Північнофри́зька мо́ва (freesk, frasch, fräisch, freesch) — одна із фризьких мов, що у складі західної підгрупи мов германських.
| Північнофризька мова | |
|---|---|
| Nuurdfresk | |
| Мапа діалектів північнофризької мови | |
| Поширена в | Німеччина |
| Регіон | Шлезвіг-Гольштейн |
| Носії | 80-100 тис. |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Регулює | Fryske Akademy, Фризька Академія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | frr |
| ISO 639-3 | frr |
В північнофризькій мові існує 11 діалектів, котрі поділяються на континентальну — 2, та острівну групи — 9; розмовляють мовою близько 80 — 100 тисяч мовців, постійне знання — у вдвічі більшого числа людей, постійних носіїв — близько 50 тисяч, що складає третину населення регіону в Північній Фризії, на островах Амрум, Гельголанд, Зюльт, Фер (острів), земля Шлезвіг-Гольштейн, повсякденно вживають північнофризьку мову 8-10 тисяч людей. Писемність базується на латиниці.
Діалекти північнофризької мови:
- Sölring
- Fering
- Öömrang
- Halligfriesisch
- Halunder
- Wiedingharder
- Karrharder Friesisch (під загрозою зникнення)
- Bökingharder Friesisch
- Mittelgoesharder Friesisch
- Südergoesharder Friesisch (останній носій помер 10 жовтня 1981-го)
- Nordergoesharder Friesisch (під загрозою зникнення).
Fering і Bökingharder Friesisch є найбільш поширеними діалектами. Для великих діалектів північнофризької мови складено тлумачники та граматики, ними пишуться літературні твори. Станом на 2006—2007 навчальні роки у Шлезвіг-Гольштейні навчання північнофризькою мовою проводилося у 27 школах, переважно початкових. Детальніше вивчити мову є можливість в універистетах Кіля і Фленсбурга.
Станом на 2010-і роки мова північнофризька витісняється із вжитку стандартною німецькою, кількість мовців постійно знижується.
Занесена до «Червоної книги мов під загрозою»[en] ЮНЕСКО як така, що знаходиться під серйозною загрозою. Мова захищається Європейською хартією регіональних мов або мов меншин.
Наукові дослідження північнофризької мови почалися в 19 столітті. Материкові та острівні досить відрізняються, оскільки принесені фризькими іммігрантами різних сторіч. Діалекти острова Зюльт і навколишні виникли близько 800 року, Амрум, Гельголанд і Фер — приблизно в 1100 році; окремі діалектні ділянки мали мало контактів, тому є хоча і взаємозрозумілими, але не взаємозамінними.
Північні фризькі діалекти на півострові Ейдерштедт поглинаються нижньонімецькими говірками; розмовляли північнофризькою й на острові Штранд, однак він був зруйнований в 1634-у повінню Бурхарді. На східній частині островів — сучасний Нордштранд — створилися вкрай важкі умови для проживання, мешканці повертаються на батьківщину. На острові Пельворм — залишку Штранду — де була поширена західна гілка північнофризької мови — теж досить швидко відбулася асиміляція. Розмовляли північнофризькою і в місті Вік-ауф-Фер, дослідники завважують, що на північ від німецько-данського кордону вона також була поширена.
Джерела Редагувати
- Фризька мова
- Фризи(рос.)
Посилання Редагувати
- Північнофризька мова на сайті Ethnologue: Frisian, Northern. A language of Germany (англ.)
- Північнофризька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Northern Frisian (англ.)
- Північнофризька мова на сайті WALS Online: Language Frisian (North) (англ.)
| Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |