Бупропіон

Бупропіон (англ. Bupropion, лат. Bupropionum) — синтетичний лікарський засіб, що за хімічним складом є похідним терт-бутиламіну, та відноситься до антидепресантів з групи інгібіторів зворотного захоплення норадреналіну та дофаміну. З медичною метою препарат застосовується перорально.

Бупропіон
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-2-(tert-Butylamino)-1-(3-chlorophenyl)propan-1-one
Класифікація
ATC-код	N06AX12
PubChem	444
CAS	34911-55-2
DrugBank
Хімічна структура
Формула	C13H18ClNO
Мол. маса	239,74 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	НД
Метаболізм	Печінка
Період напіввиведення	20 год.
Екскреція	Нирки (87%), фекалії (10%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата	ВЕЛБУТРИН™ SR, «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютикалз С.А.», Польща UA/3844/01/01 24.04.2016—24/04/2021

Історія

Бупропіон уперше синтезований у 1969 році Наріманом Мета у лабораторії компанії «Burroughs Wellcome», яка натепер є частиною компанії «GlaxoSmithKline», та запатентований у США в 1974 році. Для клінічного застосування препарат схвалений у 1985 році. Початково препарат застосовувався як антидепресант, проте за рік бупропіон усунуто з фармацевтичного ринку у зв'язку із частим побічним ефектом — епілептичними приступами. За кілька років встановлено, що ці явища спостерігаються при застосуванні високих доз препарату (400—600 мг бупропіону на добу), і після цього, як в інструкції щодо його застосування вказано нижчу максимальну дозу препарату, бупропіон знову допущений на фармацевтичний ринок з 1989 року. Пізніше встановлено, що бупропіон має властивості блокатора нікотинових рецепторів, і тому він може бути ефективним у лікуванні нікотинової залежності. У 1997 році бупропіон офіційно схвалений у США для лікування нікотинової залежності.

Фармакологічні властивості

Бупропіон — лікарський засіб, що відноситься до антидепресантів з групи інгібіторів зворотного захоплення норадреналіну та дофаміну. Механізм дії препарату відрізняється від механізму дії інших антидепресантів, та полягає в інгібуванні зворотнього нейронального захоплення медіаторних моноамінів, переважно норадреналіну та дофаміну, що спричинює накопичення нейромедіаторів у синаптичній щілині, посилення постсинаптичної імпульсації, зниження функціональної активності бета-адренорецепторів та незначно серотонінових рецепторів головного мозку, наслідком чого є нормалізація переважно адренергічної та дофамінових систем мозку та відновлення їх рівноваги, що призводить до купування депресивних станів. Бупропіон також блокує нікотинові холінорецептори, та лише незначно впливає на зворотне захоплення серотоніну, а також не пригнічує активність моноаміноксидази. Бупропірон має структурну подібність із сполуками класу амфетамінів, та має подібний до амфетамінів стимулюючий вплив на центральну нервову систему, проте на відміну від амфетамінів він не спричинює виникнення звикання. Бупропіон також має здатність пригнічувати апетит. Бупропіон застосовується переважно для лікування великих депресивних станів, причому особливо ефективний у комбінації з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, зокрема із циталопрамом, сертраліном, флуоксетином, та міртазапіном. Препарат також застосовується для лікування нікотинової залежності, проте в клінічних дослідженнях він виявився менш ефективним для лікування залежності від куріння, ніж вареніклін. Бупропіон також застосовують для лікування синдрому дефіциту уваги.

Оскільки при застосуванні бупропіону знижується апетит, то препарат застосовується також як засіб для лікування ожиріння у курців. Для підвищення ефективності лікування ожиріння розроблено також комбінований препарат бупропіону з налтрексоном, який схвалений FDA, та Європейським агентством з лікарських засобів.

Бупропірон неефективний при застосуванні у випадку хронічного болю в спині, проте він є досить ефективним у випадку нейропатичного болю. Препарат також схвалений FDA для лікування сезонного афективного розладу. Згідно даних новітніх клінічних досліджень, бупропіон знижує рівень фактору некрозу пухлини, що дає підстави для дослідження щодо можливості використання препарату для лікування таких хронічних захворювань як хвороба Крона та псоріаз.

Фармакокінетика

Бупропіон добре та відносно швидко всмоктується після перорального застосування. Біодоступність препарату для людини точно не встановлена у зв'язку з його інтенсивним метаболізмом, в експериментах на тваринах (морських свинках) становить 5—20 %. Максимальна концентація бупропіону в крові досягається протягом 2 годин після прийому препарату, при застосуванні форм із сповільненим вивільненням цей час збільшується до 5 годин. Препарат добре (на 80 %) зв'язується з білками плазми крові. Бупропіон проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням 3 активних метаболітів.. Виводиться бупропіон із організму переважно у вигляді метаболітів, частково в незміненій формі, переважно із сечею (87 %), частково із калом (10 %). Період напіввиведення препарату становить 14 годин, для форм із сповільненим виділенням 21 година, при порушенні функції печінки або нирок цей час може збільшуватися.

Покази до застосування

Бупропіон застосовують для лікування великих депресивних станів, лікування нікотинової залежності, сезонного афективного розладу, а також як препарат другої лінії для лікування депресій на фоні біполярного афективного розладу та для лікування синдрому порушення активності та уваги.

Побічна дія

У перші роки при застосуванні бупропіону спостерігався частий побічний ефект — епілептичні приступи, у зв'язку із чим препарат усунуто з фармацевтичного ринку. За кілька років встановлено, що ці явища спостерігаються при застосуванні високих доз препарату (400—600 мг бупропіону на добу), і після цього, як в інструкції щодо його застосування вказано нижчу максимальну дозу препарату, бупропіон знову був допущений на фармацевтичний ринок. Найчастішими побічними ефектами препарату є головний біль, безсоння, сухість у роті, нудота; при застосуванні високих доз препарату часто спостерігаються артеріальна гіпертензія і тахікардія. Небезпечним побічним явищем препарату є поява суїцидальних думок і збільшення ризику самогубства. Іншими побічними ефектами препарату є:

• Алергічні реакції — шкірний висип, свербіж шкіри, еритема шкіри, анафілактичний шок, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, задишка, бронхоспазм, гіпергідроз, алопеція, гарячка, загострення псоріазу.
• З боку травної системи — зубний біль, блювання, запор, біль у животі, гепатит, жовтяниця, зниження апетиту, перфорація кишечника.
• З боку нервової системи — підвищена стомлюваність, запаморочення, загальна слабкість, тривога, дезорієнтація, депресія, дисфорія, порушення координації рухів, порушення концентрації уваги, тремор, погіршення пам'яті, порушення зору, втрата свідомості, галюцинації, збудження, деперсоналізація, манія або гіпоманія, підвищення внутрішньочерепного тиску, делірій, кома.
• З боку серцево-судинної системи — порушення провідностісерця на ЕКГ, інфаркт міокарду, артеріальна гіпотензія, фібриляція передсердь, приливи крові, тромбоемболія легеневої артерії.
• З боку ендокринної системи — гінекомастія, набряк яєчок, еректильна дисфункція, порушення менструального циклу, зниження лібідо, гіпоглікемія або гіперглікемія.
• З боку опорно-рухового апарату — болі в м'язах, посмикування м'язів, артрит, рабдоміоліз.
• З боку сечовидільної системи — затримка сечі, збільшення частоти сечовиділення, інфекції сечових шляхів.
• Зміни в лабораторних аналізах — лейкопенія або лейкоцитоз, тромбоцитопенія, підвищення активності ферментів печінки.

Протипокази

Бупропіон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, одночасному лікуванні інгібіторами моноамінооксидази, судомах, пацієнтам із різкою відміною алкоголю або седативних засобів, пацієнтам із булімією або анорексією.

Форми випуску

Бупропіон випускається у вигляді таблеток по 0,075; 0,1; 0,15; 0,2 і 0,3 г. бупропіон випускається також у вигляді комбінованого препарату з налтрексоном.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019. 
2. Бупропион. Функциональная гастроэнтерология [ 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
3. . Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019. 
4. Bupropion Hydrochloride [ 15 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
5. Nariman B. Mehta, 1969, U.S. Patent 3 819 706
6. . U.S. Food and Drug Administration Center for Drug Evaluation and Research. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 18 серпня 2007.  (англ.)
7. . eMedExpert.com. 31 березня 2008. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 20 серпня 2013.  (англ.)
8. Whitten L (Квітень 2006). . National Institute on Drug Abuse Research Findings 20 (5). Архів оригіналу за 5 серпня 2007. Процитовано 27 травня 2013.  (англ.)
9. Stahl S, Pradko J, Haight B, Modell J, Rockett C, Learned-Coughlin S (2004). (PDF). Prim Care Companion J Clin Psychiatry 6 (4): 159–166. PMC 514842. PMID 15361919. doi:10.4088/PCC.v06n0403. Архів оригіналу за 14 листопада 2006. Процитовано 25-01-2011.  (англ.)
10. Бупропион обычно хорошо переносится курильщиками [ 26 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
11. EMA рекомендовало к одобрению препарат для снижения избыточной массы тела [ 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
12. Fava M, Rush AJ, Thase ME, Clayton A, Stahl SM, Pradko JF, Johnston JA. (2005). (PDF). Prim Care Companion J Clin Psychiatry 7 (3): 106–113. PMC 1163271. PMID 16027765. doi:10.4088/PCC.v07n0305. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 25-01-2011.  (англ.)
13. Zisook S, Rush AJ, Haight BR, Clines DC, Rockett CB (2006). Use of bupropion in combination with serotonin reuptake inhibitors. Biol Psychiatry 59 (3): 203–10. PMID 16165100. doi:10.1016/j.biopsych.2005.06.027.  (англ.)
14. Spier SA (1998). Use of bupropion with SRIs and venlafaxine. Depression and anxiety 7 (2): 73–5. PMID 9614595. doi:10.1002/(SICI)1520-6394(1998)7:2<73::AID-DA4>3.0.CO;2-6.  |accessdate= вимагає |url= (довідка)
15. Bodkin JA, Lasser RA, Wines JD, Gardner DM, Baldessarini RJ (1997). Combining serotonin reuptake inhibitors and bupropion in partial responders to antidepressant monotherapy. The Journal of clinical psychiatry 58 (4): 137–45. PMID 9164423.  (англ.)
16. Combination of Antidepressant Medications From Treatment Initiation for Major Depressive Disorder: A Double-Blind Randomized Study (англ.)
17. Сравнительная оценка современных видов медикаментозной антиникотиновой терапии (обзор исследований) [ 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
18. Бупропион при синдроме дефицита внимания и гиперактивности (СДВГ) у взрослых [ 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
19. . United States Food and Drug Administration. Takeda Pharmaceuticals America, Inc. 10 вересня 2014. с. 1. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 6 квітня 2015.  (англ.)
20. Katz J, Pennella-Vaughan J, Hetzel RD, Kanazi GE, Dworkin RH (Жовтень 2005). A randomized, placebo-controlled trial of bupropion sustained release in chronic low back pain. J Pain 6 (10): 656–61. PMID 16202958. doi:10.1016/j.jpain.2005.05.002.  (англ.)
21. Urquhart DM, Hoving JL, Assendelft WW, Roland M, van Tulder MW (2008). Antidepressants for non-specific low back pain. Cochrane Database Syst Rev (1): CD001703. PMID 18253994. doi:10.1002/14651858.CD001703.pub3.  (англ.)
22. Semenchuk MR, Davis B (Березень 2000). . The Clinical Journal of Pain 16 (1): 6–11. PMID 10741812. doi:10.1097/00002508-200003000-00002. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 3 лютого 2019.  (англ.)
23. Semenchuk MR, Sherman S, Davis B (Листопад 2001). Double-blind, randomized trial of bupropion SR for the treatment of neuropathic pain. Neurology 57 (9): 1583–8. PMID 11706096.  (англ.)
24. First drug for seasonal depression. FDA Consumer 40 (5): 7. 2006. PMID 17328102.  (англ.)
25. Modell JG, Rosenthal NE, Harriett AE, Krishen A, Asgharian A, Foster VJ, Metz A, Rockett CB, Wightman DS (2005). Seasonal affective disorder and its prevention by anticipatory treatment with bupropion XL. Biol Psychiatry 58 (8): 658–67. PMID 16271314. doi:10.1016/j.biopsych.2005.07.021. 
26. A new chapter opens in anti-inflammatory treatments: The antidepressant bupropion lowers production of tumor necrosis factor-alpha and interferon-gamma in mice [ 20 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
27. Kane S, Altschuler EL, Kast RE (Жовтень 2003). Crohn's disease remission on bupropion. Gastroenterology 125 (4): 1290. PMID 14552325. doi:10.1016/j.gastro.2003.02.004.  (англ.)
28. Kast RE, Altschuler EL (Листопад 2001). Remission of Crohn's disease on bupropion. Gastroenterology 121 (5): 1260–1. PMID 11706830. doi:10.1053/gast.2001.29467.  (англ.)
29. Altschuler EL, Kast RE (2003). Bupropion in psoriasis and atopic dermatitis: decreased tumor necrosis factor-alpha?. Psychosom Med 65 (4): 719. PMID 12883127. doi:10.1097/01.PSY.0000073874.55003.EE.  (англ.)
30. Modell JG, Boyce S, Taylor E, Katholi C (2002). Treatment of atopic dermatitis and psoriasis vulgaris with bupropion-SR: a pilot study. Psychosom Med 64 (5): 835–40. PMID 12271115. doi:10.1097/01.PSY.0000021954.59258.9B.  (англ.)
31. (англ.)

Посилання

• Бупропіон на сайті mozdocs.kiev.ua [ 2 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Підбір інформації про бупропіон на сайті mentalhealth.com [ 25 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)