Шлéзвіг-Гольшта́йн (нім. Land Schleswig-Holstein) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в північній частині країни. Столиця — місто Кіль. Сусідами землі є Нижня Саксонія, Мекленбург-Передня Померанія, Гамбург і Данія. Утворена 23 серпня 1946 року. Площа — 15.799,65 км². Населення — 2 910 875 (на 31 грудня 2020). На теренах землі розмовляють німецькою, нижньонімецькою, данською і фризькою. ХДС, Зелені і ВДП очолюють земельний уряд. Голова уряду — Даніель Ґюнтер (СДПН) (від травня 2017). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 7 травня 2017 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (25 депутатів), СДПН (21), Зелені (10) і ВДП (9), АдН (4), СПВ (3) та позафракційний (1). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 93,37 млрд € (2017). Борг землі становить 31,820 млрд € (31 грудня 2015). Рівень безробіття — 4,9 % (листопад 2019). Міжнародний код — DE-SH.
| Шлéзвіг-Гольшта́йн | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Гасло: Нероздільні навіки | |||
| Країна | Німеччина | ||
| Столиця | Кіль | ||
| Площа | 15.799,65 км² | ||
| Населення | 2 910 875 (на 31 грудня 2020) | ||
| Густота | 184 осіб/км² | ||
| Утворена | 23 серпня 1946 | ||
| ВВП | 93,37 млрд € (2017) | ||
| Борг | 31,820 млрд € (31 грудня 2015) | ||
| Голова | Даніель Ґюнтер (СДПН) (від травня 2017) | ||
| Уряд | ХДС, Зелені і ВДП | ||
| Ландтаг | ХДС (25 депутатів), СДПН (21), Зелені (10) і ВДП (9), АдН (4), СПВ (3) та позафракційний (1) | ||
| Останні вибори | 7 травня 2017 | ||
| Наступні вибори | 2022 | ||
| Голосів у Бундесраті | 4 | ||
| ISO | DE-SH | ||
| Сайт | www.schleswig-holstein.de |
Назва ред.
- Шлезвіґ-Гольштейн (нім. Schleswig-Holstein) — офіційна українська назва згідно з Газетирем
- Шле́звіґ-Гольшта́йн (нім. Schleswig-Holstein) — транскрипція з урахуванням правопису та сучасної літературної вимови.
- Шле́звіг-Гольште́йн (нім. Schleswig-Holstein, ниж.-нім. Sleswig-Holsteen) — найпоширеніша назва землі в сучасній українській мові.
- Шле́звіг-Гольште́йнська земля́ (нім. Land Schleswig-Holstein, ниж.-нім. Land Sleswig-Holsteen) — назва землі з урахуванням адміністративного статусу.
- Шле́звіг-Гольшти́нія — українська транскрипція російської назви XVIII—XX ст..
- Слесвікум-Гольса́тія (лат. Slesvicum-Holsatia) — латинська назва.
- Сле́свіґ-Го́льстин (дан. Slesvig-Holsten, Delstat Slesvig-Holsten) — данська назва.
- Сла́свік-Го́льстін (півн.-фриз. Slaswik-Holstiinj, Lönj Slaswik-Holstiinj) — північно-фризька назва.
Географія ред.
Шлезвіг-Гольштейн розташований на півдні Ютландського півосторова між Балтійським морем на сході і Північно-Німецьким морем на заході. Земля межує на півночі з Ютландією (Данія), на півдні — з Гамбургом, Нижньою Саксонією і Мекленбург-Передньою Померанією. Південно-західним кордоном, що відділяє Шлезвіг-Гольштейн від Нижньої Саксонії слугує річка Ельба.
Міста: Любек, Шлезвіг, Фленсбург, Ютерзен, Гузум
Через центр землі, від Кіля до Брунсбюттеля пролягяє Кільський канал, який сполучає Балтійське і Північно-Німецьке море.
Історія ред.
Герцогства ред.
Шлезвіг і Гольштейн були двома герцогствами під правлінням данських королів з 1460 року, але вони не були частиною королівства. Більшість населення становили німці, а Гольштейн був членом Рейнської Конфедерації, створеної в 1815. У 1761 році герцог Гольштейн-Готторпський став імператором Росії під ім'ям Петро III. Петро III планував напасти на Данію, щоб повернути Гольштейн-Готторпські володіння, приєднані до Шлезвігу. Імператриця Катерина II в 1767 році уклала договір з Данією про союз, підтверджений трактатом 1773 року (так званий Царскосельський трактат), який повністю врегулював «готторпське питання». Згідно з укладеним трактатом, спадкоємець російського престолу Павло I, що був одночасно Гольштейн-Готторпським герцогом, відмовлявся на користь Данії від готторпської спадщини в обмін на графства Ольденбург і Дельменхорст в Північній Німеччині, правителем яких став Фрідріх Август I Ольденбургский. В результаті такого рішення весь Шлезвіг-Гольштейн увійшов до складу Данії.
У 1848 році прусські війська вступили до Шлезвіґу і таким чином почалася Дансько-прусська війна, що закінчилася миром 2 липня 1850 року. З того часу Шлезвіг-Гольштейн був повернутий до статусу, що існував до війни. Шлезвіг отримавши особливе данське управління; Гольштейн і Лауенбург, будучи членами Німецького союзу, залишалися під владою Данії; порядок престолонаслідування був визнаний загальний для Данії і герцогств, а саме на користь данського принца-наступника Християна Глюксбурзького.
Гольштейнці спробували на свій ризик продовжувати війну з Данією, але були розбиті в битві при Іштедте 24-25 липня 1850 року. Їх розрахунки на підтримку з боку Пруссії не виправдалися. 29 листопада 1850 року в Ольмюці прусський уряд, на вимогу Росії й Австрії, змушений був відмовитися від підтримки революційного руху у Шлезвіг-Гольштейні. Туди була надіслана комісія для приборкання повстання в супроводі австрійських військ. Тимчасовий шлезвіг-гольштейнський уряд усунувся від влади. Гольштейн був зайнятий австрійцями, данцями Шлезвіг.
Шлезвіг-Гольштейном фактично почали керувати як данською провінцією. Герцогства Шлезвіг і Гольштейн, однак, зберігали свої старі привілеї, місцеві закони і становили особливий митний округ. У Готторпі (до 1846 року) перебував данський намісник, а вища урядова установа для герцогств становила так звана німецька канцелярія в Копенгагені.
Провінція ред.
Згідно з Празьким мирним договором від 23 серпня 1866 року Австрійська імперія поступилася герцогствами Шлезвіг і Гольшейн на користь Пруссії. Одна зі статей договору передбачала плебісцит населення у Північному Шлезвіґу про приєднання до Данії або Пруссії, але цей пункт проігнорували, а через 12 років — скасували. Паралельно, 27 вересня 1866 року Прусія уклала іншу угоду із великим герцогом Петером Ольденбурзьким, за якою він зрікався своїх претензій на спадщину у Шлезвіґу й Гольштейні за 1 мільйон талерів. 12 січня 1867 року Прусія об'єднала обидва герцогства, проголосивши створення Шлезвіг-Гольштинської провінції.
1895 року німецька влада завершила будівництво Кільського каналу (каналу імператора Вільгельма), що скоротив час проходу між Балтійським і Північно-Німецькими морями.
1890 року, згідно з Занзібарським договором, Велика Британія повернула Німеччині острови Гельголанд, які увійшли до складу Шлезвіг-Гольштейнської провінції.
Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвіґу плебісцит населення про приналежність до Данії. 10 лютого і 14 березня 1920 року, під наглядом спостерігачів від країн Антанти, відбулося два плебісцити у Північному і Центральному Шлезвіґу. Населення північних областей проголосували за приєднання до Данії (74.9 %, 75.431 особа), а центральних — за залишення у Німеччині (80.2 %, 51,742 особи). 15 червня того ж року Північний Шлезвіг (Апенрадський, Гадерслебенський, Зондебурзький повіти) увійшов до складу Данії й отримав назву Південна Ютландія. 1921 року було визначено новий дансько-німецький кордон.
Земля ред.
23 серпня 1946 року на території Шлезвіг-Гольштейнської провінції була утворена Шлезвіг-Гольштейнська федеральна земля Німеччини
Адміністративний поділ ред.
Повіти ред.
| Герцогство Лауенбург | Kreis Herzogtum Lauenburg |
| |||
| Дітмаршен | Kreis Dithmarschen | ||||
| Північна Фризія | Kreis Nordfriesland | ||||
| Східний Гольштейн | Kreis Ostholstein | ||||
| Піннеберг | Kreis Pinneberg | ||||
| Плен | Kreis Plön | ||||
| Рендсбург-Екернферде | Kreis Rendsburg-Eckernfoerde | ||||
| Шлезвіг-Фленсбург | Kreis Schleswig-Flensburg | ||||
| Зегеберг | Kreis Segeberg | ||||
| Штайнбург | Kreis Steinburg | ||||
| Штормарн | Kreis Stormarn |
4 міст на правах району:
- Кіль (KL)
- Любек (HL)
- Ноймюнстер (NMS)
- Фленсбург (FL)
Ляндтаґ ред.
Розподіл місць у Шлезвіг-Гольштейнському ландтазі за результатами виборів 2022 року. Уряд очолює коаліція ХДС, Зелених і ВДП.
Розподіл 69 місць:
Промисловість ред.
Розвинуті суднобудування, виробництво електричного й інженерного устаткування, харчова промисловість.
Населення ред.
В землі розмовляють німецькою (бл. 2,7 млн мовців), нижньонімецькою (бл. 1,3 млн мовців), данською (бл. 65 тисяч мовців), фризькою (бл. 10 тисяч мовців).
Примітки ред.
- Фраза із Рібського договору 1460 про об'єднання Шлезвіга і Гольштейна.
- Statistikamt Nord – Bevölkerung der Gemeinden in Schleswig-Holstein 4. Quartal 2020 (XLSX-файл) (нім.)
- . de.statista.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- . www.destatis.de. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 6 травня 2020.
- Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
- Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К. : Мінекоресурсів України, 2006. — С. 1954.
- ↑ Шлезвиг-Гольштиния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 677—682.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 13 грудня 2020.
- Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
- . verfassungen.de. 23 серпня 1946. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 6 травня 2020.
- З них — 50 тисяч представники данської меншини, 7 тисяч — громадяни Данії, а також кілька тисяч німців, що опанували данську мову в процесі навчання.
Бібліографія ред.
Довідники ред.
- Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні : Зоцієтетс-Ферляґ, 2010. — ISBN 978-3-7973-1211-2.
- Шлезвиг-Гольштиния [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 677—682.
Посилання ред.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шлезвіг-Гольштейн
- Офіційний сайт [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]