www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва під Хотином 1621 Хотинська битва 1621 битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля міста Хотина

Битва під Хотином (1621)

Хотинська битва 1621 — битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля міста Хотина, завершальна частина Хотинської війни 1620—1621 років. Закінчилась перемогою об'єднаних сил Речі Посполитої та українського козацтва. Величезний внесок у знищення османської армії під Хотином зробили запорізькі козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. Внаслідок поразки під Хотином, турецький султан Осман II був змушений припинити війну.

Битва під Хотином
Польсько-турецька війна (1620—1621)

Дата: 13 липня—29 вересня 1621 р.
Місце: Хотин
Результат: Перемога польсько-козацького війська
Сторони
 Річ Посполита
 Військо Запорозьке 		Османська імперія
 Кримське ханство
 Молдовське князівство
 Волощина
Командувачі
Владислав Ваза
  Ян Кароль Ходкевич † ,
 Станіслав Любомирський,
 Петро Конашевич Сагайдачний 		Осман II
Огрілі Хусейн Паша Великий Візир †
Ділавер Паша Месопотамії Великий Візир з 22.09.1621
Джігамбет-Гірай (Джанібек) кримський Хан
Кан-Темир Хан Буджаку
Каракаш Паша Буди †
Хусейн Паша Сілістра†
Мустафа Паша Багдаду,
Дефдердарем Паша Баку,
Алі Паша †
Паша Карачісару †
Александру IV Ілляш - Молдовський господар
Військові сили
32,5 тис. війська Речі Посполитої
41,5 тис. козаків		 240–300 тис.
Втрати
військо Речі Посполитої: 5 000 убитими, пораненими, померлими від хвороб
запорожці: 6 500 убитих, поранених, померлих від хвороб 		80 000 вбитими. Невідома кількість поранених, полонених та дезертирів
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Битва під Хотином (значення).
Хотинська битва 1621
Хотинська битва 1621

Передумови битви Редагувати

Після розгрому королівських військ під Цецорою 1620 року і татарського нападу на Поділля, султан Осман II розробив план завоювання України, Речі Посполитої, а згодом і Центральної Європи. 160-тисячній османській та татарській армії протистояло лише 87-тисячне польсько-литовське та козацьке військо. Деякі джерела вказують кількість османсько-татарських військ — 300—700 тис. Щоби знайти собі союзника, уряд Речі Посполитої звернувся до українських козаків по допомогу, обіцяючи різні права і привілеї.

Султан зібрав військо своїх підлеглих з трьох частин світу.

Козацька Рада 17 червня 1621 року в урочищі Суха Діброва, ухвалила взяти участь у боротьбі проти Османської імперії і вислала до Варшави посольство на чолі з гетьманом Петром Конашевичем, щоби за свою участь у проти-османській боротьбі забезпечити деякі привілеї для козацтва та права для Православної Церкви в Україні.

1617 року гетьман коронний Станіслав Жолкевський підписав з османами Бушанський мирний договір, за яким молдовсько-волоські землі, а також оборонний замок Хотин переходив під владу османів. Прикордонні замки Каравул та Бершадь мали бути зруйновані. Місцева шляхта була незадоволена таким рішенням.

Цецорська битва 1620 Редагувати

Через нерівні сили (з боку С. Жолкевського 8 000, а османсько-татарських військ — 100 000) битва закінчилась поразкою та смертю самого Станіслава Жолкевського, а османи здобули легку перемогу. Гетьман Жолкевський говорив, що «війна з османами — це не іграшка» і не хотів іти під Цецору, але король дав наказ взяти участь в битві, обіцяючи надати допомогу (те ж саме обіцяв молдовський господар Гаспар Граціані). Останній втягнув Жолкевського в битву, подавши відомості про сили противника: не більше як 10 000. Взявши «язика» та дізнавшись про дійсну кількість татарсько-османського війська, гетьман Жолкевський ухвалив відступати через переправу на Дністрі біля Могилева-Подільського на власну територію. Відступ проходив табором, оточеним чотирма рядами возів, через це татари не нападали. Напали вони на козацько-польське військо вночі під час переправи бродом.

Багато шляхти під час переправи загинуло (зокрема, староста генеральний подільський Валентій Александр та його син Войцех Калиновські) або потрапили в полон (польний гетьман Станіслав Конєцпольський, син С.Жолкевського Ян і його небіж Лукаш, князь Самійло Корецький, ротмістр, майбутній брацлавський воєвода Миколай Потоцький - «Ведмежа Лаба», галицький староста Миколай Струсь, майбутній подільський воєвода Марцін Казановський, вінницький староста Олександр Балабан, а також Богдан Хмельницький тощо).

Після Цецори Редагувати

Річ Посполита не була готова до війни. Під Могилевом-Подільським поліг досвідчений 73-річний коронний гетьман Станіслав Жолкевський, польний гетьман Станіслав Конецпольський перебував на той час в османському полоні, тому очолити війська мусив 72-річний великий гетьман литовський Ян Кароль Ходкевич. Король Речі Посполитої звернувся по допомогу до всіх монархів Європи, але її не отримав.

Підтримка була тільки з боку запорізького козацтва (40 000 вояків). Гетьман Сагайдачний, пам'ятаючи про невиконання коронним урядом обіцянок перед походом на Москву для врятування королевича Владислава, не одразу погодився допомагати і спочатку не поспішив на раду до Варшави, куди його запросили, та ухилився від будь-якої підтримки Корони. Поляки для умовляння Конашевича діяли через патріарха Феофана, який перебував у Києві. Після звернення останнього Сагайдачний погодився за умови, якщо Феофан та королівський посол Бартломей Обалковський запевнюють підтримку королем нововисвячених митрополита і єпископів. У Варшаві гетьмана та козаків зустріли з шанобою. Він знову висунув кілька умов, які прийняли і затвердили, після чого поспішив до Києва і відпустив патріарха Феофана до Єрусалиму. Перед початком бойових дій Сагайдачний у Львові зустрівся з королевичем, де його, виходячи з архієрейського двору, побачив король, який вклонився та нагадав, що доручає Конашевичу сина.

Напередодні битви провіант і порох, який везли з Кам'янця, захопили османи і відрізали можливість постачання провіанту з Кам'янця. У військовому таборі не вистачало харчів, їх щоночі добували козаки. На мить підписання договору залишилася тільки бочка пороху.

Королевич Владислав захворів напередодні битви, тож участі в ній не брав.

Всі мешканці, побачивши війська, які йшли в Хотин, покинули місто.

Військові сили Редагувати

Річпосполитські війська:

Війська Османської імперії, які очолили 10 пашів, великий візир, татарський хан Джанібек та Кантемир Мурза:

  • Всього від 240 до 300 тисяч воїнів, озброєних слуг та челяді
  • 250 гармат
  • 4 бойові слони

Хід битви Редагувати

Хід воєнних дій за Кам'янецькою хронікою Аксентія Каменація (учасника подій, який володів османською мовою і часто був за перекладача).

  • 13 липня — Ян Кароль Ходкевич прийшов з військом у табір під Оринином.
  • 20 липня — Ходкевич з 30 000 військом пройшов повз Кам'янець і став табором в Олександрівському укріпленні біля с. Брага на Дністрі (навпроти Хотинської фортеці).
Ян Кароль Ходкевич
  • 23 серпня — королевич Владислав прибув до Кам'янця з 4 000 жовнірами Речі Посполитої та 8 000 німецьких найманців. Розмістив свій табір під Довжком. Наступного дня приєднався до Хоткевича.
  • 25 серпня — до табору під Хотином прибули 41 520 козаків з Яцьком Бородавкою. Вони за півтора тижня пройшли Молдовою. У боях вони вбили сілістринського пашу Хусейна, а в одній із битв був легко поранений в плече Сагайдачний. В одній сутичці передовий 4000 загін козаків був оточений османами і розбитий, у чому згодом козаки звинуватили гетьмана Бородавку тож це стало причиною його страти.
  • 26 серпня — повінь зруйнувала міст через Дністер, і на його відновлення потрібно було 5 днів. Тоді все військо переправилось на інший берег під Хотинський замок.
  • 1 вересня — прибув султан Осман II з 250-тисячним військом і 250 гарматами. З тих гармат 14 було важких, на перевезення яких потрібно було по 30 пар волів, для інших по 9-10 пар волів і для легких гармат — по 4 пари. Султан розташувався за чверть милі від табору Речі Посполитої, тому з одного табору було добре видно інший. Щойно османи стали табором, одразу почали обстріл. Проти них вийшло кілька ескадронів Речі Посполитої. Втрати з обох сторін були незначні.
  • 2 вересня — підійшов кримський хан зі 130-тисячним військом. Він став табором поруч із османами. Кантемир Мурза із 80 тисячами татар переправився через Дністер і отаборився на Кам'янецькому шляху, щоби відрізати надходження припасів з Кам'янця. В цей час якраз везли порох королевичу, який дістався татарам.
    Кантемир мурза з 50 000 пішов на Замостя і Люблін грабувати і повернувся звідти з багатою здобиччю. Міщани Кам'янця, зібравшись, зробили на частину татар вилазку і відбили полонених та забрали награбоване. Татари помстилися тим, що поруйнували гарно збудовану церкву св. Георга в Кам'янці, а також дах церкви Св. Хреста.
  • 4 вересня — османи підійшли з гарматами і впродовж дня атакували козаків. Ввечері козаки зробили вилазку, татари почали втікати, козаки гнали їх до самого табору. Поляки не змогли дати підкріплення, козаки захопили 7 гармат, та не змогли їх забрати, бо вони були прикуті до дубів та одна до одної. Козаки повернулись із сокирами і, порубавши колеса, відтягли гармати у власний табір.
  • Два наступних дні не відбувалося нічого, бо османський султан Осман був лютий — йому обіцяли за день розбити противника. В шаленстві він наказав стратити одного пашу, скинути яничарського агу і закувати молдовського господаря Олександра.
  • 7 вересня — османи атакували козаків та після обіду напали на гайдуків і піхотинців Речі Посполитої. На чолі османів був багдадський паша — Мустафа. Того ж дня о 23 годині 15 000 військо пішло в наступ до воріт табору Речі Посполитої, де був польний гетьман. Коронний гетьман Ян Кароль Ходкевич, побачивши противника, сам кинувся назустріч османським військам. Але ескадрони каштеляна Потоцького, Прокопа Сенявського та коронного гетьмана не допустили, щоби він вступав в бій; Потоцький в ході бою отримав удар списом і за 5 днів помер. Османи кинулись тікати й їх гнали до табору. Втрати османів в цьому бою були 1200 осіб. З боку Речі Посполитої вбито 2 офіцерів і забрано хоругви коронного гетьмана. Османи цілу ніч ходили зі смолоскипами, збираючи тіла знатних людей, а інших залишили на полі. Козаки перейшли в наступ, увірвались у османський табір, але не змогли його захопити цілком, бо з невідомих причин Ян Кароль Ходкевич своєчасно не допоміг. Це призвело до відкритого вислову незадоволення з боку козаків. Королевич призначив депутатів для ведення слідства, один із яких — Якуб Собеський — звернувся до них зі схвальною промовою, що заспокоїло становище. Через 3 дні королевич Владислав та Я. К. Ходкевич захворіли на пропасницю: перший вижив, другий помер .
  • 11 вересня — відбувся великий бій переважно з козаками, а також піхотинцями та жовнірами. Того ж дня Яцька Бородавку скинули з гетьманства і обрали Сагайдачного, якому віддали Бородавку, а за 2 тижні він наказав його стратити.
  • 12 вересня — від османів прибув посланник Констянтин, син Баптиста, який просив прислати посла до султана.
  • 13 вересня — до османів відіслали посла Зелінського і відпустили османського посла.
  • 15 вересня — прибув улюбленець султана паша Буди Карахаш з 4000-м військом. Султан подарував йому каптан і дозволив паші здійснити напад, надавши для цього 27 000 османів. Паша поклявся йому взяти противника того ж дня. В обід сили паші були під валами, а інші — з гарматами, з усіх боків вдарили на козацький табір. Також вони вдарили з тилу на німців на чолі з Ваєром, але німецькі вояки навели відразу в своїх лавах порядок і погнали їх. Карахаш паша був підстрелений німцем у ногу і впав з конем. Йому було подано іншого коня, але паша не встиг на нього сісти — німець пострілом у груди вбив його. Османи відступили до лісу. Втрати османів за цей день склали 2800. Султан був дуже засмучений, бо на цього пашу він покладав усі надії.
  • 22 вересня — султан усунув з посади великого візира і поставив нового, Ділявера-пашу. Того ж дня козаки напали на османські намети, колишній великий візир Хусейн-паша, втікаючи від козаків, сховався в лісі і на другий день його там знайшли мертвого. Вмер паша від переляку (за щоденником Якуба Собєського).
  • 22 вересня — гетьман наказав 1200 козакам і 300 гайдукам переправитись через Дністер та здобути 2000 османську залогу, яка охороняла османський нещодавно відбудований міст. Козаки перебили османів, які тоді спали і вбили Алі пашу й пашу Карахісару. Залишили в живих тільки чорного арапа, якого віддали королевичу.
  • 23 вересня — османи цілий день з гарматами атакували козаків, наступали на табір Речі Посполитої.
  • 24 вересня — пішов з життя коронний гетьман. Але османи про це не узнали. Того ж дня османи з великих гармат били безперестанку по козаках та лісовчиках.
  • 26 вересня — османські вояки переправили через Дністер 18 гармат, поставили їх навпроти польового табору та почали стріляти з ранку до вечора по козаках та лісовчиках.
Хотинська фортеця
  • 27 вересня — султан наказав переправити через Дністер 40 гармат і чотирьох пашів з військами. За наказом султана військо великими силами пішло на козаків. Сам султан сидів за Хотином на пагорбі Городище і звідти спостерігав за ходом атак. Одне ядро влучило в намет паші, після чого османи взяли волів, щоби забрати гармати, та ганебно покинули поле бою. Султан того дня кинув величезні сили в бій проти козаків, їх було атаковано 9 разів, військо Речі Посполитої — тричі. В той день полягло дуже багато османського війська.
    Аксентій, учасник битви та кам'янецький літописець, підсумовує: битва була виграна завдяки мужності козаків, які були на боці королевича, бо вони щодня робили вилазки проти ворога. Якби не козаки, то хто знає, що сталося би з коронним військом. Османи знали, що козаки дуже потужні і через це кидали основні свої сили проти них — вони казали, що коли справляться з козаками, то з військом Речі Посполитої впоратися буде набагато легше. Не було такої ночі, щоби козаки не нападали на османський табір і приходили звідти з великою здобиччю.
  • 29 вересня — до османського табору направили послів, вони вирушили разом з османськими послами, які прибули два дні тому. Головою посольства був Яків Собеський, його супроводжували 200 багато вбраних вершників, князі і шляхта були ошатно вдягнені, а на коней накинули тигрові та леопардові шкури. Зустріч послів відбулась біля османського табору. Вершники Речі Посполитої, передавши послів, повернулись. Того самого дня султан послав 500 яничарів та 8 гармат на Пнівський замок, який зумів оборонитися.

Наслідки битви Редагувати

Хотинська битва 1621
Пам'ятник Сагайдачному біля Хотинської фортеці

Внаслідок битви османські втрати склали близько 80 тис. чоловік. 29 вересня між командуванням польсько-козацьких і османсько-татарських військ почалися переговори про укладення миру. Вони закінчилися підписанням угоди 8 жовтня 1621 року. За мирною угодою сторони домовлялися про відновлення дипломатичних зв'язків.

Хотинська війна показала малу придатність кінноти у позиційних війнах. Загинули майже всі коні. Гусарія Речі Посполитої не мала впливу на хід бойових дій під Хотином. Вирішальну роль у битві відіграли піхота та артилерія.

Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Османську імперію відмовитись від задумів завоювання Європи. В Османській імперії, експедиція була оголошена успішною, бо імперія зберегла контроль над Молдовою. Також король Речі Посполитої утримував козаків від походів на османські землі.

На честь Хотинської битви Папа Григорій XV та Папа Урбан VIII за мужність війська присвятили день пам'яті — 10 жовтня і католицька церква до кінця 19 ст. відправляла в цей день спеціальну службу.

Битва в художній літературі Редагувати

Битва в мистецтві Редагувати

Галерея Редагувати

Щоденники Хотинської війни 1621 Редагувати

  • Щоденник Прокопа Збігневського, вид. 1621.
  • Ян Остророг «Війна волоська…», вид. 1622. Був перекладений Самійлом Величком і доповнений козацьким літописом, виданий 1848 року у Києві, Т. 1, в додатках.
  • Щоденник Якоба Собеського.
  • Польного гетьмана Станіслава Любомирського.
  • В музеї Чарторийського у Кракові знаходилося 4 щоденники Хотинської війни.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 127.
  2. Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу, 2011, с. 128.
  3. . Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 14 лютого 2013. 
  4. Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний… — С. 301.
  5. Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний… — С. 306–307.
  6. Pamiętniki o wyprawie chocimskiej r. 1621, Pauli Żegota, Krakiw 1853
  7. Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний… — С. 309.

Література Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Хотином (1621)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hotinska bitva 1621 bitva mizh vijskami Rechi Pospolitoyi ta Osmanskoyi imperiyi bilya mista Hotina zavershalna chastina Hotinskoyi vijni 1620 1621 rokiv Zakinchilas peremogoyu ob yednanih sil Rechi Pospolitoyi ta ukrayinskogo kozactva Velicheznij vnesok u znishennya osmanskoyi armiyi pid Hotinom zrobili zaporizki kozaki na choli z getmanom Petrom Sagajdachnim Vnaslidok porazki pid Hotinom tureckij sultan Osman II buv zmushenij pripiniti vijnu Bitva pid HotinomPolsko turecka vijna 1620 1621 Data 13 lipnya 29 veresnya 1621 r Misce HotinRezultat Peremoga polsko kozackogo vijskaStoroni Rich Pospolita Vijsko Zaporozke Osmanska imperiya Krimske hanstvo Moldovske knyazivstvo VoloshinaKomanduvachiVladislav Vaza Yan Karol Hodkevich Stanislav Lyubomirskij Petro Konashevich Sagajdachnij Osman II Ogrili Husejn Pasha Velikij Vizir Dilaver Pasha Mesopotamiyi Velikij Vizir z 22 09 1621 Dzhigambet Giraj Dzhanibek krimskij Han Kan Temir Han Budzhaku Karakash Pasha Budi Husejn Pasha Silistra Mustafa Pasha Bagdadu Defderdarem Pasha Baku Ali Pasha Pasha Karachisaru Aleksandru IV Illyash Moldovskij gospodarVijskovi sili32 5 tis vijska Rechi Pospolitoyi 1 41 5 tis kozakiv 1 240 300 tis 1 Vtrativijsko Rechi Pospolitoyi 5 000 ubitimi poranenimi pomerlimi vid hvorob 2 zaporozhci 6 500 ubitih poranenih pomerlih vid hvorob 1 80 000 vbitimi Nevidoma kilkist poranenih polonenih ta dezertirivU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pid Hotinom znachennya Hotinska bitva 1621Hotinska bitva 1621 Zmist 1 Peredumovi bitvi 1 1 Cecorska bitva 1620 1 2 Pislya Cecori 2 Vijskovi sili 3 Hid bitvi 4 Naslidki bitvi 5 Bitva v hudozhnij literaturi 6 Bitva v mistectvi 6 1 Galereya 7 Shodenniki Hotinskoyi vijni 1621 8 Primitki 9 Literatura 10 Dzherela 11 PosilannyaPeredumovi bitvi RedaguvatiPislya rozgromu korolivskih vijsk pid Cecoroyu 1620 roku i tatarskogo napadu na Podillya sultan Osman II rozrobiv plan zavoyuvannya Ukrayini Rechi Pospolitoyi a zgodom i Centralnoyi Yevropi 160 tisyachnij osmanskij ta tatarskij armiyi protistoyalo lishe 87 tisyachne polsko litovske ta kozacke vijsko Deyaki dzherela vkazuyut kilkist osmansko tatarskih vijsk 300 700 tis Shobi znajti sobi soyuznika uryad Rechi Pospolitoyi zvernuvsya do ukrayinskih kozakiv po dopomogu obicyayuchi rizni prava i privileyi Sultan zibrav vijsko svoyih pidleglih z troh chastin svitu Kozacka Rada 17 chervnya 1621 roku v urochishi Suha Dibrova 3 uhvalila vzyati uchast u borotbi proti Osmanskoyi imperiyi i vislala do Varshavi posolstvo na choli z getmanom Petrom Konashevichem shobi za svoyu uchast u proti osmanskij borotbi zabezpechiti deyaki privileyi dlya kozactva ta prava dlya Pravoslavnoyi Cerkvi v Ukrayini 1617 roku getman koronnij Stanislav Zholkevskij pidpisav z osmanami Bushanskij mirnij dogovir za yakim moldovsko voloski zemli a takozh oboronnij zamok Hotin perehodiv pid vladu osmaniv Prikordonni zamki Karavul ta Bershad mali buti zrujnovani Misceva shlyahta bula nezadovolena takim rishennyam Cecorska bitva 1620 Redaguvati Cherez nerivni sili z boku S Zholkevskogo 8 000 a osmansko tatarskih vijsk 100 000 bitva zakinchilas porazkoyu ta smertyu samogo Stanislava Zholkevskogo a osmani zdobuli legku peremogu Getman Zholkevskij govoriv sho vijna z osmanami ce ne igrashka i ne hotiv iti pid Cecoru ale korol dav nakaz vzyati uchast v bitvi obicyayuchi nadati dopomogu te zh same obicyav moldovskij gospodar Gaspar Graciani Ostannij vtyagnuv Zholkevskogo v bitvu podavshi vidomosti pro sili protivnika ne bilshe yak 10 000 Vzyavshi yazika ta diznavshis pro dijsnu kilkist tatarsko osmanskogo vijska getman Zholkevskij uhvaliv vidstupati cherez perepravu na Dnistri bilya Mogileva Podilskogo na vlasnu teritoriyu Vidstup prohodiv taborom otochenim chotirma ryadami voziv cherez ce tatari ne napadali Napali voni na kozacko polske vijsko vnochi pid chas perepravi brodom Bagato shlyahti pid chas perepravi zaginulo zokrema starosta generalnij podilskij Valentij Aleksandr ta jogo sin Vojceh Kalinovski abo potrapili v polon polnij getman Stanislav Konyecpolskij sin S Zholkevskogo Yan i jogo nebizh Lukash knyaz Samijlo Koreckij rotmistr majbutnij braclavskij voyevoda Mikolaj Potockij Vedmezha Laba galickij starosta Mikolaj Strus majbutnij podilskij voyevoda Marcin Kazanovskij vinnickij starosta Oleksandr Balaban a takozh Bogdan Hmelnickij tosho Pislya Cecori Redaguvati Rich Pospolita ne bula gotova do vijni Pid Mogilevom Podilskim polig dosvidchenij 73 richnij koronnij getman Stanislav Zholkevskij polnij getman Stanislav Konecpolskij perebuvav na toj chas v osmanskomu poloni tomu ocholiti vijska musiv 72 richnij velikij getman litovskij Yan Karol Hodkevich Korol Rechi Pospolitoyi zvernuvsya po dopomogu do vsih monarhiv Yevropi ale yiyi ne otrimav Pidtrimka bula tilki z boku zaporizkogo kozactva 40 000 voyakiv Getman Sagajdachnij pam yatayuchi pro nevikonannya koronnim uryadom obicyanok pered pohodom na Moskvu dlya vryatuvannya korolevicha Vladislava 4 ne odrazu pogodivsya dopomagati i spochatku ne pospishiv na radu do Varshavi kudi jogo zaprosili ta uhilivsya vid bud yakoyi pidtrimki Koroni Polyaki dlya umovlyannya Konashevicha diyali cherez patriarha Feofana yakij perebuvav u Kiyevi Pislya zvernennya ostannogo Sagajdachnij pogodivsya za umovi yaksho Feofan ta korolivskij posol Bartlomej Obalkovskij zapevnyuyut pidtrimku korolem novovisvyachenih mitropolita i yepiskopiv U Varshavi getmana ta kozakiv zustrili z shanoboyu Vin znovu visunuv kilka umov yaki prijnyali i zatverdili pislya chogo pospishiv do Kiyeva i vidpustiv patriarha Feofana do Yerusalimu Pered pochatkom bojovih dij Sagajdachnij u Lvovi zustrivsya z korolevichem de jogo vihodyachi z arhiyerejskogo dvoru pobachiv korol yakij vklonivsya ta nagadav sho doruchaye Konashevichu sina 5 Naperedodni bitvi proviant i poroh yakij vezli z Kam yancya zahopili osmani i vidrizali mozhlivist postachannya proviantu z Kam yancya U vijskovomu tabori ne vistachalo harchiv yih shonochi dobuvali kozaki Na mit pidpisannya dogovoru zalishilasya tilki bochka porohu Korolevich Vladislav zahvoriv naperedodni bitvi tozh uchasti v nij ne brav Vsi meshkanci pobachivshi vijska yaki jshli v Hotin pokinuli misto Vijskovi sili RedaguvatiRichpospolitski vijska Krilati gusari vazhka kavaleriya 8280 Rejtari nimecka kinnota 2110 Pancirni ta nadvirni kozaki 7200 Pihota koronna 7700 Pihota nimecka 6450 Lisovchiki 1200 Kozaki zaporozki 41 520 z nih 700 donskih kozakiv 6 51 garmata z nih 23 kozacki takozh kozacki ozhigi ta gakivniciVijska Osmanskoyi imperiyi yaki ocholili 10 pashiv velikij vizir tatarskij han Dzhanibek ta Kantemir Murza Vsogo vid 240 do 300 tisyach voyiniv ozbroyenih slug ta chelyadi 250 garmat 4 bojovi sloniHid bitvi RedaguvatiHid voyennih dij za Kam yaneckoyu hronikoyu Aksentiya Kamenaciya uchasnika podij yakij volodiv osmanskoyu movoyu i chasto buv za perekladacha 13 lipnya Yan Karol Hodkevich prijshov z vijskom u tabir pid Orininom 20 lipnya Hodkevich z 30 000 vijskom projshov povz Kam yanec i stav taborom v Oleksandrivskomu ukriplenni bilya s Braga na Dnistri navproti Hotinskoyi forteci nbsp Yan Karol Hodkevich23 serpnya korolevich Vladislav pribuv do Kam yancya z 4 000 zhovnirami Rechi Pospolitoyi ta 8 000 nimeckih najmanciv Rozmistiv svij tabir pid Dovzhkom Nastupnogo dnya priyednavsya do Hotkevicha 25 serpnya do taboru pid Hotinom pribuli 41 520 kozakiv z Yackom Borodavkoyu Voni za pivtora tizhnya projshli Moldovoyu U boyah voni vbili silistrinskogo pashu Husejna a v odnij iz bitv buv legko poranenij v pleche Sagajdachnij V odnij sutichci peredovij 4000 zagin kozakiv buv otochenij osmanami i rozbitij u chomu zgodom kozaki zvinuvatili getmana Borodavku tozh ce stalo prichinoyu jogo strati 26 serpnya povin zrujnuvala mist cherez Dnister i na jogo vidnovlennya potribno bulo 5 dniv Todi vse vijsko perepravilos na inshij bereg pid Hotinskij zamok 1 veresnya pribuv sultan Osman II z 250 tisyachnim vijskom i 250 garmatami Z tih garmat 14 bulo vazhkih na perevezennya yakih potribno bulo po 30 par voliv dlya inshih po 9 10 par voliv i dlya legkih garmat po 4 pari Sultan roztashuvavsya za chvert mili vid taboru Rechi Pospolitoyi tomu z odnogo taboru bulo dobre vidno inshij Shojno osmani stali taborom odrazu pochali obstril Proti nih vijshlo kilka eskadroniv Rechi Pospolitoyi Vtrati z oboh storin buli neznachni 2 veresnya pidijshov krimskij han zi 130 tisyachnim vijskom Vin stav taborom poruch iz osmanami Kantemir Murza iz 80 tisyachami tatar perepravivsya cherez Dnister i otaborivsya na Kam yaneckomu shlyahu shobi vidrizati nadhodzhennya pripasiv z Kam yancya V cej chas yakraz vezli poroh korolevichu yakij distavsya tataram Kantemir murza z 50 000 pishov na Zamostya i Lyublin grabuvati i povernuvsya zvidti z bagatoyu zdobichchyu Mishani Kam yancya zibravshis zrobili na chastinu tatar vilazku i vidbili polonenih ta zabrali nagrabovane Tatari pomstilisya tim sho porujnuvali garno zbudovanu cerkvu sv Georga v Kam yanci a takozh dah cerkvi Sv Hresta 4 veresnya osmani pidijshli z garmatami i vprodovzh dnya atakuvali kozakiv Vvecheri kozaki zrobili vilazku tatari pochali vtikati kozaki gnali yih do samogo taboru Polyaki ne zmogli dati pidkriplennya kozaki zahopili 7 garmat ta ne zmogli yih zabrati bo voni buli prikuti do dubiv ta odna do odnoyi Kozaki povernulis iz sokirami i porubavshi kolesa vidtyagli garmati u vlasnij tabir Dva nastupnih dni ne vidbuvalosya nichogo bo osmanskij sultan Osman buv lyutij jomu obicyali za den rozbiti protivnika V shalenstvi vin nakazav stratiti odnogo pashu skinuti yanicharskogo agu i zakuvati moldovskogo gospodarya Oleksandra 7 veresnya osmani atakuvali kozakiv ta pislya obidu napali na gajdukiv i pihotinciv Rechi Pospolitoyi Na choli osmaniv buv bagdadskij pasha Mustafa Togo zh dnya o 23 godini 15 000 vijsko pishlo v nastup do vorit taboru Rechi Pospolitoyi de buv polnij getman Koronnij getman Yan Karol Hodkevich pobachivshi protivnika sam kinuvsya nazustrich osmanskim vijskam Ale eskadroni kashtelyana Potockogo Prokopa Senyavskogo ta koronnogo getmana ne dopustili shobi vin vstupav v bij Potockij v hodi boyu otrimav udar spisom i za 5 dniv pomer Osmani kinulis tikati j yih gnali do taboru Vtrati osmaniv v comu boyu buli 1200 osib Z boku Rechi Pospolitoyi vbito 2 oficeriv i zabrano horugvi koronnogo getmana Osmani cilu nich hodili zi smoloskipami zbirayuchi tila znatnih lyudej a inshih zalishili na poli Kozaki perejshli v nastup uvirvalis u osmanskij tabir ale ne zmogli jogo zahopiti cilkom bo z nevidomih prichin Yan Karol Hodkevich svoyechasno ne dopomig Ce prizvelo do vidkritogo vislovu nezadovolennya z boku kozakiv Korolevich priznachiv deputativ dlya vedennya slidstva odin iz yakih Yakub Sobeskij zvernuvsya do nih zi shvalnoyu promovoyu sho zaspokoyilo stanovishe Cherez 3 dni korolevich Vladislav ta Ya K Hodkevich zahvorili na propasnicyu pershij vizhiv drugij pomer 7 11 veresnya vidbuvsya velikij bij perevazhno z kozakami a takozh pihotincyami ta zhovnirami Togo zh dnya Yacka Borodavku skinuli z getmanstva i obrali Sagajdachnogo yakomu viddali Borodavku a za 2 tizhni vin nakazav jogo stratiti 12 veresnya vid osmaniv pribuv poslannik Konstyantin sin Baptista yakij prosiv prislati posla do sultana 13 veresnya do osmaniv vidislali posla Zelinskogo i vidpustili osmanskogo posla 15 veresnya pribuv ulyublenec sultana pasha Budi Karahash z 4000 m vijskom Sultan podaruvav jomu kaptan i dozvoliv pashi zdijsniti napad nadavshi dlya cogo 27 000 osmaniv Pasha poklyavsya jomu vzyati protivnika togo zh dnya V obid sili pashi buli pid valami a inshi z garmatami z usih bokiv vdarili na kozackij tabir Takozh voni vdarili z tilu na nimciv na choli z Vayerom ale nimecki voyaki naveli vidrazu v svoyih lavah poryadok i pognali yih Karahash pasha buv pidstrelenij nimcem u nogu i vpav z konem Jomu bulo podano inshogo konya ale pasha ne vstig na nogo sisti nimec postrilom u grudi vbiv jogo Osmani vidstupili do lisu Vtrati osmaniv za cej den sklali 2800 Sultan buv duzhe zasmuchenij bo na cogo pashu vin pokladav usi nadiyi 22 veresnya sultan usunuv z posadi velikogo vizira i postaviv novogo Dilyavera pashu Togo zh dnya kozaki napali na osmanski nameti kolishnij velikij vizir Husejn pasha vtikayuchi vid kozakiv shovavsya v lisi i na drugij den jogo tam znajshli mertvogo Vmer pasha vid perelyaku za shodennikom Yakuba Sobyeskogo 22 veresnya getman nakazav 1200 kozakam i 300 gajdukam perepravitis cherez Dnister ta zdobuti 2000 osmansku zalogu yaka ohoronyala osmanskij neshodavno vidbudovanij mist Kozaki perebili osmaniv yaki todi spali i vbili Ali pashu j pashu Karahisaru Zalishili v zhivih tilki chornogo arapa yakogo viddali korolevichu 23 veresnya osmani cilij den z garmatami atakuvali kozakiv nastupali na tabir Rechi Pospolitoyi 24 veresnya pishov z zhittya koronnij getman Ale osmani pro ce ne uznali Togo zh dnya osmani z velikih garmat bili bezperestanku po kozakah ta lisovchikah 26 veresnya osmanski voyaki perepravili cherez Dnister 18 garmat postavili yih navproti polovogo taboru ta pochali strilyati z ranku do vechora po kozakah ta lisovchikah nbsp Hotinska fortecya27 veresnya sultan nakazav perepraviti cherez Dnister 40 garmat i chotiroh pashiv z vijskami Za nakazom sultana vijsko velikimi silami pishlo na kozakiv Sam sultan sidiv za Hotinom na pagorbi Gorodishe i zvidti sposterigav za hodom atak Odne yadro vluchilo v namet pashi pislya chogo osmani vzyali voliv shobi zabrati garmati ta ganebno pokinuli pole boyu Sultan togo dnya kinuv velichezni sili v bij proti kozakiv yih bulo atakovano 9 raziv vijsko Rechi Pospolitoyi trichi V toj den polyaglo duzhe bagato osmanskogo vijska Aksentij uchasnik bitvi ta kam yaneckij litopisec pidsumovuye bitva bula vigrana zavdyaki muzhnosti kozakiv yaki buli na boci korolevicha bo voni shodnya robili vilazki proti voroga Yakbi ne kozaki to hto znaye sho stalosya bi z koronnim vijskom Osmani znali sho kozaki duzhe potuzhni i cherez ce kidali osnovni svoyi sili proti nih voni kazali sho koli spravlyatsya z kozakami to z vijskom Rechi Pospolitoyi vporatisya bude nabagato legshe Ne bulo takoyi nochi shobi kozaki ne napadali na osmanskij tabir i prihodili zvidti z velikoyu zdobichchyu 29 veresnya do osmanskogo taboru napravili posliv voni virushili razom z osmanskimi poslami yaki pribuli dva dni tomu Golovoyu posolstva buv Yakiv Sobeskij jogo suprovodzhuvali 200 bagato vbranih vershnikiv knyazi i shlyahta buli oshatno vdyagneni a na konej nakinuli tigrovi ta leopardovi shkuri Zustrich posliv vidbulas bilya osmanskogo taboru Vershniki Rechi Pospolitoyi peredavshi posliv povernulis Togo samogo dnya sultan poslav 500 yanichariv ta 8 garmat na Pnivskij zamok yakij zumiv oboronitisya Naslidki bitvi Redaguvati nbsp Hotinska bitva 1621 nbsp Pam yatnik Sagajdachnomu bilya Hotinskoyi forteciVnaslidok bitvi osmanski vtrati sklali blizko 80 tis cholovik 29 veresnya mizh komanduvannyam polsko kozackih i osmansko tatarskih vijsk pochalisya peregovori pro ukladennya miru Voni zakinchilisya pidpisannyam ugodi 8 zhovtnya 1621 roku Za mirnoyu ugodoyu storoni domovlyalisya pro vidnovlennya diplomatichnih zv yazkiv Hotinska vijna pokazala malu pridatnist kinnoti u pozicijnih vijnah Zaginuli majzhe vsi koni Gusariya Rechi Pospolitoyi ne mala vplivu na hid bojovih dij pid Hotinom Virishalnu rol u bitvi vidigrali pihota ta artileriya Naslidki Hotinskoyi bitvi mali velike mizhnarodne znachennya Cya bitva zmusila Osmansku imperiyu vidmovitis vid zadumiv zavoyuvannya Yevropi V Osmanskij imperiyi ekspediciya bula ogoloshena uspishnoyu bo imperiya zberegla kontrol nad Moldovoyu Takozh korol Rechi Pospolitoyi utrimuvav kozakiv vid pohodiv na osmanski zemli Na chest Hotinskoyi bitvi Papa Grigorij XV ta Papa Urban VIII za muzhnist vijska prisvyatili den pam yati 10 zhovtnya i katolicka cerkva do kincya 19 st vidpravlyala v cej den specialnu sluzhbu Bitva v hudozhnij literaturi RedaguvatiUkrayinskij pismennik Vitalij Rogozha v istorichnomu romani Petro Sagajdachnij trilogiyi Zaporogi Kiyiv Sammit Kniga 2014 Ukrayinskij pismennik Osip Makovej napisav povist Yaroshenko Pro ci podiyi zgaduvala Zinayida Tulub v istorichnomu romani Lyudolovi Bartolomej Zimorovich Pam yatki vijni tureckoyi v 1621 Krakiv 1623 Pjotr Napolskij Krivavij Mars narodu sarmatskogo Samuel Tvardovskij Vladislav korol polskij Ignacij Krasinskij Vijna Hotinska Vaclav Potockij Vijna Hotinska Horvatskij poet Ivan Gundulich vidobraziv yiyi u poemi Osman nbsp nbsp Moneta Hotinska bitva Bitva v mistectvi RedaguvatiGalereya Redaguvati nbsp Petro Konashevich v tabori pid Hotinom 1621 nbsp Pid Hotinom 1621 Jozef Brandt nbsp Mirnij dogovir Francisk Smuglevich 1785 nbsp Proshannya Hotkevicha pered Hotinskoyu bitvoyu nbsp Smert Yana Hotkevicha nbsp Vladislav IV Vaza na foni Hotinskoyi bitvi 1624 nbsp Stanislav Lyubomirskij pid Hotinom 1647 nbsp Proslavlyannya Sizimunda III Vazi pislya Hotinskoyi bitvi Shodenniki Hotinskoyi vijni 1621 RedaguvatiShodennik Prokopa Zbignevskogo vid 1621 Yan Ostrorog Vijna voloska vid 1622 Buv perekladenij Samijlom Velichkom i dopovnenij kozackim litopisom vidanij 1848 roku u Kiyevi T 1 v dodatkah Shodennik Yakoba Sobeskogo Polnogo getmana Stanislava Lyubomirskogo V muzeyi Chartorijskogo u Krakovi znahodilosya 4 shodenniki Hotinskoyi vijni Primitki Redaguvati a b v g Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 127 Sas Kirkene Bitva za Centralnu Yevropu 2011 s 128 Suha Dibrova abo Chernyahivska Dibrova urochishe sho znahoditsya mizh Rzhishevom i Biloyu Cerkvoyu Arhiv originalu za 12 bereznya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2013 Yavornickij D Getman Petro Konashevich Sagajdachnij S 301 Yavornickij D Getman Petro Konashevich Sagajdachnij S 306 307 Pamietniki o wyprawie chocimskiej r 1621 Pauli Zegota Krakiw 1853 Yavornickij D Getman Petro Konashevich Sagajdachnij S 309 Literatura RedaguvatiSas P M Kirkene G Hotinska bitva 1621 bitva za Centralnu Yevropu Kiyiv Baltiya Druk 2011 S 216 ISBN 978 966 8137 83 9 Vasilenko G Hotinska vijna Grigorij Vasilenko Kiyiv Radyanska shkola 1960 97 s Pidgorodeckij L Rozgrom turecko tatarskih polchish 1621 r L Pidgorodeckij N Rashba Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1971 9 C 131 137 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Micik Yu A Plohij S M Storozhenko I S Yak kozaki voyuvali Istorichni rozpovidi pro zaporizke kozactvo Dnipropetrovsk Promin 1990 302 s Chuhlib T V Kozaki ta Yanichari Ukrayina u hristiyansko musulmanskih vijnah 1500 1700 rr Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Taras Chuhlib Kiyiv Kiyevo Mogilyan akad 2010 446 c Gajdaj L I Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah vid najdavnishih chasiv do Hmelnichchini Luck Vezha 2000 435 s Dovidnik z istoriyi Ukrayini A Ya posib dlya sered zagalnoosvit navch zakl Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo nacionalnogo universitetu zag red I Z Pidkovi R M Shusta uporyad I Z Pidkova Vid 2 ge dooprac i dopov Kiyiv Geneza 2002 1135 s Yavornickij D Getman Petro Konashevich Sagajdachnij V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 S 280 318 ISBN 5 319 01072 9 Radoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Per z pol Lesya Lisenko Kiyiv Duh i litera 2012 96 s ISBN 978 966 378 260 7 Dariusz Kolodziejczyk Ottoman Polish Diplomatic Relations 15th 18th Century An Annotated Edition of Ahdnames and Other Documents Series The Ottoman Empire and its Heritage Volume 18 Leiden Boston Koln Brill 2000 ISBN 978 90 04 50756 2 angl Dzherela RedaguvatiPauli Zegota Pamietniki o wyprawie chocimskiej r 1621 Jana hrabi z Ostroroga Prokopa Zbigniewskiego Stanislawa Lubomirskiego i Jakoba Sobieskiego z rekopismow wspolczesnych i drukow mniej znanych Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Krakow 1853 pol E Schutz An ArmenoKipchak chronicle on the Polish Turkish uars in 1620 1621 Bibliotheca Orientalis Hungarica XI Budapest Akademiai Kiado 1968 215 pp angl Chocim Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 598 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pid Hotinom 1621 Sas P M Artileriya u Hotinskij bitvi 1621 r Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2011 6 S 16 35 400 richchya Hotinskoyi bitvi voyennij triumf i politichna porazka getmana Sagajdachnogo Arhivovano 5 veresnya 2021 u Wayback Machine Radio Svoboda 5 veresnya 2021 Hotinska bitva sho zminila dolyu civilizacij Arhivovano 26 veresnya 2021 u Wayback Machine BBC Ukrainian Hotinska bitva 1621 film pidgotovlenij z nagodi 400 richchya bitvi Arhivovano 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva pid Hotinom 1621 amp oldid 40342100