Ектів H14 англ HMS Active H14 військовий корабель ескадрений міноносець типу A Королівського військово морського флоту В

«Ектів» (H14) (англ. HMS Active (H14) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «A» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Ектів» (H14)
HMS Active (H14)

Британський есмінець «Ектів». 1944
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «A»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Королівський ВМФ Великої Британії
На честь	одинадцятий корабель флоту на
Корабельня	Hawthorn Leslie and Company, Геббурн
Замовлено	6 березня 1928
Закладено	10 липня 1928
Спущено на воду	9 липня 1929
Введено в експлуатацію	9 лютого 1930
На службі	1930–1947
Статус	7 липня 1947 року проданий на металобрухт
Нагороди	3 бойових відзнаки
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику * * * Останній бій лінкора «Бісмарк» * * Середземномор'я Напад на Мерс-ель-Кебір Операція «Смолоскип» Club Run Кампанія в Арктиці Арктичні конвої * Конвой «Дервіш» * Конвой QP 1
Ідентифікація
Девіз	«Поспішай помаленьку» (лат. Festina lente)
Параметри
Тоннаж	1 370 т (стандартна) 1 793 т (повна)
Довжина	98 м
Ширина	9,83 м
Висота	3,73 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	34 000 к.с.
Швидкість	35 вузлів (65 км/год)
Дальність плавання	4 080 миль (7 560 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж	138 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 × 120-мм гармати
Торпедно-мінне озброєння	8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 6 скидачів глибинних бомб
Зенітне озброєння	2 × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark II

«Ектів» був закладений 10 липня 1928 року на верфі компанії Hawthorn Leslie and Company у Геббурні. 9 лютого 1930 року корабель, першим з кораблів його типу, увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

З початку Другої світової війни брав активну участь у бойових діях; бився в Атлантиці, на Середземному морі та поблизу берегів Африки. Брав активну участь у нападі на Мерс-ель-Кебір, вторгненні на Мадагаскар. За час війни есмінець потопив підводні човни: французький , німецькі U-179 і U-340 та італійський «Леонардо да Вінчі».

Дизайн і конструкція

«Ектів» (H09) належав до есмінців типу «A», що конструктивно базувався на проекті новітнього на той час есмінця «Амазон».

Корпус «Ектів» мав загальну довжину між перпендикулярами — 98,5 м, бімс — 9,8 м та осадку до 3,7 м. Водотоннажність бойового корабля становила: стандартна — 1 370-1 380 та повна — 1 778–1 790 довгих тонн відповідно. Екіпаж есмінця включав 138 офіцерів та матросів, однак у воєнний час був збільшений до 162 осіб.

Головна енергетична установка становила три триколекторні Адміралтейських котли з пароперегрівником і два одноступінчатих турбозубчатих редуктори Парсонса. У порівнянні з «Амазон» енергетична установка була сильно спрощена. В результаті знизилася економічність і загальна потужність енергоустановки, але британці виграли в експлуатаційної надійності, а ціна есмінця за рахунок більш простої машини знизилася на 15-20 %. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — у загальному машинному відділенні, при цьому редуктори були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою. Робочий тиск пару — 21,2 кгс/см² (20,5 атм.), температура — 316 °С (600 °F). Потужність механізмів становила 34 000 к.с., і швидкість ходу досягала 35,25 вузлів, у повному навантаженні — 31,75 вузлів.

Есмінець мав повну заправку до 394—396 тонн палива та діяв на дальності до 4 080 морських миль (7 560 км) при ході 15 вузлів (28 км/год).

Озброєння

Корабельна артилерія головного калібру (ГК) есмінця «Ектів»: 4 нових довжиною ствола в 45 калібрів, з підвищеним кутом піднесення до 30°, в палубних установках Mk.XIV A, B, X та Y Гармати вели вогонь 23-кг боєприпасами різного типу: фугасними снарядами підвищеної потужності «HE» та напівбронебійними снарядами «SAP» на відстань до 15 520 м, зі швидкістю 810 м/с. Боєкомплект кожної гармати становив 190 снарядів. Система управління артилерійським вогнем корабля становила оптичний далекомір «MQ I» з базою в 3 метри і приладом управління артилерійським вогнем «Приціл-директор для есмінців» (DDS).

Зенітне озброєння корабля складалося з двох 40-мм гармат QF 2 Mark II, що розташовувалися на бортах есмінців між трубами, з боєкомплектом 500 пострілів на ствол.

Торпедне озброєння есмінця включало два чотиритрубних 533-мм торпедних апарати «QR III». Для боротьби з підводними цілями споконвічно призначалися 2 бомбомети та 4 жолоби для скидання 8 глибинних бомб, однак через обмеженість простору частку оснащення довелось зняти та залишити лише три жолоби для застосування глибинних бомб.

Історія

Довоєнний час

Після введення до строю, «Ектів» разом з однотипними есмінцями типу «A» та лідером «Кодрінгтон» увійшли до 3-ї флотилії есмінців, що проходила службу на Середземному морі. 4 квітня 1932 року корабель постраждав під час військових навчань у наслідок зіткнення з есмінцем «Акейтіз» поблизу французького Сен-Тропе. У червні 1936 року залучався до патрулювання прибережних вод Палестини через тамтешнє арабське повстання. Під час Громадянської війни в Іспанії патрулював узбережжя цієї країни. 16 лютого 1937 року «Ектів» зіткнувся в морській аварії з есмінцем «Вустер», і через зазнані пошкодження тривалий час перебував на ремонті на Мальті. Після ремонту повернувся до строю й увійшов до 2-ї флотилії есмінців Середземноморського флоту Великої Британії.

Друга світова війна

Початок

На початок Другої світової війни, корабель перебував у складі 13-ї флотилії есмінців, з базуванням на Гібралтар, і ніс службу у складі З'єднання Н, виконуючи завдання з ескорту конвоїв та протичовнового патрулювання прибережних вод. 3 липня 1940 року брав участь у нападі британського флоту на Мерс-ель-Кебір, що було частиною операції «Катапульта», спланованої, щоб запобігти захопленню кораблів французьких ВМС Німеччиною та Італією після Комп'єнського перемир'я.

У серпні переведений до Флоту Метрополії, де увійшов до 12-ї флотилії есмінців угруповання, що обороняло західні підходи до Британських островів у так званому Командуванні Західних підходів.

29 серпня включений до ескорту 1-ї ескадри мінних загороджувачів, разом з крейсером «Каїр» та есмінцями «Тартар», «Бедуїн» і «Ашанті», виконуючи завдання з постановки мінних загороджень на північному фланзі мінних бар'єрів навколо Англії.

На початку жовтня 1940 року відправлений з крейсером «Кенія» та есмінцями «Оттава», «Дуглас», «Ерроу», та «Вімі» до Фрітауна.

Протягом 1941 року виконував багато завдань з супроводу конвоїв та охорони прибережних вод. У травні 1941 року залучався до пошуку та знищення німецького лінкора «Бісмарк». У серпні брав участь з есмінцем «Імпалсів» у першому конвої до Радянського Союзу — операція «Дервіш».

27 липня 1941 року з Ісландії вийшли два з'єднання кораблів, які повинні були атакувати Шпіцберген і узбережжя Норвегії. До складу другого з'єднання, що вийшло для проведення рейду на Кіркенес і Петсамо, входили авіаносці «Фьюріос» і «Вікторіос», на борту яких перебувало близько 100 літаків палубної авіації, важкі крейсери «Девоншир» і «Саффолк» та 6 есмінців супроводження «Ескапада», «Антілоуп», «Ектів», «Акейтіз», «Інтрепід» і «Ентоні». Під керівництвом контр-адмірала У. Ф. Вейк-Волкера воно повинно було підтвердити в очах громадськості панування британського флоту у морях Крайньої Півночі й допомогти Радянському Союзі, вже понад місяць воював із Німеччиною. Однак проведений 30 липня наліт не мав особливого успіху, оскільки німці утримували на своїх базах сильну протиповітряну оборону і знищили зенітним вогнем 16 британських літаків.

Згодом корабель перебував на плановому ремонті в Англії.

Індійський океан

У лютому 1942 року переведений до сил британського флоту в Індійському океані. У 20-х числах лютого вийшов з до Гібралтару і далі на Мальту із завданням доставляння важливих вантажів до обложеного острову.

У квітні 1942 року HMS «Ектів» увійшов до конвою WS 17, що прямував з Гібралтару до Атлантики і далі на Фрітаун. Звідсіля угруповання флоту прямувало до Індійського океану.

Під час проведення операції «Айроклайд» входив до складу сил підтримки, забезпечував протичовнове прикриття ударного угруповання. 8 травня 1942 року за підтримки есмінця «Пантер» затопив у водах поблизу Мадагаскару французький підводний човен , що належав уряду Віші, який намагався атакувати британський авіаносець «Індомітебл».

До кінця 1942 року продовжував виконання завдань у південній частині Індійського океану. 8 жовтня 1942 року, базуючись на Кейптаун, на шляху до Пінанга атакував та потопив німецький підводний човен U-179.

1943

У січні 1943 року «Ектів» повернувся до Великої Британії на ремонт. У травні 1943 року, після завершення ремонту та модернізації, включений до 13-ї флотилії есмінців, що базувалась на Гібралтарі. Разом з есмінцями «Клівленд» та польським і допоміжними кораблями під прикриттям важкого крейсера «Саффолк» та допоміжного крейсера забезпечував перехід конвою WS30/ KMS15 до військово-морської бази на Гібралтарі.

23 травня 1943 року під час патрулювання північних берегів Іспанії західніше мису Фіністерре разом з фрегатом виявив та глибинними бомбами затопив італійський ПЧ «Леонардо да Вінчі».

2 листопада корабель разом з есмінцем «Візерінгтон» та шлюпом за підтримки протичовнового літака «Веллінгтон» 179-ї ескадрильї Королівських Повітряних сил східніше Сеути в районі з координатами 35°33′ пн. ш. 6°37′ зх. д. / 35.550° пн. ш. 6.617° зх. д. / 35.550; -6.617Координати: 35°33′ пн. ш. 6°37′ зх. д. / 35.550° пн. ш. 6.617° зх. д. / 35.550; -6.617 вислідили та затопили німецький підводний човен U-340. 48 вцілілих з борту субмарини були підібрані іспанським траулером.

Протягом 1944—1945 років есмінець «Ектів» продовжував виконання бойових завдань з ескорту конвоїв, супроводу поодиноких суден, протичовнової оборони визначених районів тощо. У травні 1945 року взяв участь у визволенні італійського острову у групі островів Додеканес.

У вересні 1945 виведений до резерву флоту й 7 липня 1947 року проданий на металобрухт.

Див. також

Посилання

. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 7 червня 2017. (англ.)
. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2017. (англ.)
HMS Active (H14)

Література

English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN .
Haarr, Geirr H. (2009). The German Invasion of Norway, April 1940. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. .
Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN .
Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN .
Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)

Примітки

Виноски

Загалом у складі британського флоту проходило службу на час введення есмінця 23 кораблі з назвою «Ектів».
За битву за Атлантику, за бій з лінкором «Бісмарк» та за арктичні конвої.
До вторгнення залучались: 2 лінкори «Раміліз» і «Ворспайт», 2 авіаносці «Іластріас» та «Індомітейбл», 3 крейсери «Герміона», «Девоншир», «Якоб ван Гемскерк», 13 есмінців: «Ектів», «Ентоні», «Дункан», «Лафорей», «Лайтнінг», «Лукаут», «Нізам», «Норман», «Пакенгам», «Паладін», «Пантер», 8 корветів , , , , , , , «Джасмін», 4 тральщики , , , «Кромарті» та багато малих кораблів і суден.
Разом з есмінцем «Візерінгтон» та шлюпом .
Разом з фрегатом .
За проектом башти мали вести вогонь під кутом піднесення до 40°, а башта B — до 60°. Однак, насправді піднімати під таким кутом гармати було неможливо.
До складу входили: авіаносці «Ігл» та «Аргус», лінійний корабель «Малайя», легкий крейсер «Герміона», есмінці «Ектів», «Ентоні», «Бланкні», «Крум», «Ексмур», «Файрдрейк», «Лафорей», «Лайтнінг». Пізніше до конвою приєднався авіаносець «Формідабл».

Джерела

RM Leonardo da Vinci (+1943)
U-340

[1] Загалом у складі британського флоту проходило службу на час введення есмінця 23 кораблі з назвою «Ектів».

[2] За битву за Атлантику, за бій з лінкором «Бісмарк» та за арктичні конвої.

[3] До вторгнення залучались: 2 лінкори «Раміліз» і «Ворспайт», 2 авіаносці «Іластріас» та «Індомітейбл», 3 крейсери «Герміона», «Девоншир», «Якоб ван Гемскерк», 13 есмінців: «Ектів», «Ентоні», «Дункан», «Лафорей», «Лайтнінг», «Лукаут», «Нізам», «Норман», «Пакенгам», «Паладін», «Пантер», 8 корветів , , , , , , , «Джасмін», 4 тральщики , , , «Кромарті» та багато малих кораблів і суден.

[4] Разом з есмінцем «Візерінгтон» та шлюпом .

[5] Разом з фрегатом .

[6] За проектом башти мали вести вогонь під кутом піднесення до 40°, а башта B — до 60°. Однак, насправді піднімати під таким кутом гармати було неможливо.

[7] До складу входили: авіаносці «Ігл» та «Аргус», лінійний корабель «Малайя», легкий крейсер «Герміона», есмінці «Ектів», «Ентоні», «Бланкні», «Крум», «Ексмур», «Файрдрейк», «Лафорей», «Лайтнінг». Пізніше до конвою приєднався авіаносець «Формідабл».

[8] RM Leonardo da Vinci (+1943)

[9] U-340