Верхови́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південній частині Івано-Франківської області. Населення становило 30 224 особи (на 1 серпня 2013). Площа району 1260 км². Був найменшим за кількістю населення районом України. Районний центр смт Верховина. Утворено 1966 року.
| Верховинський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Івано-Франківська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Івано-Франківська область |
| Утворений: | 1966 |
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року |
| Населення: | ▼ 30 569 (на 1.01.2019) |
| Площа: | 1260 км² |
| Густота: | 24,26 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3432 |
| Поштові індекси: | 78700—78737 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | смт Верховина |
| Селищні ради: | 1 |
| Сільські ради: | 21 |
| Смт: | 1 |
| Села: | 41 |
| Селища: | 1 |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Шкіндюк Іван Юрійович |
| Голова РДА: | Бровчук Василь Петрович |
| Вебсторінка: | Верховинська РДА Верховинська районна рада |
| Адреса: | 78700, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, смт. Верховина, вул. І.Франка, 20 |
| Мапа | |
| | |
| Верховинський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Розташування Редагувати
Верховинський район є одним з 14 адміністративних районів Івано-Франківської області та розташований на півдні області в самому центрі великої карпатської дуги, у найвищій частині Українських Карпат. Район розташований у найбільш високогірній частині Івано-Франківської області. На заході район межує з Рахівським районом Закарпатської області, на північному заході — з Надвірнянським районом, на півночі із Косівським районом Івано-Франківської області, на сході з Путильським районом Чернівецької області, на півдні та на південному заході межі району збігаються з ділянкою державного кордону України з Румунією (повіт Марамуреш) довжиною 49 км, що проходить по Чивчинському хребту.
Верховинський район є найвіддаленішим від обласного центру і від промислово розвинених районів Прикарпаття. Відстань від селища Верховина до м. Івано-Франківська найкоротшим шляхом на північ становить 150 км. Такою ж є відстань до іншого обласного центру м. Чернівців. Відстань до м. Києва — 611 км; до м. Коломиї — 55 км; до селища Поєніле де Суб-Мунте (Румунія) — 180 км.
Верховинський район — єдиний район області, повністю розташований на території карпатської гірської системи. Крім того, він є єдиним районом області, що межує з іншою державою. Район не має залізничного сполучення. Найближча залізнична станція Ворохта розташована на відстані 32 км від селища Верховина.
Протяжність району з півночі на південь — 62 км, з заходу на схід — 41 км. Територія Верховинського району складає 125 426 га, з них — 32 113 га становлять господарські угіддя: рілля — 871,46 га, багаторічні насадження — 120,5 га, сінокоси — 12380,3 га, пасовища — 20541,5 га, а 89462,1 га (71,3 %) — ліси та інші площі, вкриті лісом.
Територія району становить 125 426 тис. гектарів. За займаною площею район посідає третє місце в області після Рожнятівського та Надвірнянського районів.
Рельєф Редагувати
Рельєф зумовленням знаходженням регіону у гірській місцевості. На території району знаходяться ряд найвищих вершин Східних Карпат, у тому числі й третя за висотою гора України — Піп Іван, 2020 м.
Клімат Редагувати
Клімат Верховинського району є різноманітний. Це зумовлено зміною абсолютних висот, характером рельєфу, наявністю улоговин, річкових долин, схилів різних експозицій, циркуляції атмосфери, тощо. Тут виділяються в основному дві кліматичні зони: середня — з помірно холодним, надмірно вологим кліматом і високогірна — з холодним, надмірно вологим кліматом. Річна кількість опадів коливається від 800 до 1500 мм.
Холодний період в горах вище 800—1000 м триває 6 місяців. Сніговий покрив присутній з листопада до середини травня. Він має товщину на вершинах гір у середньому 300—350 см, а в інших місцях — як правило не перевищує (ненабагато перевищує 100 см). Взимку шляхи важко утримувати через снігові заноси, завірюху та низьку температуру. Вітри, що формуються під впливом загальної західної та північної й північно-східної циркуляції, а також положення гірських хребтів, спрямовує потоки холодного повітря смугами долин, зберігаючи прохолодний клімат. Переважають західні та південно-західні вітри. На високих масивах, зимою швидкість вітру може перевищити 45 м/с, а в інші пори року сягає від 3,5 до 4 м/с.
Найбільшу кількість опадів як правило фіксують протягом літніх місяців. Приблизно 25 % від усієї кількості опадів випадає у холодну пору року у вигляді снігу. Для більшості території району не притаманна небезпека сходження лавин, за винятком стін давньольодовикових котлів у Мармароських горах.
Гідрологія Редагувати
Досить насиченою є гідросистема району.
Найбільшою річкою є Черемош, загальна площа басейну якої на території району становить 2565 км². Територію району складають басейн Чорного Черемоша та лівобережна частина басейну Білого.
Саме Верховинщина є одним з найбагатших на мінеральні води регіонів держави. Тут є понад 100 джерел мінеральних вод. Лише в селищі Верховина та селі Буркут розташовано 10 досліджених джерел мінеральної води.
Природно-заповідний фонд Редагувати
Мережа природно-заповідного фонду в районі нараховує 18 заповідних об'єктів загальною площею 16 189 га. В тому числі:
Національні природні парки Редагувати
Верховинський (загальнодержавного значення), Карпатський (загальнодержавного значення).
Гідрологічні заказники Редагувати
Ріка Чорний Черемош з прибережною смугою.
Ландшафтні заказники Редагувати
Ботанічні пам'ятки природи Редагувати
Еталон букового насадження, Еталон смерекового насадження (Гостовецьке л-во), Еталон смерекового насадження (Перкалабське л-во), Еталон смерекового насадження (Яловичорське л-во, кв. 14, вид. 13), Еталон смерекового насадження (Яловичорське л-во, кв. 14, вид. 16), Модрина, Редискул.
Геологічні пам'ятки природи Редагувати
Писаний Камінь, Скельний коридор Довбушанки.
Гідрологічні пам'ятки природи Редагувати
Болото Висяче (загальнодержавного значення).
Водоспади Редагувати
Дзембронські водоспади, Млинський водоспад, Ціви, Гаджинські водоспади, Буковецький водоспад, Буковецький нижній, Кривопільський водоспад
Комплексні пам'ятки природи Редагувати
Заповідні урочища Редагувати
Бережниця, Дрестунка, Заріччя, Липовий гай-1, Липовий гай-2, Прелучний, Чорний Потік.
Довкілля Редагувати
Верховинський район є одним із найчистіших в області, а можливо і в Україні з точки зору стану довкілля. Цьому сприяє віддаленість району від великих міст та промислових центрів регіону; відсутність виробничих підприємств, які б забруднювали довкілля; межування району з малонаселеними і екологічно чистими гірськими територіями.
Історія Редагувати
До найдавніших поселень відносяться села Красноїлля (стара назва Дідушкова річка), Довгополе, Криворівня, Білоберізка. Село Криворівня — одне з найбільших сіл району, вперше про нього згадується у 1719 році.
Основне багатство району — карпатський ліс. Відомий район своїми пасовищами — полонинами, де випасаються велика рогата худоба і вівці.
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
Адміністративний устрій Редагувати
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селишну раду та 21 сільську раду, які об'єднують 43 населені пункти і підпорядковані Верховинській районній раді. Адміністративний центр — смт Верховина.
Населення Редагувати
Верховинський район є найменш населеним районом області. Частка населення району становить 2,6 % від усього населення області.
Згідно першого перепису населення 1950 року у Верховинському районі проживало близько 21,2 тисяч осіб.
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 14 413 | 3644 | 2373 | 4419 | 2535 | 1354 | 88 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 15 663 | 3564 | 2306 | 4160 | 3184 | 2328 | 121 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 29954 | 99,58 % |
| росіяни | 96 | 0,32 % |
| білоруси | 13 | 0,04 % |
| інші | 16 | 0,05 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 29971 | 99,64 % |
| російська | 95 | 0,32 % |
| інші | 13 | 0,04 % |
Станом на 01.01.2012 р. чисельність населення району становила 29 826 мешканців та збільшилась у порівнянні з початком 2011 року на 192 особи.
На 1 січня 2013 року тут мешкало 30 040 осіб, а 1 серпня 2013 року населення складало 30 224 особи[джерело?].
Населення району станом на 2015 рік становило 30 446 осіб, з них міського — 5 812 (власне Верховина), сільського — 24 634 осіб.
Транспорт Редагувати
Єдиним наявним видом транспорту в Верховинському районі є автомобільний. Територією району проходять регіональні автодороги Р24: Татарів — Косів — Коломия — Борщів — Кам'янець-Подільський та Р62 Верховина — Усть-Путила — Вижниця — Сторожинець — Чернівці.
Залізниці на території району немає. На відстані 32 км від Верховини розташована найближча залізнична станція Ворохта, що має пряме сполучення зі Львовом та Раховом (раз на день), звідси також курсують дизель-поїзди на Івано-Франківськ та Коломию.
На відстані 136 км від Верховини заходиться міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», звідки виконуються регулярні рейси на Київ. Приблизно на такій самій відстані знаходиться міжнародний аеропорт «Чернівці», звідки регулярно літають літаки на Київ.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Верховинського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 73,17 % (проголосували 16 611 із 22 701 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,48 % (9 216 виборців); Юлія Тимошенко — 21,44 % (3 561 виборців), Олег Ляшко — 11,58 % (1 923 виборців), Анатолій Гриценко — 3,73 % (619 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,71 %.
Соціальна сфера Редагувати
Освіта Редагувати
У районі працює 36 загальноосвітніх шкіл, в числі яких — Верховинський ліцей, 14 шкіл I—III ступенів, 10 — I—II ступенів та 10 шкіл I ступеню. Також у районі працює 3 навчально-виховні комплекси, що є поєднанням загальноосвітньої школи та дошкільного навчального закладу, та 13 дитячих садків.
За показником забезпеченості населення загальноосвітніми школами (кількість закладів на 10 тис. населення) Верховинський район майже у 2 рази перевищує середній показник для області, що пояснюється не стільки щільністю шкільної мережі, скільки малочисельністю населення Верховинщини. Всього у школах району навчаються 5200 учнів. Протягом останніх 10 років спостерігається поступове скорочення числа випускників загальноосвітніх шкіл. Так протягом 2003—2012 рр. число випускників, що отримали атестати, зменшилось на 21 %. У школах району працює 818 вчителів. Для шкіл району є характерним найнижчий рівень забезпеченості педагогічними кадрами. З іншого боку, на одного вчителя в районі у середньому припадає лише 5 учнів, що є безпрецедентним для області показником.
Вищу освіту у Верховині репрезентують Коледж туризму та готельного господарства Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, філіал Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», що спеціалізується на освіті для людей з особливими потребами. У Криворівні діє філія Бережанського агротехнічного інституту.
Спорт Редагувати
В районі діє дитячо-юнацька спортивна школа. У 2010 році реконструйовано діючий трамплін, де відбуваються спортивні змагання регіонального, всеукраїнського і навіть міжнародного рівнів, зокрема з лижного спорту, стрибків з трампліну.
Культура Редагувати
Літературно-меморіальний музей Івана Франка відкрито у 1953 р. в селі Криворівні, де у літні періоди з 1906 по 1914 рр. письменник жив з сім'єю.
До закладів культури належать 16 сільських будинків культури, 22 клуби, 38 бібліотек, школа мистецтв. Діють Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини,Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика, Музей фільму «Тіні забутих предків» (всі — у Верховині, Літературно-меморіальний музей Івана Франка та музей Михайла Грушевського у Криворівні, Народний музей Гуцульського театру Гната Хоткевича у Красноїллі, Музей «Гуцульщина» у Яблуниці, Музей гуцульської вишивки у с. Зелене Підугорське, Музей «Хата-ґражда» гуцульської господарки у Криворівні.
Чотирьом колективам художньої самодіяльності району присвоєно звання «народний»:
- танцювальному колективу «Ванджураків-Ілюків» з села Віпче;
- хору «Гомін Карпат»;
- танцювальному колективу «Черемош»;
- квартету «Ясени».
Ці колективи представляли гуцульське мистецтво у багатьох зарубіжних країнах. Двадцять років діє ансамбль троїстих музик «Черемош» (керівник — заслужений працівник культури України Роман Кумлик).
З 1991 року, проводяться Гуцульські міжрайонні художньо-мистецькі фестивалі, які на сьогодні набули характер загальноукраїнських і навіть міжнародних заходів.
Охорона здоров'я Редагувати
Мережа медичних закладів Верховинського району включає районну лікарню на 175 ліжок, 11 відділень, 2 дільничні лікарні, 1 сільську лікарську амбулаторію (с. Зелене), 1 амбулаторію загальної практики сімейної медицини (с. Красноїлля), 39 фельдшерсько-акушерських пунктів практично в усіх селах району та районну санітарно-епідеміологічну станцію.
Структурним підрозділом районної лікарні є поліклініка, яка щоденно може прийняти до 150 відвідувачів. За показником кількості лікарняних ліжок на 10 тис. населення (65,3 ліжка у 2010 р.) Верховинський район випереджає Надвірнянський район та м. Болехів, однак поступається іншим гірським територіям Івано-Франківщини. При цьому показник району щодо забезпеченості місцями у лікувальних закладах є у 1,8 разів нижчим за середній показник для області.
Протягом 2007—2010 рр. зафіксовано збільшення чисельності лікарського персоналу, при цьому потреби населення в медичному персоналі залишаються задоволені на рівні 85 %. Потреби у медичних послугах зростають по мірі збільшення випадків захворювань серед населення. У порівнянні з 2006 р. кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань в районі збільшилась приблизно на 24 %.
Пам'ятки Редагувати
У Верховинському районі перебуває на обліку 14 пам'яток архітектури.
Персоналії Редагувати
Село Буркут, Голови, Довгополе, Красноїлля, Криворівня відомі тим, що тут бували Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Станіслав Вінценз та інші. Гуцульський край справив велике враження на Коцюбинського і він написав повість «Тіні забутих предків». У селі Красноїлля жив (1906–1912 рр.) український письменник Гнат Хоткевич, де він написав повісті «Камінна душа», «Довбуш» та ін. Саме в цьому селі ним був створений відомий за межами України аматорський Гуцульський театр. Сьогодні тут відкрито музей Гната Хоткевича.
Цікаві факти Редагувати
Жителі Верховинського району брали участь у зйомках фільму «Камінна душа», знятого режисером Станіславом Клименком за однойменною повістю Гната Хоткевича.
Див. також Редагувати
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 487/2019-рп «Про призначення В. Бровчука головою Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
- Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 4 серпня 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Верховинського району на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 26 липня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 13 лютого 2019.
- ↑ . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 10 серпня 2016.
- р-24 на google map
- КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верховинський район (1966—2020) |
Посилання Редагувати
- ВЕРХОВИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н // ЕСУ
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з березня 2019]
- Верховинський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
- Верховина — інформаційний портал
- Сайт Верховини
- Верховинська райрада
- Верховинський район // Івано-Франківська область у складі УРСР (на основі матеріалів видання: Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
- Андрій Мельничук. Черемош: де народжується сир // Збруч, 03.12.2014 (Верховинський район у 2014 р.)