Зеле́не — село Верховинського району Івано-Франківської області. Відстань до райцентру Верховина становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення. Найближча залізнична станція Ворохта знаходиться за 43 км. Село лежить у межах Карпатського національного природного парку. Зелене — центр сільської громади, лежить у долині Чорного Черемошу. Населення — 815 осіб.
| село Зелене | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Верховинський район |
| Громада | Зеленська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | XV ст. |
| Населення | 815 |
| Площа | 8 км² |
| Густота населення | 101,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78730 |
| Телефонний код | +380 3432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°03′03″ пн. ш. 24°45′22″ сх. д. / 48.05083° пн. ш. 24.75611° сх. д.Координати: 48°03′03″ пн. ш. 24°45′22″ сх. д. / 48.05083° пн. ш. 24.75611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 797 м |
| Водойми | Чорний Черемош, Людовець, Гнилець, Змянки |
| Відстань до обласного центру | 135 км |
| Відстань до районного центру | 22,5 км |
| Найближча залізнична станція | Ворохта |
| Відстань до залізничної станції | 43,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78730 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Зелене |
| Сільський голова | Феркаляк Володимир Михайлович |
| Карта | |
Зелене | |
Зелене | |
| Мапа | |
| Зелене у Вікісховищі |
Назва Редагувати
У 1993 р. назву села Зелена було змінено на одну літеру.
Географія Редагувати
Присілком села протікає річка Погорілець. У селі потоки Людовець, Гнилець, Змянки, Скорушни, Студенєк, Погорілець впадають у річку Чорний Черемош.
Історія Редагувати
Зелену засновано на початку XV століття. У квітні 1920 року Зелена стала центром селянського повстання проти Польщі. Загін повстанців, що розташувався на горі Платку, об'єднував близько 600 чоловік.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Угорський Зеленської сільської ради Жаб'євського району перейменовано на хутір Яструбці.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.
Релігійні споруди Редагувати
Церква Усікновення голови Івана Хрестителя (Зелене) Редагувати
Докладніше: Церква Усікновення голови Івана Хрестителя (Зелене)
У центрі села розташована дерев'яна гуцульська церква — пам'ятка архітектури національного значення. Церква хрестоподібна в плані з масивною центральною навою та невеликими боковими раменами. Побудована в 1869 році, використовується парафією Православної церкви України.
Населення Редагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 757 осіб, з яких 386 чоловіків та 371 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 814 осіб.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,88 % |
| російська | 0,12 % |
Інфраструктура Редагувати
У селі є церква, два лісопункти, чотири лісництва, середня загальноосвітня школа I—III cт. та дві школи І ст., пришкільна їдальня, два будинки культури, клуб, дві бібліотеки, три амбулаторії, здоровпункт, аптека, при шкільна їдальня, вісім магазинів.
Ґрунтова дорога з села веде через вододільний хребет Чивчинських гір, Копилаським перевалом, до села Руська Поляна на Марморощині. Попри десятиріччя обіцянок обласних керівників про відкриття пішохідного переходу через кордон, такий проєкт залишається малоймовірним.
Відомі люди Редагувати
- Феогност (Бодоряк) — єпископ Богородчанський Православної Церкви України;
- Янушевська Василина — поетеса та вишивальниця.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
- «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
- . kolomija.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 березня 2021.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2020.
Посилання Редагувати
- Історичне Прикарпаття [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |