Антихолінергічні засоби

Антихолінергічні засоби (anticholinergic agents; інколи холінолітики, холіноблокатори) — це речовини, які блокують дію нейромедіатора під назвою ацетилхолін (АХ, англ. ACh) у синапсах центральної та периферичної нервових систем.

Ці речовини пригнічують парасимпатичну нервову систему, вибірково блокуючи зв'язування АХ з його рецептором у нейронах. Нервові волокна парасимпатичної системи відповідають за мимовільний рух гладенької мускулатури шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, легенів, потових залоз і багатьох інших частин тіла.

У широкому сенсі антихолінергічні засоби поділяються на дві категорії відповідно до їх специфічних мішеней у центральній і периферичній нервовій системі та на нервово-м'язовому з'єднанні: антимускаринові речовини (М-холінолітики) та антинікотинові речовини (Н-холінолітики, гангліоблокатори, нервово-м'язові блокатори).

Термін «антихолінергічний» зазвичай використовується для позначення антимускаринових засобів, які конкурентно інгібують зв'язування АХ з мускариновими ацетилхоліновими рецепторами; такі речовини не антагонізують зв'язування нікотинових рецепторів ацетилхоліну у нейром'язовому з'єднанні, хоча цей термін іноді використовується для позначення речовин, які це роблять.

Медичне використання

Антихолінергічні препарати використовуються для лікування різних симптомів:

• Запаморочення (включаючи вертиго та симптоми, пов'язані з хворобою руху).
• Екстрапірамідні симптоми, потенційний побічний ефект антипсихотичних препаратів.
• Розлади шлунково-кишкового тракту (наприклад, пептична виразка, діарея, пілороспазм, дивертикуліт, виразковий коліт, нудота та блювання).
• Розлади сечостатевої системи (наприклад, цистит, уретрит і простатит).
• Безсоння, хоча зазвичай лише на короткочасний період.
• Респіраторні розлади (наприклад, астма, хронічний бронхіт і хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)).
• Синусова брадикардія внаслідок гіперчутливості блукаючого нерва.
• Отруєння нервово-паралітичними речовинами на основі фосфорорганічних кислот, таких як VX, зарин, табун і зоман (атропін кращий у поєднанні з оксимом, зазвичай пралідоксимом).

Антихолінергічні препарати, зазвичай, мають протизаслінну дію (зменшують вироблення слини), і більшість з них викликають певний рівень седації, обидва є перевагами при хірургічних процедурах.

До початку 20 століття антихолінергічні препарати широко використовувалися для лікування психічних розладів.

Фізіологічні прояви

• Делірій (часто з галюцинаціями та маренням, які неможливо відрізнити від реальності).
• Очні симптоми (від очних крапель): мідріаз, розширення зіниці та гостра закритокутова глаукома в осіб із неглибокою передньою камерою ока.
• Ангідроз, сухість у роті, сухість шкіри.
• Лихоманка.
• Запор.
• Тахікардія.
• Затримка сечі.
• Шкірна вазодилатація.

Клінічно найбільш значущою ознакою є делірій, особливо у людей похилого віку, на яких найчастіше впливає токсикоз.

Побічні ефекти

Тривале використання може збільшити ризик як когнітивного, так і фізичного зниження. Невідомо, чи впливають вони на ризик смерті в цілому, однак у літніх людей вони дійсно збільшують ризик смерті.

Можливі ефекти антихолінергічних засобів включають:  

• погану координацію;
• деменцію;
• зменшення утворення слизу в носі та горлі; наслідок — сухість, біль у горлі;
• сухість у роті з можливим прискоренням карієсу зубів;
• припинення потовиділення; подальше зниження епідермального розсіювання тепла, що призводить до теплої, плямистої або червоної шкіри;
• підвищення температури тіла;
• розширення зіниці; поступова чутливість до яскравого світла (світлобоязнь);
• втрата акомодації (втрата здатності до фокусування, розмитість зору — циклоплегія);
• двоїння в очах;
• збільшення частоти серцевих скорочень;
• схильність до швидкого переляку;
• затримка сечі;
• нетримання сечі під час сну;
• зменшення дефекації, іноді ілеус (зменшується моторика через блукаючий нерв);
• підвищення внутрішньоочного тиску; небезпечно для людей із вузькокутовою глаукомою.

Можливі негативні прояви з боку центральної нервової системи схожі на ті, що пов'язані з маренням, і можуть включати:

• спантеличеність;
• дезорієнтацю;
• агітацію;
• ейфорію або дисфорію;
• пригнічення дихання;
• проблеми з пам'яттю;
• неможливість зосередитися;
• блукаючі думки; нездатність підтримувати хід думок;
• незв'язне мовлення;
• дратівливість;
• психічна плутанина (мозковий туман);
• безсоння, міоклонічне посмикування;
• аномальну чутливість до раптових звуків;
• нелогічне мислення;
• Фотобоязнь;
• порушення зору
  • періодичні спалахи світла,
  • періодичні зміни кута зору,
  • візуальний сніг,
  • обмежений або «тунельний зір»;
• зорові, слухові чи інші сенсорні галюцинації
  • викривлення або хвилястість поверхонь і країв,
  • текстуровані поверхні,
  • «танцювальні» рядки; «павуки», комахи; константи форми,
  • реалістичні об'єкти, які неможливо відрізнити від реальності,
  • фантомне куріння,
  • галюцинаційна присутність людей, яких насправді немає (наприклад, тіні людей);
• рідко: судоми, кома та смерть;
• ортостатична гіпотензія (різке падіння систолічного артеріального тиску під час раптового вставання) і значно підвищений ризик падінь у людей похилого віку.

Пацієнти похилого віку мають підвищений ризик виникнення побічних ефектів з боку ЦНС.

Токсичність

Гострий антихолінергічний синдром є зворотнім і зникає після виведення усіх збудників. Оборотні інгібітори ацетилхолінестерази, такі як фізостигмін, можуть бути використані як антидот у випадках, які загрожують життю. Ширше використання не рекомендується через значні побічні ефекти, пов'язані з холінергічним надлишком, включаючи судоми, м'язову слабкість, брадикардію, бронхоконстрикцію, сльозотечу, слиновиділення, бронхорею, блювоту та діарею. Навіть у задокументованих випадках антихолінергічної токсичності повідомлялося про судоми після швидкого введення фізостигміну. Асистолія виникла після введення фізостигміну у зв'язку з передозуванням трициклічного антидепресанту, тому затримка провідності (QRS > 0,10 секунди) або припущення про приймання трициклічного антидепресанту зазвичай вважаються протипоказанням до введення фізостигміну.

Фармакологія

Антихолінергічні засоби класифікуються відповідно до рецепторів, на які мають вплив:

• Антимускаринові засоби діють на мускаринові ацетилхолінові рецептори. Більшість антихолінергічних препаратів є антимускариновими.
• Антинікотинові засоби діють на нікотинові ацетилхолінові рецептори. Більшість із них є недеполяризуючими релаксантами скелетних м'язів для хірургічного застосування, структурно пов'язаними з кураре. Деякі з них є деполяризувальними речовинами.

Приклади

Приклади найбільш поширених антихолінергічних засобів:  

• Антимускаринові засоби
  • Антипсихотики (клозапін, кветіапін).
  • Атропін.
  • Бензтропін.
  • Біпериден.
  • Хлорфенірамін
  • Певні СІЗЗС (Пароксетин).
  • Дицикломін (Дицикловерин).
  • Дименгідринат.
  • Димедрол.
  • Доксепін.
  • Доксиламін.
  • Флавоксат.
  • Glycopyrronium/-late.
  • Гіосціамін.
  • Іпратропіум.
  • Орфенадрин.
  • Окситропіум.
  • Оксибутинін.
  • Прометазин.
  • Пропантеліну бромід.
  • Скополамін.
  • Соліфенацин.
  • Толтеродин.
  • Тіотропій.
  • Трициклічні антидепресанти (28 сполук із численними торговими назвами).
    • • Тригексифенідил.
      • Тропікамід.
      • Умеклідініум.
    • Антинікотинові засоби
      • Бупропіон — блокатор гангліїв.
  • Декстрометорфан  — пригнічувач кашлю та блокатор гангліїв
    • • Doxacurium  — недеполяризуючий релаксант скелетних м'язів.
      • Гексаметоній  — гангліоблокатор.
      • Мекаміламін  — блокатор гангліїв і іноді як допомога для припинення куріння.
      • Тубокурарин  — недеполяризуючий релаксант скелетних м'язів

Антидоти

Фізостигмін є одним із небагатьох препаратів, які можна використовувати як антидот при отруєнні антихолінергічними засобами. Нікотин також протидіє антихолінергічним засобам, активуючи нікотинові ацетилхолінові рецептори. Кофеїн (хоча він є антагоністом аденозинових рецепторів) може протидіяти антихолінергічним симптомам, зменшуючи седативний ефект і підвищуючи активність ацетилхоліну, тим самим викликаючи схвильованість і збудження.

Психоактивне використання

Коли значна кількість антихолінергічного препарату потрапляє в організм, може виникнути токсична реакція, відома як гострий антихолінергічний синдром. Це може статися випадково або навмисно внаслідок рекреаційного чи ентеогенного вживання наркотиків, хоча багато користувачів вважають побічні ефекти надзвичайно неприємними та не вартими рекреаційних ефектів, які вони відчувають. У контексті рекреаційного використання антихолінергічні засоби часто називають деліріантами.

Рослинні джерела

Найпоширенішими рослинами, що містять антихолінергічні алкалоїди (включаючи атропін, скополамін і гіосціамін серед інших), є:

• беладона звичайна (смертельний пасльон),
• вид бругмансія,
• вид дурман,
• вид Garrya,
• блекота чорна (собачий мак),
• mandragora officinarum (мандрагора).

Використання для відлякування

Кілька препаратів, що містять наркотики та опіати, наприклад ті, що містять гідрокодон і кодеїн, поєднуються з антихолінергічним засобом для запобігання навмисному зловживанню. Приклади включають Hydromet/гідрокон (гідрокодон/гоматропін), ломотіл (дифеноксилат/атропін) і гідрокодон (гідрокодон полістирекс/хлорфенірамін). Однак зазначається, що комбінації опіоїдів/антигістамінів використовуються клінічно через їх синергічний ефект при лікуванні болю та підтримці дисоціативної анестезії (седації) у таких препаратах, як мепрозин (меперидин/прометазин) і дікональ (дипіпанон/циклізин), які діють як сильні антихолінергічні засоби.

Див. також

• Холіноміметики

Примітки

1. Антихолінергічні препарати // ФЕ
2. Anticholinergics. Anticholinergic Agents. Bethesda (MD): National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases. 2012. PMID 31643610. Процитовано 23 березня 2020. «Anticholinergics have antisecretory activities and decrease nasal and bronchial secretions, salivation, lacrimation, sweating and gastric acid production, and can be used to decrease secretions in allergic and inflammatory diseases. Anticholinergics relax smooth muscle in the gastrointestinal tract, bladder and lung and can be used for gastrointestinal, urological or respiratory conditions associated with spasm and dysmotility.» 
3. Clinical Pharmacology [database online]. Tampa, FL: Gold Standard, Inc.; 2009. Drugs with Anticholinergic Activity. Prescriber's Letter 2011; 18 (12):271233.
4. Migirov, A; Datta, AR (2020). article-17683. Physiology, Anticholinergic Reaction. This book is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, which permits use, duplication, adaptation, distribution, and reproduction in any medium or format, as long as you give appropriate credit to the original author(s) and the source, a link is provided to the Creative Commons license, and any changes made are indicated. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. PMID 31536197. Процитовано 24 березня 2020. 
5. Sharee A. Wiggins; Tomas Griebling. . Landon Center on Aging. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 9 липня 2011. 
6. Su, Mark; Goldman, Matthew. Anticholinergic poisoning. У Traub, Stephen J.; Burns, Michele M.; Grayzel, Jonathan. UpToDate. Процитовано 24 березня 2020. 
7. NERVE AGENTS. fas.org. Процитовано 27 липня 2020. 
8. Nair, V. Priya; Hunter, Jennifer M. (1 жовтня 2004). Anticholinesterases and anticholinergic drugs. Continuing Education in Anaesthesia, Critical Care & Pain (англ.) 4 (5): 164–168. ISSN 1743-1816. doi:10.1093/bjaceaccp/mkh045. 
9. Page 592 in: Cahalan, Michael D.; Barash, Paul G.; Cullen, Bruce F.; Stoelting, Robert K. (2009). Clinical Anesthesia. Hagerstwon, MD: Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 978-0-7817-8763-5. 
10. Barash, Paul G. (2009). Clinical Anesthesia. ISBN 9780781787635. оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 8 грудня 2014. 
11. Bangen, Hans: Geschichte der medikamentösen Therapie der Schizophrenie. Berlin 1992, ISBN 3-927408-82-4
12. ATROPINE- atropine sulfate solution/ drops. DailyMed. 20 листопада 2017. Процитовано 28 березня 2020. 
13. MYDRIACYL- tropicamide solution/ drops. DailyMed. 13 грудня 2019. Процитовано 28 березня 2020. 
14. MYDRIACYL- tropicamide solution/ drops. DailyMed. 13 грудня 2019. Процитовано 28 березня 2020. 
15. Fox, C; Smith, T; Maidment, I; Chan, WY; Bua, N; Myint, PK; Boustani, M; Kwok, CS та ін. (September 2014). Effect of medications with anti-cholinergic properties on cognitive function, delirium, physical function and mortality: a systematic review. Age and Ageing 43 (5): 604–15. PMID 25038833. doi:10.1093/ageing/afu096.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
16. Andre, L; Gallini, A; Montastruc, F; Montastruc, JL; Piau, A; Lapeyre-Mestre, M; Gardette, V (29 серпня 2019). Association between anticholinergic (atropinic) drug exposure and cognitive function in longitudinal studies among individuals over 50 years old: a systematic review.. European Journal of Clinical Pharmacology 75 (12): 1631–1644. PMID 31468067. doi:10.1007/s00228-019-02744-8. 
17. Ruxton, K; Woodman, RJ; Mangoni, AA (2 березня 2015). Drugs with anticholinergic effects and cognitive impairment, falls and all-cause mortality in older adults: A systematic review and meta-analysis.. British Journal of Clinical Pharmacology 80 (2): 209–20. PMC 4541969. PMID 25735839. doi:10.1111/bcp.12617. 
18. Falk, N; Cole, A; Meredith, TJ (15 березня 2018). Оцінка підозри на деменцію.. American Family Physician 97 (6): 398–405. PMID 29671539. 
19. Грей С.Л., Андерсон М.Л., Дублін С., Хенлон Дж.Т., Хаббард Р., Уокер Р., Ю.О., Крейн П.К., Ларсон Е.Б. (березень 2015). Кумулятивне використання сильних антихолінергічних препаратів і випадкова деменція: проспективне когортне дослідження. JAMA Internal Medicine (3): 401–407. PMC 4358759. PMID 25621434. doi:10.1001/jamainternmed.2014.7663.  {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |display-autors= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |обсяг= (довідка)
20. Talan, Jamie (липень–серпень 2008). . Neurology Now 4 (4): 10–11. doi:10.1097/01.NNN.0000333835.93556.d1. Архів оригіналу за 18 червня 2023. Процитовано 26 Червень 2019. 
21. Lifeline Learning Center. Lifeline.theonlinelearningcenter.com. Архів SCOframe.aspx оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 8 грудня 2014. 
22. Rosen, Peter, John A. Marx, Robert S. Hockberger, and Ron M. Walls. Rosen's Emergency Medicine: Concepts and Clinical Practice. 8th ed. Philadelphia, PA: Mosby Elsevier, 2014.
23. [113] Наскільки добре ви знаєте свої антихолінергічні (антимускаринові) препарати? | Therapeutics Initiative. Therapeutics Initiative. 10 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018. 
24. Emerging Targets & Therapeutics in Лікування зловживання психостимуляторами. Adv. Pharmacol. Advances in Pharmacology 69. 2014. с. 177–216. ISBN 9780124201187. PMID 24484978. doi:10.1016/B978-0-12-420118-7.00005-6.  {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |глава= (можливо, |розділ=?) (довідка)
25. Шаблон:Цитувати книгу
26. Тасман, Аллан; Кей, Джеральд; Ліберман, Джеффрі А.; Перший, Майкл Б.; Май, Маріо (11 жовтня 2011). . John Wiley & Sons. ISBN 978-1-119-96540-4. Архів оригіналу за 20 березня 2017 р.  {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |url-статус= (довідка)
27. Damaj, M. I.; Flood, P; Ho, K. K.; May, E. L.; Martin, B. R. (2004). Effect of Dextrometorphan and Dextrorphan on Nicotine and Neuronal Nicotinic Receptors: In Vitro and in Vivo Selectivity. Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics 312 (2): 780–5. PMID 15356218. doi:10.1124/jpet.104.075093. 
28. Lee, Jun-Ho; Shin, Eun-Joo; Jeong, Sang Min; Kim, Jong-Hoon; Lee, Byung-Hwan; Yoon, In-Soo; Lee, Joon-Hee; Choi, Sun-Hye; Lee, Sang-Mok; Lee, Phil Ho; Kim, Hyoung-Chun; Nah, Seung-Yeol (2006). Effects of dextrorotatory morphinans on α3β4 nicotinic acetylcholine receptors expressed in Xenopus oocytes. European Journal of Pharmacology 536 (1–2): 85–92. PMID 16563374. doi:10.1016/j.ejphar.2006.02.034. 
29. Hernandez, S. C.; Bertolino, M; Xiao, Y; Pringle, K. E.; Caruso, F. S.; Kellar, K. J. (2000). Dextromethorphan and Its Metabolite Dextrorphan Block α3β4 Neuronal Nicotinic Receptors. The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics 293 (3): 962–7. PMID 10869398. 
30. Shytle, RD; Penny, E; Silver, AA; Goldman, J; Sanberg, PR (Jul 2002). Mecamylamine (Inversine): старий антигіпертензивний засіб із новими напрямками досліджень. Journal of Human Hypertension 16 (7): 453–7. PMID 12080428. doi:10.1038/sj.jhh.1001416. 
31. NIH DailyMed – Hydromet Syrup. Dailymed.nlm.nih.gov. оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 17 серпня 2008. 
32. Zacny, James P. (2003). Characterizing the subjective, psychomotor, and physiological effects of a hydrocodone combination product (Hycodan) in non-drug-abusing volunteers. Psychopharmacology 165 (2): 146–156. PMID 12404072. doi:10.1007/s00213-002-1245-5.