportnogo konvoyu bulo znisheno blizko 144 000 tonn cinnogo vantazhu z 156 000 sho perebuvali na bortu v tomu chisli 430 tankiv z 594 210 litakiv z 297 3 350 avtomashin z 4 246 sho dostavlyalosya sudnami Zaginuli 153 soyuzni moryaki Lishe odinadcyat suden zmogli distatisya radyanskih portiv na arhipelazi Nova Zemlya abo Arhangelska a vazhki vtrati yakih zaznav konvoj PQ 17 zmusili Britanske admiraltejstvo prizupiniti vidpravlennya konvoyiv do Radyanskogo Soyuzu do oseni Komanduvach britanskogo Domashnogo flotu admiral Dzhon Tovi z Geroyem Radyanskogo Soyuzu kapitanom 1 go rangu Yegipko M P 1942Operaciya Vunderland Dokladnishe Operaciya Vunderland Pochinayuchi z sichnya 1942 roku neveliki grupi nimeckih pidvodnih chovniv pochali patrulyuvati vse dali i dali na pivnich pronikayuchi u vodi Karskogo morya v peresliduvanni radyanskih priberezhnih konvoyiv sho transportuvali sirovinu vidobutu v sibirskih regionah soyuznikam Nezadovolene rezultatami dosyagnutimi do cogo chasu na comu viddalenomu teatri vijni komanduvannya Krigsmarine zaplanuvalo na pochatku serpnya 1942 roku duzhe smilivu operaciyu v hodi yakoyi krejser Admiral Sheyer mav zdijsniti bojovij pohid vid norvezkogo uzberezhzhya do vazhlivogo sibirskogo portu Dikson vuzla morskih spoluchen u regioni de bazuvavsya znachnij flot radyanskih krigolamiv 16 serpnya 1942 roku o 15 00 Admiral Sheyer u suprovodi esminciv Fridrih Ekkoldt Shtajnbrink Rihard Batcen i dvoh pidvodnih chovniv yaki vikonuvali rol rozvidnikiv vijshov iz Narvika v akvatoriyu Karskogo morya rozpochalasya operaciya Vunderland V hodi misiyi nimecka korabelna grupa ne zustrila niyakogo oporu ale j ne mala bagato cilej dlya napadu oskilki yiyi vilazka bula svoyechasno viyavlena britanskimi rozviduvalnimi sluzhbami Nimeckij vazhkij krejser Admiral Sheyer 25 serpnya potopivshi samotnij krigolam Aleksandr Sibiryakov Sheyer nacilivsya na Dikson obstrilyavshi gavan i poshkodivshi dva inshi sudna sho stoyali tam na yakori 30 serpnya nimeckij krejser povernuvsya na bazu poboyuyuchis mozhlivogo perehoplennya povitryanimi i pidvodnimi silami Pivnichnogo flotu Grupa pidvodnih chovniv zalishalasya v Karskomu mori do pochatku veresnya potopivshi za cej chas kilka poodinokih suden i obstrilyavshi z korabelnih garmat radyansku meteorologichnu stanciyu na viddalenomu ru Vtim zreshtoyu operaciya Vunderland ne zdobula znachnih uspihiv 4 veresnya v ochikuvanni vidpravlennya chergovogo konvoyu do Murmanska pribuli 32 britanski bombarduvalniki ale ne vsi voni dosyagli miscya priznachennya u vosmi litakiv zakinchilosya palne i yim dovelosya zdijsniti vimushenu posadku u Shveciyi odin buv pomilkovo zbitij radyanskimi vinishuvachami a dev yatij bombarduvalnik rozbivsya v Norvegiyi de ekipazh potrapiv u polon razom z dokumentami konvoyu 8 veresnya 1942 roku sudnoplavstvo vidnovilosya koli konvoj PQ 18 vijshov z Islandiyi v Arhangelsk 39 torgovelnih suden suprovodzhuvali znachni vijskovo morski sili vklyuchayuchi britanski linkori Dyuk of Jork i novenkij Enson tri krejseri blizko 20 esminciv kilka legkih korabliv i vpershe jshov eskortnij avianosec Evendzher yakij mav zabezpechuvati povitryane prikrittya protyagom usogo perehodu Nayavnist takogo eskortu strimuvala nimciv vid zastosuvannya nadvodnih sil ale pidvodni chovni i Lyuftvaffe kilka raziv atakuvali konvoj Do 21 veresnya koli PQ 18 nareshti pribuv do miscya priznachennya trinadcyat torgovelnih suden bulo potopleno cinoyu vtrati troh nimeckih pidvodnih chovniv i za riznimi ocinkami vid 22 do 44 litakiv U toj zhe chas konvoj QP 14 yakij 13 veresnya vidpliv u zvorotnomu napryamku z dvadcyatma vantazhnimi sudnami vtrativ britanski esminec Somali tralshik Leda i chotiri vantazhni sudna vnaslidok atak vovchoyi zgrayi Tragertod cinoyu lishe odnogo poshkodzhenogo pidvodnogo chovna Cherez vidpravku velikoyi kilkosti eskortnih pidrozdiliv dlya uchasti v operaciyi Smoloskip z visadki desantu v Pivnichnij Africi britanske komanduvannya prizupinilo vidpravku konvoyiv seriyi PQ Prote pochinayuchi z 29 zhovtnya trinadcyat suden vzhe zibranih v Islandiyi vidplivli do Murmanska bez suprovodu a she dvadcyat tri vidijshli vid radyanskogo uzberezhzhya Ataki nimeckih pidvodnih chovniv litakiv i esminciv prizveli do vtrati shesti suden razom z radyanskim korablem suprovodu hocha U 408 buv potoplenij morskim patrulnim litakom PBY Katalina sho diyav z Islandiyi Ostanni konvoyi roku 17 listopada 31 vantazhne sudno konvoyu QP 15 ostannogo z ciyeyi seriyi vijshlo z Arhangelska do Islandiyi ale 20 listopada konvoj potrapiv u silnij shtorm yakij rozkidav i sudna i konvoj Lishe dva torgovelni sudna zgodom stali zhertvami vorozhih pidvodnih chovniv Do cih vtrat dodalisya dva radyanski korabli esminec Sokrushitelnij ta lider esminciv Baku neshodavno perevedeni z Tihookeanskogo flotu pershij z yakih buv potoplenij a drugij serjozno poshkodzhenij shtormovim morem Dokladnishe Bij u Barencevomu mori 15 grudnya 1942 roku britanci zapochatkuvali novu seriyu konvoyiv koli JW 51A vidpliv z shotlandskogo Loh Yu do Murmanska Pid silnim eskortom britanskogo flotu konvoj ne buv pomichenij nimeckimi rozvidnikami ale vse zh taki vtrativ p yat suden na morskih minah vstanovlenih nimcyami bilya Kolskogo pivostrova 22 grudnya trinadcyat torgovelnih suden konvoyu JW 51B vijshli v more ale buli viyavleni nimeckoyu rozvidkoyu Komanduvannya Krigsmarine napravilo na perehoplennya potuzhnu nadvodnu grupu pid komanduvannyam viceadmirala Oskara Kummetca u skladi vazhkih krejseriv Admiral Gipper i Lyutcov u suprovodi p yati esminciv Vranci 31 grudnya nimecka eskadra pomitila sudna JW 51B u Barencevomu mori v rozpal hurtovini Gipper i Lyutcov vijshli nazustrich ale buli zupineni nechislennim eskortom konvoyu yakij zumiv utrimati nimecki korabli podali vid bezzahisnih suden nezvazhayuchi na vtratu esmincya Akejtes i tralshika a takozh serjozni poshkodzhennya troh inshih esminciv Ostannya mit nimeckogo esmincya Z16 Fridrih Ekkoldt sho zaginuv u boyu u Barencevomu mori 31 grudnya 1942 Chas vigranij eskortom viyavivsya korisnim oskilki blizko 12 00 do miscya zitknennya pidijshli britanski krejseri Dzhamajka ta Sheffild Britanski korabli z hodu atakuvali nimecku eskadru poshkodivshi Gipper i potopivshi esminec Fridrih Ekkoldt sho vreshti resht zmusilo Kummetca pripiniti bij i vidstupiti Bij u Barencevomu mori stav serjoznoyu vtrachenoyu mozhlivistyu dlya nimciv i viklikav rizku kritiku Gitlera shodo spromozhnostej nadvodnih sil Krigsmarine protistoyati britanskomu flotu Kapitan komandir eskortu JW 51B buv nagorodzhenij hrestom Viktoriyi najvishoyu nagorodoyu Velikoyi Britaniyi za svoyu muzhnist v hodi bitvi 1943 Na pochatku 1943 roku protistoyannya v arktichnih vodah mizh konvoyami soyuznikiv i nimeckimi Krigsmarine ta Lyuftvaffe pochalo zminyuvatisya na korist pershih Bilsh potuzhnishi eskortni grupi ta novi zasobi borotbi z pidvodnimi chovnami razom iz dedali masshtabnishoyu aviacijnoyu pidtrimkoyu palubnoyi aviaciyi na avianoscyah i dalnih bombarduvalnikiv znachno zmenshili vtrati yaki mogli sprichiniti gitlerivski pidvodni chovni Za pershi dva misyaci 1943 roku 59 vantazhnim sudnam konvoyiv JW 52 i JW 53 vdalosya dosyagti radyanskih portiv Pivnochi cinoyu vtrati lishen chotiroh torgovelnih suden Ale v seredini bereznya britanske komanduvannya prizupinilo podalshi postavki pislya togo yak rozvidka dopovila pro zoseredzhennya v Narviku potuzhnoyi nimeckoyi nadvodnoyi eskadri z linkoriv Tirpic Sharngorst ta krejsera Lyutcov Na pochatku serpnya komanduvannya Krigsmarine organizuvalo provedennya operaciyi Vunderlend II vidpravivshi grupu pidvodnih chovniv do Karskogo morya Chotiri pidvodni chovni iz zastosuvannyam torped i min potopili stilki zh radyanskih vantazhnih suden rezultat znachno nizhchij vid ochikuvan sho pokladalisya na rejdovu grupu submarin Operaciya Citronella Dokladnishe Operaciya Citronella 8 veresnya 1943 roku potuzhne nimecke vijskovo morske ugrupovannya u skladi Tirpica Sharngorsta ta dev yati esminciv atakuvalo ostriv Shpicbergen Poki linkori nejtralizuvali slabku beregovu oboronu esminci visadili pihotnij bataljon 230 yi pihotnoyi diviziyi u Barencburzi vignavshi norvezkij garnizon Long yira i znishivshi zavodi z virobnictva elektroenergiyi ta skladi sirovini j materialiv Rejd faktichno yedine bojove vikoristannya Tirpica za vsyu istoriyu jogo sluzhbi zavershivsya nastupnogo dnya koli nimci posadili na bort svoyi vijska ta povernulisya na bazu 1 listopada 1943 roku soyuzniki vidnovili svoyi regulyarni konvoyi koli JW 54A ta JW 54B vidplivli vid ozera Loh Yu do portu Arhangelsk a RA 54A ta RA 54B virushili u zvorotnomu napryamku Usi pribuli do miscya priznachennya bez zhodnih vtrat Britanskij linijnij korabel Dyuk of Jork sho buv flagmanom dalekogo eskortu konvoyiv JW 55A i JW 55B U veresni 1943 roku bula provedena persha operaciya iz zastosuvannyam nadmalih pidvodnih chovniv tipu X sproba nejtralizuvati vazhki nimecki vijskovi korabli sho bazuvalisya u Kaafiordi Nordkap u Pivnichnij Norvegiyi Do operaciyi buli zalucheni shist nadmalih submarin tipu X ale lishe dva uspishno zaklali svoyi zaryadi pid nimeckim linkorom Tirpic Dva vijshli z ladu pid chas buksiruvannya do Norvegiyi odin zaznav mehanichnoyi nespravnosti ta zatonuv she odin potonuv pislya napadu Tilki X6 ta X7 yakimi komanduvali lejtenant Donald Kemeron ta lejtenant Godfri Plejs vidpovidno zdobuli uspih Tirpic zaznav serjoznih poshkodzhen i jogo vidnovlennya ta povernennya do stroyu trivalo azh do travnya 1944 roku Bij bilya Nordkapa Dokladnishe Bij bilya Nordkapa Mizh 25 i 26 grudnya 1943 roku Krigsmarine rozpochalo operaciyu Ostfront ataku na konvoj JW 55B sho pryamuvav do portu Murmanska Dlya provedennya rejdu pid komanduvannyam kontradmirala Frica Yuliusa Gince bula sformovana operativna korabelna grupa de golovnim buv linijnij korabel Sharngorst Komandir linkora otrimav povidomlennya pro nablizhennya konvoyu sho skladavsya z priblizno dvadcyati paroplaviv koli vin stoyav na yakori v Alta fiordi razom zi svoyeyu grupoyu pidtrimki z p yati esminciv i gros admiral Karl Denic viddav nakaz kontradmiralu Erihu Beyu komanduvachu operativnoyi korabelnoyi grupi perehopiti jogo Skladni pogodni umovi zimovogo okeanu znachno uskladnili navigaciyu dlya nimeckih esminciv i zmusili Beya porushiti rezhim radiomovchannya shob povidomiti pro nespravnist ozbroyennya odnogo z nih Radiograma bula perehoplena korablyami suprovodu britanskogo konvoyu RA 55A do skladu yakoyi vhodili vazhkij krejser Norfolk i legki krejseri Sheffild ta Belfast yaki negajno dopovili Admiraltejstvu pro prisutnist nimeckih korabliv u comu regioni morya Situaciyu dlya Sharngorsta uskladnyuvav toj fakt sho informaciya yaku mala nimecka komanda bula otrimana vid pidvodnih chovniv sho patrulyuvali zahidnishe ostrova Vedmezhij i vona bula nepovnoyu oskilki konvoj JW 55B yakij zdavalosya suprovodzhuvavsya lishe deyakimi esmincyami faktichno suprovodzhuvala potuzhna nadvodna eskadra zokrema linkor Dyuk of Jork ta krejser Dzhamajka Suvori morski umovi ne dozvolili nimeckim esmincyam nablizitisya do konvoyu a rozvidka Lyuftvaffe povidomila pro nablizhennya linkora protivnika ale komandir Sharngorsta spodivayuchis prorvatisya do konvoyu do togo yak britanskij linijnij korabel zmozhe pidijti na efektivnu dalnist strilbi vse zh sprobuvav atakuvati sudna protivnika O 16 51 Dyuk of Jork perebuvayuchi na vidstani 11000 m vidkriv vogon z usih desyati garmat golovnogo kalibru Za 5 hvilin vogon u vidpovid vidkriv i Sharngorst Pershim vluchannya domigsya britanskij flagman o 17 08 jogo snaryad vluchiv u Sharngorst pislya cogo nimeckij linkor zbilshiv shvidkist namagayuchis vidirvatisya vid protivnika Odnak cherez sim hvilin vin otrimav she odne vluchennya 356 mm snaryad viviv iz ladu bashtu Bruno Dyuk of Jork lig na paralelnij kurs i pochav peresliduvannya O 18 20 nimeckij linkor zbilshivshi vidstan do 19 6 km pripiniv vogon Odnak snaryad Dyuk of Jorka serjozno poshkodiv vorozhij linkor i Sharngorst vzhe ne mig rozvinuti shvidkist bilsh nizh 22 vuzli Vidstan mizh nimeckim ta britanskim linkorami pochala shvidko skorochuvatisya Frezer nakazav esmincyam atakuvati linkor yaki ne divlyachis na protidiyu vipustili 28 torped 3 iz yakih potrapili v cil Cherez otrimani poshkodzhennya shvidkist Sharngorsta vpala do 10 vuzliv O 19 16 nimeckij linkor pripiniv strilyati 280 mm snaryadami i Frezer nakazav dobiti protivnika torpedami O 19 29 nimeckij korabel buv ohoplenij polum yam i zatonuv lishe 36 iz ponad 1900 chleniv ekipazhu vizhili Nimeckij linkor Tirpic chastkovo vkritij dimovoyu zavisoyu v Kaafiordi1944 Polyuvannya na Tirpic Dokladnishe Operaciya Tangsten Operaciya Maskot ta Zagroza yaku stanoviv nimeckij linijnij korabel Tirpic serjozno vplivala na britansku vijskovo morsku strategiyu v pivnichnij Atlantici U seredini sichnya 1942 roku nimci peremistili svij najpotuzhnishij linkor do Norvegiyi ce bulo zrobleno z metoyu strimati jmovirne vtorgnennya soyuznikiv do okupovanogo Korolivstva a takozh stvoriti ekzistencijnu zagrozu konvoyam yaki regulyarno hodili Pivnichnim Lodovitim okeanom do Radyanskogo Soyuzu Tirpic diyav z yakirnih stoyanok roztashovanih u fiordah Cherez jogo perebuvannya na pivnochi Norvegiyi soyuzniki zmusheni buli trimati potuzhni sili britanskogo vijskovo morskogo flotu dlya zahistu vid mozhlivosti vilazki proti arktichnih konvoyiv i bilshist konvoyiv suprovodzhuvali veliki korabli na chastini shlyahu do Radyanskogo Soyuzu Vzhe naprikinci sichnya 1942 roku britanska bombarduvalna aviaciya zavdala pershogo udaru po nimeckomu linkoru ale bezrezultatno Z togo chasu britanci metodichno namagalisya znishiti najpotuzhnishij korabel Krigsmarine vtrachayuchi svoyi litaki ta pilotiv ale marno Tilki u veresni 1943 roku yim vdalosya pri provedennya operaciyi Sors zavdati znachnih poshkodzhen vorozhomu korablyu Britanski vinishuvachi Korsar ta torpedonosci Barakuda na bortu avianoscya Formidabl pid chas operaciyi Maskot Lipen 1944 Pislya Tirpic buv peremishenij yaknajdali i projshov seriyu avarijnih remontiv ale poshkodzhennya buli znachnimi do togo zh vnaslidok vibuhu bronovani bashti zmistilisya z yihnih osnov nastilki sho odna z kormovih basht bashta D ne mogla buti vidremontovana cherez vidsutnist krana dostatnoyi potuzhnosti shob vstanoviti yiyi na misce Remontni roboti trivali do 2 kvitnya 1944 roku i lishe zavdyaki nayavnosti remontnogo korablya pidtrimki Nojmark vidnovlennya linkora vidbuvalosya v takih ekstremalnih umovah Povitryana rozvidka britanciv svoyechasno povidomlyala pro prisutnist Nojmarka i koli vin vijshov u berezni voni dijshli visnovku sho remont majzhe zaversheno Pislya cogo bulo organizovano povitryanij nalit v yakomu vzyali uchast 40 Barrakud i 45 vinishuvachiv suprovodu povitryanih sil flotu sho viletili z dvoh avianosciv Viktoriyes i F yuri i chotiroh eskortnih avianosciv suprovodu Imperor Fenser Persyuer i Sercher Operaciya bula zaplanovana na 4 kvitnya shob zbigtisya z prohodzhennyam arktichnogo konvoyu JW 58 ale perehoplennya Enigmoyu informaciyi pro datu morskih viprobuvan prizvelo do togo sho ataka bula perenesena na den ranishe Litaki atakuvali dvoma hvilyami popri silnij zenitnij vogon yakij odnak zbiv lishe po odnomu litaku v kozhnij hvili a Tirpic buv pidbitij kilka raziv Na bortu nimeckogo linkora zaginulo 128 osib i vid 200 do 300 chleniv ekipazhu distali poranen Torpedonosci Barrakuda na palubi avianoscya Formidabl Na zadnomu plani vazhkij krejser Bervik 22 serpnya 1944 roku Shob ostatochno nejtralizuvati Tirpic britanci proveli seriyu operacij zoseredzhuyuchis na povitryanih atakah z avianosciv vihodyachi z togo sho soyuzniki narazi mogli rozrahovuvati na majzhe absolyutne panuvannya v povitri U period z 24 kvitnya po 29 serpnya 1944 roku bula provedena nizka atak rezultati yakih odnak ne vipravdali zusil Vazhki bombarduvalniki Korolivskih povitryanih sil Lankaster skinuli na vorozhij linkor bombi Tolboj vagoyu ponad p yat tonn i mini Dzhonni Voker Zalatavshi proboyini utvoreni bomboyu korabel pereveli do Tromse de postavili na yakir bilya ostrova Hakejya 29 zhovtnya na nogo znovu i znovu bez pomitnih rezultativ za vinyatkom blizkogo vibuhu vnaslidok chogo bulo poshkodzheno kermo ta livij gvint i chastkovo porushilo plavuchist Shob zahistiti linijnij korabel teper pereklasifikovanij na plavuchu batareyu nimci vstanovili protitorpedni sitki ta pobuduvali pishani milini Nareshti 12 listopada 1944 roku bulo rozpochato pid chas yakoyi 32 Lankasteri skinuli na korabel 29 bomb Tolboj z yakih tri vluchili v cil voni probili bronovanu palubu v centri korpusu Tirpica ta znishili dva kotli ta mashinne viddilennya sprichinivshi 14 metrovu trishinu v korpusi Korabel nahilivsya j nezabarom perekinuvsya Vid 940 do 1 204 chleniv ekipazhu nimeckogo linkora zaginuli Vtrata Tirpica stala katastrofoyu dlya nimeckih zbrojnih sil na pivnochi Norvegiyi Na dodatok do velikih lyudskih vtrat znishennya linkora zalishilo Krigsmarine bez zhodnogo z osnovnih korabliv neobhidnih dlya zagrozi marshrutam soyuznih konvoyiv Diyi na mori 1944 rik oznamenuvavsya ostatochnim perelomom u vijni z konvoyami popri zbilshennya kilkosti nimeckih pidvodnih chovniv sho diyali v arktichnih vodah cherez zrostayuchu nezdatnist pidvodnih chovniv diyati v patrulovanomu Atlantichnomu okeani i nayavnist bilsh tehnologichno doskonalih torped kilkist uspishno potoplenih suden protivnika she bilshe zmenshilasya Mizh 12 sichnya i 1 lyutogo 1944 roku simnadcyat pidvodnih chovniv atakuvali dva konvoyi JW 56A i JW 56B zagalom tridcyat shist vantazhnih suden potopivshi lishe dva torgovi sudna i esminec Gardi vtrativshi pri comu svij choven U period z 20 po 28 lyutogo velikij konvoj JW 57 42 sudna buv atakovanij chotirnadcyatma pidvodnimi chovnami ale nimcyam vdalosya potopiti lishe esminec Mahratta u svoyu chergu korabli eskortu ta aviaciya soyuznikiv potopili dva vorozhi pidvodni chovni U berezni pered zvichajnim prizupinennyam konvoyiv na vesnyani ta litni misyaci ataki na RA 57 ta JW 58 viyavilisya she bilsh nevdalimi shist pidvodnih chovniv buli potopleni todi yak bulo potopleno lishe odne torgove sudno Desant radyanskih vijsk na Kirkenes 22 zhovtnya 1944 15 serpnya 1944 roku vidnovilisya transportni konvoyi Arktikoyu koli vijshov z Loh Yu z tridcyatma troma torgovimi sudnoyu ta nizkoyu bojovih korabliv timchasovo peredanih britanskim ta amerikanskim flotami radyanskomu Pivnichnomu flotu Sered inshih Radam peredavalisya linkor Royal Soverin perejmenovanij na Arhangelsk legkij krejser Miluoki piznishe Murmansk dev yat esminciv tipu Taun i tri pidvodni chovni tipu U Popri chislenni sprobi U Boot atakuvati konvoj protivnika nimcyam ne vdalosya nablizitisya do torgovelnih suden natomist voni potopili korvet i fregat i serjozno poshkodili britanskij eskortnij avianosec Nabob yakij piznishe bulo viznano nepridatnim dlya remontu Karta Petsamo Kirkeneskoyi operaciyi 7 29 zhovtnya 1944Bojovi diyi na pivnichnomu flanzi Dokladnishe Radyansko finska vijna 1941 1944 Laplandska vijna ta Petsamo Kirkeneska operaciya 19 veresnya 1944 roku Finlyandiya pidpisala peremir ya z Radyanskim Soyuzom vijshovshi z konfliktu Odniyeyu z umov ugodi bulo zobov yazannya Finlyandiyi pochinayuchi z 15 veresnya rozzbroyiti abo vignati nimecki vijska yaki vse she perebuvali na yiyi teritoriyi Ci vijska nalezhali do 20 yi girskoyi armiyi pid komanduvannyam generala Lotara Rendulicha i dislokuvalisya yak na pivnich tak i na pivden vid Polyarnogo kola Vtim she 6 veresnya Rendulich pochav vidvoditi dva korpusi XVIII i XXXVI girski sho dislokuvalisya na pivdni ta na pivnochi shob sformuvati novu oboronnu liniyu vid Lyungena cherez Ivalo do Petsamo operaciya Birke Vidstupayuchi nimci vikoristovuvali taktiku spalenoyi zemli j znishili majzhe vsi budivli ta vsi chovni u Finnmarku takim chinom pozbavivshi suprotivnika bud yakih ob yektiv u comu rajoni Oskilki vidstup nimeckih vijsk vidbuvavsya dosit povilno a radyanskij uryad napoleglivo tisnuv i vimagav dotrimannya domovlenostej pro peremir ya Finlyandiya bula zmushena priskoriti vidstup vstupayuchi z nimeckimi vijskami v neznachni sutichki Finski ta radyanski oficeri na dorozi do pochatku peregovoriv pro pripinennya vognyu 5 veresnya 1940 Naprikinci veresnya OKV viznachiv sho okupaciya pivnichnoyi Skandinaviyi bilshe ne maye zhittyevo vazhlivogo znachennya i viddav rozporyadzhennya vsij 20 j girskij armiyi vidstupiti na teritoriyu Norvegiyi v napryamku Lyungena operaciya Nordliht Ale pid chas pidgotovchogo etapu operaciyi radyanska Stavka VGK nakazala komanduvachu Karelskim frontom generalu Mereckovu splanuvati i provesti nastup z metoyu likvidaciyi nimeckih vijsk yaki vse she perebuvali na radyanskij teritoriyi tobto 56 tis osib XIX girskogo korpusu rozgornutogo priblizno v 70 km na pivnichnij zahid vid Murmanska Radyanski vijska blizko 96 tis osib nalezhali do 14 yi armiyi ta mali 110 tankiv 750 litakiv i pidtrimku Pivnichnogo flotu dlya provedennya desantnih operacij uzdovzh pivnichnih beregiv 7 zhovtnya 1944 roku radyanski vijska rozpochali nastup yakij trivav 24 dni Bojovi diyi vidbuvalisya u tri etapi proriv nimeckih rubezhiv oboroni bitva za zvilnennya Kirkenesa ta peresliduvannya nimeckih vijsk na pivdennij zahid Popri retelnu pidgotovku nastup viklikav chislenni trudnoshi cherez poganu vidimist sho robilo artilerijskij vogon netochnim i uskladnyuvalo diyi aviaciyi Prote pislya nizki zapeklih boyiv radyanskim vijskam vdalosya prorvati nimecki ukriplennya na richci Titovka Protyagom reshti kampaniyi radyanski vijska prosuvalisya slidom za vidstupayuchimi nimcyami vzdovzh uzberezhzhya Norvegiyi namagayuchis zablokuvati i vidrizati nimecki chastini na shlyahu vidstupu Ale cherez postijni pereboyi z postachannyam i protidiyu z boku nimciv yaki zmushuvali vidvolikati znachni sili na vidnovlennya dorig radyanski vijska ne zmogli dosyagti uspihu i nimcyam vdalosya organizovano vidstupiti do pivnichnoyi Norvegiyi zberigshi levovu dolyu svoyih sil 25 zhovtnya nimci zalishili Kirkenes a 29 zhovtnya Mereckov pripiniv usi aktivni diyi okrim rozvidki Vivedennya nimeckih vijsk z Finlyandiyi Laplandska vijna 1944 1945Finski soldati pidnimayut prapor na kordoni mizh Norvegiyeyu Shveciyeyu ta Finlyandiyeyu pislya zakinchennya Laplandskoyi vijni i takim chinom deklaruyut zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u Finlyandiyi1945 Z pochatku 1945 roku uspihi nimeckih pidvodnih chovniv buli dedali ridshimi 16 sichnya 1945 roku potopiv radyanskij esminec Deyatelnij kolishnij amerikanskij Gerndon bilya uzberezhzhya Kolskogo pivostrova a mizh 17 i 28 lyutogo vtrativ torgovelne sudno i dva korveti vnaslidok atak pidvodnih chovniv i druge torgove sudno v rezultati udariv z povitrya torpedonosciv Ju 88 ostannye potoplennya zdijsnene Lyuftvaffe v konflikti Naprikinci bereznya vtrativ dva torgovi sudna ta shlyup Lepving unaslidok atak vovchoyi zgrayi Gagen ale nastupnij u kvitni pribuv bez vtrat Ostannij bij vidbuvsya mizh 29 i 30 kvitnya 1945 roku koli 27 torgovelnih suden vidplivli z Murmanska do Spoluchenogo Korolivstva U 307 buv viyavlenij i potoplenij fregatom Loh Insh a britanskij fregat buv torpedovanij U 286 i tomu zatoplenij nezabarom pislya cogo fregatom Anguyilla zi skladu eskortu Vranci 7 travnya 1945 roku nimecki predstavniki pidpisali bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini u shtabi Verhovnogo komanduvannya soyuznikiv u Rejmsi sho oznamenuvalo zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u Yevropi Norvegiya bula ostatochno zvilnena lishe pislya kapitulyaciyi Nimechchini a britanci rozpochali z metoyu rozzbroyennya 350 000 nimeckih vijskovih sho zalishilisya na toj chas u Norvegiyi ta vidnovlennya legitimnogo uryadu Norvegiyi Operaciya projshla bez serjoznih incidentiv i bula provedena kilkoma tisyachami desantnikiv 1 yi povitryanodesantnoyi diviziyi chervonih diyavoliv yaki povertalisya z i zajnyali Oslo ta aeroport Sula bez zhodnih vtrat za vinyatkom 47 osib yaki u skladnih pogodnih umovah zaginuli v aviakatastrofi Stirlinga sered nih vicemarshal aviaciyi Skarlett Stritfild Do soyuznickih desantnikiv priyednalasya Z yednannya 134 sho skladalosya z pidrozdiliv 52 yi pihotnoyi diviziyi ta 13 000 norvezkih policejskih tayemno pidgotovlenih u Shveciyi i gotovih povernutisya dodomu yaki naspravdi buli pidrozdilami legkoyi pihoti stvorenimi pid egidoyu norvezkoyi policiyi Chastina z nih brala uchast u zvilnenni okrugu Finnmark na krajnij pivnochi razom z radyanskim kontingentom z Murmanska Pidsumok Tak u hodi Drugoyi svitovoyi vijni vpershe u vijskovij istoriyi lyudstva Arktika stala odnim z intensivnih teatriv vijni j polem protistoyannya suhoputnih vijsk aviaciyi ta osoblivo flotiv protiborchih derzhav Klyuchovu rol u cij borotbi zajnyali arktichni konvoyi U period z 1941 do 1945 roku 78 soyuznih konvoyiv arktichnimi vodami dostavili ponad 4 miljoni tonn prodovolstva i boyepripasiv do SRSR Ci postavki vidigrali virishalnu rol u vijni Ponad 1400 torgovih suden i vijskovih korabliv bralo uchast u konvoyah do portiv Arhangelska i Murmanska Krim zamerzlih moriv i suvorih pogodnih umov moryakam takozh dovelosya borotisya z atakami nimeckih rejderiv pidvodnih chovniv i pikiruyuchih bombarduvalnikiv V cilomu za britanskimi danimi z 792 suden sho virushili do rosijskih portiv 62 zaginuli vnaslidok vorozhogo vplivu abo 7 8 vid zagalnoyi chiselnosti U zvorotnih konvoyah sho povertalisya do Islandiyi ta Britanskih ostroviv zaginuli 28 suden z 739 abo 3 8 Zagalna kilkist zhertv na torgovih sudnah na arktichnih marshrutah stanovila 829 oficeriv i matrosiv civilnih suden Korolivskij flot zaplativ velicheznu cinu vtrativshi dva krejseri shist esminciv tri shlyupi dva fregati tri korveti i tri tralshiki iz zagibellyu 1840 oficeriv i matrosiv Div takozhHronologiya bitvi za Atlantiku 1939 1945 Bij bilya Lofotenskih ostroviv Oborona Zapolyar ya Spisok linijnih korabliv ta krejseriv zatoplenih u Drugij svitovij vijniPrimitkiVinoskiU 45 U 46 U 47 U 48 ta U 52 U 28 U 29 U 33 U 34 U 37 U 38 U 39 U 40 ta U 41 Esminci sho brali uchast u visadci desantu Georg Tile flagman Volfgang Cenker Bernd fon Arnim Erih Gize Erih Kelner Diter fon Reder Gans Lyudemann German Kunne Vilgelm Gajdkamp ta Anton Shmitt Esminci sho brali uchast u boyu Hotspar Gardi Gavok Hanter Esk Ajvengo Ikarus Impalsiv i Grejgaund Vilgelm Gajdkamp ta Anton Shmitt U bitvi brali uchast z britanskogo boku linijnij korabel Vorspajt esminci Beduyin Kozak Eskimo Pandzhabi Hirou Kimberli Forester Fokshaund Ikarus z nimeckogo Z2 Georg Tile Z2 Volfgang Zenker Z11 Bernd fon Arnim Z12 Erih Gize Z13 Erih Kellner Z17 Diter fon Reder Z18 Gans Lyudemann Z19 Germann Kyunne pidvodni chovni U 25 U 46 U 51 i U 64 Nimeckij PCh U 64 v hodi drugoyi fazi bitvi za Narvik buv potoplenij torpedonoscem Sordfish z linijnogo korablya Vorspajt Nimecke ugrupovannya vklyuchalo linijni korabli Sharngorst ta Gnejzenau vazhkij krejser Admiral Gipper ta esminci Z20 Karl Galster Z10 Gans Lodi Z15 Erik Shtajnbrink ta Z7 German Shojmann Z20 Karl Galster Z7 German Sheman Z16 Fridrih Ekkoldt Z10 Gans Lodi i Rihard Bejtcen Do operaciyi zaluchalisya avianosci Fyurios i Viktorios na bortu yakih perebuvalo blizko 100 litakiv palubnoyi aviaciyi vazhki krejseri Devonshir i Saffolk 6 esminciv suprovodzhennya Eskapada Antiloup Ektiv Inglefild Ikarus ta Intrepid Tim ne mensh cherez vorozhist Yaponiyi cej marshrut postavok vikoristovuvatisya lishe dlya nevijskovih materialiv ta sirovini Ostannij zmushenij buv povernutisya cherez serjozni poshkodzhennya sprichineni shtormom na mori Zagalom do skladu rejdovoyi grupi vhodili linkor Tirpic esminci Z5 Paul Yakobi Z7 German Sheman Z14 Fridrih In Z25 Nezabarom dva sudna Richard Bland i Exford zaznali poshkodzhen chi tehnichnih problem i zmusheni buli povernutisya dodomu Za danimi V Cherchillya 180 000 tonn Proti konvoyu diyala vovcha zgraya Krizhanij diyavol U 88 U 251 U 255 U 334 U 355 U 376 U 408 U 456 U 457 U 657 i U 703 U 88 U 457 i U 589 20 veresnya torpedovanij u Grenlandskomu mori U 703 20 veresnya potoplenij pivdenno zahidnishe Shpicbergena nimeckim pidvodnim chovnom U 435 5 esminciv Z4 Rihard Bitzen Z16 Fridrih Ekkoldt Z29 Z30 ta Z31 Tirpic Sharngorst i Dojchland X 5 X 6 X 7 X 8 X 9 ta X 10 yakih dostavili britanski submarini Trukulent Sertis Tresher i Z29 Z30 Z33 Z34 ta Z38 Ostanni nimecki vijska vidijshli z finskoyi teritoriyi do okupovanoyi Norvegiyi o 13 30 27 kvitnya 1945 roku yak pidtverdila bojova grupa Lojmu 1 go finskogo pihotnogo polku DzherelaOPERATION WUNDERLAND August 1942 Shirer 674 Christian Leitz 2000 Nazi Germany and Neutral Europe During the Second World War Manchester University Press pp 64ff ISBN 9780719050688 Karlbom Rolf January 1965 Sweden s iron ore exports to Germany 1933 1944 Scandinavian Economic History Review 13 1 65 93 doi 10 1080 03585522 1965 10414365 ISSN 0358 5522 Arrigo Petacco La strana guerra Mondadori 2008 pp 84 85 ISBN 978 88 04 58304 2 Douglas C Dildy Denmark and Norway 1940 Hitler s boldest operation Osprey Publishing 2007 ISBN 10 1846031176 ISBN 13 9781846031175 Andrea Molinari Da Barbarossa a Stalingrado Hobby amp Work 2007 p 52 ISBN 978 88 7851 537 6 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 4 listopada 2020 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 4 listopada 2020 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 The S S Bremen Last Voyage of a Luxury Liner Rohwer amp Hummelchen 2005 s 3 O Vehvilyajnen Finlyandiya v Drugij svitovij vijni mizh Nimechchinoyu i Rosiyeyu per z angl Ye Lohinoyi K Tempora 2010 247 s B M Gonchar Radyansko finlyandska vijna 1939 40 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Shirokorad A B Severnye vojny Rossii stor 323 Sh 404 podvodnaya lodka X serii Jouni Keravuori The Russo Finnish War 1939 1940 a Study in Leadership Training and Esprit de Corps Carlisle Barracks PA US Army War College 1985 pp III 8 III 9 Irincheev 2012 s 104 105 Van Dyke 1997 s 35 36 120 121 Rohwer amp Hummelchen 2005 s 8 Verstyuk A N Gordeev S Yu Korabli minnyh divizij Ot Novika do Goglanda M Voennaya kniga 2006 s 46 Chernyshev A A Noviki Luchshie esmincy Rossijskogo Imperatorskogo flota M Kollekciya Yauza EKSMO 2007 s 165 Sotatieteen laitos Talvisodan historia 4 s 143 WSOY 1979 ISBN 951 0 08149 3 Arhiv originalu za 8 lipnya 2007 Procitovano 8 listopada 2020 Operation Wilfred Ziemke Earl F 2000 1960 Chapter 2 The German Decision to Invade Norway and Denmark Command Decisions United States Army Center of Military History CMH Pub 70 7 MEDDELANDEN FRAN FORSVARSSTABENS KRIGSHISTORISKA AVDELNING 1959 1960 Jaklin 2006 31 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2021 Procitovano 8 listopada 2020 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 14 serpnya 2020 Haarr Geirr H 2010 The Battle for Norway April June 1940 Annapolis MD Naval Institute Press ISBN 978 1 59114 051 1 HMS Hardy i H 87 HMS Hunter i H 35 Den krighistoriske avdeling 1953 Krigen i Norge 1940 3 Operasjonene i Glamadalforet Trysil og Rendalen Oslo Gyldendal 7 Flieger Division Hauge Andreas 1995 Kampene i Norge 1940 Vol 1 Sandefjord Krigshistorisk Forlag ISBN 82 993369 0 2 ATF 40 FINLANDE NORVEGE fr Haakon VII World War II The Royal House of Norway Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 8 listopada 2020 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 14 serpnya 2020 Die Besetzung von Norwegen 1940 German invasion of Norway 9 April 9 June 1940 Rohwer amp Hummelchen 2005 s 39 Kompani Linge Operation Claymore Lofoten Islands 1st Raid Operation Claymore Operation Gauntlet Operation Anklet Operation Archery the First Tri Service Operation Operaciya Zilberfuks I Koncentraciya sil Boevye dejstviya na Kolskom poluostrove i v Severnoj Karelii v 1941 godu Gebirgs Korps Norwegen Operation Silberfuchs Operaciya Zilberfuks I Itogi Ziemke 1959 s 170 176 Ueberschar 1998 s 942 943 951 Mann ta Jorgensen 2002 s 93 94 Nenye ta in 2016 s 64 Ueberschar 1998 s 960 966 1941 Juli Faggioni Rosselli 2010 s 151 Platonov A V Enciklopediya sovetskih nadvodnyh korablej 1941 1945 SPb OOO Izdatelstvo Poligon 2002 640 s il ISBN 5 89173 178 9 Aleksandr Mardanov 1941 Vozdushnaya vojna v Zapolyare OOO Yauza katalog 2015 Patyanin S V Krejser minnyj zagraditel Edvencher V Krejsera zagraditeli Korolevskogo flota Morskaya kampaniya 2016 1 53 Roskill S W 1957 1954 Butler J R M ed The War at Sea 1939 1945 The Defensive History of the Second World War United Kingdom Military Series Vol I 4th impr ed London HMSO OCLC 881709135 Background Events June November 1941 Ray Sturtivant British Naval Aviation The Fleet Air Arm 1917 1990 Londra Arms amp Armour Press Ltd 1990 pp 86 ISBN 0 85368 938 5 Kobchikov E Yu Boj i gibel storozhevogo korablya Tuman Gangut 1993 6 s 98 108 Podvig storozhevogo korablya Tuman Whitley M J 1991 German Destroyers of World War Two Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 978 1 55750 302 2 Bremse Sh 422 Gilbert Martin 2011 ta p 261 Dege Wilhelm Barr William 2004 War north of 80 the last German Arctic weather station of World War II Calgary Alberta University of Calgary Press ISBN 1552381102 Grant Shelagh D Polar Imperative A History of Arctic Sovereignty in North America Douglas amp McIntyre 29 July 2010 ISBN 9781553654186 Northeast Greenland Sledge Patrol Operation Dervish i Bob Rugg Arnold Hagi Konvoyi v Rosiyu 1941 1945 angl Bob Ruegg and Arnold Hague Convoys to Russia 1941 1945 ISBN 0 905617 66 5 28 09 41 vyhod v more konvoya QP 1 Martin 2011 ta p 279 Basov A St Gutenmaher G I Perskij koridor Vijskovo istorichnij zhurnal 1991 1 s 25 33 The Persian Corridor as a Route for Aid to the USSR Naval Events December 1941 Part 2 of 2 Monday 15th Wednesday 31st Naval History Procitovano 25 grudnya 2011 Waziristan Uboat Procitovano 29 lyutogo 2012 PQ 17 HMS MATABELE F 26 Tribal class Destroyer Faggioni Rosselli 2010 s 166 Tirpitz Tirpitz Sortie against PQ12 and QP8 Faggioni Rosselli 2010 s 170 171 PQ 13 CONVOY QP 9 U 665 1936 A type destroyers Z23 1940 1941 Faggioni Rosselli 2010 s 173 174 Admiralty Historical Section 2007 pp 29 30 Whitley p 136 Convoy PQ 14 CONVOY QP 11 Martin 2011 ta p 375 Famed for salvaging 50m in gold from a shipwreck adventurer Ric Wharton talks about selling his collection of historic armour and leaving Scotland Salvage of the Century HMS Edinburgh and Her Cargo of Gold Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 4 lyutogo 2022 Churchill Winston S 1951 The Hinge of Fate The Second World War Vol IV p 237 Cassell OCLC 153203701 HOME FLEET July to September 1942 London Gazette Friday 13 October 1950 s 5146 The Rise and Fall of the German Air Force repr Public Record Office War Histories ed Richmond Air Ministry 2001 1948 p 114 ISBN 978 1 903365 30 4 Air 41 10 No 248 Operation Rosselsprung i Barr William 1975 Operation Wunderland Admiral Scheer in the Kara Sea August 1942 Polar Record 17 110 461 472 ISSN 0032 2474 Martin 2011 ta p 414 8 June September 1942 including DEFENCE of CONVOY PQ18 Roskill 1962 ta p 287 Tragertod QP 14 Rohwer amp Hummelchen 2005 s 207 Hutson 2006 s 23 U 408 Istoriya tragedii esminca Sokrushitelnyj USSR Sokrushitelny Baku Battle of the Barents Sea Rohwer amp Hummelchen 2005 s 195 Faggioni Rosselli 2010 s 214 Faggioni Rosselli 2010 s 216 217 Operation Sizilien Operation Source Roskill 1960 ta p 321 HMS DUKE OF YORK King George V class 14in gun Battleship Garzke British Soviet French and Dutch Battleships of World War II 1981 s 219 HMS DUKE OF YORK www naval history net Garzke British Soviet French and Dutch Battleships of World War II 1981 s 220 Garzke amp Dulin 1985 s 248 Bennett 2012 s 10 11 Bennett 2012 s 9 Operation Source Operation Source i Garzke amp Dulin 1985 s 262 Martin 2011 ta p 592 Bennett 2012 s 19 Forsgren 2014 s 113 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 14 sichnya 2024 Forsgren Jan 2014 Sinking the Beast The RAF 1944 Lancaster Raids Against Tirpitz Stroud United Kingdom Fonthill Media ISBN 978 1 78155 318 3 Ellis John 1999 One Day in a Very Long War Wednesday 25th October 1944 London Pimlico ISBN 978 0 7126 7465 2 Faggioni Rosselli 2010 s 291 Faggioni Rosselli 2010 s 228 229 Faggioni Rosselli 2010 s 232 234 Historic Ships The Red American Cruiser Faggioni Rosselli 2010 s 247 248 Ahto Sampo 1980 s 92 99 Glantz David M House Jonathan 1995 When Titans Clashed How the Red Army Stopped Hitler Lawrence Kansas University Press of Kansas ISBN 0 7006 0899 0 Ahto Sampo 1980 s 260 263 USS HERNDON DD 198 Ships hit from convoy JW 65 Hagen Ships hit from convoy RA 66 U 307 HMS Goodall K 479 Otway Lieutenant Colonel T B H 1990 The Second World War 1939 1945 Army Airborne Forces Imperial War Museum ISBN 0 901627 57 7 Tom Docherty 2007 Dinghy Drop No 279 Squadron Pen and Sword p 187 ISBN 978 1844154821 Norwegian Police Troops In Sweden During World War II The Norwegian and Danish Police Troops in Sweden Arktichni konvoyi soyuznikiv Drugoyi svitovoyi vijni The London Gazette 17 October 1950PosilannyaThe Arctic during World War II Three polar stations bring victory closer 21 travnya 2020 u Wayback Machine angl U Boats in the Arctic An Expensive German Mistake 12 listopada 2020 u Wayback Machine angl World War II Convoy PQ 17 3 grudnya 2020 u Wayback Machine angl Arctic Convoys 30 bereznya 2019 u Wayback Machine angl 1940 April 21 bereznya 2019 u Wayback Machine nim DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kampaniya v Arktici 1939 1945 Ahto Sampo 1980 Aseveljet vastakkain Lapin sota 1944 1945 Helsinki Kirjayhtyma ISBN 951 26 1726 9 Bennett G H 2012 Introduction U Bennett G H red Hunting Tirpitz Naval Operations Against Bismarck s Sister Ship Plymouth United Kingdom University of Plymouth Press s 7 25 ISBN 9781841023106 Derry T K 2004 1st pub HMSO 1952 Butler J R M red History of the Second World War United Kingdom Military Series vid Naval amp Military Press London HMSO ISBN 1 845740 57 2 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 7 lyutogo 2016 Gabriele Faggioni Alberto Rosselli L epopea dei convogli e la guerra nel Mare del Nord Mattioli 1885 2010 ISBN 978 88 6261 152 7 ital Hutson H C 2006 Arctic Interlude Independent to North Russia Bennington VA Merriam Press ISBN 978 1 57638 118 2 Martin Gilbert 1991 The Second World War A Complete History Henry Holt amp Company ISBN 978 0 8050 0534 9 Bair Irincheev War of the White Death Finland Against the Soviet Union 1939 40 Mechanicsburg PA Stackpole Books 2012 ISBN 978 0 8117 1088 6 Rohwer Jurgen Hummelchen Gerhard 2005 1972 Chronology of the War at Sea 1939 1945 The Naval History of World War Two 3rd rev ed London Chatham ISBN 1 86176 257 7 Roskill Stephen W 1960 The Offensive Part I 1st June 1943 31st May 1944 History of the Second World War United Kingdom Military Series The War at Sea 1939 1945 Vol III London Her Majesty s Stationery Office OCLC 179730439 Roskill S W 1962 1956 The Period of Balance History of the Second World War The War at Sea 1939 1945 Vol II 3rd impr ed London HMSO OCLC 174453986 Shirer William L 1960 The Rise and Fall of the Third Reich A History of Nazi Germany New York NY Simon amp Schuster US 1990 paperback ISBN 0 671 72868 7LiteraturaArnold Hague The Allied Convoy System 1939 1945 Its Organization Defence and Operation ISBN 978 1 55125 033 5 Cressman Robert J 2000 The Official Chronology of the U S Navy in World War II Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 1 55750 149 1 Jouni Keravuori The Russo Finnish War 1939 1940 a Study in Leadership Training and Esprit de Corps Carlisle Barracks PA US Army War College 1985 Kemp Paul 1993 Convoy Drama in Arctic Waters London Arms and Armour ISBN 978 1 85409 130 7 Morison Samuel Eliot 1975 History of United States Naval Operations in World War II Volume 1 The Battle of the Atlantic September 1939 May 1943 Boston Little Brown and Company Carl Van Dyke The Soviet Invasion of Finland 1939 40 Franck Cass 1997 ISBN 0 7146 4314 9 Ueberschar Gerd R 1998 Strategy and Policy in Northern Europe U Boog Horst ta in red The Attack on the Soviet Union T IV Militargeschichtliches Forschungsamt Oxford Clarendon Press s 941 1020 ISBN 0 19 822886 4 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Burkov G D Vojna v Arktike Izdatelskij dom Skazochnaya doroga 2014 ISBN 978 5 98364 048 1 Zimke E F Chast vtoraya Operacii v Finlyandii Nemeckaya okkupaciya Severnoj Evropy 1940 1945 Boevye operacii tretego rejha 1940 1945 gg Ziemke E F The German Northern Theater of Operations 1940 1945 Washington D C Department of the Army 1959 M Centrpoligraf 2005 432 s Za liniej fronta Memuary 6000 prim ISBN 5 9524 2084 2 ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi