Шпі́цбе́рген, Сва́лбар чи Сва́льбард (норв. Svalbard [ˈsvɑːlbɑː]) — норвезький архіпелаг, розташований у Північному Льодовитому океані на відстані 1300 км від Північного полюса (поблизу 80° пн. ш.).
Шпіцберген | |||
| |||
Столиця (та найбільше місто) | Лонг'їр | ||
Офіційні мови | норвезька | ||
---|---|---|---|
Етнос | {{unbulleted list | ||
Форма правління | Невключена територія Норвегії | ||
- Губернатор | Одд Ольсен Інгеро (2009–) | ||
Площа | |||
- Загалом | 61 022 км² | ||
Населення | |||
- оцінка 2017 | 2210 (233) | ||
- Густота | 0,036/км² | ||
Валюта | Норвезька крона (NOK ) | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||
Домен | .no a | ||
Телефонний код | +47 | ||
|
Назва
Назва архіпелагу Шпіцберген перекладається з нідерландської як «гострі гори». Норвезькою архіпелаг зветься Свалбар (норв. Svalbard), що перекладається як «холодні береги».
Географія
Геологія
Шпіцберген є північнозахідним кутом євразійської континентальної плити. Остання тисяча мільйонів років історії Землі представлена у місцевих породах. Більшу частину геологічної історії Землі Шпіцберген був повністю занурений під воду. На морському дні матеріали й залишки життєвих форм формували осадові породи. Періодично земля піднімалася над рівнем моря, наприклад, через незначні нахили при русі континентальних плит, що призводить до періодів ерозії та до наземних родовищ, а не морських; це чітко видно в шарах. Найпомітнішими серед наземних відкладів є вугільні пласти, що походять від девону / карбону й третинного періоду. Девонський період багатий скам'янілостями — морськими істотами та рослинами. Упродовж девонського періоду, Шпіцберген лежав на південь від екватора і з того часу рухався на північ з континентальною плитою. Понад 400 мільйонів років тому земна кора в районі Шпіцбергену рухалася. Були утворені гірські ланцюги (каледонська складчастість) вторгненням граніту. Граніти складають деякі з найвищих, сучасних гірських вершин на Шпіцбергені. Пізніше ерозія розбила найбільшу частину цього гірського ланцюга. На початку мезозою, 250 млн р. тому, Шпіцберген досяг широти сучасної Іспанії й лежав точно під рівнем моря; скам'янілості вказують на інтенсивну припливну зону, зокрема відбиток ступні ігуанодона можна побачити в музеї Шпіцбергену. Кістки плезіозаврів та іхтіозаврів також знайдені на Шпіцбергені. У третинний період, 60 млн р. тому архіпелаг досяг широти сучасної південної Норвегії й був, переважно, низькою рівниною з болотами; за понад тисячоліття сформувавши шар торфу, який пізніше був покритий осадовими породами. Також у третинний період сформувались зубчасті альпійські гори. Сучасний геологічний період, четвертинний, почався приблизно 2 млн р. тому й характеризується сучасним льодовим віком.
Рельєф
Гострі вершини, що круто здіймаються на заході, і плоскогір'я на сході не стали перешкодою для людей та дикої флори і фауни. Вони є царством полярних (білих) ведмедів і навіть сьогодні тут не можна виходити з житла без зброї. Пересуватися можна впродовж короткого літа за умови наявності відповідного спорядження, відмінної фізичної підготовки і знання метеорологічної ситуації.
Острови архіпелагу
Найбільші острови:
- Шпіцберген (39 044 км²);
- Північно-Східна Земля (14 443 км²);
- Едж (5073 км²);
- Острів Баренца (1288 км²);
- Квітоя (682 км²);
- Острів Принца Карла (615 км²);
- Конгсейя (191 км²) — найбільший з групи островів Земля Короля Карла;
- Ведмежий острів (178 км²);
- Свенскея (137 км²) — з групи островів Земля Короля Карла;
- Острів Вільгельма (120 км²);
- Острів Надії (47 км²).
Клімат
З жовтня по лютий панує цілковита темрява (полярна ніч). У червні — серпні температура підіймається вище за нульову позначку, зате рідко опускається нижче −20 °C. Велика частина території Шпіцбергену вкрита товстим шаром льоду.
Учені британського судна «Джеймс Кларк Росс» виявили поблизу Шпіцбергену, де за останні 30 років температура підвищилася на 1 градус, інтенсивне виділення метану.
Ґрунти та рослинність
На архіпелазі зареєстровано близько 180 видів судинних рослин, 380—390 видів мохів, 708 видів лишайників і понад 750 видів грибів.
- Papaver dahlianum — офіційна квітка архіпелагу
-
Тваринний світ
Серед тварин характерними для архіпелагу є: підвид північного оленя Rangifer tarandus platyrhynchus, Ведмідь білий (Ursus maritimus), полярна куріпка (Lagopus muta hyperboreus) і песець (Vulpes lagopus), яких можна побачити і в зимовий період. Навколо архіпелагу проживає від 15 до 20 видів китів, дельфінів, тюленів, моржів і згаданий білий ведмідь, з них білі ведмеді, моржі, нарвали, білі й гренландські кити залишаються в цьому районі цілий рік.
Архіпелаг наповнюється птахами, коли перелітні птахи повертаються розмножуватися, і це різко контрастує з зимовим часом, коли замість птахів можна почути тільки звуки вітру і моря. Близько 160 видів птахів задокументовано на архіпелазі, з них 20—30 регулярно гніздяться тут. Найпоширенішими є люрик (Alle alle), кочівний буревісник (Fulmarus glacialis), кайра товстодзьоба (Uria lomvia) і мартин трипалий (Rissa tridactyla).
Історія
Щодо відкриття архіпелагу, то до цього часу тут немає повної ясності. Офіційно вважається, що архіпелаг був відкритий голландським мореплавцем Віллемом Баренцем 1596 року під час пошуків північно-східного проходу до Індії та Китаю. Баренц і дав назву (норв. Spitsbergen) архіпелагу по характерній зубчастій (норв. spits) формі гір (норв. bergen). Є також дві інші гіпотези щодо відкриття архіпелагу:
- першовідкривачами архіпелагу були стародавні вікінги (XII століття);
- його відкрили російські помори (не пізніше XV століття).
Норвезький суверенітет над більшою частиною архіпелагу встановлений за міжнародним договором («Шпіцбергенський трактат») 1920 року.
Економіка
Розробка кам'яного вугілля на Шпіцбергені почалася 1899 року, видобутком займалися норвезька компанія та російська Арктикуголь.
На Шпіцбергені розташовані Всесвітнє сховище насіння та Університетський центр, в якому викладають науки, пов'язані з дослідженням та освоєнням Арктики. На архіпелазі діють кілька дослідницьких полярних станцій, зокрема польська та китайська.
Архіпелаг і його головний острів Західний Шпіцберген цікаві для туристів. Але масовий туризм може завдати непоправної шкоди арктичному ландшафту та його фауні.
Населення
Населені пункти
Єдиний населений острів архіпелагу — Шпіцберген, який налічує 3400 мешканців (із них 1500 норвежців), які мешкають переважно в адміністративному центрі норвезької провінції Свальбард — Лонг'їрі. Більшість працює в зимовий час на вугільних шахтах компанії за річним контрактом. Частина населення мешкає тут уже багато років. Також працює група вчених, що займається дослідженням озонової діри і місцевої флори і фауни.
Решту населення становлять дві російські громади, що влаштувалися в селищах Пірамідені та Баренцбурзі. Баренцбург і Піраміден — російські шахтарські селища. Роботи з видобутку вугілля в Пірамідені припинено в 1995 році. Відносини росіян і норвежців цілком добросусідські.
Лонг'їр
Лонг'їр розташований у розлогій долині, вкритій піском, щебенем і глиною, посеред якої мчить бурхливий потік. Біля порту розташовані декілька складів і крамниць. Праворуч від порту — церква і резиденція сисельмана — губернатора острова. Поряд центральна будівля з кав'ярнею Busen, школа, лікарня і житлові будинки, зв'язані між собою мережею іржавих труб (кабель і водопровідні труби). Їх не можна закопати через вічну мерзлоту. Вони накриті невеликими мостами, аби взимку ними могли проїздити снігоходи. Дерев'яні будинки помальовані в яскраві кольори. Навкруги Лонг'їра лише декілька кілометрів доріг.
Основні види транспорту: вертоліт, катер і снігохід. Вісім разів на тиждень до Лонг'їра із Тромсе прилітає літак, і навіть сам переліт справляє велике враження за відсутності туману.
Українці на Шпіцбергені
Значну частину вахтовиків у російських вугільних копальнях на Шпіцбергені, особливо в Баренцбурзі, складають шахтарі з Донбасу. 2007 року Шпіцберген відвідала експедиція Леоніда Кантера «З табуретом до північного сяйва».
Відомі люди
- Шкурин Ігор Вікторович — український актор, режисер.
Див. також
Примітки
- Population of Svalbard — SSB
- Шпіцберген // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Велика Українська Енциклопедія
- Енциклопедія Сучасної України
- Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Норвегії.
- Федорончук, М.М.; Протопопова, В.В.; Шиян, Н.М.; Шевера М.В. «Флора Східної Європи» (1972–2004) — цінне флористичне зведення XX–XXI століть // Український ботанічний журнал. — 2005. — Вип. 62. — № 5. — С. 746–751.
- Тимченко, Л. Д. Шпіцберген і Україна: історичний та правовий аспекти // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1996. — Вип. 1. — С. 110-119.
- Andreas Umbreit. Svalbard with Frank Josef Land & Jan Mayen. — Bradt Travel Guides, 2013. — С. 3–6.
- Svalbard Museum
- Svalbard's vegetation — The Cruise Handbook for Svalbard (англ.)
- Svalbard's wildlife — The Cruise Handbook for Svalbard (англ.)
- Birds — Pictures in Spitsbergen and Svalbard (англ.)
- The New York Times — В норвежской Арктике украинцы находят рабочие места и кусочек России
- Сегодня — Как живется на краю земли (фото)
- . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
- Макееский рабочий — Шпицберген. Севернее некуда
- Furfur — «А давайте все тут заморозим»: Как я провел две недели на Шпицбергене, 17 АПРЕЛЯ 201
- Furfur — 3 месяца на Шпицбергене: Как я пил с шахтёрами и преподавал английский в Арктике, 21 НОЯБРЯ 2014
- Донести до океану… табурет, Галицький кореспондент, 25.06.2009
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- М. Беспалов. Український Шпіцберген. — К. : Темпора, 2017. — .
Посилання
- Шпіцберген // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Чеченці десантувалися на острів у Норвегії. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpi cbe rgen Sva lbar chi Sva lbard norv Svalbard ˈsvɑːlbɑː norvezkij arhipelag roztashovanij u Pivnichnomu Lodovitomu okeani na vidstani 1300 km vid Pivnichnogo polyusa poblizu 80 pn sh ShpicbergenPraporRoztashuvannya nazva rod Stolicya ta najbilshe misto Long yirOficijni movi norvezkaEtnos unbulleted listForma pravlinnya Nevklyuchena teritoriya Norvegiyi Gubernator Odd Olsen Ingero 2009 Plosha Zagalom 61 022 km Naselennya ocinka 2017 2210 233 Gustota 0 036 km Valyuta Norvezka krona a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 NOK a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Domen no aTelefonnij kod 47Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ShpicbergenNazvaNazva arhipelagu Shpicbergen perekladayetsya z niderlandskoyi yak gostri gori Norvezkoyu arhipelag zvetsya Svalbar norv Svalbard sho perekladayetsya yak holodni beregi GeografiyaGeologiya Shpicbergen ye pivnichnozahidnim kutom yevrazijskoyi kontinentalnoyi pliti Ostannya tisyacha miljoniv rokiv istoriyi Zemli predstavlena u miscevih porodah Bilshu chastinu geologichnoyi istoriyi Zemli Shpicbergen buv povnistyu zanurenij pid vodu Na morskomu dni materiali j zalishki zhittyevih form formuvali osadovi porodi Periodichno zemlya pidnimalasya nad rivnem morya napriklad cherez neznachni nahili pri rusi kontinentalnih plit sho prizvodit do periodiv eroziyi ta do nazemnih rodovish a ne morskih ce chitko vidno v sharah Najpomitnishimi sered nazemnih vidkladiv ye vugilni plasti sho pohodyat vid devonu karbonu j tretinnogo periodu Devonskij period bagatij skam yanilostyami morskimi istotami ta roslinami Uprodovzh devonskogo periodu Shpicbergen lezhav na pivden vid ekvatora i z togo chasu ruhavsya na pivnich z kontinentalnoyu plitoyu Ponad 400 miljoniv rokiv tomu zemna kora v rajoni Shpicbergenu ruhalasya Buli utvoreni girski lancyugi kaledonska skladchastist vtorgnennyam granitu Graniti skladayut deyaki z najvishih suchasnih girskih vershin na Shpicbergeni Piznishe eroziya rozbila najbilshu chastinu cogo girskogo lancyuga Na pochatku mezozoyu 250 mln r tomu Shpicbergen dosyag shiroti suchasnoyi Ispaniyi j lezhav tochno pid rivnem morya skam yanilosti vkazuyut na intensivnu priplivnu zonu zokrema vidbitok stupni iguanodona mozhna pobachiti v muzeyi Shpicbergenu Kistki pleziozavriv ta ihtiozavriv takozh znajdeni na Shpicbergeni U tretinnij period 60 mln r tomu arhipelag dosyag shiroti suchasnoyi pivdennoyi Norvegiyi j buv perevazhno nizkoyu rivninoyu z bolotami za ponad tisyacholittya sformuvavshi shar torfu yakij piznishe buv pokritij osadovimi porodami Takozh u tretinnij period sformuvalis zubchasti alpijski gori Suchasnij geologichnij period chetvertinnij pochavsya priblizno 2 mln r tomu j harakterizuyetsya suchasnim lodovim vikom Relyef Gostri vershini sho kruto zdijmayutsya na zahodi i ploskogir ya na shodi ne stali pereshkodoyu dlya lyudej ta dikoyi flori i fauni Voni ye carstvom polyarnih bilih vedmediv i navit sogodni tut ne mozhna vihoditi z zhitla bez zbroyi Peresuvatisya mozhna vprodovzh korotkogo lita za umovi nayavnosti vidpovidnogo sporyadzhennya vidminnoyi fizichnoyi pidgotovki i znannya meteorologichnoyi situaciyi Ostrovi arhipelagu Najbilshi ostrovi Shpicbergen 39 044 km Pivnichno Shidna Zemlya 14 443 km Edzh 5073 km Ostriv Barenca 1288 km Kvitoya 682 km Ostriv Princa Karla 615 km Kongsejya 191 km najbilshij z grupi ostroviv Zemlya Korolya Karla Vedmezhij ostriv 178 km Svenskeya 137 km z grupi ostroviv Zemlya Korolya Karla Ostriv Vilgelma 120 km Ostriv Nadiyi 47 km Vedmezhij ostriv Ostriv Princa Karla Ostriv EdzhKlimat Z zhovtnya po lyutij panuye cilkovita temryava polyarna nich U chervni serpni temperatura pidijmayetsya vishe za nulovu poznachku zate ridko opuskayetsya nizhche 20 C Velika chastina teritoriyi Shpicbergenu vkrita tovstim sharom lodu Ucheni britanskogo sudna Dzhejms Klark Ross viyavili poblizu Shpicbergenu de za ostanni 30 rokiv temperatura pidvishilasya na 1 gradus intensivne vidilennya metanu Grunti ta roslinnist Na arhipelazi zareyestrovano blizko 180 vidiv sudinnih roslin 380 390 vidiv mohiv 708 vidiv lishajnikiv i ponad 750 vidiv gribiv Papaver dahlianum oficijna kvitka arhipelagu Arktichna pustelya na Pivnichno Shidnij ZemliDiv takozh Spisok sudinnih roslin Shpicbergenu Tvarinnij svit Sered tvarin harakternimi dlya arhipelagu ye pidvid pivnichnogo olenya Rangifer tarandus platyrhynchus Vedmid bilij Ursus maritimus polyarna kuripka Lagopus muta hyperboreus i pesec Vulpes lagopus yakih mozhna pobachiti i v zimovij period Navkolo arhipelagu prozhivaye vid 15 do 20 vidiv kitiv delfiniv tyuleniv morzhiv i zgadanij bilij vedmid z nih bili vedmedi morzhi narvali bili j grenlandski kiti zalishayutsya v comu rajoni cilij rik Arhipelag napovnyuyetsya ptahami koli perelitni ptahi povertayutsya rozmnozhuvatisya i ce rizko kontrastuye z zimovim chasom koli zamist ptahiv mozhna pochuti tilki zvuki vitru i morya Blizko 160 vidiv ptahiv zadokumentovano na arhipelazi z nih 20 30 regulyarno gnizdyatsya tut Najposhirenishimi ye lyurik Alle alle kochivnij burevisnik Fulmarus glacialis kajra tovstodzoba Uria lomvia i martin tripalij Rissa tridactyla Div takozh Spisok ssavciv ShpicbergenuIstoriyaDokladnishe Politichne oblashtuvannya Shpicbergenu Shodo vidkrittya arhipelagu to do cogo chasu tut nemaye povnoyi yasnosti Oficijno vvazhayetsya sho arhipelag buv vidkritij gollandskim moreplavcem Villemom Barencem 1596 roku pid chas poshukiv pivnichno shidnogo prohodu do Indiyi ta Kitayu Barenc i dav nazvu norv Spitsbergen arhipelagu po harakternij zubchastij norv spits formi gir norv bergen Ye takozh dvi inshi gipotezi shodo vidkrittya arhipelagu pershovidkrivachami arhipelagu buli starodavni vikingi XII stolittya jogo vidkrili rosijski pomori ne piznishe XV stolittya Norvezkij suverenitet nad bilshoyu chastinoyu arhipelagu vstanovlenij za mizhnarodnim dogovorom Shpicbergenskij traktat 1920 roku EkonomikaRozrobka kam yanogo vugillya na Shpicbergeni pochalasya 1899 roku vidobutkom zajmalisya norvezka kompaniya ta rosijska Arktikugol Na Shpicbergeni roztashovani Vsesvitnye shovishe nasinnya ta Universitetskij centr v yakomu vikladayut nauki pov yazani z doslidzhennyam ta osvoyennyam Arktiki Na arhipelazi diyut kilka doslidnickih polyarnih stancij zokrema polska ta kitajska Arhipelag i jogo golovnij ostriv Zahidnij Shpicbergen cikavi dlya turistiv Ale masovij turizm mozhe zavdati nepopravnoyi shkodi arktichnomu landshaftu ta jogo fauni NaselennyaNaseleni punkti Yedinij naselenij ostriv arhipelagu Shpicbergen yakij nalichuye 3400 meshkanciv iz nih 1500 norvezhciv yaki meshkayut perevazhno v administrativnomu centri norvezkoyi provinciyi Svalbard Long yiri Bilshist pracyuye v zimovij chas na vugilnih shahtah kompaniyi za richnim kontraktom Chastina naselennya meshkaye tut uzhe bagato rokiv Takozh pracyuye grupa vchenih sho zajmayetsya doslidzhennyam ozonovoyi diri i miscevoyi flori i fauni Reshtu naselennya stanovlyat dvi rosijski gromadi sho vlashtuvalisya v selishah Piramideni ta Barencburzi Barencburg i Piramiden rosijski shahtarski selisha Roboti z vidobutku vugillya v Piramideni pripineno v 1995 roci Vidnosini rosiyan i norvezhciv cilkom dobrosusidski Long yir Long yir Long yir roztashovanij u rozlogij dolini vkritij piskom shebenem i glinoyu posered yakoyi mchit burhlivij potik Bilya portu roztashovani dekilka skladiv i kramnic Pravoruch vid portu cerkva i rezidenciya siselmana gubernatora ostrova Poryad centralna budivlya z kav yarneyu Busen shkola likarnya i zhitlovi budinki zv yazani mizh soboyu merezheyu irzhavih trub kabel i vodoprovidni trubi Yih ne mozhna zakopati cherez vichnu merzlotu Voni nakriti nevelikimi mostami abi vzimku nimi mogli proyizditi snigohodi Derev yani budinki pomalovani v yaskravi kolori Navkrugi Long yira lishe dekilka kilometriv dorig Osnovni vidi transportu vertolit kater i snigohid Visim raziv na tizhden do Long yira iz Tromse prilitaye litak i navit sam perelit spravlyaye velike vrazhennya za vidsutnosti tumanu Ukrayinci na Shpicbergeni Znachnu chastinu vahtovikiv u rosijskih vugilnih kopalnyah na Shpicbergeni osoblivo v Barencburzi skladayut shahtari z Donbasu 2007 roku Shpicbergen vidvidala ekspediciya Leonida Kantera Z taburetom do pivnichnogo syajva Vidomi lyudi Shkurin Igor Viktorovich ukrayinskij aktor rezhiser Div takozhVsesvitnye shovishe nasinnya Arktichnij svitovij arhiv Tragediya u Shvedskomu budinkuPrimitkiPopulation of Svalbard SSB Shpicbergen Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Velika Ukrayinska Enciklopediya Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Instrukciya z peredachi ukrayinskoyu movoyu geografichnih nazv i terminiv Norvegiyi Fedoronchuk M M Protopopova V V Shiyan N M Shevera M V Flora Shidnoyi Yevropi 1972 2004 cinne floristichne zvedennya XX XXI stolit Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2005 Vip 62 5 S 746 751 Timchenko L D Shpicbergen i Ukrayina istorichnij ta pravovij aspekti Visnik Universitetu vnutrishnih sprav 1996 Vip 1 S 110 119 Andreas Umbreit Svalbard with Frank Josef Land amp Jan Mayen Bradt Travel Guides 2013 S 3 6 Svalbard Museum Svalbard s vegetation The Cruise Handbook for Svalbard angl Svalbard s wildlife The Cruise Handbook for Svalbard angl Birds Pictures in Spitsbergen and Svalbard angl The New York Times V norvezhskoj Arktike ukraincy nahodyat rabochie mesta i kusochek Rossii Segodnya Kak zhivetsya na krayu zemli foto Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 22 veresnya 2015 Makeeskij rabochij Shpicbergen Severnee nekuda Furfur A davajte vse tut zamorozim Kak ya provel dve nedeli na Shpicbergene 17 APRELYa 201 Furfur 3 mesyaca na Shpicbergene Kak ya pil s shahtyorami i prepodaval anglijskij v Arktike 21 NOYaBRYa 2014 Donesti do okeanu taburet Galickij korespondent 25 06 2009LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 M Bespalov Ukrayinskij Shpicbergen K Tempora 2017 ISBN 978 617 569 316 2 PosilannyaShpicbergen Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Chechenci desantuvalisya na ostriv u Norvegiyi https novynarnia com Novinarnya 2 zhovtnya 2019 Procitovano 2 zhovtnya 2019