Конота́ція (лат. connotatio; від con — «разом», і notare — «позначати») — додаткове значення, відтінки, які накладаються на основне лексичне значення, і оцінку денотата, спричинюють його зміну й уточнення в процесі розвитку мови. Це поняття семіотики (загальної теорії знаків), лінгвістики (мовознавство), філософії мови, літературознавства. Будь-яка, навіть найяскравіша конотація не виключає денотації.
Терміном «конотація» позначають додаткові смислові й стилістичні відтінки, які нашаровуються на основне значення слова в процесі його функціонування в мові і надають йому експресивного, оцінного забарвлення. Наприклад, здихатися гостя — провести гостя; розплющити оченята — розплющити очі; мешкати в халупі — мешкати в маленькій квартирі. Конотативний комопнент значення зазвичай передає негативну, рідше — позитивну оцінку предмета, явища або дії.
Формування значення слова, або лексичного значення, відбувається під дією трьох чинників: об'єктивної дійсності, історичних обставин і ментальності народу, відношень між словами. Історичні обставини, ментальність народу сприяють закріпленню лексичного значення, спричинюють його зміну й уточнення в процесі розвитку мови. Вони обумовлюють конотативне значення слова, тобто додаткове його значення, відтінки, які накладаються на основне значення, і оцінку денотата.
У філософії та логіці використовується у дещо вужчому значенні, а саме конотацією терміна є набір властивостей, що їх посідають усі об'єкти з розширення терміна. Наприклад, конотацією терміна «хмарочос» є набір ознак, властивих усім будинкам понад певну висоту.
Інші приклади:
- Лис — хитрість
- Півень — задерикуватість
- Пиляти — дорікання, скарги, уїдливі балачки
Примітки Редагувати
- ↑ Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. — К.: Видавничий центр — Академія, 2006. ISBN 966-580-208-9 (стор.: 189)
- Український смисл: науковий збірник / за ред. проф. І.С. Попової. — Дніпро: Ліра, 2018. — 315 с. / Наукове видання «Український смисл» ISSN 2313-4437
- Лис // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Півень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Пиляти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Література Редагувати
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
Посилання Редагувати
- Конотація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 515.
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |