Городок археологічна пам ятка У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Городок Городок археологічна пам ятка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Городок.

Городок — археологічна пам'ятка, слов'янське поселення середини 6 — початку 8 століття.

Городок
49°10′01″ пн. ш. 26°34′54″ сх. д. / 49.16694° пн. ш. 26.58167° сх. д. / 49.16694; 26.58167Координати: 49°10′01″ пн. ш. 26°34′54″ сх. д. / 49.16694° пн. ш. 26.58167° сх. д. / 49.16694; 26.58167
Тип:	Городище, святилище
Датування:	середина 6 — початок 8 століття
Країна:	Україна
Регіон:	Хмельницька область, Городоцький район
Населений пункт:	місто Городок
Артефакти:	27 напівземлянок, з печами-кам'янками, господарські споруди, ями, вогнища та культовий майданчик
Дата дослідження:	1966–1968
Дослідники:	Винокур Іон Срульович Приходнюк Олег Михайлович
Городок

Розташування Редагувати

Розташоване на правому березі річки Смотрич (притока Дністра), в урочищі Гнилий Кут у Городоцькому районі Хмельницької області на окраїні міста Городок.

Історія дослідження та загальний опис Редагувати

1966–1968 археологи Іон Винокур та Олег Приходнюк розкопали 27 чотирикутних напівземлянок (площею близько 16 м² кожна), з печами-кам'янками, а також господарські споруди, ями, вогнища та культовий майданчик. Посуд представлено ліпними горщиками струнких пропорцій з відігнутими назовні вінцями та глиняними сковородами. Знайдено також залізний наральник, косу, вістря дротика, ножі, шила тощо.

Східнослов'янське святилище було розташоване на окраїні родового поселення й обслуговувало релігійні потреби однієї родової громади. Святилище складалося з кам'яної вимостки прямокутної форми (2,3 х 1,5 м), обпаленої зверху, обкладеної невеликим плоским камінням, поряд з ямою (діаметр 1,5 м, глибина 20 см) з обпаленим дном, заповненою вугіллям, попелом, перепаленими кістками тварин, уламками посуду. Це дало змогу віднести городище до сакральних.

Жертовний майданчик городища є повним аналогом жертовника, знайденого Вікентієм Хвойкою на Старокняжій горі в Києві.

Основними заняттями мешканців поселення були землеробство та скотарство.

Примітки Редагувати

И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 12 червня 2022.
. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 23 квітня 2014.

Література Редагувати

Ратич О. О. Давньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. К., 1957.;
Винокур И. С., Приходнюк О. М. Раннеславянское поселение на р. Смотрич. В кн.: Раннесредневековые восточнославянские древности. Л., 1974;
Приходнюк О. М. Слов'яни на Поділлі (VI–VII ст. н. е.). К., 1975;
Седов В. В., «Восточные славяне XI–XIII вв.», в сборнике «Археология СССР», под ред. Рыбакова Б. А., изд-во «Наука», 1982 г.

Джерела Редагувати

О. М. Приходнюк. Городок [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
О. М. Приходнюк. Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл. [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

[1] И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.

[2] Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 12 червня 2022.

[3] . Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 23 квітня 2014.