| Ä | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | ||||
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | ||||
| Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ĥ | Ħ | Ì | ||||
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | ||||
| IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | ||||
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | ||||
| Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | ||||
| Ó | Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | ||||
| Œ | Ơ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ä, ä — літера розширеного латинського альфабету або символ, утворений буквою A з умлаутом.
Використання Редагувати
Самостійна літера Редагувати
Літера Ä зустрічається в альфабетах естонської, фінської, шведської, люксембурзької, словацької, туркменської та деяких інших мов, де вона позначає голосний звук. У фінській та туркменській це завжди звук [æ]; у шведській та естонській залежно від позиції літери та регіону держави може позначати [æ] та [ɛ]. У словацькій Ä вимовляється як [ɛ] (або, дещо старомодно, але теж правильно, [æ]).
У скандинавських країнах голосний звук [æ] спочатку записувався як "Æ", проте близько 1100 року християнізація примусила колишніх вікінгів перейти від рунічного альфабету до латинського. Літера Ä виникла в німецькій мові, а згодом і в шведській через початкове написання E в сполученні AE над літерою A, яке згодом було спрощене до двох крапок. У ісландській, фарерській, данській та норвезькій мовах вживається Æ.
Фінська мова впровадила шведський альфабет протягом 500 років перебування Фінляндії у складі Швеції. Хоча явища германського умлауту у фінській не існує, є фонема /æ/. Аналогічно, в естонській мові літера з'явилася через германський вплив.
A-умлаут Редагувати
Схожий знак, A з умлаутом, існує в німецькій мові. Він є формою літери A та вимовляється як [ɛ] чи [e] (у деяких носіїв). Але ця літера називається "Ä", а не "A Umlaut". У складі дифтонгів Ä є аналогом E, напр. Bäume /bɔɪmə/ (дерева).
У німецьких словниках літера йде рівноправно з A, у телефонних книжках — поряд із сполученням AE. Також буква зустрічається у кількох мовах, що використовують німецькі імена чи назви, але не входить до їх альфабетів.
Початково виглядала як A з малою e зверху, що перетворилася на дві точки.
У мовах, що не мають цієї літери в альфабеті, або за відсутності її в розкладці чи наборі на зразок US-ASCII, Ä часто замінюється комбінацією "ae".
Міжнародний фонетичний альфабет Редагувати
- У МФА ä позначає неогублений голосний середнього ряду низького піднесення (не плутати з неогубленим голосним переднього ряду низького піднесення).