www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Марокко Марокко північноафриканська країна що знаходиться на крайньому північному заході континенту відділена

Географія Марокко

Марокко — північноафриканська країна, що знаходиться на крайньому північному заході континенту, відділена Гібралтарською протокою від Європи . Загальна площа країни 446 550 км² (58-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 446 300 км², а на поверхню внутрішніх вод — 250 км². Площа країни приблизно дорівнює ⅔ площі території України; трохи більша за площу Каліфорнії.

Географія Марокко
Географічне положення Марокко
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Північна Африка
Координати 32°00′ пн. ш. 5°00′ зх. д. / 32.000° пн. ш. 5.000° зх. д. / 32.000; -5.000
Територія
Площа 446 550 км² (58-ме)
 • суходіл 97,5 %
 • води 2,5 %
Морське узбережжя 1835 км
Державний кордон 2362,5 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Тубкаль (4165 м)
Найнижча точка Себха-Тах (-55 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Драа (1100 км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси фосфати, залізні руди, руди кольорових металів, риба, кам'яна сіль
Стихійні лиха землетруси, посухи
Екологічні проблеми деградація земель, спустелювання, перевипасання

Назва Редагувати

Офіційна назва — Королівство Марокко, Марокко (араб. المغرب‎ , المملكة المغربية‎ — Ель-Мамлака ель-Магрібія, Ель-Магриб). Назва країни походить від офранцуженої назви міста Марракеш, що слугував у середні віки столицею. Наприкінці XIX століття Франція колонізувала країну і почала застосовувати до неї назву Марока (фр. Maroca), проте попередня метрополія, ​​Іспанія продовжує використовувати назву Марруекос (ісп. Marruecos), що ближче до назви міста Марракеш. Марокканці ж власну країну називають Ель-Магриб-аль-Акса, що з арабської перекладається як Далекий Захід.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Карта Марокко від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Марокко та США

Марокко — північноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на сході — з Алжиром (спільний кордон — 1900 км); на півдні — із Західною Сахарою (444 км), у минулому іспанською провінцією, яку в 1975 було розділено між Марокко і Мавританією, а 1979 року частково анексовано Марокко; на півночі — з Іспанією (18,5 км, Сеута — 8 км, Мелілья — 10,5 км, ексклав Пеньйон-де-Велес-де-ла-Гомера — 75 м). Загальна довжина державного кордону — 2362,5 км. Марокко на півночі омивається водами Середземного моря, а на заході безпосередньо водами Атлантичного океану. Відділене Гібралтарською протокою від Європи. Загальна довжина морського узбережжя 1835 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Марокко: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом). Літній час вводиться останньої неділі квітня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю вересня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Марокко

Корисні копалини Редагувати

Надра Марокко багаті на ряд корисних копалин: фосфати, залізну руду, марганець, свинець, цинк, кам'яну сіль.

Сейсмічність Редагувати

Територія Марокко характеризується підвищеною сейсмічністю.

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Марокко

Рельєф Редагувати

Середні висоти — 909 м; найнижча точка — Себха-Тах (-55 м); найвища точка — гора Тубкаль (4165 м). Рельєф країни середньо- і високогірний з долинами і плато, прибережними низовинними рівнинами, рухомими дюнами. Рівнини з відмітками до 300 м розташовані вздовж узбережжя. Міжгірські рівнини Марокканської месети (Західна месета) і Високого Плато (Мароккано-Оранської, або Східної месети) обрамовані ланцюгами Ер-Рифу, Середнього і Високого Атласів. На півдні і південному-сході розташовані піщані і кам'янисті пустелі Сахари.

Головні гірські пасма країни:

Узбережжя Редагувати

Острови Редагувати

Клімат Редагувати

Територія Марокко переважно лежить у тропічному кліматичному поясі, північне узбережжя — у субтропічному середземноморського типу. На більшій частині території увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. На південному узбережжі відмічається вплив холодної Канарської течії, сезонний хід температури повітря чітко відстежується, стратифіковані пасати з високою відносною вологістю (часті тумани), проте опади майже відсутні, цілковита пустеля. На північному узбережжі влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу в горах.

Марокко є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 29 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 14,85 тис. км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки й тимчасові потоки (ваді) країни належать басейну Атлантичного океану; на сході безстічним областям пустелі Сахара. Річки, крім нижньої течії Себу, не судноплавні. Найдовший водоток країни — Драа (1100 км), що тече з гор Високий Атлас на південь і доносить свої води до Атлантичного океану лише у вологі сезони. Найдовша річка з постійним водотоком — Умм-ер-Рбія (555 км). Найповноводніша річка — Себу (458 км, середній стік — 137 м³/с).

Озера Редагувати

Болота Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Земельні ресурси Марокко (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 67,5 %,
    • орні землі — 17,5 %,
    • багаторічні насадження — 2,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 47,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 11,5 %;
  • інше — 21 %.
Див. також: Ліси Марокко

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до до Середземноморської підобласті Голарктичної області, середземноморське узбережжя і гори Атлас — до Середземноморської провінції, пустеля Сахара — до Сахаро-Аравійської провінції.

Див. також: Ссавці Марокко, Птахи Марокко та Риби Марокко

Охорона природи Редагувати

Національні парки Марокко

Марокко є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD).

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: у північних хребтах Атласу землетруси; періодичні посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Марокко можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Марокко

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Morocco, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. ↑ Атлас світу, 2005.
  5. ↑ Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 22 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Марокко // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ↑ ФГАМ, 1964.
  11. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Марокко
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Marokko pivnichnoafrikanska krayina sho znahoditsya na krajnomu pivnichnomu zahodi kontinentu viddilena Gibraltarskoyu protokoyu vid Yevropi Zagalna plosha krayini 446 550 km 58 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 446 300 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 250 km 1 Plosha krayini priblizno dorivnyuye ploshi teritoriyi Ukrayini trohi bilsha za ploshu Kaliforniyi Geografiya MarokkoGeografichne polozhennya MarokkoGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Pivnichna AfrikaKoordinati 32 00 pn sh 5 00 zh d 32 000 pn sh 5 000 zh d 32 000 5 000TeritoriyaPlosha 446 550 km 58 me suhodil 97 5 vodi 2 5 Morske uzberezhzhya 1835 kmDerzhavnij kordon 2362 5 kmRelyefTip goristijNajvisha tochka gora Tubkal 4165 m Najnizhcha tochka Sebha Tah 55 m KlimatTip tropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Draa 1100 km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursi fosfati zalizni rudi rudi kolorovih metaliv riba kam yana silStihijni liha zemletrusi posuhiEkologichni problemi degradaciya zemel spustelyuvannya perevipasannya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Korolivstvo Marokko Marokko arab المغرب المملكة المغربية El Mamlaka el Magribiya El Magrib 2 Nazva krayini pohodit vid ofrancuzhenoyi nazvi mista Marrakesh sho sluguvav u seredni viki stoliceyu 3 Naprikinci XIX stolittya Franciya kolonizuvala krayinu i pochala zastosovuvati do neyi nazvu Maroka fr Maroca prote poperednya metropoliya Ispaniya prodovzhuye vikoristovuvati nazvu Marruekos isp Marruecos sho blizhche do nazvi mista Marrakesh 3 Marokkanci zh vlasnu krayinu nazivayut El Magrib al Aksa sho z arabskoyi perekladayetsya yak Dalekij Zahid 3 Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya Redaguvati nbsp Karta Marokko vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Marokko ta SShAMarokko pivnichnoafrikanska krayina sho mezhuye z troma inshimi krayinami na shodi z Alzhirom spilnij kordon 1900 km na pivdni iz Zahidnoyu Saharoyu 444 km u minulomu ispanskoyu provinciyeyu yaku v 1975 bulo rozdileno mizh Marokko i Mavritaniyeyu a 1979 roku chastkovo aneksovano Marokko na pivnochi z Ispaniyeyu 18 5 km Seuta 8 km Melilya 10 5 km eksklav Penjon de Veles de la Gomera 75 m Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 2362 5 km 1 Marokko na pivnochi omivayetsya vodami Seredzemnogo morya a na zahodi bezposeredno vodami Atlantichnogo okeanu 4 Viddilene Gibraltarskoyu protokoyu vid Yevropi 4 Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1835 km 1 Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 5 Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 5 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf do glibin 200 m 1 6 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki MarokkoChas Redaguvati Dokladnishe Chas u MarokkoChas u Marokko UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom 7 Litnij chas vvoditsya ostannoyi nedili kvitnya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v ostannyu nedilyu veresnya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya MarokkoDiv takozh Gidrogeologiya Marokko Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini MarokkoNadra Marokko bagati na ryad korisnih kopalin fosfati zaliznu rudu marganec svinec cink kam yanu sil 8 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist MarokkoTeritoriya Marokko harakterizuyetsya pidvishenoyu sejsmichnistyu Vulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani MarokkoRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef MarokkoSeredni visoti 909 m najnizhcha tochka Sebha Tah 55 m najvisha tochka gora Tubkal 4165 m Relyef krayini seredno i visokogirnij z dolinami i plato priberezhnimi nizovinnimi rivninami ruhomimi dyunami Rivnini z vidmitkami do 300 m roztashovani vzdovzh uzberezhzhya Mizhgirski rivnini Marokkanskoyi meseti Zahidna meseta i Visokogo Plato Marokkano Oranskoyi abo Shidnoyi meseti obramovani lancyugami Er Rifu Serednogo i Visokogo Atlasiv Na pivdni i pivdennomu shodi roztashovani pishani i kam yanisti pusteli Sahari nbsp Relyef Marokko nbsp Relyef Marokko nbsp Gipsometrichna karta Marokko nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini Golovni girski pasma krayini Antiatlas Seredni visoti 1800 m najvisha tochka gor Iknikuyin 2712 m Visokij Atlas Seredni visoti 3000 3500 m najvisha tochka gor Tubkal 4165 m Serednij Atlas Seredni visoti 2300 3000 m najvisha tochka gora Bu Nasr 3340 m Er Rif Visoti do 2456 m gora Tidikin nbsp Masiv Tubkal nbsp Visokij Atlas nbsp Antiatlas nbsp Hrebet Er Rif nbsp Dyuni v pusteli Uzberezhzhya Redaguvati nbsp Buhta Tanzheru z kosmosu nbsp Akumulyativnij bereg v Agadiri nbsp Purpurovi ostrovi Ostrovi Redaguvati Dokladnishe Ostrovi MarokkoKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat MarokkoTeritoriya Marokko perevazhno lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi pivnichne uzberezhzhya u subtropichnomu seredzemnomorskogo tipu 9 Na bilshij chastini teritoriyi uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri 10 Na pivdennomu uzberezhzhi vidmichayetsya vpliv holodnoyi Kanarskoyi techiyi sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya stratifikovani pasati z visokoyu vidnosnoyu vologistyu chasti tumani prote opadi majzhe vidsutni cilkovita pustelya 10 Na pivnichnomu uzberezhzhi vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu v gorah 10 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Marokko za Keppenom nbsp Snig v Ifrani Atlaski gori nbsp Saharskij pil nad Atlantikoyu Marokko ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 11 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya MarokkoZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 29 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 14 85 tis km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Marokko i Zahidnoyi Sahari nbsp Ued Draa nbsp Verhiv ya richki Umm er Rbiya nbsp Sudnoplavna chastina richki Sebu nbsp Vodospad Uzud nbsp Vodoshovishe Bin el Vidan Richki Redaguvati Dokladnishe Richki MarokkoRichki j timchasovi potoki vadi krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu na shodi bezstichnim oblastyam pusteli Sahara Richki krim nizhnoyi techiyi Sebu ne sudnoplavni Najdovshij vodotok krayini Draa 1100 km sho teche z gor Visokij Atlas na pivden i donosit svoyi vodi do Atlantichnogo okeanu lishe u vologi sezoni Najdovsha richka z postijnim vodotokom Umm er Rbiya 555 km Najpovnovodnisha richka Sebu 458 km serednij stik 137 m s Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera MarokkoBolota Redaguvati Dokladnishe Bolota MarokkoGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti MarokkoRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora MarokkoZemelni resursi Marokko ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 67 5 orni zemli 17 5 bagatorichni nasadzhennya 2 9 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 47 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 11 5 inshe 21 1 nbsp Kedri na zahidnih shilah Atlaskih gir nbsp Atlaski polonini nbsp Granatovi sadi u dolini Draa Div takozh Lisi MarokkoTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna MarokkoU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti seredzemnomorske uzberezhzhya i gori Atlas do Seredzemnomorskoyi provinciyi pustelya Sahara do Saharo Aravijskoyi provinciyi 10 Div takozh Ssavci Marokko Ptahi Marokko ta Ribi MarokkoOhorona prirodi Redaguvati nbsp Nacionalni parki MarokkoDokladnishe Prirodno zapovidnij fond MarokkoMarokko ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Londonskoyi konvenciyi pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 12 Mizhnarodnoyi konvenciyi z regulyuvannya kitobijnogo promislu 1 Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya MarokkoNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha u pivnichnih hrebtah Atlasu zemletrusi periodichni posuhi 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti degradaciyu zemel i spustelyuvannya cherez eroziyu gruntiv vnaslidok perevipasannya znishennya roslinnogo pokrivu zabrudnennya vod pobutovimi stokami zamulennya vodoshovish zabrudnennya navkolishnih vod naftoproduktami Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Marokko mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni MarokkoDiv takozh RedaguvatiPivnichna Afrika MagribPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m Morocco Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b v Pospelov E M 2005 a b Atlas svitu 2005 a b Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 22 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Marokko Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Marokko Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Kostiv L Ya Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Marokko Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 2 K Ya 671 s ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Braun L Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Marokko Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Solodovnikov V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Marokko nbsp Vikishovishe Atlas Marokko Karti Marokko angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Morocco angl arh 19 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 22 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Marokko ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Marokko Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Marokko amp oldid 40381586