www.wikidata.uk-ua.nina.az

Приходнюк Олег Михайлович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Приходнюк Олег Михайлович Приходнюк 19 травн

Приходнюк Олег Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Приходнюк.

Олег Михайлович Приходнюк (19 травня 1941, м. Хмельницький — 31 грудня 2004, м. Київ) — український археолог, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, дослідник старожитностей слов'янського часу.

Олег Михайлович Приходнюк
Народився 19 травня 1941(1941-05-19)
Хмельницький
Помер 31 грудня 2004(2004-12-31) (63 роки)
Київ
Громадянство  СРСР
 Україна
Національність українець
Місце проживання м. Київ
Діяльність археолог
Alma mater Чернівецький університет)
Науковий ступінь доктор історичних наук
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Посада професор
Термін 1964–2004
У шлюбі з Вакуленко Ліана Василівна (1936)
Діти син Юрій (1976), дочка Оксана (1964)
Нагороди

Біографія ред.

У 1964 р. закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. По завершенню навчання працював у Хмельницькому краєзнавчому музеї, у Кам'янець-Подільському педагогічному інституті та проходив строкову військову службу в армії СРСР.

У 1967 р. О. М. Приходнюк вступив до аспірантури Інституту археології НАН України, після успішного закінчення якої залишився в Інституті, де працював до кінця свого життя. Свого часу він був наймолодшим студентом на курсі, наймолодшим кандидатом наук, згодом наймолодшим доктором наук в Інституті археології.

У 1971 р. Олег Михайлович Приходнюк захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук на тему «Слов'яни VI—VII ст. на Поділлі», а у 1986 р. став доктором історичних наук, захистивши дисертацію на тему «рос. Славянское население Юго-Восточной Европы V—VII вв. (пеньковская культура)».

Наукові інтереси вченого були зосереджені на проблемах етногенезу та ранньої історії слов'ян, дослідженні пам'яток празько-корчацької та пеньківської культур, а також вивченні історії степового населення Східної Європи та його взаємозв'язків зі слов'янами. О. М. Приходнюком була розроблена хронологія і періодизація пеньківської культури, виділені регіональні особливості й проаналізований комплекс матеріальної культури, запропоноване рішення проблеми її трансформації у старожитності наступного часу та аргументована ідентифікація культури з антами, відомими з візантійських писемних джерел. О. М. Приходнюк, всупереч поширеній думці, вперше продемонстрував, що в період раннього середньовіччя між осілим слов'янським населенням і кочовиками (тюрко-угорськими племенами) не було постійної боротьби й протистояння, здебільшого вони співробітничали і більш-менш мирно співіснували.

Особливе місце у науковій творчості О. М. Приходнюка посідали дослідження унікальної пам'ятки — Пастирського городища (VII—VIII ст.). Здійснені ним розкопки городища (1990—1998) та узагальнення всього наявного матеріалу дозволило висунути гіпотезу про заснування городища слов'янами-переселенцями з Подунав'я, нащадками тих антів, які протягом VI—VII ст. колонізували Балканський півострів. Після приходу на Балкани протоболгар хана Аспаруха у 679—680 рр. частина слов'янського населення повернулася у Середнє Подніпров'я. Саме це і стало основою розповіді літописця Нестора про дунайську прабатьківщину слов'ян.

Олег Михайлович протягом 35 років керував археологічними експедиціями з досліджень празьких старожитностей V—VII ст. у Середньому Подністров'ї, пеньківських пам'яток V—VII ст. у Середньому Подніпров'ї, у Південному Побужжі, в поріччі Сіверського Дінця. (Пастирське, Городок, Устьє, Бакота, Сахнівка, Вільховчик, Будище, Сушки, Біляєвка, Кочубіївка, Богородичне, Каветчина).

О. М. Приходнюк опублікував близько 200 наукових праць, виданих як в Україні, так і в багатьох країнах Європи. Серед них 6 індивідуальних та 5 колективних монографій.

Вчений постійно розширював коло своїх наукових інтересів. Перші його дослідження стосувалися слов'янських старожитностей Поділля, наступні охоплювали територію Середнього Подністров'я, далі він сконцентрував увагу на пам'ятках Середнього Подніпров'я, наступне масштабне дослідження було присвячене пеньківській культурі. Таким чином, охопивши майже весь ранньосередньовічний світ східного слов'янства, О. М. Приходнюк зайнявся вивченням археологічних пам'яток степового населення України, а відтак його взаємозв'язків зі слов'янами.

Кожен з цих етапів його наукової діяльності завершився виданням чергової монографії:

  • Слов'яни на Поділлі (VI—VII ст. н. е.). — К., 1975;
  • Археологічні пам'ятки Середнього Придніпров'я VI—IX ст. н. е. — К., 1980;
  • Славянские поселения I тыс. н.э. у с. Сокол на Среднем Днестре. — К., 1984 (співавтор Вакуленко Л. В.);
  • Пеньковская культура. — Воронеж, 1998; Гуни та протоболгари в Європі. — К., 1999;
  • Степове населення України та східні слов'яни (друга половина I тис. н. е.). — Київ-Чернівці, 2001.

Монографія, присвячена Пастирському городищу, була закінчена в останні дні життя і вийшла 2005 р.

Усі наукові праці вченого відзначаються фундаментальністю. Вони містять не лише публікацію ретельно опрацьованих археологічних матеріалів та результати прискіпливого вивчення історичних джерел, але і ґрунтовне осмислення відкритих ним археологічних явищ та їх інтерпретацію в контексті європейської історії. Відтак абсолютно нові, часто несподівані, проте блискуче обґрунтовані висновки приймалися науковою громадськістю і знаходили своїх послідовників. Безперечним був його авторитет серед колег-археологів, а ім'я — добре знаним і шанованим у наукових колах Європи. Поза сумнівом, книги, написані О. М. Приходнюком, становлять золотий фонд археологічної науки, як нашого часу, так і майбутнього.

Був відданим археологом з великою працелюбністю, він вимагав такого ж відповідального ставлення до науки і від колег, проте завдяки природній доброті все ж таки часто був поблажливим, рецензуючи наукові роботи. Сам талановитий вчений, Олег Михайлович по-справжньому радів, коли траплялися цікаві, позначені новими ідеями, роботи молодих колег і всіляко їх підтримував.

Він був професором Національного університету «Києво-Могилянська Академія», керівником дисертаційних робіт аспірантів, членом Спеціалізованих рад по захисту дисертацій при Інституті археології та Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України, багато разів виступав опонентом при захисті докторських і кандидатських праць.

Пішов з життя Олег Михайлович на 64-му році після тяжкої невиліковної хвороби.

Праці ред.

  • Приходнюк О. М., Слов'яни на Поділлі (VI—VII ст.). — К., 1975.
  • Приходнюк О. М., Археологічні пам'ятки Середнього Придніпров'я VI—IX ст. н. е. — К., 1980.
  • (рос.)Приходнюк О. М., Вакуленко Л. В., Славянские поселения I тыс. н. э. в с. Сокол на Среднем Днестре. — К., 1984.
  • (рос.)Приходнюк О. М., Пеньковская культура (Культурно-археологический аспект исследования). — Воронеж, 1998.
  • Приходнюк О. М., Гуни та протоболгари в Європі. — К., 1999.
  • Приходнюк О. М., Степове населення України та східні слов'яни (друга половина I тис. н. е.). — Чернівці, 2001.
  • Приходнюк О. М., Пастирське городище. — Київ-Чернівці, 2005.
  • Приходнюк О. М., Пастирський скарб 1992 року / Музейні читання: Матеріали наук. конф. Музею історичних коштовностей України. — К., 1996.
  • (рос.)Приходнюк О. М., Дунайская теория происхождения славян в свете исторических и археологических источников / Беларусь у систэме трансеурапейских сувязяй у I тыс. н.э. — Мн., 1996.
  • (рос.)Приходнюк О. М., Версия Нестора о расселении славян из Подунавья (опыт хронологической стратификации и исторической интерпретации/Материалы I тыс. н.э. по археологии и истории Украины и Венгрии. — К., 1996.
  • (рос.)Приходнюк О. М., Падин В. А., Тихонов Н. Г. Трубчевский клад антского времени / Материалы I тыс. н.э. по археологии и истории Украины и Венгрии. — К., 1996.
  • Приходнюк О. М., Про одну групу прикрас ранньовізантійської доби / Музейні читання: Матеріали наук. конф. Музею історичних коштовностей України. — К., 1996.
  • Приходнюк О. М., Ранньосередньовічні керамічні комплекси з Пастирського городища/Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1995. — Опішне, 1996.
  • Приходнюк О. М., Пастирське городище — видатна археологічна пам‘ятка України доби раннього середньовіччя. Родовід — Київ, 1996 — № 13.
  • (рос.)Приходнюк О. М., Археологические данные о связях славян и степного населения в VII—VIII вв. / Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Симферополь — 1996 — Вып. V.
  • Приходнюк О. М., Вакуленко Л. В., Мельник Л., Археологічні розкопки і пам'ятки на Коломийщині. Енциклопедія Коломийщини. — Коломия, 1996.- Зшиток І. — Літера А.
  • Приходнюк О. М., Склавіни / Проблемы истории и археологии Украины — Харьков, 1997.
  • Приходнюк О. М., Анти та авари /Проблеми походження та історія розвитку слов'ян. — К., 1997.
  • Приходнюк О. М., Вакуленко Л. В., Про оборонні споруди Пастирського городища/Археологічні дослідження в Україні 1993 р. — К., 1997.
  • Приходнюк О. М., Хардаєв В. М., Харивский клад / Archaeo-Slavica. — Krakow, 1998.- № 3.
  • Приходнюк О. М., Пастирський скарб 1992 р. / Археологічний літопис Лівобережної України. — Полтава, 1998.- № 1-2.
  • (рос.)Приходнюк О. М., О единстве и различиях в пеньковской культуре / Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Симферополь — 1996 — Вып. VI.
  • Приходнюк О. М., Про дастан Шамсі Башту «Сказання про доньку Шана» / Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції сходознавців. — К., 1998.
  • Приходнюк О. М., Хардаєв В. М. Балкано-візантійські прикраси Харівського скарбу / Музейні читання: Матеріали наук. конф. Музею історичних коштовностей України. — К., 1998.
  • Приходнюк О. М., Про заснування Києва в дастані Шамсі Башту / Музейні читання: Матеріали наук. конф. Музею історичних коштовностей України. — К., 1998.

Джерела та література ред.

  • Михайлина Л. П., Слово про автора // Приходнюк О. М. Степове населення України та східні слов'яни (друга половина I тис. н. е.) — Чернівці, 2001. — С.4-5.
  • Бубенок О. Б., Пам'яті Олега Михайловича Приходнюка // Східний Світ — 2005. — № 1. — С. 202—208.
  • Вакуленко Л. В., Пам'яті Олега Михайловича Приходнюка // Археологія. — 2005. — № 1. — С. 113—114.
  • Толочко П. П., Від редактора // Приходнюк О. М. Пастирське городище. — Київ-Чернівці, 2005. — С.6.
  • Вакуленко Л. В., Абашина Н. С., Олег Михайлович Приходнюк — дослідник ранньослов'янських старожитностей // Археологія. — 2011.- № 4. — С.3-6.
  • Вакуленко Л. В., Абашина Н. С. Памяти ученого // Stratum plus. — 2011. — № 5. — С.17-21.(рос.)
  • Пачкова С. П., Абашина Н. С., Обломский А. М., Памяти Олега Михайловича Приходнюка (1941—2004) // РА. — 2007. — № 3. — С.190–191.(рос.)
  • Айбабин А. И., Памяти Олега Михайловича Приходнюка // МАИЭТ. — 2005. — Вып. XI. — C. 611—612.(рос.)
  • Айбабин А. И., К 60-летию Олега Михайловича Приходнюка // МАИЭТ. — 2001. — Вып. VIII. — C.528.(рос.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Prihodnyuk Oleg Mihajlovich Prihodnyuk 19 travnya 1941 m Hmelnickij 31 grudnya 2004 m Kiyiv ukrayinskij arheolog doktor istorichnih nauk profesor providnij naukovij spivrobitnik Institutu arheologiyi NAN Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki doslidnik starozhitnostej slov yanskogo chasu Oleg Mihajlovich PrihodnyukNarodivsya 19 travnya 1941 1941 05 19 HmelnickijPomer 31 grudnya 2004 2004 12 31 63 roki KiyivGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya m KiyivDiyalnist arheologAlma mater Cherniveckij universitet Naukovij stupin doktor istorichnih naukZaklad Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Posada profesorTermin 1964 2004U shlyubi z Vakulenko Liana Vasilivna 1936 Diti sin Yurij 1976 dochka Oksana 1964 Nagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Praci 3 Dzherela ta literatura 4 PosilannyaBiografiya red U 1964 r zakinchiv istorichnij fakultet Cherniveckogo derzhavnogo universitetu Po zavershennyu navchannya pracyuvav u Hmelnickomu krayeznavchomu muzeyi u Kam yanec Podilskomu pedagogichnomu instituti ta prohodiv strokovu vijskovu sluzhbu v armiyi SRSR U 1967 r O M Prihodnyuk vstupiv do aspiranturi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini pislya uspishnogo zakinchennya yakoyi zalishivsya v Instituti de pracyuvav do kincya svogo zhittya Svogo chasu vin buv najmolodshim studentom na kursi najmolodshim kandidatom nauk zgodom najmolodshim doktorom nauk v Instituti arheologiyi U 1971 r Oleg Mihajlovich Prihodnyuk zahistiv disertaciyu na zdobuttya vchenogo stupenya kandidata istorichnih nauk na temu Slov yani VI VII st na Podilli a u 1986 r stav doktorom istorichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu ros Slavyanskoe naselenie Yugo Vostochnoj Evropy V VII vv penkovskaya kultura Naukovi interesi vchenogo buli zoseredzheni na problemah etnogenezu ta rannoyi istoriyi slov yan doslidzhenni pam yatok prazko korchackoyi ta penkivskoyi kultur a takozh vivchenni istoriyi stepovogo naselennya Shidnoyi Yevropi ta jogo vzayemozv yazkiv zi slov yanami O M Prihodnyukom bula rozroblena hronologiya i periodizaciya penkivskoyi kulturi vidileni regionalni osoblivosti j proanalizovanij kompleks materialnoyi kulturi zaproponovane rishennya problemi yiyi transformaciyi u starozhitnosti nastupnogo chasu ta argumentovana identifikaciya kulturi z antami vidomimi z vizantijskih pisemnih dzherel O M Prihodnyuk vsuperech poshirenij dumci vpershe prodemonstruvav sho v period rannogo serednovichchya mizh osilim slov yanskim naselennyam i kochovikami tyurko ugorskimi plemenami ne bulo postijnoyi borotbi j protistoyannya zdebilshogo voni spivrobitnichali i bilsh mensh mirno spivisnuvali Osoblive misce u naukovij tvorchosti O M Prihodnyuka posidali doslidzhennya unikalnoyi pam yatki Pastirskogo gorodisha VII VIII st Zdijsneni nim rozkopki gorodisha 1990 1998 ta uzagalnennya vsogo nayavnogo materialu dozvolilo visunuti gipotezu pro zasnuvannya gorodisha slov yanami pereselencyami z Podunav ya nashadkami tih antiv yaki protyagom VI VII st kolonizuvali Balkanskij pivostriv Pislya prihodu na Balkani protobolgar hana Asparuha u 679 680 rr chastina slov yanskogo naselennya povernulasya u Serednye Podniprov ya Same ce i stalo osnovoyu rozpovidi litopiscya Nestora pro dunajsku prabatkivshinu slov yan Oleg Mihajlovich protyagom 35 rokiv keruvav arheologichnimi ekspediciyami z doslidzhen prazkih starozhitnostej V VII st u Serednomu Podnistrov yi penkivskih pam yatok V VII st u Serednomu Podniprov yi u Pivdennomu Pobuzhzhi v porichchi Siverskogo Dincya Pastirske Gorodok Ustye Bakota Sahnivka Vilhovchik Budishe Sushki Bilyayevka Kochubiyivka Bogorodichne Kavetchina O M Prihodnyuk opublikuvav blizko 200 naukovih prac vidanih yak v Ukrayini tak i v bagatoh krayinah Yevropi Sered nih 6 individualnih ta 5 kolektivnih monografij Vchenij postijno rozshiryuvav kolo svoyih naukovih interesiv Pershi jogo doslidzhennya stosuvalisya slov yanskih starozhitnostej Podillya nastupni ohoplyuvali teritoriyu Serednogo Podnistrov ya dali vin skoncentruvav uvagu na pam yatkah Serednogo Podniprov ya nastupne masshtabne doslidzhennya bulo prisvyachene penkivskij kulturi Takim chinom ohopivshi majzhe ves rannoserednovichnij svit shidnogo slov yanstva O M Prihodnyuk zajnyavsya vivchennyam arheologichnih pam yatok stepovogo naselennya Ukrayini a vidtak jogo vzayemozv yazkiv zi slov yanami Kozhen z cih etapiv jogo naukovoyi diyalnosti zavershivsya vidannyam chergovoyi monografiyi Slov yani na Podilli VI VII st n e K 1975 Arheologichni pam yatki Serednogo Pridniprov ya VI IX st n e K 1980 Slavyanskie poseleniya I tys n e u s Sokol na Srednem Dnestre K 1984 spivavtor Vakulenko L V Penkovskaya kultura Voronezh 1998 Guni ta protobolgari v Yevropi K 1999 Stepove naselennya Ukrayini ta shidni slov yani druga polovina I tis n e Kiyiv Chernivci 2001 Monografiya prisvyachena Pastirskomu gorodishu bula zakinchena v ostanni dni zhittya i vijshla 2005 r Usi naukovi praci vchenogo vidznachayutsya fundamentalnistyu Voni mistyat ne lishe publikaciyu retelno opracovanih arheologichnih materialiv ta rezultati priskiplivogo vivchennya istorichnih dzherel ale i gruntovne osmislennya vidkritih nim arheologichnih yavish ta yih interpretaciyu v konteksti yevropejskoyi istoriyi Vidtak absolyutno novi chasto nespodivani prote bliskuche obgruntovani visnovki prijmalisya naukovoyu gromadskistyu i znahodili svoyih poslidovnikiv Bezperechnim buv jogo avtoritet sered koleg arheologiv a im ya dobre znanim i shanovanim u naukovih kolah Yevropi Poza sumnivom knigi napisani O M Prihodnyukom stanovlyat zolotij fond arheologichnoyi nauki yak nashogo chasu tak i majbutnogo Buv viddanim arheologom z velikoyu pracelyubnistyu vin vimagav takogo zh vidpovidalnogo stavlennya do nauki i vid koleg prote zavdyaki prirodnij dobroti vse zh taki chasto buv poblazhlivim recenzuyuchi naukovi roboti Sam talanovitij vchenij Oleg Mihajlovich po spravzhnomu radiv koli traplyalisya cikavi poznacheni novimi ideyami roboti molodih koleg i vsilyako yih pidtrimuvav Vin buv profesorom Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska Akademiya kerivnikom disertacijnih robit aspirantiv chlenom Specializovanih rad po zahistu disertacij pri Instituti arheologiyi ta Instituti shodoznavstva im A Krimskogo NAN Ukrayini bagato raziv vistupav oponentom pri zahisti doktorskih i kandidatskih prac Pishov z zhittya Oleg Mihajlovich na 64 mu roci pislya tyazhkoyi nevilikovnoyi hvorobi Praci red Prihodnyuk O M Slov yani na Podilli VI VII st K 1975 Prihodnyuk O M Arheologichni pam yatki Serednogo Pridniprov ya VI IX st n e K 1980 ros Prihodnyuk O M Vakulenko L V Slavyanskie poseleniya I tys n e v s Sokol na Srednem Dnestre K 1984 ros Prihodnyuk O M Penkovskaya kultura Kulturno arheologicheskij aspekt issledovaniya Voronezh 1998 Prihodnyuk O M Guni ta protobolgari v Yevropi K 1999 Prihodnyuk O M Stepove naselennya Ukrayini ta shidni slov yani druga polovina I tis n e Chernivci 2001 Prihodnyuk O M Pastirske gorodishe Kiyiv Chernivci 2005 Prihodnyuk O M Pastirskij skarb 1992 roku Muzejni chitannya Materiali nauk konf Muzeyu istorichnih koshtovnostej Ukrayini K 1996 ros Prihodnyuk O M Dunajskaya teoriya proishozhdeniya slavyan v svete istoricheskih i arheologicheskih istochnikov Belarus u sisteme transeurapejskih suvyazyaj u I tys n e Mn 1996 ros Prihodnyuk O M Versiya Nestora o rasselenii slavyan iz Podunavya opyt hronologicheskoj stratifikacii i istoricheskoj interpretacii Materialy I tys n e po arheologii i istorii Ukrainy i Vengrii K 1996 ros Prihodnyuk O M Padin V A Tihonov N G Trubchevskij klad antskogo vremeni Materialy I tys n e po arheologii i istorii Ukrainy i Vengrii K 1996 Prihodnyuk O M Pro odnu grupu prikras rannovizantijskoyi dobi Muzejni chitannya Materiali nauk konf Muzeyu istorichnih koshtovnostej Ukrayini K 1996 Prihodnyuk O M Rannoserednovichni keramichni kompleksi z Pastirskogo gorodisha Ukrayinske goncharstvo Nacionalnij kulturologichnij shorichnik Za rik 1995 Opishne 1996 Prihodnyuk O M Pastirske gorodishe vidatna arheologichna pam yatka Ukrayini dobi rannogo serednovichchya Rodovid Kiyiv 1996 13 ros Prihodnyuk O M Arheologicheskie dannye o svyazyah slavyan i stepnogo naseleniya v VII VIII vv Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Simferopol 1996 Vyp V Prihodnyuk O M Vakulenko L V Melnik L Arheologichni rozkopki i pam yatki na Kolomijshini Enciklopediya Kolomijshini Kolomiya 1996 Zshitok I Litera A Prihodnyuk O M Sklavini Problemy istorii i arheologii Ukrainy Harkov 1997 Prihodnyuk O M Anti ta avari Problemi pohodzhennya ta istoriya rozvitku slov yan K 1997 Prihodnyuk O M Vakulenko L V Pro oboronni sporudi Pastirskogo gorodisha Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 1993 r K 1997 Prihodnyuk O M Hardayev V M Harivskij klad Archaeo Slavica Krakow 1998 3 Prihodnyuk O M Pastirskij skarb 1992 r Arheologichnij litopis Livoberezhnoyi Ukrayini Poltava 1998 1 2 ros Prihodnyuk O M O edinstve i razlichiyah v penkovskoj kulture Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Simferopol 1996 Vyp VI Prihodnyuk O M Pro dastan Shamsi Bashtu Skazannya pro donku Shana Materiali I Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi shodoznavciv K 1998 Prihodnyuk O M Hardayev V M Balkano vizantijski prikrasi Harivskogo skarbu Muzejni chitannya Materiali nauk konf Muzeyu istorichnih koshtovnostej Ukrayini K 1998 Prihodnyuk O M Pro zasnuvannya Kiyeva v dastani Shamsi Bashtu Muzejni chitannya Materiali nauk konf Muzeyu istorichnih koshtovnostej Ukrayini K 1998 Dzherela ta literatura red Abashina N S Prihodnyuk Oleg Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 13 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Mihajlina L P Slovo pro avtora Prihodnyuk O M Stepove naselennya Ukrayini ta shidni slov yani druga polovina I tis n e Chernivci 2001 S 4 5 Bubenok O B Pam yati Olega Mihajlovicha Prihodnyuka Shidnij Svit 2005 1 S 202 208 Vakulenko L V Pam yati Olega Mihajlovicha Prihodnyuka Arheologiya 2005 1 S 113 114 Tolochko P P Vid redaktora Prihodnyuk O M Pastirske gorodishe Kiyiv Chernivci 2005 S 6 Vakulenko L V Abashina N S Oleg Mihajlovich Prihodnyuk doslidnik rannoslov yanskih starozhitnostej Arheologiya 2011 4 S 3 6 Vakulenko L V Abashina N S Pamyati uchenogo Stratum plus 2011 5 S 17 21 ros Pachkova S P Abashina N S Oblomskij A M Pamyati Olega Mihajlovicha Prihodnyuka 1941 2004 RA 2007 3 S 190 191 ros Ajbabin A I Pamyati Olega Mihajlovicha Prihodnyuka MAIET 2005 Vyp XI C 611 612 ros Ajbabin A I K 60 letiyu Olega Mihajlovicha Prihodnyuka MAIET 2001 Vyp VIII C 528 ros Posilannya red Stattya na sajti Arheologiya Serednoyi Naddnipryanshini Stattya na resursi East View Information Services Informaciya na resursi Hmelnickij portal Stattya na resursi Vostochnoevropejskij arheologicheskij zhurnal Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prihodnyuk Oleg Mihajlovich amp oldid 33886189