Антиатлас або Малий Атлас (араб. الأطلس الصغير) — гірський хребет, південно-західна частина Атлаських гір, розташований на заході Північної Африки, на межі з Сахарою. Антиатлас простягається від Атлантичного океану на південному заході до міста Варзазат на північному сході, і далі на схід до краю Тафілальт, загалом близько 500 км завдовжки. На півдні обмежено Сахарою. На північ і північний схід, через долину річки Сус, розташований інший хребет системи — Високий Атлас.
Антиатлас الأطلس الصغي | |
| Хребет Антиатлас | |
| Країна | Алжир, Марокко |
|---|---|
| Місто | Агадир, Тафраут |
| Довжина | 1500 км |
| Найвища точка | Джебель Лекст |
| - висота | 2359 м |
| Антиатлас у Вікісховищі |
Найвища точка хребта — гора Джебель Лекст (2359 м), середня висота хребта становить 1590 м. У середньому вершини Антиатласу досягають висоти 2500-2700 м. Західна частина є серією асиметричних пасом брилових і останцевих гір, а східна являє собою столове плато. Східна частина хребта називається горами Сархро.
Інколи Антиатлас розглядають окремо від Атлаських гір, що підкреслюється першою частиною терміну "анти".
Орогенез Редагувати
Основні породи підмурівку Африканської плити було створено в докембрії, вони набагато старше, за породи гір Атлас та Антиатлас.
Хребет Антиатлас утворився у палеозої (~ 300 млн років тому), в результаті континентальної колізії. Сьогоденна Північна Америка, Європа і Африка були у складі двох колишніх континентів, Євроамерики і Гондвани, на межі яких, під час Аллеганського орогенезу, утворилися прадавні Центрально-Пангейські гори.
В третинному періоді (65 мільйонів до ~ 1,8 млн років тому), відбулася континентальна колізія Іберійської та Африканської плит в результаті чого були утворені хребти гір Атлас.
Через довший процес ерозії Антиатлас в середньому нижче за сусідній Атлас.
Профіль і клімат Редагувати
Вершини Антиатласу мають середню висоту 2500-2700 м. На півночі знаходиться плато з середньою висотою 1700-1800 м. Хребет вельми розчленований, особливо в південному напрямку.
Через те що Антиатлас розташовано у дощовому сутінку Великого Атласу, морський вологий вплив відчутно лише на півночі і заході, де північні схили хребта отримують більше вологи, середньорічна кількість опадів — 300-550 мм, тому на них ростуть рідкісні масиви кам'яного дуба, арганського дерева, ялівців, решта терену має опадів менше за 200 мм на рік.
Населення і економіка Редагувати
Територія навколо хребта заселена берберськими племенами, головне місто яких — Тафраут, називається мигдалевою столицею Марокко. Велика частина сільськогосподарських земель розташовано вздовж річок і сильно залежать від періоду високої води навесні.
Місцевість прикрашають мальовничі касби, розташовані в різних частинах регіону, в тому числі в старих районах Агадиру. Раніше касба служила притулком і складом для місцевого населення. У безпосередній близькості розташовувалися тераси полів з кам'яними підпірними стінками, проте у міру того, як оселі залишалися мігруючих населенням, ці поля перестали оброблятися й іригаційні системи стали руйнуватися.
Координати: 30°00′ пн. ш. 8°30′ зх. д. / 30.000° пн. ш. 8.500° зх. д.
Ресурси Інтернету Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антиатлас
- Антиатлас в БСЭ[недоступне посилання з червня 2019]
- Словарь современных географических названий — Антиатлас[недоступне посилання з червня 2019]
- Anti-Atlas — Britannica Online Encyclopedia [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.].