www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арамеї Араме йці 1 2 3 також арамеї 4 арам ܐ ܪ ܡ ܝ ܐ дав гр Ἀραμαῖοι сир ܐܪ ܡܝܐ семітські кочові племена який вперше зга

Арамеї

Араме́йці також арамеї (арам. ܐܳܪ̈ܳܡܳܝܶܐ‎, дав.-гр. Ἀραμαῖοι, сир. ܐܪ̈ܡܝܐ‎) — семітські кочові племена, який вперше згадується в історичних джерелах наприкінці XII ст. до н. е.. Батьківщиною арамейців була земля Арам[en], яка охоплювала центральні регіони сучасної Сирії. У XIII століття до н. е. арамейці прийшли з Аравійського півострова і оселилися у Леванті та Межиріччі, де асимілювала майже все місцеве населення цих територій. Арамейська мова стала лінгва франка в Передній Азії.

Арамейці в Біблії Редагувати

Згідно з Біблією, предком арамейців є третій син Нахора, брата Авраама,

«Мілка народила Нахору <…> Кемуїла, батька Арамова» (Буття 22:20,21)

Також згідно з Біблією, Арам був одним із синів Сима. (Буття. 10.22.) Також відомо, що місто Харан, звідки вирушив Авраам в обіцяну Богом землю, знаходилось в країні Арам. (Книга Буття. Глави 12,24.) Також Авраам брав дружину для свого сина Ісаака у своїх родичів з «Падану арамського». (Буття 25.20.). Так само Яків брав собі дружин звідти ж. (Буття. 28.6.).

«7. І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам. 8. І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Рішатаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Рішатаїмові вісім літ.» (Старий Заповіт. Книга Суддів. 3.7-8.)

Історія Редагувати

Арамсько-Дамаська держава
Біт-Аґуші на мапі новохетських держав, бл. 800 р. до н.е.

Вперше згадуються в середині III-го тис. до н. е. Слово «Арам» як назва регіону або держави вперше з'явилась в 23 ст. до н. е. в клинописному написі аккадського царя Нарам-Сіна. Судячи з контексту, цей Арам розташовувався у Верхній Месопотамії. Більш точні повідомлення відносяться до подій другої половини 2 тис. до н. е. В XIV ст. до н. е. арамейці пройшли в Сирійську пустелю і на середній Євфрат, на рубежі XII-XI ст. до н. е. заселили майже всю Передню Азію. Нашестя арамейців супроводжувалося масовим винищуванням і оберненням у рабів місцевих жителів. У написах ассирійського царя Арік-ден-ілі сказано про перемоги над ордами ахламу, і ця назва знову з'являється за наступних царів до тих пір, поки Тіглатпаласар I не заявляє, що він вщент розбив ахламу-арамейців, котрі прийшли з пустелі, щоб заполонити береги Євфрату.

У Сирії арамейці заснували свою державу Арамсько-Дамаська держава з центром в Дамаску, яка існувала з Х століття до 732 до н. е..

Найбільш важливу роль арамейці стали відігравати у політичному житті регіону в XI та X ст. до н. е, коли Ассирія переживала занепад. Тоді арамейські племена вторглись у північну Месопотамію та заснували там низку маленьких держав, головним з яких було Біт-Адіні зі столицею у Барсібі та Біт-Бахіані зі столицею в Гузані (Тель-Халаф). Південніше декілька груп проникли в центральний і південний Ірак. Тут арамейський узурпатор Адад-апла-іддін захопив у 11 ст. до н.е. трон Вавилонії. У ряді місць (наприклад, на схід від річки Йордан) арамейці перетворилися на осіле населення. На березі Перської затоки халдеї, споріднені з арамеями, також заснували маленькі держави, головною з яких була Біт-Якін.

У X ст. до н. е, гідно з біблійним переказом, ізраїльські царі Саул, Давид та Соломон воювали з арамейцями в Лівані. Біблія згадує держави Арам (Дамаск), Арам-Зова (Бекаа), Ґешур в Аврані, Арам-Макаам (Гермон) та Арам-Бет-Рехов.

На іншому фронті арамейської експансії, західному, у Кілікії, виросла держава Самаль. У Сирії навколо Арпада[en] та Алеппо була створена держава під назвою Біт-Аґуші. У західній Сирії утворилось царство Хамат. Південніше на кордоні єврейського царства, було засновано ще кілька держав. Головні з них — Соба і Дамаск, про які є деяка інформація із Старого Заповіту Біблії.

У 9 ст. до н. е. Ассирія знову набрала силу і почала завойовувати все нові й нові землі. У 856 р. до н. е. цар Салманасар III захопив Біт-Адіні. 740 р. до н. е. Тіглатпаласар III завоював Арпад. 738 до н.е. Самаль визнав себе васалом Ассирії, а 732 до н.е. Дамаск був перетворений у провінцію Ассирії. Політичне життя арамейців тривало ще деякий час у Вавилонії, де халдейські племена періодично виступали проти Ассирії і навіть зуміли прийти до влади при нововавилонській династії. Після цього їхня незалежна історія закінчилась. Тим не менше арамейці як народ існували і далі, їх мова збереглася.

Стародавня Сирія у 8 ст. до н. е.

Мова Редагувати

Арамейське письмо, створене на основі фінікійського алфавіту завдяки своїй простоті в написанні почало широко поширюватись вже у 8-7 ст. до н. е. як писемність для міжнародного спілкування. Зокрема на його основі створили свою писемність араби та перси. Великому поширенню арамейської писемності та мови сприяла імперія Ахеменідів, у якій вони стали фактично офіційними для різних народів, що в неї входили. Наприкінці існування Ассірійської імперії арамейська була lingua franca для торговельних та адміністративних цілей.

Арамейська мова до початку нашої ери стала основною розмовною мовою Передньої Азії. Навіть велика кількість євреїв перейшло з рідної на арамейську. Відомо, що арамейською розмовляв Ісус Христос. У перші віки християнства арамейська стала офіційною мовою сирійської церкви. На ній було написано багато книг. Із фінікійського письма через арамейське походять гебрайське, перське, сирійське, арабське письмоНащадками арамейців є сучасні ассирійці. До нашого часу в Сирії існують невеликі громади, що розмовляють арамейською.

Культура Редагувати

До виникнення християнства арамейці, як і більшість народів світу були прихильниками поганства. Головним з богів арамеців був Гадад (Хадад), який вважався царем бурі та уособлював блискавки, вітер і благотворний дощ. Тому арамейські царі брали собі ім'я Бен-Гадад (Син Гадада). Арамейці поклонялись також ханаанським богам, таким як Ель, Ваал, богині Атаргата. Від стародавньої літератури арамеців зберігся папірус 5 ст. до н. е., де розповідається про мудру людину на ім'я Ахікар.

Від матеріальної культури арамеців до нашого часу дійшли залишки палаців, рельєфів та скульптур в містах Гузана (Тель-Халаф), Самал та Барсіп (Тель-Барсіп).

Примітки Редагувати

  1. Арамейці. // Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с
  2. Арамейці Словник іншомовних слів
  3. Арамейці
  4. Арамеї
  5. Бундюченко Т. В. Історія культури зарубіжних країн. – Миколаїв : Гельветика, 2015. – 311 с
  6. Арам; арамейці
  7. Сміт Ентоні. Розділ 2. Етнічна основа національної ідентичності. Національна ідентичність. — К.: Основи, 1994. — С.28-51.
  8. Арамейці хочуть воскресити мову часів Христа. CREDO
  9. Історія світової культури: Навч. посіб. / Керівник авт. колективу Л.Т. Левчук. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 400 с. ISBN 978-966-611-01-0117-2

Література Редагувати

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Дмитро Цолін. Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса. ISBN 978-966-378-447-2
  • Сміт Ентоні. Національна ідентичність. — Київ: Основи, 1994. — С.217-223.
  • Paul-E. Dion. Les araméens à l'âge du fer: histoire politique et structures sociales. Librairie Lecoffre, Gabalda, Paris 1997.(фр.)
  • Edward Lipiński. The Aramaeans. Their ancient history, culture, religion. Verlag Peeters, Leuven 2000, ISBN 90-429-0859-9(англ.)
  • H. Tadmor. The Aramaization of Assyria, aspects of Western impact. In: Hans-Jörg Nissen, Johannes Renger (Hrsg.): Mesopotamien und seine Nachbarn. Politische und kulturelle Wechselbeziehungen im Alten Orient vom 4. bis 1. Jahrtausend v. Chr.. Reimer, Berlin 1982, ISBN 3-496-00710-9(нім.)
  • Stephen A. Kaufmann. The Akkadian influence on Aramaic. Chicago 1974, ISBN 0-226-62281-9(англ.)
  • Glenn M. Schwartz. The origins of the Aramaeans in Syria and Northern Mesopotamia: Research problems and potential Strategies. In: O. M. C. Haex, H. H. Curvers, P. M. M. G. Akkermans (Hrsg.): To the Euphrates and Beyond. Archaeological Studies in Honour of Maurits N. van Loon. Balkema, Rotterdam-Brookfield 1989.(англ.)
  • Siegfried Kreuzer. Die Religion der Aramäer auf dem Hintergrund der frühen aramäischen Staaten. Peter W. Haider, Manfred Hutter, Siegfried Kreuzer (Hrsg.): Religionsgeschichte Syriens. Von der Frühzeit bis zur Gegenwart. Stuttgart, Kohlhammer 1996, 101-115.374-375.432-435(нім.)
  • Holger Gzella. A Cultural History of Aramaic: From the Beginnings to the Advent of Islam. HdO I/III/111 Brill, Leiden-Boston 2015, ISBN 978-90-04-28509-5(англ.)
  • Біблія.


Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arame jci 1 2 3 takozh arameyi 4 aram ܐ ܪ ܡ ܝ ܐ dav gr Ἀramaῖoi sir ܐܪ ܡܝܐ semitski kochovi plemena yakij vpershe zgaduyetsya v istorichnih dzherelah naprikinci XII st do n e Batkivshinoyu aramejciv bula zemlya Aram en yaka ohoplyuvala centralni regioni suchasnoyi Siriyi U XIII stolittya do n e aramejci prijshli z Aravijskogo pivostrova i oselilisya u Levanti ta Mezhirichchi de asimilyuvala majzhe vse misceve naselennya cih teritorij Aramejska mova stala lingva franka v Perednij Aziyi 5 Zmist 1 Aramejci v Bibliyi 2 Istoriya 3 Mova 4 Kultura 5 Primitki 6 LiteraturaAramejci v Bibliyi RedaguvatiZgidno z Bibliyeyu predkom aramejciv ye tretij sin Nahora brata Avraama Milka narodila Nahoru lt gt Kemuyila batka Aramova Buttya 22 20 21 Takozh zgidno z Bibliyeyu Aram buv odnim iz siniv Sima Buttya 10 22 6 Takozh vidomo sho misto Haran zvidki virushiv Avraam v obicyanu Bogom zemlyu znahodilos v krayini Aram Kniga Buttya Glavi 12 24 Takozh Avraam brav druzhinu dlya svogo sina Isaaka u svoyih rodichiv z Padanu aramskogo Buttya 25 20 Tak samo Yakiv brav sobi druzhin zvidti zh Buttya 28 6 7 I Izrayilevi sini robili zlo v Gospodnih ochah i zabuli Gospoda Boga svogo ta j sluzhili Vaalam ta Astartam 8 I zapalivsya Gospodnij gniv na Izrayilya i Vin peredav yih u ruku Kushan Rishatayima carya Aramu dvoh richok I sluzhili Izrayilevi sini Kushan Rishatayimovi visim lit Starij Zapovit Kniga Suddiv 3 7 8 Istoriya Redaguvati nbsp Aramsko Damaska derzhava nbsp Bit Agushi na mapi novohetskih derzhav bl 800 r do n e Vpershe zgaduyutsya v seredini III go tis do n e Slovo Aram yak nazva regionu abo derzhavi vpershe z yavilas v 23 st do n e v klinopisnomu napisi akkadskogo carya Naram Sina Sudyachi z kontekstu cej Aram roztashovuvavsya u Verhnij Mesopotamiyi Bilsh tochni povidomlennya vidnosyatsya do podij drugoyi polovini 2 tis do n e V XIV st do n e aramejci projshli v Sirijsku pustelyu i na serednij Yevfrat na rubezhi XII XI st do n e zaselili majzhe vsyu Perednyu Aziyu Nashestya aramejciv suprovodzhuvalosya masovim vinishuvannyam i obernennyam u rabiv miscevih zhiteliv U napisah assirijskogo carya Arik den ili skazano pro peremogi nad ordami ahlamu i cya nazva znovu z yavlyayetsya za nastupnih cariv do tih pir poki Tiglatpalasar I ne zayavlyaye sho vin vshent rozbiv ahlamu aramejciv kotri prijshli z pusteli shob zapoloniti beregi Yevfratu U Siriyi aramejci zasnuvali svoyu derzhavu Aramsko Damaska derzhava z centrom v Damasku yaka isnuvala z H stolittya do 732 do n e Najbilsh vazhlivu rol aramejci stali vidigravati u politichnomu zhitti regionu v XI ta X st do n e koli Assiriya perezhivala zanepad Todi aramejski plemena vtorglis u pivnichnu Mesopotamiyu ta zasnuvali tam nizku malenkih derzhav golovnim z yakih bulo Bit Adini zi stoliceyu u Barsibi ta Bit Bahiani zi stoliceyu v Guzani Tel Halaf Pivdennishe dekilka grup pronikli v centralnij i pivdennij Irak Tut aramejskij uzurpator Adad apla iddin zahopiv u 11 st do n e tron Vaviloniyi U ryadi misc napriklad na shid vid richki Jordan aramejci peretvorilisya na osile naselennya Na berezi Perskoyi zatoki haldeyi sporidneni z arameyami takozh zasnuvali malenki derzhavi golovnoyu z yakih bula Bit Yakin U X st do n e gidno z biblijnim perekazom izrayilski cari Saul David ta Solomon voyuvali z aramejcyami v Livani Bibliya zgaduye derzhavi Aram Damask Aram Zova Bekaa Geshur v Avrani Aram Makaam Germon ta Aram Bet Rehov Na inshomu fronti aramejskoyi ekspansiyi zahidnomu u Kilikiyi virosla derzhava Samal U Siriyi navkolo Arpada en ta Aleppo bula stvorena derzhava pid nazvoyu Bit Agushi U zahidnij Siriyi utvorilos carstvo Hamat Pivdennishe na kordoni yevrejskogo carstva bulo zasnovano she kilka derzhav Golovni z nih Soba i Damask pro yaki ye deyaka informaciya iz Starogo Zapovitu Bibliyi U 9 st do n e Assiriya znovu nabrala silu i pochala zavojovuvati vse novi j novi zemli U 856 r do n e car Salmanasar III zahopiv Bit Adini 740 r do n e Tiglatpalasar III zavoyuvav Arpad 738 do n e Samal viznav sebe vasalom Assiriyi a 732 do n e Damask buv peretvorenij u provinciyu Assiriyi Politichne zhittya aramejciv trivalo she deyakij chas u Vaviloniyi de haldejski plemena periodichno vistupali proti Assiriyi i navit zumili prijti do vladi pri novovavilonskij dinastiyi Pislya cogo yihnya nezalezhna istoriya zakinchilas Tim ne menshe aramejci yak narod isnuvali i dali yih mova zbereglasya nbsp Starodavnya Siriya u 8 st do n e Mova RedaguvatiAramejske pismo stvorene na osnovi finikijskogo alfavitu zavdyaki svoyij prostoti v napisanni pochalo shiroko poshiryuvatis vzhe u 8 7 st do n e yak pisemnist dlya mizhnarodnogo spilkuvannya Zokrema na jogo osnovi stvorili svoyu pisemnist arabi ta persi Velikomu poshirennyu aramejskoyi pisemnosti ta movi spriyala imperiya Ahemenidiv u yakij voni stali faktichno oficijnimi dlya riznih narodiv sho v neyi vhodili Naprikinci isnuvannya Assirijskoyi imperiyi aramejska bula lingua franca dlya torgovelnih ta administrativnih cilej 7 Aramejska mova do pochatku nashoyi eri stala osnovnoyu rozmovnoyu movoyu Perednoyi Aziyi 8 Navit velika kilkist yevreyiv perejshlo z ridnoyi na aramejsku Vidomo sho aramejskoyu rozmovlyav Isus Hristos U pershi viki hristiyanstva aramejska stala oficijnoyu movoyu sirijskoyi cerkvi Na nij bulo napisano bagato knig Iz finikijskogo pisma cherez aramejske pohodyat gebrajske perske sirijske arabske pismo 9 Nashadkami aramejciv ye suchasni assirijci Do nashogo chasu v Siriyi isnuyut neveliki gromadi sho rozmovlyayut aramejskoyu Kultura RedaguvatiDo viniknennya hristiyanstva aramejci yak i bilshist narodiv svitu buli prihilnikami poganstva Golovnim z bogiv arameciv buv Gadad Hadad yakij vvazhavsya carem buri ta uosoblyuvav bliskavki viter i blagotvornij dosh Tomu aramejski cari brali sobi im ya Ben Gadad Sin Gadada Aramejci poklonyalis takozh hanaanskim bogam takim yak El Vaal bogini Atargata Vid starodavnoyi literaturi arameciv zberigsya papirus 5 st do n e de rozpovidayetsya pro mudru lyudinu na im ya Ahikar Vid materialnoyi kulturi arameciv do nashogo chasu dijshli zalishki palaciv relyefiv ta skulptur v mistah Guzana Tel Halaf Samal ta Barsip Tel Barsip Primitki Redaguvati Aramejci Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi 250000 uklad ta golov red V T Busel Kiyiv Irpin Perun 2005 VIII 1728 s Aramejci Slovnik inshomovnih sliv Aramejci Arameyi Bundyuchenko T V Istoriya kulturi zarubizhnih krayin Mikolayiv Gelvetika 2015 311 s Aram aramejci Smit Entoni Rozdil 2 Etnichna osnova nacionalnoyi identichnosti Nacionalna identichnist K Osnovi 1994 S 28 51 Aramejci hochut voskresiti movu chasiv Hrista CREDO Istoriya svitovoyi kulturi Navch posib Kerivnik avt kolektivu L T Levchuk 3 tye vid pererob i dop K Centr uchbovoyi literaturi 2010 400 s ISBN 978 966 611 01 0117 2Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Dmitro Colin Aramejska mova biblijnih tekstiv i Targuma Onkelosa ISBN 978 966 378 447 2 Smit Entoni Nacionalna identichnist Kiyiv Osnovi 1994 S 217 223 Paul E Dion Les arameens a l age du fer histoire politique et structures sociales Librairie Lecoffre Gabalda Paris 1997 fr Edward Lipinski The Aramaeans Their ancient history culture religion Verlag Peeters Leuven 2000 ISBN 90 429 0859 9 angl H Tadmor The Aramaization of Assyria aspects of Western impact In Hans Jorg Nissen Johannes Renger Hrsg Mesopotamien und seine Nachbarn Politische und kulturelle Wechselbeziehungen im Alten Orient vom 4 bis 1 Jahrtausend v Chr Reimer Berlin 1982 ISBN 3 496 00710 9 nim Stephen A Kaufmann The Akkadian influence on Aramaic Chicago 1974 ISBN 0 226 62281 9 angl Glenn M Schwartz The origins of the Aramaeans in Syria and Northern Mesopotamia Research problems and potential Strategies In O M C Haex H H Curvers P M M G Akkermans Hrsg To the Euphrates and Beyond Archaeological Studies in Honour of Maurits N van Loon Balkema Rotterdam Brookfield 1989 angl Siegfried Kreuzer Die Religion der Aramaer auf dem Hintergrund der fruhen aramaischen Staaten Peter W Haider Manfred Hutter Siegfried Kreuzer Hrsg Religionsgeschichte Syriens Von der Fruhzeit bis zur Gegenwart Stuttgart Kohlhammer 1996 101 115 374 375 432 435 nim Holger Gzella A Cultural History of Aramaic From the Beginnings to the Advent of Islam HdO I III 111 Brill Leiden Boston 2015 ISBN 978 90 04 28509 5 angl Bibliya nbsp Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arameyi amp oldid 38545650