www.wikidata.uk-ua.nina.az

Термін У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Те рмін від лат terminus межа кордон кінець або роз

Термін

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Термін (значення).

Те́рмін (від лат. terminus — «межа, кордон, кінець» або «розмежування») — слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо, і вступає в системні зв'язки з іншими словами та словосполученнями даної галузі. Позначає поняття, що використовується в певній галузі знання з максимально точним смисловим визначенням. На відміну від популярних назв, терміни є сильнішими та краще визначеними з точки зору семантики, їх також можна адаптувати, для служіння номенклатурною основою при створенні нових термінів. Сукупність термінів, відповідних певній сфері діяльності, утворює її термінологію. Терміни посідають особливе місце у стилістично забарвленій лексиці, зокрема у її книжній групі. Це спеціальні наукові чи професійні слова, які людина засвоює під час набуття певної професії або поглибленого опанування певної науки. У повсякденному мовленні використовується більш вільно, і означає будь-яке слово, будь-який вислів.

Значна частина термінів формується в процесі термінологізації, під час якої непрофесійні мовні одиниці переходять на ґрунт професійного стилю й набувають більш спеціалізованих значень. Часто вживані терміни, навпаки, набувають характеру загальновживаних слів, їх термінологічне значення відходить на другий план, а в контексті інших комунікативних сфер вони втрачають характер термінів — виникає явище детермінологізації. Термінологічна номінація, на відміну від загальномовної, має бути цілеспрямованою. Перенесення терміну з однієї наукової дисципліни в іншу повинно зумовлюватися внутрішньою потребою предметної галузі й відповідати інтелектуальній мірі. Порушення цих вимог може призвести до понятійного хаосу, спровокувати кризу аналітичної свідомості, що спостерігалося в останній чверті XX століття, коли в письменство та літературознавство без урахування їх специфіки був перенесений понятійний апарат інших дисциплін, передусім структуралізму, постструктуралізму, деконструктивізму.

Об'єктивна дійсність представлена предметами, процесами, ознаками, відношеннями, явищами, які потребують словесного вираження. Результати пізнання людиною дійсності закріплюються в словах, втілюються в їх значенні. Історичні обставини, ментальність народу сприяють закріпленню лексичного значення, спричинюють його зміну й уточнення в процесі розвитку мови. Вони обумовлюють конотативне значення слова, тобто додаткове його значення, відтінки, які накладаються на основне значення, і оцінку денотата. Отже, об'єктивна дійсність є основою денотативного значення слова, історичні обставини впливають на конотативне значення, а синтагматичні відношення між словами — на контекстуальне значення. Парадигматичні відношення визначають семантичний обсяг і семантичне наповнення. Розвиток суспільства неабияк впливає на діалектне мовлення народу.

Словники сучасної лінгвістики основним завданням мають допомогти в розумінні терміна і відповідного поняття, вияві його основних і неосновних зв'язків з іншими термінами та поняттями, з'ясуванні статусу в сучасній лінгвістичній науці, а їх (словників) засадничими принципами є охопити найширше коло сучасних лінгвістичних термінів і понять з належним їхнім висвітленням, коментуванням і тлумаченням. Лінгвістичні терміни є інструментом осмислення мовних явищ.

У різних сферах ред.

  • У техніці це технічне слово або вираз, що «позначає спеціальне поняття, що стосується певної ділянки техніки й науки (про слово, вислів і т. ін.). Технічний термін».
  • У гімнастичній термінології термін — це слово або словосполучення, яке визначає спеціальне поняття у якійсь галузі і не потребує у фахівців додаткового тлумачення. Гімнастична термінологія — система термінів для короткого і чіткого позначення понять, предметів, вправ, а також правил їх виникнення і застосування, форм запису і скорочень, і ця термінологія є базовою основою усієї спортивної термінології та має значний обсяг понять, категорій, правил користування.
  • В античній філософії термін — поняття, основа раціонального пізнання, що фіксує стійкий (довічний) аспект реальності, єдине, або ідею, на противагу мінливому буттю.
  • У традиційній логіці термін — елемент судження, що входить до складу силогізму (суб'єкт, предикат, або середній термін).
  • У сучасній логіці замість "термін" частіше вживають "терм", тобто англ. term, визначаючи символ як ім'я об'єкта логічного універсуму певної логічної категорії: індивіда, дескрипції, функції, пропозиції, оператора, предиката та ін.
  • У праві юридичний термін — правове поняття, його внутрішній зміст, обсяг і структура є логіко-смисловою основою для окреслення термінологічного значення у вигляді дефініції, яка узагальнює найістотніші ознаки і взаємозв'язки прав, явища. За семантикою юридичний термін може бути однозначним або багатозначним. Давні терміни протягом своєї еволюції використовувалися для найменування кількох, як правило, суміжних понять. Юридичні терміни вступають у певні системно-смислові зв'язки: родовидові (юрист — адвокат); синонімічні (правознавство — юриспруденція); антонімічні (обвинувачення — захист). Абсолютно тотожні за значенням терміни є дублетами (апатриди — аполіди; позивач — позивальник — позовних).
  • Етика використовує основні терміни моралі, надаючи їм точного, чітко окресленого значення. У мові моралі: "добро", "зло", "справедливість" та багато інших, займають місце логічного присудка, предиката, нібито ними позначається щось само собою зрозуміле: «Справедливість — добро»; «Крадіжка — зло». А у мові етики ці терміни позначають категорії, які займаючи місце логічного підмета (суб'єкта судження), і потребують визначення. Наприклад:
  • Літературознавчі терміни. Деякі з таких термінів зазнали семантичних модифікацій, зумовлених еволюцією історії письменства, що можна простежити на прикладі віршознавства чи жанрології. Деякі видання літературознавчих Лексиконів дають термінологічне визначення, тлумачення терміна в синхронічному (сучасний стан) і в діахронічному аспекті (історія розвитку відповідної літературознавчої категорії та її термінологізації). Вимог загальних характеристик терміна не завжди дотримуються в літературознавстві, де зустрічаються:

Загальні характеристики. Термінологізація ред.

Основними ознаками терміна є системність, наявність дефініції, відповідність вимогам милозвуччя, стилістична нейтральність, тенденція до однозначності в межах галузевого понятійного поля.

Поняття, назване словом, виражає суть явища, відображає об'єктивну істину; слово в системі — логос, термін; слово як позначення предмета — лексис, номен. Таким чином, слово є матеріальною мовною оболонкою, з якою нерозривно пов'язане поняття (існують у тандемі). Термінологічна номінація (іменування) — це цілеспрямований творчий процес, зумовлений взаємодією зовнішніх та внутрішніх мовних чинників.

Науковий термін точно й однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери. Він, на відміну від номенів загальномовних, які часто є багатозначними, невпорядкованими, в межах сфери застосування є однозначним.

Для термінологізації певного поняття необхідно вичленувати денотат із реальної дійсності, співвіднести у свідомості з певним об'єктом, тобто приписати йому дефініцію. Є два різновиди термінологізації понять. Перший стосується термінологізації загальновживаних слів, за якого до наукового обігу залучають уже пізнані людиною денотати, у яких виникла потреба його уточнити, конкретизувати. При цьому частина семантики слова нівелюється або свідомо відкидається. Звідси різна семантична насиченість терміна та загальновживаного слова. Загальновживане слово, як правило, буває багатозначним, а термін утворюється на основі одного із цих значень.

Для термінів характерні такі ознаки:

  • чітка окресленість значення — термін не просто виражає поняття, а спирається на його наукову дефініцію (визначення). Тобто кожен термін зіставляється з чітким окресленим визначенням, що орієнтує на відповідне поняття.
  • однозначність — для термінів у межах одної галузі знань полісемія, як правило, не характерна: у медицині термін карбоген означає тільки «суміш вуглекислого газу з киснем». Однак у науковій практиці деякі терміни можуть мати кілька значень, наприклад:
  • денотативність значення — у термінах основне значення не супроводжується конотативним, тобто додатковим емоційним, стилістичним забарвленням. Однак використовувані застарілі або зовсім нові терміни характеризуються додатковими відтінками значень; до основного значення додається відтінок новизни, незвичності. Притаманна відносна незалежність від контексту.
  • для терміну не характерна — більш того не бажана — синонімічність;
  • поширеність серед фахівців — у загальновживаний шар літературної мови терміни, як правило, не входять. Звичайно, незначна частина найістотніших термінів стає здобутком усіх мовців. Однак більшість спеціальних термінів є незрозумілою для нефахівців і не використовується ними.

Таким чином, терміни відрізняються від інших слів особливостями значення і сферою вживання. Формально, тобто за своїм вираженням, терміни від інших слів не відрізняються. Винятком є математичні терміни-символи або хімічні терміни на позначення сполук, які мають специфічну форму. Термінами певної мови можуть бути її власні і запозичені слова, неологізми.

Термінологічна лексика здебільшого функціонує у науковому стилі, проте вона здатна виходити за його межі, — їх використовують в інших функціональних стилях, наприклад, в художньому. У художньому мовленні терміни можуть ставати джерелом нових слів.

За межами наукового стилю терміни перестають бути термінами, оскільки зберігають тільки свою звукову форму, а науковий зміст втрачають.

Позиції в дослідженнях серед деяких радянських лінгвістів ред.

У визначенні терміна немає цілковитої одностайності. Основну функцію терміна В. В. Виноградов вбачає у визначенні певного поняття. Б. М. Головін визначає термін як «слово чи словосполучення, що має професійне поняття й застосовується в процесі (і для) пізнання та освоєння певного кола об'єктів і відношень між ними — під кутом певної професії». Такої самої думки дотримуються С. М. Бурдін, Я. А. Климовицький, О. В. Суперанська. У визначенні сутності терміна на першому плані перебуває співвідношення терміна й поняття, тому що будь-яка наука є чіткою системою взаємопов'язаних між собою понять, виділення яких відбувається на основі наукового узагальнення ознак.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ● Метамовна функція мови — тлумачення мовних актів при їх повідомленні.
    Джерело: Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. — К.: Видавничий центр — Академія, 2006. ISBN 966-580-208-9 (стор.: 64)

Деталізація джерел ред.

  1. ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. ISBN 966-569-013-2 (стор.: 1444) Доступ
  2. ↑ Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. — К.: Видавничий центр — Академія, 2006. ISBN 966-580-208-9 (стор.: 189-190, 217-218)
  3. ↑ Термін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Термін // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 561. — 634 с. ISBN 966-7577-88-0
  5. ↑ А. Ішмуратов. Термін // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 636. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  6. ↑ Термін // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 478.
  7. Оксана Чаган. Особливості номінації інструментів будівельників у бойківських говірках // Науковий вісник Ужгородського університету: серія: Філологія. На пошану Йосипа Олексійовича Дзендзелівського (до 100-річчя з дня народження) / ред. кол.: М. Номачі (гол. ред), Н. Венжинович (голов. ред. ради), Ю. Бідзіля та ін. — Ужгород: ПП Данило С.І., 2021. — Вип. 2 (46). — C. 247-256. — Рез. укр., англ. — Бібліогр.: с. 254-256 (32 назви).
  8. Загнітко Анатолій. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. — Донецьк: ДонНУ, 2012. — 402 c. ISBN 978-966-639-554-5 (стор.: 6)
  9. Технічний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. ↑ Айунц Л.Р. Гімнастика. (Коротко про головне) Методичні матеріали до теортичної підготовки студентів факультету фізичного виховання і спорту. — Житомир: Вид-во ЖДУ, 2008. — 62 с.
  11. ↑ Юридичний термін // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 482. — ISBN 966-7492-06-0.
  12. ↑ Терміни етики [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
  13. Туровська Л. В. Терміни та номени в науково-технічній сфері / Л. В. Туровська // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. — Вип. VI [відп. ред. проф. Л. О. Симоненко]. — К.: КНЕУ, 2005. — С. 225—229. (с.:73-83)
  14. Головин Б. Н. Термин и слово / Б. Н. Головин. — Горький: Изд-во Горьковского ун-та, 1982. — 132 с. (с.:7)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Termin znachennya Te rmin vid lat terminus mezha kordon kinec abo rozmezhuvannya slovo abo slovospoluchennya sho oznachaye chitko okreslene specialne ponyattya yakoyi nebud galuzi nauki tehniki mistectva suspilnogo zhittya tosho 1 2 3 i vstupaye v sistemni zv yazki z inshimi slovami ta slovospoluchennyami danoyi galuzi 4 Poznachaye ponyattya sho vikoristovuyetsya v pevnij galuzi znannya z maksimalno tochnim smislovim viznachennyam 5 Na vidminu vid populyarnih nazv termini ye silnishimi ta krashe viznachenimi z tochki zoru semantiki yih takozh mozhna adaptuvati dlya sluzhinnya nomenklaturnoyu osnovoyu pri stvorenni novih terminiv Sukupnist terminiv vidpovidnih pevnij sferi diyalnosti utvoryuye yiyi terminologiyu Termini posidayut osoblive misce u stilistichno zabarvlenij leksici zokrema u yiyi knizhnij grupi 2 Ce specialni naukovi chi profesijni slova yaki lyudina zasvoyuye pid chas nabuttya pevnoyi profesiyi abo pogliblenogo opanuvannya pevnoyi nauki 2 U povsyakdennomu movlenni vikoristovuyetsya bilsh vilno i oznachaye bud yake slovo bud yakij visliv 1 3 Znachna chastina terminiv formuyetsya v procesi terminologizaciyi pid chas yakoyi neprofesijni movni odinici perehodyat na grunt profesijnogo stilyu j nabuvayut bilsh specializovanih znachen Chasto vzhivani termini navpaki nabuvayut harakteru zagalnovzhivanih sliv yih terminologichne znachennya vidhodit na drugij plan a v konteksti inshih komunikativnih sfer voni vtrachayut harakter terminiv vinikaye yavishe determinologizaciyi 6 Terminologichna nominaciya na vidminu vid zagalnomovnoyi maye buti cilespryamovanoyu 6 Perenesennya terminu z odniyeyi naukovoyi disciplini v inshu povinno zumovlyuvatisya vnutrishnoyu potreboyu predmetnoyi galuzi j vidpovidati intelektualnij miri 6 Porushennya cih vimog mozhe prizvesti do ponyatijnogo haosu sprovokuvati krizu analitichnoyi svidomosti sho sposterigalosya v ostannij chverti XX stolittya koli v pismenstvo ta literaturoznavstvo bez urahuvannya yih specifiki buv perenesenij ponyatijnij aparat inshih disciplin peredusim strukturalizmu poststrukturalizmu dekonstruktivizmu 6 Ob yektivna dijsnist predstavlena predmetami procesami oznakami vidnoshennyami yavishami yaki potrebuyut slovesnogo virazhennya 2 Rezultati piznannya lyudinoyu dijsnosti zakriplyuyutsya v slovah vtilyuyutsya v yih znachenni 2 Istorichni obstavini mentalnist narodu spriyayut zakriplennyu leksichnogo znachennya sprichinyuyut jogo zminu j utochnennya v procesi rozvitku movi 2 Voni obumovlyuyut konotativne znachennya slova tobto dodatkove jogo znachennya vidtinki yaki nakladayutsya na osnovne znachennya i ocinku denotata 2 Otzhe ob yektivna dijsnist ye osnovoyu denotativnogo znachennya slova istorichni obstavini vplivayut na konotativne znachennya a sintagmatichni vidnoshennya mizh slovami na kontekstualne znachennya Paradigmatichni vidnoshennya viznachayut semantichnij obsyag i semantichne napovnennya 2 Rozvitok suspilstva neabiyak vplivaye na dialektne movlennya narodu 7 Slovniki suchasnoyi lingvistiki osnovnim zavdannyam mayut dopomogti v rozuminni termina i vidpovidnogo ponyattya viyavi jogo osnovnih i neosnovnih zv yazkiv z inshimi terminami ta ponyattyami z yasuvanni statusu v suchasnij lingvistichnij nauci a yih slovnikiv zasadnichimi principami ye ohopiti najshirshe kolo suchasnih lingvistichnih terminiv i ponyat z nalezhnim yihnim visvitlennyam komentuvannyam i tlumachennyam 8 Lingvistichni termini ye instrumentom osmislennya movnih yavish 2 Zmist 1 U riznih sferah 2 Zagalni harakteristiki Terminologizaciya 3 Poziciyi v doslidzhennyah sered deyakih radyanskih lingvistiv 4 Div takozh 5 Primitki 5 1 Detalizaciya dzherel 6 PosilannyaU riznih sferah red U tehnici ce tehnichne slovo abo viraz sho poznachaye specialne ponyattya sho stosuyetsya pevnoyi dilyanki tehniki j nauki pro slovo visliv i t in Tehnichnij termin 9 U gimnastichnij terminologiyi termin ce slovo abo slovospoluchennya yake viznachaye specialne ponyattya u yakijs galuzi i ne potrebuye u fahivciv dodatkovogo tlumachennya 10 Gimnastichna terminologiya sistema terminiv dlya korotkogo i chitkogo poznachennya ponyat predmetiv vprav a takozh pravil yih viniknennya i zastosuvannya form zapisu i skorochen i cya terminologiya ye bazovoyu osnovoyu usiyeyi sportivnoyi terminologiyi ta maye znachnij obsyag ponyat kategorij pravil koristuvannya 10 V antichnij filosofiyi termin ponyattya osnova racionalnogo piznannya sho fiksuye stijkij dovichnij aspekt realnosti yedine abo ideyu na protivagu minlivomu buttyu 5 U tradicijnij logici termin element sudzhennya sho vhodit do skladu silogizmu sub yekt predikat abo serednij termin 5 U suchasnij logici zamist termin chastishe vzhivayut term tobto angl term viznachayuchi simvol yak im ya ob yekta logichnogo universumu pevnoyi logichnoyi kategoriyi individa deskripciyi funkciyi propoziciyi operatora predikata ta in 5 U pravi yuridichnij termin pravove ponyattya jogo vnutrishnij zmist obsyag i struktura ye logiko smislovoyu osnovoyu dlya okreslennya terminologichnogo znachennya u viglyadi definiciyi yaka uzagalnyuye najistotnishi oznaki i vzayemozv yazki prav yavisha 11 Za semantikoyu yuridichnij termin mozhe buti odnoznachnim abo bagatoznachnim 11 Davni termini protyagom svoyeyi evolyuciyi vikoristovuvalisya dlya najmenuvannya kilkoh yak pravilo sumizhnih ponyat 11 Yuridichni termini vstupayut u pevni sistemno smislovi zv yazki rodovidovi yurist advokat sinonimichni pravoznavstvo yurisprudenciya antonimichni obvinuvachennya zahist 11 Absolyutno totozhni za znachennyam termini ye dubletami apatridi apolidi pozivach pozivalnik pozovnih 11 Etika vikoristovuye osnovni termini morali nadayuchi yim tochnogo chitko okreslenogo znachennya 12 U movi morali dobro zlo spravedlivist ta bagato inshih zajmayut misce logichnogo prisudka predikata nibito nimi poznachayetsya shos samo soboyu zrozumile Spravedlivist dobro Kradizhka zlo 12 A u movi etiki ci termini poznachayut kategoriyi yaki zajmayuchi misce logichnogo pidmeta sub yekta sudzhennya i potrebuyut viznachennya 12 Napriklad nbsp Dobro ce najvisha absolyutna vselyudska cinnist prichetnist do yakoyi nbsp nbsp Zlo ce ponyattya morali i kategoriya etiki v yakij vidobrazhayetsya nbsp Mova etiki ye metamovoyu prim 1 stosovno movi morali ob yektnoyi movi ale mova etiki popovnyuyetsya i vlasnimi terminami napriklad gedonizm evdemonizm skepticizm nazva etichnih uchen tosho 12 Inkoli navit vidomi etiki div Slovar po etike pod redakciej A A Gusejnova i I S Kona Moskva 1989 str 433 434 chasto ototozhnyuyut movu etiki iz movoyu morali 12 Literaturoznavchi termini Deyaki z takih terminiv zaznali semantichnih modifikacij zumovlenih evolyuciyeyu istoriyi pismenstva sho mozhna prostezhiti na prikladi virshoznavstva chi zhanrologiyi 6 Deyaki vidannya literaturoznavchih Leksikoniv dayut terminologichne viznachennya tlumachennya termina v sinhronichnomu suchasnij stan i v diahronichnomu aspekti istoriya rozvitku vidpovidnoyi literaturoznavchoyi kategoriyi ta yiyi terminologizaciyi 4 Vimog zagalnih harakteristik termina ne zavzhdi dotrimuyutsya v literaturoznavstvi de zustrichayutsya 4 terminologichna omonimiya odnim terminom poznachayutsya rizni yavisha v zv yazku z tim sho tak istorichno sklalosya Napriklad termini melodrama ta virsh mayut tri znachennya epos kanon poeziya dva znachennya u riznih naukovih shkolah u toj samij termin vkladayetsya riznij sens vpliv model struktura tosho u literaturoznavstvi j sumizhnih naukah odnakovi termini mayut zovsim inshe zmistovne napovnennya napriklad etyud intermecco stil trop u riznih nacionalnih naukovih tradiciyah tim samim terminom poznachayutsya rizni yavisha napriklad bajka zhanr novela roman i t d ce skazati b mizhmovni omonimi z inshogo boku isnuyut cili sinonimichni sheregi terminiv U deyakih vipadkah termini nabuvayut ekspresivno aksiologichnogo chasom perenosnogo znachennya avantyurnij apokrif naturalizm realizm tosho 4 dd Narodni termini sho ye ob yektom vivchennya folkloristiki pov yazani z kalendarno obryadovim ciklom kolyadki vesnyanki gayivki rusalni petrivchanski kupalski zhnivarski pisni obryadovimi dijstvami riznimi usnopoetichnimi rodami ta zhanrami 6 Zagalni harakteristiki Terminologizaciya red Osnovnimi oznakami termina ye sistemnist nayavnist definiciyi vidpovidnist vimogam milozvuchchya stilistichna nejtralnist tendenciya do odnoznachnosti v mezhah galuzevogo ponyatijnogo polya 6 Ponyattya nazvane slovom virazhaye sut yavisha vidobrazhaye ob yektivnu istinu slovo v sistemi logos termin slovo yak poznachennya predmeta leksis nomen 13 Takim chinom slovo ye materialnoyu movnoyu obolonkoyu z yakoyu nerozrivno pov yazane ponyattya isnuyut u tandemi Terminologichna nominaciya imenuvannya ce cilespryamovanij tvorchij proces zumovlenij vzayemodiyeyu zovnishnih ta vnutrishnih movnih chinnikiv Naukovij termin tochno j odnoznachno viznachaye chitko okreslene specialne ponyattya bud yakoyi galuzi nauki tehniki mistectva suspilnogo zhittya tosho i jogo spivvidnoshennya z inshimi ponyattyami v mezhah specialnoyi sferi Vin na vidminu vid nomeniv zagalnomovnih yaki chasto ye bagatoznachnimi nevporyadkovanimi v mezhah sferi zastosuvannya ye odnoznachnim Dlya terminologizaciyi pevnogo ponyattya neobhidno vichlenuvati denotat iz realnoyi dijsnosti spivvidnesti u svidomosti z pevnim ob yektom tobto pripisati jomu definiciyu Ye dva riznovidi terminologizaciyi ponyat Pershij stosuyetsya terminologizaciyi zagalnovzhivanih sliv za yakogo do naukovogo obigu zaluchayut uzhe piznani lyudinoyu denotati u yakih vinikla potreba jogo utochniti konkretizuvati Pri comu chastina semantiki slova nivelyuyetsya abo svidomo vidkidayetsya Zvidsi rizna semantichna nasichenist termina ta zagalnovzhivanogo slova Zagalnovzhivane slovo yak pravilo buvaye bagatoznachnim a termin utvoryuyetsya na osnovi odnogo iz cih znachen Dlya terminiv harakterni taki oznaki 2 chitka okreslenist znachennya termin ne prosto virazhaye ponyattya a spirayetsya na jogo naukovu definiciyu viznachennya 2 Tobto kozhen termin zistavlyayetsya z chitkim okreslenim viznachennyam sho oriyentuye na vidpovidne ponyattya 4 odnoznachnist dlya terminiv u mezhah odnoyi galuzi znan polisemiya yak pravilo ne harakterna u medicini termin karbogen oznachaye tilki sumish vuglekislogo gazu z kisnem Odnak u naukovij praktici deyaki termini mozhut mati kilka znachen napriklad 2 literaturoznavchij termin stil yednist zmistu obraznoyi sistemi i hudozhnoyi formi pritamanna pevnij eposi literaturnij napryam klasicizm romantizm realizm simvolizm modernizm tosho movno hudozhnya svoyeridnist tvoriv pevnogo pismennika sposib prijom metod roboti pismennika Termin pragne do odnoznachnosti 4 denotativnist znachennya u terminah osnovne znachennya ne suprovodzhuyetsya konotativnim tobto dodatkovim emocijnim stilistichnim zabarvlennyam 2 Odnak vikoristovuvani zastarili abo zovsim novi termini harakterizuyutsya dodatkovimi vidtinkami znachen do osnovnogo znachennya dodayetsya vidtinok novizni nezvichnosti 2 Pritamanna vidnosna nezalezhnist vid kontekstu 4 dlya terminu ne harakterna bilsh togo ne bazhana sinonimichnist 4 poshirenist sered fahivciv u zagalnovzhivanij shar literaturnoyi movi termini yak pravilo ne vhodyat Zvichajno neznachna chastina najistotnishih terminiv staye zdobutkom usih movciv Odnak bilshist specialnih terminiv ye nezrozumiloyu dlya nefahivciv i ne vikoristovuyetsya nimi 2 Takim chinom termini vidriznyayutsya vid inshih sliv osoblivostyami znachennya i sferoyu vzhivannya Formalno tobto za svoyim virazhennyam termini vid inshih sliv ne vidriznyayutsya 2 Vinyatkom ye matematichni termini simvoli abo himichni termini na poznachennya spoluk yaki mayut specifichnu formu Terminami pevnoyi movi mozhut buti yiyi vlasni i zapozicheni slova neologizmi Terminologichna leksika zdebilshogo funkcionuye u naukovomu stili prote vona zdatna vihoditi za jogo mezhi yih vikoristovuyut v inshih funkcionalnih stilyah napriklad v hudozhnomu 2 U hudozhnomu movlenni termini mozhut stavati dzherelom novih sliv 2 Za mezhami naukovogo stilyu termini perestayut buti terminami oskilki zberigayut tilki svoyu zvukovu formu a naukovij zmist vtrachayut 2 Poziciyi v doslidzhennyah sered deyakih radyanskih lingvistiv red U viznachenni termina nemaye cilkovitoyi odnostajnosti Osnovnu funkciyu termina V V Vinogradov vbachaye u viznachenni pevnogo ponyattya B M Golovin viznachaye termin yak slovo chi slovospoluchennya sho maye profesijne ponyattya j zastosovuyetsya v procesi i dlya piznannya ta osvoyennya pevnogo kola ob yektiv i vidnoshen mizh nimi pid kutom pevnoyi profesiyi 14 Takoyi samoyi dumki dotrimuyutsya S M Burdin Ya A Klimovickij O V Superanska U viznachenni sutnosti termina na pershomu plani perebuvaye spivvidnoshennya termina j ponyattya tomu sho bud yaka nauka ye chitkoyu sistemoyu vzayemopov yazanih mizh soboyu ponyat vidilennya yakih vidbuvayetsya na osnovi naukovogo uzagalnennya oznak Div takozh red Princip Oznachennya Ponyattya Giperonimiya i giponimiya Movna kartina svitu Terminologiya Terminoznavstvo Terminologiya komiksiv Terminologiya induyizmu Terminologichnij slovnik Glosarij Glosa NomenPrimitki red Metamovna funkciya movi tlumachennya movnih aktiv pri yih povidomlenni Dzherelo Karpenko Yu O Vstup do movoznavstva Pidruchnik K Vidavnichij centr Akademiya 2006 ISBN 966 580 208 9 stor 64 Detalizaciya dzherel red a b Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov Uklad i golov red V T Busel K Irpin VTF Perun 2005 1728 s ISBN 966 569 013 2 stor 1444 Dostup a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h Karpenko Yu O Vstup do movoznavstva Pidruchnik K Vidavnichij centr Akademiya 2006 ISBN 966 580 208 9 stor 189 190 217 218 a b Termin Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v g d e zh i Termin Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 561 634 s ISBN 966 7577 88 0 a b v g A Ishmuratov Termin Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 636 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X a b v g d e zh Termin Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 478 Oksana Chagan Osoblivosti nominaciyi instrumentiv budivelnikiv u bojkivskih govirkah Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu seriya Filologiya Na poshanu Josipa Oleksijovicha Dzendzelivskogo do 100 richchya z dnya narodzhennya red kol M Nomachi gol red N Venzhinovich golov red radi Yu Bidzilya ta in Uzhgorod PP Danilo S I 2021 Vip 2 46 C 247 256 Rez ukr angl Bibliogr s 254 256 32 nazvi Zagnitko Anatolij Slovnik suchasnoyi lingvistiki ponyattya i termini Doneck DonNU 2012 402 c ISBN 978 966 639 554 5 stor 6 Tehnichnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Ajunc L R Gimnastika Korotko pro golovne Metodichni materiali do teortichnoyi pidgotovki studentiv fakultetu fizichnogo vihovannya i sportu Zhitomir Vid vo ZhDU 2008 62 s a b v g d Yuridichnij termin Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 482 ISBN 966 7492 06 0 a b v g d Termini etiki Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Turovska L V Termini ta nomeni v naukovo tehnichnij sferi L V Turovska Ukrayinska terminologiya i suchasnist Zb nauk prac Vip VI vidp red prof L O Simonenko K KNEU 2005 S 225 229 s 73 83 Golovin B N Termin i slovo B N Golovin Gorkij Izd vo Gorkovskogo un ta 1982 132 s s 7 Posilannya red A Ishmuratov Termin Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 636 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Termin Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Yuridichnij termin Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 482 ISBN 966 7492 06 0 Termin Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 478 Termin Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 561 634 s Petrov V V Semantika nauchnyh terminov Novosibirsk Nauka 1982 S 126 Piotrovskij R G K voprosu ob izuchenii termina Uch zap LGU 1952 161 S 27 Reformatskij A A Chto takoe termin i terminologiya Sb Voprosy terminologii M 1961 S 47 51 Skorohodko E F Termin u naukovomu teksti K Logos 2006 99 s nedostupne posilannya Nacionalnij bank standartizovanih naukovo tehnichnih terminiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Termin amp oldid 40354973