Амінофілін

Амінофілін — сполука бронходилататора теофіліну з етилендіаміном^[en] у співвідношенні 2:1. Етилендіамін покращує розчинність, а амінофілін зазвичай зустрічається у вигляді дигідрату.

Амінофілін

Систематична назва (IUPAC)
1,3-Dimethyl-7H-purine-2,6-dione; ethane-1,2-diamine
Ідентифікатори
Номер CAS	317-34-0
Код ATC	R03DA05
PubChem	9433
DrugBank	DB01223
Хімічні дані
Формула	C16H24N10O4
Мол. маса	?
SMILES	eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	?
Зв'язування	60%
Метаболізм	?
Період напіврозпаду	7–9 hours
Виділення	?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	A(AU) ?(США)
Лег. статус	Pharmacist Only (S3) (AU) P (UK) ℞ Prescription only
Шляхи введення	перорально, внутрішньовенно

Амінофілін менш потужний і має меншу дію, ніж теофілін. Його найчастіше використовують для лікування обструкції дихальних шляхів від астми або ХОЗЛ. Амінофілін є неселективним антагоністом аденозинових рецепторів та інгібітором фосфодіестерази.

Властивості

Він краще розчиняється у воді, ніж теофілін. Білі або злегка жовтуваті гранули або порошок з легким аміачним запахом і гіркуватим смаком. При взаємодії з повітрям він поступово втрачає етилендиамін і поглинає вуглекислий газ з вивільненням вільного теофіліну. Його розчини є лужними. 1 г розчиняють у 25 мл води з утворенням прозорого розчину; 1 г розчинений у 5 мл води, кристалізується при стоянні, але знову розчиняється при додаванні невеликої кількості етилендиаміну. Нерозчинний у спирті та в ефірі.

Фармакологія

Як і інші метильовані похідні ксантину, амінофілін одночасно є

1. Конкурентний неселективний інгібітор фосфодіестерази який підвищує внутрішньоклітинний цАМФ, активує PKA, інгібує синтез TNF-альфа і лейкотрієну, а також зменшує запалення та вроджений імунітет
2. Неселективний антагоніст аденозинових рецепторів^[en].

Амінофіллін викликає бронходилатацию, діурез, стимулює центральну нервову систему і серце, також секрецію кислоти в шлунку шляхом блокування фосфодіестерази, яка збільшує тканинну концентрацію циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ), який, в свою чергу, стимулює катехоламіни що сприяє ліполізу, глікогенолізу і глюконеогенезу, та індукує вивільнення епінефрину з клітин мозкової речовини надниркових залоз.

Аденозин є ендогенним позаклітинним посередником, який може регулювати потребу міокарда в кисні. Він діє через рецептори клітинної поверхні, які впливають на внутрішньоклітинні сигнальні шляхи для збільшення кровотоку в коронарній артерії, уповільнення серцевого ритму, блокування провідності атріовентрикулярного вузла, пригнічення автоматизму серця та зменшення β-адренергічних ефектів на скоротливість. Аденозин також протидіє хронотропному та іонотропному ефектам катехоламінів що циркулюють. Загалом, аденозин зменшує частоту серцевих скорочень і силу скорочень, що збільшує кровопостачання серцевого м'яза. За конкретних обставин цей механізм (який призначений для захисту серця) може викликати резистентну до атропіну рефрактерну брадиасистолію. Ефекти аденозину залежать від концентрації. Рецептори аденозину конкурентно протидіють метилксантинам, таким як амінофілін. Амінофілін конкурентно протидіє серцевій дії аденозину на рецепторах клітинної поверхні. Таким чином, він підвищує частоту серцевих скорочень і скоротливість.

Медичне використання

Внутрішньовенне введення амінофіліну можна використовувати при загостренні симптомів та реверсній обструкції дихальних шляхів при астмі та інших хронічних захворюваннях легенів, таких як ХОЗЛ, емфізема та хронічний бронхіт. Використовується як доповнення до інгаляційних бета-2 селективних агоністів та системно введених кортикостероїдів.

Амінофілін використовується для скасування інфузій на основі регаденозону, дипіридамолу або аденозину під час кардіологічного стрес-тесту. Також повідомлялося, що амінофілін ефективний для запобігання уповільненому серцевому ритму під час складних серцево-судинних втручань (наприклад, атеректомія правої коронарної артерії). Він також використовується для лікування блокади серця внаслідок гострого нижнього інфаркту міокарда. Також може спричинити зупинку серця.^{[джерело?]}

Амінофілін продемонстрував певну перспективність як зменшувач жиру в організмі при використанні у формі місцевого крему. Амінофілін також є варіантом лікування анафілактичного шоку.

Хоча його було запропоновано для використання при зупинці серця, докази не підтверджують переваги.

Побічні ефекти

Амінофілін може провокувати токсичність теофіліну. Встановлено, що амінофілін зменшує седативну дію пропофолу та зменшує протисудомну дію топірамату.

Протипоказання

Гіперчутливість, гострий інфаркт міокарда Підвищена чутливість похідних ксантину (кофеїн, пентоксифілін, теобромін); гостра серцева недостатність, декомпенсована хронічна серцева недостатність, стенокардія, гострий інфаркт міокарда, пароксизмальна тахікардія, екстрасистолія, тяжка форма артеріальної гіпертензії та гіпотензія, розповсюджений атеросклероз судин, набряк легенів, геморагічний інсульт, крововилив у сітківку ока, кровотеча в анамнезі, загострення виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальний рефлюкс, епілепсія, глаукома, підвищена судомна готовність, неконтрольований гіпотиреоз, гіпертиреоз, тиреотоксикоз, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, порфірія, сепсис, застосування дітям одночасно з ефедрином, перша половина вагітності.

Торгові назви

• Еуфілін
• Філоконтин
• Труфілін
• Міномал R 175 мг таб.
• Міномал R 350 мг таб.
• Міномал SR 600 мг таб.

Примітки

1. . Drugs.com. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021. 
2. Mader TJ, Smithline HA, Durkin L, Scriver G (March 2003). A randomized controlled trial of intravenous aminophylline for atropine-resistant out-of-hospital asystolic cardiac arrest. Academic Emergency Medicine 10 (3): 192–7. PMID 12615581. doi:10.1197/aemj.10.3.192. 
3. Essayan DM (November 2001). Cyclic nucleotide phosphodiesterases. The Journal of Allergy and Clinical Immunology 108 (5): 671–80. PMID 11692087. doi:10.1067/mai.2001.119555. 
4. Deree J, Martins JO, Melbostad H, Loomis WH, Coimbra R (June 2008). Insights into the regulation of TNF-alpha production in human mononuclear cells: the effects of non-specific phosphodiesterase inhibition. Clinics 63 (3): 321–8. PMC 2664230. PMID 18568240. doi:10.1590/S1807-59322008000300006. 
5. Marques LJ, Zheng L, Poulakis N, Guzman J, Costabel U (February 1999). Pentoxifylline inhibits TNF-alpha production from human alveolar macrophages. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine 159 (2): 508–11. PMID 9927365. doi:10.1164/ajrccm.159.2.9804085. 
6. Peters-Golden M, Canetti C, Mancuso P, Coffey MJ (January 2005). . Journal of Immunology 174 (2): 589–94. PMID 15634873. doi:10.4049/jimmunol.174.2.589. Архів оригіналу за 19 червня 2010. Процитовано 16 листопада 2021. 
7. Daly JW, Jacobson KA, Ukena D (1987). Adenosine receptors: development of selective agonists and antagonists. Progress in Clinical and Biological Research 230 (1): 41–63. PMID 3588607. 
8. Зверніть увагу, що діурез спричинений підвищенням цАМФ, який діє в ЦНС, пригнічуючи вивільнення антидіуретичного гормону (аргінін-вазопресин)
9. Mader TJ, Gibson P (August 1997). Adenosine receptor antagonism in refractory asystolic cardiac arrest: results of a human pilot study. Resuscitation 35 (1): 3–7. PMID 9259053. doi:10.1016/s0300-9572(97)01097-6. 
10. Perouansky M, Shamir M, Hershkowitz E, Donchin Y (July 1998). Successful resuscitation using aminophylline in refractory cardiac arrest with asystole. Resuscitation 38 (1): 39–41. PMID 9783508. doi:10.1016/s0300-9572(98)00079-3. 
11. . Drugs.com. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 6 січня 2018. 
12. . invasivecardiology.com. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 15 червня 2018. 
13. Caruso MK, Pekarovic S, Raum WJ, Greenway F (May 2007). Topical fat reduction from the waist. Diabetes, Obesity & Metabolism 9 (3): 300–3. PMID 17391155. doi:10.1111/j.1463-1326.2006.00600.x. 
14. Blackbourne LH. Surgical Recall. Lippincott Williams and Wilkins, 2009. pp169
15. Hayward E; Showler L; Soar J (2007). Aminophylline in bradyasystolic cardiac arrest. Emerg. Med. J. 24 (8): 582–3. PMC 2660094. PMID 17652689. doi:10.1136/emj.2007.051342. 
16. Hurley KF, Magee K, Green R (November 2015). Aminophylline for bradyasystolic cardiac arrest in adults. The Cochrane Database of Systematic Reviews 11 (11): CD006781. PMC 8454042. PMID 26593309. doi:10.1002/14651858.CD006781.pub3. 
17. Turan A, Kasuya Y, Govinda R, Obal D, Rauch S, Dalton JE, Akça O, Sessler DI (February 2010). The effect of aminophylline on loss of consciousness, bispectral index, propofol requirement, and minimum alveolar concentration of desflurane in volunteers. Anesthesia and Analgesia 110 (2): 449–54. PMID 19955506. doi:10.1213/ane.0b013e3181c6be7e. 
18. Luszczki JJ, Jankiewicz K, Jankiewicz M, Czuczwar SJ (May 2007). Pharmacokinetic and pharmacodynamic interactions of aminophylline and topiramate in the mouse maximal electroshock-induced seizure model. European Journal of Pharmacology 562 (1–2): 53–9. PMID 17320861. doi:10.1016/j.ejphar.2007.01.038. 
19. . Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021. 

Посилання

• АМІНОФІЛІН [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] (25/09/2017)
• . Drug Information Portal. U.S. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.