www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тхір степовий або тхір світлий 1 Mustela eversmanni хижий ссавець роду мустела Mustela родини мустелових або тхоревих Mu

Тхір степовий

Тхір степовий, або тхір світлий (Mustela eversmanni) — хижий ссавець роду мустела (Mustela) родини мустелових, або тхоревих (Mustelidae).

Тхір степовий
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Рід: Mustela
Вид:
Тхір степовий (M. eversmanii)
Біноміальна назва
Mustela eversmanii

Таксономічна характеристика ред.

Підвидовий склад ред.

Один з 13 видів роду; у фауні України представлений двома підвидами:

  • Mustela eversmanni eversmanni;
  • Mustela eversmanni hungaricus.

Назва виду латиною ред.

В літературі останнього часу (наприклад, у Види ссавців світу" і похідних від нього електронних джерелах — таксономічна довідкова система ITIS, база даних МСОП тощо) поширилася помилкова назва Mustela eversmanii (recte «eversmanni»). Ім'я дослідника, на честь якого названо вид — Едуард Еверсман (Alexander Eduard Friedrich Eversmann), родовий відмінок в латині для чоловічого роду має писатися з одним «і» (на відміну від двох «іі» для жіночого роду).

Зоологічний опис ред.

Морфологічні ознаки ред.

Зовнішній вигляд тхорів у загальному типовий для дрібних куницевих. Середня довжина тіла — 52-56 см, хвоста — до 18 см, вага тіла до 2 кг. Довжина тіла самців — 29,6-77, самиць — 26,1-51,5 см; вага, відповідно: 0,48-1,53 Кг та 0,35-0,76 Кг. Є найбільшим з тхорів. Відрізняються високим, але рідкісним волосяним покривом, завдяки чому крізь шерсть добре видно густе світле підшерстя. Хутро влітку набуває рудувато-жовтуватого, а взимку — білясто-вохряного забарвлення. Характерним є також темне забарвлення лап, хвоста (або його кінця), своєрідне розфарбування мордочки носа і очей, що нагадує чорно-буру маску.

Анальні залози, як і в його родича тхора лісового, або темного, виділяють секрет, що надає тхорам специфічного запаху.

Розмноження ред.

Парування: березень-травень, вагітність триває 37-38 днів, а кількість малят у виплоді становить 7-9 (1-12). Виводкова нора має кілька виходів та камери для зберігання корму. У ній тхорята живуть до 2-2,5 місяців.
Малята народжуються голими, сліпими, але в перші ж дні покриваються коротким білим волоссям. Приблизно до 10 днів кінцівки, лоб та спина темніють. Хутро в молоді подібне до батьківського, але темніше. Статеві відміни в забарвленні відсутні. Малята починають бачити через 15-30 днів. Зуби прорізуються наприкінці другого тижня. За свідченням Г. В. Сележинського, малята після народження наступного дня здатні сплітатись в щільний клубок. Такий рефлекс не дає їм змоги виповзати з нори і допомагає зберігати цінне тепло. Мати захищає малечу своїм тілом від холоду, а коли стає тепло, може витягати на поверхню.
Коли звірята досягають приблизно місячного віку, вони набувають деяких рефлексів самозбереження — в разі небезпеки можуть швидко ховатися в норі.
Через кілька місяців тхорята, як дорослі, здатні вбивати свою жертву — кусати в потилицю. Статевозрілими стають в 8 міс.

Розмножується в неволі добре. Інколи вид утримують у лабораторіях, зоопарках і звірогосподарствах (для виведення гібридів з тхором темним і його альбіносною формою — фуро).

Поведінка та спосіб життя ред.

Селиться в норах хом'яків, ховрахів і сліпаків, може влаштовувати кубло в тріщинах, ущелинах скель, купах хмизу та розсипищах каміння, скирдах соломи або в дуплах дерев. Площа індивідуальної мисливської ділянки особини становить 18 — 32 км (у радіусі 3 — 5 км довкола гніздової нори). Цей вид зазвичай, не копає свою власну нору — замість цього, використовує домівки бабаків, ховрахів, хом'яків, кротів, полівок, тушканчиків та інших, трохи розширивши їх. Іноді риє й сам прості та дуже мілкі нори до 0,5 м глибиною і не турбується про їх благоустрій. Нори не вистеляє. Вхідний отвір жилої нори тхора завжди добре розчищений, має гладкі та блискучі стінки. Нора тхора з більш широким вхідним отвором та більшим діаметром купи наритої землі, свіжих екскрементів, ніж ховраха. Особливо характерне розміщення наритого ґрунту, який розкидається навколо вхідних отворів не рівномірно, а окремими купками, іноді в два чи три боки. Ознакою перебування тхора в норі є відсутність на свіжонакопаній землі, слідів звіра або вони спрямовані до нори.

Активний у сутінках або вночі. Вдень полюють переважно молоді звірі. Ведуть поодиноке життя. Тхори не належать до осілих тварин — подорожують услід за ховрахами. Тільки під час вигодовування малят довше живуть на одному місці. Постійне переміщення в пошуках їжі не виробило в них рефлексу на захист своєї ділянки. Пересувається великими стрибками, роблячи петлі, вміє плавати. Спритна та смілива тварина. Може перекочовувати, долаючи за ніч 3-18 км.

У разі небезпеки, для самозахисту, тхір розбризкує з анальних залоз, дуже смердючу рідину (нагадує запах з вигрібної ями або вуличного туалету, але більш ядучий), тож якщо наприклад, спіймати степового тхора і тримати на витягнутій руці у степу на свіжому повітрі, можуть мимовільно виділятися сльози.

Живлення ред.

Тхір степовий полює ховрахів, хом'яків, пискух, мишоподібних гризунів, нориць, тушканчиків, у деяких місцях — бабаків та пацюків, рідше птахів, змій та жаб, в літній час і безхребетних. Тхори, що живуть біля рік і озер, полюють також на водяних щурів. У деяких випадках тхори заподіюють певну шкоду домашньому птахівництву, але уявлення щодо цього зазвичай бувають сильно перебільшеними, і дуже часто звинувачують тхорів у злочинах ними не скоєними, можливими винуватцями яких є куниці, ласки і лисиці. Поза населених пунктів тхори, безумовно, корисні: винищують дрібних і середніх гризунів.

Полюбляє ягоди винограду, шовковиці, терену, пасльону, шипшини, різні фрукти; їсть жуків, коників, ящірок, змій, рибу, раків, амфібій, диких птахів та падло, робить запаси їжі.

Здобуває їжу подібно всім хижакам крадькома.

Поширення ред.

Спорідненість між євразійськими видами тхорів настільки велика, що вони вільно схрещуються, внаслідок чого в районах спільного проживання нерідко трапляються звірята, схожі і на чорного і особливо на степового тхора. Степовий тхір на заході зустрічається від Балканського півострову і Чехії, а далі на схід по лісостепу, степу і напівпустель Росії від Забайкалля і до Середнього Амура, а також в Середній і Центральній Азії до Далекого Сходу і Східного Китаю. В останнє століття ареал степового тхора помітно розширюється на захід і частково на північ.

Місця перебування ред.

Відкриті ландшафти з низьким травостоєм та ущільненим ґрунтом (залишки степу, посіви багаторічних трав, балки, вигони, піщані коси). Іноді живе у степових лісах, лісосмугах, скелях; заходить на околиці населених пунктів.

Лісів і населених пунктів уникає.

Цінність та використання ред.

Має цінне хутро. Раніше був мисливським видом.

В одній із книг давньогрецького вченого Страбона є дані про те, що римський імператор Август (близько 30 р. д. н. е.) надіслав загін легіонерів, щоб допомогти жителям Балеарських островів (в Середземному морі) знищити кролів, які сильно розмножувалися. Головною дійовою особою в цій боротьбі стали тхори, проте однозначно це були тхори іншого виду, оскільки степовий тхір ніколи не жив в тих місцях.

Тхір степовий в Україні ред.

Вид в межах України має охоронний статус «Зникаючий» (Червона книга України, 2021). В інших країнах статус інший. Раніше вид було занесено до I і II видань ЧКУ (1980, 1994), Червоного списку МСОП і Додатку ІІ до Бернської конвенції.

Чисельність. У 1970-х рр. в Україні мешкало близько 30 тис. особин. Найбільша щільність на цілині сягала 5, на вигонах — 3, на сіножатях — 1, на ланах — 0,05 особин на 1 тис. га. Раніше у Черкаській та Полтавській обл. — 12 особин на 1 тис. га, а зараз — 0,1. У Луганському заповіднику колись щільність сягала 80 особин на 1 тис. га, тепер <1; у Чорноморському заповіднику (1992-98 рр.) — 4-13 на 1 тис. га, зараз мешкає 12-15 тхорів, хоча у 1924 р. поряд — здобули ~ 1 тис.

Вірогідно, нині (дані на 1994 рік) популяція досягає кількох тисяч особин. У 80-х рр. 20 ст. ресурси виду скоротилися, порівняно з початком століття, у 20 — 25 разів. Зараз найбільше тварин мешкає у Криму, де збереглися ділянки степу.

Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних ділянок, багаторазова обробка ґрунту протягом року, використання отрутохімікатів, зокрема для боротьби з ховрахами. Масове винищення ховрахів.

Заходи охорони. Охороняється тхір у природних (Кримський, Український степовий, Луганський) та біосферних («Асканія-Нова», Чорноморський, Дунайський) заповідниках, у багатьох заказниках, національних парках (Азово-Сиваський, «Меотида») та інших територіях і об'єктах ПЗФ.

Пропозиції щодо збереження. Доцільно збільшити площі вигонів, перелогів, зберегти цілинні ділянки, проводити реакліматизацію виду в місцях недавнього проживання, відмовитися від хімічних методів боротьби з ховрахами.

Джерела: Браунер, 1923; Фёдоров, 1924; Писарева, 1953; Сокур., 1960; Гептнер и др., 1967; Абелєнцев, 1968; Татаринов, 1973; Берестенников, 1977; Туманов, 1984; Сиренко, Мартынов, 1998; Жмуд, 1999; Роман, 2000; Тимошенков, 2002; Селюнина, 2002, 2003; Колесников, Кондратенко, 2004; Волох, 2004; Тараненко и др., 2008; Гептнер В. Г. (та ін.), 1967; Абелєнцев В. І., 1988; Терновский Д. В., 1977; Крыжановский В. И., Жежерин В. П., 1979; Турянин И. И., 1979; Туманов И. Л., 1984. Особисті повідомлення: В. Д. Сюхіна (1972—1979), С. Ю. Костіна (1977), О. І. Кошелєва(1978—1980), Р. М. Чернічко (1985), И. І. Чернічко (1986), О. І. Черемісова (1987), С. І. Кухленка (1988), С. В. Вінтера (1989), Ю. В. Кармишева (1989), В. В. Кинди (1990), І. Д. Бєлашкова (1992). Усні повідомлення: Андрющенка, Вєтрова, Дулицького, Селюніної, Кінди, Химина.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 18 травня 2011. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Thir stepovij abo thir svitlij 1 Mustela eversmanni hizhij ssavec rodu mustela Mustela rodini mustelovih abo thorevih Mustelidae Thir stepovijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Rid MustelaVid Thir stepovij M eversmanii Binomialna nazvaMustela eversmaniiLesson 1827 Zmist 1 Taksonomichna harakteristika 1 1 Pidvidovij sklad 1 2 Nazva vidu latinoyu 2 Zoologichnij opis 2 1 Morfologichni oznaki 2 2 Rozmnozhennya 2 3 Povedinka ta sposib zhittya 2 4 Zhivlennya 3 Poshirennya 4 Miscya perebuvannya 5 Cinnist ta vikoristannya 6 Thir stepovij v Ukrayini 7 Primitki 8 PosilannyaTaksonomichna harakteristika red Pidvidovij sklad red Odin z 13 vidiv rodu u fauni Ukrayini predstavlenij dvoma pidvidami Mustela eversmanni eversmanni Mustela eversmanni hungaricus Nazva vidu latinoyu red V literaturi ostannogo chasu napriklad u Vidi ssavciv svitu i pohidnih vid nogo elektronnih dzherelah taksonomichna dovidkova sistema ITIS baza danih MSOP tosho poshirilasya pomilkova nazva Mustela eversmanii recte eversmanni Im ya doslidnika na chest yakogo nazvano vid Eduard Eversman Alexander Eduard Friedrich Eversmann rodovij vidminok v latini dlya cholovichogo rodu maye pisatisya z odnim i na vidminu vid dvoh ii dlya zhinochogo rodu Zoologichnij opis red Morfologichni oznaki red Zovnishnij viglyad thoriv u zagalnomu tipovij dlya dribnih kunicevih Serednya dovzhina tila 52 56 sm hvosta do 18 sm vaga tila do 2 kg Dovzhina tila samciv 29 6 77 samic 26 1 51 5 sm vaga vidpovidno 0 48 1 53 Kg ta 0 35 0 76 Kg Ye najbilshim z thoriv Vidriznyayutsya visokim ale ridkisnim volosyanim pokrivom zavdyaki chomu kriz sherst dobre vidno guste svitle pidsherstya Hutro vlitku nabuvaye ruduvato zhovtuvatogo a vzimku bilyasto vohryanogo zabarvlennya Harakternim ye takozh temne zabarvlennya lap hvosta abo jogo kincya svoyeridne rozfarbuvannya mordochki nosa i ochej sho nagaduye chorno buru masku Analni zalozi yak i v jogo rodicha thora lisovogo abo temnogo vidilyayut sekret sho nadaye thoram specifichnogo zapahu Rozmnozhennya red Paruvannya berezen traven vagitnist trivaye 37 38 dniv a kilkist malyat u viplodi stanovit 7 9 1 12 Vivodkova nora maye kilka vihodiv ta kameri dlya zberigannya kormu U nij thoryata zhivut do 2 2 5 misyaciv Malyata narodzhuyutsya golimi slipimi ale v pershi zh dni pokrivayutsya korotkim bilim volossyam Priblizno do 10 dniv kincivki lob ta spina temniyut Hutro v molodi podibne do batkivskogo ale temnishe Statevi vidmini v zabarvlenni vidsutni Malyata pochinayut bachiti cherez 15 30 dniv Zubi prorizuyutsya naprikinci drugogo tizhnya Za svidchennyam G V Selezhinskogo malyata pislya narodzhennya nastupnogo dnya zdatni splitatis v shilnij klubok Takij refleks ne daye yim zmogi vipovzati z nori i dopomagaye zberigati cinne teplo Mati zahishaye malechu svoyim tilom vid holodu a koli staye teplo mozhe vityagati na poverhnyu Koli zviryata dosyagayut priblizno misyachnogo viku voni nabuvayut deyakih refleksiv samozberezhennya v razi nebezpeki mozhut shvidko hovatisya v nori Cherez kilka misyaciv thoryata yak dorosli zdatni vbivati svoyu zhertvu kusati v potilicyu Statevozrilimi stayut v 8 mis Rozmnozhuyetsya v nevoli dobre Inkoli vid utrimuyut u laboratoriyah zooparkah i zvirogospodarstvah dlya vivedennya gibridiv z thorom temnim i jogo albinosnoyu formoyu furo div takozh gibridi ssavcivPovedinka ta sposib zhittya red Selitsya v norah hom yakiv hovrahiv i slipakiv mozhe vlashtovuvati kublo v trishinah ushelinah skel kupah hmizu ta rozsipishah kaminnya skirdah solomi abo v duplah derev Plosha individualnoyi mislivskoyi dilyanki osobini stanovit 18 32 km u radiusi 3 5 km dovkola gnizdovoyi nori Cej vid zazvichaj ne kopaye svoyu vlasnu noru zamist cogo vikoristovuye domivki babakiv hovrahiv hom yakiv krotiv polivok tushkanchikiv ta inshih trohi rozshirivshi yih Inodi riye j sam prosti ta duzhe milki nori do 0 5 m glibinoyu i ne turbuyetsya pro yih blagoustrij Nori ne vistelyaye Vhidnij otvir zhiloyi nori thora zavzhdi dobre rozchishenij maye gladki ta bliskuchi stinki Nora thora z bilsh shirokim vhidnim otvorom ta bilshim diametrom kupi naritoyi zemli svizhih ekskrementiv nizh hovraha Osoblivo harakterne rozmishennya naritogo gruntu yakij rozkidayetsya navkolo vhidnih otvoriv ne rivnomirno a okremimi kupkami inodi v dva chi tri boki Oznakoyu perebuvannya thora v nori ye vidsutnist na svizhonakopanij zemli slidiv zvira abo voni spryamovani do nori Aktivnij u sutinkah abo vnochi Vden polyuyut perevazhno molodi zviri Vedut poodinoke zhittya Thori ne nalezhat do osilih tvarin podorozhuyut uslid za hovrahami Tilki pid chas vigodovuvannya malyat dovshe zhivut na odnomu misci Postijne peremishennya v poshukah yizhi ne virobilo v nih refleksu na zahist svoyeyi dilyanki Peresuvayetsya velikimi stribkami roblyachi petli vmiye plavati Spritna ta smiliva tvarina Mozhe perekochovuvati dolayuchi za nich 3 18 km U razi nebezpeki dlya samozahistu thir rozbrizkuye z analnih zaloz duzhe smerdyuchu ridinu nagaduye zapah z vigribnoyi yami abo vulichnogo tualetu ale bilsh yaduchij tozh yaksho napriklad spijmati stepovogo thora i trimati na vityagnutij ruci u stepu na svizhomu povitri mozhut mimovilno vidilyatisya slozi Zhivlennya red Thir stepovij polyuye hovrahiv hom yakiv piskuh mishopodibnih grizuniv noric tushkanchikiv u deyakih miscyah babakiv ta pacyukiv ridshe ptahiv zmij ta zhab v litnij chas i bezhrebetnih Thori sho zhivut bilya rik i ozer polyuyut takozh na vodyanih shuriv U deyakih vipadkah thori zapodiyuyut pevnu shkodu domashnomu ptahivnictvu ale uyavlennya shodo cogo zazvichaj buvayut silno perebilshenimi i duzhe chasto zvinuvachuyut thoriv u zlochinah nimi ne skoyenimi mozhlivimi vinuvatcyami yakih ye kunici laski i lisici Poza naselenih punktiv thori bezumovno korisni vinishuyut dribnih i serednih grizuniv Polyublyaye yagodi vinogradu shovkovici terenu paslonu shipshini rizni frukti yist zhukiv konikiv yashirok zmij ribu rakiv amfibij dikih ptahiv ta padlo robit zapasi yizhi Zdobuvaye yizhu podibno vsim hizhakam kradkoma Poshirennya red Sporidnenist mizh yevrazijskimi vidami thoriv nastilki velika sho voni vilno shreshuyutsya vnaslidok chogo v rajonah spilnogo prozhivannya neridko traplyayutsya zviryata shozhi i na chornogo i osoblivo na stepovogo thora Stepovij thir na zahodi zustrichayetsya vid Balkanskogo pivostrovu i Chehiyi a dali na shid po lisostepu stepu i napivpustel Rosiyi vid Zabajkallya i do Serednogo Amura a takozh v Serednij i Centralnij Aziyi do Dalekogo Shodu i Shidnogo Kitayu V ostannye stolittya areal stepovogo thora pomitno rozshiryuyetsya na zahid i chastkovo na pivnich Miscya perebuvannya red Vidkriti landshafti z nizkim travostoyem ta ushilnenim gruntom zalishki stepu posivi bagatorichnih trav balki vigoni pishani kosi Inodi zhive u stepovih lisah lisosmugah skelyah zahodit na okolici naselenih punktiv Lisiv i naselenih punktiv unikaye Cinnist ta vikoristannya red Maye cinne hutro Ranishe buv mislivskim vidom V odnij iz knig davnogreckogo vchenogo Strabona ye dani pro te sho rimskij imperator Avgust blizko 30 r d n e nadislav zagin legioneriv shob dopomogti zhitelyam Balearskih ostroviv v Seredzemnomu mori znishiti kroliv yaki silno rozmnozhuvalisya Golovnoyu dijovoyu osoboyu v cij borotbi stali thori prote odnoznachno ce buli thori inshogo vidu oskilki stepovij thir nikoli ne zhiv v tih miscyah Thir stepovij v Ukrayini red Vid v mezhah Ukrayini maye ohoronnij status Znikayuchij Chervona kniga Ukrayini 2021 V inshih krayinah status inshij Ranishe vid bulo zaneseno do I i II vidan ChKU 1980 1994 Chervonogo spisku MSOP i Dodatku II do Bernskoyi konvenciyi Chiselnist U 1970 h rr v Ukrayini meshkalo blizko 30 tis osobin Najbilsha shilnist na cilini syagala 5 na vigonah 3 na sinozhatyah 1 na lanah 0 05 osobin na 1 tis ga Ranishe u Cherkaskij ta Poltavskij obl 12 osobin na 1 tis ga a zaraz 0 1 U Luganskomu zapovidniku kolis shilnist syagala 80 osobin na 1 tis ga teper lt 1 u Chornomorskomu zapovidniku 1992 98 rr 4 13 na 1 tis ga zaraz meshkaye 12 15 thoriv hocha u 1924 r poryad zdobuli 1 tis Virogidno nini dani na 1994 rik populyaciya dosyagaye kilkoh tisyach osobin U 80 h rr 20 st resursi vidu skorotilisya porivnyano z pochatkom stolittya u 20 25 raziv Zaraz najbilshe tvarin meshkaye u Krimu de zbereglisya dilyanki stepu Prichini zmini chiselnosti Rozoryuvannya cilinnih dilyanok bagatorazova obrobka gruntu protyagom roku vikoristannya otrutohimikativ zokrema dlya borotbi z hovrahami Masove vinishennya hovrahiv Zahodi ohoroni Ohoronyayetsya thir u prirodnih Krimskij Ukrayinskij stepovij Luganskij ta biosfernih Askaniya Nova Chornomorskij Dunajskij zapovidnikah u bagatoh zakaznikah nacionalnih parkah Azovo Sivaskij Meotida ta inshih teritoriyah i ob yektah PZF Propoziciyi shodo zberezhennya Docilno zbilshiti ploshi vigoniv perelogiv zberegti cilinni dilyanki provoditi reaklimatizaciyu vidu v miscyah nedavnogo prozhivannya vidmovitisya vid himichnih metodiv borotbi z hovrahami Dzherela Brauner 1923 Fyodorov 1924 Pisareva 1953 Sokur 1960 Geptner i dr 1967 Abelyencev 1968 Tatarinov 1973 Berestennikov 1977 Tumanov 1984 Sirenko Martynov 1998 Zhmud 1999 Roman 2000 Timoshenkov 2002 Selyunina 2002 2003 Kolesnikov Kondratenko 2004 Voloh 2004 Taranenko i dr 2008 Geptner V G ta in 1967 Abelyencev V I 1988 Ternovskij D V 1977 Kryzhanovskij V I Zhezherin V P 1979 Turyanin I I 1979 Tumanov I L 1984 Osobisti povidomlennya V D Syuhina 1972 1979 S Yu Kostina 1977 O I Koshelyeva 1978 1980 R M Chernichko 1985 I I Chernichko 1986 O I Cheremisova 1987 S I Kuhlenka 1988 S V Vintera 1989 Yu V Karmisheva 1989 V V Kindi 1990 I D Byelashkova 1992 Usni povidomlennya Andryushenka Vyetrova Dulickogo Selyuninoyi Kindi Himina Primitki red Chervona kniga Ukrayini stare vidannya 1994 r Thir svitlij Arhiv originalu za 7 chervnya 2011 Procitovano 18 travnya 2011 Posilannya red Voloh A M Stepnoj zveryok iz Krasnoj knigi Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 13 s 36 40 Stattya na sajti Institutu Problem Ekologiyi i Evolyuciyi imeni A N Severcova Mustela eversmanni Lesson 1827 Thir stepovij ros Horyok svetlyj stepnoj ros Stattya na sajti Sibirskogo Zoologichnogo Muzeyu Stepnoj horek Mustela eversmanni Lesson 1827 ros Russian article with photos Chervona kniga Ukrayini Thir stepovij https web archive org web 20110629015107 http mail menr gov ua publ redbook redbook php lang ukr amp kingdom 1 amp class 11 amp ordo 62 amp fam 162 amp num 404 THIR STEPOVIJ MUSTELA EVERSMANNI LESSON 1827 Chervona kniga Ukrayini 2009 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Thir stepovij amp oldid 35588399