Кан-Темир (Кантемир-мурза, Кантемір, Кантимур) (пом. 10 липня 1637) — відомий татарський військовий і політичний діяч, засновник і перший проводир Буджацької (Аккерманської або Білгородської) орди. Один з беїв ногайського роду Мансур. Вів свій родовід від знаменитого золотоординського темника і засновника Ногайської орди Едігея (1352–1419) та його сина Мансура (пом. 1427). У Польщі Кантемір-мурза отримав прізвисько «Кривавий меч».
| Кан-Темир | |
|---|---|
| Народився | 16 століття |
| Помер | 1637 Стамбул, Османська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Посада | Beylerbey of Silistrad |
| Батько | Арсланай-мурза |
Біографія Редагувати
Кантемір-мурза був сином Араслан-мірзи і онуком знаменитого ногайського мурзи Дівєєва (пом. 1575), який здійснював численні набіги на південноруські володіння, брав участь в 1572 в битві при Молодях і помер в московитському полоні.
На початку XVII століття а ногайські племена, гнані голодом з бідних здебільшого місць Криму, стали розселятися по білгородськими степами, у південній частині межиріччя Дністра і Дунаю. На чолі ногайських переселенців перебували Мансуровскі мурзи. Буджацькі (білгородські) ногайці, розселившись на нових степових територіях, стали здійснювати систематичні спустошливі набіги на довколишні польські та молдавські землі.
Відзначився під час облоги Хотина 1621 р., за що отримав від османського уряду титул емир-уль-умера. Після цього вирішив позбутися над собою влади кримського хана Мухаммед-Ґерая. Хан наказав калзі Шагін-Ґераю покарати повстанця, який 1627 року переправився у Добруджу. Однак там він наступного року зазнав поразки. Отримав також того року від турків санджак взамін за виконання наказу піти походом на Крим. 1628 року Кан-Темир осадив Бахчисарай. Через нестачу провіанту пішов до Кафи, де з'єднався із силами Джанібек-Ґерая, який прибув з Османської імперії. Мухаммед і Шагін утекли до козаків, прагнучи знайти собі союзників проти спільного ворога — Джанібек-Ґерая. Скориставшись міжусобною боротьбою, Кан-Темир відновив розорений Шагін-Ґераєм юрт свого ногайського племені. За правління Інаєт-Ґерая військо калги Хусам-Ґерая винищили і пограбували ногайські поселення у районі Ак-Кермана. Однак ногайці підняли повстання і вбили калгу. Османська імперія не могла довго терпіти повстання ногайців і безперервну ворожнечу з Кримським ханством. Тому за наказом султана Кан-Темир був удавлений у 1637 р.
Родина Редагувати
Мав синів:
- NN, командував загоном, який був розбитий на початку жовтня 1629 поблизу містечка Доброводи, потім переправився на правий берег Дністра біля с. Стінка (тепер Бучацький район)
- Мамбет-султан-бей, потрапив у полон командуванням Стефана Хмелецького в битві поблизу Устя 4 жовтня 1629; був зарубаний під час суперечки королівських жовнірів стосовно того, хто його полонив.
Примітки Редагувати
- Рудницький С. Українські козаки… С. 237.
- Рудницький С. Українські козаки… С. 258.
Література Редагувати
- Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 219—279. ISBN 5-319-01072-9
- Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в 17 веке. — Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1948. (рос.)
- Гайворонский Олекса. Повелители двух материков. — Киев-Бахчисарай, 2009. — Т. 2. ISBN 9789662260038 (рос.)
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |