Останній бій лінкора «Бісмарк» — морський бій, що стався 26 — 27 травня 1941 в Атлантичному океані приблизно 300 миль західніше французької військово-морської бази в місті Брест, між ескадрою британського флоту віцеадмірала Д.Тові та найновішим лінійним кораблем німецького флоту «Бісмарк» під командуванням віцеадмірала Г. Лют'єнса.
| Останній бій лінкора «Бісмарк» | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Операція «Рейнюбунг» Битва за Атлантику | ||||||
Останні хвилини німецького лінійного корабля «Бісмарк». 27 травня 1941 | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Королівський ВМФ Великої Британії ВМС Польщі | Крігсмаріне | |||||
| Командувачі | ||||||
| Джон Тові Фредерік Далрімплі-Гамільтон | Гюнтер Лют'єнс † Ернст Ліндеманн † | |||||
| Військові сили | ||||||
| 1 авіаносець 3 лінійні кораблі 3 крейсери 6 есмінців | 1 лінійний корабель | |||||
| Втрати | ||||||
| 1 крейсер — легкі пошкодження; 3 поранених в результаті дружнього вогню | 1 лінійний корабель 2 106 загиблих 110 захоплених у полон |
Хоча битва між найпотужнішими кораблями свого часу мала вирішальне значення у веденні війни на Атлантичному просторі, цей бій не отримав власної усталеної назви.
Історія Редагувати
Морський бій 26 — 27 травня 1941 став продовженням битви у Данській протоці, що сталася 24 травня 1941, під час якого німецька рейдерська група з лінійного корабля «Бісмарк» і важкого крейсера «Принц Ойген» потопили британський лінійний крейсер «Худ» та пошкодили лінкор «Принц Уельський», змушуючи його відступити.
У цій битві паливні баки «Бісмарка» було пошкоджено, однак він спромігся відірватися від переслідування важких крейсерів «Норфолк» і «Саффолк». Його метою було дістатися порту Брест для ремонту. Супутник лінкора, важкий крейсер «Принц Ойген», за рішенням віцеадмірала Г. Лют'єнса, продовжив свою рейдерську місію, вирушивши далі вглиб Атлантики.
Після поразки у Данській протоці морські й повітряні судна Королівського флоту і Королівських ВПС розшукували «Бісмарк» по всій акваторії Північної Атлантики протягом більше двох днів.
Полювання на пошкоджений німецький лінкор почалося після того, як у другій половині дня 26 травня британський розвідувальний літак «Каталіна» виявив «Бісмарк» за масляним слідом.
Битва відбулася в чотири основні етапи.
На першому етапі британська палубна авіація з британського авіаносця «Арк Роял» завдала низку повітряних ударів торпедоносцями «Сордфіш», які вивели з ладу стерновий механізм «Бісмарка» і, таким чином, заклинили його рулі.
Другий етап включав стеження й переслідування «Бісмарка» протягом ночі з 26 на 27 травня британськими есмінцями. Есмінці «Сикх», «Козак», «Зулу», «Маорі» і польський ORP «Піорун» усю ніч переслідували пошкоджений «Бісмарк», періодично атакуючи його торпедами, але не завдали йому серйозних ушкоджень. Третя фаза включала ранкову атаку британських лінкорів «Король Георг V» і «Родні», за підтримки крейсерів. Після 100 хвилин запеклого бою «Бісмарк» був затоплений екіпажем внаслідок комбінованого ураження артилерійськими снарядами, влучання торпед і пожежі, що сталася на борту. Британський лінкор «Родні» дістав легкі пошкодження.
Перш, ніж відійти з поля битви, британські військові кораблі врятували 111 моряків з «Бісмарка», однак, через загрозу появи німецьких підводних човнів, залишили кількасот людей напризволяще.
На завершальному етапі бою, під час відходу, британські кораблі були атаковані літаками Люфтваффе, в результаті чого британці втратили есмінець «Машона», а німецькі кораблі й підводні човни прибули на місці загибелі «Бісмарка» пізніше та врятували ще п'ятьох членів екіпажу, котрі вцілили та трималися на воді.
Наслідки Редагувати
З 2221 членів екіпажу, які перебували на борту, було врятовано 116: 86 — екіпажем британського важкого крейсера «Дорсетшир», 25 — есмінцем «Маорі», 3 — підводним човном U-74, 2 — німецьким метеорологічним кораблем «Заксенвальд». Один з врятованих, машиніст-єфрейтор Гергард Люттіг, наступного дня помер на борту «Дорсетшира» від отриманих поранень. Екіпаж есмінця «Козак» врятував корабельного кота, який після цього пережив загибель «Козака» і авіаносця «Арк Роял».
Найбільш високопоставленим серед вцілілих був 4-й артилерійський офіцер, капітан-лейтенант барон Буркард фон Мюлленгайм-Рехберг. Його мемуари «Лінкор "Бісмарк". Історія вцілілого» стали важливим джерелом інформації про події на борту «Бісмарка».
7 березня 2018 року у віці 97 років помер останній член екіпажу «Бісмарка», матрос Бернгард Гоєр.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- 1 авіаносець «Арк Роял»; 3 лінійні кораблі «Раміліз», «Король Георг V» і «Родні»; 3 крейсери «Дорсетшир», «Норфолк» і «Саффолк»; 6 есмінців «Сикх», «Козак», «Зулу», «Маорі», «Машона» і польський ORP «Піорун»
Література Редагувати
- Brown, J. D. (1968). Carrier Operations in World War II. Shepperton, UK: Ian Allen. ISBN 978-0-7110-0040-7.
- Chesnau, Roger (Ed.) Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. Conway Maritime Press, 1980. ISBN 0-85177-146-7
- Dewar, A.D. Admiralty report BR 1736: The Chase and Sinking of the «Bismarck». Naval Staff History (Second World War) Battle Summary No. 5, March 1950. Reproduced in facsimile in Grove, Eric (ed.), German Capital Ships and Raiders in World War II. Volume I: From «Graf Spee» to «Bismarck», 1939—1941. Frank Cass Publishers 2002. ISBN 0-7146-5208-3
- Jackson, Robert (2002). The Bismarck. London: Weapons of War. ISBN 978-1-86227-173-9.
- Garzke, William; John Dulin (1990). Battleships: Axis and Neutral Battleships in World War II. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-101-0.
- Ludovic Kennedy. Pursuit: The sinking of the Bismarck. William Collins Sons & Co Ltd 1974. ISBN 0-00-211739-8
- Müllenheim-Rechberg, Burkard von. Battleship Bismarck: A Survivor's Story. Triad/Granada, 1982. ISBN 0-583-13560-9.
- Schofield, B.B. Loss of the Bismarck. Ian Allan Ltd 1972. ISBN 0-7110-0265-7
Відео Редагувати
- The Battleship Bismarck. The Final Battle — анімаційна постановка останньої битви лінкора «Бісмарк»