www.wikidata.uk-ua.nina.az

Деперсоналізація Деперсоналіза ція лат de лат persona особистість також абаліенція це стан відчуження від самого себе не

Деперсоналізація

Деперсоналіза́ція (лат. de, лат. persona — особистість; також абаліенція) — це стан відчуження від самого себе, неадекватне сприймання людиною своєї особи, свого «я». Причинами можуть бути психофізіологічні, соціальні захворювання. Є клінічним синдромом певних психічних розладів.

Хворим здається, що події їхнього життя відбуваються з кимось іншим, що вони ніби «дивляться» своє життя в кінотеатрі. Деперсоналізацію, в переважній більшості випадків, супроводжує дереалізація та психічна анестезія. Латинська назва — anaesthesia psychica dolorosa. У МКХ-10 позначається як «Синдром деперсоналізації-дереалізації», історично званий деперсоналізацією. Тривала деперсоналізація є тяжким станом, часто призводить до суїцидів.

Історія вивчення Редагувати

Найперші опубліковані описи синдрому деперсоналізації були дані французьким психіатром J. Esquirol в 1838 р., а також J. Moreau de Tours в 1840 р., які звернули увагу на симптоматику відчуження відчуттів власного тіла. Першою монографією, майже цілком присвяченої синдрому деперсоналізації, стала робота R. Krishaber, заснована на описі 38 клінічних спостережень. У 1898 р., французьким філологом і філософом L. Dugas, для позначення відділення (дисоціації) або втрати свого «Я», був запропонований термін «деперсоналізація». Пізніше L. Dugas (а також F. Moutier) опублікував монографію «Деперсоналізація», узагальнив досвід вивчення деперсоналізації за всі попередні роки. У вітчизняній літературі підсумки досліджень синдрому деперсоналізації підводяться в роботах А. А. Меграбяна, А. Б. Смулевич і В. Ю. Воробйова, Ю. Л. Нуллера.

Симптоматика Редагувати

Синдром деперсоналізації (симптомокомплекс) може включати такі відчуття хворого:

  • Відчуття часткового або повного зникнення (стирання) рис своєї особистості
  • Зникнення так званих «тонких емоцій»
  • Зменшення або повне зникнення почуттів (емоційного ставлення) до близьких
  • Оточення здається «пласким», «мертвим», або сприймається притуплено, якби через скло
  • Притуплене кольоросприйняття, навколишній світ «сірий», «безбарвний»
  • Відсутність або притуплення емоційного сприйняття природи
  • Відсутність або притуплення сприйняття творів мистецтва, музики
  • Відчуття відсутності думок в голові
  • Зменшення здатності до запам'ятовування
  • У деяких випадках, все навколо може здаватися абсолютно незнайомим, вперше баченим
  • Притуплення простих почуттів, таких як почуття образи, злості, співчуття, радості
  • Відсутність самого поняття «настрій» (настрою як би не існує). Поява поганого настрою говорить про поліпшення стану.
  • Відчуття свого тіла як автомата, свої дії здаються автоматичними (при об'єктивному розумінні того, що це тільки здається)
  • Втрата почуттів викликає болісний душевний біль
  • Відчуття уповільненої течії або повної зупинки часу
  • Утруднення образного уявлення, образного мислення
  • Притуплення або відсутність больової, тактильної, температурної, смакової, пропріоцептивної чутливості, відчуття ваги, почуттів сну, голоду і насичення (так звана Соматопсихічна деперсоналізація)

Патогенез Редагувати

Практично завжди (за винятком деяких видів шизофренії), деперсоналізація є захисним механізмом психіки при виникненні сильного емоційного потрясіння, в тому числі й дебюту важких психічних захворювань. В екстрених для психічного стану ситуаціях деперсоналізація дозволяє тверезо оцінити обставини, без емоцій, які заважають аналізу. У такому випадку, деперсоналізація є нормальною реакцією організму на гострий стрес. Патологічною ж вважають тривалий, безперервний, тяжкий перебіг деперсоналізації.

Супутні біохімічні та неврологічні порушення Редагувати

Розладу також часто супроводжує «оксидативний стрес», модифікація білків рецепторів, порушення роботи гіпофіз Арно-надниркової осі (порушення продукції кортизолу, АКТГ). За деякими дослідженнями, в патогенезі беруть участь зміни в серотонінових 5HT2A, ГАМК, опіоїдних, NMDA рецепторах. Дослідження хворих, за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ), показують зміну активності в різних частинах мозку, у порівнянні зі здоровими людьми.

Механізм виникнення при стресі Редагувати

Існує думка, що механізм виникнення розладу пов'язаний з реакцією мозку на стрес: відбувається активне вироблення ендорфінів з високою спорідненістю до μ-опіоїдних рецепторів (ці рецептори також пов'язані з виникненням дисоціації при вживанні опіатів). Сильна активація цих рецепторів, призводить до порушення механізмів зворотного зв'язку (негативна змінюється на позитивну), необхідної для підтримки нейрохімічного гомеостазу. Ці порушення, призводять до каскадної зміни в інших рецепторних системах. В результаті, на думку вчених, блокується центр задоволення (виникає ангедонія), лімбічна система (відповідає за емоції) не може адекватно реагувати на її хаотичну стимуляцію і відключається (також за допомогою механізмів зворотного зв'язку), що призводить до виникнення деперсоналізаціонної-дереалізаціонної, а також депресивної симптоматики. Часто при дослідженні ЕЕГ виявляється пароксизмальною активність в області діенцефальних структур. Хаотична стимуляція лімбічної системи знаходиться неподалік епілептичного вогнища не дає їй відновити свою функціональність. Це підтверджується деякою позитивним дією антиконвульсантів при комплексній фармакотерапії.

Можливо також, що первинна фаза патогенезу пов'язана з блокуванням NMDA рецепторів поки не виявленими ендогенними пептидними антагоністами цих рецепторів.

Індукування деперсоналізації Редагувати

Стан деперсоналізації може бути штучно викликано застосуванням дисоціативних наркотичних засобів — блокаторів NMDA рецепторів, таких як кетамін, декстрометорфан або фенциклідин, а також вживанням марихуани. У такому випадку, звичайно деперсоналізація проходить після дезінтоксикації організму, проте є вірогідність індукування повноцінного розладу, особливо в останньому випадку. Примітно, що в США питаннями лікування синдрому деперсоналізації-дереалізації займається інститут NODID.

Різновиди деперсоналізації Редагувати

  • Перший — порушуються відчуття онтогенетично найбільш ранніх форм самосвідомості. Хворі оцінюють свої власні дії, як автоматичні, що здійснюються як би проти їхньої волі, або взагалі іншою особою. При достатній вираженості цього розладу, хворим може здаватися, що вони взагалі перестають існувати, що вони незначні. Клінічно це найлегший тип деперсоналізації.
  • Другий — порушення переважно поширюються на найпізніші в онтогенетичному сенсі ідеаторні форми самосвідомості і проявляються в почутті втрати індивідуальної специфічності соціальних комунікацій. При розвиненій картині, виникає відчуття повної втрати уявлення про своє «Я». Хворі скаржаться, що вони ніби повністю позбавляються власного світогляду, поглядів, суджень, стають безликими людьми. Другий тип зустрічається при шизотипових розладах. Деперсоналізація виступає у зв'язку зі змінами особистості, іпохондричним самоаналізом.
  • Третій («анестетична депресія») — у хворих притупляється здатність відчувати емоції (радіти, горювати) іноді аж до емоційної тупості — майже повної неможливості відчувати емоції, при цьому це завдає, проте, великі страждання пацієнтам. Істинного емоційного збідніння у хворих з психічною анестезією, як правило, не наступає, а є лише суб'єктивне відчуття нестями.

Диференціальна діагностика Редагувати

Надійним методом розмежування деперсоналізації, депресії та тривоги є діазепамовий тест, розроблений професором Ю. В. Нуллером.

Особливості перебігу захворювання Редагувати

Характер і тривалість перебігу деперсоналізаційного розладу залежить, в першу чергу, від причини її виникнення, а також від генетичної схильності до цього захворювання.

Тривалість розладу Редагувати

Тривалість стану деперсоналізації може становити від декількох хвилин до декількох років. Цікаво, що майже завжди, особливо на початкових стадіях, може відбуватися спонтанне раптове тимчасове зникнення всього деперсоналізаційно-дереалізаційного симптомокомплексу. Цей так званий «вихід» або «світла пляма» триває кілька годин і закінчується поверненням симптоматики.

Резистентність до лікування Редагувати

Якщо розглядати цей розлад як захисний механізм, то стає зрозуміло, чому перебігу захворювання супроводжує часткова або абсолютна резистентність до лікування психофармакологічними препаратами (транквілізатори, антидепресанти, нейролептики), значно підвищується загальний імунітет до інфекційних захворювань (наприклад у хворих знижується частота виникнення застуди). Резистентність можна трохи знизити за допомогою проведення серії процедур плазмаферезу, при якому з крові частково забирають антитіла. До застосовуваних препаратів (особливо до бензодіазепінових транквілізаторів) досить швидко виникає толерантність, що не дозволяє проводити лікування невеликими дозами психофармакологічних засобів. Резистентність буває настільки сильною, що навіть при високій концентрації препарату в крові, пацієнт не відчуває ніякої[джерело?] дії, в той час як для здорових людей такі концентрації можуть бути летальними.

Примітки Редагувати

  1. F48.1 [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Макаров І. В. Деперсоналізація у дітей та підлітків//Огляд психіатрії та медичної психології ім. Бехтерева. — 2006. — № 3. — Т. 3. (рос.)
  3. . Архів оригіналу за 16 лютого 2010. Процитовано 4 вересня 2011. 
  4. Франкл В. Теорія і терапія неврозів. — Спб. 2001. — 234 с. (рос.)
  5. Нуллер Ю. Л.Механізми зворотного зв'язку в патогенезі ендогенної депресії і їх можливе значення для терапевтичної дії антидепресантів//Фармакологічні основи антидепресивної ефекту. Л., 1970. — С. 130—134. (рос.)
  6. (англ. The National Organization for Drug-Induced Disorders)[1] [ 21 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  7. Ю. В. Нуллер. Діагностика і терапія деперсоналізаційного розладу [ 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Література Редагувати

  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з психіатрії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Depersonaliza ciya lat de lat persona osobistist takozh abalienciya ce stan vidchuzhennya vid samogo sebe neadekvatne sprijmannya lyudinoyu svoyeyi osobi svogo ya Prichinami mozhut buti psihofiziologichni socialni zahvoryuvannya Ye klinichnim sindromom pevnih psihichnih rozladiv Hvorim zdayetsya sho podiyi yihnogo zhittya vidbuvayutsya z kimos inshim sho voni nibi divlyatsya svoye zhittya v kinoteatri Depersonalizaciyu v perevazhnij bilshosti vipadkiv suprovodzhuye derealizaciya ta psihichna anesteziya Latinska nazva anaesthesia psychica dolorosa U MKH 10 poznachayetsya yak Sindrom depersonalizaciyi derealizaciyi 1 istorichno zvanij depersonalizaciyeyu Trivala depersonalizaciya ye tyazhkim stanom chasto prizvodit do suyicidiv Zmist 1 Istoriya vivchennya 2 Simptomatika 3 Patogenez 3 1 Suputni biohimichni ta nevrologichni porushennya 3 2 Mehanizm viniknennya pri stresi 3 3 Indukuvannya depersonalizaciyi 4 Riznovidi depersonalizaciyi 5 Diferencialna diagnostika 6 Osoblivosti perebigu zahvoryuvannya 6 1 Trivalist rozladu 6 2 Rezistentnist do likuvannya 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya vivchennya RedaguvatiNajpershi opublikovani opisi sindromu depersonalizaciyi buli dani francuzkim psihiatrom J Esquirol v 1838 r a takozh J Moreau de Tours v 1840 r yaki zvernuli uvagu na simptomatiku vidchuzhennya vidchuttiv vlasnogo tila Pershoyu monografiyeyu majzhe cilkom prisvyachenoyi sindromu depersonalizaciyi stala robota R Krishaber zasnovana na opisi 38 klinichnih sposterezhen U 1898 r francuzkim filologom i filosofom L Dugas dlya poznachennya viddilennya disociaciyi abo vtrati svogo Ya buv zaproponovanij termin depersonalizaciya Piznishe L Dugas a takozh F Moutier opublikuvav monografiyu Depersonalizaciya uzagalniv dosvid vivchennya depersonalizaciyi za vsi poperedni roki U vitchiznyanij literaturi pidsumki doslidzhen sindromu depersonalizaciyi pidvodyatsya v robotah A A Megrabyana A B Smulevich i V Yu Vorobjova Yu L Nullera 2 Simptomatika RedaguvatiSindrom depersonalizaciyi simptomokompleks mozhe vklyuchati taki vidchuttya hvorogo Vidchuttya chastkovogo abo povnogo zniknennya stirannya ris svoyeyi osobistosti Zniknennya tak zvanih tonkih emocij Zmenshennya abo povne zniknennya pochuttiv emocijnogo stavlennya do blizkih Otochennya zdayetsya plaskim mertvim abo sprijmayetsya pritupleno yakbi cherez sklo Prituplene kolorosprijnyattya navkolishnij svit sirij bezbarvnij Vidsutnist abo prituplennya emocijnogo sprijnyattya prirodi Vidsutnist abo prituplennya sprijnyattya tvoriv mistectva muziki Vidchuttya vidsutnosti dumok v golovi Zmenshennya zdatnosti do zapam yatovuvannya U deyakih vipadkah vse navkolo mozhe zdavatisya absolyutno neznajomim vpershe bachenim Prituplennya prostih pochuttiv takih yak pochuttya obrazi zlosti spivchuttya radosti Vidsutnist samogo ponyattya nastrij nastroyu yak bi ne isnuye Poyava poganogo nastroyu govorit pro polipshennya stanu Vidchuttya svogo tila yak avtomata svoyi diyi zdayutsya avtomatichnimi pri ob yektivnomu rozuminni togo sho ce tilki zdayetsya Vtrata pochuttiv viklikaye bolisnij dushevnij bil Vidchuttya upovilnenoyi techiyi abo povnoyi zupinki chasu Utrudnennya obraznogo uyavlennya obraznogo mislennya Prituplennya abo vidsutnist bolovoyi taktilnoyi temperaturnoyi smakovoyi proprioceptivnoyi chutlivosti vidchuttya vagi pochuttiv snu golodu i nasichennya tak zvana Somatopsihichna depersonalizaciya Patogenez RedaguvatiPraktichno zavzhdi za vinyatkom deyakih vidiv shizofreniyi depersonalizaciya ye zahisnim mehanizmom psihiki pri viniknenni silnogo emocijnogo potryasinnya v tomu chisli j debyutu vazhkih psihichnih zahvoryuvan V ekstrenih dlya psihichnogo stanu situaciyah depersonalizaciya dozvolyaye tverezo ociniti obstavini bez emocij yaki zavazhayut analizu U takomu vipadku depersonalizaciya ye normalnoyu reakciyeyu organizmu na gostrij stres Patologichnoyu zh vvazhayut trivalij bezperervnij tyazhkij perebig depersonalizaciyi Suputni biohimichni ta nevrologichni porushennya Redaguvati Rozladu takozh chasto suprovodzhuye oksidativnij stres 3 modifikaciya bilkiv receptoriv porushennya roboti gipofiz Arno nadnirkovoyi osi porushennya produkciyi kortizolu AKTG 4 Za deyakimi doslidzhennyami v patogenezi berut uchast zmini v serotoninovih 5HT2A GAMK opioyidnih NMDA receptorah Doslidzhennya hvorih za dopomogoyu funkcionalnoyi magnitno rezonansnoyi tomografiyi fMRT pokazuyut zminu aktivnosti v riznih chastinah mozku u porivnyanni zi zdorovimi lyudmi Mehanizm viniknennya pri stresi Redaguvati Isnuye dumka sho mehanizm viniknennya rozladu pov yazanij z reakciyeyu mozku na stres vidbuvayetsya aktivne viroblennya endorfiniv z visokoyu sporidnenistyu do m opioyidnih receptoriv ci receptori takozh pov yazani z viniknennyam disociaciyi pri vzhivanni opiativ Silna aktivaciya cih receptoriv prizvodit do porushennya mehanizmiv zvorotnogo zv yazku negativna zminyuyetsya na pozitivnu neobhidnoyi dlya pidtrimki nejrohimichnogo gomeostazu Ci porushennya prizvodyat do kaskadnoyi zmini v inshih receptornih sistemah V rezultati na dumku vchenih blokuyetsya centr zadovolennya vinikaye angedoniya limbichna sistema vidpovidaye za emociyi ne mozhe adekvatno reaguvati na yiyi haotichnu stimulyaciyu i vidklyuchayetsya takozh za dopomogoyu mehanizmiv zvorotnogo zv yazku sho prizvodit do viniknennya depersonalizacionnoyi derealizacionnoyi a takozh depresivnoyi simptomatiki 5 Chasto pri doslidzhenni EEG viyavlyayetsya paroksizmalnoyu aktivnist v oblasti diencefalnih struktur Haotichna stimulyaciya limbichnoyi sistemi znahoditsya nepodalik epileptichnogo vognisha ne daye yij vidnoviti svoyu funkcionalnist Ce pidtverdzhuyetsya deyakoyu pozitivnim diyeyu antikonvulsantiv pri kompleksnij farmakoterapiyi Mozhlivo takozh sho pervinna faza patogenezu pov yazana z blokuvannyam NMDA receptoriv poki ne viyavlenimi endogennimi peptidnimi antagonistami cih receptoriv Indukuvannya depersonalizaciyi Redaguvati Stan depersonalizaciyi mozhe buti shtuchno viklikano zastosuvannyam disociativnih narkotichnih zasobiv blokatoriv NMDA receptoriv takih yak ketamin dekstrometorfan abo fenciklidin a takozh vzhivannyam marihuani U takomu vipadku zvichajno depersonalizaciya prohodit pislya dezintoksikaciyi organizmu prote ye virogidnist indukuvannya povnocinnogo rozladu osoblivo v ostannomu vipadku Primitno sho v SShA pitannyami likuvannya sindromu depersonalizaciyi derealizaciyi zajmayetsya institut NODID 6 Riznovidi depersonalizaciyi RedaguvatiPershij porushuyutsya vidchuttya ontogenetichno najbilsh rannih form samosvidomosti Hvori ocinyuyut svoyi vlasni diyi yak avtomatichni sho zdijsnyuyutsya yak bi proti yihnoyi voli abo vzagali inshoyu osoboyu Pri dostatnij virazhenosti cogo rozladu hvorim mozhe zdavatisya sho voni vzagali perestayut isnuvati sho voni neznachni Klinichno ce najlegshij tip depersonalizaciyi Drugij porushennya perevazhno poshiryuyutsya na najpiznishi v ontogenetichnomu sensi ideatorni formi samosvidomosti i proyavlyayutsya v pochutti vtrati individualnoyi specifichnosti socialnih komunikacij Pri rozvinenij kartini vinikaye vidchuttya povnoyi vtrati uyavlennya pro svoye Ya Hvori skarzhatsya sho voni nibi povnistyu pozbavlyayutsya vlasnogo svitoglyadu poglyadiv sudzhen stayut bezlikimi lyudmi Drugij tip zustrichayetsya pri shizotipovih rozladah Depersonalizaciya vistupaye u zv yazku zi zminami osobistosti ipohondrichnim samoanalizom Tretij anestetichna depresiya u hvorih prituplyayetsya zdatnist vidchuvati emociyi raditi goryuvati inodi azh do emocijnoyi tuposti majzhe povnoyi nemozhlivosti vidchuvati emociyi pri comu ce zavdaye prote veliki strazhdannya paciyentam Istinnogo emocijnogo zbidninnya u hvorih z psihichnoyu anesteziyeyu yak pravilo ne nastupaye a ye lishe sub yektivne vidchuttya nestyami Diferencialna diagnostika RedaguvatiNadijnim metodom rozmezhuvannya depersonalizaciyi depresiyi ta trivogi ye diazepamovij test rozroblenij profesorom Yu V Nullerom 7 Osoblivosti perebigu zahvoryuvannya RedaguvatiHarakter i trivalist perebigu depersonalizacijnogo rozladu zalezhit v pershu chergu vid prichini yiyi viniknennya a takozh vid genetichnoyi shilnosti do cogo zahvoryuvannya Trivalist rozladu Redaguvati Trivalist stanu depersonalizaciyi mozhe stanoviti vid dekilkoh hvilin do dekilkoh rokiv Cikavo sho majzhe zavzhdi osoblivo na pochatkovih stadiyah mozhe vidbuvatisya spontanne raptove timchasove zniknennya vsogo depersonalizacijno derealizacijnogo simptomokompleksu Cej tak zvanij vihid abo svitla plyama trivaye kilka godin i zakinchuyetsya povernennyam simptomatiki Rezistentnist do likuvannya Redaguvati Dokladnishe Rezistentnist psihiatriya Yaksho rozglyadati cej rozlad yak zahisnij mehanizm to staye zrozumilo chomu perebigu zahvoryuvannya suprovodzhuye chastkova abo absolyutna rezistentnist do likuvannya psihofarmakologichnimi preparatami trankvilizatori antidepresanti nejroleptiki znachno pidvishuyetsya zagalnij imunitet do infekcijnih zahvoryuvan napriklad u hvorih znizhuyetsya chastota viniknennya zastudi Rezistentnist mozhna trohi zniziti za dopomogoyu provedennya seriyi procedur plazmaferezu pri yakomu z krovi chastkovo zabirayut antitila Do zastosovuvanih preparativ osoblivo do benzodiazepinovih trankvilizatoriv dosit shvidko vinikaye tolerantnist sho ne dozvolyaye provoditi likuvannya nevelikimi dozami psihofarmakologichnih zasobiv Rezistentnist buvaye nastilki silnoyu sho navit pri visokij koncentraciyi preparatu v krovi paciyent ne vidchuvaye niyakoyi dzherelo diyi v toj chas yak dlya zdorovih lyudej taki koncentraciyi mozhut buti letalnimi Primitki Redaguvati F48 1 Arhivovano 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl Makarov I V Depersonalizaciya u ditej ta pidlitkiv Oglyad psihiatriyi ta medichnoyi psihologiyi im Behtereva 2006 3 T 3 ros Okislyuvalna modifikaciya bilkiv plazmi krovi hvorih na psihichni rozladi depresiya depersonalizaciya Ye E Dubinina M G Morozova N V Leonova ta inPitannya medichnoyi himiyi 2000 T 46 4 S 398 409 ros Arhiv originalu za 16 lyutogo 2010 Procitovano 4 veresnya 2011 Frankl V Teoriya i terapiya nevroziv Spb 2001 234 s ros Nuller Yu L Mehanizmi zvorotnogo zv yazku v patogenezi endogennoyi depresiyi i yih mozhlive znachennya dlya terapevtichnoyi diyi antidepresantiv Farmakologichni osnovi antidepresivnoyi efektu L 1970 S 130 134 ros angl The National Organization for Drug Induced Disorders 1 Arhivovano 21 veresnya 2011 u Wayback Machine Yu V Nuller Diagnostika i terapiya depersonalizacijnogo rozladu Arhivovano 3 zhovtnya 2009 u Wayback Machine ros Literatura RedaguvatiPolitologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015Posilannya RedaguvatiRazlichie mezhdu bezumiem i prosvetleniem Arhivovano 29 serpnya 2011 u Wayback Machine ros PSIHIATRIYa Depressiya i depersonalizaciya Nuller Yu L ros Depersonalizacionno derealizacionnoe rasstrojstvo Arhivovano 30 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Numb hudozhestvennyj film posvyashennyj etomu zabolevaniyu Arhivovano 27 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Depersonalization Disorder General Information NODID nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Depersonalization Disorder DSM IV Diagnostic Criteria NODID nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl nbsp Ce nezavershena stattya z psihiatriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Depersonalizaciya amp oldid 39451737